особи, яка звернулася до суду за захистом порушених прав позивача, - приватна організація "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами"- Молчанов П.В. ген. директор, Сербуль О.Ю., адвокат (дов. від 08.02.2019),

позивача - 1 - товариства з обмеженою відповідальністю "УМИГ Мьюзік" - не з`явився,

позивача - 2 -товариства з обмеженою відповідальністю "Мун Рекордс" - не з`явився,

відповідача - фізичної особи - підприємця Рогнера Штефана - не з`явився,

розглянув касаційну скаргу у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу приватної організації "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" (далі - Організація)

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2019 (колегія суддів: Сотніков С.В.(головуючий), Отрюх Б.В., Остапенко О.М.)

зі справи № 910/29116/14

за позовом Організації в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю "УМИГ Мьюзік" (далі - ТОВ "УМИГ Мьюзік") та товариства з обмеженою відповідальністю "Мун Рекордс" (далі - ТОВ "Мун Рекордс")

до фізичної особи - підприємця Рогнера Штефана (далі - Підприємець)

про стягнення 24 360 грн. компенсації за порушення виключних майнових авторських прав (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог про стягнення 223 380 грн. компенсації).

1. ІСТОРІЯ СПРАВИ

У зв`язку з перебування судді Булгакової І.В. у відпустці склад судової колегії Касаційного господарського суду змінився, що підтверджується Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 29.07.2019, який наявний в матеріалах справи.

Короткий зміст позовних вимог

Організація в інтересах ТОВ "УМИГ Мьюзік" та ТОВ "Мун Рекордс" звернулася до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Підприємця (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог) 223 380 грн. компенсації за порушення майнових авторських прав.

Позовні вимоги з посиланням на приписи статей 15, 32, 50, 52 Закону України 23.12.1993 № 3792-XII "Про авторське право і суміжні права" (далі - Закон № 3792) мотивовано неправомірним (без надання відповідного дозволу) використанням відповідачем у приміщенні ресторану "Capo di Monte" за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського/Горького, 33-35/28, музичних творів "ІНФОРМАЦІЯ_1" (виконавець "ОСОБА_4") та "ІНФОРМАЦІЯ_2" (виконавець ОСОБА_1).

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

Справа розглядалася судами неодноразово.

Рішенням господарського суду міста Києва від 13.12.2018 (суддя Мандриченко О.В.) позов задоволено частково: стягнуто з Підприємця на користь ТОВ "УМИГ Мьюзік" в особі Організації 17 620,00 грн. компенсації за порушення виключних майнових авторських прав та 264,46 грн. судового збору; стягнуто з Підприємця на користь ТОВ "Мун Рекордс" в особі Організації 17 620,00 грн. компенсації за порушення виключних майнових авторських прав та 264,46 грн. судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Судове рішення мотивоване тим, що публічне виконання спірних музичних творів відбулося без отримання відповідних дозволів на їх використання та без виплати авторської винагороди.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2019 рішення місцевого господарського суду скасовано в частині задоволення позову; у скасованій частині ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. У решті рішення місцевого господарського суду залишено без змін. Стягнуто з Організації на користь Підприємця 4322,25 грн. судового збору.

Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано недоведенням наявності у позивачів майнових авторських прав на спірні музичні твори, відповідно, й наявності в Організацією повноважень управляти майновими авторськими правами на такі музичні твори.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Організація, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить суд касаційної інстанції постанову апеляційного господарського суду зі справи скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі.

Розгляд клопотань учасників справи

Від Підприємця надійшло клопотання про відкладення розгляду касаційної скарги 10.07.2019, у зв`язку з участю представника Підприємця у період з 10-13.07.2019 у науковій конференції в Італії.

З огляду на те, що: судове засідання з розгляду касаційної скарги Організації, яке було призначене на 10.07.2019, не відбулося, у зв`язку з перебуванням судді-доповідача у справі на лікарняному та призначенням судового засідання у справі на 05.08.2019; будь-яких інших клопотань від Підприємця станом на 05.08.2019 не надходило, у судовому засіданні 05.08.2019 Суд залишив вказане клопотання Підприємця без задоволення.

2. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Апеляційний господарський суд, в порушення приписів частини першої статті 75, частини четвертої статті 165, частини другої статті 237, статті 269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ), розглянув вимоги Підприємця, які не були заявлені відповідно до приписів процесуального закону. У зв`язку з цим, апеляційним господарським судом у цій частині не обґрунтовано, яке саме порушення чи неправильне застосування норм процесуального права та норм матеріального права судом першої інстанції мало місце.

Скасовуючи рішення місцевого господарського суду, апеляційний господарський суд дійшов висновків, у яких неправильно застосовані норми матеріального права, а саме приписи статей 15, 31, 45, 48, 49 Закону № 3792.

Доводи інших учасників справи

Підприємець подав відзив на касаційну скаргу, в якому зазначив про безпідставність її доводів та просив постанову апеляційного господарського суду зі справи залишити без змін, а скаргу - без задоволення.

3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Попередніми судовими інстанціями у справі встановлено, що:

- Організація є організацією колективного управління, що підтверджується свідоцтвом про облік організацій колективного управління від 24.01.2011 № 18/2011, виданим Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України;

- 01.01.2014 Організацією і ТОВ "УМИГ Мьюзік" (видавник) укладено договір № АУ003К про управління майновими авторськими правами (далі - Договір № 1), умовами якого передбачено, що видавник надає Організації повноваження здійснювати колективне управління майновими правами на Твори та Субвидані твори, що належать або протягом дії даного договору будуть належати видавнику, а саме дозволяти або забороняти використання об`єктів авторського права третіми особами відповідно до умов цього договору;

- надання повноважень на колективне управління правами передбачає: укладення Організацією договорів на право використання об`єктів авторського права третіми особами, збір винагороди, її розподіл та виплату (пункт 2.2. Договору № 1);

- Організація здійснює колективне управління відповідно до Договору № 1 на території України (пункт 2.4 Договору № 1);

- видавник зобов`язується декларувати свої майнові права на об`єкти авторського права згідно з правилами, встановленими Організацією відповідно до положень Статуту (пункт 3.1 Договору № 1);

- згідно з пунктом 8.1 Договору № 1 Організація має право здійснювати відповідно до чинного законодавства України будь-які юридичні дії з метою забезпечення майнових прав видавника на об`єкти авторського права, повноваження на управління якими передані Організації за цим договором;

- відповідно до пункту 8.3 Договору № 1, у випадку виявлення порушень прав, управління якими здійснює Організація, остання має право пред`являти заяви, судові позови з метою захисту порушених прав та здійснювати будь-які інші дії - як для захисту прав видавника, так і для реалізації своїх повноважень по управлінню цими правами;

- відповідно до пункту 11.1 Договір № 1 вступає в силу з моменту підписання сторонами і діє до 31.12.2014;

- на виконання пункту 3.1 Договору № 1 ТОВ "УМИГ Мьюзік" надало декларацію від 01.01.2014 № 4, у якій повідомило Організацію про наявність у Товариства майнових авторських прав на публічне виконання щодо переданого в управління музичного твору "ІНФОРМАЦІЯ_1" (виконавець "ОСОБА_4"; автор музики та тексту ОСОБА_5; частка видавника щодо публічного виконання - 50%, частка видавника щодо публічного сповіщення - 50%);

- наявність майнових авторських прав на музичний твір "ІНФОРМАЦІЯ_1" ТОВ "УМИГ Мьюзік" задекларувало, з посиланням на договір про надання виключної ліцензії від 01.01.2014 № НМИсуб-01/14-укр, укладений ТОВ "УМИГ Мьюзік" з ТОВ "Національне музичне видавництво";

- 17.05.2012 Організацією і ТОВ "Мун Рекордс" (видавник) укладено договір № 17052012/01 про управління майновими авторськими правами (далі - Договір № 2), умовами якого передбачено, що видавник доручає Організації здійснювати управління на колективній основі його майновими авторськими правами на Твори, перелік яких додається до цього договору, а саме дозволяти від імені видавника використання творів користувачами, а також збирати винагороду (роялті) за їх використання способами, передбаченими пунктом 2.2 цього договору;

