1. Акціонерне товариство "Укртрансгаз" (далі - АТ "Укртрансгаз") звернулось до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Чернівцігаз" (далі - ПАТ "Чернівцігаз") про визнання договору про транспортування природного газу від 01.08.2018 №1807000418 укладеним в редакції АТ "Укртрансгаз", що відповідає типовій формі договору транспортування природного газу, затвердженій постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 № 2497 (z1383-15) (далі - НКРЕКП, постанова НКРЕКП № 2497).

2. Позивач зазначає, що АТ "Укртрансгаз" надіслало ПАТ "Чернівцігаз" для затвердження Договір транспортування природного газу від 01.08.2018 №1807000418 (далі - Договір). Відповідач підписав Договір з протоколом розбіжностей, згідно з яким пункт 9.3. Договору викладено в запропонованій ним редакції. Позивач стверджує, що пункт 9.3 Договору у запропонованій відповідачем редакції фактично змінює істотні умови договору транспортування природного газу та суперечить пункту 4 частини четвертої статті 179 Господарського процесуального кодексу України. Отже, Договір необхідно визнати укладеним в редакції АТ "Укртрансгаз", яка відповідає типовій формі договору транспортування природного газу.

Стислий виклад судових рішень

3. Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 10.01.2019 (суддя Миронюк С.О.) в задоволенні позову відмовлено.

4. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 11.06.2019 (колегія суддів: Скрипчук О.С., Зварич О.В., Орищин Г.В.) рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Стислий виклад вимог касаційної скарги

5. АТ "Укртрансгаз", посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

Аргументи учасників справи

Аргументи відповідача, зазначені в касаційній скарзі

6. Позивач зазначає, що суди неправильно застосовали статтю 638 Цивільного кодексу України(далі - ЦК України (435-15) ), статтю 179 Господарського кодексу України (далі - ГК України (436-15) ), постанову Кабінету Міністрів України від 04.03.2012 № 256 "Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету" (далі - постанова КМУ № 256), постанову НКРЕКП № 2497 та порушено статті 7, 73, 76- 79, 86, 91, 236 ГПК України.

7. Суди залишили поза увагою, що з огляду на частину сьому статті 181 ГК України внаслідок відмови в задоволенні позову Договір, зокрема його пункт 9.3, вважатиметься укладеним у редакції відповідача, а відносини сторін щодо транспортування природного газу регулюватимуться положенням постанови КМУ № 256. Однак ця постанова встановлює механізм фінансування видатків місцевих бюджетів, відмінний від механізму визначеного постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2005 № 20 "Про затвердження порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій" (далі - постанова КМУ № 20).

8. Втрата чинності постанови КМУ № 20 не призводить до застосування до правових відносин сторін Договору положень постанови КМУ № 256, що пропонує здійснити відповідач у протоколі розбіжностей до Договору.

9. Згідно з поясненнями НКРЕКП цією комісією розроблено проект постанови про внесення змін до Типового договору транспортування природного газу, в якому запропоновано пункт 9.3 договору викласти у такій редакції: "Оплата вартості щодобових небалансів оператором газорозподільної системи за рахунок виділених субвенцій з державного бюджету на покриття пільг, субсидій та компенсацій побутовим споживачам проводиться у строки та за процедурою, передбаченою чинним законодавством, у сумі, що не перевищує вартості послуг розподілу фактично спожитого природного газу зазначеними споживачами за розрахунковий період". Питання щодо змісту пункту 9.3 розділу IX Типового договору може бути врегульоване шляхом конкретизації умов спірного пункту, зокрема викладенням його в редакції зазначеного проекту постанови НКРЕКП, який не передбачає застосування постанови КМУ № 256. Позивач стверджує, що суди не враховали та не надали правової оцінки наявності внесених змін до постанови НКРЕКП від 27.12.2017 № 1437, які вступили в дію з 01.08.2018 та зазначає, що суд першої інстанції ухвалив рішення без врахування його доводів та доказів.

Аргументи відповідача, зазначені у відзиві на касаційну скаргу

10. У відзиві ПАТ "Чернівцігаз" просить відмовити в задоволення касаційної скарги.

11. Відповідач зазначає, що справа є малозначною, тому не підлягає розгляду в касаційній інстанції.

