Товариство з обмеженою відповідальністю "Стальспецмонтаж 21" (далі - ТОВ "Стальспецмонтаж 21", позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про зобов`язання публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" (далі - ПАТ "Укргазвидобування", відповідач) виконати умови договору поставки труб бурильних від 06.07.2015р., шляхом прийняття та оплати товару, передбаченого додатком №1 до цього договору (в редакції додаткової угоди від 23.12.2015 р.), та про стягнення з відповідача завданих позивачеві збитків у розмірі 27 087, 00 грн.

Позовні вимоги мотивовані відмовою відповідача від виконання умов договору поставки від 06.07.2015р., укладеного між сторонами, в частині прийняття товару, та понесенням позивачем збитків у вигляді витрат, сплачених іншим суб`єктам господарювання за транспортування товару, який відповідач повинен був прийняти.

Під час нового розгляду справи №910/12653/16 ТОВ "Стальспецмонтаж 21" подано заяву про зміну предмета позову, відповідно до якої позивач просив стягнути з відповідача 492 234,97 грн. збитків у вигляді упущеної вигоди та 27 087,00 грн. реальних збитків.

В обґрунтування зазначеної заяви, позивач вказав на те, що перемога у процедурі закупівлі, укладання договору поставки та додаткових угод до нього підтверджують реальність отримання позивачем упущеної вигоди (прибутку), яку позивач повинен був отримати в разі належного виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки. Тобто, безпідставне невиконання відповідачем своїх зобов`язань з прийняття та оплати товару стали причиною, яка позбавила позивача можливості отримати прибуток.

Збитки у вигляді упущеної вигоди позивачем визначаються як різниця між ціною, за якою позивач придбав товар, та ціною товару, яку відповідач повинен був оплатити позивачеві у разі належного виконання відповідачем умов договору поставки.

Крім того, позивач вказує, що внаслідок невиконання відповідачем своїх договірних зобов`язань, позивач зазнав збитків у розмірі додаткових витрат, сплачених іншим суб`єктам господарювання за транспортування товару для здійснення поставки, яка фактично не відбулася внаслідок порушення відповідачем договору.

Позивач наголошує на наявності складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки відповідача (невиконання договору в частині прийняття товару та його оплати), збитків (понесених позивачем додаткових витрат за транспортування товару та упущеної вигоди), причинного зв`язку (збитки завдані безпосередньо через порушення відповідачем договірних зобов`язань), вини (ухилення відповідача від виконання обов`язку по прийняттю товару та його оплаті).

ПАТ "Укргазвидобування" подано зустрічну позовну заяву про стягнення з ТОВ "Стальспецмонтаж 21" штрафу в розмірі 1 722 822,50 грн. та 4 528 561,99 грн. - пені.

Зустрічний позов мотивовано неналежним виконанням ТОВ "Стальспецмонтаж 21" умов договору поставки від 06.07.2015 р. щодо своєчасної поставки товару.

2. Короткий зміст рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів і мотиви їх прийняття

Рішенням господарського суду міста Києва від 26.07.2018р. у справі №910/12653/16 первісний позов задоволено, у задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Стягнуто з публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Стальспецмонтаж 21" збитки у вигляді упущеної вигоди в розмірі 492 234,97 грн., реальні збитки в розмірі 27 087,00 грн., 7 789, 83 грн. судового збору та витрати на послуги адвоката в розмірі 30 000,00 грн.

Рішення мотивовано порушенням відповідачем умов договору поставки від 06.07.2015р. в частині прийняття та оплати поставленого товару, у зв`язку з чим позивач зазнав збитків у розмірі додаткових витрат за транспортування товару, не прийнятого відповідачем та збитків у вигляді упущеної вигоди в розмірі різниці між ціною, за якою позивач придбав товар, та ціною товару, яку відповідач повинен був оплатити позивачеві у разі належного виконання відповідачем умов договору поставки.

Судом першої інстанції визнані необґрунтованими доводи відповідача щодо неналежної якості товару, оскільки не підтверджені належними та допустимими доказами.

