1. Товариство з додатковою відповідальністю "Альянс Україна" (далі - ТДВ "Альянс Україна", позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Моторного (транспортного) страхового бюро України (надалі - МТСБУ, відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 1 760 286,20 грн.

2. Позовні вимоги вмотивовано тим, що у зв`язку з припиненням асоційованого члена МТСБУ, Відповідач повинен повернути страховику залишок гарантійного внеску у фонді захисту потерпілих та інвестиційний дохід за 4 квартал 2016, 1 квартал 2017. Заборгованість Моторного (транспортного) страхового бюро України перед Позивачем становить 1 755 543,52грн., з яких:

гарантійний внесок до централізованого страхового резервного фонду захисту потерпілих у розмірі 1 740 408, 74 грн.,

інвестиційний дохід за 4 квартал 2016 у розмірі 6 673, 71 грн.,

інвестиційний дохід за 1 квартал 2017 у розмірі 8 461, 07 грн.

Крім того, враховуючи неналежне виконання Відповідачем умов договору, Позивач просить суд стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України 3% річних у розмірі 8 718, 04 грн. та інфляційні у розмірі 16 194, 88 грн. з урахуванням Заяви про збільшення розміру позовних вимог від 12.06.2018, яка прийнята Судом до розгляду.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.06.2018 у справі № 910/4515/18 позов задоволено частково;

стягнуто з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь ТДВ "Альянс Україна" гарантійний внесок в розмірі 1 705 640, 13 грн.,

інвестиційні доходи в розмірі 15 134, 78 грн.,

3 % річних в розмірі 8 555, 16 грн.,

інфляційні в розмірі 15 910, 74 грн.,

судовий збір в розмірі 26 178, 61 грн.

та витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000, 00 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

4. Рішення мотивоване тим, що граничний строк повернення з ФЗП сплаченого гарантійного внеску позивачу - 26.03.2018, станом на час розгляду даної справи відносно ТДВ "Альянс Україна" не здійснюється процедур ліквідації та/або банкрутства, матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів на підтвердження наявності зобов`язань страховика за договорами внутрішнього страхування, що вказує на те, що станом на момент розгляду справи у МТСБУ виникло зобов`язання з повернення повної суми залишку коштів базового гарантійного внеску позивачу в порядку та терміни, встановлені Положенням про централізований страховий резервний фонд захисту потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах. Судами прийнято до уваги судові рішення у справі № 910/18362/16, встановлені обставини у якій визнані преюдиційними, в розумінні приписів ст. 75 ГПК України.

5. Під час розгляду справи, господарським судом першої інстанції було встановлено:

5.1. 28.12.2012 між ТОВ "Альянс Україна" (Страховик) та МТСБУ (Бюро) було укладено Договір про співпрацю № 130 у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за внутрішніми договорами, предметом якого є співробітництво сторін у сфері організації та провадження обов`язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за внутрішніми договорами страхування.

5.2. Страховик зобов`язаний: сплатити вступний членський внесок у розмірі, визначеному рішенням органу управління МТСБУ (пункт 2.1.1 Договору); своєчасно та у повному обсязі сплачувати щомісячні членські внески до цільового фонду фінансування діяльності Бюро (пункт 2.1.2 Договору); надавати Бюро звіти за формами та у строки, що затверджені Президією Бюро (пункт 2.1.7 Договору); сформувати в централізованому страховому резервному фонді захисту потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах (далі - фонд захисту потерпілих) базовий гарантійний внесок у сумі еквівалентній 500 000,00 євро (пункт 2.1.12 Договору); поповнювати базовий та вносити додаткові гарантійні внески у фонд захисту потерпілих у випадках та на умовах, встановлених Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (1961-15) , положенням про цей фонд, іншими внутрішніми документами чи рішеннями органів управління Бюро, прийнятими у межах їх повноважень (пункт 2.1.15 Договору).

