Банк звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до ПАТ "Імексбанк", ТОВ "Нова-Хвиля", ТОВ "Шевченківський Девелопмент" про визнання недійсним договору управління нерухомим майном від 31.12.2014 (далі - Договір управління), укладеного ПАТ "Імексбанк" в особі голови правління Грамитака Юрія Івановича та ТОВ "Нова-Хвиля" в особі директора Богушко Олени Михайлівни та визнання недійсним договору оренди від 31.12.2014 (далі - Договір оренди), укладеного ТОВ "Нова-Хвиля" в особі директора Богушко Олени Михайлівни та ТОВ "Шевченківський Девелопмент" в особі директора Клімова Володимира Володимировича .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Банк за договором іпотеки від 02.06.2009 № 1784 (далі - Договір іпотеки), укладеним Банком та ПАТ "Імексбанк", є іпотекодержателем нерухомого майна, яке всупереч положенням пунктів 4.4 та 4.1.5 Договору іпотеки та приписам Закону України "Про іпотеку" (898-15) ПАТ "Імексбанк" у 2014 році без згоди іпотекодержателя передало в управління ТОВ "Нова-Хвиля", яке, у свою чергу, також без згоди Банку передало частину цього майна в оренду ТОВ "Шевченківський Девелопмент", у зв`язку з чим Банк вважає зазначені договори недійсними.

Рішенням господарського суду Одеської області від 26.10.2018 у задоволені позовних вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано недоведеністю та необґрунтованістю позовних вимог у частині визнання недійсним Договору управління, оскільки за своєю правовою природою Договір управління майном не відноситься до правочинів, передбачених абзацом четвертим частини третьої статті 9 Закону України "Про іпотеку", укладення яких потребує обов`язкового узгодження з іпотекодержателем, а в частині позовних вимог щодо визнання недійсним Договору оренди суд першої інстанції дійшов висновку про їх обґрунтованість та доведеність, проте застосував наслідки пропуску позовної давності.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.03.2019 рішення господарського суду Одеської області від 26.10.2018 скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним Договору оренди, у скасованій частині прийнято нове рішення, яким у цій частині позовні вимоги задоволено. Визнано недійсним Договір оренди. В іншій частині рішення господарського суду Одеської області від 26.10.2018 залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції в частині задоволення позовних вимог мотивована тим, що:

- учасниками справи не надавалось жодних доказів того, що укладання спірних договір відбулось за результатами нарад Банку або засідань Комітету;

- відсутні докази того, що у квартальних балансах, у статистичній звітності, фінансовій чи будь-якій іншій звітності ПАТ "Імексбанк" містилась інформація, відповідно до якої куратор Банку міг би дізнатися про укладення спірних договорів, адже в балансі підприємств, зокрема банківських установ, не передбачено відображення відомостей щодо оренди майна, яке перебуває у нього на балансі, тобто Банком не було пропущено позовну давність на звернення до суду з відповідним позовом,

а в іншій частині апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій в частині відмови у задоволенні позовних вимог, Банк звернувся до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій в оскаржуваній частині та в цій частині прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. Визнати недійсним Договір управління. В іншій частині рішення господарського суду Одеської області від 26.10.2018 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.03.2019 залишити без змін.

Касаційна скарга Банку (з урахуванням додаткових пояснень до касаційної скарги) обґрунтована тим, що судами не застосовано до спірних правовідносин положення статей 203, 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 9, 12 Закону України "Про іпотеку" та порушено статтю 236 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ).

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, ТОВ "Шевченківський Девелопмент" звернулось до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.03.2019, а рішення господарського суду Одеської області від 26.10.2018 залишити в силі.

Касаційна скарга ТОВ "Шевченківський Девелопмент" мотивована тим, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував положення статей 203, 207, 215 ЦК України та статті 9, 12 Закону України "Про іпотеку".

Банк подав відзив на касаційну скаргу ТОВ "Шевченківський Девелопмент", в якому, посилаючись на законність і обґрунтованість постанови суду апеляційної інстанції в частині задоволених позовних вимог, просить залишити її у цій частині без змін, а касаційну скаргу ТОВ "Шевченківський Девелопмент" - без задоволення. У частині незадоволення позовних вимог постанову апеляційного суду скасувати і у цій частині прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги про визнання недійсним Договору управління.

