1.1. Фізична особа - підприємець Шкурко Владислав Ігорович (далі - ФОП Шкурко Владислав Ігорович) звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (далі - Управління) про зобов'язання Управління підготувати необхідні документи та запровадити заходи, передбачені нормами діючого законодавства, щодо виконання рішення 13 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 21.06.2017 №691/17 в частині приватизації шляхом викупу фізичною особою-підприємцем Шкурко Владиславом Ігоровичем нежитлового приміщення №105 та 1/2 частини нежитлового приміщення №103, загальною площею 30,6 кв.м, розташованого за адресою: м. Харків, вул. Ярослава Мудрого, 7, літ. "А-5"; зобов'язання Управління підготувати необхідні документи та запровадити заходи, передбачені нормами діючого законодавства, щодо виконання рішення 13 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 21.06.2017 №691/17 в частині приватизації шляхом викупу фізичною особою-підприємцем Шкурко Владиславом Ігоровичем нежитлової будівлі загальною площею 45,3 кв.м, розташованої за адресою: м. Харків, вул. Ярослава Мудрого, 7, літ. "Б-1".

1.2. Заявою про зміну предмету позову ФОП Шкурко Владислав Ігорович через сплив значного часу з моменту подання заяви про приватизацію та відсутність інтересу у приватизації одного з об'єктів (нежитлової будівлі загальною площею 45,3 кв.м, розташованої за адресою: м. Харків, вул. Ярослава Мудрого, 7, літ. "Б-1") просив суд зобов'язати Управління підготувати необхідні документи та запровадити заходи, передбачені нормами діючого законодавства, щодо виконання рішення 14 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 20.09.2017 №757/17 у частині приватизації шляхом викупу фізичною особою-підприємцем Шкурко Владиславом Ігоровичем нежитлового приміщення №105 та 1/2 частини нежитлового приміщення №103, загальною площею 30,6 кв.м, розташованого за адресою: м. Харків, вул. Ярослава Мудрого, 7, літ. "А-5".

1.3. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Управління не здійснює можливі дії та фактично ухиляється від вчинення дій, необхідних для завершення процедури приватизації спірного об'єкта комунальної власності, розпочатої у червні 2017 року, тобто до набрання чинності Законом України "Про приватизацію державного і комунального майна" (2269-19) , чим порушує права позивача.

2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду Харківської області від 09.04.2019 у справі № 922/3551/18 позовні вимоги задоволено повністю. Суд зобов'язав Управління підготувати необхідні документи та запровадити заходи, передбачені нормами діючого законодавства, щодо виконання рішення 14 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 20.09.2017 №757/17 в частині приватизації шляхом викупу ФОП Шкурко Владиславом Ігоровичем нежитлового приміщення №105 та 1/2 частини нежитлового приміщення №103, загальною площею 30,6 кв.м, розташованого за адресою: м. Харків, вул. Ярослава Мудрого, 7, літ. "А-5".

2.2. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 03.06.2019 рішення Господарського суду Харківської області від 09.04.2019 у справі № 922/3551/18 залишено без змін.

2.3. Господарськими судами встановлено такі обставини:

- між фізичною особою-підприємцем Шкурко Владиславом Ігоровичем (орендар) та Управлінням комунального майна та приватизації департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (орендодавець) 22.12.2016 укладено договір оренди нежитлового приміщення (будівлі) №6457, згідно з умовами якого орендарю передано у строкове платне користування нежитлове приміщення №105 та 1/2 частини нежитлового приміщення №103, загальною площею 30,6 кв.м, розташованих за адресою: м. Харків, вул. Ярослава Мудрого, 7, літ. "А-5";

- відповідно до рішення 14 сесії 7 скликання Харківської міської ради від 20.09.2017 №757/17, яке на момент розгляду справи є чинним, з метою ефективного використання нежитлового фонду м. Харкова та поповнення бюджету міста Харків, на підставі Законів України "Про приватизацію державного майна" (2163-12) , "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (2171-12) , статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Програми приватизації та відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2017-2022 роки, затвердженої рішенням 13 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 21.06.2017 № 691/17, керуючись статтею 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Харківська міська рада вирішила провести відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова згідно з додатками 1, 2;

