1. У зв`язку з відпусткою судді Кондратової І.Д. та запланованою відпусткою судді Студенця В.І. склад судової колегії суду касаційної інстанції змінився, що підтверджується Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 09.08.2019, який наявний в матеріалах справи.

Короткий зміст позовних вимог і заперечень

2. Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (ПАТ "НАК"Нафтогаз України" перейменовано на АТ "НАК"Нафтогаз України") звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (КП "Харківські теплові мережі") з вимогами про стягнення 847 501 151,11грн., у тому числі: 768 179 030,92 грн заборгованості з оплати вартості поставленого природного газу протягом жовтня 2017 - лютого 2018 за договором постачання природного газу №1186/1718-ТЕ-32 від 21.09.2017; 52 702 167,12 грн пені за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань з оплати вартості поставленого природного газу; 4 367 797,59 грн - 3% річних; 22 252 155,48 грн інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором про постачання природного газу № 1186/1718-ТЕ-32 від 21.09.2017, в частині повної та своєчасної оплати вартості поставленого природного газу за період з жовтня 2017 - лютий 2018.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції, відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому позов визнав частково та вказав на те, що позивачем не враховано часткову оплату заборгованості за поставлений газ на загальну суму 461 038 537,37 грн за період з 06.06.2018 по 31.10.2018.

Крім того, відповідач вказував на те, що зобов`язання за договором постачання природного газу №1186/1718-ТЕ-32 від 21.09.2017 були виконані КП"Харківські теплові мережі" фактично на 87%. Тривалий час підприємство знаходиться у тяжкому фінансовому становищі, викликаному, зокрема, неплатежами різних категорій споживачів за спожиту теплову енергію, невідповідністю тарифів за теплову енергію для населення фактичним витратам на її виробництво.

Зважаючи на часткову сплату заборгованості та важкий фінансовий стан, збитковість підприємства відповідач просив суд першої інстанції зменшити розмір пені на 86,3 % пропорційно обсягу теплової енергії, що споживається населенням та у зв`язку з тим, що у вказаній частині заборгованості у відповідача відсутнє джерело погашення.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Господарського суду Харківської області від 13.03.2019 позов задоволено частково. Стягнуто з КП "Харківські теплові мережі" на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" основний борг в сумі 307 140 493,55 грн, пеню в сумі 7 220 196,90 грн, 3% річних в розмірі 4 367 797,59 грн, інфляційні втрати в розмірі 22 252 155,48 грн, а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 248 120,92 грн. В решті позову відмовлено.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позову суд першої інстанції вказував на те, що в порушення умов укладеного договору №1186/1718-ТЕ-32 від 21.09.2017, відповідач оплату за переданий газ здійснював несвоєчасно та не в повному обсязі, внаслідок чого утворилась заборгованості в розмірі 768 179 030,92 грн, що відповідно і стало підставою для часткового задоволення позову.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що відповідач у період з 06.06.2018 по 31.10.2018 сплатив заборгованість у розмірі 461 038 537,37 грн, оплату якої не було враховано позивачем. У зв`язку з чим, розмір заборгованості склав 307 140 493,55 грн, яка підлягає стягненню з відповідача.

Судом також перевірено розрахунок 3% річних та інфляційних втрат.

Щодо стягнення пені у розмірі 527 021 67,12 грн, суд першої інстанції розглянувши доводи заяви відповідача та заперечення позивача, враховуючи фінансовий стан відповідача, причини неналежного виконання умов укладеного сторонами договору №1186/1718-ТЕ-32 від 21.09.2017 в частині своєчасної оплати за поставлений природний газ, ступінь загального виконання зобов`язання та особливості бюджетного фінансування, беручи до уваги необхідність стимулювання неухильного виконання зобов`язань та з метою дотримання прав сторін на захист своїх інтересів, та зважаючи на вимоги ст. 551 ЦК України, ст. 233 ГК України, суд першої інстанції дійшов висновку, про задоволення клопотання відповідача про зменшення штрафних санкцій на 86,3%, та стягнув пеню у розмірі 7 220 196,90 грн.

