здійснивши перегляд у порядку письмового провадження за касаційною скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.05.2019 (головуючий - Філіпова Т.Л., судді - Василишин А.Р., Бучинська Г.Б.)

за заявою Публічного акціонерного товариства "Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес"

про забезпечення позову

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес"

до Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит"

про скасування вимоги іпотекодержателя про усунення порушення основного зобов`язання та іпотечного договору,

1. Короткий зміст позовних вимог і заяви про забезпечення позову.

1.1. 15.03.2019 ПАТ "Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес" звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовом про скасування вимоги (в порядку статей 33- 38 Закону України "Про іпотеку") № 083-3-694/19 від 18.02.2019 АТ "Банк "Фінанси та Кредит" про усунення порушення основного зобов`язання за договором про мультивалютну кредитну лінію №1286м-09 від 11.02.2009 (разом зі змінами та доповненнями) та погашення загальної суми заборгованості, станом на 01.12.2018, в розмірі 933 476 767,91 грн шляхом перерахування коштів на рахунок АТ "Банк "Фінанси та Кредит" до ПАТ "Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес" (Житомирської область, м. Бердичів, вул. Європейська, 79).

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що така вимога є необґрунтованою та безпідставною, суперечить нормам статей 35- 38 Закону України "Про іпотеку", оскільки: 1) надіслана іпотекодавцю, який не є основним боржником і не порушував умов іпотечного договору; 2) строк виконання основного зобов`язання, яке забезпечене іпотекою, закінчився 10.04.2013, а відповідно право вимоги до іпотекодержателя - 10.04.2016; 3) іпотекодержатель заперечує проти звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору з підстав пропуску строку пред`явлення такої вимоги; 4) у господарській справі № 906/46/17 вирішується спір про звернення стягнення на іпотечне майно та наявність обставин порушення основного зобов`язання боржником.

1.3. 22.03.2019 ПАТ "Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес" (вх. №02-44/413/19 від 22.03.2019) звернулось із заявою про забезпечення позову у справі № 906/214/19 шляхом заборони здійснення будь яких дій щодо реєстрації права власності на визначене в пункті 1 договору іпотеки майно, яке є предметом іпотеки.

1.4. В обґрунтування підстав для вжиття заходів забезпечення позову заявник посилався на те, що відповідно до пункту 61 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 2013 року N 868 (далі - Порядок N 868), після завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем цієї вимоги іпотекодержатель матиме право здійснити державну реєстрацію права власності на підставі договору іпотеки.

Заявник стверджує, що направлення вимоги, що є предметом оспорювання, порушує немайнові права позивача. Невжиття заходів забезпечення позову може унеможливити їх захист та призведе до порушення майнових прав у великих розмірах, незаконно позбавивши позивача усього належного йому майна.

2. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції.

2.1. Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 25.03.2019 у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес" про забезпечення позову відмовлено.

2.2. Відмовляючи в задоволенні заяви про забезпечення позову, суд виходив з того, що відсутній зв`язок між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги та не встановлено спроможності такого заходу забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, оскільки від накладення заборони здійснення будь яких дій щодо реєстрації права власності на визначене п. 1 договору іпотеки майно, яке є предметом іпотеки, жодним чином не залежатиме виконання рішення про скасування вимоги, що є предметом спору у цій справі.

2.3. Суд дійшов висновку, що у цьому випадку накладення заборони здійснення будь яких дій щодо реєстрації права власності на предметом іпотеки має пріоритет над вирішенням спору по суті.

2.4. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.05.2019 ухвалу Господарського суду Житомирської області від 25.03.2019 скасовано та прийнято нове рішення.

Суд апеляційної інстанції заяву ПАТ "Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес" про вжиття заходів забезпечення позову задовольнив частково. Заборонив відповідачу ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" здійснення будь- яких дій щодо реєстрації права власності на визначене п.1 договору іпотеки майно, яке є предметом іпотеки.

2.5. Апеляційний господарський суд дійшов висновку, що позивачем доведено необхідність застосування заходів забезпечення позову з метою усунення можливих негативних правових наслідків до вирішення спору судом, оскільки виходячи з предмета позову, існує достатньо обґрунтоване припущення, що правовий статус майна ПАТ "Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес", яке є предметом іпотечного зобов`язання, може змінитись передчасно, до вирішення спору по суті.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу, та виклад позиції інших учасників справи.

3.1. У касаційній скарзі ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" просить скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.05.2019 та залишити в силі ухвалу Господарського суду Житомирської області від 25.03.2019.

3.2. Скаржник стверджує, що ухвала суду першої інстанції відповідає закону. Суд дійшов правильного висновку, що відсутній зв`язок між конкретним заходом забезпечення та предметом позову і не встановлено спроможності такого заходу забезпечити фактичне виконання судового рішення.