5.3. Пунктом 2.2 договору визначені обов`язки Бюро, зокрема, повернути на умовах, що встановлені законом, положенням про фонд захисту потерпілих та цим договором, гарантійні внески, сплачені страховиком до цього фонду (п.п. 2.2.8 Договору)

5.4. Згідно з п. 4.2., 4.3., 4.4., 4.5 Договору членські внески (в тому числі, додаткові) страховик здійснює щомісяця до 25 числа поточного місяця, якщо інший строк не передбачений загальними зборами членів та/або президією бюро. Відрахування з премій обов`язкового страхування цивільно - правової відповідальності до фонду захисту потерпілих та до фонду попереджувальних заходів бюро страховик здійснює щомісяця не пізніше останнього робочого дня місяця, наступного за звітним. Кошти, необхідні для формування базового гарантійного внеску, сплачується страховиком протягом тридцяти днів з дня підписання договору, якщо інший строк не встановлений законом. Строки здійснення інших платежів до фонду захисту потерпілих, визначаються положенням про цей фонд.

5.5. Відповідно до п. 12.1 Договору цей договір вступає в силу з дати його підписання сторонами та скріплення їх печатками та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором.

5.6. Рішенням засідання загальних зборів Моторного (транспортного) страхового бюро України, оформленого протоколом №47/2014 від 26.03.2015, виключено з членів МТСБУ ТДВ "Альянс Україна" на підставі поданої заяви (відповідно до ст. 52 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та п.п.6.9.1 п.6.9 ст. 6 Статуту МТСБУ).

5.7. Відповідно до звітів про рух коштів ФЗП ТДВ "Альянс Україна", наявних в матеріалах справи, інвестиційний дохід за 2 квартал 2015 в розмірі 110 539, 26 грн., за 3 квартал 2015 в розмірі 106 552, 23 грн., а загалом у розмірі 217 091, 49 грн. було включено до суми гарантійного внеску.

5.8. 08.02.2016 МТСБУ перераховано на користь ТДВ "Альянс Україна" інвестиційний дохід за 2 квартал - 110 539, 26 грн., за 3 квартал - 106 552,23 грн., за 4 квартал - 123 031, 56 грн., а загалом 340 123, 05 грн.; 25.04.2017- інвестиційний дохід за 1 квартал 2017 - 20 875, 91 грн., 18.07.2017 - інвестиційний дохід за 2 квартал 2017 - 12 413, 64 грн., що підтверджується виписками по рахунку позивача.

5.9. 05.08.2016 ТДВ "Альянс Україна" звернулось до Відповідача з листом №417/01.00 про повернення частини сплаченого гарантійного внеску у розмірі 819 407, 38 грн., який був отриманий останнім 05.08.2016, що підтверджується відповідним штампом на листі.

5.10. Листом №5-41/25691 від 17.10.2017 Моторне (транспортне) страхове бюро України повідомило Позивача, що кошти до повернення відсутні, розрахунки по інвестиційному доходу проводились своєчасно та в повному обсязі.

5.11. Згідно звітів про рух коштів ФЗП ТДВ "Альянс Україна":

за 3 квартал 2015 залишок коштів станом на 30.09.2015 становив 3 549 519,23 грн. (в який включено інвестиційний дохід 110 539, 26 грн., нарахований в 2 кварталі 2015), інвестиційних дохід - 106 552, 23 грн.;

за 4 квартал 2015 залишок коштів станом на 31.12.2015 становив 3 656 071,46 грн. (в який включено інвестиційний дохід 106 552, 23 грн., нарахований в 3 кварталі 2015), інвестиційних дохід - 123 031,56 грн.;

за 1 квартал 2016 р. залишок коштів станом на 01.01.2016 становив 3 656 071,46 грн., залишок коштів на 31.03.2016 становив 1 735 171, 78 грн. (базовий гарантійний внесок), інвестиційний дохід - 93 739, 28 грн.;

за 2 квартал 2016 залишок коштів станом на 01.04.2016 становив 1 735 171, 78 грн., залишок коштів на 30.06.2016 становив 1 682 372, 65 грн. (базовий гарантійний внесок), інвестиційний дохід - 73 436, 53 грн.;

