1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Хлібозавод № 10" (далі - Товариство) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" (далі - Банк), у якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 22.11.2018, просило суд:

2. визнати правовідносини за укладеним Товариством та Банком кредитним договором № 133/03-14 від 27.03.2014 (далі - Кредитний договір) припиненими;

3. визнати правовідносини за укладеним Товариством та Банком іпотечним договором № 133/03-14-І від 27.03.2014 (далі - Договір іпотеки), припиненими;

4. визнати правовідносини за укладеним Товариством та Банком договором застави № 133/03-14-ІІ від 27.03.2014 (далі - Договір застави) припиненими;

5. усунути перешкоди в користуванні нерухомим майном - нежитловими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: м. Дніпро АДРЕСА_2 (далі - Нерухоме майно), шляхом заборони Банку вчиняти дії, направлені на незаконне вибуття із власності Товариства Нерухомого майна - звернення стягнення на підставі Іпотечного договору;

6. відновити становище, яке існувало до прийняття наказу від 18.07.2018 № 109 про затвердження акту Комісії з перевірки правочинів (договорів) на предмет нікчемності від 18.07.2018, зобов`язавши Банк в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Банку Северіна Юрія Петровича виключити з бухгалтерського обліку Банку за рахунками обліку кредитів кредитну заборгованість Товариства за Кредитним Договором, право вимоги за Іпотечним Договором та право вимоги за Договором застави, які укладені на забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним Договором;

7. припинити виконання дій визначених у наказі Уповноваженої особи від 18.07.2018 № 109 щодо застосування наслідків нікчемності правочинів Банку відносно відновлення у бухгалтерському обліку Банку по рахунку обліку кредиту щодо кредитної заборгованості Товариства за Кредитним Договором.

Стислий виклад рішень суду

8. Рішенням Господарського Дніпропетровської області від 01.03.2019 (суддя Суховаров А.В.) позов задоволено частково.

9. Відмовлено в задоволенні позову в частині щодо усунення перешкод у користуванні зазначеним позивачем нерухомим майном, решту вимог задоволено.

10. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 08.05.2019 (колегія суддів: Парусніков Ю.Б., Білецька Л.М., Верхогляд Т.А.) рішення суду першої інстанції залишено без змін.

11. Ухвалюючи зазначені судові рішення суди виходили з того, що зобов`язання Товариства за Кредитним договором, Договором іпотеки та Договором застави припинилися виконанням, проведеним належним чином, за рахунок поручителів та часткової оплати Товариством.

12. Суди дійшли висновку про необхідність визнати припиненими правовідносини за Кредитним договором, Договорами іпотеки та застави, захистити порушені права Товариства шляхом зобов`язання відповідача виключити з бухгалтерського обліку кредитну заборгованість Товариства перед Банком та права вимоги за Договорами іпотеки та застави, укладеними для забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором, а також припинити виконання дій щодо застосування Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб наслідків нікчемності правочинів Банку стосовно відновлення у його бухгалтерському обліку кредитної заборгованості Товариства за Кредитним договором.

13. Суд відмовив у задоволенні вимоги щодо усунення перешкод у користуванні нерухомим майном, оскільки позивач не довів вчинення будь-яких перешкод з боку відповідача.

Стислий виклад вимог касаційної скарги

14. Банк просить постанову Центрального апеляційного господарського суду від 08.05.2019 скасувати повністю, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.03.2019 - у частині задоволення вимог та прийняти в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Аргументи учасників справи

Аргументи відповідача, зазначені в касаційній скарзі

15. Банк зазначає, що суди, оцінюючи обставини справи, не дослідили обставини справи в сукупності та не застосували правові позиції Верховного Суду у подібних правовідносинах, у зв`язку з цим неправильно застосували норми матеріального права.

16. Укладені Товариством та Банком правочини є нікчемними відповідно до частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

17. Суди, ухвалюючи рішення у справі, надали перевагу поручителям перед іншими вкладниками банку.