Суд вказав на те, що прийняття товару за якістю та складання актів про неналежну якість товару відповідач здійснив з порушенням вимог, встановлених Інструкцією П-7: при виявленні невідповідності якості поставленої продукції відповідач не призупинив приймання продукції, склав акти, які не відповідають вимогам вказаної Інструкції, не викликав представника позивача, не запросив експерта бюро товарних експертиз для визначення якості продукції.

У частині відмови в задоволенні зустрічних позовних вимог суд першої інстанції зазначив про відсутність правових підстав для стягнення штрафних санкцій за порушення строків поставки товару, оскільки ТОВ Стальспецмонтаж 21" добросовісно виконало умови договору поставки від 06.07.2015р. в частині поставки товару, однак ПАТ "Укргазвидобування" необґрунтовано відмовилося від прийняття поставленого товару.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.03.2019р. у справі №910/12653/16 частково задоволено апеляційну скаргу ПАТ "Укргазвидобування". Скасовано рішення господарського суду міста Києва від 26.07.2018р. у справі №910/12653/16, щодо первісного позову в частині стягнення упущеної вигоди в розмірі 492 234,97 грн. В іншій частині рішення залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції в частині залишення без змін рішення місцевого господарського суду про стягнення з відповідача збитків у розмірі 27 087,00 грн. мотивована тим, що в порушення умов договору відповідач безпідставно відмовився прийняти поставлений позивачем товар згідно зі специфікацією, у зв`язку з чим ТОВ "Стальспецмонтаж 21" зазнало збитків у розмірі додаткових витрат за транспортування товару.

Суд апеляційної інстанції наголошує на наявності в діях відповідача складу цивільного (господарського) правопорушення.

Крім того, апеляційний господарський суд зазначив про відсутність правових підстав для стягнення штрафних санкцій за порушення строків поставки товару, оскільки ТОВ "Стальспецмонтаж 21" виконало умови договору від 06.07.2015р. в частині поставки товару, ПАТ "Укргазвидобування" необґрунтовано відмовилося від прийняття поставленого товару.

Апеляційний господарський суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції про стягнення з відповідача 492 234,97 грн. збитків у вигляді упущеної вигоди вказав на відсутність беззаперечних доказів того, що товар, зазначений у договорі купівлі-продажу №29/5-1 від 29.05.2015р., укладеному між ТОВ "Стальспецмонтаж 21" та ТОВ "Велнадрасервіс", був запропонований ПАТ "Укргазвидобування" на виконання умов договору поставки від 06.07.2015р. Відповідно до наданих ТОВ "Стальспецмонтаж 21" сертифікатів якості замовником товару є NOTHERN TRADING LIMITED, а правовою підставою поставки вказано договір (контракт) №055 від 23.07.2015р.

Також суд зазначив про те, що товар залишився у власності позивача за первісним позовом, належних та допустимих доказів того, що замовником (покупцем даного виду товару) може бути тільки відповідач за первісним позовом не надано, тому ТОВ "Стальспецмонтаж 21" не позбавлено можливості в подальшому реалізувати товар та отримати прибуток.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями ПАТ "Укргазвидобування" звернулося до суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.03.2019р. та рішення господарського суду міста Києва від 26.07.2018р. у справі №910/12653/16 в частині стягнення з ПАТ "Укргазвидобування" на користь ТОВ "Стальспецмонтаж 21" реальних збитків у розмірі 27 087,00 грн., судового збору в сумі 7 789,83 грн., витрат на послуги адвоката в розмірі 30 000,00 грн. та в частині відмови в задоволенні зустрічного позову про стягнення штрафних санкцій, і ухвалити нове рішення, яким відмовити ТОВ "Стальспецмонтаж 21" в задоволенні первісного позову та задовольнити зустрічний позов ПАТ "Укргазвидобування".

Скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій порушено вимоги ч. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України, згідно якої покупець товару має право вимагати передання товару, якого не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати. У порушення вказаної норми та ст. 236 Господарського процесуального кодексу України суди не дослідили та не надали оцінку тій обставині, що ТОВ "Стальспецмонтаж 21" порушив умови договору щодо кількості запропонованого до поставки товару і не врахували права ПАТ "Укргазвидобування" на відмову від товару при його поставці у меншій кількості ніж це передбачено договором.

