позивача - комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" (далі - КП "Київжитлоспецексплуатація", Позивач) - Денисенко О.В. (адвокат, посв. від 01.06.2001 № 1674),

відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Богдан" (далі - ТОВ "БК "Богдан", Відповідач, скаржник) - Касьяненка Д. Л. (адвокат, посв. від 26.03.2019 № 2658),

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ТОВ "БК "Богдан" на

постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.03.2019 (головуючий - суддя Власов Ю.Л., судді Буравльов С.І., Пашкіна С.А.),

зі справи 911/1626/18

за позовом КП "Київжитлоспецексплуатація"

до ТОВ "БК "Богдан"

про визнання недійсним договору в частині та стягнення 21 351,60 грн.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. КП "Київжитлоспецексплуатація" звернулось до господарського суду Київської області з позовом до ТОВ "БК "Богдан" про визнання недійсним пункту 3.1 Договору підряду №17/Б-А16/1-П від 31.10.2017 в частині визначення суми ПДВ 21 351,60 грн, загальної ціни договору з урахуванням суми ПДВ 128 109,60 грн та стягнення 21 351,60 грн.

1.2 Позовні вимоги мотивовано тим, що Відповідач ввів Позивача в оману при наданні документації для участі в публічних закупівлях, укладенні та виконанні договору підряду №17/Б-А16/1-П від 31.10.2017 щодо обставин реєстрації товариства як платника податку на додану вартість, у зв`язку з чим Позивач просив повернути йому зайво сплачені Відповідачу кошти у розмірі ПДВ та визнати недійсним укладений з відповідачем договір у частині включення в ціну підрядних робіт, належних до оплати Позивачем, суму нарахованого ПДВ.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

2.1. Рішенням господарського суду Київської області від 18.12.2018 у задоволенні позову відмовлено.

2.2. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з положень статей 629, 632, 837, 843, 854 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ) та статті 180 Господарського кодексу України (далі - ГК України (436-15) ) та встановив, що в договорі підряду сторони погодили всі його істотні умови, в т.ч. ціну договору, Позивач як замовник прийняв виконані Відповідачем як підрядником підрядні роботи без зауважень щодо їх якості та неналежного виконання і провів їх оплату за обумовленою в договорі ціною, тому дійшов висновку, що звернення до суду з позовом про визнання недійсним спірного договору в частині його ціни після повного виконання учасниками угоди його умов свідчить про намагання внести зміни до ціни договору, що суперечить вимогам ЦК України (435-15) та звичаям ділового обороту.

2.3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.03.2019 задоволено апеляційну скаргу КП "Київжитлоспецексплуатація". Рішення господарського суду Київської області від 18.12.2018 скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено. Визнано недійсним пункт 3.1 договору підряду №17/Б-А16/1-П від 31.10.2017 про виконання капітального ремонту житлового будинку в частині визначеної суми ПДВ - 21 351,60 грн та загальної ціни договору з врахуванням суми ПДВ - 128 109,60 грн. Стягнуто з Відповідача на користь Позивача 21 351, 60 грн, судовий збір у сумі 3524 грн та судовий збір за розгляд апеляційної скарги у сумі 5286 грн.

2.4. Прийнята зі справи постанова з посиланням на приписи статей 203, 215, 216, 217, 230, 1212 ЦК України мотивована обґрунтованістю позовних вимог. Суд дійшов висновку, що ціною договору є саме 106 758,00 грн, а сплата Позивачем ПДВ не є ціною договору та передбачена нормами Податкового кодексу України (2755-17) , а також умовами договору окремо від ціни, і була визначена у договорі у зв`язку з подачею Відповідачем свідоцтва платника податку на додану вартість, яке на той час було анульовано, тобто ввів Позивача в оману, внаслідок чого мав умисел на отримання додаткових коштів від Позивача за договором підряду, які в іншому випадку не підлягали б сплаті.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі Відповідач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, нез`ясування ним обставин справи та доказів просить скасувати оскаржуване судове рішення зі справі та залишити в силі рішення господарського суду Київської області від 18.12.2018.

4. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

4.1. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

4.1.1. Апеляційним господарським судом:

- проігноровано умови пунктів 3.1, 4.1, 4.3 договору підряду, а також вимоги статей 525, 627, 629, 632 ЦК України та статей 180, 189 ГК України;

- не враховано той факт, що Позивачем під час звернення до суду з вимогою про стягнення з Відповідача 21 351,60 грн не було доведено усіх чотирьох умов відповідальності за завдання шкоди, а саме: протиправної поведінки Відповідача; наявності заподіяної шкоди (понесення фактичних витрат); причинно-наслідкового зв`язку між діями Відповідача та наявністю збитків у позивача; вини Відповідача;

- не взято до уваги, що договір не може існувати без умов щодо ціни вартості товару (стаття 180 ГК України). Оскільки пункт договору підряду в частині включення в оплату податку на додатну вартість містить ціну розрахункової одиниці вартості товару, тобто є істотною умовою договору, такий договір у цій частині не може бути визнаний недійсним;

- безпідставно застосовано положення статті 230 ЦК України, оскільки Позивач не довів належними та допустимими доказами наявність обману під час укладення договору підряду;

- неправильно зроблено висновок про те, що Позивач у позовній заяві просив застосувати реституцію, а не внести зміни до договору, у зв`язку з чим неправомірно застосовано статтю 1212 ЦК України, оскільки Позивач не просив застосувати наслідки недійсності правочину.

4.2. Позиція Позивача

4.2.1. Поданий 02.07.2019 Відповідачем відзив на касаційну скаргу Верховним Судом залишено без розгляду відповідно до положень статті 118, частини першої статті 295, частини першої статті 301, частини першої статті 252, частини другої статті 207 ГПК України, оскільки його подано поза межами строку, встановленого в ухвалі Верховного Суду про відкриття касаційного провадження від 13.06.2019, а саме після 27.06.2019.

РОЗГЛЯД СПРАВИ ВЕРХОВНИМ СУДОМ

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 911/1626/18 було визначено колегію суддів у складі: головуючий - суддя Малашенкова Т.М., судді: Бенедисюк І.М., Колос І.Б., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.06.2019.

Ухвалою Верховного Суду від 13.06.2019 відкрито касаційне провадження у даній справі та призначено до розгляду на 08.07.2019 на 15:00.

Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 08.07.2019 № 29.3-02/1104 у зв`язку з перебуванням судді Колос І.Б. на лікарняному призначено повторний автоматичний розподіл судової справи № 911/1626/18, відповідно до якого визначено склад колегії суддів: Малашенкова Т.М. (головуючий), Бенедисюк І.М., Селіваненко В.П.

У судовому засіданні оголошено перерву до 08.08.2019 до 14:20.

Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 07.08.2019 № 29.3-02/1749 у зв`язку з перебуванням судді Селіваненка В.П. на лікарняному призначено повторний автоматичний розподіл судової справи № 911/1626/18, відповідно до якого визначено склад колегії суддів: Малашенкова Т.М. (головуючий), Бенедисюк І.М., Колос І.Б.

07.08.2019 скаржником подано до Верховного Суду додаткові пояснення до касаційної скарги.

5 СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

5.1. 31.10.2017 між КП "Київжитлоспецексплуатація" (замовник) та ТОВ "БК "Богдан" (підрядник) укладено договір підряду №17/Б-А16/1-П (далі - Договір), предметом якого є виконання капітального ремонту житлового будинку.

5.1. За умовами договору підрядник зобов`язався здійснити роботи: "6021- Капітальний ремонт житлового фонду. Капітальний ремонт покрівлі будинку за адресою: вул. Азербайджанська, 16/1 у Дніпровському районі м. Києва за кодом ДК 021:2015:45453000-7 капітальний ремонт і реставрація (згідно ДСТУ БД.1.1.-1:2013) в об`ємі, визначеному у кошторисній документації до цього договору (роботи), відповідно до розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 3 від 06.01.2017 (у редакції розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 1279 від 17.10.2017 (згідно ДСТУ БД.1.1.-1:2013). Балансоутримувачем житлового будинку є Комунальне підприємство Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району міста Києва".

