ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2019 року

м. Київ

Справа № 915/1021/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Дроботової Т. Б. - головуючого, Пількова К. М., Чумака Ю. Я.,

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України"

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.04.2019 та ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 20.12.2018 у справі за заявою

про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Миколаївської області від 20.09.2017 у справі

за позовом прокурора Миколаївської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України і Міністерства аграрної політики та продовольства України

до виконавчого комітету Врадіївської селищної ради, Врадіївської селищної ради і Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України"

про визнання незаконним і скасування рішення виконавчого комітету Врадіївської селищної ради, визнання недійсним свідоцтва про право власності,

В С Т А Н О В И В:

1. Короткий зміст судових рішень у справі

1.1. Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 20.09.2017, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 27.02.2018, позов задоволено повністю, визнано незаконним і скасовано рішення виконавчого комітету Врадіївської селищної ради від 21.12.2011 № 5, визнано недійсними і скасовано свідоцтва від 25.01.2012 серії САЕ № 484836 та від 25.01.2012 серії САЕ № 484835 про право приватної власності на комплекси нежитлових будівель за Публічним акціонерним товариством "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (далі - ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України").

Судові рішення аргументовано тим, що держава в особі Кабінету Міністрів України здійснила заходи щодо зміни організаційно-правової форми Державного підприємства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" на ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" із визначенням розміру статутного капіталу товариства. Проте майно, на суму вартості якого сформовано статутний капітал, у тому числі спірні нежитлові будівлі Врадіївського елеватора, ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" у власність передано не було. Отже, суди, задовольняючи позовні вимоги, виходили із того, що у філії ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" "Врадіївський елеватор" не було законних підстав звертатися до Врадіївського селищного голови із заявою про видачу свідоцтва про право власності ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" на спірне нерухоме майно.

При цьому суди попередніх інстанцій наголосили на недоведенні ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" пропуску Кабінетом Міністрів України позовної давності.

Постановою Верховного Суду від 22.05.2018 рішення Господарського суду Миколаївської області від 20.09.2017 і постанову Одеського апеляційного господарського суду від 27.02.2018 залишено без змін.

2. Підстави перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами та судові рішення

2.1. 13.11.2018 ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" звернулося до Господарського суду Миколаївської області із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Миколаївської області від 20.09.2017 у цій справі, в якій просило зазначене рішення скасувати і прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Заяву обґрунтовано тим, що 09.10.2018 ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" стали відомі нові істотні обставини, які існували на час розгляду справи у суді першої інстанції та мають значення для справи, проте не були і не могли бути відомі заявникові.

Так, заявник зазначає, що 09.10.2018 разом із супровідним листом від 05.10.2018 № 37-24-14/22777 отримав копію довідки Міністерства аграрної політики та продовольства України від 17.09.2012 № 24/321 про проведення перевірки окремих питань діяльності ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" за І півріччя 2012 року, в якій установлено, що станом на 20.08.2012 виготовлено паспорти та отримано свідоцтва про право власності на нерухоме майно філій згідно з переліком, у тому числі філії ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" "Врадіївський елеватор".

Отже, Міністерству аграрної політики та продовольства України 17.09.2012 стало достовірно відомо, що майновий комплекс філії ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" "Врадіївський елеватор" оформлено на праві приватної власності за товариством, що є нововиявленою обставиною.

Обізнаність Міністерства аграрної політики та продовольства України про оформлення товариством права приватної власності на майновий комплекс дає підстави вважати, що Кабінет Міністрів України, до системи управління якого належать міністерство, також був обізнаним про зазначені обставини оформлення права власності на майновий комплекс.

Отже, заявник наголосив, що такі обставини, зокрема обізнаність позивачів про оформлення філії ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" "Врадіївський елеватор" права власності, є нововиявленими та свідчать про наявність підстав для скасування судового рішення про відмову у задоволенні позову через пропуск позовної давності.

2.2. Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 20.12.2018, залишеною без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду, ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" відмовлено у задоволенні заяви про перегляд рішення Господарського суду Миколаївської області від 20.09.2017 у справі № 915/1021/16 про визнання незаконним і скасування рішення виконавчого комітету Врадіївської селищної ради, визнання недійсним свідоцтва про право власності за нововиявленими обставинами.