18. Балансові дані Банку зазначені у постанові правління Національного Банку України. Обов`язковість постанов правління Національного Банку України закріплена Законом України "Про Національний Банк України" (679-14) , а отже недотримання приписів постанов є порушенням закону.

19. При укладенні правочинів, яких стосується спір у справі, порушені вимоги закону з огляду на наявність укладеного Банком та Корпоративним недержавним пенсійним фондом національного банку України договору застави прав вимоги за Кредитним договором.

Аргументи позивача, зазначені у відзиві на касаційну скаргу

20. Позивач заперечує обґрунтованість вимог касаційної скарги та просить відмовити в її задоволенні.

Аргументи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

21. У відзиві на касаційну скаргу Фонд просить задовольнити касаційну скаргу та зазначає, що недійсність правочинів у справі встановлена законом -частиною другою статті 215 Цивільного кодексу України, пунктами 1, 2, 7 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб ".

Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

22. 27.03.2014 Товариство та Банк уклали Кредитний договір (відзивна відновлювальна кредитна лінія).

23. Згідно з пунктом 1.9 Кредитного договору зобов`язання забезпечуються заставою Нерухомого майна Товариства на суму 26 219 269 грн та обладнання, яке належить Товариству на суму 8 909 731 грн.

24. Товариство та Банк 27.03.2014 уклали Договір іпотеки, відповідно до умов якого Товариство передає Банку в іпотеку Нерухоме майно. Вартість предмета іпотеки становить 26 219 269 грн.

25. Товариство та Банк 27.03.2014 уклали та нотаріально посвідчили Договір застави. Відповідно до пункту 1.2 Договору застави в заставу передано обладнання на загальну суму 8 909 731 грн.

26. Зазначені сторони 02.09.2014 підписали додаткову угоду № 2 до Кредитного договору, згідно з якою зобов`язання за цим договором забезпечуються договором поруки та заставою 40 одиниць автотранспорту.

27. Відповідно до умов додаткової угоди № 2 Товариством, Банком, фізичними особами ОСОБА_6 та ОСОБА_4 укладені договори поруки, відповідно, №133/09-14-П1, №133/09-14-П2 (далі - Договори поруки №133/09-14-П1, №133/09-14-П2), кожен щодо відповідальності поручителя у сумі 26 000 000 грн за належне виконання боржником всіх його зобов`язань за Кредитним договором.

28. Згідно з розпорядженням операційного відділу Банку від 11.09.2014 для погашення заборгованості Товариства за Кредитним договором у сумі 26 273 534, 24 грн за рахунок грошових коштів, які знаходяться на поточних рахунках фінансових поручителів - ОСОБА_6 та ОСОБА_4 здійснено такі банківські операції: списано 19 492 987,50 грн з поточного рахунку ОСОБА_6 та 4 208 728,76 грн з поточних рахунків ОСОБА_4 . Крім того на підставі цього розпорядження списано з поточного рахунку Товариства 2 571 817, 98 грн.

29. У довідці Банку від 11.09.2014 вих. № 592 зазначено, що заборгованість за Кредитним договором погашена в повному обсязі, зокрема:

частина основному боргу в сумі 19 492 987, 50 грн - за рахунок грошових коштів фінансового поручителя ОСОБА_6 ;

частина основному боргу в сумі 3 935 194, 52 грн - за рахунок грошових коштів фінансового поручителя ОСОБА_4

частина основному боргу в сумі 273 534, 24 грн - за рахунок грошових коштів фінансового поручителя ОСОБА_4 ;

частина основному боргу в сумі 2 571 817, 98 грн - за рахунок грошових коштів Товариства.

30. У довідці Банку також зазначено, що внаслідок повного погашення кредиту Банк не має претензій до позичальника та поручителів за Кредитним договором.

