ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 серпня 2019 року
м. Київ
Справа № 905/2245/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючого - Пєскова В.Г.,
суддів: Васьковського О.В., Катеринчук Л.Й.,
за участю секретаря судового засідання - Хмельовського В.О.;
за участю представників:
Приватного акціонерного товариства "Ветропак Гостомельський Склозавод" - Борущака Р.Р.,
Приватного акціонерного товариства "Ефес Україна" - Радтке О.Д.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Ветропак Гостомельський Склозавод"
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 11.06.2019
у складі колегії суддів: Гребенюк Н.В. (головуючий), Медуниця О.Є., Пушай В.І.
та на рішення Господарського суду Донецької області від 27.02.2019
у складі судді Левшиної Г.В.
у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Ветропак Гостомельський Склозавод"
до Приватного акціонерного товариства "Ефес Україна"
про стягнення заборгованості в сумі 1 756 821, 54 грн.
За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд
ВСТАНОВИВ:
Хронологія подій та опис обставин, встановлених судами
1. 17.02.2014 між Публічним акціонерним товариством "Ветропак Гостомельський Склозавод" (далі - ПАТ "Ветропак Гостомельський Склозавод"), найменування якого змінено на ПрАТ "Ветропак Гостомельський Склозавод", як постачальником та ПрАТ "Ефес Україна" (покупець) укладено договір поставки № 2 (далі - договір), згідно п.п.1.1 якого постачальник зобов`язався виготовити, поставити та передати у власність покупця, а покупець оплатити та прийняти у власність в кількості, за ціною та в строки, визначені цим договором, товар (продукцію) а саме: пляшки скляні для пивної продукції під знаком для товарів та послуг "Белый медведь" (надалі - ВМ Osoboe 500 ml), зі скла зеленого кольору, що відповідають затвердженому кресленню (додаток № 3), що є невід`ємною частиною цього договору; пляшки скляні для пивної продукції під знаком для товарів та послуг "Белый медведь" (надалі - ВМ Osoboe 500 ml), зі скла коричневого кольору, що відповідають затвердженому кресленню (додаток № 3), що є невід`ємною частиною цього договору; пляшки скляні для пивної продукції під знаком для товарів та послуг Сармат (надалі - Legend 500 ml), зі скла коричневого кольору, що відповідають затвердженому кресленню (додаток № 4), що є невід`ємною частиною цього договору.
2. Відповідно до п.1.2 договору в редакції додаткової угоди від 13.05.2014 № 2 загальна кількість та асортимент товару, що поставляється за цим договором, а також вартість кожного окремого асортименту визначається в узгодженій сторонами загальній специфікації, яка є додатком № 1 до цього договору. В додатку № 2 сторони погодили орієнтовний графік поставок товару на 2014 рік.
3. Додатковою угодою від 17.02.2014 № 1 змінено номер договору поставки № 2 на № 1.
4. Згідно з п. 6.2 договору засоби упаковки (стандартний плоский дерев`яний піддон типу 2ПО4 розміром 1000х1200 мм, прокладка - лист поліпропіленовий) є зворотною тарою (далі - зворотна тара), що підлягає поверненню.
5. Під поняттям "зворотний піддон" слід розуміти цілий піддон, який може бути використаний під час термоусадження плівки з продукцією та відповідає вимогам ГОСТ 9557-87 або ГОСТ 9078-84 із обов`язковою наявністю клема АТ "Ветропак Гостомельський Склозавод" - торгової марки Ветропак (п. 6.2.1 договору).
6. Під поняттям "зворотна прокладка" слід розуміти цілу поліпропіленову прокладку без наявних ознак руйнувань з урахуванням зносу (потертість, зміна відтінку кольору) із обов`язковою наявністю клема АТ "Ветропак Гостомельський Склозавод" - торгової марки Ветропак (п. 6.2.2 договору).
7. За умовами п. 6.3 договору зворотна тара вважається поставленою постачальником та прийнятою покупцем, якщо немає претензій: за кількістю - за відсутності різниці між кількістю, вказаною в товарно-транспортних документах, та фактично отриманою; за якістю - якщо якість відповідає вимогам цього договору.
8. У п. 6.4 договору сторони дійшли згоди про те, що засоби упаковки багаторазового використання (зворотна тара) повертаються постачальнику на умовах DDP - Госпомель (Київська область, смт. Гостомель, пл. Рекунова, 2), відповідно до Правил інтерпретації міжнародних торгових термінів ІНКОТЕРМС в редакції 2010 року, у стані, придатному для повторного використання.