ПАТ "Імексбанк" подало відзив на касаційну скаргу ТОВ "Шевченківський Девелопмент", в якому, посилаючись на законність і обґрунтованість постанови суду апеляційної інстанції, просить касаційну скаргу ТОВ "Шевченківський Девелопмент" залишити без задоволення.

Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 03.07.2019 № 29.3-02/1049 у зв`язку з відпусткою судді Сухового В.Г. призначено повторний автоматичний розподіл судової справи № 916/145/18, відповідно до якого визначено склад колегії суддів: Булгакової І.В. (головуючий), Львова Б.Ю. і Селіваненка В.П.

Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 05.08.2019 № 29.3-02/1714 у зв`язку з перебуванням на лікарняному судді Селіваненка В.П. призначено повторний автоматичний розподіл судової справи № 916/145/18, відповідно до якого визначено склад колегії суддів: Булгакової І.В. (головуючий), Колос І.Б. і Львова Б.Ю.

Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши доповідь судді-доповідача та пояснення представників сторін, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Банку та наявності підстав для часткового задоволення касаційної скарги ТОВ "Шевченківський Девелопмент" з огляду на таке.

Місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено, що Банком та ПАТ "Імексбанк" було укладено договір про надання стабілізаційного кредиту шляхом відкриття невідновлювальної кредитної лінії від 17.04.2009 № 48 (далі - Кредитний договір), строком повернення до 16.04.2010.

На забезпечення вимог Банку за Кредитним договором Банком (іпотекодержатель) та ПАТ "Імексбанк" (іпотекодавець) було укладено Договір іпотеки, за умовами якого предметом іпотеки визначено нерухоме майно: нежитлова будівля бізнес-центру, яка складається із нежилої 16-ти поверхової будівлі, загальною площею 12 101,4 кв.м, що належить іпотекодавцю на праві власності, яка розташована за адресою м. Одеса, проспект Гагаріна, 12-А, на земельній ділянці, площею 12 426 кв.м, яка знаходиться в оренді згідно з договором оренди землі від 04.08.2008.

Згідно з пунктом 1.7 Договору іпотеки іпотека розповсюджується на всі невіддільні від майна: поліпшення, складові частини та внутрішні системи, що існують на момент укладення цього договору та виникають у майбутньому. Всі зроблені іпотекодавцем у період дії цього договору всякого роду поліпшення, реконструкції, зміни, доробки тощо, автоматично стають предметом даного договору іпотеки - предметом іпотеки.

Пунктами 1.8, 1.9, 1.10 Договору іпотеки передбачено, що наступна передача майна в іпотеку дозволяється тільки за згодою іпотекодержателя. На строк дії цього договору предмет іпотеки залишається у володінні (користуванні) іпотекодавця. Обтяження предмета іпотеки іпотекою підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законом, який нотаріусом сторонам роз`яснено. Державна реєстрація здійснюється за рахунок іпотекодавця на підставі повідомлення іпотекодержателя. Сторони домовились, що цей договір укладається з накладенням заборони відчуження предмету іпотеки.

Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 Договору іпотеки іпотекодержатель має право: у будь-який час протягом дії цього договору перевірити документально і в натурі наявність, стан, умови збереження та експлуатації (використання) предмета іпотеки. Вимагати від боржника незалежно від настання строку погашення кредиту дострокового виконання зобов`язань за кредитним договором, а при незадоволені його вимоги - звернути стягнення на предмет іпотеки у відповідності до закону та цього договору при наявності також наступних підстав: здійснення правочинів щодо відчуження іпотекодавцем предмету іпотеки або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без письмової згоди іпотекодавця.

Згідно з підпунктом 4.1.5 пункту 4.1 Договору іпотеки іпотекодавцю заборонено відчуження предмета іпотеки у будь-який спосіб та не обмежуючи його зобов`язання з боку третіх осіб (зокрема, не передавати його в оренду, найм, не передавати в наступну заставу тощо), не видавати довіреності на користування та/або розпорядження предметом іпотеки, а також не виступати поручителем за третіх осіб без отримання попередньо письмової згоди на це від іпотекодержателя.