В апеляційному порядку оскаржувалось рішення суду першої інстанції в частині застосованого зменшення стягуваної пені у розмірі 45 481 970,22 грн.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 20.05.2019 рішення Господарського суду Харківської області від 13.03.2019 залишено без змін.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

4. Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, АТ "НАК"Нафтогаз України" звернулось з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, в частині зменшення розміру пені, просить постанову Східного апеляційного господарського суду від 20.05.2019 та рішення Господарського суду Харківської області від 13.03.2018 в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення неустойки у сумі 45 481 970,22 грн скасувати та прийняти в цій частині нове рішення про задоволення позову.

На думку скаржника, рішення та постанова в частині зменшення судом розміру пені прийняті з порушенням норм матеріального права, зокрема ст.ст. 193, 233 Господарського кодексу України, ст.ст. 549- 552, 599, 625 Цивільного кодексу України та без дослідження усіх істотних обставин справи та підлягають скасуванню в цій частині. В оскаржуваному рішенні та постанові, в цій частині, суди не врахували жодного аргументу, доводу чи доказу позивача, не зазначивши мотивів такого неврахування, чим порушили вимоги Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , що призвело до прийняття неправомірного рішення. При зменшенні розміру пені суди мали врахувати майновий стан сторін за договором.

Крім того, суди повинні були дати належну правову оцінку доказам, наданим сторонами в обґрунтування своїх позицій, щодо наявності чи відсутності збитків. Також судами взагалі не було з`ясовано, чи були заподіяні позивачу збитки неналежним виконанням зобов`язання, а також не було оцінено розмір таких збитків.

Крім того, суди помилково застосували до спірних правовідносин статтю 233 ГК України, не з`ясувавши всіх обставин, з`ясування яких передбачає вказана норма. Разом з цим, суди не врахували, що нараховані штрафні санкції не є надмірно великими в порівнянні з невиконаним зобов`язанням за договором постачання природного газу. Вказане свідчить про неповне з`ясування судами обставини, що мають значення для справи, а також визнання встановленими недоведених обставини, які мають значення для справи.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

5. КП "Харківські теплові мережі" у відзиві на касаційну скаргу АТ "НАК"Нафтогаз України", посилаючись на безпідставність доводів та вимог викладених у касаційній скарзі, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

6. Судами встановлено, що 21.09.2017 між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (Постачальник) та Комунальним підприємством "Харківські теплові мережі" (Споживач) було укладено договір постачання природного газу №1186/1718-ТЕ-32, відповідно до п.1.1 якого, Постачальник зобов`язується поставити Споживачеві у 2017-2018р.р. природний газ, а Споживач зобов`язується оплатити його на умовах цього договору.

Пунктом 1.2 договору встановлено, що природний газ, що постачається за цим договором, використовується Споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню.

Згідно з п.2.1 договору, Постачальник передає Споживачу з 01.10.2017р. по 31.03.2018р. (включно) природний газ орієнтовним обсягом до 534400 тис.куб.м, в тому числі по місяцях (тис.куб.м): жовтень 53600, листопад 91300, грудень 109700, січень - 113600, лютий - 96700, березень - 69500.

04.04.2018 сторонами було підписано додаткову угоду №3, якою було додано до п.2.1 договору абзац у наступній редакції: "Постачальник передає Споживачу в період з 01.04.2018р. по 31.05.2018р. (включно) природний газ орієнтовним обсягом до 37200 тис.куб.м, в тому числі по місяцях (тис.куб.м): квітень 23700, травень 13500."

Згідно з п.3.7 договору приймання-передача природного газу, переданого Постачальником Споживачеві у відповідному місяці постачання, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг використання природного газу Споживачем у відповідному місяці постачання встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу Покупця.