- у разі виявлення порушень майнових прав видавник надає Організації необхідні повноваження для захисту прав та здійснення представництва інтересів правовласника в суді, а саме: фіксація фактів порушення вищезазначених прав і (або) неправомірного використання творів з каталогу; попереднє досудове врегулювання порушень майнових прав видавника; здійснення представництва інтересів видавника у суді, а також, за необхідності в апеляційній чи касаційній інстанції, Верховному Суді України при розгляді справи за позовними заявами, для чого видавник наділяє Організацію всіма правами передбаченими чинним законодавством України для позивача в процесі (підпункт 3.2.7 пункту 3.2 Договору № 2);

- видавник зобов`язаний декларувати відповідно до правил Організації твори з каталогу, права на які передаються в управління Організації за формою, наведеною в Додатку № 1 до Договору (підпункт 4.1.2 пункту 4.1 Договору № 2);

- Договір набирає чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін та діє до 31.12.2012, а в частині зобов`язань про надання звітів, розподілу та виплати зібраної винагороди - до їх повного виконання сторонами (пункт 9.1 Договору № 2);

- Організація та ТОВ "Мун Рекордс" уклали додаткові угоди від 04.12.2012 № 6 та від 12.12.2013 № 10, за умовами яких продовжено строк дії Договору № 2 - до 31.12.2013 (пункт 1 додаткової угоди від 04.12.2012 № 6 до Договору № 2) та - до 31.12.2014 (пункт 1 додаткової угоди від 12.12.2013 № 10 до Договору № 2);

- на виконання підпункту 4.1.2 пункту 4.1 Договору № 2 ТОВ "Мун Рекордс" надало декларацію музичних творів від 17.05.2012 № 11, у якій повідомило Організацію про наявність у Товариства майнових авторських прав на публічне виконання щодо переданого в управління музичного твору "ІНФОРМАЦІЯ_2" (виконавець ОСОБА_1; автор музики та тексту ОСОБА_1 ; частка видавника щодо публічного виконання - 100 %; частка видавника щодо публічного сповіщення - 100 %);

- наявність майнових авторських прав на музичний твір "ІНФОРМАЦІЯ_2" ТОВ "Мун Рекордс" задекларувало, з посиланням на договір від 27.04.2012 № 10/27-04-12, укладений ТОВ "Мун Рекордс" з ОСОБА_2 ;

- на підтвердження використання відповідачем музичних творів "ІНФОРМАЦІЯ_1" (виконавець "ОСОБА_4") та "ІНФОРМАЦІЯ_2" (виконавець ОСОБА_1 ) Організація надала суду акт фіксації фактів прямого чи опосередкованого комерційного використання музичних творів, опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань від 10.01.2014 № ЧЕ-01/01/14, складений представником Організації ОСОБА_3, диск з відеофіксацією та копію фіскального чека від 10.01.2014 № 12078;

- актом фіксації фактів прямого чи опосередкованого комерційного використання музичних творів, опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань від 10.01.2014 № ЧЕ-01/01/14, диском з відеофіксацією та копією фіскального чека доведено використання відповідачем об`єктів авторського права;

- відповідачем не надано доказів на підтвердження правомірності використання ним спірних музичних творів.

Апеляційним господарським судом додатково встановлено, що:

- матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження набуття позивачами майнових авторських прав на спірні музичні твори та, відповідно, доказів на підтвердження наявності в Організацією повноважень на управління майновими авторськими правами на ці твори.

4. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

ЦК України:

частина третя статті 426:

- використання об`єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об`єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом;

- первинним суб`єктом авторського права є автор твору. За відсутності доказів іншого автором твору вважається фізична особа, зазначена звичайним способом як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства);

- суб`єктами авторського права є також інші фізичні та юридичні особи, які набули прав на твори відповідно до договору або закону;

- майновими правами інтелектуальної власності на твір є: 1) право на використання твору; 2) виключне право дозволяти використання твору; 3) право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; 4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом;

- майнові права на твір належать його авторові, якщо інше не встановлено договором чи законом;

- використанням твору є його: 1) опублікування (випуск у світ); 2) відтворення будь-яким способом та у будь-якій формі; 3) переклад; 4) переробка, адаптація, аранжування та інші подібні зміни; 5) включення складовою частиною до збірників, баз даних, антологій, енциклопедій тощо; 6) публічне виконання; 7) продаж, передання в найм (оренду) тощо; 8) імпорт його примірників, примірників його перекладів, переробок тощо;

- використанням твору є також інші дії, встановлені законом;

- використання твору здійснюється лише за згодою автора, крім випадків правомірного використання твору без такої згоди, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