9. Відповідно до п. 6.11 договору в редакції додаткової угоди від 13.05.2014 № 2 зворотні піддони підлягають поверненню в 45-денний термін з моменту отримання їх покупцем. Зворотні піддони приймаються постачальником за наявності відповідно оформлених оригінальних документів, а саме оформленої товарно-транспортної накладної, видаткової накладної.
10. Відповідно до п. 6.12 договору в редакції додаткової угоди від 13.05.2014 № 2 зворотні прокладки підлягають поверненню в 45-денний термін з моменту отримання їх покупцем. Зворотні прокладки приймаються постачальником за наявності відповідних транспортних документів. Покупець зобов`язується повертати зворотні прокладки за зворотних піддонах без пакувальних ярликів в кількості по 200 штук на кожному зворотному піддоні. Зворотні прокладки повинні бути закріплені бандарною стрічкою з двох сторін чи стрейч плівкою та перекладені аркушем через кожні 20 чи 40 шт. для полегшення їх перерахунку, згідно п. 6.12 договору за нумерацією, визначеною додатковою угодою від 13.05.2014 № 2.
11. У п. 6.9 договору сторони дійшли згоди про те, що в разі несвоєчасного повернення зворотної тари, на 46-ий день постачальник має право виставити покупцю рахунок на оплату заставної вартості неповернутої вчасно зворотної тари з урахуванням ПДВ. Покупець має оплатити виставлений постачальником рахунок не пізніше 15 календарних днів з моменту його отримання покупцем.
12. Якщо протягом 12 календарних місяців з дати поставки товару у зворотній тарі ця тара не буде повернута постачальнику, то така неповернута тара втрачає статус зворотної та вважається такою, що безоплатно (в разі неповернення з вини постачальника), чи, відповідно, оплатно (якщо покупець ухилився від повернення зворотної тари) передана у власність покупця за заставною вартістю, у перший день після спливу такого 12-місячного строку, відповідно п. 6.9 договору.
13. Протягом жовтня-грудня 2014 року позивач відвантажив відповідачу продукцію за договором поставки від 17.02.2014 № 1 за видатковими накладними, копії яких долучені до матеріалів справи, остання поставка відбулась 12.12.2014, однак зворотна тара (листи/прокладки у кількості 151 152 шт. і піддони у кількості 4 263 шт.) не була повернута відповідачем позивачу та її вартість не була оплачена.
Обґрунтування позову
14. З огляду на зазначені вище обставини у вересні 2017 року ПрАТ "Ветропак Гостомельський Склозавод" звернулося до Господарського суду Донецької області із позовом до відповідача, ПрАТ "Ефес Україна", про стягнення 1 096 813, 44 грн боргу згідно п.6.9 договору поставки від 17.02.2014 № 1, пені в сумі 300 327, 27 грн, трьох процентів річних в сумі 86 362, 78 грн, інфляції в сумі 628 474, 10 грн, процентів за користування чужими грошовими коштами в розмірі 562 281,07 грн.
15. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором поставки № 1 з повернення зворотної тари (пакувальних матеріалів) оплати її заставної вартості, внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість та виникли підстави для нарахування пені, інфляційних втрат, 3% річних та процентів за користування чужими грошовими коштами.
16. У подальшому позивач подав до суду заяву про уточнення позовних вимог від 31.10.2017 № 07/2125, в якій просив стягнути з відповідача 1 096 813, 44 грн боргу згідно п.6.9 договору поставки від 17.02.2014 № 1, пеню в сумі 230 964, 67 грн, три проценти річних в сумі 62 022, 52 грн, інфляцію в сумі 244 589, 39 грн, проценти за користування чужими грошовими коштами в розмірі в сумі 327 262, 49 грн.
17. 28.11.2017 від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог від 27.11.2017 № 07/2460, в якій ПрАТ "Ветропак Гостомельський Склозавод" відмовився від позовної вимоги щодо стягнення пені у розмірі 230 964, 67 грн, щодо решти вимог надав уточнені розрахунки та з огляду на допущену технічну описку у позовній заяві та заяві про уточнення позовних вимог від 31.10.2017 № 07/2125 просив стягнути на його користь з відповідача 1 096 554, 24 грн боргу згідно п.6.9 договору поставки від 17.02.2014 № 1; 3 % річних в сумі 64 441, 37 грн; інфляційних втрат в сумі 257 690, 27 грн; процентів за користування чужими грошовими коштами в розмірі 338 135, 66 грн. До заяви надано рахунок-фактуру від 18.07.2017 № 18/07 та докази його направлення відповідачу.