5.2. Згідно з пунктами 3.1, 3.2 Договору (у редакції додаткової угоди № 2 від 28.12.2017) визначено, що договірна ціна на виконання робіт зазначена у кошторисній документації до даного договору. Ціна договору становить 106 758,00 грн, крім того ПДВ 20% - 21 351,60 грн, всього - 128 109,60 грн.

5.3. Договірна ціна за даним договором визначається сторонами як динамічна, може корегуватися в процесі виконання робіт, зокрема шляхом укладення відповідних додаткових угод до даного договору, в таких випадках: зміни обсягів та складу робіт, а також зміни номенклатури та кількості, якщо такі зміни сталися не з вини підрядника та погоджені замовником; виникнення обставин непереборної сили; внесення змін до кошторисної документації. після отримання позитивного висновку експертизи кошторисної документації.

5.4. У відповідності до пунктів 4.1 та 4.3 Договору розрахунки за виконані роботи здійснюються на підставі довідки про вартість виконаних робіт за формою № КБ-3 та акта приймання виконаних робіт за формою № КБ-2В з відомістю ресурсів, підписаними уповноваженими представниками сторін, і акта витрат на проведення експертизи кошторисної документації.

5.5. Замовник сплачує вартість прийнятих від підрядника робіт на підставі довідки про вартість виконаних робіт за формою № КБ-3 не пізніше 30 банківських днів після надходження коштів на вказані цілі на реєстраційний рахунок замовника.

5.6. У відповідності до підпункту 6.1.3 пункту 6.1 Договору замовник має право ініціювати внесення змін у договір, вимагати розірвання договору та відшкодування збитків за наявності істотних порушень підрядником умов договору.

5.7. Судами встановлено, що на виконання умов договору підряду, з урахуванням додаткової угоди № 2 від 28.12.2017, на підставі акта приймання виконаних будівельних робіт № 1 за грудень 2017 року та акту приймання-передачі наданих послуг на отримання експертного звіту кошторисної документації, Позивачем перераховано Відповідачу загалом 128 109,60 грн.

5.8. Відповідно до додатку № 1 до додаткової угоди № 2 від 28.12.2017 договору підряду №17/Б-А16/1-П від 31.10.2017 (протокол погодження договірної ціни) вартість робіт становить 106 758 грн, крім того, ПДВ - 21 351,60 грн, а всього 128 109,60 грн.

5.9. На момент проведення публічних закупівель 25.10.2017 ТОВ "БК "Богдан" разом з проектною документацією надано свідоцтво № 200078437 про реєстрацію платником податку на додану вартість.

5.10. При цьому під час реєстрації податкових накладних та проведення розрахункових операцій позивачем встановлено, що згідно з даними реєстру платників ПДВ свідоцтво платника податку на додану вартість у ТОВ "БК "Богдан" анульоване контролюючим органом з 26.07.2017.

5.11. Отже, на момент укладення договору підряду свідоцтво Відповідача про реєстрацію платника податку на додану вартість не було дійсним.

5.12. КП "Київжитлоспецексплуатація" направило Відповідачу лист від 18.04.2018 № 062/15/22-1938 та вимогу від 31.05.2018 № 062/15/1/03-2689 про повернення грошових коштів у розмірі 21 351,60 грн податку на додану вартість, а також додаткову угоду про внесення змін до договору в частині зміни ціни.

5.13. Зважаючи на те, що підрядник грошові кошти не повернув та проект додаткової угоди щодо зміни договірної ціни підрядних робіт не підписав, замовник вважав, що підрядник ввів його в оману при наданні документації для участі в закупівлях, укладенні та виконанні умов договору підряду №17/Б-А16/1-П від 31.10.2017.

6. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

6.1. Цивільний кодекс України (435-15) :

частина перша статті 13:

- цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства;

- договір є обов`язковим для виконання сторонами;

частина перша статті 837:

- за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу;

6.2. ГК України (436-15) :

частини друга, третя, п`ята статті 180:

- господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї зі сторін повинна бути досягнута згода;

- при укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору;

- ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. За згодою сторін у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними;

7. МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

7.1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

7.2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

7.3. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

7.4. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

8. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

8.1. Оцінка аргументів учасників справи і висновків місцевого та апеляційного господарських судів

8.1.1. Причиною виникнення даного судового спору є встановлення наявності або відсутності підстав для визнання договору підряду недійсним в частині договірної ціни, а також стягнення 21 351,60 грн.

8.1.2. На обґрунтування заявлених вимог Позивач послався на те, що Відповідач ввів його в оману при наданні документації для участі в публічних закупівлях, укладенні та виконанні договору підряду №17/Б-А16/1-П від 31.10.2017 щодо обставин реєстрації товариства як платника податків на додану вартість, у зв`язку з чим Позивач просив повернути йому зайво сплачені Відповідачу кошти у розмірі ПДВ та визнати недійсним укладений з Відповідачем договір у частині включення в ціну підрядних робіт, належних до оплати Позивачем, суму нарахованого ПДВ.

8.1.3. Як стверджує Позивач, під час реєстрації податкових накладних та проведення розрахункових касових операцій було встановлено факт відсутності у ТОВ "БК "Богдан" свідоцтва платника податку на додану вартість, хоча відповідно до наданої підрядником інформації у електронній системі публічних закупівель PROZORRO та зазначених у розділі 15 договорів реквізитів підрядник значиться як платник податку на додану вартість. Після проведеної Позивачем перевірки вищевказаної інформації на сайті Державної фіскальної служби України виявилося, що 26.07.2017 підряднику анулювали свідоцтво платника ПДВ.

8.1.4. КП "Київжитлоспецексплуатація" вважає, що під час проведення розрахунків за виконані роботи за Договором підрядником неправомірно було включено витрати зі сплати податку на додану вартість у зв`язку з відсутністю у нього свідоцтва платника ПДВ.

8.1.5. Згідно зі статею 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (частина перша статті 203 ЦК України).

8.1.6. Відповідно до статті 217 ЦК України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Отже, при вирішенні спору про визнання недійсним договору позивач має довести, а суд встановити наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання такого правочину недійсним на момент його вчинення і настання відповідних наслідків.

8.1.7. Відповідно до частини першої статті 230 ЦК України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним.

Вимоги про визнання правочинів недійсними, заявлені на підставі статті 230 ЦК України, можуть бути задоволені за умови доведеності позивачем фактів обману і наявності їх безпосереднього зв`язку з волевиявленням другої сторони щодо вчинення правочину.

Під обманом слід розуміти умисне введення в оману представника підприємства, установи, організації або фізичної особи, що вчинила правочин, шляхом: повідомлення відомостей, які не відповідають дійсності; заперечення наявності обставин, які можуть перешкоджати вчиненню правочину; замовчування обставин, що мали істотне значення для правочину.

При цьому особа, яка діяла під впливом обману, повинна довести не лише факт обману, а й наявність умислу в діях відповідача та істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману.

Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення.

Суб`єктом введення в оману є сторона правочину - як безпосередньо, так і через інших осіб за домовленістю.

8.1.8. Апеляційний господарський суд дійшов висновку, що, подаючи у складі пропозиції документи на підтвердження того, що він є платником податку на додану вартість, Відповідач ввів Позивача в оману, внаслідок чого мав умисел на отримання та отримав додаткові кошти від Позивача за договором підряду, які в іншому випадку не підлягали б сплаті.

Однак під час розгляду справи судом апеляційної інстанції не встановлено, чи мала така обставина, як "включення у вартість робіт витрат на сплату ПДВ", істотне значення для Позивача (згідно з вимогами частини першої статті 230 ЦК України), як ця обставина могла б вплинути на волю Позивача до укладення спірного договору підряду з Відповідачем, а також у чому полягав протиправний умисел відповідача при укладенні договору з визначенням договірної ціни роботи з урахуванням ПДВ за ставкою 20%.