12. Твердження позивача про те, що внаслідок відмови в задоволенні його позову Договір вважатиметься укладеним на зазначених у протоколі розбіжностей умовах, помилкове та суперечить змісту частини сьомої статті 181 ГК України.

13. Всупереч твердженню позивача постановою КМУ № 256 врегульовано порядок здійснення розрахунків у тому числі між позивачем та відповідачем шляхом перерахування коштів, визначеним у цій постанові суб`єктам.

Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

14. АТ "Укртрансгаз" направило ПАТ "Чернівцігаз" для погодження та підписання два примірники проекту Договору в редакції типового договору, затвердженого постановою НКРЕКП № 2497.

15. 20.08.2018 до АТ "Укртрансгаз" надійшли підписані ПАТ "Чернівцігаз" примірники Договору з протоколом розбіжностей. Протокол розбіжностей складено у зв`язку з незгодою відповідача з редакцією пункту 9.3 Договору.

16. Запропонована АТ "Укртрансгаз" редакція пункту 9.3 Договору тотожна змісту пункту 9.3 Типового договору транспортування природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП № 2497, яким передбачено, що оплата вартості щодобових небалансів оператором газорозподільної системи за рахунок виділених субвенцій з державного бюджету на покриття пільг, субсидій та компенсацій побутовим споживачам проводиться у строки та за процедурою, передбаченою Порядком перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженим постановою КМУ № 20, у сумі, що не перевищує вартості послуг розподілу фактично спожитого природного газу зазначеними споживачами за розрахунковий період.

17. У протоколі розбіжностей запропоновано викласти пункт 9.3. Договору в редакції, що передбачає оплату вартості щодобових небалансів оператором газорозподільної системи за рахунок виділених субвенцій з державного бюджету на покриття пільг, субсидій та компенсацій побутовим споживачам проводиться у строки та за процедурою, передбаченою Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженим постановою КМУ № 256, у сумі, що не перевищує вартості послуг розподілу фактично спожитого природного газу зазначеними споживачами за розрахунковий період.

18. АТ "Укртрансгаз" не погодилося з редакцією пункту 9.3 Договору, зазначеною ПАТ "Чернівцігаз" у протоколі розбіжностей, та в межах двадцятиденного строку, встановленого частиною сьомою статті 181 ГК України, звернулось до суду з цим позовом.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА. АКТИ ЗАСТОСУВАННЯ ПРАВА

Господарський кодекс України (436-15)

19. Частина перша статті 188

Зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

20. Частина друга статті 179

Кабінет Міністрів України, уповноважені ним або законом органи виконавчої влади можуть рекомендувати суб`єктам господарювання орієнтовні умови господарських договорів (примірні договори), а у визначених законом випадках - затверджувати типові договори.

21. Частина сьома статті 179

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

22. Частина перша статті 180

Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

23. Частина друга статті 180

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

24. Стаття 181

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.

Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов`язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.

У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо).

Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов`язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.

У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України (435-15) .

25. Частина перша статті 187

Спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов`язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов`язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.

Цивільний кодекс України (435-15)

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

27. Частина перша статті 626

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Господарський процесуальний кодекс України (1798-12) від 06.11.1991 N 1798-XII у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VII

28. Частина перша статті 74

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

29. Частина перша статті 86

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

30. Частина друга статті 86

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

31. Частина перша статті 300

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

32. Частина друга статті 300

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

33. Стаття 309

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Касаційний розгляд справи

34. У зв`язку з перебуванням судді Селіваненка В.П. у відпустці склад судової колегії Касаційного господарського суду змінився, що підтверджується Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 10.09.2019, який наявний в матеріалах справи.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи та висновків попередніх судових інстанцій

35. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

36. Предметом спору у цій справі є матеріально-правова вимога АТ "Укртрансгаз" про визнання укладеним Договору в редакції позивача.

37. Відповідно до змісту статей 15 та 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання або оспорювання.

38. У частині другій статті 16 ЦК України зазначено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений не тільки договором або законом, але й судом у визначених законом випадках.

39. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (частина друга статті 5 ГПК України).

40. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17).

41. Статтею 181 ГК України передбачено, що неврегульовані сторонами розбіжності щодо окремих умов договору можуть передаватися на розгляд до суду.

42. Частиною першою статті 187 ГК України встановлено, що спори, які виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов`язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов`язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.

