ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 вересня 2019 року
м. Київ
Справа № 908/2118/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кондратової І.Д. (головуючий), Кролевець О.А., Ткача І.В.,
за участю секретаря судового засідання Півень А.Л.,
представників учасників справи:
позивача - Журавльова Д.І.,
відповідача 2- Остапенка Д.І.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп"
на постанову Центрального апеляційного господарського суду
(головуючий - Коваль Л.А., судді - Білецька Л.М., Чередко А.Є.)
від 04.06.2019
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПКК "Спецбудналадка"
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп", 2. Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім "Трианон"
про визнання недійсним договору,
1. Короткий зміст позовних вимог та заперечень.
1.1. У жовтні 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ПКК "Спецбудналадка" звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" (відповідача-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю ТД "Трианон" (відповідача-2) про визнання недійсним попереднього договору купівлі-продажу від 25.05.2018, укладеного між відповідачами, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу за реєстровим № 613.
1.2. Позовні вимоги мотивовані такими обставинами:
1.2.1. у провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження № 12018040000000526 від 01.06.2018 року, відомості про яке до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частини 3 статті 190 Кримінального кодексу України;
1.2.2. із ухвали Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 31.07.2018, постановленої за результатами клопотання слідчого СУ ГУНП у Дніпропетровській області, погодженого з прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області, про арешт майна у кримінальному провадженні № 12018040000000526, позивачу стало відомо, що 25.05.2018 відповідачі уклали попередній договір, відповідно до умов якого ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" зобов`язалося до 25.06.2018 продати ТОВ ТД "Трианон" 981/1000 часток пансіонату відпочинку (база відпочинку) батьків та дітей "Аквамарин", що розташований за адресою: Запорізька область, Якимівський район, смт. Кирилівка, вул. Коса Пересип, буд. 136;
1.2.3. документом, що підтверджує право власності ТОВ " ФК "Дніпрофінансгруп" на зазначене нерухоме майно є договір іпотеки (наступна іпотека з майновим поручителем), посвідчений Тимченко Є.С. приватним нотаріусом Якимівського районного нотаріального округу Запорізької області 17.07.2008, реєстр №743 та договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки (наступна іпотека з майновим поручителем), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Антиповою І.В. від 22.08.2017, реєстр №606. Право власності зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 05.03.2018, номер запису про право власності: 25166642, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 948782823203 (пункт 2 попереднього договору);
1.2.4. підставою виникнення запису №25166642 від 05.03.2018 про право власності на 981/1000 часток пансіонату відпочинку (база відпочинку) батьків та дітей "Аквамарин", що розташований за адресою: Запорізька область, Якимівський район, смт. Кирилівка, вул. Коса Пересип, буд. 136 за ТОВ " ФК "Дніпрофінансгруп" є, зокрема, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 40031365 від 07.03.2018;
1.2.5. водночас, наказом Міністерства юстиції України від 23.07.2018 № 2423/5 за скаргою ТОВ "ПКК "Спецбудналадка" та інших співвласників було скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 07.03.2018 № 40031365, від 08.05.2018 № 40998196, 20.04.2018 № 40736715, 03.05.2018 № 40914076, на підставі яких було зареєстровано права власності на об'єкт за ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп ", оскільки було встановлено, що право власності на належні заявнику об'єкти протиправно перейшло до ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" шляхом внесення державними реєстраторами відповідних відомостей до реєстрів нерухомості;
1.2.6. позивач вважає, що такий попередній договір порушує його права, як співвласника об'єктів нерухомості, що розташовані за адресою: Запорізька область, Якимівський район, смт. Кирилівка, вул. Коса Пересип, буд. 136, і є предметом попереднього договору купівлі-продажу без його погодження.
