1.1. У жовтні 2018 ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4 звернулися до Господарського суду Вінницької області з позовом до Колективного монтажно-налагоджуваного управління "Спецсільгоспмонтаж" про визнання недійсним рішення загальних зборів членів, що оформлений протоколом № 2 від 12.07.2018.

1.2. Позовні вимоги мотивовані порушенням процедури скликання та проведення загальних зборів Колективного монтажно-налагоджувального управління "Спецсільгоспмонтаж", які регламентовано статутом, внаслідок чого позивачі не мали можливість реалізувати право на участь в загальних зборах.

1.3. Відповідач, заперечуючи проти задоволення позову, стверджував, що позивачами не вказано у позовній заяві, у чому полягає їх порушене право прийнятими рішеннями; твердження позивачів про їх неналежне повідомлення про дату, час та місце судового засідання є безпідставним та надуманим, оскільки останні були належним чином повідомлені про проведення загальних зборів; позивачі були повідомлені про проведення загальних зборів, оскільки їх представник з`явився 12.07.2018 за місцем проведення загальних зборів, однак відмовився від реєстрації та подальшої участі в проведенні загальних зборів; порушення порядку проведення загальних зборів спростовується свідченнями свідків, осіб, які були безпосередніми учасниками загальних зборів, а саме: ОСОБА_5 та ОСОБА_6

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції.

2.1. Рішення Господарського суду Вінницької області від 01.03.2019 позов задоволено повністю, визнано недійсними рішення загальних зборів Колективного монтажно-налагоджуваного управління "Спецсільгоспмонтаж", що оформлені протоколом № 2 від 12.07.2018.

2.2. Суд встановив, що ОСОБА_7 - представник ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_4, незважаючи на його присутність в приміщенні, де відбувалися загальні збори, не був зареєстрован на зборах і таким чином був позбавлений права голосувати та виступати із питань порядку денного від імені своїх довірителей. А причина відмови в реєстрації представника позивачів для участі в загальних зборах надання ним копії довіреностей містять певні недоліки, а саме: частково закритий текст, є суто формальною підставою, оскільки із наявних у матеріалах справи та досліджених судом довіреностей не встановлено невідповідності вказаних довіреностей приписам цивільного законодавства, позаяк останні є нотаріально засвідченими, містять дату їх вчинення тощо.

2.3. Доводи відповідача щодо належного повідомлення позивачів про дату, час та місце проведення загальних зборів суд відхилив, зазначивши, що таке повідомлення з наданням відповідних доказів вчинення не спростовує факту безпідставного непроведення реєстрації представника позивачів для участі в загальних зборах, що спричинило порушення корпоративних прав позивачів.

2.4. З огляду на встановлені обставини, суд дійшов висновку, що рішення загальних зборів слід визнати недійсними, оскільки позивачі не змогли через уповноваженого ними представника взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах.

2.5. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.05.2019 рішення Господарського суду Вінницької області від 01.03.2019 скасовано та ухвалено нове рішення, яким у позові відмовлено повністю.

2.6. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо відсутності підстав для визнання недійсним рішення загальних зборів, з огляду на те, що матеріалами справи підтверджується належне повідомлення учасників підприємства про проведення загальних зборів, здійснення відповідачем всіх необхідних заходів для скликання та проведення зборів, передбачених статутом та чинним законодавством, та наявність кворуму на спірних зборах, а також зважаючи на відмову представника позивачів надати оригінали документів, які підтверджують його повноваження на участь в зборах.

2.7. При цьому, суд апеляційної інстанції зауважив, що пред`явлення працівникам поліції оригіналу довіреності та документа, що посвідчує особу, не виключають обов`язку представника пред`явити оригінал документа, що посвідчує особу, та оригінал довіреності від членів підприємства безпосередньо на момент початку зборів в місці їх проведення для реєстрації участі у вказаних зборах. Водночас, надання копій довіреностей із прогалинами частини тексту у них, не може вважатись достатнім доказом наявності повноважень представника учасника для участі в зборах, тому у відповідача виникли обґрунтовані сумніви у визначенні наданих довірителем прав повіреній особі, та як наслідок призвело до відмови у реєстрації на участь у зборах.