Натомість суд апеляційної інстанції порушив вимоги статей 73, 137 Господарського процесуального кодексу України, оскільки: 1) не обґрунтував, як невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду; 2) не брав до уваги те, що направлення такої вимоги не порушують права позивача, і взагалі правова природа вимоги унеможливлює здійснення судового розгляду вимог щодо його скасування; 3) банк перебуває в стадії ліквідації, тому у нього перед вкладниками та іншими кредиторами існують зобов`язання погасити заборгованість, а відповідно до пункту 7 частини 2 статті 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" з дня початку процедури ліквідації банку втрачають чинність публічні обтяження чи обмеження на розпорядження (у тому числі арешти) будь-яким майном (коштами) банку. Накладення нових обтяжень чи обмежень на майно банку не допускається.

3.3. 26.07.2019 від ПАТ "Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес" надійшов відзив на касаційну скаргу, відповідно до якого просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін, як таку, що ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Позивач наполягає, що предметом позову є не майно, а право власності на нього, порушення якого має очевидні та доведені ризики, навіть виходячи з того, що оскаржуючи заходи забезпечення та намагаючись їх скасувати, відповідач підтверджує існування таких посягань. Натомість відповідач, оскаржуючи постанову апеляції, жодним чином не вказує, чому заборона провести реєстрацію права власності на чуже майно, за наявності спору щодо підстав такої реєстрації, є неадекватним чи неспівмірним заходом забезпечення позову.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

4. Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосоване законодавство.

4.1. Відповідно до частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

4.2. Переглядаючи у касаційному порядку постанову суду апеляційної інстанції, суд виявив порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення.

4.3. Відповідно до частини 2 статті 136 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

4.4. Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачеві вчиняти певні дії.

4.5. Водночас, згідно з частиною 7 цієї статті, не допускається забезпечення позову у справах, відповідачем у яких є неплатоспроможний банк або Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, шляхом:

1) накладення арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу;

2) заборони відповідачу, його посадовим особам вчиняти певні дії.

4.6. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

4.7. Таким чином, оскільки указаною вище нормою процесуального закону встановлено пряму заборону забезпечення позову шляхом заборони неплатоспроможному банку вчиняти певні дії, суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, не може застосувати такий захід забезпечення позову у будь-якому випадку.

4.8. Відповідно до пунктів 6, 8 частини 1 статті 2 Закону України від 23 лютого 2012 року N 4452-VI "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" неплатоспроможним є банк, щодо якого Національний банк України прийняв рішення про віднесення його до категорії неплатоспроможних у порядку, передбаченому Законом України від 07 грудня 2000 року N 2121-III "Про банки і банківську діяльність" (2121-14) . Ліквідацією банку є процедура припинення функціонування банку як юридичної особи відповідно до законодавства.

Постановою Правління Національного банку України від 17 вересня 2015 року № 612 ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" віднесено до категорії неплатоспроможних.

Відповідно до цієї постанови виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 17 вересня 2015 року № 171 "Про запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ "Банк" Фінанси та Кредит" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку", яким запроваджено тимчасову адміністрацію на три місяці з 18 вересня до 17 грудня 2015 року включно.

Відповідно до постанови Правління НБУ від 17 грудня 2015 року № 898 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" виконавчою дирекцією Фонду ухвалено рішення від 18 грудня 2015 року № 230 "Про початок процедури ліквідації АТ "Банк "Фінанси та Кредит" та делегування повноважень ліквідатора банку".

4.9. Отже, відповідачем у справі є неплатоспроможний банк, щодо якого прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та розпочато процедуру ліквідації.

4.10. Приписи частини 7 статті 137 Господарського процесуального кодексу України залишились поза увагою суду апеляційної інстанції, що призвело до помилкового скасування ухвали суду, якою законно та обґрунтовано було відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову.

5. Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

5.1. Касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції (частина 3 статті 304 Господарського процесуального кодексу України).

5.2. Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 308, статті 312 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частин, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

6. Розподіл судових витрат

6.1. Судовий збір, сплачений ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" за перегляд постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.05.2019 у справі № 906/214/19 у суді касаційної інстанції, покладається на особу, яка звернулася із заявою про забезпечення позову.

Керуючись статтями 300, 301, 304 пунктом 4 частини 1 статті 308, статтями 312, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" задовольнити.

Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.05.2019 скасувати, а ухвалу Господарського суду Житомирської області від 25.03.2019 у справі № 906/214/19 залишити в силі.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес" (13300, Житомирська обл., місто Бердичів,вул. Європейська, буд. 79, код ЄДРПОУ 00217426) на користь Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" (04050, м. Київ, вул. Артема, буд. 60, код ЄДРПОУ 09807856) 1921,00 грн судового збору за подання касаційної скарги.