- у додатку 1 до рішення 14 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" від 20.09.2017 №757/17 "Перелік об'єктів, які підлягають приватизації (відчуженню) шляхом викупу", зокрема, зазначений спірний об'єкт, що використовується позивачем, нежитлові приміщення підвалу у житловому будинку м. Харків, вул. Ярослава Мудрого, 7, літ. "А-5", площею 30,6 кв.м.;

- ФОП Шкурко Владислав Ігорович зазначив, що листом №14402 від 20.09.2017 відповідач повідомив його про обов'язок сплатити заставу у розмірі шестимісячної плати за оренду майна (1921,14 грн) та зазначив реквізити відповідного рахунку для сплати;

- сума заставної вартості об'єкту приватизації у розмірі 1921,14 грн 29.09.2017 була перерахована на рахунок Управління, що підтверджується платіжним дорученням №15 від 29.09.2017 і не заперечується відповідачем;

- ФОП Шкурко Владислав Ігорович 04.07.2018 направлено на адресу Управління лист, в якому він просив на виконання рішення Харківської міської ради від 20.09.2017 №757/17 провести ряд необхідних заходів щодо приватизації нежитлових приміщень;

- у відповідь ФОП Шкурко Владиславу Ігоровичу повідомлено про те, що проведення подальших дій щодо приватизації приміщень неможливо у зв'язку із вилученням оригіналів документів згідно з протоколом обшуку від 14.12.2017 старшого слідчого першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Харківської області юриста 1 класу Шаповалова Євгена Євгеновича за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017220000001129 від 19.10.2017 на підставі ухвали слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 22.11.2017;

- незважаючи на виконання ФОП Шкурко Владиславом Ігоровичем усіх передбачених законодавством умов, Управлінням рішення Харківської міської ради про приватизацію виконане не було, що і стало підставою для звернення підприємця з відповідним позовом до місцевого господарського суду за захистом свого порушеного права.

2.4. Задовольняючи позовні вимоги місцевий господарський суд виходив з того, що з набранням чинності Законом України "Про приватизацію державного і комунального майна" (2269-19) та у відповідності до Положення про приватизацію об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова, затвердженого рішенням 24 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 19.12.2018 № 1382/18, якими змінено порядок та процедуру продажу майна, покупець не позбавляється можливості подальшого здійснення та завершення процедури приватизації спірного майна шляхом його викупу позивачем як орендарем, з урахуванням нового порядку (в тому числі з урахуванням оцінки об'єкту приватизації за новим порядком), на підставі рішень, прийнятих до набрання чинності вказаним Законом. Навпаки, відповідно до абз. 1 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" (2269-19) передбачено таку можливість, що свідчить про продовження існування обов'язку Департаменту з завершення процедури приватизації. При цьому судом встановлено, що ФОП Шкурко Владиславом Ігоровичем виконано усі належні дії щодо приватизації об'єкту, натомість Управління жодних дій щодо підготовки необхідних документів та запровадження заходів, передбачених нормами діючого законодавства щодо виконання рішення 13 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 21.06.2017 №691/17 у частині приватизації шляхом викупу спірних приміщень здійснено не було.

Також суд вказав, що Управлінням не доведено, вилучення яких документів слідчим в межах кримінального провадження, робить неможливим здійснення заходів щодо приватизації.

2.5. Погоджуючись із висновком суду першої інстанції, апеляційний господарський суд зазначив, що рішення місцевого суду є таким, що прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Харківської області від 09.04.2019 та постановою Східного апеляційного господарського суду від 03.06.2019 у справі № 922/3551/18, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані рішення місцевого суду та постанову суду апеляційної інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

3.2. Узагальнені доводи касаційної скарги Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради:

- судами попередніх інстанцій невірно застосовано Закон України "Про приватизацію державного та комунального майна" (2269-19) та Положення про приватизацію об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 19.12.2018 №1382/18, оскільки рішення про приватизацію було прийнято до набрання чинності таких актів, а завершення розпочатої процедури приватизації за вказаними актами є неможливим;

- суди не взяли до уваги та не врахували, що в даному випадку процедуру приватизації неможливо завершити у зв'язку із арештом документації, яка стосується оцінки, продажу та приватизації комунального майна, згідно з протоколом обшуку від 14.12.2017 за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.10.2017 №42017220000001129 на підставі ухвали слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 22.11.2017 у справі №646/7935/17.

4. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, яким керувався суд

4.1. Відповідно до частини першої статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

4.2. Згідно із частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а частиною першою статті 16 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

4.3. Відповідно до частин першої та другої статті 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист прав і законних інтересів.

4.4. Зазначені норми визначають об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Таким чином порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту. Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, який має відповідати тим фактичним обставинам, які склалися, виходячи із тих відносин, які відповідають відповідним нормам права.

4.5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 14.12.2017 старшим слідчим першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Харківської області Шаповаловим Євгеном Євгеновичем на підставі ухвали слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 22.11.2017 вилучено в Управління оригінали первинних документів щодо розпочатої процедури приватизації нежитлових приміщень.

Заперечуючи проти заявлених ФОП Шкурко В.І. позовних вимог про зобов'язання Управління підготувати необхідні документи та запровадити заходи щодо виконання рішення Ради від 20.09.2017 №757/17 у частині приватизації шляхом викупу ФОП Шкурко В.І. нежитлового приміщення, Управління наголошувало на тому, що завершення процедури приватизації неможливе через вилучення та арешт оригіналів первинних документів щодо розпочатої процедури приватизації нежитлових приміщень в межах кримінального провадження, в тому числі й на документи по приватизації нежитлового приміщення Шкурко В.І., що не залежить від волі Управління.

На підтвердження своїх заперечень Управління надало копію ухвали Червонозаводського районного суду м. Харкова від 20.12.2017 у справі №646/7935/17 (№ провадження 1-кс/646/6006/2017).

З наведеної ухвали вбачається, що на первинну документацію, зокрема й ту, яка стосується приватизації нежитлових приміщень ФОП Шкурко В.І. (п. 161 ухвали), що була виявлена та вилучена старшим слідчим першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Харківської області Шаповаловим Євгеном Євгеновичем, за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017220000001129 від 19.10.2017, під час обшуку 14.12.2017 приміщень Управління, накладено арешт.

Відповідно до статті 170 Кримінального процесуального кодексу України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

В матеріалах справи відсутні докази скасування арешту, накладеного ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 20.12.2017 у справі №646/7935/17 (№ провадження 1-кс/646/6006/2017).

Проте при вирішенні спору, ані суд першої інстанції, ані суд апеляційної інстанції, не дослідили наведені докази та не надали їм відповідної правової оцінки, не зважаючи на те, що наведені докази мають значення для встановлення можливості виконання судового рішення в разі задоволення позову з урахуванням накладеного на вилучену у відповідача первинну документацію арешту.

Крім того, вирішуючи спір, суди мають виходити із того, що обраний позивачем спосіб захист цивільних прав має бути не тільки ефективним, а й відповідати правовій природі тих правовідносин, що виникли між сторонами, та має бути спрямований на захист порушеного права.

4.8. Судами попередніх інстанцій встановлено, що порядок та процедура приватизації комунального майна на момент прийняття рішення Радою від 20.09.2017 №757/17 були визначені Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (2171-12) , який на час звернення позивача з позовом втратив чинність з прийняттям Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" (2269-19) , який набрав чинності 07.03.2018.

Рішення Ради від 21.06.2017 №691/17, яким затверджено Програму приватизації та відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2017-2022 роки також втратило чинність у зв'язку з прийняттям Радою рішення від 19.12.2018 №1382/18 "Про затвердження Положення про приватизацію об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова".

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" (2269-19) приватизація (продаж) об'єктів, щодо яких рішення про приватизацію було прийнято до набрання чинності цим Законом, здійснюється та завершується відповідно до вимог цього Закону, крім об'єктів, за якими: дата проведення аукціону, конкурсу, викупу, продажу пакетів акцій (часток, паїв) господарських товариств, зазначена в опублікованому інформаційному повідомленні про продаж державного або комунального майна, припадає на день після набрання чинності цим Законом; після завершення процедури продажу відбувається оформлення договору купівлі-продажу; на момент прийняття рішення про їх приватизацію належали до об'єктів групи Г згідно з класифікацією об'єктів приватизації, встановленою Законом України "Про приватизацію державного майна" (2163-12) , та щодо яких є дійсною оцінка, або Кабінетом Міністрів України визначено радника для надання послуг з підготовки до приватизації та продажу об'єктів приватизації за результатами проведення конкурсу.

