розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод" на рішення Господарського суду Миколаївської області від 14.03.2019 (суддя Алексєєв А.П.) та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.06.2019 (головуючий суддя: Богатир К.В., судді: Колоколов С.І., Поліщук Л.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод"

до Державного підприємства "Адміністрація морських портів України"

про зобов`язання усунути перешкоди у праві користування майном,

За участю представників:

позивача - Шкаровський Д.О., Ващенко В.О. - адвокати

відповідача - Федоренко М.В. - адвокат

І. Короткий зміст позовних вимог і заперечень

1. 08.11.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод" звернулось до Господарського суду Миколаївської області із позовом до Державного підприємства "Адміністрація морських портів України", в якому просить:

- зобов`язати Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" (ідентифікаційний код 38727770, місцезнаходження: 01135, м. Київ, проспект Перемоги, будинок 14) усунути перешкоди у праві користування Товариством з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод" (ідентифікаційний код 33133003; місцезнаходження: 57286, Миколаївська область, Вітовський район, с. Галицинове, вул. Набережна, 64) причалом № 1 Дніпро-Бузького морського порту, порядковий номер гідротехнічної споруди відповідно до Реєстру гідротехнічних споруд морських портів України UANLV021, номер гідротехнічної споруди згідно з базою даних Регістра судноплавства України ГТС-109, шляхом вчинення дій з відновлення проектних відміток дна прикордонної зони причалу № 1 Дніпро-Бузького морського порту до -6,45 м від "0" Миколаївського морського порту на віддаленні 20 метрів від кордону причалу;

- зобов`язати Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" (ідентифікаційний код 38727770, місцезнаходження: 01135, м. Київ, проспект Перемоги, будинок 14) усунути перешкоди у праві користування Товариством з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод" (ідентифікаційний код 33133003; місцезнаходження: 57286, Миколаївська область, Вітовський район, с. Галицинове, вул. Набережна, 64) причалом № 2 Дніпро-Бузького морського порту, порядковий номер гідротехнічної споруди відповідно до Реєстру гідротехнічних споруд морських портів України UANLV022, номер гідротехнічної споруди згідно з базою даних Регістра судноплавства України ГТС-110, шляхом вчинення дій з відновлення проектних відміток дна прикордонної зони причалу № 2 Дніпро-Бузького морського порту до -6,45 м від "0" Миколаївського морського порту на ділянці № 1 та до -12,95 м на ділянці № 2 на віддаленні 20 метрів від кордону причалу.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на підставі договору оренди № 572, укладеного 09.06.1999 із Фондом державного майна України, на праві оренди користується причалами № 1-5 Дніпро-Бузького морського порту. Стверджує, що практично не використовує причали № 1, 2 за призначенням, пов`язуючи неможливість належним чином здійснювати своє право користування причалами з невиконанням ДП "Адміністрація морських портів України" свого обов`язку щодо утримання акваторії Дніпро-Бузького морського порту, як балансоутримувачем акваторії, а саме підтримки її паспортних значень.

Як на підставу свого позову позивач посилається, в тому числі, на приписи ст.ст. 16, 391, 396 Цивільного кодексу України, ст.ст. 20, 283 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 15, 22, 23 Закону України "Про морські порти України", ст. 74 Кодексу торговельного мореплавства України та Правила технічної експлуатації портових гідротехнічних споруд, затверджені наказом Міністерства транспорту та зв`язку України №257 від 27.05.2005 (z1191-05) .

3. Відповідач у відзиві проти позову заперечив, зазначивши, що відновлення проектних глибин в прикордонній зоні причалів № 1, 2 мають здійснюватись силами та за рахунок позивача, виходячи із положень Закону України "Про морські порти України" (4709-17) та Правил технічної експлуатації портових гідротехнічних споруд, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв`язку України №257 від 27.05.2005 (z1191-05) .

ІІ. Короткий зміст судових рішень

4. Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 14.03.2019 у справі №915/1230/18, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.06.2019, у задоволенні позову відмовлено.

