У зв`язку з перебуванням судді Селіваненка В.П. у відпустці склад судової колегії Касаційного господарського суду змінився, що підтверджується Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 11.09.2019, який наявний в матеріалах справи.

Короткий зміст позовних вимог

Товариство звернулося до господарського суду Дніпропетровської області із позовною заявою до Комітету в якій просило визнати недійсним рішення Адміністративної колегії Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 21.12.2018 № 54/16-р/к у справі № 54/17-18 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" (далі - Рішення АМК).

Позовна заява мотивована тим, що оспорюване рішення прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16.04.2019 у справі № 904/332/19, яке залишено без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 01.07.2019, у задоволенні вимог Товариства до Комітету про визнання недійсним рішення відмовлено.

Судові рішення мотивовані тим, що позивачем не доведено належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами подання ним Комітету витребуваної інформації у повному обсязі, у зв`язку з чим суди не знайшли підстав для задоволення вимог Товариства про визнання недійсним Рішення АМК.

Окрім того, судами не взято до уваги довід скаржника про некоректність запитуваної інформації, що позбавило його можливості визначити обсяги витребуваної інформації, оскільки останнім не було надано доказів вжиття заходів для уточнення змісту вимог які були незрозумілі Товариству.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Товариство, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, подало касаційну скаргу, в якій просить суд касаційної інстанції скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.04.2019 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 01.07.2019 у справі № 904/332/19 та ухвалити нове рішення, яким визнати недійсним Рішення АМК. Судові витрати покласти на відповідача.

2. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Судові рішення прийняті з порушенням вимог пункту 14 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", статей 22, - 22-1, 23 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", статей 73, 86, 236 ГПК України.

Судами першої та апеляційної інстанції безпідставно відхилено довід скаржника про некоректність витребуваної Комітетом інформації, оскільки її обсяг виходить за межі володіння, користування чи розпорядження Товариства.

Діям Товариства щодо надання інформації в неповному обсязі передувала помилка Комітету, яка мала вираз в неконкретності витребуваної інформації, що призвело до об`єктивної неможливості надати інформацію.

Товариство було впевнено у правильності наданої інформації та відповіді на 5,6,7 питання, що безпідставно було розцінене судами як небажання надавати інформацію на вимогу Комітету, обґрунтовуючи це тим, що право Антимонопольного комітету України на інформацію є абсолютним, а тому його поведінка не потребує правової оцінки.

Доводи учасників судового процесу

Від Комітету надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому останній просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.04.2019 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 01.07.2019 залишити без змін, а касаційну скаргу Товариства без задоволення. Зокрема Комітет зазначає, що інформація у пунктах 5, 6, 7 вимоги запитувалась у табличних формах і Товариство мало надати інформацію щодо кількості погоджених проектних робіт, кількості прийнятих монтажних робіт та кількості наданих послуг налагодження каналів зв`язку системи передачі, тобто про дії, які вже відбулися в часі і щодо яких Товариство мало інформацію. Ненадання Товариством інформації перешкоджає Комітету виконувати покладені на нього законодавством завдання. Крім того, Комітет зазначає, що у Товариства вже запитувалась аналогічна інформація у 2017 році і листом від 08.03.2017 № Др007.1-Лв-8105-0917 вона була надана Товариством.

3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Рішення судів попередніх судових інстанцій мотивовані такими фактичними встановленими обставинами та висновками.

Комітетом на підставі статей 3, 7, 17, 22, 221 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", з метою здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на ринку розподілу природного газу, у зв`язку з дослідженням вказаного ринку направлено Товариству вимогу про надання інформації від 12.07.2018 № вих. 54-02/783, в якій Комітет просив надати інформацію в розумінні статті 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції", зокрема: перелік проектних організацій, що здійснювали розробку робочих проектів з організації та облаштування систем дистанції передачі даних за формою, наведеною в таблиці (пункт 5 вимоги); перелік монтажних організацій, що здійснювали встановлення систем дистанційної передачі даних за формою, наведеною в таблиці (пункт 6 вимоги); перелік організацій, що здійснювали налагодження каналів зв`язку систем дистанційної передачі даних та перевірку їх достовірності за формою, наведеною в таблиці (пункт 7 вимоги).

