УВАГА! ДОКУМЕНТ ВТРАЧАЄ ЧИННІСТЬ.
Указ
Президента України
( Указ втратив чинність на підставі Указу Президента № 419/2019 від 20.06.2019 (419/2019) )

Про затвердження Положення про Міністерство юстиції України

( Із змінами, внесеними згідно з Указами Президента № 11/2012 від 11.01.2012 (11/2012) № 368/2012 від 30.05.2012 (368/2012) № 374/2012 від 01.06.2012 (374/2012) № 211/2013 від 15.04.2013 (211/2013) )
1. Затвердити Положення про Міністерство юстиції України (додається).
2. Визнати такими, що втратили чинність, акти Президента України згідно з переліком (додається).
3. Цей Указ набирає чинності з дня його опублікування.
Президент України
В.ЯНУКОВИЧ
м. Київ
6 квітня 2011 року
ЗАТВЕРДЖЕНО
Указом Президента України
від 6 квітня 2011 року № 395/2011

ПОЛОЖЕННЯ

про Міністерство юстиції України

1. Міністерство юстиції України (Мін'юст України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
Мін'юст України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної правової політики, політики з питань банкрутства та використання електронного цифрового підпису, з формування та забезпечення реалізації політики у сфері архівної справи, діловодства та створення і функціонування державної системи страхового фонду документації, у сфері нотаріату, у сфері виконання кримінальних покарань, у сфері захисту персональних даних, у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), з питань державної реєстрації актів цивільного стану, з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, з питань реєстрації (легалізації) об'єднань громадян, інших громадських формувань, статутів, друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб'єктів інформаційної діяльності.
( Абзац другий пункту 1 із змінами, внесеними згідно з Указом Президента № 211/2013 від 15.04.2013 (211/2013) )
Мін'юст України є державним органом з питань банкрутства.
( Пункт 1 доповнено новим абзацом згідно з Указом Президента № 368/2012 від 30.05.2012 (368/2012) )
Мін'юст України є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу.
2. Мін'юст України у своїй діяльності керується Конституцією (254к/96-ВР) та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України.
3. Основними завданнями Мін'юсту України є:
формування і забезпечення реалізації державної правової політики, політики у сфері адаптації законодавства України до законодавства ЄС, політики з питань банкрутства;
формування і забезпечення реалізації політики у сфері архівної справи, діловодства та створення і функціонування державної системи страхового фонду документації, у сфері виконання кримінальних покарань, у сфері захисту персональних даних, у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), з питань державної реєстрації актів цивільного стану, з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, реєстрації (легалізації) об'єднань громадян, інших громадських формувань, статутів, друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб'єктів інформаційної діяльності;
здійснення загального управління у сфері надання безоплатної первинної правової допомоги та безоплатної вторинної правової допомоги;
( Пункт 3 доповнено новим абзацом згідно з Указом Президента № 11/2012 від 11.01.2012 (11/2012) )
забезпечення представництва інтересів держави у судах України, здійснення захисту інтересів України у Європейському суді з прав людини, під час урегулювання спорів і розгляду в закордонних юрисдикційних органах справ за участю іноземних суб'єктів та України;
експертне забезпечення правосуддя;
організація роботи нотаріату;
виконання функцій центрального засвідчувального органу шляхом забезпечення створення умов для функціонування засвідчувальних центрів органів виконавчої влади або інших державних органів та центрів сертифікації ключів;
протидія легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму (щодо нотаріусів, адвокатів та інших осіб, які надають юридичні послуги);
здійснення міжнародно-правового співробітництва, забезпечення дотримання і виконання зобов'язань, узятих за міжнародними договорами України з правових питань.
