1. Товариство з обмеженою відповідальністю "МІКСПАК" (далі - ТОВ "МІКСПАК") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про визнання страховим випадком дорожньо-транспортну пригоду за адміністративним протоколом серії БД № 122162 за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП (80731-10) ) за участю транспортного засобу Nissan Micra, реєстраційний номер НОМЕР_1, реєстраційне свідоцтво НОМЕР_2, номер кузова НОМЕР_3, який належить на праві власності ТОВ " МІКСПАК", а також про стягнення з відповідача - акціонерного товариства " Страхова компанія "АХА Страхування" (далі - ПАТ "СК "АХА Страхування") 208 222,21 грн, з яких: 163 370,62 грн страхове відшкодування, 40 189,17 грн пеня, 1 544, 00 грн - 3 % річних та 3 118,42 грн - збитки від інфляції.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.12.2018 у справі №910/10030/18, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2019, позов задоволено частково. Стягнуто на користь ТОВ "МІКСПАК" 163 370,62 грн страхового відшкодування, 4 212,55 грн судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

3. Аргументуючи судове рішення, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, зазначив, що зі сторони позивача були виконані усі покладені на нього обов`язки за умовами договору страхування, жодних перешкод у розслідуванні обставин страхової події для відповідача зі сторони позивача не створювалось, усі документи були надані.

4. Не погоджуючись із рішенням Господарського суду міста Києва від 13.12.2018 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2019 у справі №910/10030/18, ПАТ "СК "АРКС" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить зазначені рішення скасувати та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

5. Підставами для скасування рішень скаржник вважає порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, зокрема статей 74- 79, 210, 26 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ), статей 6, 9, 16 Закону України "Про страхування", статей 626, 627, 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ).

6. Скаржник стверджує, що водій застрахованого автомобіля не виконав умови договору страхування від 22.06.2017 № 223844а7, не повідомив про настання дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) органи Національної поліції України та зник з місця події, що є порушенням пунктів 22.2.2, 23.1.2, 23.1.5 договору, однак суди попередніх інстанцій невірно оцінили вказані факти.

7. Крім того, суди безпідставно не взяли до уваги аудіо записи розмов між представником ТОВ " МІКСПАК" та представником ПАТ "СК "АХА Страхування". Також під час часткового задоволення позову у справі № 910/10030/18 суди при розрахунку суми страхового відшкодування не враховували відомості, зазначені у висновку експерта судової автотоварознавчої еспертизи від 04.10.2018 № 370/18.

8. Заявник вважає, що судами неправильно визначено, що ТОВ "МІКСПАК" є належним позивачем у справі № 910/10030/18, оскільки таким має бути Публічне акціонерне товариство "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК".

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

9. У відзиві на касаційну скаргу, ТОВ "МІКСПАК" вказує на безпідставність доводів скаржника та вважає правильними висновки судів попередніх інстанцій.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

10. Як установили суди попередніх інстанцій та вбачається із матеріалів справи, 22.06.2017 між ТОВ "МІКСПАК" (страхувальником) та ПАТ "СК "АХА Страхування" (страховиком) укладений договір добровільного страхування наземного транспорту "Все включено" №223844а7д (далі - договір страхування), за яким був застрахований автомобіль "Nissan Micra", реєстраційний номер НОМЕР_1, реєстраційне свідоцтво НОМЕР_2, номер кузова НОМЕР_3 на суму 269 288,40 грн.

11. 25.02.2018 близько 00 год. 15 хв. трапилась ДТП за участю застрахованого автомобіля.

12. В порядку пункту 24.1.1.1 договору страхування Страхувальником було повідомлено Страховика про настання події, що має ознаки страхового випадку шляхом телефонного звернення до контакт-центру Страховика. ПАТ "СК "АХА Страхування" було порушено страхову справу з "КАСКО" за №1.003.18.0002869.

13. 20.03.2018 після оформлення та отримання необхідних документів ТОВ "МІКСПАК" подав до офісу відповідача у м. Дніпро перелік документів, які підтверджують настання страхового випадку та розмір збитків.

