відповідача - Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - територіальне відділення АМК, Відповідач) - Кравченко О.К. (представник, посвідчення від 16.03.2017 № 1047),

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ПрАТ "Миколаївська теплоелектроцентраль"

на рішення господарського суду Миколаївської області від 04.03.2019 (головуючий - суддя Ржепецький В.О.) та

постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.06.2019 (головуючий - суддя Бєляновський В.В., судді Богатир К.В., Поліщук Л.В.),

зі справи № 915/1074/18

за позовом ПрАТ "Миколаївська ТЕЦ"

до територіального відділення АМК

про скасування рішення.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. ПрАТ "Миколаївська ТЕЦ" звернулося до господарського суду Миколаївської області з позовом до територіального відділення АМК про скасування рішення адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 27.06.2018 № 15-ріш у справі № 1-26.250/57-2017 (далі - Рішення від 27.06.2018).

1.2. Позов обґрунтовано тим, що Рішення прийнято територіальним відділенням АМК при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, а висновки Відповідача, викладені у цьому Рішенні від 27.06.2018, не відповідають фактичним обставинам.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції

2.1. Рішенням господарського суду Миколаївської області від 04.03.2019, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.06.2019, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

2.2. Рішення судів попередніх інстанцій мотивовано відсутністю передбачених законом підстав для визнання Рішення територіального відділення АМК від 27.06.2018 недійсним.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. ПрАТ "Миколаївська ТЕЦ", посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, просить суд касаційної інстанції оскаржувані судові акти у справи скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

4.1. Місцевим та апеляційним господарськими судами:

- не повно з`ясовано усі фактичні обставини, що мають значення для справи та не надано належної оцінки усім наявним у справі доказам у їх сукупності;

- не взято до уваги, що для виконання рішення територіального відділення АМК від 16.08.2016 № 21-ріш двомісячний термін повинен був обраховуватися Відповідачем з моменту винесення постанови Вищим господарським судом України, а саме з 11.07.2017;

- помилково встановлено, що Позивачем не спростовано факту невжиття ним заходів, спрямованих на виконання пункту 4 резолютивної частини рішення від 27.06.2018 шляхом приведення у відповідність до вимог чинного законодавства положень та умов договорів про надання послуг з централізованого опалення та про надання послуг з централізованого постачання гарячої води, укладених з фізичними особами.

5. Позиція Відповідача

5.1. У відзиві на касаційну скаргу територіальне відділення АМК заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про їх незаконність та необґрунтованість, і просить скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані рішення та постанову - без змін.

6. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6.1. Рішенням адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 16.08.2016 №21-ріш у справі №1-26.213/10-2016 Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу":

1) визнано ПАТ "Миколаївська ТЕЦ" таким, що протягом 2014-2015 років та поточного періоду 2016 року у територіальних межах міста Миколаєва Миколаївської області, де розташовані мережі, що належать або використовуються (експлуатуються) Товариством для надання послуг з централізованого опалення своїм абонентам (споживачам) займало монопольне (домінуюче) становище на ринку надання послуг з централізованого опалення населенню, як таке, що не має на цьому ринку жодного конкурента;

2) визнано дії ПАТ "Миколаївська ТЕЦ", які полягають у включенні до змісту договорів про надання послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води зі споживачами - фізичними особами умов, які не відповідають вимогам законодавства, а також укладанні таких договорів, внаслідок чого споживачі можуть не скористатися усім обсягом наданих їм законодавством прав, звужено коло обов`язків та відповідальність виконавця послуг, що може призвести до ущемлення інтересів споживачів, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 2 статті 50, частиною першою статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", а саме: зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку у вигляді дій, що можуть призвести до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку;

3) за вчинене порушення на ПАТ "Миколаївська ТЕЦ" накладено штраф відповідно до абзацу другого частини другої статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у розмірі 68 000,00 грн;

4) зобов`язано ПАТ "Миколаївська ТЕЦ" усунути наслідки порушення законодавства про захист економічної конкуренції, викладеного в пункті 2 цього рішення шляхом приведення у відповідність до вимог чинного законодавства положень договорів про надання послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води, укладених з фізичними особами, у двомісячний термін з дня отримання цього рішення, про що проінформувати територіальне відділення.

6.2. Рішення від 16.08.2016 №21-ріш отримано ПАТ "Миколаївська ТЕЦ" для виконання 05.09.2016 та останнє зобов`язано виконати пункт 4 резолютивної частини рішення у строк з 06.09.2016 по 06.11.2016.