4. Мін'юст України відповідно до покладених на нього завдань:
1) розробляє за дорученням Президента України, Кабінету Міністрів України та з власної ініціативи проекти законів та інших нормативно-правових актів;
2) розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавства та подає їх у встановленому порядку на розгляд Кабінету Міністрів України;
3) здійснює правову експертизу проектів законів, інших актів законодавства, які подаються на розгляд Кабінету Міністрів України, та проектів законів, які подаються на розгляд Верховної Ради України іншими суб'єктами права законодавчої ініціативи, нормативно-правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим;
4) готує зауваження і пропозиції до прийнятих Верховною Радою України законів, що надійшли на підпис Президентові України;
5) проводить гендерно-правову експертизу актів законодавства;
6) здійснює антикорупційну експертизу нормативно-правових актів державних органів та органів місцевого самоврядування;
7) вживає відповідно до законодавства заходів щодо усунення державними органами та органами місцевого самоврядування корупційних правопорушень, виявлених під час здійснення антикорупційної експертизи нормативно-правових актів;
8) веде Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні правопорушення;
9) здійснює державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, а також інших органів, акти яких відповідно до законодавства підлягають державній реєстрації;
10) скасовує рішення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, а також інших органів, акти яких відповідно до законодавства підлягають державній реєстрації;
11) перевіряє у міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади, а також інших органах, акти яких відповідно до законодавства підлягають державній реєстрації, стан додержання законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів, вимагає у разі потреби подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію або їх скасування, вносить пропозиції про усунення виявлених порушень і недоліків та притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у допущених порушеннях;
12) розробляє за пропозиціями міністерств та інших центральних органів виконавчої влади плани законопроектної роботи, координує нормотворчу діяльність у міністерствах та інших центральних органах виконавчої влади, здійснює контроль за такою діяльністю;
13) організовує роботу з підготовки щорічного плану заходів щодо виконання Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу (1629-15) , проводить моніторинг її виконання;
14) здійснює науково-експертне, аналітичне, інформаційне та методологічне забезпечення виконання Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу (1629-15) , переклад актів acquis communautaire українською мовою, оновлення глосарія термінів acquis communautaire;
15) підтримує тексти актів законодавства у контрольному стані, веде їх облік та здійснює зберігання; веде облік та здійснює зберігання чинних міжнародних договорів України, актів законодавства держав, з якими здійснюється обмін правовою інформацією;
16) забезпечує ведення Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів, надання з нього інформації;
17) здійснює офіційне опублікування нормативно-правових актів, чинних міжнародних договорів України, рішень Європейського суду з прав людини щодо України в інформаційному бюлетені "Офіційний вісник України";
18) здійснює офіційне видання збірників актів законодавства та кодексів, виступає засновником журналів і газет із правових питань;
19) координує діяльність міністерств та інших центральних органів виконавчої влади з питань систематизації законодавства, перевіряє стан такої діяльності, надає рекомендації щодо її поліпшення і вносить пропозиції про усунення виявлених недоліків;
20) здійснює методичне керівництво правовою роботою в міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, міністерствах та інших органах виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністраціях, а також на державних підприємствах, в установах, організаціях та державних господарських об'єднаннях, організовує підвищення кваліфікації працівників їх юридичних служб;
21) перевіряє в міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, міністерствах та інших органах виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністраціях, а також на державних підприємствах, в установах, організаціях та державних господарських об'єднаннях стан правової роботи, надає рекомендації щодо її поліпшення, вносить пропозиції про усунення виявлених порушень і недоліків та притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у допущених порушеннях;
22) видає висновок щодо призначення на посаду керівників юридичних служб міністерств, інших центральних органів виконавчої влади;
23) координує діяльність міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, міністерств та інших органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, а також державних підприємств, установ, організацій та державних господарських об'єднань, навчальних закладів із питань щодо правової освіти населення, перевіряє стан їх діяльності із зазначених питань та надає їм необхідну методичну допомогу;
24) бере участь разом із Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України в організації роботи з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців за спеціальністю "Правознавство" у навчальних закладах незалежно від форми власності та підпорядкування, надає пропозиції щодо підготовки юридичних кадрів; вносить до відповідних органів управління освітою пропозиції щодо вдосконалення роботи, пов'язаної з вивченням права у вищих, професійно-технічних, загальноосвітніх навчальних закладах, закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів;
25) бере участь у проведенні ліцензійної та акредитаційної експертизи спеціальності "Правознавство" та перевірки дотримання державних вимог щодо провадження освітньої діяльності вищими навчальними закладами, які здійснюють підготовку юристів;
26) сприяє розвитку надання юридичних послуг із метою реалізації прав, свобод і законних інтересів громадян та юридичних осіб;
