1. Приватне акціонерне товариство "Науково-виробничого акціонерного товариства "ВНДІкомпресормаш" (далі - ПрАТ "ВНДІкомпресормаш") звернулось до Господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр енергозбереження" (далі - ТОВ "Центр енергозбереження" ) про стягнення договірної санкції в розмірі 479 565,21 грн за договором №803/16 від 03.08.2016.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням постачальником - ТОВ "Центр енергозбереження" договору від 03.08.2016 №803/16 поставки продукції, саме порушенням строків поставки, у зв`язку з чим ПрАТ "ВНДІкомпресормаш", відповідно до умов п.п. 9.3 та 9.5 договору нарахувало договірну санкцію у розмірі 479 565,21 грн.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Господарського суду Полтавської області 20.12.2018 у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції посилався на те, що невиконання обов`язку відповідачем щодо поставки продукції було обумовлене невиконанням свого обов`язку позивачем щодо своєчасної оплати продукції, а тому відсутні підстави для нарахування відповідачу штрафу за неналежне виконання умов договору поставки продукції від 03.08.2016 №803/16.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 14.05.2019 рішення Господарського суду Полтавської області від 20.12.2018 скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Центр енергозбереження" на користь ПрАТ "ВНДІкомпресормаш" 239 782,60 грн штрафних санкцій, 15 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, 3 597,00 грн судового збору за подання позовної заяви. В іншій частині позову відмовлено. Стягнуто з ТОВ "Центр енергозбереження" на користь ПрАТ "ВНДІкомпресормаш" 5395,50 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Аргументуючи судове рішення про часткове задоволення позову, суд вказував на порушення відповідачем умов договору поставки продукції від 03.08.2016 №803/16 щодо строків поставки продукції більше ніж на п`ять днів, у зв`язку з чим позивачем застосовано положення пунктів 9.3, 9.5 договору та нараховано договірну санкцію у розмірі 479 565,21 грн.

Разом з цим суд апеляційної інстанції посилаючись на вимоги ст.ст. 551 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ), ст. 233 Господарського кодексу України (далі - ГК України (436-15) ) та враховуючи, що обладнання, яке є предметом договору, передано відповідачем позивачу та фактично знаходиться у нього на зберіганні за відповідним договором, між сторонами відсутній спір щодо якості переданого обладнання, але не передано частини відповідної товаросупроводжувальної документації на обладнання, загальна сума договору складає 1 722 000,00 грн, а залишок остаточної суми оплати 430 500,00 грн, позивачем не доведено обставин настання для нього будь-яких збитків, зумовлених несвоєчасним виконанням відповідачем зобов`язань за договором, тому суд вважає, що розмір нарахованих санкцій (479 565,21 грн) є надмірним порівняно з невиконаною відповідачем частиною зобов`язання за договором та явно завищеним, а тому, з урахуванням обставин справи та дотримання справедливого балансу між інтересами сторін, апеляційний суд дійшов висновку про можливість зменшення нарахованих санкцій на 50% від заявленого розміру та стягнув з відповідача 239 782,60 грн за неналежне виконання зобов`язань за договором, та витрати пов`язані з наданням правничої допомоги, враховуючи вимоги ст. 129 ГПК України, дійшов висновку, що обґрунтованими витратами на правничу допомогу є витрати в розмірі 15 000,00 грн.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

4. Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, ТОВ "Центр енергозбереження" звернулось до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.05.2019, а рішення Господарського суду Полтавської області 19.02.2019 залишити без змін.

Підставами для скасування постанови скаржник вважає порушення і неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, зокрема ст.ст. 510, 612, 613, 614 ЦК України.

На думку скаржника, висновки суду апеляційної інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки судом апеляційної інстанції не проаналізовано належним чином умови договору поставки укладеного між сторонами, що призвело до безпідставного застосування до відповідача відповідальності за неналежне виконання умов договору поставки.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

5. ПрАТ "ВНДІкомпресормаш" у відзиві на касаційну скаргу, просить залишити скаргу без задоволення, а прийняту у справі постанову апеляційного господарського суду без змін, посилаючись на безпідставність доводів та вимог, викладених у касаційній скарзі.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

6. Як встановлено судами попередніх інстанцій, 03.08.2016 між ПАТ "Науково-виробниче акціонерне товариство "ВНДІкомпресормаш" (покупець) та ТОВ "Центр енергозбереження" (постачальник) укладено договір №803/16 (далі - договір), відповідно до умов якого постачальник зобов`язується поставити покупцю бувший у користуванні горизонтальний розточний верстат UnionBFT 110/5, 1978 року виготовлення (надалі продукція), а покупець - прийняти й оплатити її, згідно умов, передбачених даним договором.