за 3 квартал 2016 залишок коштів станом на 01.07.2016 становив 1 682 372, 65 грн., залишок коштів на 30.09.2016 становив 789 999, 41 грн. (базовий гарантійний внесок), інвестиційний дохід - 87 906, 27 грн.;

за 4 квартал 2016 залишок коштів станом на 01.10.2016 становив 789 999, 41 грн., залишок коштів на 30.12.2016 становив 762 774, 01 грн. (базовий гарантійний внесок), інвестиційний дохід - 6 673, 71 грн.;

за 1 квартал 2017 залишок коштів станом на 01.01.2017 становив 762 774, 01 грн., залишок коштів на 31.03.2017 становив 734 251, 68 грн. (базовий гарантійний внесок), інвестиційний дохід - 29 336, 98 грн.

5.12. Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.12.2016 у справі №910/18362/16 (залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.04.2017), стягнуто з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь ТДВ "Альянс Україна", в порядку визначеному Законом України "Про виконавче провадження" (1404-19) , суму основного боргу у розмірі 819 407, 38 грн. та суму судових витрат у розмірі 12 291, 11 грн. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Під час розгляду вказаної справи, суди встановили, що позивачем фактично сплачено гарантійний внесок в сумі 2 870 306, 92 грн., та в подальшому збільшено гарантійний внесок на суму платежів за втрачені бланки полісів у розмірі 3 560, 00 грн., кошти базового гарантійного внеску страховика в ФЗП станом на 31 грудня 2015, в якому страховиком втрачено статус члена МТСБУ, становлять 3 656 071, 46 грн. Суди прийняли до уваги, що відповідно до п.3.12.2 Положення про централізований страховий резервний фонд захисту потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах строк повернення частини гарантійного внеску є таким, що настав, та те, що відповідачем сплачено частково суму 879 163,85 грн. гарантійного внеску.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

6. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.05.2019 апеляційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 27.06.2018 у справі № 910/4515/18 - без змін.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. Не погоджуючись з рішенням Господарського суду м. Києва від 27.06.2018 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.05.2019 МТСБУ звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою з вимогою змінити рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, задовольнивши частково позовні вимоги, стягнувши з відповідача гарантійний внесок в сумі 786 589, 93 грн., інвестиційні доходи в сумі 15 134,78 грн., 3% річних в сумі 3 685,12 грн., інфляційні в сумі 6 292,72 грн., судовий збір пропорційно сумі задоволених вимог.

В касаційній скарзі скаржник також просить передати справу № 910/4515/18 для розгляду до Великої Палати Верховного Суду.

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ

8. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/4515/18 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Білоус В.В., суддя - Васьковський О.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.07.2019.

9. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19.07.2019 відкрито касаційне провадження у справі № № 910/4515/18 за касаційною скаргою Моторного (транспортного) страхового бюро України, датою проведення судового засідання визначено 17.09.2019.

10. 27.08.2019 до Верховного Суду від ТДВ "Альянс Україна" надійшов відзиві на касаційну скаргу, з запереченнями проти вимог та доводів скаржника.

11. У зв`язку з відпусткою судді Білоуса В.В. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/4515/18 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Васьковський О.В., суддя - Кролевець О.А., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.09.2019.

12. Ухвалою від 17.09.2019 Верховний Суд, у визначеному складі колегії суддів, прийняв справу № 910/4515/18 Господарського суду міста Києва за касаційною скаргою МТСБУ до провадження, розгляд справи вирішено здійснювати у раніше визначену дату (17.09.2019).

13. В судовому засіданні представник скаржника повністю підтримав вимоги касаційної скарги з підстав наведених у ній, просив змінити оскаржені судові рішення, задовольнивши позовні вимоги частково, стягнувши з відповідача на користь позивача гарантійний внесок в сумі 786 589, 93 грн., інвестиційні доходи в сумі 15 134, 78 грн., 3% річних в сумі 3 685, 12 грн., інфляційні в сумі 6 292, 72 грн. та судовий збір - пропорційно сумі задоволених вимог. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

14. Представник ТДВ "Альянс Україна", в судовому засіданні, проти вимог та доводів скаржника заперечив з підстав наведених у Відзиві, просив оскаржені судові рішення залишити без змін.