ІІІ. Процедура касаційного провадження у Верховному Суді

5. 24.06.2019 (згідно із поштовим штемпелем на конверті) Товариством з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод" до Касаційного господарського суду подано касаційну скаргу на рішення Господарського суду Миколаївської області від 14.03.2019 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.06.2019 у справі № 915/1230/18.

6. Витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 16.07.2019 у справі №915/1230/18 визначено колегію суддів у складі: Кушнір І.В. (головуючий суддя), судді: Краснов Є.В., Мачульський Г.М.

7. Ухвалою Верховного Суду від 25.07.2019 відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та призначено її до розгляду на 11.09.2019, визначено строк для подання відзиву на касаційну скаргу з доказами надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи до 14.08.2019.

8. 08.08.2019 відповідачем до Касаційного господарського суду подано відзив на касаційну скаргу.

9. У судове засідання 11.09.2019 з`явилися представники сторін. Представники позивача підтримали касаційну скаргу. Представник відповідача виклав заперечення проти касаційної скарги та просив відмовити в її задоволенні.

ІV. Короткий зміст касаційної скарги і заперечень на неї

10. У касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод" (скаржник, позивач) просить скасувати рішення Господарського суду Миколаївської області від 14.03.2019 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.06.2019 у справі № 915/1230/18 повністю, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

11. Обґрунтовуючи касаційну скаргу позивач вважає, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права, а саме:

- застосували п. 3.1.3, 3.3.8 Правил технічної експлуатації портових гідротехнічних споруд, п. 22.1.15 Обов`язкових постанов по морському порту Миколаїв, які не підлягали застосуванню, так як дані норми регулюють ремонт причалів, а не утримання акваторії та її дна;

- здійснили неправильне тлумачення п. 3.1.3, 3.3.8 Правил технічної експлуатації портових гідротехнічних споруд, оскільки визначили зону на віддаленні 20 м від кордону причалу як "біля кордону причалу", а законодавство не визначає даний термін;

- неправильно застосували статті 1, 4 Водного кодексу України, ст. 58 Земельного кодексу України, оскільки відокремили акваторію - водний простір, та дно - землю під нею в частині обов`язку утримання (акваторія - обов`язок відповідача, її дно - обов`язок позивача).

- не застосували ст. 15 Закону України "Про морські порти України", ст. 74 Кодексу торговельного мореплавства України, п. 1.2, 3.2.33, 4.1, 4.1.2, 4.1.4 Правил технічної експлуатації, якими визначено обов`язок відповідача здійснювати утримання портової акваторії як гідротехнічної споруди, що перебуває в його господарському віданні.

- не застосували ст. 22 Закону України "Про морські порти України" та п. 2.1 Порядку обліку та використання коштів від портових зборів, затвердженого Наказом Міністерства інфраструктури України від 27.05.2013 р. №316, якими визначено, що корабельний збір, який сплачується на користь відповідача, використовується на утримання акваторії;

- не застосували статті 16, 391, 396 ЦК України, ст. 20 ГК України щодо захисту права користування та законного інтересу позивача на безпечне та безаварійне користування причалами.

Крім того, на думку скаржника, суд апеляційної інстанції порушив ст. 77 ГПК України, оскільки обґрунтував постанову від 04.06.2019 недопустимими доказами. Так, суд встановив порушення режиму експлуатації причалів позивачем (порушення використання двигунів суден, що призвело до розмиву дна) на підставі листа відповідача та усних пояснень його представника. Натомість, законом встановлені інші докази, які можуть підтвердити дані обставини: розпорядження капітана порту, постанова по справі про адміністративне правопорушення або повідомлення відповідачем капітана порту про порушення. В матеріалах справи такі докази відсутні.