Крім того, відповідач вважає помилковими висновки судів про відповідність поставленого товару позивачем умовам договору щодо якості, оскільки бурильні труби, які поставлялися позивачем, повинні відповідати стандартам API 5DP, і заводи виробники таких труб зобов`язані мати ліцензію на застосування відповідної монограми.

Відповідач наголошує, що виробник ТОВ "Нафтотрубний завод" не має права на використання монограми API 5DP та не сертифікований по ISO 11961:2008, а бурильна труба, виготовлена згідно з ГОСТ Р 50278-92 не може відповідати стандарту до бурильної труби, виготовленої згідно з API 5DP чи ISO 11961:2008, оскільки вони передбачають різні параметри матеріалів, з`єднань, методів дослідження.

Також відповідач зазначає, що ГОСТ Р 50278-92 як стандарт для трубної продукції не передбачений умовами договору між сторонами.

У зв`язку із простроченням позивачем строків поставки продукції відповідач просив задовольнити зустрічний позов про стягнення штрафних санкцій.

4. Позиції інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити без змін судові рішення, а касаційну скаргу - без задоволення.

Позивач вказує на те, що прийняття товару за якістю та складання актів про неналежну якість товару відповідач здійснив з порушенням вимог, встановлених Інструкцією П-7: при виявленні невідповідності якості поставленої продукції відповідач не призупинив приймання продукції, склав акти, які не відповідають вимогам вказаної Інструкції, не викликав представника позивача, не запросив експерта бюро товарних експертиз для визначення якості продукції.

Крім того, позивач наголошує на тому, що саме позивач ініціював проведення експертних досліджень та був готовий розпочати поставку та відвантаження бурильних труб з повним пакетом супровідної документації.

5. Обставини справи, встановлені господарськими судами попередніх інстанцій

06 липня 2015 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Стальспецмонтаж 21" (постачальник) та публічним акціонерним товариством "Укргазвидобування" в особі філії Газопромислового управління "Полтавагазвидобування" (покупець) укладено договір поставки труб бурильних в асортименті (закупівля товару за власні кошти) (далі - договір, договір поставки), відповідно до якого постачальник зобов`язується поставити покупцеві товар, зазначений в специфікації, що додається до договору та є його невід`ємною частиною, а покупець прийняти та оплатити такий товар.

Найменування/асортимент товару, одиниця виміру, кількість, ціна за одиницю товару та загальна вартість договору вказується у специфікації (п. 1.2 договору).

Пунктом 3.2 договору передбачено, що загальна вартість договору визначається загальною вартістю товару, вказаного в специфікації до цього договору.

Згідно зі специфікацією до договору (в редакції додаткової угоди № 2 від 23.12.2015р.) сторони погодили найменування товару - труби бурильні; їх асортимент, кількість, вартість, яка становила 24 611 749, 93 грн; умови поставки - DDP (згідно Інкотермс, редакція 2000); місце поставки - Полтавська обл., с. Селещина, вул. Богдана Хмельницького, буд. 9, центральний склад № 1, ГПУ "Полтавагазвидобування"; строк поставки товару - грудень 2015 року, січень-березень 2016 року, граничний термін постачання - протягом 70 календарних днів після отримання письмової заявки на кожну партію окремо; країна походження, виробник: Росія, ВАТ "Нафтотрубний завод".

Пунктом 2.1 договору сторони погодили, що постачальник повинен поставити покупцю товар, передбачений цим договором, якість якого підтверджується наявністю сертифіката якості та/або паспортом виробника та відповідає Держстандартам, технічним або іншим умовам, які пред`являються до товару даного виду.

Відповідно до п.п. 4.1, 4.2 договору розрахунки проводяться шляхом: оплати покупцем після пред`явлення постачальником рахунка на оплату товару та підписаного сторонами акта приймання-передачі товару або видаткової накладної шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника, з урахуванням ПДВ, на умовах, зазначених у специфікації. До рахунка додаються підписаний уповноваженими представниками сторін акт приймання-передачі товару або видаткова накладна.