Вказав, що рішення господарських судів попередніх інстанцій не можна вважати цілком законними і обґрунтованими, зокрема в частині часткової відмови у стягненні витрат на правничу допомогу та розподілу регламентних виплат за банкрутів, проте з метою процесуальної економії позивач рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного господарського суду в касаційному порядку не оскаржив.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи скаржника

(Моторного (транспортного) страхового бюро України)

15. В обґрунтування заявлених вимог, скаржник вказує на те, що судами не було враховано положення Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 05.07.2012 №5090-VI (5090-17) , положення ч. 1 ст. 75, 236 ГПК України, вимоги ст. 628 ЦК України, положення п. 51.9 ст. 51 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Доводи позивача

(ТДВ "Альянс Україна")

16. Позивач у Відзиві на касаційну скаргу та представник позивача в судовому засіданні, доводять:

16.1. станом на 31.12.2015, у позивача у Фонді існував гарантійний внесок на суму 3 656 071,46 грн., що встановлено судовими рішеннями у справі № 910/18362/16 на підставі протоколу МТСБУ № 49/2016 від 31.03.2016;

16.2. 26.03.2015, за рішенням Загальних зборів членів МТСБУ (протокол №47/2014) ТДВ "Альянс Україна" припинив членство МТСБУ;

16.3. розподіл регламентних виплат за банкрутів (ПрАТ "Акціонерна страхова компанія "ІнтерТрансПоліс", ПрАТ "Страхова компанія "Лафорт", ТДВ "Страхова компанія "Райп", ПрАТ "Українська екологічна компанія") на позивача було здійснено МТСБУ вже після того, як ТДВ "Альянс Україна" припинив членство в МТСБУ;

16.4. позивач належним чином виконав своє зобов`язання щодо оплати правничої допомоги у загальному розмірі 78 843,00 грн. та надав всі необхідні документи на підтвердження відповідних витрат, відтак, судом першої інстанції було неправомірно зменшено вартість відшкодування судових витрат до 10 000,00 грн.

РОЗГЛЯД КЛОПОТАНЬ

17. МТСБУ у касаційній скарзі заявлено Клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Клопотання мотивоване наявністю виключної правової проблеми, яка полягає у тому, що формування Фонду захисту потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах відбувається переважно за рахунок гарантійних внесків членів МТСБУ та асоційованих членів МТСБУ, само МТСБУ не має власних грошових коштів на покриття зобов`язань, стягнення відбувається виключно за рахунок грошових коштів Фонду, який сформовано страховиками членами МТСБУ. Якщо сума стягнення перевищує суму фактичного внеску колишнього асоційованого члена МТСБУ, така різниця сплачується за рахунок грошових коштів інших членів МТСБУ, що зменшує забезпечення реального покриття потерпілих в дорожньо-транспортних пригодах, по яким здійснюються такі платежі, включаючи виплати по зобов`язанням страхових компаній визнаних банкрутами.

Підстави для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду визначені частинами 4 - 6 статті 302 ГПК України згідно з якими суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати. Суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики. Справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції.

Таке клопотання колегією суддів відхилено з огляду на те, що з наведених постанов Вищого господарського суду України (зокрема, у справах: 910/260/16, 910/22866/15, 910/6774/16), так і постанов КГС у складі Верховного Суду (зокрема, 910/7951/17), в контексті правозастосування, у цій справі не вбачається наявності виключної правової проблеми, вирішення якої необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики, що зумовлювало б передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

18. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

Відповідно до ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

19. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

Правовідносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у тому числі, діяльність МТСБУ регулюються Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (1961-15) .

Відповідно до п. 39.1. ст. 39 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" Моторне (транспортне) страхове бюро України є єдиним об`єднанням страховиків, які здійснюють обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Відповідно до ст. 42 Закону, фінансування статутної діяльності МТСБУ здійснюється за рахунок внесків страховиків - членів МТСБУ, а також за рахунок пасивних доходів від тимчасово розміщених коштів цього фонду та інших джерел, не заборонених законодавством, у порядку, визначеному Статутом МТСБУ, та в обсягах, передбачених кошторисом, що затверджується президією МТСБУ.

