20 серпня 2019 року

м. Київ

Справа № 904/5025/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Волковицької Н. О. головуючого, Міщенка І. С., Могила С. К.,

секретар судового засідання Мельникова Л. В.,

за участю представників:

позивача Орла С. С. (довіреність № 14-258 від 05.06.2019, адвокат),

відповідача Демченка А. Г. (довіреність № 9 від 24.01.2019, адвокат),

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.01.2019 (суддя Рудь І. А.) і постанову Центрального апеляційного господарського суду від 30.05.2019 (головуючий Кузнецова І. Л., судді Подобєд І. М., Кощеєв І. М.) у справі

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа"

про стягнення штрафних санкцій у сумі 28 416 010 грн 56 коп. за договором купівлі-продажу природного газу від 20.09.2016 № 4635/1617-ТЕ-5.

Короткий зміст і підстави позовних вимог

1. Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі ПАТ "НАК "Нафтогаз України") звернулося до господарського суду з позовом від 28.10.2018 № 14/4-1366, в якому просило стягнути з Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" (далі КПТМ "Криворіжтепломережа") заборгованість, що виникла за договором постачання природного газу від 20.09.2016 № 4635/1617-ТЕ-5 (далі договір постачання природного газу), у сумі 28 416 010 грн 56 коп., з яких: 17 461 584 грн 33 коп. пеня, 3 006 017 грн 42 коп. 3 % річних, 7 948 408 грн 81 коп. інфляційні втрати.

Короткий зміст судових рішень у справі

2. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 29.01.2019 у справі № 904/5025/18, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 30.05.2019, позов задоволено частково. Стягнуто з КПТМ "Криворіжтепломережа" на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" 10 677 35 грн 44 коп. пені, 3 006 017 грн 42 коп. 3 % річних, 7 948 408 грн 81 коп. інфляційних втрат, 393 120 грн 72 коп. витрат зі сплати судового збору. У решті позову відмовлено.

3. Рішення суду першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, аргументовано тим, що КПТМ "Криворіжтепломережа" неналежно виконувало зобов`язання за договором постачання природного газу у частині повної та своєчасної оплати вартості поставленого газу, у зв`язку з чим, позовні вимоги про стягнення з відповідача пені, 3 % річних та інфляційних втрат є обґрунтованими. Водночас є підстави для задоволення клопотання КПТМ "Криворіжтепломережа" про зменшення розміру нарахованої до стягнення пені на 30 %, оскільки збиткова господарська діяльність боржника значною мірою зумовлена невиконанням населенням зобов'язань перед підприємством за отримані послуги із централізованого опалення, наявність такої заборгованості не залежить від заявника, зумовлена неналежним виконанням зобов`язань з боку споживачів послуг боржника, а також наявністю категорії населення у місті Жовтих Водах, яка користується пільгами та субсидіями. Крім того, станом на дату звернення із позовом заборгованість відповідача з оплати погашено в повному обсязі.

4. Не погоджуючись із рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 29.01.2019 та постановою Центрального апеляційного господарського суду від 30.05.2019 у справі № 904/5025/18, ПАТ "НАК "Нафтогаз України" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати зазначені рішення в частині зменшення суми пені на 30 % і прийняти у цій частині нове рішення про стягнення 4 576 086 грн 00 коп. пені.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

5. Підставами для скасування рішень скаржник вважає порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема положень статей 219, 233 Господарського кодексу України (далі ГК України (436-15) ), 236 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) (далі ГПК України (1798-12) ).

6. Скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій, застосовуючи положення статті 233 ЦК України до спірних правовідносин, не зясували всіх обставин, передбачених цією нормою. Крім того, суди не взяли до уваги, що несвоєчасність оплати за договором постачання природного газу перешкоджає виконанню покладених на ПАТ "НАК "Нафтогаз України" державою обовязків, погіршує фінансове становище, впливає на якість і своєчасність надання послуг з поставки газу для інших споживачів.

7. Крім того, заявник стверджує, що матеріали справи не містять будь-яких доказів вчинення ним неправомірних дій у розумінні положень статті 219 ГК України.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

8. У відзиві на касаційну скаргу КПТМ "Криворіжтепломережа" наголошує на безпідставності доводів скаржника та просить залишити судові рішення у справі № 904/5025/18 без змін.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

9. Як установили суди попередніх інстанцій і вбачається із матеріалів справи, 20.09.2016 ПАТ "НАК "Нафтогаз України" (постачальником) і КПТМ "Криворіжтепломережа" (споживачем) укладено договір постачання природного газу № 4635/1617-ТЕ-5, на підставі якого постачальник зобов`язався поставити споживачеві у 2016 2017 роках природний газ, а споживач оплатити його на умовах, визначених у договорі.

10. Згідно з пунктом цього 1.2 договору природний газ, що підлягає поставці, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг і постачання гарячої води населенню.

11. Відповідно до пункту 3.4 договору постачання природного газу приймання-передача природного газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному місяці постачання, оформлюється актом приймання-передачі.