Як зазначено у п.3.9 договору, Постачальник не пізніше десятого числа місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, повертає Споживачу один примірник оригіналу акта приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою. У разі не підписання Постачальником акта приймання-передачі природного газу Постачальник письмово повідомляє Споживача про причини такого не підписання акта.

Відповідно до п.4.1 договору, кількість природного газу, яка передається Споживачу визначається за показами комерційних вузлів обліку природного газу Споживача відповідно до вимог, установлених Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою НКРЕКП №2494 від 30.09.2015р. та Кодексом газотранспортної системи, затвердженим постановою НКРЕКП №2493 від 30.09.2015р.

У пункті 5.1 договору, ціна за 1000 куб.м. газу на дату укладення договору становить 4 942,00 грн, крім того податок на додану вартість (ПДВ) 20%. Усього до сплати разом з податком на додану вартість 5 930,40 грн.

Сторонами у п.6.1 договору також було погоджено, що оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Пунктом 6.2 договору сторонами обумовлено, що під час перерахування коштів у призначенні платежу посилання на номер договору є обов`язковим. Зміна Споживачем призначення платежу здійснюється виключно листом, який надається Постачальнику, але в будь-якому випадку не пізніше 10 календарних діб з дня надходження відповідних коштів на рахунок Постачальника

Відповідно до п.6.4 договору, у разі наявності заборгованості за минулі періоди та/або заборгованості із сплати пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних та судового збору сторони погоджуються, що грошова сума, яка надійшла від Споживача, погашає вимоги Постачальника у такій черговості незалежно від призначення платежу, визначеного Споживачем: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати Постачальника, пов`язані з одержанням виконання; 2) у другу сплачуються інфляційні нарахування, відсотки річних, пені, штрафи; 3) у третю чергу погашається основна сума заборгованості.

Пунктом 8.2 договору (в редакції додаткової угоди №2 від 12.01.2018), у разі прострочення Споживачем оплати згідно п.6.1 цього договору він зобов`язується сплатити Постачальнику пеню в розмірі 15,3% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Нарахування пені не здійснюється Постачальником на суми оплат, проведені Споживачем відповідно до постанови Кабінету Міністрів №256 від 04.03.2002 (256-2002-п) .

Згідно п.12.1 договору (в редакції додаткової угоди №3 від 04.04.2018) сторони дійшли згоди, що він набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису Постачальника печаткою, і діє в частині реалізації природного газу з 01.10.2017р. до 31.05.2018р. (включно), а в частині проведення розрахунків до їх повного здійснення.

Судами встановлено, що на виконання умов договору Позивач поставив Відповідачу протягом жовтня 2017р.- лютого 2018р. природний газ в наступних обсягах: у жовтні 2017р. 44 316,209 тис.куб.м. на суму 262 812 845,86 грн; у листопаді 2017р. 77208,461тис.куб.м. на суму 457 877 057,11 грн; у грудні 2017р. 84364,508 тис.куб.м. на суму 500 315 278,25грн; у січні 2018р. 99 232,215 тис.куб.м. на суму 588 486 727,84 грн; у лютому 2018р. 90848,000 тис.куб.м. на суму 538 764 979,20грн;

Факт поставки підтверджується складеними та підписаними обома сторонами актами приймання-передачі природного газу на загальну суму 2 348 256 888,26 грн.

Разом з цим, судами встановлено, що в порушення умов п.6.1 договору відповідач розрахувався за отриманий природний газ частково на загальну суму 2 041 116 394,71грн. (в тому числі в сумі 461 038 537,37грн).

Залишок заборгованості за отриманий природний газ за період з жовтня 2017р. по лютий 2018р. склав 307 140 493,55 грн.