Пунктом 5.3 встановлено, що датою поставки товару є дата підписання уповноваженими представниками сторін акта приймання-передачі товару або видаткової накладної. Право власності на товар переходить від постачальника до покупця з дати підписання сторонами акта приймання-передачі товару або видаткової накладної.

Згідно з п. 5.6 договору постачальник надає на адресу покупцю наступні документи: товаросупровідні документи (товарно-транспортна накладна); сертифікат якості та/або паспорт виробника; відвантажувальна специфікація (акт завантаження) або пакувальний лист.

У пункті 5.7 договору зазначено, що при здійснені перевезення товару автотранспортом, постачальник зобов`язується надати покупцю: для резидента - оригінали акта приймання-передачі товару або видаткової накладної, другий примірник товарно-транспортної накладної (ф. № 1-ТН) та копію товарно-транспортної накладної; для нерезидента - оригінали акту приймання-передачі товару та міжнародної автомобільної накладної (СМR). Якщо постачальник відповідно до умов поставки самостійно здійснює митне оформлення товару, він зобов`язаний надати разом з вищезазначеними документами (для нерезидента), що подаються в копіях, оформлену згідно з законодавством України вантажну митну декларацію (ВМД). Відправлення вказаних в цьому пункті документів здійснюється постачальником протягом 2-х робочих днів з дати поставки, нарочним або рекомендованим листом кур`єрською поштою, але у будь-якому разі не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем поставки.

Відповідно до п. 5.9 договору приймання товару по кількості проводиться відповідно до Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по кількості, затвердженої постановою Держарбітражу №П-6 від 15.06.1965р., по якості - Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, затвердженої постановою Держарбітражу №П-7 від 25.04.1966р. (далі - Інструкція П-7), а також за сертифікатом якості та/або паспортом заводу-виробника. У разі виявлення невідповідності в якості або нестачі товару, виклик представників постачальника - обов`язковий, а представників заводу-виробника - за вимогою покупця.

Покупець зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений товар (п. 6.1.1 договору).

Відповідно до п. 7.10. договору, у разі невиконання постачальником взятих на себе зобов`язань з поставки товару у строки, зазначені у специфікації до даного договору, останній сплачує пеню у розмірі 0,1% від вартості непоставленого або недопоставленого товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого або недопоставленого товару.

Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.03.2016р., а в частині взаєморозрахунків - до повного виконання зобов`язань (п. 10.1 договору в редакції додаткової угоди № 2 до договору).

Судами встановлено, що 23.12.2015р. філією відповідача - ГПУ "Полтавагазвидобування" на адресу ТОВ "Стальспецмонтаж 21" направлено лист № 16-11906 з пропозицією здійснити постачання труб бурильних в асортименті згідно з п. 1.2 договору поставки (в редакції додаткової угоди № 2), а також повідомити графік постачання для організації роботи комісії з вхідного контролю.

Позивач повідомив відповідача про готовність здійснити відвантаження бурової труби (лист № 4/12-15 від 23.12.2015р.).

24 та 25 грудня 2015 року позивачем на виконання умов договору поставлено відповідачеві товар, визначений в специфікації (труби бурильні), що підтверджується товарно-транспортними накладними: ВТ № 1 від 24.12.2015р., ВТ № 2 від 24.12.2015р., ВТ № 3 від 24.12.2015р., ВТ № 4 від 24.12.2015р., ВТ № 5 від 24.12.2015р., ВТ № 6 від 25.12.2015р., ВТ № 7 від 25.12.2015р., ВТ № 8 від 25.12.2015р., ВТ №9 від 25.12.2015р.

