1.1 22.12.2018 Приватне акціонерне товариство "Металургійний комбінат "Азовсталь" (далі - позивач) звернулося до суду з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" (далі - відповідач) 602516,21 грн штрафу за несвоєчасну доставку вантажу.

1.2 Позовні вимоги обґрунтовано порушенням відповідачем термінів доставки, визначених ст. 41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажу, що й слугувало підставою для нарахування відповідачу штрафу.

2. Короткий зміст рішень судів першої і апеляційної інстанцій

2.1 18.03.2019 Господарський суд міста Києва ухвалив рішення, залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2019, яким позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 238819,68 грн штрафу за несвоєчасну доставку вантажу та розподілено судові витрати. В частині стягнення з відповідача 363696,53 грн штрафу відмовлено.

2.2 Місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про те, що позивачем правомірно нараховано штраф за несвоєчасну доставку вантажу у травні 2018 року у сумі 597049,21 грн. Натомість в частині стягнення штрафу у сумі 5467,00 грн. вимоги не підлягають задоволенню, оскільки згідно із відмітками про прибуття вантажу за накладними №49478241 від 27.04.2018 та №37562436 від 19.04.2018 прострочення доставки вантажу за ними становить менше двох діб (48 год), а тому підстави для нарахування передбаченого ст. 116 Статуту залізниць України штрафу за цими накладними відсутні. Окрім того, судом за клопотанням відповідача зменшено суму нарахованого до стягнення з відповідача штрафу до 238819,68 грн.

3. Обставини, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

3.1 У травні 2018 року ПАТ "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" здійснило перевезення вантажів на станцію призначення - Сартана, одержувачем яких є ПрАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" за наступними залізничними накладними: №49419104, №49442916, №49516396, №49507155, №49519994, №49528649, №49606254, №49600851, №49621691, №49513955, №49700420, №49721293 (та відомістю вагонів до неї), №49721301 (та відомістю вагонів до неї), №49721327 (та відомістю вагонів до неї), №49706435, №49770985, №49766918, №49761216, №49819048, №49873779, №37696184, №37696093, №37548178, №37550498, №37467214, №37540168, №37569969, №37589959, №37564838, №37539533, №37650751, №37635588, №37635604, №37635612, №37667755, №37680444, №37674231, №37680428, №37689551, №37695814, №37688934, №37611423, №37688611, №37688736, №37719168, №37719135, №37702602, №37731478 (та відомістю вагонів до неї), №37715323 (та відомістю вагонів до неї), №37661279, №37668241, №37711496, №37732583, №37749876, №37751765, №37590445, №37592219 (та відомістю вагонів до неї), №37752086, №37752078, №37745734, №37705415, №37742822, №37696200, №37655800, №37705423, №37750049, №37750064, №37682689, №37682572, №37752136, №37748696, №37799210, №37797230, №37835147, №37746856, №37772001, №37869278, №37900461, №37919750, №37897279, №37918422, №37728144, №37916806, №37900412, №37943743, №37943768, №37919008, №38016440, №38035168, №37897147, №37897196, №37961174, №37961182, №37961190, №38035101, №38000766, №38068672, №38069571, №38050126.

3.2 Вантаж, що прямував за вказаними залізничними накладними, відповідач доставив позивачу після закінчення нормативно встановленого терміну доставки, про що свідчать відмітки про видачу вантажу (графа 52) у залізничних накладних.

3.3 Згідно зі статтями 22, 23, 41 Статуту залізниць України за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов`язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов`язується сплатити за перевезення встановлену плату. Відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем. Залізниці зобов`язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни. Терміни доставки вантажів і правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюються Правилами, виходячи з технічних можливостей залізниць. Обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення. Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.

3.4 Відповідно до п.п.1.1, 1.2, 2.1, 2.4, 2.9, 2.10 Правил термін доставки вантажу, затверджених Наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 (z0861-00) , у разі перевезення вантажною швидкістю терміни доставки вантажу обчислюються за маршрутними відправками; вагонними відправками та відправками у великотоннажних контейнерах; дрібними відправками та відправками в середньотонажних контейнерах, виходячи з 1 (однієї) доби на кожні повні та неповні 320, 200 та 150 км відповідно. Термін визначається, виходячи з відстані, за яку обчислюється провізна плата. Обчислення терміну доставки починається з 24-ї години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах. Терміни доставки вантажів, які обчислюються згідно з пунктом 1, збільшуються на одну добу на операції, пов`язані з відправленням і прибуттям вантажу. Про причини затримки вантажу, які дають право залізниці на збільшення терміну доставки, та тривалість цієї затримки повинна бути зроблена відмітка в перевізних документах, яка завіряється підписом працівника станції. Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.