Також позивач вказує, що суди порушили ст. 86, п.п.1,2 ч. 1 ст. 237 ГПК України, оскільки не надали належної оцінки доказам та неправильно встановили обставини, які мають значення справи, а саме:

- відновлення глибини акваторії є заходом з підтримки паспортних характеристик акваторії, а не заходом з ремонту причалів;

- межі акваторії Дніпро-Бузького морського порту (надалі - ДБМП) проходять по лінії кордону причалів № 1, 2, що визначено в паспорті акваторії. Ця обставина підтверджує, що акваторія не перебуває в користуванні Позивача та він не зобов`язаний її утримувати;

- розмив дна відбувся в акваторії порту, а не в акваторії причалів. У причалів № 1 та 2 відсутня операційна акваторія;

- складу причалів № 1, 2 як гідротехнічних споруд; не входження дна акваторії порту до складу причалів. Причали є больверками - стінкою, зануреною в ґрунт;

- обов`язку відповідача здійснювати утримання акваторії ДБМП відповідно до паспортних характеристик та законодавчого визначення джерела фінансування цих робіт - корабельного збору.

12. У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

Відповідач вказує, що в Правилах технічної експлуатації портових гідротехнічних споруд чітко розмежовуються заходи з технічної експлуатації причальних споруд та портових акваторій, які передбачені окремими розділами вказаних Правил, тому відновлення проектних відміток дна прикордонної зони причалів здійснюється в рамках ремонту причальних споруд і не може вважатись заходом з відновлення паспортних характеристик акваторії порту. Причали 1,2 Дніпро-Бузького морського порту та акваторія порту є різними гідротехнічними спорудами, для яких встановлені окремі режими експлуатації та заходи з технічної експлуатації.

V. Фактичні обставини, встановлені судами попередніх інстанцій

13. 09.06.1999 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод" (далі по тексту - ТОВ "МГЗ") та Фондом державного майна України укладено договір № 572 (далі по тексту - Договір).

Згідно п. 1.1. Договору, Фонд державного майна України передає, а ТОВ "МГЗ" приймає майно Дніпро-Бузького морського порту (групу інвентарних об`єктів) в строкове платне користування.

Розділом 5 Договору визначено обов`язки орендаря ТОВ "МГЗ":

5.1. Використовувати орендоване майно у відповідності до його призначення та умов цього Договору.

5.2. Своєчасно і в повному обсязі сплачувати Фонду державного майна України (до бюджету) орендну плату.

5.3. Своєчасно здійснювати капітальний та поточний ремонт орендованих основних фондів.

Відповідно до п. 10.1. Договору, цей Договір діє з 01.04.1999 до 01.04.2004 строком на 5 років.

Згідно п. 10.5. Договору, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну Договору після закінчення його строку протягом одного місяця, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені Договором.

14. Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.08.2014 у справі № 910/11171/14 строк дії даного Договору продовжено до 01.04.2029.

15. Позивачем до позовної заяви надано Додаток до Договору № 572 від 09.06.1999 "Перелік основних засобів Дніпро-Бузького морського порту, що передаються в оренду ВАТ "Миколаївський глиноземний завод".

Згідно означеного переліку, Фондом державного майна України передано Товариству з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод" основні засоби у кількості 69 позицій, у тому числі: пункт 8: Причал 1 (інвентарний номер 20000030); пункт 9: Причал 2 (інвентарний номер 20000031); пункт 10: Причал 3 (інвентарний номер 20000032); пункт 11: Причал 4 (інвентарний номер 20000033); пункт 12: Причал 5 (інвентарний номер 20000034).

16. В матеріалах справи також міститься акт прийому-передачі державного майна Дніпро-Бузького морського порту, що передається в оренду ВАТ "Миколаївський глиноземний завод" (правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод"), в якому зазначено, що Фонд державного майна України передає, а ВАТ "Миколаївський глиноземний завод" приймає в оренду державне майно Дніпро-Бузького морського порту згідно до "Переліку основних засобів Дніпро-Бузького морського порту, що передаються в оренду ВАТ "Миколаївський глиноземний завод".

17. 21.04.2003 між Фондом державного майна України та ВАТ "Миколаївський глиноземний завод" укладено додаткову угоду № 259 до договору оренди від 09.06.1999 № 572, якою додаток до Договору № 572 від 09.06.1999 "Перелік основних засобів Дніпро-Бузького морського порту, що передаються в оренду ВАТ "Миколаївський глиноземний завод" викладено в новій редакції.