26-1) забезпечує координацію діяльності центральних органів виконавчої влади щодо реалізації державної політики у сфері надання безоплатної правової допомоги, взаємодіє з центральними органами виконавчої влади з питань реалізації Закону України "Про безоплатну правову допомогу" (3460-17) ;
( Пункт 4 доповнено підпунктом 26-1 згідно з Указом Президента № 11/2012 від 11.01.2012 (11/2012) )
26-2) затверджує нормативно-правові акти із питань функціонування системи безоплатної правової допомоги та надання такої допомоги відповідно до закону;
( Пункт 4 доповнено підпунктом 26-2 згідно з Указом Президента № 11/2012 від 11.01.2012 (11/2012) )
26-3) надає методичну допомогу органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування з питань, що стосуються надання безоплатної первинної правової допомоги;
( Пункт 4 доповнено підпунктом 26-3 згідно з Указом Президента № 11/2012 від 11.01.2012 (11/2012) ) ( Підпункт 27 пункту 4 виключено на підставі Указу Президента № 11/2012 від 11.01.2012 (11/2012) )
28) бере участь у розробленні та розповсюдженні освітніх програм у сфері захисту прав, свобод і законних інтересів громадян;
29) надає роз'яснення з питань, пов'язаних із діяльністю Мін'юсту України, його територіальних органів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Міністерства, а також стосовно актів, які ним видаються;
30) організовує розгляд звернень громадян з питань, пов'язаних з діяльністю Мін'юсту України, його територіальних органів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління, а також стосовно актів, які ним видаються;
30-1) забезпечує роботу громадських приймалень із надання безоплатної первинної правової допомоги;
( Пункт 4 доповнено підпунктом 30-1 згідно з Указом Президента № 11/2012 від 11.01.2012 (11/2012) )
30-2) відповідає за впровадження та функціонування системи безоплатної вторинної правової допомоги;
( Пункт 4 доповнено підпунктом 30-2 згідно з Указом Президента № 11/2012 від 11.01.2012 (11/2012) )
30-3) утворює центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги та контролює їх діяльність;
( Пункт 4 доповнено підпунктом 30-3 згідно з Указом Президента № 11/2012 від 11.01.2012 (11/2012) )
30-4) забезпечує підвищення професійного рівня працівників центрів із надання безоплатної вторинної правової допомоги;
( Пункт 4 доповнено підпунктом 30-4 згідно з Указом Президента № 11/2012 від 11.01.2012 (11/2012) )
30-5) установлює порядок ведення головними управліннями юстиції в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі локальних реєстрів Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на постійній основі за контрактом, та Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на тимчасовій основі на підставі договору;
( Пункт 4 доповнено підпунктом 30-5 згідно з Указом Президента № 11/2012 від 11.01.2012 (11/2012) )
30-6) забезпечує проведення конкурсів головними управліннями юстиції в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі для залучення адвокатів для надання безоплатної вторинної правової допомоги;
( Пункт 4 доповнено підпунктом 30-6 згідно з Указом Президента № 11/2012 від 11.01.2012 (11/2012) )
31) сприяє створенню організаційних, економічних, інших умов, необхідних для реалізації процедур відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, у тому числі процедур банкрутства державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує п'ятдесят відсотків;
( Підпункт 31 пункту 4 в редакції Указу Президента № 211/2013 від 15.04.2013 (211/2013) )
32) організовує систему підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів);
( Підпункт 32 пункту 4 в редакції Указу Президента № 211/2013 від 15.04.2013 (211/2013) )
33) установлює вимоги для отримання свідоцтва на право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), затверджує порядок складення кваліфікаційного іспиту арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) та перелік питань для проведення кваліфікаційного іспиту, видає свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора);
( Підпункт 33 пункту 4 в редакції Указу Президента № 211/2013 від 15.04.2013 (211/2013) )
34) формує і веде Єдиний реєстр арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України;
( Підпункт 34 пункту 4 із змінами, внесеними згідно з Указом Президента № 368/2012 від 30.05.2012 (368/2012) ; в редакції Указу Президента № 211/2013 від 15.04.2013 (211/2013) )
35) формує і веде Єдиний реєстр підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство, встановлює форму подання арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) інформації, необхідної для його ведення;
( Підпункт 35 пункту 4 в редакції Указу Президента № 211/2013 від 15.04.2013 (211/2013) )
36) установлює порядок проведення аналізу фінансово-господарського стану суб'єктів господарювання щодо наявності ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства і організовує проведення такого аналізу в разі порушення проваджень у справах про банкрутство державних підприємств і підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує п'ятдесят відсотків;
( Підпункт 36 пункту 4 в редакції Указу Президента № 211/2013 від 15.04.2013 (211/2013) )
37) установлює типові форми плану санації і мирової угоди, перелік майна, яке включається до ліквідаційної маси у справах про банкрутство;
( Підпункт 37 пункту 4 в редакції Указу Президента № 211/2013 від 15.04.2013 (211/2013) )
38) готує на запити суду, прокуратури або іншого уповноваженого органу висновки про наявність ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства;
( Підпункт 38 пункту 4 в редакції Указу Президента № 211/2013 від 15.04.2013 (211/2013) )
39) готує та затверджує типові документи щодо проведення процедур банкрутства, методичні рекомендації;
( Підпункт 39 пункту 4 в редакції Указу Президента № 211/2013 від 15.04.2013 (211/2013) )
40) затверджує за погодженням із центральним органом виконавчої влади з питань архівів правила ведення діловодства та архіву арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), затверджує порядок ведення і подання статистичної звітності, оперативної звітності та інформації арбітражними керуючими (розпорядниками майна, керуючими санацією, ліквідаторами), встановлює опис і порядок використання посвідчення та печатки арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів);