Закон № 3792 (в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин):

- публічне виконання - подання за згодою суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав творів, виконань, фонограм, передач організацій мовлення шляхом декламації, гри, співу, танцю та іншим способом як безпосередньо (у живому виконанні), так і за допомогою будь-яких пристроїв і процесів (за винятком передачі в ефір чи по кабелях) у місцях, де присутні чи можуть бути присутніми особи, які не належать до кола сім`ї або близьких знайомих цієї сім`ї, незалежно від того, чи присутні вони в одному місці і в один і той самий час або в різних місцях і в різний час;

- суб`єктами авторського права є автори творів, зазначених у частині першій статті 8 цього Закону, їх спадкоємці та особи, яким автори чи їх спадкоємці передали свої авторські майнові права;

пункт 2 частини третьої статті 15:

- виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти публічне виконання і публічне сповіщення творів;

частина перша статті 31:

- автор (чи інша особа, яка має авторське право) може передати свої майнові права, зазначені у статті 15 цього Закону, будь-якій іншій особі повністю чи частково. Передача майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) оформляється авторським договором. Майнові права, що передаються за авторським договором, мають бути у ньому визначені. Майнові права, не зазначені в авторському договорі як відчужувані, вважаються такими, що не передані;

частина друга статті 32:

- передача права на використання твору іншим особам може здійснюватися на основі авторського договору про передачу виключного права на використання твору або на основі авторського договору про передачу невиключного права на використання твору;

частини перша, друга, восьма статті 33:

- договори про передачу прав на використання творів укладаються у письмовій формі. В усній формі може укладатися договір про використання (опублікування) твору в періодичних виданнях (газетах, журналах тощо);

- договір про передачу прав на використання творів вважається укладеним, якщо між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов (строку дії договору, способу використання твору, території, на яку поширюється передаване право, розміру і порядку виплати авторської винагороди, а також інших умов, щодо яких за вимогою однієї із сторін повинно бути досягнуто згоди);

- усі майнові права на використання твору, які передаються за авторським договором, мають бути у ньому визначені. Майнові права, не зазначені в авторському договорі як передані суб`єктом авторського права, вважаються такими, що не передані, і зберігаються за ним;

- суб`єкти авторського права і суміжних прав можуть управляти своїми правами: а) особисто; б) через свого повіреного; в) через організацію колективного управління;

пункт "г" частини першої статті 49:

- організації колективного управління повинні виконувати від імені суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав і на основі одержаних від них повноважень такі функції: вчиняти інші дії, передбачені чинним законодавством, необхідні для захисту прав, управління якими здійснює організація, в тому числі звертатися до суду за захистом прав суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав відповідно до статутних повноважень та доручення цих суб`єктів;

пункт "а" статті 50:

- порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для судового захисту, є вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав, визначені статтями 14 і 38 цього Закону, та їх майнові права, визначені статтями 15, 39, 40 і 41 цього Закону, з урахуванням передбачених статтями 21 - 25, 42 і 43 цього Закону обмежень майнових прав;

пункт "г" частини першої статті 52:

- за захистом свого авторського права і (або) суміжних прав суб`єкти авторського права та суміжних прав мають право звертатися в установленому порядку до суду та інших органів відповідно до їх компетенції.

При порушеннях будь-якою особою авторського права і (або) суміжних прав, передбачених статтею 50 цього Закону, недотриманні передбачених договором умов використання творів і (або) об`єктів суміжних прав, використанні творів і об`єктів суміжних прав з обходом технічних засобів захисту чи з підробленням інформації і (або) документів про управління правами чи створенні загрози неправомірного використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав та інших порушеннях особистих немайнових прав і майнових прав суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав суб`єкти авторського права і (або) суміжних прав мають право подавати позови про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права і (або) суміжних прав, або виплату компенсацій. ГПК (1798-12) України:

частини перша-третя статті 13:

- судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін;

- учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом;

- кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом;

частина перша статті 73:

- доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи;

частина перша статті 74:

- кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх, зокрема, вимог;

частина перша статті 76:

- належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування;

частина перша статті 77:

- обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування;

частини перша та друга статті 300:

- переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права;

- суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази;

пункт 2 частини першої статті 308:

- суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду;

частина четверта статті 310:

- справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

5. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків місцевого та апеляційного господарських судів

За змістом статей 435, 440, 441, 443 ЦК України, статей 7, 15, 31- 33 Закону № 3792: право на використання твору належить автору або іншій особі, яка одержала відповідне майнове право у встановленому порядку (за договором, який відповідає визначеним законом вимогам); використання твору здійснюється лише за згодою автора або особи, якій передано відповідне майнове право (за виключенням випадків, вичерпний перелік яких встановлено законом).