Так в Додатку до Договору № 572 від 09.06.1999 в редакції Додаткової угоди № 259 від 21.04.2003 "Перелік основних засобів, що передаються в оренду ВАТ "Миколаївський глиноземний завод" зазначено лише 5 позицій, а саме:

пункт 1: Причал 1 (інвентарний номер 20000030); пункт 2: Причал 2 (інвентарний номер 20000031); пункт 3: Причал 3 (інвентарний номер 20000032); пункт 4: Причал 4 (інвентарний номер 20000033); пункт 5: Причал 5 (інвентарний номер 20000034).

18. Відповідно до матеріалів справи, під час контрольно-інспекційного обстеження причалів № 1, 2, яке було проведено у 2014 році, встановлено, що глибини в прикордонній зоні зазначених причалів мають відхилення від проектних характеристик. Про невідповідність фактичних відміток дна причалів проектним в прикордонній зоні зазначено в паспортах причалів № 1, 2, а також у технічних звітах контрольно-інспекторського обстеження причалів № 1, 2:

- Причал № 1 - розмив дна до 1,9 м, загальною площею 1 242,5 м кв., що складає 37% від загальної площі прикордонної зони акваторії.

- Причал № 2 - розмив дна до 2,5-3,0 м, загальною площею 1 500 м кв., що складає 75% від загальної площі прикордонної зони акваторії.

19. Суди попередніх інстанцій встановили, що в матеріалах справи містяться листи № 1701/101-05-117-05 від 29.10.2014, № НГЗ-Исх-10157-17-095 від 09.06.2017, №НГЗ-Исх-10157-18-023 від 06.02.2018, № НГЗ-Исх-10157-18-154 від 31.07.2018, згідно яких Товариство з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод" зверталось до адміністрації Миколаївського морського порту, Миколаївської філії ДП "АМПУ" з проханням організувати відновлення глибин причалів № 1-2 згідно до проектних.

20. В листі від 28.08.2018 № 18-01-04.07-5026 (адресованому позивачу) відповідач зазначив, що спеціалістами адміністрації Миколаївського морського порту був проведений аналіз промірів глибин виконаних у 2013-2017 роках та виявлена тенденція збільшення глибин від проектного значення на окремих ділянках біля лінії кордону причалів №№ 1, 2. Розмивання дна біля споруд стало результатом порушення режиму експлуатації гідротехнічних споруд з боку ТОВ "Миколаївський глиноземний завод", а також невиконання відповідними особами з боку ТОВ "Миколаївський глиноземний завод" умов Обов`язкових постанов по морському порту Миколаїв, затверджених наказом ДП "АМПУ" від 13.12.2016 № 451, а саме:

п. 22.1.9. Під час швартування до причалу судну заборонено працювати головним двигуном, а також підрулюючим пристроєм на відстані ближче ніж на 15 м від причалу, за винятком випадків, викликаних необхідністю запобігання пошкодженню судна чи причалу;

п. 22.1.10. Суднам, які стоять біля причалів, працювати гвинтами заборонено. Як виняток, дозволяється провертання гвинтів дизельним суднам - на найменших обертах - перед відходом судна від причалу.

Під час виходу від причалу судно повинно працювати машиною найменшим ходом, доки борт судна не буде на відстані не менше 10 м від причалу. Великовантажні судна, що відходять від причалів, не повинні маневрувати своїми машинами поблизу причалів, а зобов`язані за допомогою буксирних суден відійти в район внутрішньої акваторії, де маневрування не буде створювати небезпеки пошкодження інших суден та гідротехнічних споруд або розмивання дна біля споруд.