У склад продукції, що поставляється по даному договору входить: горизонтальний розточний верстат UnionBFT 110/5, в комплекті із задньою підпірною колоною, комплектом інструкції з експлуатації, комплектом оснастки згідно специфікації до цього договору (п. 1.2 договору). Відповідно до п. 2.1 договору найменування продукції, її асортимент, кількість і одиниці виміру, погоджується у специфікації, підписаній сторонами у межах договору, яка є невід`ємною частиною цього договору.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що поставка продукції здійснюється на умовах поставки СРТ (склад покупця: м. Суми, пр.Курський,6) відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів Інкотермс у редакції 2010 року.

Строки поставки продукції складають 120 календарних днів з моменту здійснення передплати покупцем згідно п.5.2.1 договору (п. 3.2 договору).

Згідно з п. 3.3 договору датою поставки продукції за цим договором вважається дата підписання акту прийому передачі продукції на склад покупця.

Пунктами 4.1, 4.2 договору визначено, що загальна сума договору складає 1 722 000,00 грн. Ціна продукції включає всі податки, збори й інші обов`язкові платежі, а також вартість продукції, ремонт, обслуговування, передпродажна підготовка, пакування, доставка на об`єкт покупця, монтажні та пусконалагоджувальні роботи, а також оцінку технічних характеристик продукції згідно паспортних даних, при виготовленні тестового виробу, згідно ескізу "ВНИИ-2016-2", переклад інструкції оператора на російську мову та інші витрати постачальника, пов`язані з виконанням даного договору.

Сума платежів передбачених п.5.2.1 та п.5.2.2 даного договору змінюється у разі зміни встановленого НБУ офіційного валютного курсу Євро по відношенню до гривні більше ніж на 3% на дату здійснення платежів згідно п.5.2.1 та п.5.2.2 даного договору, відносно встановленого НБУ курсу Євро до гривні на день підписання даного договору.

Відповідно до 5.2. договору оплата здійснюється наступним чином:

- п. 5.2.1. попередня оплата у розмірі 861000,00 грн. здійснюється після підписання сторонами даного договору на підставі рахунку-фактури постачальника;

- п. 5.2.2. оплата у розмірі 430500,00 грн. здійснюється покупцем після підписання акту перевірки стану готовності продукції до відправки покупцю на об`єкті постачальника;

- п. 5.2.3.остаточний розрахунок у розмірі 430500,00 грн. здійснюється покупцем не пізніше 30 календарних днів після підписання покупцем акту здачі-приймання виконаних робіт.

Згідно п.6.1. договору попереднє приймання продукції здійснюється на складі постачальника для перевірки якості виконання передпродажної підготовки.

Відповідно до п.6.2. договору постачальник, при попередньому прийманні продукції покупцем або уповноваженим представником покупця, повинен пред`явити продукцію на відповідність технічним характеристикам продукції згідно паспортних даних. За результатами проведення попереднього приймання продукції на складі постачальника сторони складають акт перевірки стану готовності продукції до відправки покупцю.

Пунктом 6.3. договору встановлено, що остаточне приймання продукції здійснюється на виробничій ділянці покупця визначеній у п. 3.1. договору, у порядку визначеному "Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення й товарів народного споживання по кількості", затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 г. № П-6 (зі змінами й доповненнями) і "Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення й товарів народного споживання по якості", затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966г. №П-7 (зі змінами й доповненнями), у частині, що не суперечить умовам цього договору.

Згідно п. 6.4.-6.7. у разі виявлення в процесі приймання невідповідності продукції якісним або кількісним показникам, покупець викликає для участі у прийманні продукції та складання двостороннього представника постачальника.