Пунктом 7.1 Договору іпотеки передбачено, що цей договір набуває чинності з моменту його нотаріального посвідчення і діє до повного виконання боржником зобов`язань за Кредитним договором та додаткових договорів/угод до нього.

Договором про внесення змін від 26.03.2014 № 5 було викладено у новій редакції пункт 1.1 Договору іпотеки, а саме, що предметом договору є забезпечення вимог іпотекодержателя за Кредитним договором № 29 про рефінансування від 26.11.2009 з додатковими договорами до нього.

31.12.2014 ПАТ "Імексбанк" (установник управління) та ТОВ "Нова-хвиля" (управитель) було укладено Договір управління, за умовами якого, установник управління передає в управління нежилу будівлю бізнес-центру, загальною площею 12 101,4 кв.м, що знаходиться за адресою м . Одеса, проспект Гагаріна, 12-а, а управитель приймає даний об`єкт та зобов`язується за плату здійснювати від свого імені управління ним виключно в інтересах установника управління.

Відповідно до пунктів 1.5, 1.9, 2.1 Договору управління вигодонабувачем (особою, яка набуває вигоду від управління об`єктом, наданим в управління) за цим договором є установник управління. Якщо наявність згоди іншої сторони обумовлена вимогами законодавства, цього договору, або обґрунтованою вимогою третіх осіб, така сторона зобов`язана у строк, встановлений стороною - ініціатором, надати іншій стороні свою згоду оформити належним чином відповідний документ, або надати вмотивовану відмову. У випадку зацікавленості сторони в узгоджені будь-якої документації та/або окремих дій, така сторона направляє іншій стороні письмове звернення. У випадку неотримання стороною ініціатором звернення погодженої іншою стороною документації (або відповідної позитивної відповіді, або вмотивованої відмови) протягом 10 днів з дати одержання іншою стороною такого звернення, відповідна документація/окремі дії вважаються належним чином погодженими сторонами. Передача об`єкта від установника управління управителю здійснюється у порядку передбаченому цим договором та оформлюється шляхом підписання акта приймання-передачі об`єкта в управління, який оформлюється у термін, додатково погоджений сторонами, але не раніше ніж за 2 робочих днів з моменту отримання установником управління повідомлення управителя про готовність прийняття об`єкта. Акт приймання-передачі об`єкта в управління оформлюється у простій письмовій формі.

Згідно з пунктами 3.1, 3.2, 4.6 Договору управління цей договір набуває чинності з моменту нотаріального посвідчення у відповідності до законодавства України. Строк дії договору починає спливати в момент, зазначений у пункті 3.1 цього договору, та діє 10 років (далі - строк управління об`єктом), закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення, яке мало місце під час дії цього договору. Вигода від управління об`єктом, одержана у відповідному календарному місяці, підлягає перерахуванню управителем установнику управління не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним, на поточний рахунок, зазначений установником управління при погодженні звіту управителя.

Пунктами 5.2, 5.3, 5.4, 5.5 Договору управління передбачено, що на день підписання договору об`єкт, який є предметом цього договору, перебуває під обтяженням іпотекою та забороною відчуження у Банку. Наявність заборони відчуження та обтяження іпотекою нежилої будівлі бізнес-центру підтверджується витягом за результатом пошуку інформації про зареєстровані речові права обтяження нерухомого майна у порядку доступу нотаріусів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 31.12.2014, сформованим приватним нотаріусом ОМНО Журавлем М.В. за № 82709031. Факт попередження управителя про обтяження об`єкта іпотекою підтверджується підписанням управителем цього договору. Укладення цього договору відносно об`єкта не припиняє права власності установника управління. Установник управління вправі реалізовувати свої повноваження, щодо розпорядження об`єктом у повному обсязі. З підписанням даного договору установник управління повідомляє управителю про те, що він не дає своєї згоди на відчуження об`єкта (його частини), переданого в управління, укладення щодо нього договорів застави (іпотеки). Вчинення даних юридичних дій установник управління залишає виключно за собою.