2.8. Доводи позивачів щодо проведення зборів не головою правління, як це передбачено у пункті 8.6.4 статуту, суд апеляційної інстанції відхилив, оскільки вказані обставини не обмежують будь-яким чином корпоративних прав учасників у разі взяття участі в зборах. Крім того, судом було враховано, що на вказаних зборах розглядалось питання про звільнення із посади голови правління ОСОБА_8, у зв`язку з надходженням його заяви, інтереси якого і представляв ОСОБА_5 на підставі довіреності (т.1, а.с.160), який був головою зборів.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу, та виклад позиції інших учасників справи.

3.1. 25.06.2019 представник ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 ОСОБА_7 звернувся з касаційною скаргою на постанову Північно-Західного апеляційного господарського суду від 27.05.2019 у справі № 902/671/18, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

3.2. В обґрунтуванням вимог касаційної скарги скаржник посилається на те, що суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права (статті 76, 77, 86 Господарського процесуального кодексу України), оскільки не дослідив зібрані у справі докази, а також норми матеріального права (статті 97, 99, 238 Цивільного кодексу України, частини 4 статті 33 Закону України "Про товариства з обмеженою відповідальністю та додатковою відповідальністю"), оскільки помилково не брав до уваги те, що на зборах головував не голова правління.

3.3. Відповідач відзив на касаційну скаргу не подав. В судовому засіданні представник відповідача просив залишити без змін постанову суду апеляційної інстанції.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

4. Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосоване законодавство.

4.1. Здійснивши розгляд касаційної скарги, дослідивши наведені у ній доводи, перевіривши наявні матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

4.2. Відповідно до частини 1 статті 83 Господарського кодексу України юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом.

4.3. Підприємство - самостійний суб`єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб`єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами. Підприємство, якщо законом не встановлено інше, діє на основі статуту або модельного статуту. Підприємства незалежно від форми власності, організаційно-правової форми, а також установчих документів, на основі яких вони створені та діють, мають рівні права та обов`язки (частини 1 та 3 статті 62 Господарського кодексу України).

4.4. Підприємство, якщо законом не встановлено інше, діє на основі статуту або модельного статуту. Підприємства незалежно від форми власності, організаційно-правової форми, а також установчих документів, на основі яких вони створені та діють, мають рівні права та обов`язки (частина 3 статті 62 Господарського кодексу України).

4.5. Відповідно до статті 93 Господарського кодексу України підприємством колективної власності визнається корпоративне або унітарне підприємство, що діє на основі колективної власності засновника (засновників). Підприємствами колективної власності є виробничі кооперативи, підприємства споживчої кооперації, підприємства громадських та релігійних організацій, інші підприємства, передбачені законом. Господарська діяльність кооперативів повинна здійснюватися відповідно до вимог цього Кодексу, інших законодавчих актів.

4.6. Суди встановили, що згідно з пунктами 1.3, 4.1, 5.2, 8.1, 8.2, 8.4, 8.4.1, 8.5, 8.6.1 статуту Колективного монтажно-налагоджувального управління "Спецсільгоспмонтаж", затвердженого протоколом № 5 від 30.11.2011 загальних зборів трудового колективу, підприємство діє на основі статуту, статутний капітал якого формують грошові та матеріальні внески членів підприємства, які не можуть бути меншими як три мінімальні заробітні плати. Вищим органом самоврядування підприємства є загальні збори трудового колективу, а виконавчим органом управління підприємством є Правління, яке очолює Голова правління, який здійснює керівництво у період між засіданнями. До складу Зборів входять всі члени трудового колективу, а кожен член володіє тільки одним голосом. Прийняття рішень здійснюється простою більшістю голосів членів, що присутні на зборах. Збори вважаються правомочними, якщо на них присутні більше половини членів трудового колективу.

4.7. Отже, позивачі є членами підприємства колективної власності (об`єднання громадян на засадах членства, що базується на їх особистій трудовій участі та об`єднанні майнових пайових внесків; кожний член має один голос), управління і діяльність якого здійснюється відповідно до його установчих документів (статуту), положень Господарського кодексу України (436-15) (глава 10 "Підприємства колективної власності" розділу II "Суб`єкти господарювання" ГК України (436-15) ), інших нормативно-правових актів з питань кооперації. І лише в частині, не врегульованій цими актами, за аналогією можуть застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15) та інших законів, якими регулюються діяльність господарських товариств, зокрема, товариства з обмеженою відповідальністю (стаття 8 Цивільного кодексу України).