В означеному листі ДП "АМПУ" також зазначило, що оскільки ТОВ "Миколаївський глиноземний завод" є експлуатуючою організацією, яка несе відповідальність за режим експлуатації причалів №№ 1, 2, останнє зобов`язане не допускати при здійсненні швартовних/відшвартовних операцій працювати суднам головними двигунами, а також підрулюючими пристроями на відстані ближче ніж 15 м від лінії кордону причалів.

VІ. Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій

21. Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний господарський суд, дійшов висновку, що відновлення проектних відміток дна прикордонної зони причалів 1, 2 Дніпро-Бузького морського порту ТОВ "Миколаївський глиноземний завод" є заходами з ремонту причалів, які мають здійснюватись саме позивачем на підставі Правил технічної експлуатації портових гідротехнічних споруд та умов договору про оренду від 09.06.1999 № 572.

VІІ. Позиція Верховного Суду

22. Згідно зі ст. 300 Господарського процесуального кодексу України:

"1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

3. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

4. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права."

З урахуванням викладеного, судом не приймаються та не розглядаються доводи скаржника, пов`язані з переоцінкою доказів, визнанням доведеними/ недоведеними або встановленням по новому обставин справи.

23. Згідно зі ст. 1 Закону України "Про морські порти України":

адміністрація морських портів України - державне підприємство, утворене відповідно до законодавства, що забезпечує функціонування морських портів, утримання та використання об`єктів портової інфраструктури державної форми власності, виконання інших покладених на нього завдань безпосередньо і через свої філії, що утворюються в кожному морському порту (адміністрація морського порту);

акваторія морського порту (портова акваторія) - визначена межами частина водного об`єкта (об`єктів), крім суднового ходу, призначена для безпечного підходу, маневрування, стоянки і відходу суден;

морський термінал - розташований у межах морського порту єдиний майновий комплекс, що включає технологічно пов`язані об`єкти портової інфраструктури, у тому числі причали, підйомно-транспортне та інше устаткування, які забезпечують навантаження-розвантаження та зберігання вантажів, безпечну стоянку та обслуговування суден і пасажирів;

операційна акваторія причалу (причалів) - гідротехнічна споруда в межах портової акваторії, призначена для безпечного підходу суден до причалу та відходу від причалів, маневрування суден під час здійснення швартових операцій, а також маневрування суден між причалами;

портовий оператор (стивідорна компанія) - суб`єкт господарювання, що здійснює експлуатацію морського терміналу, проводить вантажно-розвантажувальні роботи, обслуговування та зберігання вантажів, обслуговування суден і пасажирів, а також інші пов`язані з цим види господарської діяльності;

причал - гідротехнічна споруда, яка має швартовні та відбійні пристрої і призначена для стоянки та обслуговування суден, обслуговування пасажирів, у тому числі для їх посадки на судна і висадки з суден, проведення вантажно-розвантажувальних робіт.

24. Як зазначив суд апеляційної інстанції, акваторія морського порту Миколаїв надана відповідачу у користування згідно з п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 03.06.2013 за № 406 (406-2013-п) . Відповідно до Реєстру морських портів України та Реєстру гідротехнічних споруд морських портів України, балансоутримувачем акваторії Морського порту Миколаїв та акваторії морського порту Дніпро-Бузький (частина Морського порту Миколаїв) є Миколаївська філія відповідача. Акваторія перебуває в господарському віданні відповідача, як передбачено ч. 3 ст. 23 Закону України "Про морські порти України".

25. Частиною 1 ст. 15 Закону України "Про морські порти України" визначено, що метою діяльності відповідача, зокрема, є організація та забезпечення безпечної експлуатації об`єктів портової інфраструктури державної власності, у тому числі гідротехнічних споруд, систем забезпечення безпеки мореплавства, розташованих у межах території та акваторії морського порту.

Порядок, періодичність і методику здійснення технічної експлуатації портових гідротехнічних споруд з метою забезпечення безпеки судноплавства, а також довговічності і технічної придатності гідротехнічних споруд до експлуатації відповідно до їх призначення, визначені Правилами технічної експлуатації портових гідротехнічних споруд, затвердженими наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 27.05.2005 № 257 (z1191-05) (далі по тексту - Правила).