Статтею 43 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що для забезпечення виконання зобов`язань членів МТСБУ перед страхувальниками і потерпілими при ньому створюються, централізовані страхові резервні фонди, зокрема, фонд захисту потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах (ФЗП), призначений для здійснення розрахунків з потерпілими у випадках, передбачених цим Законом.

Протоколом Президії МТСБУ № 320/2014 від 07.08.2014, яке погоджено протоколом Координаційної ради МТСБУ № 47/2014 від 17.11.2014, було затверджено Положення про централізований страховий резервний фонд захисту потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах (далі - Положення).

Джерелами формування централізованих страхових резервних фондів є: базовий та додаткові гарантійні внески у розмірі, визначеному МТСБУ; відрахування страховиків з премій обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності у розмірі, визначеному Координаційною радою МТСБУ; повернені МТСБУ в регресному порядку кошти за заподіяну у результаті дорожньо-транспортної пригоди шкоду; добровільні внески та пожертвування.

Порядок і умови формування централізованих страхових резервних фондів встановлюються положенням про порядок і умови формування централізованих страхових резервних фондів, що затверджується президією МТСБУ та погоджується з Координаційною радою МТСБУ.

Позивачем фактично сплачено гарантійний внесок в сумі 2 870 306, 92 грн., та в подальшому збільшено гарантійний внесок на суму платежів за втрачені бланки полісів у розмірі 3 560, 00 грн., кошти базового гарантійного внеску страховика в ФЗП станом на 31 грудня 2015, в якому страховиком втрачено статус члена МТСБУ, становлять 3 656 071, 46 грн.

Вказані обставини встановлені на підставі належних та допустимих доказів у справі № 910/18362/16, за позовом ТДВ "Альянс Україна" до МТСБУ, та є преюдиційними в розумінні приписів ст. 75 ГПК України, про що вірно зазначено судами попередніх інстанцій у цій справі.

Рішеннями Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі за заявою № 48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України", від 28.10.1999 у справі за заявою № 28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Відтак, твердження відповідача про помилковість висновків судів у справі № 910/18362/16 щодо розміру коштів гарантійного внеску страховика в ФЗП, що підлягав поверненню (3 656 071, 46 грн.) обґрунтовано відхилені судами попередніх інстанцій.

Відповідно до ст. 52 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" членство страховика в МТСБУ припиняється у разі виключення такого страховика із членів МТСБУ або втрати цим страховиком статусу асоційованого члена МТСБУ. Виключення страховика з членів МТСБУ та/або позбавлення статусу повного члена МТСБУ здійснюється рішенням загальних зборів членів МТСБУ за поданням дирекції МТСБУ з таких підстав: а) подання страховиком заяви про припинення членства в МТСБУ або позбавлення статусу повного члена МТСБУ.

Як встановлено судами, Рішенням засідання загальних зборів Моторного (транспортного) страхового бюро України, оформленого протоколом №47/2014 від 26.03.2015, виключено з членів МТСБУ ТДВ "Альянс Україна" на підставі поданої заяви (відповідно до ст. 52 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та п.п.6.9.1 п.6.9 ст. 6 Статуту МТСБУ).

На момент виключення Товариства зі складу асоційованих членів МТСБУ порядок повернення страховику його гарантійного внеску у випадку втрати членства в МТСБУ визначався Положенням про централізований страховий резервний фонд захисту потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах.

Судами встановлено, що 08.02.2016 МТСБУ перераховано на користь ТДВ "Альянс Україна" інвестиційний дохід за 2 квартал - 110 539, 26 грн., за 3 квартал - 106 552,23 грн., за 4 квартал - 123 031, 56 грн., а загалом 340 123, 05 грн.; 25.04.2017- інвестиційний дохід за 1 квартал 2017 - 20 875, 91 грн., 18.07.2017 - інвестиційний дохід за 2 квартал 2017 - 12 413, 64 грн., що підтверджується виписками по рахунку позивача.