1.3. Відповідачі, заперечуючи проти задоволення позову, стверджували, що:
1.3.1. предметом попереднього договору є пансіонат відпочинку (база відпочинку) батьків та дітей "Аквамарин", що розташований за адресою: Запорізька область, Якимівський район, смт. Кирилівка, вул. Коса Пересип, буд. 136, а за позивачем зареєстроване нерухоме майно котедж для відпочинку літ. А-2, розташований за адресою: Запорізька область, Якимівський район, смт. Кирилівка, вул. Коса Пересип, буд. 136/2;
1.3.2. об`єкт нерухомості - 981/1000 часток пансіонату відпочинку (база відпочинку) батьків та дітей "Аквамарин", що розташований за адресою: Запорізька область, Якимівський район, смт. Кирилівка, вул. Коса Пересип, буд. 136, який є предметом попереднього договору, та об`єкти нерухомості, що знаходяться у власності позивача за адресою: Запорізька область, Якимівський район, смт. Кирилівка, вул. Коса Пересип, буд. 136 (котедж літ. Т, котедж літ. У та котедж літ. П (частка 17/20) є різними об`єктами, тому попередній договір не порушує прав позивача як власника об`єктів нерухомості;
1.3.3. на момент укладення попереднього договору власником майна, за адресою: Запорізька область, Якимівський район, смт. Кирилівка, вул. Коса Пересип, буд. 136 було саме ТОВ " ФК "Дніпрофінансгруп".
2. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції.
2.1. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 05.03.2019 у справі № 908/2118/18 відмовлено у задоволенні позову ТОВ "ПКК "Спецбудналадка" до ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп", ТОВ ТД "Трианон" про визнання недійсним попереднього договору купівлі-продажу від 25.05.2018, укладеного між відповідачами, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу за реєстровим № 613.
2.2. Суд виходив з того, що позивач, як співвласник майна, що є предметом оспорюваного договору, не довів належними та допустимими доказами факт порушення прав та законних інтересів, оскільки: основний договір купівлі-продажу нерухомого майна не укладався; у матеріалах справи відсутні відомості стосовно реєстрації за відповідачем-2 права власності на вказаний об'єкт нерухомості, а попередній договір не може вважатися самостійною підставою для переходу права власності на майно (об'єкт нерухомості), оскільки відповідно до норм статті 182 Господарського кодексу України та статті 635 Цивільного кодексу України попередній договір визначає умови, на яких сторони зобов'язуються в певний строк укласти основний договір, тобто, за попереднім договором виникає лише двостороннє зобов'язання сторін укласти основний договір у майбутньому, позаяк, укладенням попереднього договору лише обумовлюються наступні дії його сторін, а не відбувається фактичне вибуття із власності продавця предмету продажу, а покупець не набуває право власності на це майно з укладенням попереднього договору.
2.3. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 04.06.2019 рішення Господарського суду Запорізької області від 05.03.2019 скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено. Визнано недійсним попередній договір купівлі-продажу від 25.05.2018.
2.4. Суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідачі уклали попередній договір купівлі-продажу щодо нерухомого майна, власником частини якого є позивач, чим порушено його право власності. Суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання договору недійсним як такого, що укладений з порушенням статей 316- 321 Цивільного кодексу України.
2.5. При цьому, суд відхилив доводи відповідача -2, що нерухоме майно, яке є предметом договору, та нерухоме майно, яке належить позивачу, є різними об`єктами, оскільки встановив, що до складу майна, яке є предметом договору (981/1000 часток пансіонату відпочинку (база відпочинку) батьків та дітей "Аквамарин" (реєстраційний номер 948782823203 (номер об`єкта в РПВН 15538159, номер запису про право власності 25166642 від 05.03.2018) входить частина майна (котедж літ. Т, котедж літ. У та котедж літ. П).
2.6. Доводи відповідачів про те, що станом на час укладення договору за ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" був зареєстрований об`єкт нерухомості, відхилені апеляційним господарським судом, оскільки у попередньому договорі зазначено, що документом, що підтверджує право власності ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" на зазначене нерухоме майно є договір іпотеки (наступна іпотека з майновим поручителем) та договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки (наступна іпотека з майновим поручителем), однак до опису майна - реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 948782823203 увійшли об`єкти, які не були предметом договору іпотеки (наступна іпотека з майновим поручителем). Крім того право власності на 981/1000 об`єкту нерухомого майна (реєстраційний номер 948782823203) за ТОВ " ФК "Дніпрофінансгруп" скасовано, відомості внесено до реєстру 23.07.2018 Департаментом державної реєстрації Міністерства юстиції України, індексний номер рішення 42190748.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу, та виклад позиції інших учасників справи.
3.1. У касаційній скарзі ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду 04.06.2019 та залишити в силі рішення Господарського суду Запорізької області від 05.03.2019, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права: статей 203, 215 Цивільного кодексу України.