Разом із вказаними товарно-транспортними накладними позивач надав відповідачеві супровідні документи, передбачені п. 5.6 договору поставки, а саме: сертифікати якості №263 від 17.08.2015р., №264 від 17.08.2015р., №265 від 17.08.2015р., №268 від 23.10.2015р., №269 від 23.10.2015р., №271 від 12.11.2015р., №273 від 25.11.2015р., №275 від 30.11.2015р., №276 від 30.11.2015р., №277 від 04.12.2015р., №278 від 10.12.2015р., №279 від 10.12.2015р., №280 від 10.12.2015р., №281 від 11.12.2015р.; пакувальні листи №1 від 24.12.2015р., №2 від 24.12.2015р., №3 від 24.12.2015р., №4 від 24.12.2015р., №5 від 24.12.2015р., №6 від 25.12.2015р., №7 від 25.12.2015р., №8 від 25.12.2015р., №9 від 25.12.2015р.; видаткові накладні №11 від 24.12.2015р., №12 від 24.12.2015р., №13 від 24.12.2015р., №14 від 24.12.2015р., №15 від 24.12.2015р., №16 від 25.12.2015р., №17 від 25.12.2015р., №18 від 25.12.2015р., №19 від 25.12.2015р.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 25.12.2015р. комісією у складі представників відповідача (ГПУ "Полтавагазвидобування") проведений вхідний контроль поставленого позивачем товару, за результатами якого комісією були виявлені наступні недоліки: поверхня труб та замків містила ознаки перефарбування; відрізнявся зовнішній вигляд зварного шва замка (муфти) на кожній з труб однієї партії; виявлені сліди неякісної обробки зовнішньої частини зварного шва; надані копії сертифікатів якості не мали дати виготовлення продукції, номеру плавки; відсутні сертифікати відповідності та походження продукції, що виготовлена за кордоном; відсутні пакувальні листи та митна документація.

Указані недоліки товару зафіксовані відповідачем в акті № 5/148 від 25.12.2015р. та зазначено про відмову у прийнятті поставленого товару.

28 грудня 2015 року відповідач повідомив ТОВ "Стальспецмонтаж 21" про своє рішення щодо неможливості прийняття товару на склад ГПУ "Полтавагазвидобування" та просив вжити заходів щодо подальшої поставки продукції належної якості з повним пакетом супровідної документації (лист № 39-12063).

29 грудня 2015 року ТОВ "Стальспецмонтаж 21" листом № 5/12-15 направлено відповідачеві копії сертифікату відповідності товару та митну документацію на весь обсяг товару та запропоновано, у разі сумнівів відповідача в якості товару, провести незалежну експертизу.

ГПУ "Полтавагазвидобування" 12.01.2016р. звернулося до позивача з пропозицією здійснити попередній огляд поставленої продукції.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що огляд бурильних труб проведений представниками відповідача в односторонньому порядку, за результатами чого був складений акт огляду від 14.01.2016р. Згідно з указаним актом відповідачем виявлені такі недоліки товару: невідповідність Державним стандартам технічних характеристик частини партії бурильної труби, що пропонується до поставки; відмінність зовнішнього вигляду зварного шва замка (муфти) на трубах однієї партії; сліди корозії та неякісної обробки зовнішньої частини зварного шва, про що листом було повідомлено ТОВ "Стальспецмонтаж 21".

ТОВ "Стальспецмонтаж 21", не погодившись із зауваженнями ГПУ "Полтавагазвидобування", 15.01.2016р. надіслав останньому протоколи випробувань № А-596 від 05.08.2015р., № А-624 від 06.09.2015р., № А-642 від 10.11.2015р. та гарантійний лист виробника трубної продукції ТОВ "Нафтотрубний завод".

27 січня 2016 року комісією у складі представників ГПУ "Полтавагазвидобування" складено відповідний протокол та акт приймання ТМЦ №30/0116 від 28.01.2016р., та відмовлено ТОВ "Стальспецмонтаж 21" у прийнятті товару.

У зв`язку з невиконанням АТ "Укргазвидобування" договірних зобов`язань в частині прийняття товару та його оплати, ТОВ "Стальспецмонтаж 21" звернулося до суду з позовом про стягнення з АТ "Укргазвидобування" збитків.

АТ "Укргазвидобування" вважаючи, що ТОВ "Стальспецмонтаж 21" в порушення укладеного сторонами договору поставки від 06.07.2015р. не виконало взятих на себе зобов`язань щодо своєчасної поставки товару, звернулося до суду із зустрічною позовною заявою про стягнення з ТОВ "Стальспецмонтаж 21" штрафних санкцій.