43. Відповідно до частини першої статті 32 Закону України "Про ринок природного газу" транспортування природного газу здійснюється на підставі та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому Кодексом газотранспортної системи та іншими нормативно-правовими актами.

44. У частині другій цієї статті зазначено, що Типовий договір транспортування природного газу затверджується Регулятором.

45. Згідно з пунктом 2 глави 1 розділу VI Кодексу газорозподільних системи, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2494 (z1379-15) взаємовідносини між оператором ГТС (оператором газотранспортної системи) та оператором ГРМ (оператором газорозподільної системи), пов`язані з прийманням-передачею природного газу в точках виходу з ГТС до ГРМ, регулюються укладеним між ними договором на транспортування природного газу, який укладається за формою Типового договору транспортування природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 № 2497 (z1383-15) , технічною угодою (за необхідності) та відповідно до вимог Кодексу ГТС.

46. Постанова КМУ № 20 втратила чинність згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2017 № 951 (951-2017-п) .

47. Нормативно-правовий акт після втрати ним чинності не є джерелом права, втрачає силу та не підлягає застосуванню.

48. Суди встановили, що у пункті 9.3 Договору позивач посилається на Порядок перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затверджений постановою КМУ № 20. Отже, умови запропонованого позивачем проекту Договору визначені нормативно-правовим актом, що втратив чинність.

49. У постанові суду апеляційної інстанції зазначено, що постановою НКРЕКП від 04.12.2018 № 1598 внесені зміни до Типового договору транспортування природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП № 2497, та виключено з абзацу другого пункту 9.3 розділу ІХ Типового договору посилання на Порядок, затверджений постановою КМУ № 20. Постанова НКРЕКП № 1598 набрала чинності 28.12.2018. Відповідно до частини другої статті 237 ГПК України суд, ухвалюючи рішення, не може виходити за межі позовних вимог.

Позивач не заявляв вимог щодо врегулювання розбіжностей за згодою іншої сторони або позову про внесення змін до діючого договору відповідно до положень статті 188 ГК України.

50. Зі змісту оскаржуваних судових рішень вбачається, що стосовно інших умов Договору між сторонами спір відсутній. Відповідно до статті 181 ГК України на розгляд суду передаються саме розбіжності щодо умов договору.

51. За таких обставин суди дійшли обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову.

52. Доводи касаційної скарги зазначеного висновку, покладеного в основу оскаржуваних судових актів, не спростовують.

53. Твердження скаржника з посиланням на частину сьому статті 181 ГК України про те, що, відмовивши у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій фактично визнали Договір укладеним на умовах, запропонованих відповідачем у протоколі розбіжностей, є помилковим з огляду на таке.

54. Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

55. У частинах першій та другій статті 180 ГК України зазначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

56. Частина друга статті 180 ГК України визначає три умови, згідно з якими господарський договір вважається укладеним: а) досягнення сторонами згоди з усіх істотних умов договору; б) додержання передбаченої законом форми договору; в) додержання передбаченого законом порядку укладання договору.

57. Відповідно до частини восьмої статті 181 ГК України у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України (435-15) .

58. У зв`язку із зазначеним відхиляються доводи позивача щодо порушення господарськими судами норм матеріального права щодо порядку укладення та розірвання договорів, зокрема статті 638 ЦК України.

59. Суди не визнавали Договір укладеним згідно з умовами, запропонованими відповідачем, тому Касаційний господарський суд не бере до уваги аргументи касаційної скарги, які стосуються положень постанови КМУ № 256, змісту протоколу розбіжностей тощо.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

60. Звертаючись з касаційною скаргою, АТ "Укртрансгаз" не спростувало висновків попередніх судових інстанцій та не довело неправильного застосування ними норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування ухвалених зі справи судових рішень.

Судові витрати

61. Понесені позивачем у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на позивача, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

Касаційний господарський суд, керуючись статтями 129, 300, 308, 309, 315 Господарського процесуального кодексу України,

ПОСТАНОВИВ:

Рішення Господарського суду Чернівецької області від 10.01.2019 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 11.06.2019 зі справи № 926/1512/18 залишити без змін, а касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз" - без задоволення.

Суддя		І. Бенедисюк
Суддя		І. Колос
Суддя		Т. Малашенкова