Відповідно до звітів про рух коштів ФЗП ТДВ "Альянс Україна", наявних в матеріалах справи, інвестиційний дохід за 2 квартал 2015 в розмірі 110 539, 26 грн., за 3 квартал 2015 в розмірі 106 552, 23 грн., а загалом у розмірі 217 091, 49 грн. було включено до суми гарантійного внеску.

Таким чином, розмір гарантійного внеску, що підлягає поверненню МТСБУ на користь ТДВ "Альянс Україна" відповідно до Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (1961-15) становить 1 740 408, 74 грн. (3 656 071, 46 грн. - 1 698 571, 23 грн. - 217 091, 49 грн.).

Пунктом 4.4. Положення визначено, що за рішенням президії бюро отриманий інвестиційний дохід перераховується страховикам після затвердження президією бюро звіту дирекції бюро про наявність та рух коштів фонду захисту потерпілих за звітній квартал. У разі наявності у страховика заборгованості перед бюро або порушень умов забезпечення платоспроможності, визначених законодавством та/або внутрішніми документами бюро, інвестиційний дохід за рішенням президії бюро може бути спрямований на погашення заборгованості такого страховика або збільшення його гарантійного внеску.

Наведеним Положенням передбачено два види внесків: базовий (який вноситься страховиком до фонду захисту потерпілих) та додатковий (порядок його формування і використання, встановлюється президією бюро), які є джерелами формування фонду захисту потерпілих, та які у сукупності складають суму гарантійного внеску, до якого також в процесі діяльності може бути зараховано інвестиційний дохід (внаслідок його включення в суму базового гарантійного внеску). що передбачено п. 4.4 Положення.

Отже, наведені показники в сукупності із сплаченою сумою гарантійного внеску, складають суму гарантійного внеску, а саме останній фактично формується шляхом внесення первісно визначеної суми коштів та подальшого зарахування до вказаної суми інвестиційного прибутку та наявного залишку вільних від зобов`язань коштів. Тобто правова природа суми інвестиційного прибутку та суми наявного залишку вільних від зобов`язань коштів перетворюється у гарантійний внесок страховика - члена МТСБУ.

Така ж правова позиція викладена, зокрема, у постанові Вищого господарського суду України від 26.12.2016 р. у справі № 910/22866/15 та постанові Верховного Суду від 26.04.2018 у справі № 910/7951/18, та колегія суддів під час розгляду даної справи не вбачає підставі від її відступлення..

Відповідно до пункту 43.4 статті 43 Закону кошти централізованих страхових резервних фондів, створених при МТСБУ, розміщуються з урахуванням безпечності, прибутковості та ліквідності і мають бути представлені активами таких категорій: грошові кошти на банківських рахунках, банківські депозити (вклади), цінні папери, що емітуються державою. Рішення про використання коштів централізованих страхових резервних фондів відповідно до встановленої мети приймає дирекція МТСБУ відповідно до положення про централізовані страхові резервні фонди МТСБУ, що затверджується президією МТСБУ за погодженням з Координаційною радою МТСБУ.

Кошти, сплачені страховиками як базовий гарантійний внесок до фонду захисту потерпілих, використовуються виключно для здійснення регламентних виплат, передбачених підпунктом " ґ " пункту 41.1 статті 41 цього Закону.

Порядок розподілу між страховиками регламентних виплат за рахунок коштів централізованого страхового резервного фонду захисту потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах, затверджений протоколом Президії №333/2014 від 16.10.2014, розроблений з метою визначення порядку розподілу регламентних виплат, здійснених за рахунок коштів централізованого страхового резервного Фонду захисту потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах Моторного (транспортного) страхового бюро України (відповідно до пункту 41.1 статті 41 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Регламентними виплатами є виплати, які здійснюються МТСБУ за рахунок коштів ФЗП на умовах, визначених Законом, у разі, зокрема, недостатності коштів та майна страховика - учасника МТСБУ, що визнаний банкрутом та/або ліквідований, для виконання його зобов`язань за договором обов`язкового страхування цивільно-правої відповідальності (пп. 2.1.5 Положення)