При неявці або відмові від прибуття представника постачальника після належного повідомлення (письмового або по факту) у триденний термін, приймання продукції за якістю та/або кількістю, а також складання актів про недостачу, некомплектність, неякісність, приховані недоліки поставленої продукції, здійснюється на розсуд покупця за участю представника незалежного експерта чи одноособово покупцем.

Постачальник, протягом 10 календарних днів з моменту підписання або одержання від покупця (при неявці представника постачальника) Акту, складеного в процесі приймання продукції, за свій рахунок, на вибір Покупця, зобов`язаний допоставити (доукомплектувати) продукцію або замінити продукцію неналежної якості на умовах поставки DDP - місцезнаходження Покупця.

При незгоді представників сторін з виявленими в процесі приймання продукції якісними або кількісними показниками, сторона, незгодна з даними недоліками має право залучити для вирішення спору незалежну експертну організацію, що має право та досвід на проведення досліджень даного виду Продукції, висновок якої є остаточної і обов`язковим для виконання сторонами. Вартість експертизи відшкодовується стороною, щодо якої отримано негативний висновок експертизи.

Продукція вважається прийнятою після підписання Покупцем видаткової накладної. Невмотивоване не підписання видаткової накладної не допускається.

Розділом 7 сторонами передбачено порядок пусконалагоджувальних робіт.

Згідно з п.п.7.1.-7.2. постачальник зобов`язаний надати покупцю в строк не пізніше ніж за 60 календарних днів до дати поставки продукції всю технічну інформацію та документацію (у т.ч. копії документів, визначених у п. 3.4.5-3.4.7. договору та схеми фундаменту і підключення продукції) - необхідні для проведення підготовчих робіт на території покупця.

Пусконалагоджувальні роботи, які включають в себе монтаж, наладку, випробування і пуск в експлуатацію продукції виконуються Постачальником протягом 15 (п`ятнадцяти) днів від дати отримання останнім від покупця повідомлення про виконання всіх підготовчих робіт, що включають підготовку місця та фундаменту для установки продукції, підготовку систем включення продукції до електричних та пневматичних мереж Покупця (надалі іменовані підготовчі роботи).

Пунктами 7.8.-7.13. сторонами погоджено, що здача-приймання технічних характеристик продукції на території покупця здійснюється шляхом їх оцінки при виготовленні тестової деталі (картер "ВНИИ-2016-2" додаток №1), при цьому продукція повинна відповідати технічним характеристикам згідно паспортних даних. Представник покупця в присутності представника постачальника в умовах діючого виробництва робить обробку тестової деталі в кількості 1 шт. Покупець забезпечує перевірку деталі після обробки.

За підсумками запуску в експлуатацію продукції сторонами складається Акт здачі- приймання продукції в експлуатацію.

Після проведення пусконалагоджувальних робіт та оцінки технічних характеристик Продукції шляхом виготовлення тестової деталі, Постачальник надає Покупцеві Акт здачі- приймання виконання робіт.

Покупець зобов`язаний підписати Акт здачі-приймання виконаних робіт протягом трьох робочих днів після завершення процедури здачі-приймання технічних характеристик продукції (п. 7.8. Договору) та здійснення завершальних налагоджень для введення Продукції в експлуатацію і передати його працівникам Постачальника, або у той же термін оформити мотивовану відмову від приймання робіт з переліком необхідний доопрацювань та зазначенням строків їх усунення.

У разі отримання Постачальником мотивованої відмови від приймання виконаних робіт, підписання акту виконаних робіт чи акту введення Продукції в експлуатацію, він зобов`язаний у строки, визначені у такій відмові, усунути всі недоліки, визначені покупцем та повторно пред`явити продукцію/виконані роботи до приймання. На час усунення недоліків Покупець має право притримати оплату за Продукцію.

У разі ненадання покупцем вмотивованої відмови протягом трьох робочих днів з дати отримання від постачальника Акту здачі-приймання виконаних робіт, роботи вважаються прийнятими покупцем.

За невиконання або неналежне виконання умов даного договору сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України (п. 9.1 договору).

Пунктом 9.2. передбачено, що у випадку порушення більш ніж на 5 банківських днів строку остаточного розрахунку з оплати за поставлену Продукцію, Покупець сплачує Постачальникові пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період нарахування пені, від суми заборгованості, за кожен день прострочення.