З огляду на приписи ГПК України (1798-12) щодо обов`язку доказування і подання доказів господарському суду у вирішенні питання про те, якій стороні належить доводити обставини, що мають значення для справи про захист авторського права чи суміжних прав, слід враховувати таке:

1) позивач повинен довести належність йому авторського права та/або суміжних прав чи права на їх захист, а також факт використання об`єктів даних прав відповідачем, а в разі заявлення вимог про відшкодування шкоди - розмір шкоди і причинно-наслідковий зв`язок між завданою шкодою та діями відповідача. У випадках коли права автора засвідчено свідоцтвом, виданим в установленому порядку уповноваженим органом, власник майнових прав інтелектуальної власності на твір, які було передано на зазначений у свідоцтві твір, звільняється від доведення належності йому відповідних прав; у таких випадках обов`язок доведення належності цих прав іншій особі, ніж та, що зазначена у свідоцтві, покладається на відповідача;

2) відповідач має довести додержання ним вимог ЦК України (435-15) і Закону № 3792 при використанні ним твору та/або об`єкта суміжних прав; в іншому разі фізична або юридична особа визнається порушником авторського права та/або суміжних прав і для неї настають наслідки, передбачені цими законодавчими актами. Крім того, відповідач повинен спростувати визначену цивільним законодавством презумпцію винного заподіяння шкоди (статті 614, 1166 ЦК України).

У вирішенні спорів, пов`язаних з передачею авторського права та/або суміжних прав чи наданням дозволу на використання творів та/або об`єктів суміжних прав, необхідно всебічно і повно досліджувати обставини щодо обсягу прав, які передано чи надано у використання за договором, строку дії авторського договору тощо. У разі коли мало місце неодноразове передання майнових прав на твір або об`єкт суміжних прав, підлягають з`ясуванню питання про те, який саме обсяг майнових прав передано і чи дотримано при цьому вимоги Закону № 3792 щодо авторського договору; яким у зв`язку з цим є обсяг майнового права відповідної особи.

Відповідно до статті 45 Закону № 3792 суб`єкти авторського права і суміжних прав можуть управляти своїми правами: особисто, через свого повіреного, через організацію колективного управління.

За приписами статей 48 і 49 Закону № 3792 можлива передача на договірних засадах авторами або іншими суб`єктами авторського права та/або суміжних прав повноважень з управління майновими правами організаціям колективного управління, на які покладається виконання відповідних функцій, зокрема збір винагороди на підставі зазначених договорів чи цього Закону, розподіл (перерозподіл між іншими організаціями колективного управління) зібраної винагороди, перерахування належної частки перерозподіленої винагороди іншим організаціям колективного управління, що представляють майнові інтереси відповідних суб`єктів авторського права та/або суміжних прав, або виплата розподіленої винагороди безпосередньо таким суб`єктам.

За наявності договорів з суб`єктами авторського права та/або суміжних прав на управління їх майновими правами організації колективного управління відповідно до статті 45 Закону № 3792, що надає право таким організаціям представляти інтереси власників майнових авторських прав, виконавців, виробників фонограм (відеограм), мають право звертатися до господарського суду з позовами про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду або стягнення доходу, отриманих порушником внаслідок порушення ним авторського права та/або суміжних прав, і у тому випадку, коли з порушником авторського права чи суміжних прав організацією колективного управління не укладено будь-якої угоди.

Організації колективного управління, які здійснюють управління майновими правами на твори, повинні довести наявність у них прав на управління авторськими майновими правами певного кола осіб. Отже, у разі звернення організації колективного управління до суду з позовом про захист прав суб`єктів авторського права суд повинен з`ясовувати обсяг повноважень цієї організації згідно з договорами, укладеними цією організацією та суб`єктом авторського права.

