за позовом Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Глорі" в особі Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Інвестиційний капітал Україна"

до Приватного акціонерного товариства "Донецьксталь" - Металургійний завод"

про стягнення 907 058 359,63 грн, 9 871 556,28 євро та 3 662,99 дол. США,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

Акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Глорі" в особі Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Інвестиційний капітал Україна" звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Донецьксталь" - Металургійний завод" про стягнення 907 058 359,63 грн, 9871 556,28 євро, 3 662,99 дол. США.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Приватним акціонерним товариством "Донецьксталь" - Металургійний завод" умов договору про відкриття непокритих акредитивів від 14.06.2011 № LI11012 в частині повної та своєчасної оплати, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість по нарахованим відсоткам, яка підлягає стягненню.

2. Хід розгляду справи

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 19.09.2018 затверджено мирову угоду від 18.09.2018, укладену між Акціонерним товариством "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Глорі" в особі Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Інвестиційний капітал Україна" та Приватним акціонерним товариством "Донецьксталь" - Металургійний завод" на зазначених у резолютивній частині ухвали від 19.09.2018 умовах. Закрито провадження у справі №905/947/18 за позовом Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Глорі" в особі Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Інвестиційний капітал Україна" до Приватного акціонерного товариства "Донецьксталь" - Металургійний завод" про стягнення 907 058 359,63 грн, 9 871 556,28 євро, 3 662,99 дол. США.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що надана суду мирова угода не суперечить діючому законодавству, інтересам сторін, фактичним обставинам справи, та підписана уповноваженими представниками сторін.

Не погодившись з ухвалою Господарського суду Донецької області від 19.09.2018 про затвердження мирової угоди, East-West United Bank S.A. (Іст Вест Юнайтед Банк Ес. Ей.), як особа, яка не брала участі у справі в суді першої інстанції, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу Господарського суду Донецької області від 19.09.2018 про затвердження мирової угоди та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.02.2019 було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою East-West United Bank S.A. (Іст Вест Юнайтед Банк Ес. Ей.) на ухвалу Господарського суду Донецької області від 19.09.2018 та призначено справу до розгляду.

3. Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 28.03.2019 закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою East-West United Bank S.A. (Іст Вест Юнайтед Банк Ес. Ей.) на ухвалу Господарського суду Донецької області від 19.09.2018 у справі № 905/947/18.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що ухвалою суду першої інстанції про затвердження мирової угоди питання про права, інтереси та (або) обов`язки безпосередньо скаржника не вирішувалося, тому апеляційне провадження підлягає закриттю на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погоджуючись з ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 28.03.2019, East-West United Bank S.A. (Іст Вест Юнайтед Банк Ес. Ей.) звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить суд касаційної інстанції оскаржуваний судовий акт у справі скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

07 та 21 червня 2019 року від скаржника надійшли додаткові пояснення, щодо обставин, викладених у касаційній скарзі. Однак, оскільки такі пояснення є фактично доповненнями до касаційної скарги і були подані після закінчення строку на касаційне оскарження, Верховний Суд, з урахуванням частини 1 статті 298 Господарського процесуального кодексу України, не враховує такі пояснення.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

5. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Скаржник вважає, що судом апеляційної інстанції порушено приписи пункту 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України, оскільки ухвалою суду першої інстанції було вирішено питання щодо охоронюваного законом інтересу скаржника, яке полягає у тому, що у зв`язку із затвердженням судом першої інстанції мирової угоди у даній справі позивач як один із кредиторів відповідача отримав необґрунтовану перевагу перед скаржником у черговості стягнення коштів з відповідача.

Скаржник зазначає, що кошти, які у безспірному порядку першочергово мають бути сплачені відповідачем позивачу на підставі мирової угоди, затвердженої судом першої інстанції, могли б бути використані відповідачем на погашення боргу перед скаржником за договором позики. Дані обставини ставлять скаржника у нерівне становище перед позивачем та порушує принцип справедливості і добросовісності.

6. Доводи інших учасників справи

Акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Глорі" в особі Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Інвестиційний капітал Україна" та Приватне акціонерне товариство "Донецьксталь" - Металургійний завод" подали відзиви на касаційну скаргу East-West United Bank S.A. (Іст Вест Юнайтед Банк Ес. Ей.), в яких просили залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції залишити без змін, як таку, що прийнята відповідно до норм процесуального права.

7. Розгляд клопотань

15 липня 2019 року скаржником подано клопотання про зупинення провадження у даній справі до вирішення колегією суддів Касаційного господарського суду у справі №905/945/18 питання про передачу справи на розгляд палати/об`єднаної палати касаційного господарського суду.