31. 11.09.2014 Товариство, Банк, ОСОБА_6 та ОСОБА_4 уклали Договір про заміну сторони у Кредитному договорі (далі - Договір про заміну сторони у Кредитному договорі), за умовами якого у зв`язку з виконанням новими кредиторами ОСОБА_6 та ОСОБА_4 зобов`язань за Кредитним договором, відповідно до частини третьої статті 556 ЦК України Банк за згодою Товариства передає новим кредиторам всі права та обов`язки, що виникли або виникнуть за Кредитним договором.

32. Згідно з цим правочином ОСОБА_6 отримала право вимоги у сумі 19 492 987,50 грн, а ОСОБА_4 - 4 208 728,76 грн.

33. З моменту підписання Договору про заміну сторони у Кредитному договорі Банк втрачає всі права і обов`язки за цим договором.

34. 12.09.2014 Товариство, Банк, ОСОБА_6 та ОСОБА_4 уклали договір про внесення змін до Договору іпотеки (далі - Договір про внесення змін до Договору іпотеки). У договорі зазначено, що відповідно до частини третьої статті 556 ЦК України, Банк за згодою Товариства передає новим іпотекодержателям ОСОБА_4 та ОСОБА_6 всі права та обов`язки, що виникли та виникатимуть за Договором іпотеки. Банк не вважається стороною в Договору іпотеки.

35. 12.09.2014 Товариство, ОСОБА_6 та ОСОБА_4 уклали додаткову угоду №3 до Кредитного договору. Зобов`язання Товариства замінене на нове зобов`язання згідно з Договором новації боргу. Сторони домовились, що після підписання цієї додаткової угоди Товариство вільне від виконання зобов`язань за Кредитним договором. ОСОБА_4 та ОСОБА_6 не мають претензій до Товариства щодо виконання зобов`язань за Кредитним договором.

36. 12.09.2014 Товариство, ОСОБА_6 та ОСОБА_4 підписали договір про розірвання Договору іпотеки. Зазначені особи дійшли згоди стосовно припинення зобов`язань Договором іпотеки (з внесеними 12.09.2014 змінами) з моменту набрання чинності Договором новації боргу. Товариство визнано вільним від виконання первісного зобов`язання з моменту його припинення. ОСОБА_6 та ОСОБА_4 не мають претензій до Товариства щодо виконання первісного зобов`язання.

37. Товариство, Банк, ОСОБА_6 та ОСОБА_4 з огляду на умови Договору про заміну сторони у Кредитному договорі (зазначені фізичні особи замість Банку), Договорів поруки №133/09-14ПІ, 133/09-14-П2 підписали Договір про внесення змін до Договору застави. Цим правочином передбачено, що відповідно до частини третьої статті 556 ЦК України Банк за згодою Товариства передає новим заставодержателям ОСОБА_6 та ОСОБА_4 всі права та обов`язки, що виникли та виникатимуть за Договором застави. З моменту підписання договору Банк не є стороною Договору застави та втрачає права і обов`язки за Договором застави.

38. 20.09.2014 ОСОБА_6, ОСОБА_4 та Товариство уклали договір про розірвання Договору застави, яким погоджено, що зобов`язання сторін за Договором застави припиняються, оскільки Договором про внесення змін до Договору застави передбачено, що з моменту набрання чинності Договором новації боргу зобов`язання за Кредитним договором замінюються новим зобов`язанням. Товариство вільне від виконання первісного зобов`язання з моменту його припинення. ОСОБА_4 та ОСОБА_6 не мають претензій до Товариства щодо виконання первісного зобов`язання.

39. Отже, відповідно до зазначених правочинів зобов`язання Товариства перед Банком за Кредитним договором, Договором іпотеки та Договором застави припинено за рахунок поручителів та внаслідок часткової оплати боргу Товариством.

40. 19.08.2014 Правлінням Національного банку України (далі - НБУ) прийнято постанову № 510/БТ "Про встановлення особливого режиму контролю за діяльністю ПАТ "Банк Камбіо" з призначенням куратора. Постановою НБУ № 510/БТ для Банку введено такі обмеження: заборона використання для розрахунків у національній валюті прямих кореспондентських рахунків; зобов`язання Банку здійснювати розрахунки в національній валюті виключно через кореспондентський рахунок, відкритий у НБУ; перераховувати кошти в національній валюті з кореспондентських рахунків Банку, відкритих у банках-кореспондентах, на кореспондентський рахунок, відкритий у НБУ.

