1. У вересні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "АСС - Коростишівська паперова фабрика" (далі - ТОВ "АСС - Коростишівська паперова фабрика", позивач за первісним позовом) звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Руденка Олександра Олексійовича (далі - ФОП Руденко О. О., відповідач за первісним позовом) про стягнення 658 371,02 грн за договором на виконання робіт з розробки програмної продукції № 01/2016 від 15.12.2016.

2. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.09.2017 за вказаним позовом порушено провадження у справі № 922/3016/17 та призначено її до розгляду.

3. Згодом, 26.09.2017, ФОП Руденко О. О. у справі пред`явлено зустрічну позовну заяву до ТОВ "АСС-Коростишівська паперова фабрика" про стягнення 162 276,37 грн за договором на виконання робіт з розробки програмної продукції № 01/2016 від 15.12.2016.

4. Ухвалою Господарського Харківської області від 27.09.2017 зустрічний позов прийнято судом до провадження та призначено до розгляду разом з первісним позовом.

5. В обґрунтування заявлених вимог за первісним та зустрічним позовом сторони посилаються на неналежне виконанням умов договору на виконання робіт з розробки програмної продукції № 01/2016 від 15.12.2016.

6. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.10.2017 призначено у даній справі судову експертизу комп`ютерної техніки і програмних продуктів, проведення якої доручено Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса; провадження у справі № 922/3016/17 зупинено.

7. 19.03.2019 ФОП Руденко О. О. звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою б/н від 19.03.2019 на вказану ухвалу місцевого господарського суду та клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

8. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 03.05.2019 у справі № 922/3016/17 відмовлено ФОП Руденко О. О. у задоволенні клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження. Відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ФОП Руденка О. О. на ухвалу Господарського суду Харківської області від 11.10.2017 у даній справі та повернуто апеляційну скаргу заявникові.

9. Оскаржувана ухвала апеляційного суду мотивована посиланням на положення частини 2 статті 261 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ) та обставини подання апеляційної скарги з пропуском встановленого законом процесуального строку на апеляційне оскарження більше ніж на 1 рік. При цьому суд апеляційної інстанції врахував, що скаржник подавав суду документи та брав участь у судових засіданнях через свого уповноваженого представника (адвоката Юрченко Д. В.), а також особисто отримував процесуальні документи суду. Крім того судом взято до уваги, що ФОП Руденко О. О. особисто був повідомлений про дату та час судового засідання та відзначено, що він не був позбавлений можливості також самостійно слідкувати за розглядом справи в суді першої інстанції та своєчасно ознайомлюватись з відповідними судовими рішеннями суду першої інстанції в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

10. Не погоджуючись із наведеною ухвалою апеляційного господарського суду ФОП Руденко О. О. через Східний апеляційний господарський суд звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою з вимогою її скасувати та постановити нове рішення, яким повернути справу на розгляд до апеляційного суду.

РУХ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

11. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 922/3016/17 було визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: Банаська О. О. - головуючого, Катеринчук Л. Й., Пєскова В. Г., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.06.2019.

12. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного господарського суду Банаська О. О. від 13.06.2019 касаційну скаргу ФОП Руденко О. О. залишено без руху та надано строк тривалістю 10 днів для усунення недоліків, а саме надання доказів отримання скаржником ухвали Східного апеляційного господарського суду від 03.05.2019 та доказів сплати судового збору.

13. 17.07.2019 на адресу Верховного Суду від скаржника надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги від 15.07.2019 з долученими до неї на виконання ухвали суду від 13.06.2019 доказами на підтвердження отримання скаржником оскаржуваної постанови та доказами сплати судового збору.

14. Згідно із частиною 5 статті 301 ГПК України перегляд ухвал суду першої та апеляційної інстанцій (крім ухвал, якими закінчено розгляд справи) здійснюється судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи.