Відповідно до п.9.3. договору у випадку порушення більш ніж на 5 робочих днів строку поставки продукції, постачальник сплачує покупцю договірну санкцію у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період нарахування договірної санкції, від вартості непоставленої продукції за кожен день прострочення.

Пунктом 9.5. договору сторони погодили, що неустойка (штраф, пеня), штрафні санкції за цим договором нараховуються протягом усього періоду порушення.

01.08.2017 між сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору №803/16 від 03.08.2016 (далі - додаткова угода), за умовами якої сторони дійшли згоди внести зміни до п. 5.2.2 договору та викласти його у наступній редакції: "п.5.2.2. Оплата у розмірі 430 500,00 грн. здійснюється покупцем після підписання акту перевірки стану готовності продукції на об`єкті покупця". Також погодили внести зміни до п. 6.1 договору та викласти в наступній редакції: "п. 6.1 попереднє приймання продукції здійснюється на складі покупця для перевірки якості виконання передпродажної підготовки, в яку входить: 6.1.1. Повна очистка продукції; 6.2.2. Дефектація і заміна дефектних деталей електрообладнання, гідравлічних та механічних деталей; 6.2.3. Реставрація направляючих продукції з встановлення автоматичної змащувальної станції; 6.2.4. Відновлення технічних характеристик продукції згідно паспортних даних;

6.2.5. Встановлення новітнього освітлення; 6.2.6. Повне фарбування; 6.2.7. Повна заміна всіх мастильних матеріалів; 6.2.8. Встановлення нового пристрою цифрової індикації DITRON.

Пункт 6.2 сторони погодили викласти у такій редакції: "п. 6.2. Постачальник, при попередньому прийманні продукції покупцем або уповноваженим представником покупця, повинен пред`явити продукцію на відповідність технічним характеристикам продукції згідно паспортних даних. За результатами проведення попереднього приймання продукції на складі покупця сторони складають акт перевірки стану готовності продукції відповідно до технічних характеристик продукції згідно паспортних даних".

Згідно Специфікації до договору до комплекту поставки входить: - горизонтально-розточний верстат UnionBFT 110/5, зав. № 10800, 1978 року виготовлення в комплекті із задньою підпірною колоною; - новий пристрій цифрової індикації DITRON на осі Х, Y, Z у складі верстата; - задня підпірна колона у складі верстата; - розточна оправка (борштанга) довжиною L '2300*мм для обробки з використанням задньої опори верстата; - різьбонарізна оправка для шпинделя; - коротка розточна оправка для планшайби; - довга розточна оправка для планшайби;- фрезерна оправка для планшайби; - універсальна розточна головка; - технічний паспорт з кресленням; - технічна та експлуатаційна документація (російською мовою); - інструкції з програмування на пристрій цифрової індикації (російською мовою).

21.09.2016 відповідачем виставлено позивачу рахунок-фактуру №Е-Ц299 на суму 1 722 000,00 грн.

На виконання п. 5.2.1. договору позивачем протягом вересня-грудня 2016 року здійснено платежі згідно рахунку-фактури на загальну суму 891 000,00 грн: - 85 000,00 грн. згідно платіжного доручення №3359 від 23.09.2016; - 65 000,000 грн. згідно платіжного доручення №1935 від 23.09.2016; - 200 000,00 грн. згідно платіжного доручення №3447 від 26.09.2016; - 200 000,00 грн. згідно платіжного доручення №3513 від 06.10.2016; - 130 000,00 грн. згідно платіжного доручення №2351 від 11.11.2016; - 100 000,00 грн. згідно платіжного доручення №2760 від 27.12.2016; - 81 000,00 грн. згідно платіжного доручення №2794 від 29.12.2016.

Окрім того, враховуючи положення п. 4.2 договору з огляду на зміну офіційного курсу Євро до гривні, сума попередньої оплати була збільшена та перерахована відповідачу згідно платіжного доручення №394 від 23.02.2017 на суму 30 000,00 грн.