Верховний Суд звертається до правової позиції, висловленої у постановах Верховного Суду від 10.06.2019 у справі № 911/1630/18, від 13.06.2019 у справі № 911/1641/18, від 04.07.2019 у справі № 911/1627/18.

8.1.9. Відповідно до статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною другою статті 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором підряду.

Частина друга статті 189 ГК України визначає, що ціна є істотною умовою господарського договору.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом (частини перша та друга статті 632 ЦК України).

Відповідно до статті 180 ГК України без погодження сторонами ціни договору такий договір є неукладений.

Тобто нормами цивільного законодавства встановлено, що договір не може існувати без умов щодо ціни й вартості товару.

Згідно з частиною першою статті 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Відповідно до статті 11 Закону України "Про ціни і ціноутворення" вільні ціни встановлюються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін.

Тому сторони на договірних засадах передбачають формування ціни за договором.

Правові наслідки недійсності окремих частин правочину встановлені статтею 217 ЦК України, згідно з якою недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини, тобто умова договору, щодо якої ставиться вимога про визнання її недійсною не може бути істотною умовою договору, оскільки в такому випадку правочин має бути визнаний недійсним в цілому.

Оскільки пункт 3.1 Договору підряду №17/Б-А16/1-П від 31.10.2017 в частині включення в оплату податку на додану вартість містить ціну розрахункової одиниці вартості товару, тобто є істотною умовою договору, то договір не може бути визнаний недійсним у цій частині.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, під час укладення спірного договору сторони погодили договірну ціну шляхом укладення відповідних додаткових угод до даного договору, та вона була визначена з урахуванням ПДВ.

8.1.10. Згідно з приписами статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

З огляду на зазначене, встановивши, що: сторонами під час укладення спірного договору погоджено всі його істотні умови, а саме ціну договору (включаючи податок на додану вартість); Позивач як замовник прийняв виконані Відповідачем як підрядником підрядні роботи без зауважень щодо їх якості та неналежного виконання і провів їх оплату за обумовленою в договорі ціною, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для визнання недійсним пункту 3.1 Договору підряду №17/Б-А16/1-П від 31.10.2017 в частині його ціни.

8.1.11. Згідно з підпунктом 14.1.178 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу України, податок на додану вартість - це непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

За своєю правовою сутністю ПДВ є часткою новоствореної вартості та сплачується покупцем /замовником послуг/.

Сам по собі факт нездійснення, ненарахування до сплати чи несплати Відповідачем до відповідного бюджету сум ПДВ за договором після його підписання (в процесі виконання підрядних робіт) та після отримання від Позивача грошових коштів не свідчить про наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання правочину недійсним (у тому числі в частині), на момент його вчинення.

8.1.12. Водночас Касаційний господарський суд визнає помилковими висновки суду апеляційної інстанції про те, що ПДВ у даному випадку не є ціною договору, оскільки передбачений нормами Податкового кодексу України (2755-17) .

З урахуванням формулювань, які містяться у договорі вбачається, що сторони погодили його ціну, зазначивши у пункті 3.1 договору (у редакції додаткової угоди № 2 від 28.12.2017), ціна договору становить 106 758,00 грн, крім того ПДВ 20% - 21 351,60 грн, всього - 128 109,60 грн.

При цьому, слід зазначити, що питання, пов`язані з податковими правовідносинами (в даному випадку по сплаті ПДВ), що виникли між підприємством та державою в особі фіскальних органів, не входять до кола обставин, які підлягають дослідженню у даній господарській справі, оскільки регулюють інші правовідносини і підлягають вирішенню в іншому, передбаченому законом порядку.

8.1.13. Крім того, спірні правовідносини регулюються Правилами визначення вартості будівництва при складанні інвесторської кошторисної документації, формуванні договірної ціни та проведенні розрахунків (далі - Правила), які врегульовані наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2013 №293 "Про прийняття національного стандарту ДСТУ Б Д.1.1-1:2013".

За змістом пункту 4.9 Правил вартість будівництва визначається зокрема на стадії проектування - в складі інвесторської кошторисної документації.