( Підпункт 40 пункту 4 в редакції Указу Президента № 211/2013 від 15.04.2013 (211/2013) )
41) здійснює контроль за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів);
( Підпункт 41 пункту 4 в редакції Указу Президента № 211/2013 від 15.04.2013 (211/2013) )
42) здійснює контроль (нагляд) за діяльністю саморегулівної організації арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів);
( Підпункт 42 пункту 4 в редакції Указу Президента № 211/2013 від 15.04.2013 (211/2013) )
43) визнає в установленому Кабінетом Міністрів України порядку статус Всеукраїнської саморегулівної організації арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів);
( Підпункт 43 пункту 4 в редакції Указу Президента № 211/2013 від 15.04.2013 (211/2013) )
44) виступає як представник інтересів Кабінету Міністрів України під час розгляду справ судами України;
45) вирішує у межах повноважень питання, що випливають із загальновизнаних норм міжнародного права та міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;
46) здійснює міжвідомчу координацію із захисту інтересів держави в судах загальної юрисдикції під час розгляду справ, стороною або третьою особою в яких є Кабінет Міністрів України, міністерства або інші центральні органи виконавчої влади;
47) виступає як представник інтересів держави, Президента України, Кабінету Міністрів України під час урегулювання спорів, розгляду у закордонних юрисдикційних органах справ за участю іноземного суб'єкта та України;
48) забезпечує підготовку документів та представництво інтересів держави в Європейському суді з прав людини під час розгляду справ про порушення Україною Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (995_004) та звітує перед Комітетом міністрів Ради Європи про стан виконання рішень Європейського суду з прав людини у справах проти України;
49) забезпечує виконання рішень Європейського суду з прав людини у справах проти України;
50) залучає юридичних радників, зокрема іноземних, для захисту прав та інтересів держави в закордонних юрисдикційних органах під час урегулювання спорів, розгляду в закордонних юрисдикційних органах справ за участю іноземного суб'єкта та України;
51) організовує відповідно до законодавства експертне забезпечення правосуддя та проведення науково-дослідних робіт у галузі судової експертизи;
52) забезпечує організацію роботи Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України і Науково-консультативної та методичної ради з проблем судової експертизи при Міністерстві юстиції України;
53) присвоює кваліфікацію судового експерта фахівцям, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, видає свідоцтво встановленого зразка та здійснює контроль за їх діяльністю;
54) зупиняє дію або анулює свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта;
55) забезпечує ведення Державного реєстру атестованих судових експертів та Реєстру методик проведення судових експертиз;
56) спрямовує і контролює діяльність науково-дослідних установ, які проводять судову експертизу та належать до сфери управління Мін'юсту України, здійснює нормативно-методичне забезпечення їх діяльності;
57) координує діяльність міністерств та інших центральних органів виконавчої влади з питань розвитку судової експертизи; забезпечує організацію роботи Координаційної ради з проблем судової експертизи при Міністерстві юстиції України;
58) здійснює державне регулювання нотаріальної діяльності, зокрема встановлює умови допуску громадян до її провадження, здійснює контроль за організацією нотаріату, керівництво державними нотаріальними конторами, перевіряє організацію нотаріальної діяльності нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства, видає та анулює в установленому законом порядку свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, встановлює порядок виготовлення та знищення печатки приватного нотаріуса, вимоги до робочого місця (контори) приватного нотаріуса, затверджує порядок проведення перевірки організації нотаріальної діяльності державних і приватних нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства, порядок підвищення кваліфікації працівників органів нотаріату, нотаріусів та помічників нотаріусів, установлює правила професійної етики нотаріусів, здійснює аналітично-методичне забезпечення нотаріальної діяльності, узагальнює та регулює нотаріальну практику, готує для нотаріусів роз'яснення з питань, що належать до компетенції Міністерства, забезпечує надання нотаріусам методичної допомоги у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень;
( Підпункт 58 пункту 4 в редакції Указу Президента № 211/2013 від 15.04.2013 (211/2013) )
59) забезпечує ведення Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Єдиного реєстру нотаріусів, Державного реєстру правочинів, Державного реєстру обтяжень рухомого майна, Спадкового реєстру, Єдиного реєстру довіреностей;
60) забезпечує в установленому законодавством порядку організацію доступу до реєстрів інформаційної мережі Єдиних та Державних реєстрів Мін'юсту України;
61) забезпечує організацію роботи Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату та Комісії з питань застосування санкцій за порушення вимог актів законодавства, що регулюють діяльність у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;
( Підпункт 61 пункту 4 із змінами, внесеними згідно з Указом Президента № 211/2013 від 15.04.2013 (211/2013) )
62) здійснює підготовку нотаріально оформлених документів для їх консульської легалізації, надає консульським установам і дипломатичним представництвам допомогу з питань вчинення нотаріальних дій;
63) проставляє апостиль на офіційних документах, що видаються органами юстиції та судами, а також на призначених для використання на території іноземних держав документах, що оформляються нотаріусами;
64) виконує функції центрального засвідчувального органу системи електронного цифрового підпису, а саме:
а) веде акредитацію центрів сертифікації ключів, отримує та перевіряє інформацію, необхідну для їх акредитації, здійснює видачу, переоформлення та анулювання відповідних свідоцтв;