4.8. Відповідно до статті 15 Закону України "Про кооперацію" загальні збори членів кооперативу правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини його членів, а збори уповноважених - за наявності не менше двох третин уповноважених. Кожний член кооперативу чи уповноважений кооперативу має один голос, і це право не може бути передано іншій особі. Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу про прийняття, внесення змін до статуту, вступ до кооперативного об`єднання або вихід з нього та про реорганізацію або ліквідацію кооперативу вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як 75 відсотків членів кооперативу, присутніх на загальних зборах кооперативу. З інших питань рішення приймаються простою більшістю голосів членів (уповноважених) кооперативу, присутніх на його загальних зборах. Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу приймаються відповідно до його статуту відкритим або таємним голосуванням.

4.9. Згідно із статтею 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

4.10. Відповідно до усталеної судової практики Верховного Суду підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах (постанова Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 27.03.2018 р. у справі № 904/9431/15).

4.11. При цьому, безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з порушенням прямих вказівок закону є: 1) прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму; 2) прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства; 3) прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного, на розгляд яких не було отримано згоди усіх присутніх на загальних зборах; 4) відсутність протоколу загальних зборів, підписаного головою і секретарем зборів.

Під час вирішення питання про недійсність рішень загальних зборів у зв`язку з іншими порушеннями, допущеними під час їх скликання та проведення, господарський суд повинен оцінити, як ці порушення вплинули на прийняття загальними зборами відповідного рішення. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.

4.12. Суд апеляційної інстанції, перевіривши доводи позивачів, встановив відсутність безумовних підстав для визнання недійсним спірного рішень загальних зборів членів відповідача, оформлених протоколом № 2 від 12.07.2018.

4.13. При цьому, суд надав належну оцінку їх аргументам щодо позбавлення можливості взяти участь у загальних зборах через недопуск представника. Суд апеляційної інстанції встановив, що представника не було допущено до участі у зборах через відмову надати оригінали документів, які підтверджують його повноваження на участь в зборах, та документа, що посвідчує особу представника, для реєстрації участі у вказаних зборах. Суд апеляційної інстанції визнав, що надання копій довіреностей із прогалинами частини тексту у них, не може вважатись достатнім доказом наявності повноважень представника учасника для участі в зборах, тому у відповідача виникли обґрунтовані сумніви у визначенні наданих довірителем прав повіреній особі, та як наслідок - призвело до відмови у реєстрації на участь у зборах. Отже, неможливість позивачів взяти участь у загальних зборах була наслідком нерозумного здійснення їхнім представником свого права, а не неправомірних дій відповідача.

4.14. Наведені у касаційній скарзі доводи позивачів щодо спростування цих обставин Верховний Суд розглядати не може, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів, оцінених судом апеляційної інстанції у процесі розгляду справи, а відповідно до статті частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

4.15. Щодо доводів касаційної скарги стосовно порушення судом апеляційної інстанції норм частини 3 статті 33 Закону України "Про товариства з обмеженою і додатковою відповідальністю" та пункту 8.6.4 статуту, оскільки не враховано, що спірні збори вів та підписав протокол загальних зборів не голова ОСОБА_8, а його представник ОСОБА_5, якого члени підприємства не обирали головою зборів, як і секретаря зборів ОСОБА_6., то Верховний Суд виходить з того, що відповідно до положень статуту дійсно головувати на загальних зборах має саме голова правління. Водночас, суд апеляційної інстанції встановив, що на вказаних зборах розглядалось питання про звільнення із посади голови правління ОСОБА_8, у зв`язку з надходженням його заяви. Загальні збори були правомочні приймати будь-які рішення, в тому числі щодо обрання голови та секретаря загальних зборів, оскільки на них були присутні більше половини всіх членів підприємства (6 із 10), які одноголосно прийняли всі рішення на загальних зборів з усіх питань. Головування на загальних зборах за рішенням більшості членів підприємства ОСОБА_5, а не голови правління ОСОБА_8, який склав свої повноваження, жодним чином не порушує корпоративних прав учасників, про що правильно зауважив суд апеляційної інстанції, а відповідно не може бути підставою для визнання недійсними рішення загальних зборів.

5. Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги.

5.1. Відповідно до статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.