Пунктами 5.8.16, 5.8.17 Правил визначено, що до зведеного кошторисного розрахунку вартості об`єкта будівництва у складі інвесторської кошторисної документації після підсумку глав 1-12 включаються податки, збори, обов`язкові платежі, встановлені чинним законодавством і не враховані складовими вартості будівництва.

Розмір цих витрат визначається виходячи з норм і бази для їх нарахування, встановлених законодавством (пункт 6.1.5.6 Правил).

З огляду на наведені норми чинного законодавства суд касаційної інстанції вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції з приводу того, що на стадії складання зведеного кошторисного розрахунку проектант передбачає в ньому витрати виконавця робіт на оподаткування, виходячи із загальних їх розмірів і ставок, тобто таких, що діють для основної маси платників податків. При цьому у складі зведеного кошторису інвесторської кошторисної документації обов`язково враховується податок на додану вартість за ставкою 20%, кошторисна частина такої документації після проведення її державної експертизи фактично є для замовника будівництва орієнтиром при формуванні очікуваної вартості закупівлі будівельних робіт (послуг).

Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 10.06.2019 у справі № 911/1630/18 та від 13.06.2019 у справі № 911/1641/18.

8.1.14. Колегія суддів погоджується також і з висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні вимоги Позивача про стягнення з відповідача 21 351,60 грн як суми, на яку, за твердженням Позивача, була завищена ціна спірного договору.

Як встановлено судом першої інстанції, грошові кошти, які Позивач заявляє до стягнення у вигляді ПДВ у розмірі 21 351,60 грн, отримані ТОВ "БК "Богдан" на виконання умов договору підряду №17/Б-А16/1-П від 31.10.2017, який сторонами виконаний в повному обсязі.

Таким чином, виходячи з аналізу наведених норм та встановлених судами обставин справи, з огляду на повноваження касаційного суду, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову про визнання недійсним пункту 3.1 Договору підряду №17/Б-А16/1-П від 31.10.2017 в частині визначення суми ПДВ 21 351,60 грн загальної ціни договору з урахуванням суми ПДВ 128 109,60 грн та стягнення 21 351,60 грн.

8.1.15. З урахуванням викладеного Суд вважає доводи касаційної скарги обґрунтованими.

8.1.16. Таким чином, Касаційний господарський суд доходить висновку, що суд апеляційної інстанції припустився неправильного застосування (тлумачення) норм матеріального права, а саме положень ЦК України та ГК України (436-15) , наведених у цій постанові, а, скасувавши рішення місцевого господарського суду за відсутності підстав для цього, передбачених статтею 277 названого Кодексу, апеляційний господарський суд припустився й порушення цієї норми процесуального права.

9. ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

9.1. У зв`язку з наведеним та відповідно до статті 312 ГПК України оскаржувана постанова підлягає скасуванню із залишенням в силі рішення місцевого господарського суду як законного та обґрунтованого.

10. Судові витрати

10.1. Відповідно до статті 129 ГПК України у зв`язку з тим, що касаційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду апеляційної інстанції - скасуванню, а рішення суду першої інстанції - залишенню в силі, витрати зі сплати судового збору в сумі 7 049,00 грн за розгляд справи в суді касаційної інстанції підлягають стягненню з КП "Київжитлоспецексплуатація" на користь ТОВ "БК "Богдан".

10.2. У матеріалах справи відсутні відомості щодо виконання оскаржуваної постанови в частині стягнення з ТОВ "БК "Богдан" суми судового збору за подання апеляційної скарги, тому поворот виконання зазначеної постанови в цій частині касаційною інстанцією не здійснюється. Водночас ТОВ "БК " Богдан " не позбавлене права, за наявності підстав, звернутися з відповідною заявою в порядку статті 333 ГПК України.

Керуючись статтями 129, 300, 308, 312, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Богдан" задовольнити.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.03.2019 зі справи № 911/1626/18 скасувати.

3. Рішення господарського суду Київської області від 18.12.2018 зі справі № 911/1626/18 залишити в силі.

4. Стягнути з комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Богдан" 7 049 (сім тисяч сорок дев`ять) гривень судового збору за розгляд справи в суді касаційної інстанції.