Відповідно до пункту 14.1 Договору управління на підставі статті 213 ЦК України сторони вважають за необхідне витлумачити одна для одної, а так само й для всіх зацікавлених підприємств, організацій, установ, органів державної влади та місцевого самоврядування свої відносини за даним договором таким чином: правовідносини сторін за договором жодним чином не можуть бути витлумачені як правовідносини із передачі управителю/виникнення у управителя довірчої власності на об`єкт; до правовідносин сторін за договором не застосовуються положення нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері передачі/виникнення довірчої власності на об`єкт; правовідносини сторін за договором не є правовідносинами із постачання/продажу (реалізації) товару, відповідно до підпунктів 14.1.191, 14.1.202 статті 14, пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України.

У свою чергу, ТОВ "Нова-Хвиля" в особі директора Богушко О.М. (орендодавець) та ТОВ "Шевченківський девелопмент" в особі директора Клімова В.В. (орендар) було укладено Договір оренди, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Журавлем М.В., зареєстрований в реєстрі за № 1888, за умовами якого орендодавець передав орендарю в тимчасове платне користування на умовах оренди нежилу будівлю бізнес-центру, загальною площею 12 101,4 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Одеса, проспект Гагаріна, 12-а . Право управління майном на нежилу будівлю бізнес-центру зареєстровано в Державному реєстрі прав на нерухоме майно приватним нотаріусом ОМНО Журавлем М.В. 31.12.2014, номер запису про інше речове право 8325920, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права за № 31973546.

Згідно з пунктами 1.4, 2.1, 2.2, 3.1, 4.2.5 Договору оренди протягом строку дії цього договору орендар має право передати об`єкт оренди повністю або частково в суборенду третім особам без отримання попередньої письмової згоди орендодавця. Об`єкт оренди передається в оренду строком на 10 років. Сторони погодили, що відповідно до положень частини першої статті 777 ЦК України орендар, у випадку належного виконання своїх обов`язків за договором, після спливу строку договору буде мати переважне право перед іншими особами на укладення договору на новий строк. У випадку, якщо орендар буде мати намір скористатися своїм переважним правом на укладення договору на новий строк, він зобов`язаний письмово про це повідомити. Право користування об`єктом оренди виникає у орендаря (об`єкт оренди вважається переданим орендарю) з моменту підписання сторонами акта прийому-передачі об`єкту оренди. В акті приймання-передачі об`єкта оренди фіксується технічний стан об`єкту оренди, а також інші необхідні характеристики. Орендодавець зобов`язується передати орендарю об`єкт оренди протягом 10 календарних днів з дати підписання цього договору. У разі припинення договору (у тому числі при його достроковому розірванні), окрім випадку, передбаченому пунктом 8.2.1 Договору оренди, в 15-денний термін повернути орендодавцю за актом повернення об`єкт з усіма зробленими в ньому поліпшеннями, невіддільними без заподіяння йому шкоди (тобто такими діяннями, які в розумінні цивільного законодавства мають статус складової частини речі об`єкта оренди). При цьому вартість поліпшень, виконаних орендарем і невіддільних від об`єкта оренди без заподіяння шкоди, підлягає відшкодуванню орендодавцем орендарю у повному обсязі. Поліпшення, виконанні з метою обслуговування об`єкта оренди і за своєю суттю є віддільними від об`єкта без заподіяння йому шкоди (тобто поліпшеннями, які в розумінні цивільного законодавства мають приналежності до головної речі - об`єкта оренди), підлягають передачі орендарю. За згодою сторін, приналежність може не відділятися від об`єкта оренди, але при цьому вартість подібних поліпшень підлягає відшкодуванню орендарю у повному обсязі. Вартість вироблених орендарем поліпшень визначається за згодою сторін та/або на підставі висновків відповідної експертизи, яка замовляється і оплачується орендарем. Вартість вироблених орендарем поліпшень підлягає відшкодуванню орендодавцем протягом 20 календарних днів з дати виставлення орендарем відповідного рахунку на підставі угоди сторін та/або висновків незалежної експертизи, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок орендаря, зазначений у договорі.