Строк надання відповіді на вимогу становив п`ятнадцять днів з дати її отримання.

Вказана вимога отримана позивачем 16.07.2018.

Товариство листом від 30.07.2018 № Dd007.2-7681-0718 надало відповідь на вимогу від 12.07.2018 № 54-02/783, в якому на пункти 5, 6, 7 вимоги повідомило, що підприємство не веде облік і не володіє повною та достовірною інформацією про проектні та монтажні організації, що здійснюють проектування і монтаж систем дистанційної передачі даних, а також кількість наданих ними послуг, обрання таких організацій здійснюється споживачами самостійно. При цьому Товариство зазначило, що йому відомо про те, що розробку робочого проекту з організації та облаштування систем дистанційної передачі даних здійснюють, зокрема, ТОВ "Дніпрогаз Проект", ТОВ "Укргазінжинірінг", ТОВ "Газпроммонтаж", ТОВ "СМП "Проектгазбуд", монтаж та встановлення систем дистанційної передачі даних здійснюють, зокрема, ТОВ "Хот-газ", ТОВ "Український газотехнічний центр", ТОВ "Торговий дім "Іскер", ТОВ "Агробудінжинірінг", ПП "Дніпрогаз Буд Плюс", ПП "ПМК-1", ТОВ "Укргазінжинірінг", ТОВ "СМП "Проектгазбуд".

До того ж, на пункт 7 вимоги Товариство повідомило, що не володіє повною та достовірною інформацією щодо суб`єктів господарювання, які здійснюють налагодження каналів зв`язку системи дистанційної передачі даних та перевірку їх достовірності, а також кількості наданих послуг.

В пункті 10 вказаної відповіді Товариством зазначено, що у 2018 році було прийнято в експлуатацію системи дистанційної передачі даних у 26 споживачів.

Проаналізувавши відповідь Товариства від 30.07.2018 №Dd007.2-Лв-7681-0718 Комітет дійшов висновку про подання товариством інформації на вимогу не в повному обсязі, а саме, останнім не надано до територіального відділення інформацію на пункти 5, 6, 7 вимоги в частині кількості погоджених проектних робіт, кількості прийнятих монтажних робіт та кількості послуг налагодження каналів зв`язку системи дистанційної передачі даних та перевірку їх достовірності, що є перешкодою виконання завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції.

11.09.2018 розпорядженням Адміністративної колегії Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №54/17-рп/к розпочато розгляд справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції № 54/17-18.

21.12.2018 прийнято Рішення АМК, яким визнано дії Товариства щодо надання інформації в неповному обсязі на вимогу про надання інформації від 12.07.2018 № 54-02/783 порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 14 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді подання інформації в неповному обсязі територіальному відділенню Антимонопольного комітету України у встановлені головою територіального відділення строки.

Як зазначено у розділі 5 Рішення АМК згідно декларації з податку на прибуток підприємства дохід (виручка) товариства від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за 2007 рік відповідно до звіту про фінансові результати становить 401 927,00 грн.

Вищевказаним рішенням на Товариство за вчинене порушення законодавства про захист економічної конкуренції накладено штраф у розмірі 13 600,00 грн.

Товариством не надано доказів, які б свідчили про вжиття заходів для уточнення чи з`ясування змісту вимоги в тій частині, що була йому незрозумілою.

Товариство здійснює діяльність щодо розподілу природного, нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ, має у тимчасовому користуванні державне майно, яке не підлягає приватизації і використовується для забезпечення транспортування та розподілу природного газу, а саме: газопроводи, споруди на них і транспортні засоби спеціального призначення; здійснює діяльність на ринку розподілу газу в територіальних межах міста Дніпро та Дніпровського району (крім сіл Любимівка, Перше Травня, Степове, Чумаки, Маївка, Зоря, Балівка, Партизанське та радгоспу "Дзержинець) Дніпропетровської області.