3.2. ТОВ "ПКК "Спецбудналадка" у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а постанову Центрального апеляційного господарського суду 04.06.2019 - без змін.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
4. Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосоване законодавство.
4.1. Здійснивши розгляд касаційної скарги, дослідивши наведені у ній доводи, перевіривши наявні матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.
4.2. Завданнями господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних зі здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (стаття 2 Господарського процесуального кодексу України).
4.3. Згідно з пунктами 1, 4 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають з договорів та інших правочинів, інших юридичних фактів.
4.4. У цій справі суди встановили, що предметом спору є попередній договір купівлі-продажу, укладений між відповідачами, за яким ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" зобов`язалося до 25.06.2018 укласти з ТОВ ТД "Трианон" договір купівлі-продажу 981/1000 часток пансіонату відпочинку (база відпочинку) батьків та дітей "Аквамарин", що розташований за адресою: Запорізька область, Якимівський район, смт. Кирилівка, вул. Коса Пересип, буд. 136. До складу цього майна увійшло також майно, яке належить позивачу на праві власності, а саме: котедж літ. Т, площею 111,4 м2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 902154723203), котедж літ. У (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 902061923203) площею 47.2 м2, та котедж літ. П (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 901877223203) площею 418,8 кв.м. (частка: 17/20).
4.5. Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
4.6. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Цивільні права та інтереси суд може захистити в спосіб, зокрема, визнання правочину недійсним (частина 1, пункт 2 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України).
4.7. Згідно з частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
4.8. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (стаття 215 Цивільного кодексу України).
4.9. Зважаючи на те, що, як встановив суд апеляційної інстанції, предметом попереднього договору купівлі-продажу є, в тому числі, об`єкти нерухомості, що знаходяться у власності позивача за адресою: Запорізька область, Якимівський район, смт. Кирилівка, вул. Коса Пересип, буд. 136 (котедж літ. Т, котедж літ. У та котедж літ. П (частка 17/20), то суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що укладанням такого договору без згоди власника майна прямо порушуються майнові інтереси останнього.
4.10. Захист порушених прав особи, що є власником майна, яке було відчужене, можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями 387 та 388 Цивільного кодексу України. Водночас, захист інтересів власника майна, щодо якого іншими особами укладено попередній договір купівлі-продажу, можливий шляхом пред`явлення позову про визнання такого договору недійсним, оскільки у такому разі майно ще не вибуло з володіння власника, проте є можливість порушення його права власності іншими особами внаслідок укладання основного договору купівлі-продажу у майбутньому.
4.11. Закінчення строку, в який сторони мають укласти основний договір, не виключає право оскаржувати попередній договір, оскільки відповідно до частини 1 статті 236 Цивільного кодексу України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
4.12. За таких обставин позивач, як власник майна, вправі звертатися із позовом про визнання попереднього договору купівлі-продажу недійсним відповідно до положень частини третьої статті 215 Цивільного кодексу України, навіть якщо основний договір купівлі-продажу не був укладений.
4.13. Тому висновок суду першої інстанції, як і доводи заявника касаційної скарги, про те, що позивач не довів в установленому законом порядку факту порушення його прав та законних інтересів укладенням оспорюваного договору, не відповідають встановленим судами з дотриманням вимог процесуального закону фактичним обставинам справи і суперечить вимогам матеріального закону. Суд апеляційної інстанції правильно дійшов висновку щодо порушення прав позивача.
4.14. Верховний Суд погоджується також з висновком суду апеляційної інстанції щодо наявності підстав для визнання договору недійсним, як такого, що укладений з порушенням норм статей 316- 321 Цивільного кодексу України, оскільки лише власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном, і лише він має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, в тому числі укладати попередні договори купівлі-продажу.
4.15. За наведених обставин, Верховний Суд відхиляє доводи касаційної скарги щодо неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм статей 203, 215 Цивільного кодексу України.
5. Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги.
5.1. Відповідно до статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
5.3. З огляду на викладене, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність залишення касаційної скарги без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін як таку, що ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
6. Розподіл судових витрат.
6.1. З огляду на те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, згідно з статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на заявника касаційної скарги.
Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини 1 статті 308, статтями 309, 314, 315 317 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" залишити без задоволення, а постанову Центрального апеляційного господарського суду від 04.06.2019 у справі № 908/2118/18- без змін.
Головуючий І. Кондратова
Судді О. Кролевець
І. Ткач