Відповідач листом №0206/17 від 06.02.2017 звернувся до позивача та просив вважати дату поставки верстата від дати останньої оплати. Крім того, згідно протоколу технічної наради від 22.03.2017 сторони погодили, що у зв`язку зі зміною строків сплати замовником останнього попереднього траншу 23.02.2017, кінцевим строком поставки необхідно вважати 30.05.2017.

31.05.2017 позивач звернувся до відповідача з листом, в якому зазначав про необхідність здійснення поставки у відповідності до п. 3.1., 3.2 договору не пізніше 23.06.2017, а також надати не пізніше ніж за 60 календарних днів до дати поставки продукції всю технічну інформацію та документацію, необхідну для проведення підготовчих робіт на території покупця: технічний паспорт; технічну та експлуатаційну документацію на продукцію та пристрій цифрової індикації (російською мовою); інструкції з програмування для пристрою цифрової індикації (російською мовою); схему фундаменту і підключення продукції.

08.09.2017 позивачем на адресу відповідача з супровідним листом №04/00-015113 направлено акт попереднього приймання станка UnionBFT 110/5 зав. №10806, 1978р. на об`єкті покупця від 08.09.2017, відповідно до якого за результатами перевірки встановлено певні недоліки, проте працездатність станка відповідає технічним характеристикам. Але, вказаний акт попереднього приймання не підписано сторонами.

Судами встановлено, що відповідачем неодноразово пред`являлась позивачу продукція на відповідність технічним характеристикам, проте під час перевірки стану готовності представниками сторін були виявлені недоліки, про що складено відповідні акти та встановлено строк на усунення цих недоліків.

Листами від 07.12.2017, 19.12.2017 та 26.12.2017 позивач звертався до відповідача з вимогами про усунення виявлених невідповідностей.

03.01.2018 сторонами підписано акт попереднього приймання продукції, в якому зазначено, що за результатами перевірки встановлено, що працездатність станка відповідає технічним характеристикам, однак відсутня технічна та експлуатаційна документація на продукцію та продукція не укомплектована комплектом поставки, передбаченим специфікацією до договору від 03.08.2016.

Позивачем надіслано на адресу відповідача претензію від 14.03.2018 про відшкодування збитків та сплату договірної санкції за порушення строку поставки. Відповідач вимоги претензії не виконав.

Вважаючи, що відповідачем вимоги щодо поставки продукції за договором не виконано, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача санкцій відповідно до умов п.п. 9.3 та 9.5 договору у розмірі 479 565,21 грн.

Позиція Верховного Суду

7. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

8. Спір у справі стосується стягнення з ТОВ "Центр енергозбереження" 479 565,21 грн грошових коштів нарахованих позивачем, на підстав п.п.9.3., 9.5. договору, у зв`язку з порушенням строків поставки продукції за договором від 03.08.2016 №803/16.

9. Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

10. Відповідно до частини1 ст. 14 ЦК України, цивільні обов`язки виконуються у межах встановлених договором або актом цивільного законодавства.

11. Частиною 1, 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

12. Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

13. Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

14. Статтею 628 ЦК України передбачено, що сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Як видно з матеріалів справи договір укладений сторонами від 03.08.2016 №803/16 містить умови як поставки продукції п.п1.1.-4.1., так і виконання певних робіт, розділом 7 договору передбачений порядок та умови виконання пусконалагоджувальних робіт продукції поставленої за договором.

Тобто, за своєю правовою природою зазначений договір є змішаним договором, який містить елементи договору поставки та договору підряду.

15. Згідно зі статтею 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товари у власність покупця для виконання його підприємницької діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму.

16. Відповідно до частини 2 статті 712 ЦК України до договору поставки застосовують загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

17. Статтею 663 ЦК України передбачено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

18. Згідно з частиною 1 статті 691 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

19. До обов`язків покупця частина 1 статті 692 ЦК України відносить обов`язок оплати товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

20. Відповідно до частин 1, 2 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

21. Частинами 1, 2 статті 854 ЦК України унормовано, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

22. Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

23. Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судами встановлено, що за умовами договору відповідач зобов`язався поставити позивачу бувший у користуванні горизонтальний розточний верстат UnionBFT 110/5, 1978 року виготовлення в комплекті із задньою підпірною колоною, комплектом інструкції з експлуатації, комплектом оснастки згідно специфікації до цього договору.