Як зазначено у пунктах 5, 6, 7 вимоги у Товариства витребовувалась інформація щодо переліку організацій, які здійснювали у 2016-2018 роках розробку проектів з організації та облаштування систем дистанційної передачі даних, встановлення систем дистанційної передачі даних; перелік організацій, налагодження каналів зв`язку систем дистанційної передачі даних та перевірку їх достовірності, тобто робіт, які відповідно до пункту 3 частини 3 розділу X Кодексу газорозподільних систем здійснюються за погодженням з Оператором ГРМ.

Відтак витребувана у пунктах 5, 6, 7 інформація стосувалась переліку організацій, які здійснювали у 2016-2018 роках роботи, за погодженням з Товариством.

4. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ Закон України "Про захист економічної конкуренції" від 11.01.2001 № 2210-III (2210-14) :

пункт 14 статті 50:

- подання інформації в неповному обсязі Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строки є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції;

частина друга статті 52:

- за порушення, передбачені, зокрема, пунктом 14 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", накладається штраф у розмірі до одного відсотка доходу (виручки) суб`єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф;

частина перша статті 60:

- заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено;

- підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для зміни, скасування чи визнання недійсним рішення тільки за умови, якщо це призвело до прийняття неправильного рішення; Закон України "Про Антимонопольний комітет України" від 26.11.1993 № 3659-XII (3659-12) :

- Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель;

- основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині: здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції; контролю за концентрацією, узгодженими діями суб`єктів господарювання та дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції під час регулювання цін (тарифів) на товари, що виробляються (реалізуються) суб`єктами природних монополій; сприяння розвитку добросовісної конкуренції; методичного забезпечення застосування законодавства про захист економічної конкуренції; здійснення контролю щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері державних закупівель; проведення моніторингу державної допомоги суб`єктам господарювання та здійснення контролю за допустимістю такої допомоги для конкуренції (стаття 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України");

пункт 11 частини першої статті 7:

- у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має право, зокрема, проводити дослідження ринку, визначати межі товарного ринку, а також становище, в тому числі монопольне (домінуюче), суб`єктів господарювання на цьому ринку та приймати відповідні рішення (розпорядження);

- розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов`язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом;

частина перша статті 22-1:

- суб`єкти господарювання, об`єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю, інші юридичні особи, їх структурні підрозділи, філії, представництва, їх посадові особи та працівники, фізичні особи зобов`язані на вимогу органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення подавати документи, предмети чи інші носії інформації, пояснення, іншу інформацію, в тому числі з обмеженим доступом та банківську таємницю, необхідну для виконання Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції та про державну допомогу суб`єктам господарювання;

Кодекс газорозподільних систем від 30.09.2015 № 2494:

пункт 4 частини 1 розділу I:

- оператор газорозподільної системи (надалі - Оператор ГРМ) - суб`єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління;

пункт 3 частини 3 розділу X:

- організація та облаштування комерційних вузлів обліку засобами дистанційної передачі даних здійснюється у такому порядку:

- отримання у Оператора ГРМ технічного завдання на проектування організації та облаштування засобів дистанційної передачі даних на комерційному вузлі обліку;

- розробка на підставі технічного завдання Оператора ГРМ робочого проекту з організації та облаштування системи дистанційної передачі даних на комерційному вузлі обліку та його погодження Оператором ГРМ;

- закупівля необхідного обладнання, монтаж засобів дистанційної передачі даних, налагодження каналів зв`язку і передачі даних та перевірка достовірності переданих (зчитаних) даних до Оператора ГРМ;

- прийняття в експлуатацію засобів дистанційної передачі даних на комерційному вузлі обліку за участі Оператора ГРМ, що має підтверджуватися відповідним актом введення в експлуатацію. Господарський процесуальний кодекс України (1798-12) від 06.11.1991 № 1798 - XII (далі - ГПК (1798-12) України):

частина перша статті 73:

- доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи;

частина перша статті 74:

- кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень;

частина перша статті 76:

- належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування;

- суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів;

- жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності;

- суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів);

частини перша, друга та третя статті 300:

- переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права;

- суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази;

- у суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається;

пункт 1 частини першої статті 308:

- суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення;

частина перша статті 309:

- суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

5. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

Законодавство про захист економічної конкуренції не містить вичерпного переліку випадків, за яких уповноважені особи Комітету мають право вимагати відповідну інформацію у суб`єктів господарювання та інших осіб.