Судові рішення аргументовано тим, що наведені заявником обставини не є нововиявленими у розумінні положень статті 320 Господарського процесуального кодексу України, оскільки супровідний лист від 05.10.2018 № 37-24-15/22777 і довідка про проведення перевірки окремих питань діяльності товариства за І півріччя 2012 року від 17.09.2012 № 24/321, про які зазначає заявник, є невчасно поданими доказами у справі.

3. Короткий зміст касаційної скарги

3.1. Не погоджуючись з ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 20.12.2018 і постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.04.2019, ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" у касаційній скарзі просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву товариства про перегляд рішення Господарського суду Миколаївської області від 20.09.2017 у справі № 915/1021/16 за нововиявленими обставинами.

Скаржник акцентує, що предметом спору у справі є визнання незаконним і скасування свідоцтва про право власності філії ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" "Врадіївський елеватор" на нерухоме майно.

Задовольняючи позовні вимоги та відмовляючи відповідачеві у задоволенні заяви про застосування позовної давності, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що Міністерству аграрної політики та продовольства України про оформлення права власності на майно стало відомо із дати надання відповіді від 24.10.2016 на лист прокуратури від 18.08.2016.

Проте ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" наголошує, що згідно з довідкою про проведення перевірки окремих питань діяльності товариства за І півріччя 2012 року від 17.09.2012 № 24/321, отриманою товариством із супровідним листом від 05.10.2018 № 37-24-15/22777, про наявність яких ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" не знало і не могло знати під час розгляду справи, убачається, що Міністерству аграрної політики та продовольства України про оформлення права власності на нерухоме майно було відомо саме із часу проведення перевірки.

Скаржник зауважує, що оскільки Міністерство аграрної політики та продовольства України було обізнано про оформлення права власності на нерухоме майно, Кабінет Міністрів України, до управління якого належить міністерство, також мав бути обізнаним про оформлення права власності ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" "Врадіївський елеватор" на нерухоме майно.

Отже, на думку заявника касаційної скарги, зазначені обставини є нововиявленими, а суди допустили порушення норм процесуального права, відмовляючи у задоволенні заяви ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" про перегляд рішення Господарського суду Миколаївської області від 20.09.2017 у справі № 915/1021/16 за нововиявленими обставинами.

3.2. У відзивах на касаційну скаргу прокурор і Кабінет Міністрів України просять залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін, акцентуючи на безпідставності доводів скаржника, законності та обґрунтованості висновків судів.

4. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду

4.1. Переглянувши у порядку письмового провадження оскаржену у справі ухвалу суду апеляційної інстанції, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, та заперечення на неї, перевіривши правильність застосування судами норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

4.2. За змістом частини 1 статті 320 Господарського процесуального кодексу України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) , що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 320 цього Кодексу є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Згідно з частиною 4 статті 320 Господарського процесуального кодексу України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:

1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;

2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами - окрема процесуальна форма судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин. До нововиявлених обставин у розумінні наведених положень належать матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. При цьому необхідними ознаками нововиявлених обставин є їх наявність на час розгляду справи; те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; істотність таких обставин для розгляду справи.

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу рішення суду. Поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту) чітко розрізняються між собою. Не можуть вважатися такими обставинами подані учасником справи листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами. Тобто нові докази, які не існували на час судового розгляду справи, у розумінні положень процесуального законодавства не можуть вважатися нововиявленими обставинами.

Дослідження обставин і перевірка доказів щодо наявності нововиявлених обставин у розумінні положень процесуального законодавства не може мати наслідком нову правову оцінку обставин, які вже були предметом дослідження судів при вирішенні спору по суті, та кваліфікації таких обставин як нововиявлених.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) процедура поновлення розгляду справи за нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження для виправлення помилок правосуддя як така не суперечить положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (995_004) (далі - Конвенція) за умови відсутності зловживань (пункти 27-28 рішення від 18.11.2004 у справі "Правєдная проти Росії" № 69529/01 і пункт 46 рішення від 06.12.2005 у справі "Попов проти Молдови" № 2).

Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку із нововиявленими обставинами передбачає наявність доказу, недоступного раніше, який однак міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (пункти 27-34 рішення ЄСПЛ від 18.11.2004 у справі "Правєдная проти Росії").