14. За змістом пунктів 22.1.2-22.1.4. договору страхування страховик зобов`язаний протягом двох робочих днів, як тільки йому стало відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасної виплати страхового відшкодування. При настанні страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування в порядку та в строку згідно з розділом 25 договору. При відмові у виплаті страхового відшкодування протягом п`яти робочих днів з дня складання Страхового акта письмово повідомити Страхувальнику та Вигодонабувачу причини відмови, але в будь-якому разі не пізніше 15 робочих днів з моменту отримання всіх необхідних документів, згідно з розділом 24 договору.

15. Згідно з пунктом 25.3 договору страхування страховик повинен скласти страховий акт протягом 7 (семи) робочих днів, починаючи з моменту отримання повідомлення про настання події.

16. Відповідно до пункту 25.13 договору страхування страховик має право відкласти складання страхового акта у певних випадках, але не більш ніж на два місяці із дати подання повідомлення про настання події та заяви на виплату страхового відшкодування з іншими документами, передбаченими пунктом 24.1.2 договору страхування.

17. Позивач 31.05.2018 та повторно 20.06.2018 звернувся до відповідача із листом від 30.05.2018 № 1/30-05 щодо складення страхового акта.

18. У порушення умов договору відповідач страховий акт не склав. Доказів протилежного матеріали справи не містять.

19. Згідно з пунктом 20.1 договору страхування страховик зобов`язався компенсувати страхувальнику прямі збитки, які є наслідком настання певних подій за страховими ризиками, що наведені у пункті 20.2 страхового договору, які носять ознаки імовірності та випадковості, а також зобов`язався компенсувати понесені страхувальником додаткові витрати, згідно з пунктами 29.9 та 29.10. договору страхування в результаті настання страхового випадку.

20. Відповідно до пункту 20.2.2 договору страхування збитки внаслідок ДТП - будь-яке пошкодження або знищення транспортного засобу, його окремих складових частин чи додаткового обладнання внаслідок ДТП.

21. Пунктом 15 договору страхування передбачені умови виплати страхового відшкодування, а саме на базі СТО за вибором страховика.

22. Згідно з ремонтною калькуляцією СТО "ЗІГФРІД-ПЛЮС" від 01.03.2018 № 1.003.18.0 загальна вартість ремонту становить 163 370,62 грн.

23. Листом від 01.10.2018 № 8189/18Ц ПАТ "СК "АХА Страхування" зазначила, що водій застрахованого авто ( ОСОБА_1 ) після ДТП зник з місця дорожньо-транспортної пригоди. За змістом пунктів 26.5.3, 26.5.4, 26.5.6, 26.5.1 договору страхування страховик має право відмовити у виплаті страхового відшкодування, якщо: страхувальник повідомив страховику неправдиву інформації про об`єкт страхування або про факт настання страхового випадку та/або у разі надання страхувальником на запит страховика відомостей, які не відповідають дійсності по фактах, що не стосуються страхового випадку його обставин; страхувальник несвоєчасно повідомив страховика про настання страхового випадку без поважних на це причин або створював страховикові перешкоди у визначення обставин страхового випадку та розміру збитків (своєчасно не надав пошкоджений транспортний засіб для огляду або не повідомив дійсні обставини страхового випадку та ін.); страхувальник (його представник) не виконав обов`язків, передбачених умовами договору; збитки сталися внаслідок непідкорення представникам правоохоронних органів (втеча з місця злочину, переслідування робітниками поліції). У зв`язку з цим, ПАТ "СК "АХА Страхування" вважала, що відсутні підстави для визнання заявленого 25.02.2018 випадку страховим та здійснення виплати страхового відшкодування щодо такої події.

24. Згідно з пунктом 23.1.5 договору страхування у разі настання передбаченої у пункті 20.2 договору події, страхувальник зобов`язаний при ДТП діяти у відповідності до пунктів 2.10, 2.11 Правил дорожнього руху.