В наступному у специфікації сторонами договору погоджено комплект поставки.

Умови платежів за договором поставки визначено сторонами у розділі 5.

Проаналізувавши зазначені у договорі умови суд касаційної інстанції зазначає, що фактично оплата за вказаним договором складається з декількох етапів: попередня оплата у розмірі 861 000,00 грн здійснюється після підписання сторонами договору, оплата у розмірі 430 500,00 здійснюється покупцем після підписання акту перевірки стану готовності продукції до відправки покупцю на об`єкті постачальника, остаточний розрахунок у розмірі 430 500,00 грн здійснюється покупцем не пізніше 30 календарних днів після підписання покупцем акту здачі - приймання виконаних робіт.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що оплата першого етапу плати за договором (попередня оплата) позивачем здійснювалась частинами, останній платіж з попередньої оплати позивачем здійснено 23.02.2017, у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що поставка продукції, з врахуванням п.3.2. договору мала бути здійснена відповідачем до 23.06.2017.

Разом з цим, судом апеляційної інстанції також встановлено, що 08.09.2017 позивачем на адресу відповідача направлявся акт попереднього приймання станка UnionBFT 110/5 зав. №10806, 1978р. на об`єкті покупця, відповідно до якого за результатами перевірки встановлено певні недоліки, проте працездатність станка відповідає технічним характеристикам. Але, вказаний акт попереднього приймання не підписано сторонами.

Також апеляційним судом встановлено, що відповідачем неодноразово пред`являлась позивачу продукція на відповідність технічним характеристикам, проте під час перевірки стану готовності представниками сторін були виявлені недоліки, про що складено відповідні акти та встановлено строк на усунення цих недоліків.

Як вказувалось, позивач звернувся з вимогами про стягнення з відповідача 479 565,21 грн нарахованих позивачем у зв`язку з порушенням відповідачем строків поставки продукції.

Встановивши вказані обставини суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що відповідачем порушено умови договору щодо строків поставки продукції більше ніж на п`ять днів, а тому позивачем підставно застосовано положення пунктів 9.3, 9.5 договору та нараховано до стягнення договірну санкцію у розмірі 479 565,21 грн, яка за своєю суттю фактично є пенею.

24. У відповідності з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

25. Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

26. Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

27. Частиною 1 статті 216 ГК України унормовано, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

28. Згідно з частиною 2 статті 217 ГК України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

29. Відповідно до частини 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

30. Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Водночас, судами встановлено, що за умовами договору, саме п.9.3. договору, сторонами погоджено, що у випадку порушення більш ніж на 5 робочих днів строку поставки продукції, постачальник сплачує покупцю договірну санкцію у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період нарахування договірної санкції, від вартості непоставленої продукції за кожен день прострочення.

Суд касаційної інстанції звертає увагу, що для застосування міри відповідальності до постачальника за вказаним договором, на підставі вказаного пункту, суду необхідно врахувати умови поставки продукції, з урахуванням визначеної продукції у специфікації, умов порядку приймання продукції та вартість непоставленої продукції.

Так, встановлюючи невиконання відповідачем зобов`язань з поставки продукції за договором, суд апеляційної інстанції не проаналізував належним чином умов укладеного сторонами договору, у зв`язку з чим, не врахував, що договір укладений сторонами за своєю правовою природою є змішаним договором та містить умови як поставки так і підряду, а тому, дослідження обставин виконання зобов`язань за договором та їх кваліфікацію суду апеляційної інстанції необхідно було здійснювати з урахуванням вимог, як для змішаного договору у відповідних частинах положень актів законодавства про договори поставки та підряду.

Судом не враховано, що розділ 7 договору містить порядок виконання пусконалагоджувальних робіт, який містить зобов`язання, які покладаються і на покупця і на постачальника.

Зазначаючи про те, що відповідачем неповно виконано зобов`язання за договором, суд не врахував положень п.п. 6.3., 7.1., 7.2., 7.6., 7.8., 7.9. якими, на сторін договору покладено певні обов`язки і від виконання яких залежить наступний етап виконання договору поставки, у зв`язку з чим, судом не було з`ясовано у які терміни повинні бути виконані зобов`язання по певних етапах договору поставки, як саме, виконувались сторонами умови договору щодо приймання продукції, пусконалагоджувальних робіт, усунення недоліків.