Пунктами 5.1, 5.2 Договору оренди передбачено, що орендар протягом терміну дії цього договору щомісячно сплачує орендодавцю орендну плату в розмірі 115 000,00 грн., у тому числі ПДВ. Сторони погодили такий порядок оплати орендної плати: оплата проводиться у безготівковому порядку на поточний рахунок орендодавця не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним, на підставі виставленого рахунку (рахунків).

Відповідно до пунктів 10.6, 10.7, 10.8, п.10.12 Договору оренди перехід права власності на об`єкт оренди до третіх осіб (нового власника/власників) не є підставою для розірвання цього договору або зміни його умов і він зберігає свою дію для нового власника. Новий власник об`єкта оренди як особа, до якої в повному обсязі перейшли права та обов`язки орендодавця, повинен у відносинах з орендарем керуватися умовами цього договору та не має відступати від них. Сторони погодили, що у разі розірвання з будь-яких підстав договору управління нерухомим майном, на підставі якого діє орендодавець, даний договір оренди не вважається розірваним та продовжує свою дію у відношенні до установника управління та орендаря, а орендар, у свою чергу, несе перед установником управління обов`язок зі сплати орендної плати та інших платежів за даним договором та інші обов`язки, передбачені даним договором. Сторони погодили, що відповідно до положень частини другої статті 777 ЦК України у разі, якщо протягом строку дії даного договору орендодавець або установник управління приймають рішення про відчуження (продаж) об`єкта оренди, орендар буде мати переважне право на придбання об`єкта оренди за ціною не більше, ніж буде запропоновано потенційним покупцям. У випадку порушення орендодавцем зазначеної послідовності дій орендар має право звернутися до суду з позовом про переведення на себе прав та обов`язків за укладеною орендарем угодою та стягнути з орендодавця всі збитки та витрати, пов`язані з цим. Відповідно до статті 794 ЦК України право користування об`єктом, яке виникає на підставі даного договору оренди, підлягає державній реєстрації в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

На виконання Договору управління та Договору оренди сторонами даних договорів був складений трьохсторонній акт приймання-передачі об`єкта оренди від 12.01.2015.

27.05.2015 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення № 105 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Імексбанк" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", відповідно до якого Фондом було вирішено розпочати процедуру ліквідації з відшкодуванням з боку Фонду коштів за вкладами фізичних осіб відповідно до плану врегулювання.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що Банком не доведено та не обґрунтовано позовні вимоги у частині визнання недійсним Договору управління, оскільки за своєю правовою природою Договір управління не відноситься до правочинів, передбачених абзацом четвертим частини третьої статті 9 Закону України "Про іпотеку", укладення яких потребує обов`язкового узгодження з іпотекодержателем, а в частині позовних вимог щодо визнання недійсним Договору оренди суд першої інстанції дійшов висновку про їх обґрунтованість та доведеність, проте застосував наслідки пропуску позовної давності.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції про те, що у даному випадку відсутні правові підстави для визнання недійсним Договору управління, а Договір оренди не відповідає вимогам чинного законодавства.

Однак суд апеляційної інстанції не погодився з висновком суду першої інстанції щодо застосування позовної давності, оскільки Договір управління, на підставі якого ТОВ "Нова Хвиля" укладено Договір оренди, було підписано одноособово головою правління ПАТ "Імексабанк" Грамитаком Юрієм Івановичем .

Учасниками справи не надавалось жодних доказів того, що укладання спірних договір відбулось за результатами нарад Банку або засідань комітету. Також немає доказів того, що у квартальних балансах, у статистичній звітності, фінансовій чи будь-якій іншій звітності ПАТ "Імексбанк" містилась інформація, відповідно до якої куратор Банку міг би дізнатися про укладення спірних договорів, адже в балансі підприємств, зокрема банківських установ, не передбачено відображення відомостей щодо оренди майна, яке перебуває у нього на балансі.

Згідно з пунктом 5.2 Договору оренди сторони погодили такий порядок оплати орендної плати: оплата проводиться в безготівковому порядку на поточний рахунок Орендодавця не пізніше 25 (двадцять п`ятого) числа місяця, наступного за звітним, на підставі виставленого рахунку (рахунків).