б) формує і видає посилені сертифікати відкритих ключів засвідчувальним центрам та центрам сертифікації ключів;
в) блокує, скасовує та поновлює посилені сертифікати відкритих ключів засвідчувальних центрів та центрів сертифікації ключів у випадках, передбачених законом;
г) веде електронні реєстри чинних, блокованих та скасованих посилених сертифікатів відкритих ключів засвідчувальних центрів та центрів сертифікації ключів;
д) забезпечує цілодобово доступ засвідчувальних центрів та центрів сертифікації ключів до посилених сертифікатів відкритих ключів і відповідних електронних реєстрів через загальнодоступні телекомунікаційні канали;
е) зберігає посилені сертифікати відкритих ключів засвідчувальних центрів та центрів сертифікації ключів;
є) надає засвідчувальним центрам та центрам сертифікації ключів консультації з питань, пов'язаних із використанням електронного цифрового підпису;
ж) здійснює інші визначені законом повноваження, необхідні для забезпечення функціонування центрального засвідчувального органу;
65) забезпечує розроблення норм, стандартів і технічних регламентів у сфері електронного цифрового підпису;
66) забезпечує здійснення відповідно до законодавства технічного регулювання у сфері електронного цифрового підпису;
67) здійснює організаційні заходи щодо застосування електронного цифрового підпису;
68) здійснює у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму регулювання і нагляд за діяльністю суб'єктів первинного фінансового моніторингу - нотаріусів, адвокатів та інших осіб, які надають юридичні послуги, шляхом проведення планових і позапланових перевірок, у тому числі виїзних;
69) забезпечує надання методологічної, методичної та іншої допомоги суб'єктам первинного фінансового моніторингу - нотаріусам, адвокатам та іншим особам, які надають юридичні послуги;
70) проводить у межах повноважень перевірку організації професійної підготовки працівників та керівників підрозділів, відповідальних за проведення фінансового моніторингу;
71) інформує Державну службу фінансового моніторингу України про дотримання суб'єктами первинного фінансового моніторингу - нотаріусами, адвокатами та іншими особами, які надають юридичні послуги, вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму, в тому числі про виявлені порушення та заходи, вжиті для їх усунення;
72) готує пропозиції щодо укладення міжнародних договорів України з питань міжнародно-правових відносин та правового співробітництва у цивільних і кримінальних справах, у галузі міжнародного приватного права, захисту прав людини;
73) проводить правову експертизу проектів міжнародних договорів України, готує висновки щодо здійснення внутрішньодержавних процедур, необхідних для набрання чинності такими договорами, а також юридичні висновки, інші матеріали, необхідні для набрання чинності міжнародними кредитними (гарантійними) договорами України;
74) укладає угоди про правове співробітництво з відповідними органами іноземних держав і міжнародними організаціями, організовує у межах повноважень взаємодію з ними;
75) забезпечує підготовку пропозицій щодо приведення законодавства України у відповідність із принципами та стандартами Ради Європи, інтеграції його в систему міжнародного права, координує роботу міністерств та інших центральних органів виконавчої влади із зазначених питань;
76) здійснює представництво інтересів іноземних осіб під час розгляду справ судами України у межах виконання Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей (995_188) ;
77) організовує виконання і надає методичну допомогу судам та іншим органам державної влади під час виконання міжнародних договорів України з питань, що належать до компетенції Мін'юсту України;
78) перевіряє стан виконання органами державної влади зобов'язань, узятих за міжнародними договорами України з питань міжнародно-правових відносин і правового співробітництва у цивільних і кримінальних справах, надає рекомендації щодо поліпшення відповідної роботи, вносить пропозиції щодо усунення виявлених порушень і недоліків та притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у допущених порушеннях;
79) виконує функції Національного органу України для сприяння контактам з Постійним бюро Гаазької конференції з міжнародного приватного права, бере у межах повноважень участь у діяльності інших міжнародних організацій, членом яких є Україна, у тому числі забезпечує виконання зобов'язань, що випливають із членства України в таких організаціях, а також здійснює співробітництво з іншими міжнародними організаціями з питань, що належать до його компетенції;
80) бере в установленому порядку участь у роботі двосторонніх і багатосторонніх комісій, а також інших міжнародних органів та інституцій, погоджує кандидатури членів та іншого персоналу від України в міжнародних судових органах і радників із правових питань закордонних дипломатичних установ України;
81) забезпечує підготовку матеріалів з питань, що належать до його компетенції, у зв'язку з участю України у відповідних міжнародних організаціях та інтеграцією її в такі організації;
82) забезпечує правове співробітництво судів та інших органів державної влади у цивільних і кримінальних справах із компетентними органами іноземних держав на підставі законів та міжнародних договорів України, вирішує питання про видачу правопорушників (екстрадицію), виконує інші функції, визначені законами і міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;
83) утворює, ліквідовує, реорганізовує підприємства, установи та організації, затверджує їх положення (статути), в установленому порядку призначає на посади та звільняє з посад їх керівників, формує кадровий резерв на посади керівників підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Мін'юсту України;
84) виконує у межах повноважень інші функції з управління об'єктами державної власності, що належать до сфери його управління, в тому числі державними підприємствами, що є адміністраторами реєстрів, функціонування яких забезпечують центральні органи виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра;
85) здійснює інші повноваження на основі та на виконання Конституції (254к/96-ВР) та законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України.
