1. Приватна організації "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" (далі - ПО "ОКУАСП") звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська музична видавнича група" (далі - ТОВ "Українська музична видавнича група") та Товариства з обмеженою відповідальністю "УМИГ Мьюзік" (далі - ТОВ "УМИГ Мьюзік") з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Буффало" (далі - ТОВ "Буффало") компенсації за порушення майнових авторських прав:

12 180 грн на користь ТОВ "Українська музична видавнича група";

12 180 грн на користь ТОВ "УМИГ Мьюзік";

12 180 грн на користь позивачів спільно.

2. 05.02.2019 від позивачів надійшла заява про збільшення суми позовних вимог до 223 380 грн.

3. ПО "ОКУАСП" зазначає, що відповідач незаконно здійснював комерційне використання - публічне виконання музичних творів "ІНФОРМАЦІЯ_1", "ІНФОРМАЦІЯ_2", "ІНФОРМАЦІЯ_3" (далі - Музичні твори).

Стислий виклад судових рішень

4. Справа розглядалася господарськими судами неодноразово.

5. Постановою Верховного Суду України від 11.11.2015 скасовано постанову Вищого господарського суду України від 28.07.2015, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

6. Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.06.2019 (суддя Зеленіна Н.І.) у задоволенні позову відмовлено.

7. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2019 (колегія суддів: Верховець А.А., Сотніков С.В., Доманська М.Л.) рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Стислий виклад вимог касаційної скарги

8. ПО "ОКУАСП" просить рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2019 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2019 скасувати, а справу передати на новий розгляд.

Аргументи учасників справи

Аргументи ПО "ОКУАСП", зазначені в касаційній скарзі

9. ПО "ОКУАСП" зазначає, що суди порушили положення статей 76, 77, Господарського процесуального кодексу України (1798-12) ( Господарського процесуального кодексу України (1798-12) у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VII, далі - ГПК України (1798-12) ), оскільки дійшли помилкового висновку про відсутність у справі доказів незаконного використання відповідачем Музичних творів.

10. Ухвалюючи оскаржувані судові рішення, господарські суди залишили поза увагою, що відповідач не спростував презумпцію винного заподіяння шкоди. Проте відповідно до абзацу другого частини першої статті 32 Закону України "Про авторське право і суміжні права" використання твору будь-якою особою допускається виключно на основі авторського договору, за винятком випадків, передбачених статтями 21-25 цього Закону.

11. Суди вцілому неналежно дослідили обставини, які мають значення для справи.

Аргументи відповідача, зазначені у відзиві на касаційну скаргу

12. ТОВ "Буффало" у відзиві на касаційну скаргу наполягає на тому, що у справі відсутні докази, на підставі яких можна зробити висновок про наявність у позивачів майнових авторських прав, за захистом яких вони звернулися у цій справі. Наприклад, оригінали договорів.

13. Верховний Суд України передав справу на новий розгляд, зокрема для встановлення обставин щодо способу публічного використання Музичних творів. Однак, сторона позивача не надала жодних доказів того, за допомогою яких пристроїв здійснювалося публічне використання Музичних творів.

14. З огляду на вказане відповідач просить залишити ухвалені у справі судові рішення без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

15. Відповідно до виданого Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України свідоцтва про облік організацій колективного управління від 24.01.2011 № 18/2011 ПО "ОКУАСП" є організацією колективного управління майновими правами суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав

16. ТОВ "Українська музична видавнича група" за договором від 01.01.2014 № АУ002К (далі - Договір № АУ002К) передало в управління ПО "ОКУАСП" визначені цим договором майнові права на музичні твори "ІНФОРМАЦІЯ_1" (автори музики ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3; автори тексту ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, виконавець ОСОБА_2) та "ІНФОРМАЦІЯ_2" (автори музики ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, автори тексту ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, виконавець ОСОБА_5 ft. ОСОБА_7).

17. У декларації від 01.01.2014 № 9, складеній відповідно до умов Договору № АУ002К, зазначено, що ТОВ "Українська музична видавнича група" має контрольовану частку майнових прав щодо публічного виконання музичного твору "ІНФОРМАЦІЯ_1" 37,5 %, стосовно публічного виконання музичного твору "ІНФОРМАЦІЯ_2" - 7,915 %.

18. Із наданої позивачем декларації від 01.01.2014 № 9 вбачається, що ТОВ "Українська музична видавнича група" отримало майнові права на зазначені музичні твори відповідно до укладеного з ТОВ "Національне музичне видавництво" договором про передачу авторських і суміжних прав від 31.12.2010 № НМИсуб 01/11-укр, строк дії якого визначено до 31.12.2014 (далі - Договір № НМИсуб 01/11-укр).