Отже, відповідно до вказаного надходження коштів (орендну плату), яку ПАТ "Імексбанк" отримувало на свій рахунок та яку, згідно з твердженням суду першої інстанції, куратор міг відслідкувати, аналізуючи баланс та звіти ПАТ "Імексбанк", які подаються до Банку, міг виявити лише 25.02.2015, оскільки саме цей строк встановлений як розрахунковий.

Крім того, фактично орендну плату за січень місяць 2015 року ТОВ "Шевченківський Девелопмент" перерахувало на рахунок ПАТ "Імексбанк" лише 03.03.2015, що підтверджується платіжним дорученням від 03.03.2015 № 155 на суму 74 193,55 грн.

З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку про те, що Банком не було пропущено позовну давність на звернення до суду з відповідним позовом та, враховуючи, що Договір оренди не відповідає вимогам чинного законодавства, суд апеляційної інстанції задовольнив позовні вимоги в частині визнання недійсним Договору оренди.

Однак Касаційний господарський суд не може погодитись з висновками судів попередніх інстанцій в частині розгляду позовних вимог про визнання недійсним Договору оренди, оскільки судами залишено поза увагою, що Договір оренди, який є предметом спору у даній справі, був предметом спору в іншій справі, яка розглядалась господарськими судами і в якій прийнято рішення, що набрало законної сили, а саме у справі № 916/40/18.

Так, постановою Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 916/40/18 скасовано постанову Одеського апеляційного господарського суду від 25.07.2018, а рішення господарського суду Одеської області від 03.05.2018 залишити в силі, яким позовні вимого ПАТ "Імексбанк" задоволено; визнано недійсним Договір оренди, укладений 31.12.2014 ТОВ "Нова-Хвиля" та ТОВ "Шевченківський Девелопмент", посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Журавлем М.В. 31.12.2014 за реєстровим № 1888 та застосовано наслідки недійсності Договору оренди.

Тобто предметом спору даної справи та у справі № 916/40/18 є один і той же Договір оренди, який у справі № 916/40/18 вже визнано недійсним, що свідчить про відсутність предмета спору у цій частині.

Відповідно до частини першої статті 313 ГПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково з залишенням позову без розгляду або закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 226 та 231 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

З таких підстав Касаційний господарський суд дійшов висновку, що рішення господарського суду Одеської області від 26.10.2018 та постанова Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.03.2019 підлягають скасуванню в частині розгляду позовних вимог про визнання недійсним Договору оренди із закриттям у цій частині провадження у справі.

При цьому Касаційний господарський суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій в частині відмови у задоволення позовних вимог про визнання недійсним Договору управління, оскільки у цій частині судами було прийнято рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що надає підстави у цій частині залишити їх без змін.

Відповідно до статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

З огляду на викладене Касаційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Банку та часткового задоволення касаційної скарги ТОВ "Шевченківський Девелопмент".

У зв`язку з тим, що суд частково задовольняє касаційну скаргу ТОВ "Шевченківський Девелопмент", скасовує судові рішення в частині позовних вимог про визнання недійсним Договору оренди та у зв`язку із закриттям у цій частині провадження у справі, суд покладає на Банк витрати зі сплати судового збору за розгляд касаційної скарги ТОВ "Шевченківський Девелопмент".

Керуючись статтями 129, 231, 308, 309, 313, 315 ГПК України, Касаційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Національного банку України залишити без задоволення.

2. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Шевченківський Девелопмент" задовольнити частково.

3. Рішення господарського суду Одеської області від 26.10.2018 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.03.2019 у справі № 916/145/18 скасувати в частині розгляду позовних вимог про визнання недійсним договору оренди від 31.12.2014, укладеного товариством з обмеженою відповідальністю "Нова-Хвиля" в особі директора Богушко Олени Михайлівни та товариством з обмеженою відповідальністю "Шевченківський Девелопмент" в особі директора Клімова Володимира Володимировича . У цій частині провадження у справі № 916/145/18 закрити.