Приписами п.3.5 Положення визначено послідовність розподілу між страховиками витрат на здійснення регламентних виплат за банкрута.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, ухвалами Господарського суду міста Києва від 03.03.2016 у справі №910/609/14, від 06.10.2015 у справі №910/20063/13, від 17.10.2016 у справі №910/25842/14, від 17.10.2016 у справі №5011-46/12625-2012 ліквідовано банкрутів - ПрАТ "Акціонерна страхова компанія "ІнтерТрансПоліс", ПрАТ "Страхова компанія "Лафорт", ТДВ "Страхова компанія "Райп", ПрАТ "Українська екологічна страхова компанія", як юридичних осіб в зв`язку з банкрутством.

Враховуючи звіти по централізованим страховим резервним фондам МТБСУ (затверджені Президією МТСБУ від 19.05.2016, протоколи №382/2016, №385/2016, №393/2017, №400/2017), на підставі встановлених обставин справи, суди дійшли висновку, що заборгованість МТСБУ перед ТДВ "Альянс Україна" становить 1 705 640, 13 грн. (1 740 408, 74 грн. - 34 768, 61 грн.). Доказів повернення відповідачем позивачу вказаних кошті матеріли справи не містять.

Одним із доводів позивача у відзиві на касаційну скаргу було твердження, що розподіл регламентних виплат за банкрутів (ПрАТ "Акціонерна страхова компанія "ІнтерТрансПоліс", ПрАТ "Страхова компанія "Лафорт", ТДВ "Страхова компанія "Райп", ПрАТ "Українська екологічна компанія") на позивача було здійснено МТСБУ вже після того, як ТДВ "Альянс Україна" припинив членство в МТСБУ.

Колегія суддів Касаційного господарського суду наголошує на тому, що відповідно до ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів не вбачає очевидно неправильного застосування норм матеріального права, що могло б бути підставою для скасування в цій частині судових рішень.

Згідно із ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши власну перевірку здійсненого позивачем розрахунку 3% річних, як плати за користування чужими грошовими коштами за період прострочення відповідачем повернення сплаченого гарантійного внеску за загальний період прострочення з 27.03.2018 по 22.05.2018 та інфляційних втрат, суди дійшли висновку про часткове задоволення позовних вимог в цій частині, у зв`язку з невірним розрахунком та задоволенням позовних вимог щодо стягнення 3% річних внеску за загальний період прострочення з 27.03.2018 по 22.05.2018 в розмірі 7 990, 81 грн., інфляційних втрат за загальний період прострочення з 27.03.2018 по 22.05.2018 в розмірі 13 645, 12 грн.

Колегія суддів Верховного Суду вважає рішення судів попередніх інстанцій в цій частині обґрунтованими і законними, ухваленими з дотриманням норм матеріального і процесуального права..

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача інвестиційний дохід за 4 квартал 2016 в розмірі 6 673, 71 грн. та за 1 квартал 2017 в розмірі 8 461, 07 грн. слід вказати наступне.

Відповідно до п.4.4 Положення про централізований страховий резервний фонд захисту потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах інвестиційний дохід, отриманий внаслідок розміщення коштів фонду захисту потерпілих відповідного страховика щомісяця нараховується цьому страховику. За рішенням президії бюро отриманий інвестиційний дохід перераховується страховикам після затвердження президією бюро звіту дирекції бюро про наявність та рух коштів фонду захисту потерпілих за звітний квартал. У разі наявності у страховика заборгованості перед бюро або порушень умов забезпечення платоспроможності, визначених законодавством та/або внутрішніми документами бюро, інвестиційний дохід за рішенням президії бюро може бути спрямований на погашення заборгованості такого страховика або збільшення його гарантійного внеску.