6.3. ПАТ "Миколаївська ТЕЦ" оскаржило рішення від 16.08.2016 №21-ріш в судовому порядку.

6.4. Рішенням господарського суду Миколаївської області від 22.12.2016 у справі №915/1101/16, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 02.03.2017, у задоволенні позову відмовлено.

6.5. Постановою Вищого господарського суду України від 11.07.2017 рішення господарського суду Миколаївської області від 22.12.2016 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 02.03.2017 у справі №915/1101/16 залишено без змін, а касаційну скаргу ПрАТ "Миколаївська ТЕЦ" - без задоволення.

6.6. Листом №1-292/80-430 від 23.03.2017 територіальне відділення АМК звернулось до ПАТ "Миколаївська ТЕЦ" стосовно надання інформації про стан виконання товариством рішення адміністративної колегії територіального відділення.

6.7. Листом від 31.03.2017 №09/510 Позивач зазначив, що рішення за позовом ПАТ "Миколаївська ТЕЦ" до територіального відділення АМК набрало законної сили лише 02.03.2017, тобто в день винесення постанови Одеським апеляційним господарським судом та повідомив про намір оскарження спірного рішення до касаційної інстанції.

6.8. Після прийняття Вищим господарським судом України 11.07.2017 постанови Відповідачем на адресу Позивача повторно направлено запит від 14.07.2017 № 1-292/80-1027 про надання інформації щодо фактичного виконання зазначеного рішення.

6.9. Листом від 24.07.2017 ПрАТ "Миколаївська ТЕЦ" повідомило територіальне відділення АМК про те, що у зв`язку зі зміною найменування товариства з публічного на приватне розпочато розробку договору про надання послуг з централізованого опалення та послуг централізованого постачання гарячої води в новій редакції на основі типового договору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 №630 (630-2005-п) , з врахуванням зауважень територіального відділення АМК та особливостей виробничо-господарської діяльності товариства та заплановано розпочати здійснення договірної роботи із споживачами з серпня 2017 року, зазначивши, що кількість споживачів, з якими необхідно буде укласти договори в новій редакції становить - 39 165.

6.10. На виконання повноважень щодо контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, територіальне відділення АМК звернулось до ПрАТ "Миколаївська ТЕЦ" з вимогою від 02.08.2017 №1-292/80-1113 про надання інформації: про виконання пункту 4 резолютивної частини рішення від 16.08.2016 №21-ріш, яким було накладено зобов`язання припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції із наданням відповідних підтверджуючих документів.

6.11. Листом від 17.08.2017 №10/1181 ПрАТ "Миколаївська ТЕЦ" повідомило відділення про таке:

- загальна кількість договорів про надання послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води у редакції, яка діяла до 11.07.2017, укладених ПрАТ "Миколаївська ТЕЦ" за період з 06.09.2016 по 11.07.2017 становить 2073 одиниці;

- ПрАТ "Миколаївська ТЕЦ" з 06.09.2016 по теперішній час зі споживачами - фізичними особами не укладало (не переукладало) договори у новій редакції, а також не укладало додаткових угод, доповнень до раніше укладених договорів.

6.12. На вимогу територіального відділення АМК від 25.09.2017 №168 про надання інформації про виконання пункту 4 резолютивної частини рішення від 16.08.2016 №21-ріш, ПрАТ "Миколаївська ТЕЦ" листом від 29.09.2017 №10-01/1339 повідомило про те, що станом на теперішній час зі споживачами-фізичними особами товариством не укладались (не переукладались) договори у новій редакції, а також не укладались додаткові угоди, доповнення до раніше укладених договорів. Крім цього, ПрАТ "Миколаївська ТЕЦ" поінформовано про проведення роботи по внесенню змін у Договір про надання послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води з врахуванням зауважень територіального відділення та особливостей виробничо-господарської діяльності товариства. Зокрема, ПрАТ "Миколаївська ТЕЦ" розмістило на офіційному веб-сайті та надало у газету "Вечірній Миколаїв" оголошення про початок кампанії по укладанню/переукладанню вищевказаних договорів.

6.13. Листом від 30.01.2018 №10-01/137 на вимогу територіального відділення АМК від 17.01.2018 про надання інформації ПрАТ "Миколаївська ТЕЦ" подало пояснення щодо здійснення процедури укладення договорів про надання послуг з централізованого опалення на виконання Рішення від 16.08.2016 №21-ріш. Так, ПрАТ "Миколаївська ТЕЦ" повідомлено про розроблення нової редакції договорів про надання послуг з централізованого опалення, у зв`язку із зміною організаційно-правової форми та необхідністю виконання рішення.