12. У пункті 6.1 цього договору передбачено, що остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

13. У пункті 8.2 договору постачання природного газу встановлено відповідальність споживача у разі прострочення споживачем оплати згідно з пунктом 6.1 договору у виді сплати пені в розмірі 21 % річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у період, за який нараховується пеня, розрахованої від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

14. На виконання умов договору постачання природного газу ПАТ "НАК "Нафтогаз України" протягом жовтнягрудня 2016 року, березня 2017 року передало КПТМ "Криворіжтепломережа" природний газ на загальну суму 216 053 527 грн 72 коп.

15. Оплату вартості переданого природного газу КПТМ "Криворіжтепломережа" здійснено з порушенням строків, передбачених у пункті 6.1 договору постачання природного газу.

16. У зв`язку з несвоєчасною оплатою ПАТ "НАК "Нафтогаз України" нараховано пеню у сумі 17 461 584 грн 33 коп. за загальний період із 26.11.2016 по 27.02.2018, 3 % річних у сумі 3 006 017 грн 42 коп. за зазначений період та інфляційні втрати у сумі 7 948 408 грн 81коп. за період із грудня 2016 року по лютий 2018 року.

17. Докази оплати вартості переданого природного газу установлені у договорі постачання природного газу строки КПТМ "Криворіжтепломережа" не надало.

18. Внаслідок невиконання КПТМ "Криворіжтепломережа" зобовязань щодо сплати зазначеної заборгованості, ПАТ "НАК "Нафтогаз України" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із цим позовом.

Позиція Верховного Суду

19. Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

20. Відповідно до частини 1 статті 265 ГК України за договором поставки одна сторона постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

21. За змістом статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15) (далі ЦК України (435-15) ) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

22. Згідно з частиною 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

23. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 цього Кодексу).

24. Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

25. За змістом частини 1 статті 216, частин 1, 2 статті 218 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

26. Відповідно до статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

27. Частиною 3 статті 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

28. За змістом статті 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

29. Вирішуючи, у тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є такий випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо (пункт 3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (v0018600-11) ).

30. Із наведеного вбачається, що суду надано повноваження щодо можливості зменшити розмір штрафних санкцій з урахуванням винятковості цього випадку та обставин, визначених у статті 233 ГК України, відповідно до положень процесуального законодавства.

31. Згідно з частиною 3 статті 13, частиною 1 статті 76, частиною 1 статті 78, частиною 1 статті 79 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

32. За змістом статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

33. Зменшуючи суму належної до стягнення пені на 30 %, суди попередніх інстанцій виходили із того, що оскільки збиткова господарська діяльність боржника значною мірою зумовлена невиконанням перед ним зобов`язань населенням за отримані послуги із централізованого опалення, наявність якої такої заборгованості не залежить від заявника, зумовлена неналежним виконанням зобов`язань з боку споживачів послуг боржника, а також наявністю категорії населення у місті Жовтих Водах, яке користується пільгами та субсидіями. Крім того, станом на дату звернення із позовом заборгованість відповідача з оплати погашено в повному обсязі.

34. Таким чином, суди попередніх інстанцій, дослідивши обставини справи і надавши належну оцінку зібраним у справі доказам в їх сукупності, дійшли правильного висновку про наявність передбачених у статті 233 ГК України виняткових підстав для зменшення суми належної до стягнення з боржника пені на 30 %.

35. Аргументи, наведені у касаційній скарзі, не свідчать про наявність підстав для скасування рішень судів попередніх інстанцій. Не може бути піддано сумніву право суду на зменшення суми пені лише внаслідок заперечення скаржником доводів, які було взято до уваги під час прийняття та висловлення власного бачення щодо правильності врахування обставин справи. Баланс інтересів при розгляді питання щодо зменшення пені визначається судом на власний розсуд, із дотриманням положень статті 233 ГК України, жодних інших обмежень повноважень суду у цій частині не встановлено, а тому немає підстав стверджувати, що суди попередніх інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права під час розгляду справи № 904/5025/18.

36. Крім того, суди попередніх інстанцій здійснюючи розгляд справи № 904/5025/18 та приймаючи відповідні рішення, не посилались на положення статті 219 ГК України, а тому доводи скаржника в частині відсутності у матеріалах справи будь-яких доказів вчинення ним неправомірних дій є безпідставними.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги та норми права, якими керувався суд

37. Згідно зі статтею 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

38. За змістом пункту 1 частини 1 статті 308 цього Кодексу суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

39. Відповідно до частини 1 статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

40. Зважаючи на межі перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі, про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, не отримали підтвердження, не спростовують висновків судів, а тому підстав для скасування рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.01.2019 та постанови Центрального апеляційного господарського суду від 30.05.2019 у справі № 904/5025/18 немає.

41. Ураховуючи викладене та беручи до уваги наведені положення законодавства, оскаржені у справі рішення та постанову слід залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Розподіл судових витрат

42. Оскільки підстав для скасування рішення і постанови у справі та задоволення касаційної скарги немає, судовий збір за подання касаційної скарги слід покласти на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини 1 статті 308, статтями 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.01.2019 і постанову Центрального апеляційного господарського суду від 30.05.2019 у справі № 904/5025/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

ГоловуючийН. О. Волковицька

СуддіІ. С. Міщенко

С. К. Могил