3.5 Згідно зі ст. 116 Статуту залізниць України за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам-суб`єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі: 1) 10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби; 2) 20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби; 3) 30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб.

Встановлений названою статтею штраф застосовується у разі прострочення доставки вантажу на дві доби (більше ніж на 48 годин), на три доби (більше ніж на 72 години) і на чотири доби (більше ніж на 96 годин). Якщо прострочення доставки вантажу допущено залізницею менш як на дві доби (не більше 48 годин), що обчислюється з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення, то підстави для нарахування передбаченого статтею 116 Статуту залізниць України штрафу відсутні.

3.6 Згідно із заявою відправника у графі 7 залізничних накладних, вантаж перевозився вантажною швидкістю. Відповідно до календарних штемпелів на залізничних накладних (графа 51, 52) відповідач доставив позивачеві вантаж з порушенням встановлених термінів доставки, визначених статтею 41 Статуту залізниць України та Правилами термін доставки вантажу, що є підставою для застосування до відповідача, як перевізника, відповідальності у вигляді штрафу.

3.7 Згідно із відмітками про прибуття вантажу за накладними №49478241 від 27.04.2018 та №37562436 від 19.04.2018 прострочення доставки вантажу за ними становить менше двох діб (48 год.), що свідчить про відсутність підстав для нарахування передбаченого ст. 116 Статуту залізниць України штрафу за цими накладними.

3.8 Відповідно до пункту 1 Правил видачі вантажів (ст. ст. 35, 42, 46, 47, 48, 52, 53 Статуту залізниць), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644 (z0861-00) , про прибуття вантажу на станцію призначення залізниця зобов`язана повідомити одержувача в день прибуття вантажу, але не пізніше 12-ї години наступного дня, із зазначенням найменування та кількості вантажу, а також роду й кількості вагонів (контейнерів).

Відмітки у накладних №49478241 від 27.04.2018 та №37562436 від 19.04.2018 свідчать про те, що позивач був повідомлений про прибуття вантажу у той же день.

3.9 В п.п.2, 10 Правил видачі вантажів передбачено, що крім повідомлення про прибуття вантажу начальник станції зобов`язаний повідомити одержувача про час подачі вагонів під вивантаження не пізніше ніж за 2 години до подачі. За угодою між одержувачем і станцією подача може здійснюватися і без попереднього повідомлення. Реєстрація повідомлень про прибуття і подавання вагонів здійснюється станцією в електронному або паперовому вигляді. Реєстрація повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження у паперовому вигляді здійснюється у книзі повідомлень за встановленою формою. При подаванні вагонів під вивантаження засобами вантажоодержувача на місця загального користування, передача їх провадиться безпосередньо на місцях вивантаження і засвідчується підписами представників станції і одержувача в пам`ятці про подавання/забирання вагонів. При подаванні вагонів на під`їзні колії передача їх провадиться в місцях, установлених договорами про подавання й забирання вагонів або договорами про експлуатацію під`їзної колії, і засвідчується підписами представників станції й одержувача в пам`ятці про подавання/забирання вагонів.

Позивач не надав до матеріалів справи пам`яток про подавання/забирання вагонів за накладними №49478241 від 27.04.2018 та №37562436 від 19.04.2018, у зв`язку з чим позовні вимоги в частині стягнення штрафу за несвоєчасну доставку вантажу за названими накладними у сумі 5467,00 грн (1822,10 грн + 3644,90 грн ) не підлягають задоволенню.

3.10 Відповідачем не заперечувався факт порушення визначених Правилами термінів доставки вантажу за іншими накладними та розмір штрафу. Перевіривши здійснений позивачем розрахунок штрафу, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, визнав обґрунтованими вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 597049,21 грн штрафу за несвоєчасну доставку вантажу у травні 2018 року.

3.11 Врахувавши наведені відповідачем у клопотанні про зменшення суми штрафу обставини, сума штрафу у розмірі 597049,21 грн, яка була визнана судом обґрунтованою, зменшена до 238819,68 грн.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги

4.1 23.07.2019 позивач подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 18.03.2019 в частині зменшення розміру штрафу, ухвалити нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.

5. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

5.1 Судами попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень порушено вимоги ст. ст. 2, 73, 74, 78, 79, 86, 236 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ).

5.2 Суду не надано належних доказів на підтвердження причин поважності несвоєчасної доставки вантажу. До того ж, перевезення вантажу, за яким виникли спірні правовідносини, здійснювались виключно на підконтрольній українській владі території.

5.3 Обставини, на які посилається відповідач, були відомі йому при укладенні відповідних договорів на перевезення, на підставі яких відповідач взяв на себе зобов`язання із перевезення.

5.4 Єдиним належним документом, який підтверджує настання обставин непереборної сили, що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне) виконання зобов`язань є сертифікат Торгово-промислової палати України. Однак такий сертифікат відповідачем не подано.