41. 25.09.2014 Правлінням НБУ прийнято постанову № 603/БТ, якою Банк віднесено до категорії проблемних та запроваджено певні обмеження у його діяльності. Зокрема передбачено, що погашення заборгованості, яка виникла за будь-якими активними операціями Банку (крім набуття права власності на об`єкти застави), приймається лише в грошовій формі за погодженням із куратором Банку.

42. 04.12.2014 постановою Правління НБУ № 782 Банк віднесено до категорії неплатоспроможних.

43. Виконавча дирекція Фонду згідно з постановою НБУ № 782 прийняла рішення від 04.12.2014 № 140 "Про затвердження тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Камбіо" (далі - Рішення № 140). 05.12.2014 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду на тимчасову адміністрацію Банку.

44. Наказом уповноваженої особи Фонду від 18.07.2018 №109 ухвалено:

затвердити акт Комісії з перевірки правочинів (договорів) на предмет нікчемності від 18.07.2018, яким виявлено ознаки нікчемності, передбачені пунктом 7 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб " зазначених вище договорів, а саме:

договору щодо дострокового припинення/розірвання депозитного договору № ДФ-04/781-4 від 07.07.2014 та повернення коштів вкладнику - ОСОБА_6 ;

договору від 11.09.2014 про заміну сторони у Кредитному договорі;

Договору поруки№ 133/09-14-П1;

Договору поруки № 133/09-14-П2;

Договору від 12.09.2014 про внесення змін Договору іпотеки;

Договору від 12.09.2014 про внесення змін до Договору застави;

45. Цим наказом також ухвалено застосувати наслідки нікчемності зазначених правочинів, зокрема здійснити зворотні транзакції по рахунку за нікчемним правочином.

46. 12.10.2018 Товариство отримало від Банку в особі Уповноваженої особи Фонду Северина Ю.П. повідомлення-вимогу від 02.10.2018 вих. №22/1953. У документі відповідно до статей 35- 37 Закону України "Про іпотеку" запропоновано Товариству протягом тридцяти днів з моменту отримання цієї письмової вимоги виконати порушені зобов`язання за Кредитним договором у сумі 46 069 532, 34 грн. також зазначено, що в разі повного або часткового невиконання вимоги Банк зверне стягнення на предмет іпотеки та відповідно до умов Договору іпотеки задовольнить вимогу забезпечену іпотекою шляхом набуття Банком права власності на Нерухоме майно.

47. Позивач зазначає, що виконання Кредитного договору Банком не визнається, тому він звернувся до суду з позовом у цій справі.

Касаційний розгляд справи

48. У зв`язку з перебуванням судді Колос І.Б. на лікарняному склад судової колегії Касаційного господарського суду змінився, що підтверджується Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 12.07.2019, який наявний в матеріалах справи.

50. У зв`язку з перебуванням судді Селіваненка В.П. на лікарняному склад судової колегії Касаційного господарського суду змінився, що підтверджується Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 07.08.2019, який наявний в матеріалах справи.

51. 15.07.2019 та 08.08.2019 у судовому засіданні зі справи оголошено перерву.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА. АКТИ ЗАСТОСУВАННЯ ПРАВА

Цивільний кодекс України (435-15)

52. Частина перша статті15

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або оспорювання.

53. Частина перша статті 16

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

54. Частина перша статті 20

Право на захист особа здійснює на свій розсуд.