15. За приписами частини 13 статті 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

16. Ухвалою Верховного Суду від 29.07.2019 відкрито касаційне провадження у справі № 922/3016/17 за касаційною скаргою ФОП Руденко О. О. на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 03.05.2019; призначено розгляд касаційної скарги ФОП Руденко О. О. у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи; надано ТОВ "АСС - Коростишівська паперова фабрика" строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 14.08.2019.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

(Фізичної особи-підприємця Руденко Олександра Олексійовича )

17. Скаржник в обґрунтування доводів касаційної скарги зазначає, що оскаржувана ухвала апеляційного суду ухвалена без дослідження обставин справи, зокрема, апеляційною інстанцією не було враховано неможливість ФОП Руденка О. О. подати раніше апеляційну скаргу у зв`язку з його необізнаністю про хід судового розгляду через перебування у відрядженнях, а також нездійсненням у повному обсязі адвокатами та юристами, що приймали участь у справі захисту його інтересів.

Доводи інших учасників справи

(ТОВ "АСС - Коростишівська паперова фабрика")

18. Від ТОВ "АСС - Коростишівська паперова фабрика" станом на 19.08.2019 відзиву на касаційну скаргу не надійшло.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

19. Відповідно до статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

20. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

21. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

22. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції

23. Об`єктом касаційного перегляду є ухвала суду апеляційної інстанції від 03.05.2019 про відмову у відкритті апеляційного провадження постановлена судом на підставі статті 261 ГПК України.

24. Відповідно до частин 1, 2 статті 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

25. Окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, зокрема, про призначення експертизи та про зупинення провадження у справі (пункти 11, 12 частини 1 статті 255 ГПК України).

26. Ухвала суду першої інстанції, яка оскаржувалась ФОП Руденко О. О. в апеляційному порядку, постановлена 11.10.2017, тобто у період дії ГПК України (1798-12) у редакції, чинній до 15.12.2017.

27. Згідно із пунктом 13 частини 1 розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України (1798-12) (у редакції, чинній з 15.12.2017) судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

28. Разом з тим, судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (частина 3 статті 3 ГПК України).

29. Отже, судові рішення, що ухвалені до 15.12.2017, тобто до набрання чинності ГПК України (1798-12) в редакції Закону України від 03.10.2017 року № 2147-VІІІ, можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу, проте розгляд таких скарг здійснюється за правилами, встановленими ГПК (1798-12) України в редакції, чинній з 15.12.2017.

30. Відповідно до статті 93 ГПК України (у редакції, чинній до 15.12.2017) апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п`яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

31. Із наявних матеріалів справи слідує, що оскаржувану в апеляційному порядку ухвалу місцевого господарського суду у справі № 922/3016/17 було постановлено 11.10.2017.

32. Таким чином, останнім днем строку, встановленого для апеляційного оскарження даної ухвали з урахуванням приписів статті 93 ГПК України (у редакції чинній до 15.12.2017) є 17.10.2017 (зважаючи на вихідний день 16.10.2017).

33. Втім, апеляційну скаргу на вказане судове рішення ФОП Руденко О. О. подано до Східного апеляційного господарського суду лише 19.03.2019, тобто зі значним пропуском процесуального строку встановленого на касаційне оскарження (понад 1 рік).

34. Водночас імперативною нормою частини 2 статті 261 ГПК України (у редакції, чинній з 15.12.2017) встановлено, що незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

35. У цій нормі врегульовано порядок вчинення процесуальної дії судом апеляційної інстанції, а саме, відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційними скаргами, поданими з порушенням строку. Тоді як строки оскарження судових рішень суду першої інстанції, ухвалених до 15.12.2017, врегульовані у статті 93 ГПК України (у редакції, чинній до 15.12.2017).

36. Таким чином, суд апеляційної інстанції, вирішуючи питання про можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційними скаргами, поданими на судові рішення, що ухвалені до 15.12.2017, керується, в тому числі, приписами частини 2 статті 261 ГПК України (у редакції, чинній з 15.12.2017). Відтак, встановивши відсутність винятків, визначених у пунктах 1, 2 частини 2 статті 261 ГПК України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційну скаргу подано після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, незалежно від поважності причин пропуску строку скаржником на апеляційне оскарження (аналогічна правова позиція викладена в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.11.2018 у справі № 54/239).