Водночас, суд апеляційної інстанції встановлюючи, що 03.01.2018 сторонами підписано акт попереднього приймання продукції, в якому встановлено працездатність станка і відповідність технічним характеристикам, та зазначаючи в наступному про недоведеність обставин щодо поставки продукції за договором, суд припустився суперечливих висновків щодо отримання позивачем продукції за договором.

Разом з цим, Суд касаційної інстанції зауважує, що встановлення вказаних обставин впливає на правильність вирішення спору, оскільки, застосування відповідальності до постачальника, на підставі п. 9.3. договору, залежить від наявності або відсутності порушення строків поставки, з урахуванням всіх етапів поставки за договором та відповідно предмету поставки за договором.

Враховуючи зазначене, пославшись виключно на п. 9.3 договору, суд апеляційної інстанції дійшов передчасного висновку про те, що відповідач неповно виконав обов`язок за договором поставки.

Суд першої інстанції, розглядаючи спір у справі та приймаючи рішення про відмову у позові, також не врахував вищезазначеного та не проаналізував договір укладений між сторонам, саме в частині термінів виконання зобов`язання по певних етапах договору поставки, виконання сторонами умов договору щодо приймання продукції, пусконалагоджувальних робіт, усунення недоліків, що призвело до помилкових висновків про відмову у позові.

Водночас, суд першої інстанції відмовляючи в позові, та суд апеляційної інстанції задовольняючи позов частково, вирішуючи спір у даній справі наведеного не врахували та не надали належної оцінки обставинам справи щодо виконання сторонами зобов`язань за договором з урахуванням вищезазначених умов договору та вимог законодавства.

31. За змістом ст.ст. 236, 238 ГПК України рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі, при цьому рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з`ясуванні правової кваліфікації відносин сторін, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, та визначенні правових норм, які підлягають застосуванню для вирішення спору.

Однак суди попередніх інстанцій не дослідили та не надали належної правової оцінки як залишку заборгованості позивача перед відповідачем, з урахуванням часткової сплати позивачем заборгованості, так і періодів виконання відповідачем зобов`язання, з урахуванням етапів та порядку приймання продукції, встановлених у договорі.

32. Відповідно до частин першої, другої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

33. Отже, Верховний Суду позбавлений можливості дослідити обсяг виконаних або невиконаних позивачем та відповідачем зобов`язань та встановити їх обґрунтованість або необґрунтованість, чого не зробили й суди попередніх інстанцій.

34. Відсутність у Верховного Суду процесуальної можливості здійснити перевірку наявності порушення строків поставки відповідачем перешкоджає прийняттю законного рішення у справі, тому постановлені рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

З урахуванням повноважень касаційного суду, відповідно до статті 300, 308 ГПК України, Верховний Суд вважає прийнятною касаційну скаргу щодо доводів про неправильне застосування апеляційним судом положень ст.ст. 510, 612, 613, 614 Цивільного кодексу України та не встановлення апеляційним судом всіх обставин справи з урахуванням умов договору поставки укладеного сторонами, а тому, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Таким чином, оскільки суди попередніх інстанцій належним чином не встановили обставин у даній справі, в той час як відповідно до ст. 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, то рішення та постанова судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

33. Зважаючи на викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що при вирішенні цього спору суди першої та апеляційної інстанцій не дотримались вимог статей 73, 86 Господарського процесуального кодексу України щодо прийняття судового рішення на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Суди не дослідили усі зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення усіх фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, тому судові рішення підлягають скасуванню як такі, що прийняті з порушенням норм процесуального та матеріального права.

34. Відповідно до частини 3 ст. 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

35. Частиною 4 ст. 310 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Оскільки порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, допущено судами першої та апеляційної інстанцій, справа має бути передана на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

36. Таким чином, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а судові рішення, що оскаржуються, скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

37. При новому розгляді справи суду слід врахувати наведене, дати належну правову оцінку всім зібраним у справі доказам в їх сукупності, звернути увагу на підстави поданого позову; визначитись з правовою природою відносин сторін, та в залежності від встановленого та відповідно до вимог закону вирішити спір.