55. Частина перша статті 1054

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

56. Стаття 629

Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

57. Стаття. 526

Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

58. Частина перша 546

Виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

59. Частина перша статті 553

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

60. Стаття 554

У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

61. Частини перша т а друга статті 598

Зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

62. Стаття 599

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, переданням відступного (стаття 600 ЦК України), зарахуванням (стаття 601 ЦК України), за домовленістю сторін (стаття 604 ЦК України), прощенням боргу (стаття 605 ЦК України), поєднанням боржника і кредитора в одній особі (стаття 606 ЦК України), неможливістю виконання (стаття 607 ЦК України), смертю фізичної особи (ст. 608 ЦК України), ліквідацією юридичної особи (ст. 609 ЦК України).

63. Стаття 572

В силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави)

64. Пункт 1 частини першої статті 593

Право застави припиняється у разі припинення зобов`язання, забезпеченого заставою.

Право застави припиняється також в інших випадках, встановлених законом.

65. Частина перша статті 575

Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Закон України "Про іпотеку" (898-15)

Іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

67. Частина четверта статті 3

Іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Іпотека припиняється у разі припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору; Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Закон України "Про заставу" (2654-12)

Застава припиняється, зокрема у разі припинення забезпеченого заставою зобов`язання..

Господарський процесуальний кодекс України (1798-12) від 06.11.1991 N 1798-XII у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VII:

70. Частина перша статті 2

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.

72. Частина перша статті 73

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

73. Частина перша статті 74

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

75. Частина перша статті 300

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

76. Частина друга статті 300

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

77. Стаття 309

78. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи та висновків попередніх судових інстанцій

79. Судами у справі встановлено, що зобов`язання за Кредитним договором припинено у зв`язку з повним його виконанням поручителями та Товариством.

80. Оскільки зобов`язання за Кредитним договором, забезпечене іпотекою та заставою, було виконано поручителями та боржником суди відповідно до статей и553, 554, 593, 598, 599 ЦК України (435-15) , статей 3, 17 Закону України "Про іпотеку", статті 28 Закону України "Про заставу" дійшли висновку про наявність підстав для припинення Договору Іпотеки та Договору застави.

81. Судами враховано, що списання грошових коштів з рахунків поручителів та боржника в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором відбулось за згодою всіх сторін (що не заперечується сторонами у справі). Факт списання коштів підтверджується довідкою Банку від 11.09.2014 № 592.

82. З огляду на положення статі 5 ГПК України (1798-12) , статей 13, 15, 16, 20 ЦК України, керуючись статтями 55, 124 Конституції України та статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суди дійшли висновку, що необхідно відновити становище Товариства яке існувало до прийняття Наказу НБУ від 18.07.2018 № 109 щодо нікчемності зазначених правочинів.

83. Касаційний господарський суд погоджується з зазначеними висновками судів попередніх судових інстанцій, оскільки вони узгоджуються з встановленими у справі обставинами та нормами матеріального права, які підлягали застосуванню.

84. Банк у касаційній скарзі заперечує обґрунтованість зазначених висновків попередніх судових інстанцій з тих підстав, що вказані правочини нікчемні.

85. Судами встановлено, що 19.08.2014 Правлінням НБУ прийнято постанову № 510/БТ "Про встановлення особливого режиму контролю за діяльністю ПАТ "Банк Камбіо" з призначенням куратора. Постановою НБУ № 510/БТ для Банку введено такі обмеження, як заборона використання для розрахунків у національній валюті прямих кореспондентських рахунків; зобов`язано Банк здійснювати розрахунки в національній валюті виключно через кореспондентський рахунок, відкритий у НБУ; кошти перераховувати в національній валюті з кореспондентських рахунків ПАТ "Банк Камбіо", відкритих у банках-кореспондентах, на кореспондентський рахунок, відкритий у НБУ.