19. ПО "ОКУАСП" здійснювало управління майновими авторськими правами ТОВ "УМИГ Мьюзік" відповідно до договору від 01.01.2014 № АУ003К (далі - Договір № АУ003К), зокрема щодо музичного твору "ІНФОРМАЦІЯ_3" (автори музики: ОСОБА_8, ОСОБА_9, автори тексту: ОСОБА_8, ОСОБА_9, виконавець "ОСОБА_9+ІНФОРМАЦІЯ_4") та "ІНФОРМАЦІЯ_2" (автори музики ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, автори тексту ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та виконавці ОСОБА_5 ft. ОСОБА_7).

20. Із наданої позивачем декларації від 01.01.2014 № 9 вбачається, що ТОВ "УМИГ Мьюзік" набуло майнові права на зазначені твори відповідно до укладеного з ТОВ "Національне музичне видавництво" договору про передачу авторських і суміжних прав від 01.01.2014 № НМИсуб-01/14-укр, чинного до 31.12.2014, згідно з декларацією від 01.01.2014 № 4

21. Згідно з декларацією від 01.01.2014 № 4 до Договору № АУ003К ТОВ "УМИГ Мьюзік" отримало від ТОВ "Національне музичне видавництво" контрольовану частку майнових права щодо публічного виконання музичного твору "ІНФОРМАЦІЯ_3" 20 %, стосовно публічного виконання музичного твору "ІНФОРМАЦІЯ_2 - 25 %.

22. Позивачі стверджують, що 26.02.2014 у більярдному клубі "Buffalo" (м. Київ, вул. Ревуцького, 46) представником ПО "ОКУАСП" зафіксовано публічне виконання музичних творів "ІНФОРМАЦІЯ_1", "ІНФОРМАЦІЯ_2" І "ІНФОРМАЦІЯ_3". На доказ цього позивачі долучили акт фіксації від 26.02.2014 № 03/02/04, відеозапис і фіскальний чек.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА. АКТИ ЗАСТОСУВАННЯ ПРАВА

Бернська конвенція про охорону літературних і художніх творів

(і)Автори драматичних, музично-драматичних і музичних творів користуються виключним правом дозволяти: (іі)публічний показ і виконання своїх творів, включаючи публічний показ і виконання, здійснювані будь-якими засобами і способами.

Закон України від 23 грудня 1993 року N 3792-XII "Про авторське право і суміжні права" (3792-12) у редакції, чинній 26.02.2014 (далі - Закон України "Про авторське право і суміжні права" (3792-12) )

Публічне виконання - це подання за згодою суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав творів, виконань, фонограм, передач організацій мовлення шляхом декламації, гри, співу, танцю та іншим способом як безпосередньо (у живому виконанні), так і за допомогою будь-яких пристроїв і процесів (за винятком передачі в ефір чи по кабелях) у місцях, де присутні чи можуть бути присутніми особи, які не належать до кола сім`ї або близьких знайомих цієї сім`ї, незалежно від того, чи присутні вони в одному місці і в один і той самий час або в різних місцях і в різний час.

Суб`єкти авторського права і суміжних прав можуть управляти своїми правами: а) особисто; б) через свого повіреного; в) через організацію колективного управління.

26. Частини третя, п`ята статті 48

Повноваження на колективне управління майновими правами передаються організаціям колективного управління авторами та іншими суб`єктами авторського права і (або) суміжних прав на основі договорів, укладених у письмовій формі (частина третя). На основі одержаних повноважень організації колективного управління надають будь-яким особам шляхом укладання з ними договорів невиключні права на використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав (частина п`ята).

27. Пункт "г" частини першої статті 49

Організації колективного управління повинні виконувати від імені суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав і на основі одержаних від них повноважень такі функції: вчиняти інші дії, передбачені чинним законодавством, необхідні для захисту прав, управління якими здійснює організація, в тому числі звертатися до суду за захистом прав суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав відповідно до статутних повноважень та доручення цих суб`єктів.

28. Пункт "а" статті 50

Порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для захисту таких прав, у тому числі судового, є вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав, визначені статтями 14 і 38 цього Закону, та їх майнові права, визначені статтями 15, 39, 40 і 41 цього Закону, з урахуванням передбачених статтями 21 - 25, 42 і 43 цього Закону обмежень майнових прав.

29. Пункт "г" частини другої статті 52

Суд має право постановити рішення чи ухвалу про виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50 000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу.

Цивільний кодекс України (435-15)

30. Стаття 204

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Господарський процесуальний кодекс України (1798-12) від 06.11.1991 N 1798-XII у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII

31. Частини перша, третя статті 13

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

32. Частина перша статті 73

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

37. Частини перша статті 300

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

38. Частина друга статті 300

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

39. Частина перша статті 316

Вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

40. Частина третя статті 310

Підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо:

суд не дослідив зібрані у справі докази; або

суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або

суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи та висновків попередніх судових інстанцій

41. Касаційний господарський суд відповідно до припису статті 300 ГПК перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах вимог касаційної скарги на підставі встановлених фактичних обставин справи. Отже, Верховний Суд не бере до уваги доводи, які стосуються переоцінки доказів у справі.