Відповідно до частини третьої статті 426 ЦК України використання об`єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об`єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом.

Частиною третьою статті 15 Закону № 3792 визначено, що виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти, зокрема, публічне виконання і публічне сповіщення творів.

Відповідно до приписів статті 1 Закону № 3792 публічне виконання - це подання за згодою суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав творів, виконань, фонограм, передач організацій мовлення шляхом декламації, гри, співу, танцю та іншим способом як безпосередньо (у живому виконанні), так і за допомогою будь-яких пристроїв і процесів (за винятком передачі в ефір чи по кабелях) у місцях, де присутні чи можуть бути присутніми особи, які не належать до кола сім`ї або близьких знайомих цієї сім`ї, незалежно від того, чи присутні вони в одному місці і в один і той самий час або в різних місцях і в різний час.

Використанням твору в силу статті 441 ЦК України вважається, серед іншого, його публічне використання різними способами, як-от публічний показ, публічне виконання - як у реальному часі ("наживо"), так і з допомогою технічних засобів, публічне сповіщення (радіо, телебачення), а також публічна демонстрація аудіовізуального твору (зі звуковим супроводом чи без такого) у місці, відкритому для публічного відвідування, або в іншому місці (приміщенні), де присутні особи, які не належать до кола однієї сім`ї чи близьких знайомих цієї сім`ї, - незалежно від того, чи сприймається твір публікою безпосередньо у місці його публічної демонстрації (публічного показу), чи в іншому місці одночасно з такою демонстрацією (показом). Відповідальність за публічне виконання твору (в тому числі при його виконанні в реальному часі - "наживо") несе фізична чи юридична особа, яка бере на себе ініціативу і відповідальність за проведення відповідного заходу.

У свою чергу, використання твору без дозволу суб`єкта авторського права є порушенням авторського права, передбаченим пунктом "а" статті 50 Закону № 3792, у зв`язку з яким пунктом "г" частини другої статті 52 цього ж Закону визначено можливість притягнення винної особи до відповідальності у вигляді сплати компенсації.

Скасовуючи рішення місцевого господарського суду та ухвалюючи нове рішення про відмову в позові, суд апеляційної інстанції виходив з того, що Організацією не надано належних та допустимих доказів на підтвердження набуття позивачами майнових авторських прав на спірні музичні твори (за відсутності у матеріалах справи, зокрема, договорів, посилання на які містяться у деклараціях музичних творів), відповідно, й наявності в Організацією повноважень управляти майновими авторськими правами на такі музичні твори.

Водночас відповідно до приписів частини п`ятої статті 236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до приписів частин першої та четвертої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Отже, у випадку, якщо суд апеляційної інстанції мав сумніви щодо наявності у позивачів майнових авторських прав на спірні музичні твори, які задекларовані останніми з посиланням на договір про надання виключної ліцензії від 01.01.2014 № НМИсуб-01/14-укр, укладений ТОВ "УМИГ Мьюзік" з ТОВ "Національне музичне видавництво" та договір від 27.04.2012 № 10/27-04-12, укладений ТОВ "Мун Рекордс" з ОСОБА_2 (відповідно, й наявності в Організацією повноважень управляти майновими авторськими правами на такі музичні твори), суд не був позбавлений можливості та мав право, витребувати такі докази в Організації, з метою забезпечення повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи.

З огляду на викладене Касаційний господарський суд дійшов висновку про те, що при вирішенні даного спору апеляційний господарський суд не дотримався вимог статей 74, 86, 236 ГПК України щодо прийняття судового рішення на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що унеможливило встановлення усіх фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а тому постанова суду апеляційної інстанції зі справи підлягає скасуванню як така, що прийняті з порушенням норм процесуального права.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Касаційна скарга Організації підлягає частковому задоволенню.

Постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги викладене у цій постанові, вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об`єктивного встановлення обставин справи, прав і обов`язків сторін, і в залежності від встановленого та у відповідності з чинним законодавством вирішити спір з належним обґрунтуванням мотивів та підстав такого вирішення у судовому рішенні, ухваленому за результатами судового розгляду.

Розподіл судових витрат

За результатами нового розгляду має бути вирішено й питання щодо розподілу судових витрат зі справи, у тому числі, витрат Організації на правничу допомогу в суді касаційної інстанції (заява Організації від 16.07.2019).