86. Наказом уповноваженої особи Фонду від 18.07.2018 №109 затверджено акт Комісії з перевірки правочинів (досліджених у справі) щодо їх нікчемності від 18.07.2018 Виявлено ознаки нікчемності, передбачені пунктом 7 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

87. Відповідно до пункту 7 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (у відповідній редакції) правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, якщо банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

88. У зв`язку з цим суди, зокрема, зазначили, що перерахування грошових коштів з рахунку на рахунок у одному банку не є правочинами в розумінні статей 202, 204, 626 ЦК України та Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) , а є банківськими операціями, тому не можуть визнаватись нікчемними, оскільки проведені на виконання цивільно-правових договорів, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 05.12.2018 у справі № 911/3880/15, та правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постанові від 20.06.2018 у справі № 755/7957/16-ц. Внаслідок укладення поручителями відповідних правочинів, вони отримали право вимоги до Товариства, тобто не на підставі договору поруки, а у зв`язку з його виконанням відповідно до статті 556 ЦК України, сплативши банку грошові кошти в погашення зобов`язань за Кредитним договором. Саме на суму сплачених банку грошових коштів за договорами поруки поручителі набули право на отримання задоволення своїх вимог не від Банку, а від Товариства.

89. Суди відхили аргументи Банку щодо порушення приписів постанови Правління НБУ від 19.08.2014 № 510/БТ "Про встановлення особливого режиму контролю за діяльністю ПАТ "Банк Камбіо" в частині проведення розрахунків в інший спосіб, ніж це передбачено її приписами. Тобто, порушення про наявність ознак нікчемності спірних правочинів згідно з пунктом 1 частини третьою статті 38 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", оскільки зазначена постанова НБУ не доводилася до відома вкладників та позичальників. Позивач і поручителі не мали загального доступу до неї, тому на час здійснення розрахунків за Кредитним договором ці особи не були обізнані щодо наявності застережень, встановлених постановою. Здійснивши проведення розрахункової операції, Банк своїми діями підтвердив наявність на рахунку платників необхідної суми коштів, про що також свідчить відсутність заборони на проведення розрахункових операцій у відповідний спосіб, зі сторони уповноваженої особи-куратора, на яку, в силу приписів постанови Правління НБУ від 19.08.2014 № 510/БТ, покладено обов`язок щодо здійснення контролю за операціями, які проводяться банком.

90. Невиконання вимог постанови НБУ може свідчити про незаконність дій самого Банку, наслідки яких не можуть покладатись на поручителів та боржника відповідальності за дії посадових осіб Банку.

91. Суди з аналогічних підстав, посилаючись на частини першу та другу статті 319, частини першу та другу статті 321 ЦК України відхилили аргументи сторони відповідача про відсутність коштів для проведення розрахунків з посиланням на довідки Банку.

92. Судом апеляційної інстанції було здійснено оцінку аргументів Банку щодо порушення норм процесуального права, які полягають у невжитті судом дій спрямованих на направлення справи на розгляд належному суду в зв`язку зі штучно заявленою позивачем вимогою про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном. Суд зазначив, що усунення перешкод у користуванні нерухомим майном полягає саме в забороні відповідачу вчиняти дії, направлені на незаконне вибуття із власності позивача нерухомого майна, що відповідає способам захисту цивільних прав та інтересів, визначених статтею 16 ЦК України. Спір у справі виник з приводу нерухомого майна та позивачем заявлено, зокрема, вимогу про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном, яке знаходиться в місті Дніпро, тому даний спір підсудний Господарському суду Дніпропетровської області відповідно до частини третьої статті 30 ГПК України.

93. Касаційний господарський суд погоджується з висновками попередніх судових щодо відсутності підстав для визнання правочинів, яких стосується спір у справі нікчемними. При цьому беруться до уваги, зокрема, правові позиції, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 у справі № 755/7957/16-ц та постанові Верховного Суду від 05.12.2018 у справі № 911/3880/15.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

94. З огляду на зазначене касаційну скаргу Банку необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення зі справи - без змін як такі, що відповідають вимогам норм матеріального та процесуального права.

Судові витрати

95. Понесені відповідачем у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на відповідача, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

Касаційний господарський суд, керуючись статтями 129, 300, 308, 309, 315 Господарського процесуального кодексу України,

ПОСТАНОВИВ:

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.03.2019 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 08.05.2019 зі справи № 904/4953/18 залишити без змін, а касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" - без задоволення.