Пунктом 1.2. Правил визначено наступні терміни:

експлуатація - процес використання портової гідротехнічної споруди за призначенням і підтримання її в працездатному стані;

експлуатуюча організація - підприємство або організація будь-якої організаційно-правової форми, на балансі якої перебувають споруди та яка безпосередньо здійснює їх експлуатацію або яка експлуатує їх на основі договору з власником і відповідає за технічний стан споруди;

капітальний ремонт - комплекс операцій, що передбачає заміну (відновлення) елементів конструкції споруди (у тому числі і несучих), як правило з виведенням її з експлуатації;

режим експлуатації - використання споруди за призначенням з експлуатаційними параметрами, що обумовлені проектом або встановлені в процесі експлуатації з урахуванням технічного стану.

26. Суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний господарський суд, на підставі власної оцінки доказів та вищевказаних нормативних актів дійшов обґрунтованого висновку, що в даному випадку Товариство з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод" є експлуатуючою організацією, що експлуатує причали № 1, 2 Дніпро-Бузького морського порту на підставі Договору від 09.06.1999 № 572.

27. Як передбачено п. 2.1. Правил, технічна експлуатація споруди повинна забезпечувати її працездатність протягом усього терміну служби при найбільш ефективному, безпечному і безаварійному використанні за прямим призначенням.

Згідно п. 2.4. Правил, технічна експлуатація споруд включає:

- встановлення режиму експлуатації і контроль за його дотриманням;

- технічне обслуговування і контроль за станом споруди;

- поточний та капітальний ремонти.

28. Порядок технічної експлуатації причальних, захисних, берегоукріплювальних і суднопідіймальних споруд визначено Розділом 3 Правил.

Так, пунктами 3.1.2-3.1.4. Правил передбачено, що режим експлуатації споруди має відповідати її призначенню, паспортним характеристикам, фактичному технічному стану, умовам впливу навколишнього середовища. Глибина біля кордону або біля підошви споруди має відповідати проектному (паспортному) значенню. Споруда або її окремі елементи не повинні мати змін у положенні в порівнянні з проектним. Зсунення і деформації споруди в період її експлуатації не повинні перевищувати гранично допустимих величин зсунення портових гідротехнічних споруд за період експлуатації.

Згідно п. 3.3.8. Правил, характерні пошкодження і перелік ремонтних робіт за основними типами споруд наведено в додатку 9 "Ремонт основних типів портових гідротехнічних споруд".

В додатку 9 зміна глибини біля кордону причалу віднесена до пошкоджень, характерних для причальних споруд усіх типів.

29. Як вірно відмітили суди попередніх інстанцій, згідно паспортів та технічних звітів по причалу № 1 та № 2, складених відповідною спеціалізованою організацією та наданих саме позивачем, за наслідками проведення обстеження встановлено розмив дна в прикордонній смузі акваторії причалу.

Крім того, як зазначив суд апеляційної інстанції, в судовому засіданні 04.06.2019 представник відповідача наголосив, що розмив дна відбувся не по всій акваторії причалу, а саме поблизу причалів № 1 та № 2, у зв`язку з проведенням позивачем вантажних робіт на причалах № 1, 2 з порушенням оголошеної осадки суден та режиму експлуатації даних гідротехнічних споруд.

30. Апеляційний господарський суд при цьому вірно вказав, що у Правилах чітко розмежовуються заходи з технічної експлуатації причальних споруд та портових акваторій, які передбачені навіть окремими розділами 3 та 4 вказаних Правил.

Тому відновлення проектних відміток дна прикордонної зони причалів здійснюється в рамках ремонту причальних споруд і не може вважатись заходом з відновлення паспортних характеристик акваторії порту.

Причали № 1, 2 Дніпро-Бузького морського порту та акваторія порту є різними гідротехнічними спорудами, для яких встановлені окремі режими експлуатації та заходи з технічної експлуатації.