Зважаючи на те, що відповідач оплату за отриманий природний газ у жовтні 2017р. - лютому 2018р. за договором постачання природного газу № 1186/1718-ТЕ-32 від 21.09.2017р. здійснив несвоєчасно та не в повному обсязі, внаслідок чого утворилась заборгованість за цей період, ПАТ "НАК "Нафтогаз України" звернулось до господарського суду з позовними вимогами про стягнення з відповідача заборгованості за договором постачання природного газу №1186/1718-ТЕ-32 від 21.09.2017р. та просило суд стягнути з відповідача вказану заборгованість.

Позиція Верховного Суду

7. Суд зазначає, що, як вбачається із матеріалів касаційної скарги АТ "НАК"Нафтогаз України", рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного господарського суду позивачем оскаржуються лише в частині відмови у задоволенні вимог про стягнення 454 81 970,22 грн, у зв`язку із зменшенням судом нарахованої позивачем пені за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань, в іншій частині зазначені судові рішення не оскаржуються, а тому згідно з частиною 1 статті 300 ГПК України в касаційному порядку не переглядаються.

Перевіривши повноту встановлення судами попередніх інстанцій обставин справи та правильність застосування ними норм процесуального права саме в частині відмови у задоволенні вимог про стягнення 454 819 70,22 грн, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників позивача і відповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

8. Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

9. Частиною 1 ст. 14 ЦК України, цивільні обов`язки виконуються у межах встановлених договором або актом цивільного законодавства.

10. Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

11. Згідно із статтею 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

12. Відповідно до статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

13. Статтею 526 ЦК України та статтею 193 ГК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

14. Згідно із статтею 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

15. Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

16. У статті 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

17. Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Суди попередніх інстанцій, встановивши наявність порушення зобов`язання відповідача по оплаті отриманого природного газу, врахувавши часткову оплату заборгованості відповідачем, яка не врахована позивачем, проти чого він не заперечує, дійшли висновку про обґрунтованість позовних вимог у цій частині та стягнули з КП "Харківські теплові мережі" на користь АТ "НАК"Нафтогаз України" основного боргу в сумі 307 140 493,55 грн.

Судами також визнано обґрунтованим нарахування позивачем 52 702 167,12 грн. пені за прострочення виконання Підприємством грошового зобов`язання за договором.

Водночас судами попередніх інстанцій встановлено, що КП "Харківські теплові мережі" на підставі статті 551 ЦК України та статті 223 ГК України просило суд зменшити розмір неустойки (пені) на 86,3%.

Судами, за заявою КП "Харківські теплові мережі", зменшено заявлену до стягнення АТ "НАК"Нафтогаз України" суму пені на 86,3%, що дорівнює 7 220 196,90 грн.

Причиною касаційного перегляду стала незгода позивача із зменшенням судами попередніх інстанцій заявленого до стягнення розміру неустойки (пені).

Відповідно до частини третьої статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно статті 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій; при цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу; якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Отже, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам (наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків), поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків), незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення.

В обґрунтування клопотання про зменшення розміру неустойки КП "Харківські теплові мережі" посилалося, зокрема, на те, що на підприємстві склалася складна економічна ситуація, яка виникла у зв`язку зі збитковістю послуг, що надає Підприємство, а саме послуг теплопостачання. Відповідач є комунальним підприємством, яке створене для задоволення потреб споживачів в теплопостачанні та змушене надавати послуги за вартістю, нижчою від її собівартості.

Враховуючи викладене, складну економічну ситуацію, що склалася на КП "Харківські теплові мережі" а також те, що зобов`язання за договором постачання природного газу від 21.09.2017 № 1186/1718-ТЕ-32 виконано на 87%, беручи до уваги як інтереси позивача, так і відповідача, суд першої інстанції визнав за можливе застосувати приписи статті 233 ГК України до спірних правовідносин та зменшити суму пені, яка підлягає до стягнення з відповідача (52 702 167,12 грн) на 86,3%, що дорівнює 7 220 196,90 грн.

Суд першої інстанції взяв до уваги ступінь виконання основного зобов`язання, поважність причин несвоєчасного виконання відповідачем зобов`язання, поведінку відповідача, яка свідчить про вжиття ним всіх можливих заходів до виконання зобов`язання.