18. Відповідач проти вказаних обставин не заперечував, доказів наявності претензій щодо кількості або якості поставленої позивачем зворотної тари суду не надав.
Розгляд справи судами
19. Рішенням Господарського суду Донецької області від 11.12.2017, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 26.03.2018, позов задоволено частково: стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 1 096 554, 24 грн, три проценти річних в сумі 64 441, 34 грн, інфляцію в розмірі 257 690, 27 грн, витрати з оплати судового збору в сумі 21 280, 30 грн. У задоволенні решти позову відмовлено.
20. Постановою Верховного Суду від 22.08.2018 постанову Донецького апеляційного господарського суду від 26.03.2018 та рішення Господарського суду Донецької області від 11.12.2017 у справі № 905/2245/17 скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
21. Як було зазначено Верховним Судом, суди попередніх інстанцій не врахували положень частини другої статті 530 ЦК України, а саме, не здійснили системного аналізу положень договору поставки від 17.02.2014 № 1 на предмет наявності у ньому строку (терміну) виконання покупцем обов`язку щодо оплати вартості тари, набутої у власність на підставі договору після закінчення 12 місяців з дати поставки товару.
22. Під час нового розгляду рішенням Господарського суду Донецької області від 27.02.2019, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 11.06.2019, у задоволенні позову відмовлено.
23. Судові рішення мотивовані наявністю обов`язку відповідача оплатити набуту у власність поворотну тару за умови виставлення відповідного рахунку позивачем, чого позивачем зроблено не було.
Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про безпідставність заявленого позову, оскільки строк виконання зобов`язання відповідача ще не настав.
Суди вказали про неналежність надісланої вимоги-платежу від 18.07.2017 № 07/994 (т. 3, а.с. 223-224), оскільки неможливо зробити висновок, що саме вказана вимога була направлена відповідачу, остання містить вимоги щодо сплати іншої вартості зворотної тари ніж та, що є предметом розгляду у даній справі, посилання на договір з іншими реквізитами тощо. При цьому суди дійшли висновку про те, що позов у даній справі було подано 23.09.2017, а належний по формі рахунок-фактуру на оплату неповернутої тари у розумінні статті 530 ЦК України від 18.07.2017 № 18/07 було надіслано лише 24.11.2017.
Судами встановлено, що відповідачем здійснювалися спроби повернути спірну тару, однак це було неможливо внаслідок обмежень при перетині кордону зі сторони тимчасово окупованої частини Донецької області.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
24. 27.06.2019 ПрАТ "Ветропак Гостомельський Склозавод" подано касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 11.06.2019 та рішення Господарського суду Донецької області від 27.02.2019; ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.
25. Посилання зроблено на порушення судами статей 218, 219, 530, 535, 538, 539, 617, 692 ЦК України. Зокрема, зазначено про неврахування судами неможливості своєчасного виставлення рахунку внаслідок зміни місця знаходження відповідача, а також про невірне визначення судами наслідків безумовності переходу права власності на спірну тару за фактом закінчення 12 місячного строку неповернення через призму положень частини першої статті 530 ЦК України.
Б. Доводи відзиву на касаційну скаргу
26. 05.08.2019 до Верховного Суду від ПрАТ "Ефес Україна" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому з посиланням на правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій наведено прохання залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
А. Оцінка аргументів учасників справи
і висновків судів першої й апеляційної інстанцій
А. Щодо суті касаційної скарги
27. Заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні учасників справи, здійснивши перевірку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційну скаргу необхідно задовольнити частково з таких підстав.
28. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
29. Суди попередніх інстанцій, відмовляючи в задоволенні позову, зазначили про направлення позивачем неналежного по формі рахунку-фактуру на оплату неповернутої тари. Тому, на переконання судів, строк оплати цієї тари не настав. Також зроблено висновок про безоплатність набуття відповідачем права власності на спірну тару через вжиття ним заходів щодо повернення зворотної тари
30. Однак, колегія суддів не погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій.
31. Відповідно до частини першої статі 193 ГК України (436-15)
та статті 526 ЦК України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
32. На переконання колегії суддів, неоплата відповідачем вартості набутої у власність тари носить характер односторонньої відмови від обов`язку оплатити товар.
33. Судова колегія не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про безоплатність переходу права власності на спірну тару з огляду на вжиття відповідачем заходів щодо повернення зворотної тари, оскільки положення статей 617 ЦК України, 218, 219 ГК України (436-15)
, містять випадки звільнення від відповідальності - якщо порушення зобов`язання відбулося внаслідок дії непереборної сили (форс-мажорних обставин).