42. У постанові від 11.11.2015 зі справи зазначено, що Верховний Суд України переглянув постанову Вищого господарського суду України від 28.07.2015 у цій справі відповідно до норм Розділу XII-2 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) (в редакції, що діяла до 15.12.2017) у частині висновків щодо співвідношення розміру передбаченої статтею 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права" компенсації з кількістю суб`єктів авторського права, права яких порушено та кількістю об`єктів авторського права, стосовно яких встановлено порушення.

43. Верховний Суд України зробив правовий висновок, відповідно до якого музичний твір є окремим об`єктом авторського права, який належить конкретному суб`єкту і кожен окремий факт протиправного використання об`єктів авторського права становить самостійне порушення та може бути підставою для застосування відповідальності у виді стягнення компенсації. У зв`язку з цим суд ухвалив рішення про направлення справи на новий розгляд.

44. За таких обставин суди попередніх судових інстанцій під час нового розгляду справи були зобов`язані дослідити обставини, пов`язані зі стягненням компенсації, та вирішити питання про її стягнення з огляду на обсяг вчиненого відповідачем порушення, спрямованість компенсаційних заходів на захист порушеного права та керуючись визначеними статтею 3 ЦК України принципами справедливості, добросовісності та розумності.

45. Водночас Касаційний господарський суд з огляду на вимоги частини першої статті 316 ГПК України та зміст постанов Верховного Суду від 06.02.2018 у справі № 908/364/17 та від 06.02.2018 у справі № 908/657/17 бере до уваги аргументи касаційної скарги про те, що відповідачем не спростовано факт незаконного комерційного використання Музичних творів.

46. Аргументи касаційної скарги про те, що ПО "ОКУАСП" набула повноваження здійснювати колективне управління майновими правами на Музичні твори виключно на підставі Договорів № АУ002К, АУ003К та наданих суду декларацій щодо переданих в управління творів Касаційний господарський суд відхиляє з огляду на таке.

47. За приписами статей 48 і 49 Закону України "Про авторське право і суміжні права" можлива передача на договірних засадах авторами або іншими суб`єктами авторського права та/або суміжних прав повноважень з управління майновими правами організаціям колективного управління, на які покладається виконання відповідних функцій, зокрема збір винагороди на підставі зазначених договорів чи цього Закону, розподіл (перерозподіл між іншими організаціями колективного управління) зібраної винагороди, перерахування належної частки перерозподіленої винагороди іншим організаціям колективного управління, що представляють майнові інтереси відповідних суб`єктів авторського права та/або суміжних прав, або виплата розподіленої винагороди безпосередньо таким суб`єктам.

48. За наявності договорів з суб`єктами авторського права та/або суміжних прав на управління їх майновими правами організації колективного управління відповідно до статті 45 Закону України "Про авторське право і суміжні права", що надає право таким організаціям представляти інтереси власників майнових авторських прав, виконавців, виробників фонограм (відеограм), мають право звертатися до господарського суду з позовами про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду або стягнення доходу, отриманих порушником внаслідок порушення ним авторського права та/або суміжних прав, і у тому випадку, коли з порушником авторського права чи суміжних прав організацією колективного управління не укладено будь-якої угоди.

49. Організації колективного управління, які здійснюють управління майновими правами на твори, повинні довести наявність у них прав на управління авторськими майновими правами певного кола осіб. Отже, у разі звернення організації колективного управління до суду з позовом про захист прав суб`єктів авторського права суд повинен з`ясовувати обсяг повноважень цієї організації згідно з договорами, укладеними цією організацією та суб`єктом авторського права. Наведена правова позиція висвітлена у постановах Верховного Суду від 19.02.2019 у справі № 825/350/18, від 16.04.2019 у справі № 910/5186/18.

50. З рішень судів першої та апеляційної інстанції, а також матеріалів справи не вбачається, що ПО "ОКУАСП" доведено належність правовласникам, інтереси яких вона захищає, майнових авторських прав на Музичні твори, а ПО "ОКУАСП" - права захищати зазначені права. Господарські суди, ухвалюючи оскаржені рішення, у разі сумніву у добросовісному здійсненні учасниками справи їх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказі не були позбавлені права витребувати необхідні докази з метою забезпечення повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи.

51. Водночас відповідно до приписів статті 246 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

52. З огляду на викладене Касаційний господарський суд дійшов висновку про те, що суди порушили вимоги статей 74, 86, 236 ГПК України щодо ухвалення рішення на підставі всебічного, повного та об`єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, тому оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню як такі, що ухвалені з порушенням норм процесуального права.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

53. З огляду на зазначене Касаційний господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги.

54. Рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

55. Під час нового розгляду справи судам слід взяти до уваги викладене у цій постанові, вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об`єктивного встановлення обставин справи, прав і обов`язків сторін, і залежно від встановленого відповідно до закону вирішити спір з належним обґрунтуванням мотивів та підстав такого вирішення у судовому рішенні, ухваленому за результатами судового розгляду.

Суддя		І. Бенедисюк
Суддя		І. Колос
Суддя		Т. Малашенкова