5.5 Суди зазначили про те, що позивачем не доведено факту понесення збитків внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов`язань, але при цьому суди не послалися на відповідну правову норму, яка б вимагала від позивача доведення своїх збитків, а також не зазначили, яке це має відношення до систематичного порушення строків доставки вантажу відповідачем.

5.6 Вирішуючи питання про зменшення розміру нарахованого позивачем штрафу, суди попередніх інстанцій, в порушення принципу рівності сторін, надали перевагу доводам відповідача, не врахувавши позицію та пояснення позивача, який здійснює свою діяльність у м. Маріуполі, що входить до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, відтак позивач знаходиться не в більш привабливому становищі, ніж відповідач.

6. Узагальнені доводи інших учасників у справі на касаційну скаргу

6.1 Відповідач відзиву на касаційну скаргу не подав, що відповідно до частини 3 статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду судових рішень (рішення).

7. Позиція Верховного Суду та висновки щодо застосування норм права

7.1 З урахуванням меж розгляду справи судом касаційної інстанції, визначених ст. 300 ГПК України, та згідно із компетенцією, визначеною законом, Верховний Суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

В даному випадку позивачем оскаржуються рішення місцевого та апеляційного господарських судів лише в частині зменшення заявленої до стягнення суми штрафу і відповідно саме в цій частині здійснюється касаційний розгляд.

7.2 В силу вимог ст. ст. 525, 526, 530, 610, 611 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ) зобов`язання підлягає виконанню належним чином та у встановлений строк. Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, є порушенням зобов`язання (неналежне виконання), що тягне за собою настання правових наслідків, встановлених договором або законом, зокрема, сплата неустойки (штрафу, пені).

7.3 Відповідно до частини 1 статті 233 Господарського кодексу України (далі - ГК України (436-15) ) у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно з частиною 3 статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

7.4 При застосуванні вказаних норм поняття "значно" та "надмірно" є оціночними і мають конкретизуватися у кожному конкретному випадку, з урахуванням того, що правила наведених статей направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, а також недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов`язання боржником. Окрім того, вказані норми не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду і визначальним фактором при зменшенні розміру належної до сплати неустойки є винятковість випадку. Зменшення розміру заявленого до стягнення штрафу є правом суду, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи в їх сукупності, суд на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення розміру даної санкції.

7.5 Таким чином, аналіз приписів статей 551 ЦК України та 233 ГК України дає підстави для висновку про те, що право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов`язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки; господарський суд повинен надати оцінку поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і заперечення інших учасників щодо такого зменшення. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки порівняно з розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру неустойки наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків та ін. При цьому обов`язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми неустойки, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

Встановивши відповідні обставини, суд вирішує стосовно можливості зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки, що є правом суду, яке реалізується ним на власний розсуд (відповідний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 04.05.2018 у справі №917/1068/17, від 22.01.2019 у справі №908/868/18, від 13.05.2019 у справі №904/4071/18, від 18.06.2019 у справі №914/891/16).

7.6 Так судами попередніх інстанцій встановлено, що в обґрунтування клопотання про зменшення нарахованої позивачем суми штрафу відповідач вказував наступне:

- практично вся мережа регіональної філії "Донецька залізниця" АТ "Укрзалізниця" знаходиться в зоні проведення АТО і її проведення значно ускладнило транспортне сполучення у межах регіональної філії "Донецька залізниця" та забезпечення виконання вимог та положень Статуту залізниць України і Правил перевезення вантажів, які були затверджені задовго до початку проведення АТО;

- до початку АТО переважна більшість вантажів прямувала до станцій міста Маріуполь зі станцій Дружківка, Авдіївка через станцію Ясинувата та Донецьк, а зі станцій Придніпровської, Південно-Західної залізниць до станцій міста Маріуполя через станції Покровськ, Ясинувата та Донецьк. Зазначені ділянки мали дві залізничні колії та були електрифікованими. На сьогоднішній день станція Ясинувата та Донецьк знаходяться на непідконтрольній території і рух потягів у бік міста Маріуполь припинено з осені 2014 року;

- єдиним на сьогодні залізничним сполученням з м. Маріуполь є ділянка залізниці між ст. Волноваха та ст. Комиш-Зоря. Зазначена ділянка має лише одну неелектрифіковану колію, яка до початку проведення АТО була допоміжною та резервною ланкою транспортного сполучення з м. Маріуполь. Враховуючи, що окрім позивача в м. Маріуполь залізницею обслуговуються інші великі підприємства: ДП "Маріупольський торговельний морський порт", ПрАТ "Азовмаш", ПрАТ "ММК ім. Ілліча" та інші, обсяги перевезень вантажів значно перевищують пропускну здатність ділянки Волноваха - Комиш-Зоря;

- погіршився фінансового стану регіональної філії "Донецька залізниця".