34. Відповідно до частини другої статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
35. При цьому, згідно з частиною першою цієї норми Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" (671/97-ВР)
Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
36. Таким чином, документом, що засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), є виданий Торгово-промисловою палатою України чи уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили).
37. Незважаючи на викладене, відповідач не надав суду сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), тобто не підтвердив неможливості виконання ним своїх зобов`язань за договором.
38. Тому колегія суддів доходить висновку про оплатність набуття у власність відповідачем спірної тари.
39. Стосовно невиставлення/ненаправлення позивачем рахунку-фактуру судова колегія вважає, що невиставлення/ненаправлення позивачем рахунку на оплату не звільняє відповідача від обов`язку оплатити послуги, надані позивачем. Так, за своєю правовою природою рахунок-фактура є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати за надані послуги. Ненадання рахунку-фактури не є відкладальною умовою у розумінні приписів статті 212 ЦК України та не є простроченням кредитора у розумінні статті 613 ЦК України.
40. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 07.02.2018 у справі № 910/49/17 та від 22.05.2018 у справі № 923/712/17.
41. Крім того, на думку судової колегії, якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов`язання, необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 ЦК України. Цією нормою передбачено, у тому числі, і можливість виникнення обов`язку негайного виконання. Такий обов`язок випливає, наприклад, з припису частини першої статті 692 ЦК України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред`явив йому кредитор пов`язану з цим вимогу. При цьому передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов`язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору. Відповідні висновки випливають зі змісту частини другої статті 530 ЦК України.
42. Враховуючи встановлені судами обставини та зроблені вище висновки, судова колегія вважає за необхідне скасувати оскаржені судові рішення та прийняти нове рішення у частині відмови ПрАТ "Ветропак Гостомельський Склозавод" у стягненні з ПрАТ "Ефес Україна" 1 096 554, 24 грн, яким стягнути з відповідача на користь позивача 1 096 554, 24 грн вартості поворотної тари.
43. Колегія суддів зазначає про відповідність такого рішення положенням статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (995_004)
через призму мирного володіння своїм майном і концепцію законних очікувань на отримання коштів за поставлений товар.
44. Беручи до уваги те, що суди першої та апеляційної інстанції не перевіряли правильність обчислення заявлених позивачем вимог щодо стягнення з відповідача сум 3 % річних, інфляційних втрат та процентів за користування чужими грошовими коштами, а також неможливість перевірки цих обчислень з огляду на межі повноважень суду касаційної інстанції, встановлені статтею 300 ГПК України, судова колегія вважає за необхідне цю справу у частині позовних вимог про стягнення сум 3 % річних, інфляційних втрат та процентів за користування чужими грошовими коштами направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
45. З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку про необхідність часткового задоволення касаційної скарги та про скасування постанови Східного апеляційного господарського суду від 11.06.2019 та рішення Господарського суду Донецької області від 27.02.2019 у справі № 905/2245/17. У частині відмови ПрАТ "Ветропак Гостомельський Склозавод" у стягненні з ПрАТ "Ефес Україна" 1 096 554, 24 грн прийняти нове рішення. Стягнути з ПрАТ "Ефес Україна" на користь ПрАТ "Ветропак Гостомельський Склозавод" 1 096 554, 24 грн вартості поворотної тари. У решті вимог ПрАТ "Ветропак Гостомельський Склозавод" справу № 905/2245/17 передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
На підставі викладеного та керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 315 ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Ветропак Гостомельський Склозавод" задовольнити частково.
2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 11.06.2019 та рішення Господарського суду Донецької області від 27.02.2019 у справі № 905/2245/17 скасувати.
3. У частині відмови Приватному акціонерному товариству "Ветропак Гостомельський Склозавод" у стягненні з Приватного акціонерного товариства "Ефес Україна" 1 096 554, 24 грн прийняти нове рішення.
4. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Ефес Україна" на користь Приватного акціонерного товариства "Ветропак Гостомельський Склозавод" 1 096 554, 24 грн вартості поворотної тари.
5. Господарському суду Донецької області видати відповідний наказ.
6. У решті вимог Приватного акціонерного товариства "Ветропак Гостомельський Склозавод" справу № 905/2245/17 передати на новий розгляд до Господарського суду Донецької області.
Головуючий В.Г. Пєсков
Судді О.В. Васьковський
Л.Й. Катеринчук