37. Зазначений у частині 2 статті 261 ГПК України річний строк є присічним і не застосовується лише у двох випадках, вказаних у тій же нормі.

38. Відтак, у разі подання скарги із пропуском строку визначеного частиною 2 статті 261 ГПК України скаржник має довести наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню із скаргою на дане судове рішення, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків звернення зі скаргою.

39. Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, в обґрунтування причин пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали місцевого суду ФОП Руденко О. О. посилається на свою необізнаність про хід судового розгляду через перебування у відрядженнях, в підтвердження чого ним надано накази про відрядження (з 27.11.2017 до 10.12.2017; з 14.05.2018 до 28.05.2018; з 02.07.2018 до 19.07.2018; з 01.10.2018 до 20.10.2018; з 03.12.2018 до 18.12.2018; з 26.02.2019 до 04.03.2019).

40. Крім того скаржник вказує, що протягом судового розгляду справи його інтереси представляли різні юристи та адвокати, які не в повному обсязі здійснили захист його прав та інтересів.

41. Переглядаючи в касаційному порядку оскаржувану ухвалу Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду не встановив у діях суду апеляційної інстанції неправильного застосування норм процесуального права, які б призвели до ухвалення судом незаконного судового рішення.

42. Суд зазначає, що наведені скаржником обставини не є у розумінні статті 261 ГПК України обставинами, які надавали б йому право звернення із апеляційною скаргою на судове рішення зі спливом 1 року з дня складання повного тексту рішення.

43. Так, апеляційним господарським судом обґрунтовано не прийнято до уваги доводи скаржника щодо його необізнаності про стан судового розгляду справи, оскільки як стверджується матеріалами справи, ФОП Руденко О. О. подавав суду документи та брав участь у судових засіданнях, в тому числі 11.10.2017, через свого уповноваженого представника (адвоката Юрченко Д. В.), а також особисто отримував процесуальні документи суду, про що в справі наявні рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень. До того ж, як вірно зазначено, апеляційним судом, матеріали справи містять телефонограму, за якою ФОП Руденко О. О. був особисто повідомлений про дату та час судового засідання.

44. Також судом апеляційної інстанції правомірно не взято до уваги аргументи ФОП Руденко О. О., які зводяться до тверджень щодо неякісного здійснення уповноваженими ним юристами та адвокатами представництва його інтересів у суді, оскільки право вибору представника є диспозитивним правом особи, яке вона здійснює на свій розсуд та яке залежить від її волі. Відтак, взаємовідносини скаржника із уповноваженими ним особами на представництво його інтересів не є обставинами непереборної сили, які перешкоджали своєчасному реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення у порядку статті 93 ГПК України.

45. Крім того відповідно до статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

46. Ухвалу Господарського суду Харківської області від 11.10.2017 у справі № 922/3016/17 було оприлюднене у Єдиному державному реєстрі судових рішень 12.10.2017 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/69505744), а тому скаржник не був позбавлений можливості ознайомитись із оскаржуваним судовим рішенням в електронній формі.

47. Отже сукупність наведених вище обставин переконливо свідчить, що своєчасне звернення зі скаргою залежало виключно від волі скаржника.

48. Згідно із частиною 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (995_004) 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

49. Відповідно до сталої практики Європейського суду з прав людини, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення від 26.04.2007 у справі "Олександр Шевченко проти України" та від 14.10.2007 р. у справі "Трух проти України").

50. На зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись з подіями процесу (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Богонос проти Росії" від 05.02.2004).

51. Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності.

52. Принцип юридичної визначеності є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права. В його основі лежить відоме з римського права положення res judicata (лат. "вирішена справа"), відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, яке вступило в силу, є обов`язковим для сторін і не може переглядатися. Іншими словами, цей принцип гарантує остаточність рішень ("що вирішено - вирішено і не має переглядатися до безмежності").

53. У пункті 41 рішення від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що "правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків".

54. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (див. de Rada Cavanilles v. Spain, рішення від 28.10.1998, Reports 1998 -VIII, с. 3255, 45, Peretyaka and Sheremetyev v. Ukraine, № 17160/06 та № 35548/06, 34, ЄСПЛ, від 21.12.2010)

55. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (Diya 97 v. Ukraine, №19164/04, 47, ЄСПЛ, від 21.10.2010).

56. За наведеного Верховний Суд вважає обґрунтованим висновок апеляційного господарського суду про відмову у відкритті апеляційного провадження на підставі частини 2 статті 261 ГПК України, оскільки звертаючись з апеляційною скаргою, ФОП Руденко О. О. не довів існування обставин, які за своїм характером можуть вважатися особливими чи непереборними, що зумовили пропуск процесуального строку на касаційне оскарження та об`єктивно свідчили про неможливість своєчасного звернення з касаційною скаргою, відтак як наслідок б виправдовували б втручання у принцип правової визначеності.

57. Разом з тим касаційний суд вважає помилковими дії апеляційного господарського суду щодо залишення апеляційної скарги ФОП Руденка О. О. без руху на підставі статті 260 ГПК України із встановленням йому строку, зокрема, для подання заяви про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження ухвали з підтвердженням зазначених обставин, з огляду на таке.

58. Згідно з частиною 3 статті 260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

59. Застосування цієї норми можливе у випадку, якщо апеляційну скаргу подано на судове рішення в межах річного строку з дня складення повного тексту судового рішення. У цій ситуації, дійшовши висновку про неповажність зазначених скаржником причин пропуску строку звернення з апеляційною скаргою, суд має залишити апеляційну скаргу без руху, надавши скаржнику можливість зазначити інші підстави для поновлення цього строку. Тільки у разі визнання цих причин неповажними або у випадку незвернення з відповідною заявою у встановлені строки, у відкритті апеляційного провадження має бути відмовлено, а апеляційну скаргу повернуто скаржнику на підставі пункту 4 частини 1 статті 261 ГПК України.

60. Проте встановлення судом апеляційної інстанції підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження саме на підставі частини 2 статті 261 ГПК України виключає необхідність застосування судом частини 3 статті 260 ГПК України (аналогічний висновок зроблено в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.11.2018 у справі № 54/239).

61. Однак таке порушення не призвело до прийняття незаконного судового рішення у цій справі, а тому не може бути підставою для його скасування (частина 2 статті 311 ГПК України.)

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

62. Відповідно до статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

63. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

64. Виходячи із встановлених судом апеляційної інстанції обставин справи, беручи до уваги доводи та вимоги касаційної скарги та з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду вважає, що оскаржувана ухвала апеляційного суду прийнята з додержанням норм процесуального права, підстав для її зміни чи скасування немає.

Судові витрати

65. У зв`язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги та залишенням без змін ухвали Східного апеляційного господарського суду від 03.05.2019 у справі № 922/3016/17 витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.

Висновки щодо застосування норм права

66. Суд апеляційної інстанції, вирішуючи питання про можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційними скаргами, поданими на судові рішення, що ухвалені до 15.12.2017, керується, в тому числі, приписами частини 2 статті 261 ГПК України (у редакції, чинній з 15.12.2017). Відтак, встановивши відсутність винятків, визначених у пунктах 1, 2 частини 2 статті 261 ГПК України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційну скаргу подано після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, незалежно від поважності причин пропуску строку скаржником на апеляційне оскарження.

67. Зазначений у частині 2 статті 261 ГПК України річний строк є присічним і не застосовується лише у двох випадках, вказаних у тій же нормі.

68. Відтак, у разі подання скарги із пропуском строку визначеного частиною 2 статті 261 ГПК України скаржник має довести наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню із скаргою на дане судове рішення, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків звернення зі скаргою.

69. Встановлення судом апеляційної інстанції підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження на підставі частини 2 статті 261 ГПК України виключає необхідність застосування судом частини 3 статті 260 ГПК України.