25. Зазначені пункти Правил дорожнього руху передбачають залишення водія на місці пригоди та виклик поліції. При цьому, якщо водій порушує зазначені пункти Правил дорожнього руху - на нього складається відповідний адміністративний протокол за ст. 122-4 КУпАП, який передається до суду, де у разі доведеності вини водія, виноситься постанова про порушення відповідною особою пунктів 2.10, 2.11 Правил дорожнього руху.

26. ПАТ "СК "АХА Страхування" на підтвердження порушення водієм пунктів 2.10, 2.11 Правил дорожнього руху надало копію листа Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області від 04.05.2018, у якому зазначено, що у відношенні водія автомобіля Nissan Місга - ОСОБА_1, складений адміністративний протокол БД №122163 за статтею 122-4 КУпАП, тобто залишення місця дорожньо-транспортної пригоди.

27. Відповідно до листа Департаменту інформатизації Міністерства внутрішніх справ України від 16.10.2018 № 16/3-3625 зазначений протокол про адміністративне правопорушення від 26.02.2018 № 122163 скасований та анульований поліцією на підставі висновку перевірки від 07.03.2018.

28. 24.04.2018 Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська винесена постанова № 200/4639/18 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП та накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 340,00 грн.

29. Згідно з пунктом 25.12 договору страхування у випадку виникнення суперечок між сторонами про причини та розмір збитку (витрати на відновлення транспортного засобу), кожна із сторін має право вимагати проведення незалежної експертизи.

30. ПАТ "СК "АХА Страхування" лише 03.10.2018 звернувся до судового експерта з приводу автотоварознавчої експертизи колісного транспортного засобу.

31. Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що відповідач не погоджувався із вартістю відновлювального ремонту або пропонував позивачу проведення незалежної експертизи.

Позиція Верховного Суду

32. Здійснивши розгляд касаційної скарги у письмовому провадженні, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, подані заперечення, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

33. Згідно зі статтею 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

34. Верховний Суд вважає безпідставними доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі щодо неналежної оцінки доказів у справі № 910/10030/18, адже відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. При цьому суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

35. Твердження скаржника про те, що водій автомобіля Nissan Місга -

ОСОБА_1 порушив пункт 2.10 Правил дорожнього руху, оскільки залишив місце ДТП, ґрунтуються на власній оцінкці доказів у справі № 910/10030/18 і не встановлені судами попередніх інстанцій. За наслідками вчинення ДТП складений адміністративний протокол БД №122163 за статтею 122-4 КУпАП, однак судами встановлено, що цей протокол скасовано, а ОСОБА_1 постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 24.04.2018 у справі № 200/4639/18 притягнуто до адміністративної відповідальності лише на підставі статті 124 КУпАП.

36. У судів попередніх інстанцій у справі № 910/10030/18 не було підстав для встановлення порушень договору страхування у цій частині, оскільки саме суд загальної юрисдикції має оцінювати дії водія, який керував автомобілем у момент вчинення ДТП, на предмет відповідності Правилам дорожнього руху та знаходження у причинному зв`язку з виникненням ДТП. Жодних інших доводів, які могли б бути підставою для встановлення протилежних фактів, судам надано не було.

37. Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Основними видами господарських зобов`язань є майново-господарські зобов`язання та організаційно-господарські зобов`язання.

38. За змістом статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

39. Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

40. Згідно зі статтю 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

41. Страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі (частина 2 статті 8 Закону України "Про страхування").

42. Згідно зі статтею 354 ГК України за договором страхування страховик зобов`язується у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній страхувальником у договорі страхування, а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

43. За змістом статті 988 ЦК України страховик зобов`язаний, зокрема, протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати страхувальникові; у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

44.Пунктом 5 частини 1 статті 989 ЦК України визначено, що страхувальник зобов`язаний повідомити страховика про настання страхового випадку у строк, встановлений договором.

45. Судами попередніх інстанцій встановлено, що у відповідності до пункту 24.1.1.1 договору страхування Страхувальником було повідомлено Страховика про настання події, що має ознаки страхового випадку шляхом телефонного звернення до контакт-центру Страховика.