Обов`язок надання інформації на запит (вимогу) уповноваженої особи Комітету повинен виконуватися суб`єктом господарювання незалежно від того, чи розпочата органом Комітету справа про порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Інформація може бути витребувана як під час розгляду заяв, так і під час розгляду справ, а також в інших випадках, передбачених законом. Закон України "Про Антимонопольний комітет України" (3659-12) та інші нормативно-правові акти не містять положень про право суб`єктів господарювання на відмову від виконання вимоги уповноваженої особи Комітету щодо подання інформації, необхідної для реалізації завдань, покладених на органи Комітету.

Законодавство України, в тому числі приписи Закону України "Про Антимонопольний комітет України" (3659-12) і Закону України "Про захист економічної конкуренції" (2210-14) не ставлять можливість реалізації органом Комітету своїх повноважень щодо витребування інформації у зв`язку із дослідженням ринку в залежність від наявності чи відсутності заяв, скарг споживачів з приводу порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Законодавчі акти України про захист економічної конкуренції не обмежують коло тих суб`єктів господарювання, у яких органом Антимонопольного комітету може бути витребувана інформація, лише тими особами, які беруть участь у справі.

У вимозі відповідача від 12.07.2018 № 54-02/783 зазначена інформація стосовно того, що Комітетом здійснюється дослідження ринку, тому у позивача виник обов`язок надати інформацію на вказану вимогу.

З огляду на наведені законодавчі приписи та з урахуванням встановлених у справі обставин, з`ясувавши факт подання Товариством інформації в неповному обсязі на вимогу Комітету та відсутність визначених Законом України "Про захист економічної конкуренції" (2210-14) підстав для скасування Рішення АМК, попередні судові інстанції дійшли й висновку, відповідно, про відмову в задоволенні позовних вимог.

Доводи (аргументи) касаційної скарги даного висновку не спростовують.

Зазначаючи про порушення господарськими судами норм процесуального права, скаржник фактично вдається до заперечення встановлених судами першої і апеляційної інстанцій обставин справи та переоцінки вже оцінених зазначеними судовими інстанціями доказів у справі. Проте перевірка такого роду аргументів перебуває поза межами розгляду справи в суді касаційної інстанції в силу імперативного припису частини другої статті 300 ГПК України, згідно з яким суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Так, доводи скаржника про відсутність у нього запитуваної у вимозі і не поданої ним (у повному обсязі) інформації спростовуються встановленими господарськими судами попередніх інстанцій обставинами щодо можливості подання Товариством відповідної інформації; нова ж перевірка (втретє після судів попередніх інстанцій) цих обставин Касаційним господарським судом не є можливою з огляду на наведене положення статті 300 ГПК України.

Верховний Суд у прийнятті даної постанови керується й принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 03.12.2003 у справі "Рябих проти Росії", від 09.11.2004 у справі "Науменко проти України", від 18.11.2004 у справі "Праведная проти Росії", від 19.02.2009 у справі "Христов проти України", від 03.04.2008 у справі "Понамарьов проти України", в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду не може здійснюватись лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicate можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у даній справі скаржником не зазначено й не обґрунтовано.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Звертаючись з касаційною скаргою, позивач не спростував наведених висновків попередніх судових інстанцій та не довів неправильного застосування ними норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятих ними судових рішень.

За таких обставин касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу Товариства залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін як такі, що відповідають нормам матеріального та процесуального права.

Судові витрати

Понесені позивачем у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на позивача, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись статтями 129, 300, 308, 309, 315 ГПК України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.04.2019 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 01.07.2019 зі справи № 904/332/19 залишити без змін, а касаційну скаргу акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" - без задоволення.