На підставі викладеного, посилання скаржника на пункти 4.1, 4.1.2, 4.1.4 Правил, колегія суддів апеляційного господарського суду правомірно визнала необґрунтованими, оскільки вони відносяться до розділу 4 Правил "ТЕХНІЧНА ЕКСПЛУАТАЦІЯ ПІДХІДНИХ КАНАЛІВ І ПОРТОВИХ АКВАТОРІЙ".

31. Також колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла вірного висновку, що є необґрунтованими посилання апелянта на ст. 22 Закону України "Про морські порти України" та п. 2.1 Порядку обліку та використання коштів від портових зборів, затвердженого Наказом Міністерства інфраструктури України від 27.05.2013 № 316, якими визначено, що корабельний збір, який сплачується на користь відповідача, використовується на утримання акваторії, а тому обов`язок з відновлення проектних відміток дна прикордонної зони причалу № 1, 2 лежить саме на відповідачі, виходячи з наступного.

Відповідно до пунктів 3.3.3., 3.3.7. Правил, поточний ремонт виконується силами підприємства або ремонтними організаціями. Ремонт споруд, зданих в оренду, повинен здійснюватися відповідно до договору та чинних нормативно-технічних документів.

Пунктом 5.3. Договору передбачено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод" зобов`язано своєчасно здійснювати капітальний та поточний ремонт орендованих основних фондів.

Крім того, як вказано вище, в даному випадку саме Товариство з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод" є експлуатуючою організацією, що експлуатує причали № 1, 2 Дніпро-Бузького морського порту на підставі Договору від 09.06.1999 № 572, і згідно п.2.4. Правил, технічна експлуатація споруд включає технічне обслуговування і контроль за станом споруди, а також, поточний та капітальний ремонти.

32. З урахуванням викладеного, колегія суддів касаційного господарського суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що відновлення проектних відміток дна прикордонної зони причалів № 1, 2 Дніпро-Бузького морського порту ТОВ "Миколаївський глиноземний завод" є заходами з ремонту причалів, які мають здійснюватися саме позивачем на підставі Правил технічної експлуатації портових гідротехнічних споруд та умов договору про оренду від 09.06.1999 № 572, оскільки розмив дна безпосередньо пов`язаний із здійсненням позивачем діяльності щодо стоянки та обслуговування суден біля орендованих причалів, проведення вантажно-розвантажувальних робіт на означених причалах (експлуатацією причалу як гідротехнічної споруди).

33. Доводи касаційної скарги фактично зводяться до незгоди з вищевказаними висновками судів попередніх інстанцій про недоведеність фактів, наведених скаржником, вимоги до касаційного суду здійснити переоцінку доказів по справі та встановити по новому фактичні обставини справи, визнавши доведеність скаржником фактів, покладених ним в основу позову та касаційної скарги.

Разом з тим, суд касаційної інстанції, в силу положень наведеної ч.2 ст. 300 Господарського процесуального кодексу України позбавлений права самостійно досліджувати, перевіряти та переоцінювати докази, самостійно встановлювати по новому фактичні обставини справи, певні факти або їх відсутність.

Згідно з ч.1 ст. 300 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених судами першої та апеляційної інстанцій фактичних обставин справи перевіряє виключно правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Обґрунтованих доводів щодо неправильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права касаційна скарга не містить.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає доводи касаційної скарги необґрунтованими.

VІІІ. Висновки Верховного Суду

34. Відповідно до п.1 ч.1 ст. 308 Господарського процесуального кодексу України:

"Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право:

1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення."

Згідно з ч.1 ст. 309 Господарського процесуального кодексу України:

"Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права."

35. З урахуванням викладеного, суд доходить висновку про необхідність залишення касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод" без задоволення, а рішення Господарського суду Миколаївської області від 14.03.2019 та постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.06.2019 у справі № 915/1230/18 - без змін.

36. У зв`язку з тим, що суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалені судові рішення, суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Керуючись статтями 129, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод" на рішення Господарського суду Миколаївської області від 14.03.2019 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.06.2019 у справі № 915/1230/18 залишити без задоволення.