Клопотання скаржника про зупинення провадження у даній справі до вирішення колегією суддів Касаційного господарського суду у іншій справі № 905/945/18 питання про передачу справи на розгляд палати/об`єднаної палати Касаційного господарського суду обґрунтоване посиланням на приписи пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України, оскільки Касаційним господарським судом розглядається аналогічна справа № 905/945/18, у якій скаржник заявив клопотання про передачу справи на розгляд палати/об`єднаної палати Касаційного господарського суду для відступу від висновку про застосування норми права у подібних правовідносинах, висловленого Верховним Судом у постанові від 11.07.2018 у справі №5023/4734/12.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Судом касаційної інстанції клопотання скаржника про зупинення провадження у даній справі до вирішення колегією суддів Касаційного господарського суду у іншій справі № 905/945/18 питання про передачу справи на розгляд палати/об`єднаної палати Касаційного господарського суду залишається без задоволення, з огляду на відсутність випадку для зупинення провадження у справі, передбаченого пунктом 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України. Так як наявні у даній справі матеріали дозволяють самостійно оцінити наявність чи відсутність підстав для передачі даної справи на розгляд палати/об`єднаної палати Касаційного господарського суду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

8. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

З урахуванням меж розгляду справи судом касаційної інстанції, визначених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, та згідно із компетенцією, визначеною законом, Верховний Суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

9. Джерела права й акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції

Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини 1 цієї статті).

Відповідно до частини 1 статті 17 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з частиною 1 статті 254 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Отже, вказана стаття визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення і які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків.

При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності таких критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов`язок, причому такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

Разом з тим судове рішення, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або якщо суд вирішив питання про обов`язки цієї особи чи про її інтереси у відповідних правовідносинах.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Отже після прийняття апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі, суд апеляційної інстанції з`ясовує, чи прийнято оскаржуване судове рішення безпосередньо про права, інтереси та (або) обов`язки скаржника і які конкретно.

Встановивши такі обставини, суд вирішує питання про залучення скаржника до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору та, як наслідок, скасовує судове рішення на підставі пункту 4 частини 3 статті 277 Господарського процесуального кодексу України, оскільки таке порушення норм процесуального права є в будь - якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо господарський суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у такому випадку не існує правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі, в зв`язку з чим відсутній суб`єкт апеляційного оскарження.

Таким чином, суд апеляційної інстанції має першочергово з`ясувати, чи зачіпає оскаржуване судове рішення безпосередньо права та обов`язки скаржника, та лише після встановлення таких обставин, вирішити питання про залучення такої особи у якості третьої особи та про скасування судового рішення, а у випадку встановлення, що права заявника оскаржуваним судовим рішенням не порушені та питання про її права і обов`язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися - закрити апеляційне провадження, оскільки в останньому випадку така особа не має права на апеляційне оскарження рішення суду.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 10.05.2018 у справі № 910/22354/15, від 19.06.2018 у справі № 910/18705/17, від 11.07.2018 у справі № 911/2635/17, від 06.12.2018 у справі № 910/22354/15.

Судом апеляційної інстанції у даній справі встановлено, що East-West United Bank S.A. (Іст Вест Юнайтед Банк Ес. Ей.) не є учасником у даній справі, а ухвалою Господарського суду Донецької області від 19.09.2018 про затвердження мирової угоди від 18.09.2018, укладеної між Акціонерним товариством "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Глорі" в особі Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Інвестиційний капітал Україна" та Приватним акціонерним товариством "Донецьксталь" - Металургійний завод", не було вирішено питання про його права, інтереси та/або обов`язки і таке судове рішення першої інстанції не зачіпає безпосередньо права та обов`язки скаржника.

З врахуванням викладеного, суд касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо наявності підстав, передбачених пунктом 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України, для закриття апеляційного провадження у даній справі за апеляційною скаргою East-West United Bank S.A. (Іст Вест Юнайтед Банк Ес. Ей.) на ухвалу Господарського суду Донецької області від 19.09.2018 у даній справі, оскільки таким судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки згаданої особи не вирішувалися.

Доводи скаржника, наведені у касаційній скарзі на підтвердження своїх аргументів про порушення судом апеляційної інстанції пункту 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, про те, що: у зв`язку із затвердженням судом першої інстанції мирової угоди у даній справі позивач як один із кредиторів відповідача отримав необґрунтовану перевагу перед скаржником у черговості стягнення коштів з відповідача; кошти, які у безспірному порядку першочергово мають бути сплачені відповідачем позивачу на підставі мирової угоди, затвердженої судом першої інстанції, могли б бути використані відповідачем на погашення боргу перед скаржником за договором позики, суд касаційної інстанції відхиляє, оскільки вони ґрунтуються виключно на припущеннях скаржника.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації"), у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації", повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

10. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

На підставі вищевикладеного Верховний Суд, в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених господарським судом апеляційної інстанції фактичних обставин справи, перевірив правильність застосування норм процесуального права та прийшов до висновку, що оскаржувана ухвала є законною та обґрунтованою, а тому касаційна скарга не підлягає задоволенню.

11. Судові витрати

З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.