46. Відповідно до статті 20 Закону України "Про страхування" страховик зобов`язаний протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати або страхового відшкодування страхувальнику. При настанні страхового випадку страховик повинен здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

47. Згідно зі статтею 25 Закону України "Про страхування" здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

48. Суди першої та апеляційної інстанцій надавши оцінку обставинам, які підтверджені належними, достовірними та допустимими доказами та зважаючи на відсутність таких доказів щодо порушення ОСОБА_1 . пункту 2.10 Правил дорожнього руху, дійшли правомірного висновку, що ДТП, яка сталася 25.02.2018, є страховим випадком у відповідності до умов договору страхування. Таким чином, позивачем виконано обов`язки, покладені на нього законодавством та договором страхування, однак відповідач безпідставно не склав страховий акт, а тому наявні підстави для виплати ТОВ "МІКСПАК" страхового відшкодування.

49. Твердження заявника щодо неврахування судами попередніх інстанцій висновку експерта судової автотоварознавчої еспертизи від 04.10.2018 № 370/18 є суперечними з огляду на таке. Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до пункту 25.12 договору страхування у випадку виникнення суперечок між сторонами про причини та розмір збитку (витрати на відновлення транспортного засобу), кожна із сторін має право вимагати проведення незалежної експертизи. Водночас належних та допустимих доказів того, що відповідач не погоджувався із вартістю відновлювального ремонту або пропонував позивачу проведення незалежної експертизи судом не встановлено. Крім того, згідно з пунктом 25.13 договору страхування Страховик має право відкласти складання страхового акта, але не більш ніж на два місяці із дати подання повідомлення про настання події та заяви на виплату страхового відшкодування з іншими документами. Із системного аналізу вказаних норм вбачається, що не погоджуючись із розміром збитку, ПАТ "СК "АХА Страхування" мала право відкласти складення відповідного страхового акта на два місяці, протягом якого має можливість провести експертизу. Однак, вказаним правом відповідач своєчасно не скористався, оскільки висновок експерта судової автотоварознавчої еспертизи датований лише 04.10.2018, що значно перевищує двомісячний строк з моменту звернення ТОВ "МІКСПАК" 20.03.2018 із повідомленням про настання події та заявою на виплату страхового відшкодування, що фактично суперечить умовам договору страхування та не може вважатись обґрунтованою підставою нескладення страхового акта

50. Помилковими є доводи скаржника про те, що ТОВ "МІКСПАК" неналежний позивач у справі № 910/10030/18. Зокрема, суди попередніх інстанцій вірно зазначили, що згідно з витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 10.07.2018 за № 56264254 із зазначеного реєстру вилучено запис №15408741. Така дія проведена у зв`язку з повним погашенням кредиту за автомобіль Nissan Micra 2014, реєстраційний номер НОМЕР_1 та повним переходом права власності на вказаний автомобіль до ТОВ "МІКСПАК".

51. У зв`язку із викладеним, колегія суддів вважає, що судами першої і апеляційної інстанції у межах норм процесуального законодавства здійснено розгляд справи № 910/10030/18, аргументи касаційної скарги щодо порушення норм матеріального права не знайшли свого підтвердження та зводяться до помилкової оцінки доказів наявних у матеріалах справи.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги та норми права, якими керувався суд

52. Згідно зі статтею 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

53. За змістом пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

54. Відповідно до частини 1 статті 309 цього Кодексу суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

55. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції колегія суддів вважає, що судові рішення у справі прийнято із додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для їх скасування не вбачається.

56. Доводи, викладені у касаційній скарзі, про порушення і неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваних судових рішень не отримали підтвердження, не спростовують обставин, на які послалися суди як на підставу для відмови у позові, ґрунтуються на переоцінці доказів, зібраних у справі, що за змістом статті 300 ГПК України не належить до повноважень суду касаційної інстанції, у зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування оскаржених у справі постанови суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції не вбачається.