6.14. 27.06.2018 адміністративна колегія Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України винесла рішення №15-ріш у справі №1-26.250/57-2017 Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу", яким:

- визнала дії ПрАТ "Миколаївська ТЕЦ", які полягають у виконанні Рішення від 16.08.2016 № 21-ріш не в повному обсязі, а саме пункту 4 зазначеного рішення, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 4 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", а саме виконання не в повному обсязі рішення органів Антимонопольного комітету України;

- за вчинення порушення, зазначеного в пункті 1 цього рішення, накладено на ПрАТ "Миколаївська ТЕЦ" штраф відповідно до абзацу другого частини другої статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у розмірі 68 000 грн.

6.15. Рішення від 27.06.2018 №15-ріш мотивовано тим, що ПрАТ "Миколаївська ТЕЦ" не в повному обсязі виконано рішення від 16.08.2016 №21-ріш, а саме пункт 4 резолютивної частини рішення, що є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 4 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

6.16. Причиною виникнення спору у справі стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для скасування Рішення територіального відділення АМК від 27.06.2018 №15-ріш .

7. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

7.1. Закон України від 26.11.1993 № 3659-XII "Про Антимонопольний комітет України" (3659-12) :

пункт 1 статті 3:

- основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині, здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції;

частина перша та друга статті 12:

- для реалізації завдань, покладених на Антимонопольний комітет України, в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі утворюються територіальні відділення Антимонопольного комітету України, повноваження яких визначаються Комітетом у межах його компетенції. У разі необхідності можуть утворюватись міжобласні територіальні відділення;

- повноваження територіальних відділень Антимонопольного комітету України визначаються цим Законом, іншими актами законодавства. Повноваження територіального відділення Антимонопольного комітету України не можуть виходити за межі повноважень Антимонопольного комітету України, визначених законом;

частина третя та шоста статті 121:

- адміністративна колегія територіального відділення Антимонопольного комітету України утворюється головою територіального відділення Антимонопольного комітету України з числа керівних працівників територіального відділення у складі не менше ніж три особи цього територіального відділення. За згодою Голови Антимонопольного комітету України до складу адміністративної колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України можуть входити посадові особи Антимонопольного комітету України. Адміністративну колегію територіального відділення Антимонопольного комітету України очолює голова територіального відділення або його заступник;

- рішення адміністративної колегії Антимонопольного комітету України приймається від імені Антимонопольного комітету України;

пункти 1 та 2 частини п`ятої статті 14:

- адміністративна колегія територіального відділення Антимонопольного комітету України має такі повноваження: розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, про надання дозволу, надання попередніх висновків стосовно узгоджених дій, проводити розслідування або дослідження за цими заявами і справами;

- приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення, надавати попередні висновки стосовно узгоджених дій;

частина перша статті 19:

- під час розгляду заяв і справ про узгоджені дії, концентрацію, про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі під час проведення розслідування, дослідження, прийняття розпоряджень, рішень за заявами і справами, здійснення інших повноважень у сфері контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, контролю за узгодженими діями, концентрацією органи та посадові особи Антимонопольного комітету України та його територіальних відділень керуються лише законодавством про захист економічної конкуренції і є незалежними від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб та суб`єктів господарювання, а також політичних партій та інших об`єднань громадян чи їх органів;

8.2. Закон України від 11 січня 2001 року № 2210-III "Про захист економічної конкуренції" (2210-14) :

частина друга статті 56:

- рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов`язковими до виконання;

частина перша статті 60:

- заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

пункт 4 частини першої статті 50:

- порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є невиконання рішення, попереднього рішення органів Антимонопольного комітету України або їх виконання не в повному обсязі;

- підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; заборона концентрації відповідно до Закону України "Про санкції" (1644-18) ; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для зміни, скасування чи визнання недійсним рішення тільки за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

8.3. Господарський процесуальний кодекс України (1798-12) (далі - ГПК України (1798-12) ):

частина перша статті 13:

- судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін;

частина перша статті 73:

- доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи;

частина перша статті 74:

- кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень;

частина перша статті 76:

- належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування;

- суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів;

- жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності;

- суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

пункт 1 частини першої статті 308:

- суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення;

частина перша статті 309:

- суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права;

8. Межі розгляду справи судом касаційної інстанції

8.1. З урахуванням меж розгляду справи судом касаційної інстанції, визначених статтею 300 ГПК України, не можуть бути взяті до уваги аргументи скаржника про необхідність встановлення обставин справи, про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

8.2. Згідно з компетенцією, визначеною законом, Верховний Суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

9. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

9.1. Верховний Суд зазначає, що імперативними приписами частини другої статті 300 ГПК України чітко встановлено межі перегляду справи судом касаційної інстанції, а саме: суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Компетенція суду касаційної інстанції відповідно до частини першої вказаної статті полягає виключно в перевірці правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи.

9.2. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що Позивачем не виконано пункт 4 резолютивної частини рішення від 16.08.2016 №21-ріш у повному обсязі щодо усунення наслідків порушення законодавства про захист економічної конкуренції, вказаного в пункті 2 цього рішення, шляхом приведення у відповідність до вимог чинного законодавства положень договорів про надання послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води, укладених з фізичними особами, у двомісячний термін з дня отримання вказаного рішення, що є порушенням пункту четвертого статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", також позивачем жодними доказами не доведено підстав, визначених статтею 59 цього Закону, для визнання спірного рішення недійсним.

Суди дійшли висновку, що Позивачем не спростовано факту невжиття ним заходів, спрямованих на виконання пункту 4 резолютивної частини рішення №21-ріш у двомісячний термін з дня отримання остаточного рішення у господарській справі №915/1101/16 (18.07.2017) та не надано доказів переукладення із споживачами в новій редакції договорів про надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, що є свідченням неповного виконання рішення територіального відділення АМК у строк, визначений в ньому.

9.3. Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

9.4. Доводи (аргументи) касаційної скарги зазначених висновків судів попередніх інстанцій не спростовують.

9.5. Місцевий та апеляційний господарські суди, з урахуванням виключних повноважень органів Антимонопольного комітету України щодо оцінки та кваліфікації наявних дій як відповідного порушення, встановивши підтвердженими доводи територіального відділення АМК щодо невиконання Позивачем пункту 4 резолютивної частини рішення від 16.08.2016 №21-ріш, - дійшли обґрунтованих висновків про відсутність передбачених статтею 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підстав для визнання рішення територіального відділення АМК недійсним.

9.6. Посилання Позивача на те, що суди попередніх інстанцій не розглянули повно та всебічно всі обставини справи, спростовується змістом оскаржуваних судових актів та здійсненим судами повним, всебічним, об`єктивним розглядом справи.

9.7. Інші доводи Позивача, які наведені в касаційній скарзі, безпосередньо пов`язані із встановленням фактичних обставин справи та оцінкою доказів у ній, тоді як суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним. Тому пов`язані з наведеним аргументи скаржника не можуть бути прийняті Касаційним господарським судом.

9.8. Суд погоджується з аргументами територіального відділення АМК, викладеними у відзиві на касаційну скаргу, про те, що рішення та постанова судів попередніх інстанцій є такими, що прийняті у відповідності до норм матеріального права та без порушення норм процесуального права.

9.9. Верховний Суд у прийнятті даної постанови керується й принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 09.11.2004 у справі "Науменко проти України", від 19.02.2009 у справі "Христов проти України", від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду не може здійснюватись лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicate можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у даній справі скаржником не зазначено й не обґрунтовано.

9.10. Разом з тим Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

9.11. У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, 54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

9.12. Колегія суддів касаційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують вказаного висновку.

10. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

10.1. Звертаючись з касаційною скаргою, Позивач не спростував наведених висновків попередніх судових інстанцій та не довів неправильного застосування ними норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятих ними судових рішень у справі, з мотивів, наведених у розділі 9 даної постанови.

10.2. Доводи (аргументи), викладені у відзиві на касаційну скаргу, приймаються Верховним Судом як такі, що узгоджуються із встановленими обставинами у справі та нормами матеріального і процесуального права.

10.3. За таких обставин касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу територіального відділення АМК залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення у справі - без змін як такі, що відповідають вимогам норм матеріального та процесуального права.

11. Судові витрати

11.1. Понесені Позивачем у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на Позивача, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись статтями 300, 308, 309, 315 ГПК України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Миколаївської області від 04.03.2019 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.06.2019 залишити без змін, а касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Миколаївська теплоелектроцентраль" - без задоволення.