На підставі звітів про рух коштів ФЗП за 4 квартал 2016 та за 1 квартал 2017, враховуючи, що станом на 31.12.2014 та 23.04.2015 у ТДВ "Альянс Україна" не має простроченої заборгованості щодо внесків, відрахувань з премій та інших платежів до МТСБУ, нарахований інвестиційний дохід у розмірі 6 673, 71 грн. не був зарахований до гарантійного внеску, а також те, що 25.04.2017 МТСБУ було перераховано на користь позивача інвестиційний дохід за 1 квартал 2017 в розмірі 20 875,91 грн., суди попередніх інстанцій встановили, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 15 134, 78 грн. є доведеними належними та допустимими доказами й відповідачем не спростовані, відтак, підлягають задоволенню в повному обсязі.

Водночас, здійснивши перевірку поданих позивачем розрахунків 3% річних за загальний період прострочення з 04.01.2017 по 22.05.2018 та інфляційних втрат, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про правомірність здійснених нарахувань та правильність розрахунку, що вказує на обґрунтованість заявлених вимог в частині стягнення 3% річних за загальний період прострочення з 04.01.2017 по 22.05.2018 в розмірі 564, 35 грн. та інфляційних втрат у розмірі 2 265, 35 грн.

Враховуючи приписи ст. 300 ГПК України, суд касаційної інстанції саме на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, враховуючи встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про доведеність та обґрунтованість позовних вимог ТДВ "Альянс Україна" в частині стягнення гарантійного внеску в розмірі 1 705 640, 13грн., інвестиційного доходу в розмірі 15 134, 78 грн., 3% річних в розмірі 8 555, 16 грн. та інфляційних втрат у розмірі 15 910, 74 грн.

Щодо витрат позивача на професійну правничу допомогу, колегія суддів вважає необхідним вказати наступне.

Відповідно до ч.3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу адвоката, витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).

Суд касаційної інстанції, в силу положень частини другої статті 300 ГПК України позбавлений права самостійно досліджувати, перевіряти та переоцінювати докази, самостійно встановлювати по новому фактичні обставини справи, певні факти або їх відсутність, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, перевагу одних доказів над іншими.

Так, суди попередніх інстанцій, враховуючи сукупність доказів щодо витраченого адвокатом часу на підготовку матеріалів до судового засідання, участь адвоката у судових засіданнях, складність юридичної кваліфікації правовідносин у справі, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що заявлений позивачем до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним із складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг й виконаних робіт та ціною позову, дійшли висновку про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000, 00 грн.

При касаційному перегляді оскаржуваних судових рішень Касаційний господарський суд не встановив в діях судів першої та апеляційної інстанцій порушень приписів статей 123, 126 ГПК України, неправильного застосування норм матеріального права або інших порушень норм процесуального права, які б призвели до ухвалення судами незаконного рішення.

20. Щодо суті касаційної скарги

Доводи Моторного (транспортного) страхового бюро України, наведені у п. 15 цієї Постанови, не знайшли свого підтвердження під час касаційного провадження, не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій та фактично зводяться до переоцінки доказів і встановлених судами обставин, що в силу положень ст. 300 ГПК України не відноситься до повноважень Верховного Суду.

Поряд з цим, колегія суддів вважає необхідним зауважити на тому, що, зміст оскаржених судових рішень спростовує доводи скаржника про неврахування судами положення Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 05.07.2012 №5090-VI (5090-17) , оскільки під час вирішення спору в даній справі судами застосовані норми Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (1961-15) з урахуванням змін внесених Законом від 05.07.2012 №5090-VI (5090-17) .

21. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до п.1) ч.1 ст. 308 ГПК України, суд касаційної інстанції, за результатами розгляду касаційної скарги, має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (ст. 309 ГПК України).

Звертаючись з касаційною скаргою, Моторне (транспортне) страхове бюро України не спростувало висновків попередніх судових інстанцій та не довело неправильного застосування ними норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятих ними судових рішень.

Колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав задоволення касаційної скарги Моторного (транспортного) страхового бюро України та необхідність залишення рішення Господарського суду міста Києва від 27.06.2018 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 07.05.2019 у справі № 910/4515/18 без змін, як таких, що прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

22. Судові витрати

У зв`язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги Моторного (транспортного) страхового бюро України та залишенням без змін оскаржених судових рішень, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладаються на заявника касаційної скарги.