7.7 Врахувавши доводи, наведені відповідачем у клопотанні, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції частково задовольнили клопотання відповідача та зменшили нарахований відповідачу штраф з 597049,21 грн до 238819,68 грн., що у відсотковому співвідношенні становить 40% від суми, яка підлягала стягненню з відповідача. При цьому суди врахували:

- розташування частини залізничної мережі регіональної філії "Донецька залізниця" АТ "Укрзалізниця" в зоні проведення АТО, що спричиняє знаходження частини залізничних колій на непідконтрольній Україні території та використання лише одного залізничного сполучення з містом Маріуполь між станцією Волноваха та станцією Камиш-Зоря, меншої пропускної здатності, яке забезпечує обслуговування значної кількості підприємств, внаслідок чого має місце затримка доставки вантажу, що підтверджується схемою Донецької залізниці;

- не подання позивачем понесення ним збитків або невиконання ним своїх зобов`язань перед іншими особами внаслідок несвоєчасної доставки вантажів відповідачем;

- позивач має більші можливості порівняно із залізницею для коригування власної господарської діяльності та запобігання можливим збиткам внаслідок ускладнення поставок залізничним транспортом на вищезазначеній ділянці сполучення;

- за підсумками роботи за перше півріччя 2018 року філія "Донецька залізниця" отримала збиток у сумі 295676,00 грн, що підтверджується звітами про фінансові результати.

7.8 Твердження скаржника про те, що судами неправомірно прийнято до уваги доводи, наведені у клопотанні відповідача, та зменшено розмір штрафу без урахування інтересів обох сторін, відхиляються судом касаційної інстанції, оскільки чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно зі статтею 86 ГПК України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Окрім того, відповідач у своєму клопотанні просив суд зменшити суму штрафу до 5% суми позову (29852,46 грн), натомість місцевий господарський суд, врахувавши у сукупності наведені відповідачем у клопотанні доводи та інтереси обох сторін, дійшов обґрунтованого висновку про зменшення розміру присудженого до стягнення штрафу до 40%.

Доводи касаційної скарги про те, що наведені відповідачем обставини не є винятковими не можуть свідчити про помилковість висновків судів щодо наявності підстав для зменшення розміру неустойки, оскільки вони оцінювалися в сукупності з іншими обставинами.

З огляду на встановлені обставини, Верховний Суд дійшов висновку про те, що у даному випадку господарські суди попередніх інстанцій правомірно скористалися наданим статтею 233 ГК України та частиною 3 статті 551 ЦК України правом щодо зменшення розміру пені до 40%, забезпечивши баланс інтересів сторін.

7.9 Доводи скаржника, наведені у п.п.4.2, 4.3 даної постанови відхиляються судом, оскільки відповідні обставини та докази були досліджені і враховані судами при ухваленні оскаржуваних у даній справі судових рішень.

Окрім того, в цій частині доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки наявних у справі доказів та спрямовані на встановлення інших обставин справи, що виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції, визначених ст. 300 ГПК України.

7.10 Доводи касаційної скарги про те, що єдиним документом, який підтверджує настання обставин непереборної сили є сертифікат Торгово-промислової палати України відхиляються судом, оскільки в даному конкретному випадку не йде мова про форс-мажорні обставини та звільнення відповідача від виконання зобов`язання.

Відносно заперечення позивача щодо необхідності доводити факту понесених ним збитків внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов`язань, колегія суддів зазначає, що безпосередньо норми статті 233 ГК України та частини 3 статті 551 ЦК України пов`язують право суду зменшити розмір неустойки із необхідністю з`ясування наявності значного перевищення розміру неустойки порівняно з розміром збитків.

Суди попередніх інстанцій врахували надані сторонами пояснення та докази і дійшли правильного висновку про часткове стягнення штрафу, оскільки законом прямо передбачено право суду на зменшення розміру штрафних санкцій та віднесено визначення розміру, до якого вони підлягають зменшенню, на розсуд суду з урахуванням конкретних обставин справи.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують та в більшій мірі повторюють доводи апеляційної скарги, яким була надана належна правова оцінка судом апеляційної інстанції.

7.11 Згідно з п.1 ч.1 ст. 308, ст. 309 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити оскаржувані судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних підстав.

Доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження за результатами перегляду даної справи, у зв`язку з чим касаційна скарга задоволенню не підлягає і витрати, пов`язані з її поданням, покладаються на скаржника.

7.12 З огляду на викладене та з урахуванням положень п.1 ч.1 ст. 308, ст. 309 ГПК України постанова Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 18.03.2019 в частині зменшення штрафу підлягають залишенню без змін, як законні та обґрунтовані з мотивів, наведених в цій постанові.