6. Норми права та мотиви, з яких виходить Верховний Суд при прийнятті постанови

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У частині 1 ст. 655 ЦК України зазначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару і підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

Товар, який продавець передає або зобов`язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу (ст. 675 ЦК України).

Частинами 1, 2 ст. 678 ЦК України передбачено, що покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором:

1) пропорційного зменшення ціни;

2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;

3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором:

1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми;

2) вимагати заміни товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 670 ЦК України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Пунктами 2.1, 5.6 договору сторони встановили, що постачальник повинен поставити покупцеві товар, передбачений цим договором поставки, якість якого підтверджується наявністю сертифіката якості та/або паспортом виробника та відповідає Державним стандартам, технічним та іншим умовам, які пред`являються до товару даного виду. Постачальник надає на адресу покупцеві наступні документи товаросупровідні документи (товарно-транспортна накладна); сертифікат якості та/або паспорт виробника; відвантажувальна специфікація (акт завантаження) або пакувальний лист.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач поставив відповідачеві товар, визначений в специфікації (труби бурильні), що підтверджується товарно-транспортними накладними, разом із супровідними документами, що передбачені п.5.6 договору, а саме: сертифікатами якості, пакувальними листами, видатковими накладними.

Крім того, судами встановлено, що відповідачем здійснено прийняття товару за якістю та складено акти про неналежну якість товару з порушенням вимог, встановлених Інструкцією П-7: одержувачем не призупинено приймання продукції, не викликано для участі в продовженні приймання продукції та складанні двостороннього акта представника постачальника, не запрошено експерта бюро товарних експертиз, представника відповідної інспекції по якості чи іншої компетентної організації.

Згідно з п. 30 Інструкції № П-7 якщо між виробником (відправником) і одержувачем виникнуть розбіжності про характер виявлених дефектів і причини їх виникнення, то для визначення якості продукції одержувач зобов`язаний запросити експерта бюро товарних експертиз, представника відповідної інспекції за якістю або іншої компетентної організації.

Судами встановлено, що незважаючи на пропозиції позивача (лист №5/12-15 від 29.12.2015р.) щодо необхідності залучення незалежного експерта для визначення якості товару, відповідач не запросив експерта компетентної організації для визначення якості товару.

Судами попередніх інстанцій прийнято до уваги висновки досліджень товару проведених за ініціативою позивача та відхилено доводи відповідача щодо недоліків якості поставленого товару з огляду на не підтвердження таких висновків належними та допустимими доказами та встановлено безпідставність відмови відповідача від поставленого позивачем товару.

У зв`язку з невиконанням відповідачем договірних зобов`язань в частині прийняття товару та його оплати, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача збитків.

Позивач вказує, що внаслідок невиконання відповідачем своїх договірних зобов`язань, позивач зазнав збитків у розмірі додаткових витрат, сплачених іншим суб`єктам господарювання за транспортування не прийнятого відповідачем товару.

Крім того, збитки у вигляді упущеної вигоди позивачем визначаються як різниця між ціною, за якою позивач придбав товар, та ціною товару, яку відповідач повинен був оплатити позивачеві у разі належного виконання відповідачем умов договору поставки.

За змістом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання чи оспорювання. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Згідно зі ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить наявність шкоди, протиправну поведінку заподіювача шкоди, причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача і вину.

Встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою винної особи та збитками потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності збитків та обов`язковою умовою відповідальності. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками. Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, що утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності.

Обов`язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Тобто обов`язок доказування покладається на сторони. Докази повинні бути належними та допустимими.

Верховний Суд погоджується з висновками апеляційного господарського суду про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції щодо задоволення первісного позову в частині стягнення з ПАТ "Укргазвидобування" упущеної вигоди в розмірі 492 234,97 грн, з огляду на відсутність належних доказів того, що саме товар, зазначений в договорі купівлі-продажу №29/5-1 від 29.05.2015р., був запропонований ТОВ "Стальспецмонтаж 21" на виконання умов договору від 06.07.2015р. до поставки АТ "Укргазвидобування", оскільки відповідно до наданих позивачем сертифікатів якості замовником товару є NOTHERN TRADING LIMITED, а правовою підставою поставки - договір (контракт) №055 від 23.07.2015р.

Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що товар залишився у власності позивача, належних та допустимих доказів того, що замовником (покупцем даного виду товару) може бути тільки відповідач не надано, тому ТОВ "Стальспецмонтаж 21" не позбавлено можливості в подальшому реалізувати товар та отримати прибуток.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції, надавши оцінку усім наявним у матеріалах справи доказам встановив недоведеність позивачем збитків у вигляді упущеної вигоди, і недоведеність відповідачем поставки позивачем неякісного товару, в той час як відповідно до приписів ст. 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Однак, суд апеляційної інстанції, скасувавши рішення господарського суду міста Києва від 26.07.2018р. у справі №910/12653/16, щодо первісного позову в частині стягнення упущеної вигоди в розмірі 492 234,97 грн не прийняв у зазначеній частині відповідне рішення. В резолютивній частині постанови відсутнє рішення суду апеляційної інстанції щодо вимог ТОВ "Стальспецмонтаж 21" про стягнення з АТ "Укргазвидобування" упущеної вигоди в розмірі 492 234,97 грн.

Крім того, АТ "Укргазвидобування" в апеляційній скарзі на рішення господарського суду міста Києва від 26.07.2018р. у справі №910/12653/16 та додаткових письмових поясненнях наголошує на тому, що позивач не намагався поставити усю кількість товару, визначену у специфікації.

Відповідач вказує, що відповідно до товарно-транспортних накладних, видаткових накладних, сертифікатів якості позивачем запропоновано до поставки бурильні труби загальною масою 188,956 т, загальною вартістю 18 462 123,62 грн, що є меншим ніж передбачено договором.

Крім того, відповідач в апеляційній скарзі зазначає, що судом не враховано права відповідача, встановленого нормами ст. 670 ЦК України, на відмову від товару при його поставці у меншій кількості ніж це передбачено договором.

Судом апеляційної інстанції не надано оцінки вказаним вище доводам відповідача, не досліджено дійсної кількості товару, якій поставлявся позивачем та не з`ясовано дій відповідача щодо прийняття товару по кількості відповідно до договору та Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по кількості, затвердженої постановою Держарбітражу №П-6 від 15.06.1965р., не встановлено з яких дій відповідача та належних та допустимих доказів (документів) вбачається факт неналежної кількості товару.

Таким чином висновки апеляційного господарського суду щодо задоволення позовних вимог ТОВ "Стальспецмонтаж 21" в частині стягнення з АТ "Укргазвидобування" збитків, які позивач зазнав у розмірі додаткових витрат, сплачених іншим суб`єктам господарювання за транспортування неприйнятого відповідачем товару на загальну суму 27 087,00 грн, так і щодо відмови в задоволенні зустрічного позову АТ "Укргазвидобування" про стягнення штрафних санкцій є передчасними.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції припустився порушення вимог ч. 5 ст. 236 ГПК України стосовно ухвалення рішення на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, що є підставою для скасування постанови суду апеляційної інстанцій та направлення справи на новий розгляд до вказаного суду.

7. Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частин 1, 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду стосовно встановлених обставин і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Згідно з ч. 4 ст. 310 ГПК України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом.

Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, дослідити дійсну кількість товару, якій поставлявся позивачем, з`ясувати дії відповідача щодо прийняття товару по кількості відповідно до договору та Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по кількості, затвердженої постановою Держарбітражу №П-6 від 15.06.1965р., встановити з яких дій відповідача та належних та допустимих доказів (документів) вбачається факт неналежної кількості товару, і в залежності від встановленого та відповідно з чинним законодавством, прийняти відповідне рішення.

8. Судові витрати

З огляду на те, що касаційна скарга задоволенню підлягає частково, а справа направляється на нових розгляд, згідно зі ст. 129 ГПК України, розподіл судових витрат зі справи, має здійснити суд, який прийматиме рішення по суті спору, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.