5. Мін'юст України з метою організації своєї діяльності:
1) забезпечує в межах повноважень здійснення заходів щодо запобігання корупції, контроль за їх здійсненням в апараті Міністерства, його територіальних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери його управління;
2) здійснює добір кадрів в апарат Міністерства та на керівні посади в його територіальних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери його управління, формує кадровий резерв на відповідні посади, організовує роботу з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників апарату Мін'юсту України та його територіальних органів, а також організовує підвищення кваліфікації працівників центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується через Міністра юстиції України, та їх територіальних органів через вищі навчальні заклади післядипломної освіти, які входять до сфери управління Мін'юсту України;
3) контролює діяльність територіальних органів Мін'юсту України;
4) організовує планово-фінансову роботу в апараті Міністерства, його територіальних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери його управління, здійснює контроль за використанням фінансових і матеріальних ресурсів, забезпечує організацію та вдосконалення бухгалтерського обліку;
5) здійснює у межах повноважень разом із відповідними центральними органами виконавчої влади контроль за використанням державних коштів, передбачених для реалізації проектів, виконання програм, у тому числі міжнародних;
6) забезпечує у межах повноважень реалізацію державної політики стосовно державної таємниці, контроль за її збереженням в апараті Міністерства.
6. Мін'юст України відповідно до покладених на нього завдань має право:
1) залучати спеціалістів центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками), вчених, представників інститутів громадянського суспільства (за згодою) до розгляду питань, що належать до компетенції Міністерства;
2) одержувати в установленому законодавством порядку безоплатно від міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування необхідні для виконання покладених завдань інформацію, документи і матеріали, зокрема від органів статистики - статистичні дані;
3) скликати в установленому порядку наради з питань, що належать до його компетенції.
7. Мін'юст України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, а також районні, районні у містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні, міжрайонні управління юстиції.
7-1. Повноваження щодо загального управління у сфері надання безоплатної первинної правової допомоги та безоплатної вторинної правової допомоги Міністерство юстиції України здійснює за участю координаційного центру з надання правової допомоги, що належить до сфери його управління.
( Положення доповнено пунктом 7-1 згідно з Указом Президента № 11/2012 від 11.01.2012 (11/2012) ; із змінами, внесеними згідно з Указом Президента № 374/2012 від 01.06.2012 (374/2012) )
8. Мін'юст України під час виконання покладених на нього завдань взаємодіє з іншими органами державної влади, допоміжними органами і службами, утвореними Президентом України, з органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, відповідними органами іноземних держав і міжнародних організацій, а також підприємствами, установами та організаціями.
9. Мін'юст України у межах повноважень, на основі та на виконання Конституції (254к/96-ВР) та законів України, актів і доручень Президента України, актів Кабінету Міністрів України видає накази, організовує і контролює їх виконання.
Нормативно-правові акти Мін'юсту України підлягають державній реєстрації в установленому законодавством порядку.
Рішення Мін'юсту України, прийняті в межах його повноважень, обов'язкові до виконання центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами та місцевими державними адміністраціями, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності і громадянами.
10. Мін'юст України очолює Міністр, який призначається на посаду за поданням Прем'єр-міністра України і звільняється з посади Президентом України.
Міністр має першого заступника та заступника Міністра - керівника апарату, які призначаються на посади за поданням Прем'єр-міністра України і звільняються з посад Президентом України.
У разі необхідності для забезпечення здійснення Мін'юстом України окремих завдань за рішенням Президента України у Міністерстві вводиться посада заступника Міністра.
11. Міністр:
1) очолює Мін'юст, здійснює керівництво його діяльністю;
2) спрямовує і координує здійснення іншими центральними органами виконавчої влади заходів з питань, що належать до компетенції Мін'юсту України;
3) спрямовує та координує діяльність Державної архівної служби України, Державної виконавчої служби України, Державної пенітенціарної служби України, Державної реєстраційної служби України, Державної служби з питань захисту персональних даних України (далі - служби), в тому числі:
формує державну політику у відповідній сфері та контролює її реалізацію службами;
погоджує та подає на розгляд Кабінету Міністрів України розроблені службами проекти законів, актів Президента України та Кабінету Міністрів України;
визначає пріоритети роботи служб і шляхи виконання покладених на них завдань, затверджує плани їх роботи;
вносить пропозиції Прем'єр-міністру України щодо кандидатур на посади керівників служб і за пропозицією керівників служб - кандидатури на посади їх заступників;
погоджує структуру апаратів служб;
видає обов'язкові до виконання службами накази та доручення з питань спрямування і координації їх діяльності;
погоджує призначення на посади і звільнення з посад керівників та заступників керівників територіальних органів служб;
погоджує призначення на посади і звільнення з посад керівників і заступників керівників структурних підрозділів апаратів служб;
погоджує пропозиції керівників служб щодо утворення, реорганізації та ліквідації їх територіальних органів, вносить на розгляд Кабінету Міністрів України відповідні подання;
порушує перед Кабінетом Міністрів України питання щодо скасування актів служб повністю чи в окремій частині;
доручає керівникам служб скасувати акти їх територіальних органів повністю чи в окремій частині, а в разі відмови скасовує такі акти повністю чи в окремій частині;
порушує перед Президентом України питання щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності керівників служб та їх заступників;
ініціює питання щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності керівників структурних підрозділів апаратів служб, територіальних органів служб та їх заступників, а також керівників підприємств, установ та організацій, що належать до сфери їх управління;
ініціює питання щодо проведення службового розслідування стосовно керівників служб, їх заступників, інших державних службовців і працівників апаратів служб та їх територіальних органів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери їх управління;
приймає рішення щодо проведення перевірки діяльності служб та їх територіальних органів;
заслуховує звіти про виконання покладених на служби завдань і планів їх роботи;
визначає структурний підрозділ апарату Мін'юсту України, що відповідає за взаємодію зі службами;
визначає посадових осіб Мін'юсту України, які включаються до складу колегій служб;
установлює порядок обміну інформацією між Мін'юстом України та службами, періодичність її подання;
вирішує інші питання, пов'язані зі спрямуванням і координацією діяльності служб;
4) визначає стратегічні напрями роботи Мін'юсту України та шляхи виконання покладених на нього завдань, затверджує плани його роботи, звіти про їх виконання;
5) організовує та контролює виконання Конституції (254к/96-ВР) та законів України, актів і доручень Президента України, актів Кабінету Міністрів України в апараті Мін'юсту України, його територіальних органах;
6) бере участь у розгляді питань на засіданнях Кабінету Міністрів України та вносить пропозиції щодо порядку денного таких засідань;
7) подає на розгляд Кабінету Міністрів України проекти законів, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, розробником яких є Мін'юст України;
8) представляє в установленому порядку проекти законів України, розробником яких є Мін'юст України та служби, і доповідає з інших питань, що належать до компетенції Мін'юсту України, під час їх розгляду на пленарних засіданнях Верховної Ради України;
9) веде переговори і підписує міжнародні договори України у межах наданих йому повноважень;
10) є відповідно до Конституції України (254к/96-ВР) членом Вищої ради юстиції;
11) бере участь у засіданнях з'їзду суддів України та Ради суддів України;
12) призначає члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від Мін'юсту України;
13) вносить Президентові України подання про утворення і ліквідацію судів загальної юрисдикції на підставі пропозиції голови відповідного вищого спеціалізованого суду;
14) вносить Державній судовій адміністрації України подання щодо визначення кількості суддів у судах на підставі пропозиції голови відповідного вищого спеціалізованого суду;
15) вносить на розгляд Кабінету Міністрів України подання про утворення у межах граничної чисельності державних службовців та працівників Мін'юсту України і коштів, передбачених на його утримання, ліквідацію, реорганізацію територіальних органів Міністерства, які є юридичними особами, а також затверджує положення про зазначені органи;
16) приймає у разі потреби за погодженням із Кабінетом Міністрів України рішення про утворення, ліквідацію, реорганізацію територіальних органів як структурних підрозділів апарату Мін'юсту України;
17) призначає на посади за погодженням із головами відповідних місцевих державних адміністрацій, звільняє з посад керівників територіальних органів Мін'юсту України, призначає на посади та звільняє з посад заступників керівників його територіальних органів;
18) призначає на посади та звільняє з посад за поданням Голови Державної виконавчої служби України та Голови Державної реєстраційної служби України керівників структурних підрозділів головних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що забезпечують реалізацію повноважень Державної виконавчої служби України та Державної реєстраційної служби України;
19) приймає за поданнями начальників відповідних головних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, погодженими відповідно із Головою Державної виконавчої служби України та Головою Державної реєстраційної служби України, або за поданнями відповідно Голови Державної виконавчої служби України та Голови Державної реєстраційної служби України рішення щодо заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності керівників структурних підрозділів головних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що забезпечують реалізацію повноважень Державної виконавчої служби України та Державної реєстраційної служби України;
20) розглядає в установленому порядку питання щодо присвоєння керівникам територіальних органів Мін'юсту України відповідних рангів державних службовців, їх заохочення;
21) призначає на посади та звільняє з посад в установленому порядку керівників та заступників керівників самостійних структурних підрозділів апарату Мін'юсту України, присвоює їм ранги державних службовців, приймає рішення щодо їх заохочення або притягнення до дисциплінарної відповідальності;
22) вносить подання щодо представлення в установленому порядку державних службовців та працівників апарату Мін'юсту України, його територіальних органів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління, до відзначення державними нагородами України;
23) порушує в установленому порядку питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності своїх заступників;
24) притягує до дисциплінарної відповідальності керівників територіальних органів Мін'юсту України, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління;
25) представляє Мін'юст України у відносинах з іншими органами, підприємствами, установами та організаціями в Україні і за її межами;
26) скликає та проводить наради з питань, що належать до його компетенції;
27) підписує накази Мін'юсту України;
28) скасовує повністю чи в окремій частині акти територіальних органів Мін'юсту України, що суперечать Конституції України (254к/96-ВР) , іншим актам законодавства України та актам Міністерства;
29) організовує роботу колегії Мін'юсту України і головує на її засіданнях;
30) затверджує кількісний та персональний склад колегії Мін'юсту України, консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів і положення про них;
31) здійснює інші передбачені законом повноваження.