4.3. Суд апеляційної інстанції установив, що Господарський суд Миколаївської області 20.09.2017 ухвалив рішення у справі № 915/1021/16, яке набрало законної сили 27.02.2018, виходячи із доведеності матеріалами справи фактів порушення прав позивачів (Кабінету Міністрів України і Міністерства аграрної політики та продовольства України), а саме неправомірне, за відсутності рішення власника нерухомого майна - держави, прийняття виконавчим комітетом Врадіївської селищної ради рішення про передачу державного майна у приватну власність ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України".

Суди попередніх інстанцій, здійснюючи розгляд справи по суті, також зазначили про недоведення ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" факту пропуску позивачами позовної давності, оскільки у матеріалах справи немає доказів на підтвердження обізнаності Кабінету Міністрів України про порушення інтересів держави у зв`язку з оформленням ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" права приватної власності на спірне майно до одержання відповідного повідомлення від прокуратури Миколаївської області від 18.08.2016 № 05-659 вих 16, а Міністерство аграрної політики та продовольства України дізналося про порушення свого права 24.10.2016 із відповіді на лист прокуратури.

4.4. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" не довело обставин, на які воно посилається у заяві про перегляд судового рішення у справі за нововиявленими обставинами, установивши, що представники товариства не могли не знати про проведення перевірки на підприємстві. Зі змісту довідки, про яку зазначає заявник, убачається, що перевірка проводилася протягом місяця з 13.08.2012 по 14.09.2012, під час проведення якої досліджувалися кадрові та бухгалтерські документи, а працівники надавали пояснення. Зі змістом довідки 18.09.2012 було ознайомлено голову правління ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" Цибульщак О. Л., про що свідчить підпис цієї особи на довідці.

Крім того, суд апеляційної інстанції установив, що товариству було надано копію витягу з довідки Міністерства аграрної політики та продовольства України від 17.09.2012 № 24/321 ще до отримання листа цього міністерства від 05.10.2018 № 37-24-15/22777, про що свідчать додаткові пояснення представника ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" Ларіної Т. П. від 30.07.2018 № 130-2-21/4663 в аналогічній справі № 915/825/16, одним із додатків до яких була копія витягу із довідки. Зазначену довідку було досліджено також під час розгляду господарськими судами Херсонської та Луганської областей справ № 923/197/18 і № 913/935/18 відповідно, одним із відповідачів у яких було ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України".

4.5. Отже, колегія суддів вважає правильним висновок судів попередніх інстанцій про недоведення заявником, що обставина, на яку він посилається як на нововиявлену - отримання із супровідним листом від 05.10.2018 № 37-24-15/22777 довідки про проведення Міністерством аграрної політики та продовольства України перевірки окремих питань діяльності товариства за І півріччя 2012 року від 17.09.2012 № 24/321, про здійснення якої товариству було відомо під час розгляду справи по суті позовних вимог і розгляду питання про пропуск прокурором і позивачами позовної давності.

Зазначені обставини заявник касаційної скарги не спростував, а доводи, викладені у поданій ним касаційній скарзі, свідчать про намагання здійснити переоцінку доказів у справі.

4.6. Ураховуючи положення чинного процесуального законодавства і встановлені судами обставини, колегія суддів вважає правильним висновок судів про відмову у задоволенні заяви ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" про перегляд рішення Господарського суду Миколаївської області від 20.09.2017 у справі № 915/1021/16 за нововиявленими обставинами.

5. Висновки Верховного Суду

5.1. Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

5.2. За змістом частини 3 статті 304 Господарського процесуального кодексу України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

5.3. За змістом частини 1 статті 309 цього Кодексу суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

5.4. Ураховуючи викладене колегія суддів вважає ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 20.12.2018 і постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.04.2019 ухваленими із додержанням норм процесуального права, тому підстав для їх скасування немає.

Викладені у касаційній скарзі аргументи не можуть бути підставою для скасування судових рішень судів попередніх інстанцій, оскільки вони не спростовують висновків судів і фактично зводяться до переоцінки доказів у справі.

6. Розподіл судових витрат

6.1. Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини 1 статті 308, статтями 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України залишити без задоволення.

2. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.04.2019 та ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 20.12.2018 у справі № 915/1021/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Т. Б. Дроботова

Судді К. М. Пільков

Ю. Я. Чумак