1.1 12.06.2018 ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Республіканський будинок моделей взуття" про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Республіканський будинок моделей взуття", оформленого протоколом від 03.04.2018, яким було вирішено:

- обрати головою загальних зборів учасників ТОВ "Республіканський будинок моделей взуття" ОСОБА_16 та секретарем ОСОБА_9 ;

-не вносити зміни до порядку денного відповідно до пропозиції ОСОБА_1 поставити на розгляд загальних зборів заяву ОСОБА_4 про відкликання заяви від 13.09.2014 щодо вступу до ТОВ "Республіканський будинок моделей взуття" як спадкоємиці ОСОБА_8 ;

-відмовити у прийнятті ОСОБА_4 до складу учасників ТОВ "Республіканський будинок моделей взуття" ;

-виплатити ОСОБА_4 частку в статутному капіталі товариства в розмірі 38 337,50 грн;

- зменшити статутний капітал ТОВ "Республіканський будинок моделей взуття" на 38 337,50 грн. Визначити розмір статутного капіталу товариства в сумі 24 162,50 грн, який був розподілений між учасниками таким чином: ОСОБА_9 - 23712,50 грн (98,1376%); ОСОБА_10 - 57,50 грн (0,2379%); ОСОБА_11 - 80 грн (0,3311%); ОСОБА_13 -72,50 грн (0,3001 %); ОСОБА_1 - 62,50 грн (0,2587%); ОСОБА_14 - 60,00 грн (0,2483 %); ОСОБА_15 - 117,50 грн (0,4863%);

-не вносити зміни до порядку денного відповідно до пропозиції представника ОСОБА_1 поставити на розгляд її заяву від 01.08.2017 про викуп частки учасника товариства;

- не заперечувати щодо продажу частки ОСОБА_1 у статутному капіталі товариства, переважне право купівлі якої мають учасники товариства;

- заслухано звіт директора товариства про результати діяльності товариства;

-затвердити в запропонованій редакції нову редакцію статуту товариства;

-обрати директором товариства ОСОБА_9 із покладенням повноважень відповідно до статуту;

- скасувати внутрішні акти товариства та визначити, що діяльність товариства здійснюється на підставі статуту та чинного законодавства;

- уповноважити на підписання нової редакції статуту товариства голову загальних зборів ОСОБА_16 та секретаря ОСОБА_9;

-уповноважити директора товариства здійснити державну реєстрацію прийнятих загальними зборами учасників товариства рішень.

1.2 В обґрунтування позову позивач посилається на такі обставини:

1.2.1 рішення товариства про відмову у прийнятті до нього ОСОБА_4, спадкоємиці ОСОБА_8 (частка 61,340 %), порушує першочергове право ОСОБА_1 (частка 0,1 %) щодо можливості викупу корпоративних прав, як учасника товариства;

1.2.2 рішення загальних зборів не заперечувати щодо продажу частки ОСОБА_1 у статутному капіталі товариства, переважне право купівлі якої мають учасники товариства, відповідно до заяви позивача від 01.08.2017 розглядалося після відкликання цієї заяви позивачем;

1.2.3 учасникам товариства не було запропоновано до голосування для включення до порядку денного питання про намір сформувати статутний капітал шляхом придбання вивільненої частки у статутному капітал, що є порушенням статті 61 Закону України "Про господарські товариства";

1.2.4 питання про зміну компетенції виконавчого органу не було включено до порядку денного, що є безумовною підставою для визнання рішення загальних зборів недійсним відповідно до частини 5 статті 61 Закону України "Про господарські товариства";

1.2.5 вартість частини майна товариства, що визначена ОСОБА_4, як спадкоємиці учасника, якій було відмовлено у прийнятті до товариства, не відповідає вартості чистих активів товариства. Така вартість визначена за відсутності рішення загальних зборів учасників про затвердження документів фінансового обліку та звітності. На думку позивача, вартість частини майна товариства, що підлягає виплаті ОСОБА_4, занижена, оскільки рішенням Господарського суду міста Києва від 09.11.2015 у справі № 910/18936/15 підтверджується наявність у відповідача активів вартістю 22541900,00 грн;

1.2.6 спадкоємиця ОСОБА_4 не отримала вартість частки, пропорційної 61,340 % в загальних активах відповідача з урахуванням прибутку, отриманого за 1-й квартал 2012 (по дату смерті учасника товариства) та вартість частини майна, пропорційної 61,340 % із ринкової вартості об`єкта оцінки нерухомого майна, оскільки до порядку денного не було включено питання про затвердження балансу товариства станом на дату смерті учасника. Відповідач порушив порядок визначення вартості частки майна, яку вирішено виплатити спадкоємцю та передчасно прийняв рішення про зменшення статутного капіталу;

1.2.7 відповідно до частини 5 статті 144 Цивільного кодексу України, частини 5 статті 52 Закону України "Про господарські товариства" зменшення статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю допускається після повідомлення в порядку, встановленому законом, усіх його кредиторів. У цьому разі кредитори мають право вимагати дострокового припинення або виконання відповідних зобов`язань товариства та відшкодування їм збитків. Рішення про зменшення статутного капіталу товариства надсилається поштовим відправленням всім кредиторам товариства не пізніше триденного строку з дня його прийняття.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції.

2.1 Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.02.2019, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2019, позов задоволено повністю.