12. Для погодженого вирішення питань, що належать до компетенції Мін'юсту України, обговорення найважливіших напрямів його діяльності у Мін'юсті України може утворюватися колегія.
Рішення колегії можуть бути реалізовані шляхом видання наказу Мін'юсту України.
Для розгляду наукових рекомендацій та проведення фахових консультацій з основних питань діяльності у Мін'юсті України можуть утворюватися інші постійні або тимчасові консультативні, дорадчі органи.
Рішення про утворення чи ліквідацію колегії, інших постійних або тимчасових консультативних, дорадчих органів, їх кількісний та персональний склад, положення про них затверджуються Міністром.
13. Гранична чисельність працівників Мін'юсту України затверджується Кабінетом Міністрів України.
Структура апарату Мін'юсту України та положення про його структурні підрозділи затверджуються Міністром.
Штатний розпис і кошторис Мін'юсту України затверджується заступником Міністра - керівником апарату за погодженням із Міністерством фінансів України.
14. Мін'юст України є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням, самостійний баланс, рахунки в органах Державної казначейської служби України.
Глава Адміністрації
Президента України
С.ЛЬОВОЧКІН
ЗАТВЕРДЖЕНО
Указом Президента України
від 6 квітня 2011 року 395/2011

ПЕРЕЛІК

актів Президента України, що втратили чинність

1. Указ Президента України від 30 грудня 1997 року № 1396 "Про Положення про Міністерство юстиції України" (1396/97) .
2. Стаття 16 Указу Президента України від 15 вересня 1998 року № 1019 "Про внесення змін і доповнень до деяких указів Президента України" (1019/98) .
3. Стаття 8 Указу Президента України від 9 лютого 1999 року № 145 "Про заходи щодо вдосконалення нормотворчої діяльності органів виконавчої влади" (145/99) .
4. Указ Президента України від 31 липня 2000 року № 934 "Про внесення змін до Положення про Міністерство юстиції України" (934/2000) .
5. Стаття 6 Указу Президента України від 7 серпня 2001 року № 596 "Питання організації виконання Закону України "Про імміграцію" (596/2001) .
6. Стаття 3 Указу Президента України від 11 січня 2002 року № 12 "Про заходи щодо реєстрації фізичних осіб" (12/2002) .
7. Указ Президента України від 27 грудня 2002 року № 1233 "Про внесення змін до Положення про Міністерство юстиції України" (1233/2002) .
8. Пункт 1 статті 2 Указу Президента України від 17 лютого 2003 року № 134 "Про заходи щодо створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру" (134/2003) .
9. Пункт 9 змін, що вносяться до указів Президента України (280/2004) , затверджених Указом Президента України від 5 березня 2004 року № 280 "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких указів Президента України".
10. Стаття 2 Указу Президента України від 21 серпня 2004 року № 965 "Питання організації виконання Закону України "Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу" (965/2004) .
11. Указ Президента України від 28 вересня 2004 року № 1143 "Про внесення зміни до пункту 4 Положення про Міністерство юстиції України" (1143/2004) .
12. Указ Президента України від 26 липня 2005 року № 1136 "Про внесення зміни до пункту 4 Положення про Міністерство юстиції України" (1136/2005) .
13. Пункт 1 статті 1 Указу Президента України від 19 грудня 2005 року № 1811 "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких указів Президента України" (1811/2005) .
14. Стаття 4 Указу Президента України від 26 лютого 2007 року № 143 "Питання Секретаріату Президента України" (143/2007) .
Глава Адміністрації
Президента України
С.ЛЬОВОЧКІН