1.1. Рішенням Господарського суду Житомирської області від 13.02.2012 у справі №12/5007/135/11 позов ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю "ЖЛ" про визнання недійсним договорів задоволено частково.

Визнано недійсним договори купівлі-продажу акцій № 214 від 17.05.2000, від 29.05.2000, від 20.06.2003, від 01.10.2003, № 618 від 01.06.2004, № 301 від 07.02.2005, №5/8 від 14.04.2006, №588 від 24.05.2006, №648 від 12.06.2006. Відмовлено у задоволенні позовних вимог в частині визнання недійсним договору купівлі продажу акцій в кількості 1217591 шт. на суму 584 443,68 грн від 18.05.2000.

1.2. Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 24.10.2012 рішення Господарського суду Житомирської області від 13.02.2012 залишено без змін.

1.3. 28 березня 2019 року Закрите акціонерне товариство "Житомирські ласощі" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просило скасувати рішення Господарського суду Житомирської області від 13.02.2012 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 24.10.2012 у справі №12/5007/135/11 повністю та ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції в силу вимог статей 75, 80 ЦК УРСР 1963 року та п.6 Перехідних положень ЦК України (435-15) (позовна давність) зобов`язаний був відмовити у задоволенні позову, у звязку із пропуском позивачем строку позовної давності.

Скаржник зазначив, що дотримання ЗАТ "Житомирські ласощі" переважного права акціонерів на викуп акцій додаткової емісії, про випуск яких було прийнято рішення на загальних зборах акціонерів товариства 23.05.2006, підтверджується протоколом №23 від 23.05.2006, у п.25 якого передбачено відповідний порядок. Отже, позивач могла реалізувати право на придбання акцій, в тому числі при випуску додаткових акцій при збільшенні розміру статутного фонду.

Скаржник звертав увагу суду на те, що ЗАТ "Житомирські ласощі" - емітент, основним видом діяльності якого є виробництво кондитерських виробів, здійснює розміщення власних цінних паперів. Таким чином, суд першої інстанції безпідставно визначив обов`язковість наявності ліцензії у ЗАТ "Житомирські ласощі" на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів для розміщення ЗАТ "Житомирські ласощі" власних цінних паперів як підставу для визнання недійсними договорів купівлі-продажу акцій 1-10.

1.4. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.04.2019 відмовлено Закритому акціонерному товариству "Житомирські ласощі" у відкритті апеляційного провадження.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд зазначив, що під час апеляційного перегляду справи у 2012 році суд розглянув наведені у апеляційній скарзі ЗАТ "Житомирські ласощі" доводи, що випливає зі змісту мотивувальної частини постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 24.10.2012, ухваленій у цій справі.

Отже, за висновком апеляційного господарського суду, судовими рішеннями вже були розглянуті наведені у апеляційній скарзі ЗАТ "Житомирські ласощі" доводи під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи, що є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, на підставі ч. 5 ст. 272 ГПК України.

2. Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи

2.1. Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою, ЗАТ "Житомирські ласощі" звернулося до суду з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.04.2019 скасувати, а справу передати на розгляд до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ЗАТ "Житомирські ласощі".

2.2. В обґрунтування зазначених вимог скаржник зазначає про помилковість відмови апеляційного господарського суду у відкритті апеляційного провадження на підставі ч.5 ст. 272 ГПК України, оскільки в його апеляційній скарзі наведено доводи, які відрізняються від доводів, що були викладені у апеляційні скарзі іншої особи на зазначене судове рішення.

На думку скаржника, суд апеляційної інстанції безпідставно та необґрунтовано застосував ч.5 ст. 272 ГПК України, що призвело до обмеження права ЗАТ "Житомирські ласощі" на доступ до правосуддя.

2.3. Відзиви на касаційну скаргу до суду касаційної інстанції не надійшли.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

3. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанцій

3.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

3.1.1. Відповідно до ч.3 ст. 304 ГПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

3.2. Щодо суті касаційної скарги

3.2.1. ЗАТ "Житомирські ласощі" звернулося до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції більше ніж через шість років після його перегляду в апеляційному порядку за апеляційною скаргою Компаніі Delta Capital SA (Дельта Кепітал С.А.), здійсненого у 2012 році.

3.2.2. Станом на час прийняття судових рішень у справі Господарський процесуальний кодекс України (1798-12) (у редакції, яка була чинною до 15.12.2017) не передбачав можливості повторного апеляційного чи касаційного перегляду судового рішення, в тому числі і за скаргою особи, яка не брала участі у справі, якщо господарський суд вирішив питання про її права та обов`язки.

3.2.3. 15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03.10.2017 № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) .

Господарським процесуальним кодексом України (1798-12) (у редакції, чинній з 15.12.2017) передбачено, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції (частина 1 статті 254 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до положень частини 1, 3, 4 статті 272 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній з 15.12.2017) якщо апеляційна скарга надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи, і особа, яка подала скаргу, не була присутня під час апеляційного розгляду справи, суд розглядає відповідну скаргу за правилами цієї глави; за результатами розгляду апеляційної скарги суд приймає постанову відповідно до статті 282 цього Кодексу. При цьому за наявності підстав може бути скасовано раніше прийняту постанову суду апеляційної інстанції; суд апеляційної інстанції розглядає скаргу, вказану в частині першій цієї статті, в межах доводів, які не розглядалися під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи.

3.2.4. Водночас, розділом ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України (1798-12) (в редакції, чинній з 15.12.2017) не передбачено можливості повторного апеляційного чи касаційного перегляду судових рішень, перегляд яких вже було здійснено у порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України (1798-12) (в редакції, чинній до 15.12.2017).

Здійснення перегляду судового рішення, законність якого вже була предметом апеляційного розгляду (здійсненого за правилами, чинними на час набрання рішенням законної сили), є порушенням принципу правової певності, оскільки таке рішення не може бути поставлено під сумнів, а здійснення перегляду цього рішення не є виправданим та обґрунтованим, оскільки може мати наслідком порушення прав інших осіб, які покладаються на чинність рішення, здійснюючи свої права та обов`язки протягом усього часу чинності цього рішення. При цьому Суд зазначає, що скаржник не позбавлений можливості звернутися за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів в окремому провадженні.

3.2.5. З огляду на викладене, висновки суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою ЗАТ "Житомирські ласощі" на підставі ч.5 ст. 272 ГПК України є помилковими. Апеляційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню. Відтак суд апеляційної інстанції повинен був відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ЗАТ "Житомирські ласощі" на підставі пункту 1 частини 1 статті 261 ГПК України.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постановах від 02.04.2019 у справі №922/765/15 та від 17.09.2019 у справі №20/5007/101/11, ухвалених у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду, відступати від якої колегія суддів не вважає за необхідне.

3.2.6. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції, за результатами розгляду касаційної скарги, має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

Відповідно до частини 4 статті 311 ГПК України зміна судового рішення може полягати у доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

3.2.7. Оскільки встановлена під час касаційного провадження невідповідність висновків суду апеляційної інстанції не призвела до прийняття невірного по суті рішення, Верховний Суд, користуючись наданими процесуальним законом повноваженнями, вважає необхідним змінити мотивувальну частину ухвали суду апеляційної інстанції без скасування по суті правильного рішення.

3.2.8. У зв`язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 300, 304, 308, 311, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Житомирські ласощі" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.04.2019 у справі №12/5007/135/11 змінити, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови.