на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.10.2018 (суддя Новікова Р. Г.) і постанову Центрального апеляційного господарського суду від 23.04.2019 (Пархоменко Н. В. - головуючий, судді Коваль Л. А., Чередко А. Є.) у справі

за позовом Єлизаветівської сільської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екомаркет Плюс"

про зобов`язання укласти додаткову угоду про дострокове розірвання договору від 16.05.2008 про оренду земельної ділянки площею 10,4221 га для рекреаційних цілей (створення паркової зони) та передати земельну ділянку позивачеві за актом приймання-передачі.

Короткий зміст позовних вимог і заперечень

1. У серпні 2018 року Єлизаветівська сільська рада (далі - сільрада) звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екомаркет Плюс" (далі - ТОВ "Екомаркет Плюс") про зобов`язання відповідача укласти додаткову угоду про дострокове розірвання договору від 16.05.2008 про оренду земельної ділянки площею 10,4221 га для рекреаційних цілей (створення паркової зони) (далі - договір оренди) та передати земельну ділянку позивачеві за актом приймання-передачі.

2. Позовні вимоги аргументовано систематичним порушенням відповідачем умов договору оренди в частині своєчасної сплати орендних платежів, що підтверджується рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 28.09.2015 у справі № 904/6392/15. У зв`язку з наведеним, сільрада прийняла рішення від 23.11.2017 № 911-34/VII про припинення дії договору оренди з 01.12.2017, доручила сільському голові укласти угоду про розірвання договору оренди та разом із супровідним листом від 28.11.2017 № 534 направила на адресу ТОВ "Екомаркет Плюс" рішення сільської ради від 23.11.2017 № 911-34/VII, угоду про дострокове розірвання договору оренди та акт про прийом та передачу земельної ділянки в натурі. Оскільки угоду орендар не підписав, позивач звернувся до суду із позовом у цій справі.

3. У відзиві на позовну заяву ТОВ "Екомаркет Плюс" звернуло увагу на наявність підстав для залишення позову без розгляду, оскільки у провадженні Господарського суду Дніпропетровської області перебуває справа № 904/23/18 за позовом сільради до ТОВ "Екомаркет Плюс" про дострокове розірвання договору оренди, зобов`язання відповідача повернути у розпорядження територіальної громади земельну ділянку площею 10,4221 га; в обґрунтування заявлених вимог позивач також посилається на систематичне порушення орендарем зобов`язань зі сплати орендної плати за землю.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

4. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 23.10.2018 у справі № 904/3450/18, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 23.04.2019, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

5. Аргументуючи судове рішення, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, зазначив, що відповідач не визнає позовні вимоги та не згодний підписати додаткову угоду про розірвання договору оренди, однак ані договором оренди, ані чинним законодавством не передбачено обов`язку орендаря укласти угоду про розірвання договору оренди; розірвання договору оренди в судовому порядку з ініціативи орендаря вже є предметом розгляду в іншій судовій справі № 904/23/18. Отже, місцевий господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовної вимоги про зобов`язання відповідача укласти додаткову угоду про дострокове розірвання договору оренди. Крім того, зважаючи на взаємопов`язаність позовних вимог, місцевий господарський суд також відмовив у задоволенні вимоги про зобов`язання відповідача передати земельну ділянку позивачеві за актом прийняття-передачі.

6. Апеляційний господарський суд, залишаючи без змін рішення місцевого господарського суду, погодився із доводами відповідача про недоведеність позивачем наявності підстав для односторонньої відмови від договору оренди відповідно до пункту 38 цього договору з 01.12.2017, оскільки заборгованість, про яку йдеться у рішенні Господарського суду Дніпропетровської області від 28.09.2015 у справі № 904/6392/15, відповідач сплатив, що підтверджується постановою про закінчення виконавчого провадження від 26.12.2016.

Крім того, апеляційний господарський суд зауважив, що у рішенні сільради від 23.11.2017 № 911-34/VII про розірвання договору оренди не зазначено про рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.09.2015 у справі № 904/6392/15 як підставу для розірвання (припинення) цього договору.

Відповідно до частини 2 статті 14 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ) особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї, тому позов у частині зобов`язання відповідача укласти додаткову угоду суд першої інстанції правомірно визнав таким, що задоволенню не підлягає.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. Не погоджуючись із рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 23.10.2018 і постановою Центрального апеляційного господарського суду від 23.04.2019 у справі № 904/3450/18, сільрада звернулася до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить рішення і постанову скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

8. Скаржник наголошує, що суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права шляхом допуску в судове засідання неустановленої особи ОСОБА_1 як представника відповідача, а також прийняв докази, долучені на стадії апеляційного розгляду, за відсутності відповідного клопотання та без обґрунтування прийняття таких доказів, зокрема постанови про завершення виконавчого провадження.

9. Крім цього, скаржник звертає увагу, що згідно з чинним законодавством сільрада має право звернутися до суду для вирішення спору щодо підписання відповідачем додаткової угоди про розірвання договору оренди, зокрема таке право передбачено у статті 188 Господарського кодексу України (далі - ГК України (436-15) ).

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

10. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Екомаркет Плюс" просить у її задоволенні відмовити, рішення та постанову залишити без змін, оскільки відповідач не згодний укласти/підписати угоду про розірвання договору оренди, при цьому ані умовами договору, ані положеннями чинного законодавства не передбачено обов`язку укладати таку додаткову угоду. Крім цього, відповідач зауважує, що позивач скористався правом, передбаченим статтею 188 ГК України, шляхом подання позову у справі № 904/23/18 про розірвання договору оренди.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

11. Як убачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 16.05.2008 між сільрадою (орендодавець) і ТОВ "Екомаркет Плюс" (орендар) укладено договір оренди, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 10,4221 га для рекреаційної мети (створення паркової зони) на підставі рішення сільради від 15.05.2008 № 530 за рахунок земель державного земельного запасу, розташовану в селі Єлизаветівка на території сільради.

12. Зазначений договір оренди землі зареєстровано у Дніпропетровській регіональній філії Державного підприємства "Центр ДЗК", про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 21.05.2008 № 040802300820.

13. Відповідно до пункту 4 договору оренди землі нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 525 273,84 грн з урахуванням коефіцієнту індексації 1,028 згідно з листом Держземагенства від 10.01.2008 № 14-22-6/55.

14. У пункті 7 договору оренди землі сторони передбачили, що договір укладено на 49 років, до 31.12.2057.

15. За змістом пунктів 9 - 11 договору оренди орендна плата вноситься орендарем в грошовій формі в розмірі 3 % нормативної грошової оцінки землі. Розмір орендної плати становить 772 152,78 грн. Річна орендна плата становить 15 758,28 грн з наступним урахуванням коефіцієнту індексації 1,028 згідно листа Держземагенства від 10.01.2008 № 14-22-6/55.

16. Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.

17. Орендна плата в сумі 1 313,19 грн вноситься щомісяця до 5 числа, наступного за календарним. Внесення орендної плати за майбутній період допускається на термін не більше одного року.

18. Відповідно до пункту 37 договору оренди дія договору припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін; за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та з інших підстав, визначених законом.

19. У пункті 38 договору наведено правові підстави розірвання договору в односторонньому порядку.

20. Суди попередніх інстанцій також установили, що рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 28.09.2015 у справі № 904/6392/15 стягнуто з ТОВ "Екомаркет Плюс" заборгованість з орендної плати за договором оренди у сумі 27 228,44 грн.

21. 23.11.2017 сільрада прийняла рішення № 911-34/VII про припинення із 01.12.2017 дії договору оренди, копію якого разом із примірниками додаткової угоди про розірвання цього договору надіслала на адресу ТОВ "Екомаркет Плюс" 28.11.2017. Товариство отримало цей лист 20.12.2017.

22. Оскільки відповідач не повернув підписаний примірник угоди, позивач звернувся до суду з позовом у цій справі про зобов`язання відповідача укласти додаткову угоду про розірвання договору оренди та повернення орендованої земельної ділянки.

Позиція Верховного Суду

23. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

24. Як убачається із матеріалів справи, предметом розгляду в ній є зобов`язання відповідача укласти додаткову угоду про розірвання договору оренди.

25. До матеріалів справи позивач долучив текст угоди від 28.11.2017 про дострокове розірвання договору оренди, відповідно до пункту 1 якої сторони вирішили припинити дію договору оренди з 01.12.2017 у зв`язку із невиконанням ТОВ "Екомаркет Плюс" умов пунктів 11, 38 договору оренди, а саме систематичною несплатою орендної плати.

26. Згідно з пунктом 2 цієї угоди повернення об`єкта оренди здійснюється на підставі акта приймання-передачі, що є невід`ємною частиною договору оренди.

27. Відповідно до пункту 3 проекту угоди ця угода набуває чинності з моменту її державної реєстрації.

28. Відповідно до частин 1, 4 статті 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

29. Відповідно до частини 1 статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

30. Частиною 1 статті 32 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України (2768-14) та іншими законами України.

31. Отже, за загальним правилом, встановленим як чинним земельним, так і господарським і цивільним законодавством, зміна та розірвання господарських та цивільних договорів допускається лише за згодою сторін або в судовому порядку (у разі відсутності згоди іншої сторони, яка отримала вимогу/пропозицію про розірвання договору).

32. У частині 2 статті 14 ЦК України передбачено, що особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

33. Суди попередніх інстанцій достеменно встановили, а скаржник не спростовує той факт, що відповідач не визнає позовні вимоги та не згоден підписати додаткову угоду про розірвання договору. Крім цього, ані у договорі оренди, ані у чинному законодавстві не передбачено обов`язку орендаря укласти додаткову угоду про розірвання договору оренди землі.

34. Отже, оскільки умовами договору та чинним законодавством не передбачено обов`язку відповідача укласти додаткову угоду про розірвання договору оренди, а відповідач заперечує проти укладення такої додаткової угоди, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

35. Стосовно аргументів скаржника про те, що в силу положень чинного законодавства сільрада має право звернутися до суду для вирішення спору щодо підписання відповідачем додаткової угоди про розірвання договору оренди, зокрема таке право передбачено у статті 188 ГК України, колегія суддів Касаційного господарського суду зазначає про таке.

36. Системний аналіз положень статті 188 ГК України дає підстави стверджувати, що незалежно від того, з якою пропозицією зверталася зацікавлена сторона до іншої сторони - чи то щодо зміни, чи то щодо розірвання договору, у разі неодержання належної відповіді сторона набуває право звернення до суду із вимогою про розірвання договору чи про внесення в нього змін.

37. Як установили суди попередніх інстанцій, розірвання договору оренди у судовому порядку з ініціативи орендодавця та повернення земельної ділянки вже є предметом розгляду у справі № 904/23/18.

38. Аргументи скаржника стосовно порушення апеляційним господарським судом норм процесуального права шляхом допуску в судове засідання неустановленої особи ОСОБА_1 як представника відповідача колегія суддів Касаційного господарського суду вважає хибними і такими, що спростовуються матеріалами справи, зокрема копією наказу від 19.04.2019 № 4, відповідно до якого на час відпустки директора ТОВ "Екомаркет Плюс" Лебедєва О. І. у період із 22.04.2019 по 03.05.2019 ОСОБА_1 призначено виконуючим обов`язки директора ТОВ "Екомаркет Плюс" із правом виконання обов`язків директора згідно зі статутом товариства.

39. Водночас Касаційний господарський суд вважає за необхідне звернути увагу на таке.

Як убачається зі змісту оскаржуваної постанови, відповідач подав до апеляційного господарського суду, а суд прийняв і розглянув постанову про закінчення виконавчого провадження (ВП № 49307042) від 26.12.2016.

При цьому даних щодо подання цього документа до суду першої інстанції у справі немає.

Згідно з частиною 3 статті 269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ) докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом (апеляційної інстанції) лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежать від нього.

ТОВ "Екомаркет Плюс" не навело, а суд апеляційної інстанції не встановив наявності в цьому разі виняткового випадку, в якому неподання згаданої постанови до суду першої інстанції було зумовлено причинами, об`єктивно не залежними від ТОВ "Екомаркет Плюс".

Між тим відповідно до частини 4 статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних, зокрема, з невчиненням нею процесуальних дій, - у цьому випадку із неподанням у встановленому порядку доказу у справі.

Отже, суд апеляційної інстанції неправомірно прийняв від ТОВ "Екомаркет Плюс" відповідний документ як доказ у справі та вдався до його оцінки.

Поряд із цим Касаційний господарський суд бере до уваги, що зазначене порушення норм процесуального права (частини 3 статті 269 ГПК України) апеляційним господарським судом не мало наслідком ухвалення ним незаконного рішення по суті спору, а тому з урахуванням змісту частини 2 статті 309 та частини 2 статті 311 ГПК України не є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

40. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

41. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина 1 статті 309 ГПК України).

42. Ураховуючи межі перегляду справи у касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі, не отримали підтвердження під час касаційного провадження, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення позову.