З такими висновками суду першої інстанції обґрунтовано погодився і суд апеляційної інстанції.

Разом з цим, суд апеляційної інстанції вірно прийняв до уваги, що прострочення оплати відповідачем за поставлений газ відбувалось не тільки з вини відповідача, оскільки відповідач є комунальним підприємством і основним різновидом господарської діяльності відповідача є надання послуг опалення та постачання гарячої води населенню та іншим споживачам. Основним споживачем послуг відповідача з централізованого теплопостачання є населення. В матеріалах справи містяться довідка про стан заборгованості споживачів за надані послуги з теплопостачання КП "Харківські теплові мережі".

Позивачем здійснювалася поставка природного газу, що передбачено умовами договору№1186/1718-ТЕ-32 від 21.09.2017. Докази на підтвердження понесених АТ "Нафтогаз України" збитків чи додаткових витрат через прострочення оплати контрагентам в матеріалах справи відсутні.

Крім того, апеляційним судом обґрунтовано прийнято до уваги, що у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору №1186/1718-ТЕ-32 від 21.09.2017 місцевим господарським судом стягнуто з відповідача на користь ПАТ "Нафтогаз України" 3% річних та інфляційні втрати, що також компенсує можливі негативні наслідки для кредитора.

Отже судами попередніх інстанцій було дотримано принцип розумного балансу між інтересами сторін, враховані обставини справи та матеріальний стан як відповідача, так і позивача у даній справі.

Наведеним спростовуються доводи касаційної скарги про те, що судами не обґрунтовано рішення щодо зменшення розміру заявленої позивачем до стягнення неустойки.

Доводи касаційної скарги про відсутність виняткового випадку для зменшення неустойки, не спростовують висновків судів щодо наявності зазначених вище підстав для зменшення розміру неустойки, господарськими судами було надано учасникам судового процесу вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин.

Посилання АТ "НАК"Нафтогаз України" в касаційній скарзі на те, що судами не враховано інтереси АТ "НАК"Нафтогаз України", особливі обставини його діяльності, та завдання вказаним зменшенням йому збитків, не приймаються Касаційним господарським судом, оскільки спростовуються доводами судів попередніх інстанцій, якими зокрема встановлено, що позивачем не підтверджено завдання йому збитків зменшенням розміру пені, доказів протилежного матеріалами справи не містять.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30.05.2019 у справі №916/2268/18.

На підставі наведеного, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що суди попередніх інстанцій, оцінивши всі доводи сторін по даній справі щодо зменшення розміру пені дійшли обґрунтованого висновку, що існують обставини, за яких можливе зменшення стягуваної суми пені на 86,3% на підставі ст. 551 Цивільного кодексу України та ст. 233 Господарського кодексу України.

16. Відповідно до статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Обґрунтованих доводів щодо неправильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права касаційна скарга не містить.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає доводи касаційної скарги необґрунтованими, а тому відсутні підстави для скасування судових рішень в частині зменшення розміру пені, що належить до стягнення.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

17. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

18. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина 1 статті 309 ГПК України).

19. Ураховуючи межі перегляду справи у касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що обґрунтованих доводів щодо неправильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права касаційна скарга не містить, доводи скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для зменшення розміру неустойки заявленої до стягнення позивачем, а тому визначені законом підстави для зміни або скасування рішення чи постанови відсутні.

20. Враховуючи викладене, постанову Східного апеляційного господарського суду від 20.05.2019 та рішення Господарського суду Харківської області від 13.03.2019 у справі № 922/3602/18, слід залишити без змін.

Розподіл судових витрат

29. Оскільки підстав для скасування рішення та постанови немає, судовий збір за подання касаційної скарги слід покласти на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення.

2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 20.05.2019 та рішення Господарського суду Харківської області від 13.03.2019 у справі № 922/3602/18 залишити без змін.