Згідно з пунктом 24.1 Положення про приватизацію об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова, затвердженого рішенням Ради від 19.12.2018 №1382/18, приватизація (продаж) об'єктів, щодо яких рішення про приватизацію було прийнято до набрання чинності цього Положення, здійснюється та завершується відповідно до вимог цього Положення.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що процедура приватизації нежитлових приміщень має бути завершена відповідно до вимоги Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" (2269-19) та Положення про приватизацію об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова, затвердженого рішенням Ради від 19.12.2018 №1382/18.

Частинами 1-3 статті 18 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" визначено, що приватизація об'єктів державної або комунальної власності, переданих в оренду, здійснюється шляхом продажу на аукціоні або шляхом викупу, якщо виконуються умови, передбачені частиною другою цієї статті.

Орендар одержує право на викуп орендованого майна (будівлі, споруди, нежитлового приміщення) за ціною, визначеною за результатами його незалежної оцінки, якщо виконується кожна з таких умов: орендарем здійснено поліпшення орендованого майна, які неможливо відокремити від відповідного об'єкта без заподіяння йому шкоди, в розмірі не менш як 25 відсотків ринкової вартості майна, визначеної суб'єктом оціночної діяльності для цілей оренди майна; орендар отримав письмову згоду орендодавця на здійснення невід'ємних поліпшень, які надають йому право на приватизацію майна шляхом викупу; невід'ємні поліпшення виконані в межах трирічного строку з дати визначення ринкової вартості майна для цілей укладання договору оренди або для цілей продовження договору оренди; здійснення і склад невід'ємних поліпшень, у тому числі невід'ємний характер поліпшень, підтверджені висновком будівельної експертизи, а вартість невід'ємних поліпшень, підтверджених висновком будівельної експертизи, визначена суб'єктом оціночної діяльності; орендар належно виконує умови договору оренди, відсутня заборгованість з орендної плати; договір оренди є чинним на момент приватизації.

Надання згоди орендодавця на здійснення невід'ємних поліпшень здійснюється в порядку, визначеному Фондом державного майна України або місцевою радою.

Орендар, який виконав умови, передбачені частиною другою цієї статті, має право на приватизацію об'єкта шляхом викупу.

Суди попередніх інстанцій, вирішуючи спір не дослідили та не встановили, чи були порушені права позивача внаслідок відмови йому Управлінням у проведенні подальших дій щодо приватизації нежитлових приміщень, про що було зазначено у листі від 11.07.2018 №7910, з огляду на положення статті 18 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна".

4.9. Враховуючи викладене, оскільки судами першої та апеляційної інстанцій не дотримано вимог процесуального закону щодо прийняття рішення на підставі всебічного, повного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, не досліджено належним чином зібрані у справі докази та не встановлено пов'язані з ними обставини, висновки судів щодо наявності правових підстав для задоволення позову є передчасними.

5. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

5.1. Відповідно до положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

5.2. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

5.3. Згідно з частиною 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема суд не дослідив зібрані у справі докази.

5.4. З врахуванням викладеного, оскільки як місцевий, так і апеляційний господарські суди припустились неправильного застосування приписів Господарського процесуального кодексу України (1798-12) стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, а у Верховного Суду відсутня процесуальна можливість з'ясувати дійсні обставини справи, що перешкоджає ухвалити нове рішення у справі, то це відповідно є підставою для скасування рішень судів попередніх інстанцій, та передання справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

5.5. Під час нового розгляду господарському суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, прав та обов'язків сторін, і, залежно від встановленого та відповідно до вимог чинного законодавства, вирішити спір.

Керуючись статтями 236, 300, 301, 308, 310, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради задовольнити частково, постанову Східного апеляційного господарського суду від 03.06.2019 та рішення Господарського суду Харківської області від 09.04.2019 у справі №922/3551/18 скасувати, справу передати на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.