2.2 Рішення і постанова мотивовані тим, що законодавством не встановлено правових наслідків при виході учасника товариства у вигляді зменшення статутного капіталу товариства. Законодавчі норми не забороняють товариству в особі його уповноваженого органу прийняття рішення щодо формування статутного капіталу іншим чином, в тому числі шляхом розподілу частки учасника товариства, що вийшов (помер), між іншими учасниками товариства, шляхом пропозиції учасникам викупити частку учасника, що вийшов (помер) чи шляхом прийняття до складу учасників товариства нових осіб та наділення їх часткою учасника, що вийшов (помер), з покладанням на цих осіб обов`язку щодо нормування статутного капіталу, або шляхом поєднання цих джерел.

Суди виходили з того, що у випадку відмови товариства у прийнятті до нього спадкоємця учасника, що помер, учасники повинні визначити шлях формування статутного капіталу, а товариство може приймати рішення про зменшення статутного фонду на розмір вивільненої частки померлого учасника лише тоді, коли кожен із учасників і третіх осіб не виявив наміру внести додатковий вклад, викупити вивільнену частку чи вступити до товариства. На думку судів, така правова позиція узгоджується з встановленим у статті 55 Закону України "Про господарські товариства" переважним правом правонаступників та спадкоємців на вступ до господарського товариства.

Оскільки учасникам товариства не було запропоновано до голосування для включення до порядку денного питання про намір сформувати статутний капітал шляхом придбання вивільненої частки у статутному капіталі, суди дійшли висновку, що рішення загальних зборів учасників прийнято з порушенням вимог статті 61 Закону України "Про господарські товариства".

Також суди дійшли висновку, що рішення про виплату спадкоємцю вартості частки в статутному капіталі товариства в сумі 38 337, 50 грн прийнято з порушенням чинних норм законодавства, оскільки питання про виплату належної частини прибутку відповідача та вартості частини майна, яка пропорційна частці у статутному капіталі із дійсної (ринкової) вартості об`єкта оцінки з урахуванням загальної концепції визначення ринкової вартості об`єктів нерухомого майна, не розглядалось.

3. Короткий зміст вимог касаційних скарг. Узагальнені доводи осіб, які подали касаційні скарги та виклад позиції інших учасників справи.

3.1 26.04.2019 ТОВ "Республіканський будинок моделей взуття" звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 21.02.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2019 у справі № 910/7633/18, в якій просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити повністю.

3.2 В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на те, що суди:

3.2.1 неповно з`ясували обставини, що мають значення для справи, зокрема: те, що рішення загальних зборів не порушують права та законні інтереси позивача, а позов фактично спрямований на захист третьої особи - спадкоємиці ОСОБА_4, яка самостійно оскаржує це рішення загальних зборів у цивільній справі № 758/7087/18;

3.2.2 неправильно застосували норми статей 54, 55 Закону України "Про господарські товариства";

3.2.3 порушили норми частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, оскільки посилаються на обставини, встановлені рішенням Господарського суду міста Києва від 09.11.2015 року у справі № 910/18936/15, зокрема, що до вартості активів. Скаржник зауважує, що це рішення було скасовано рішенням Господарського суду міста Києва від 27.03.2017 за результатами перегляду справи за нововиявленими обставинами, а постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.01.2018 прийнято нове рішення, яким відмовлено в позові ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт Сервіс" про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежилих приміщень, інженерно-побутового корпусу (в літ. А) загальною площею 2091,90 м-2;

3.2.4 окрім того, скаржник вказує на те, що відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України при розгляді цієї справи не доказуються лише обставини, встановлені рішенням суду в господарській справі № 910/21825/16, зокрема, щодо недійсності рішення позачергових загальних зборів учасників ТОВ "Республіканський будинок моделей взуття", оформлене протоколом від 13.09.2016. Водночас, правова оцінка цих обставин здійсненна судом у справі № 910/21825/16 не має преюдиціального значення.

3.3 04.07.2019 ОСОБА_4 подала відзив на касаційну скаргу, в якому просить скаргу залишити без задоволення, а рішення судів - без змін. Третя особа вважає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Третя особа наполягає на тому, що відповідач незаконно розглядав її заяву про вступ до цього товариства, оскільки остання була відкликана. Окрім неправомірного розгляду та вирішення питання щодо вступу спадкоємця до товариства, третя особа наполягає, що вартість частки, яка підлягає сплаті у зв`язку з відмовою товариства у вступі, визначено неправильно та є заниженою.

3.4 05.07.2019 ОСОБА_1 також подала відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити без змін рішення Господарського суду міста Києва від 21.02.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2019 у справі № 910/7633/18. Обґрунтування змісту відзиву на касаційну скаргу повністю ідентичне обґрунтуванню позову.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

4. Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосоване законодавство.

4.1 Згідно з положеннями статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України підставою для захисту цивільного права чи охоронюваного законом інтересу є його порушення, невизнання чи оспорення. Отже, задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем, відповідно до вимог процесуального законодавства, обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) зазначеного права відповідачем з урахуванням належності обраного способу судового захисту.

4.2 У своїй судовій практиці Верховний Суд дотримується позиції, що під час розгляду корпоративних спорів за позовами учасників господарського товариства про визнання недійсними рішень загальних зборів юридичної особи, господарські суди враховують, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.

Під час вирішення питання про недійсність рішень загальних зборів господарський суд повинен оцінити, як ці порушення вплинули на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

Для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.

4.3 Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позов, визнали порушеними права позивача, як учасника юридичної особи (частка у СК 0,1%), внаслідок ухвалення рішення загальних зборів про відмову у прийнятті спадкоємця іншого учасника, що помер, та зменшення розміру статутного капіталу, оскільки позивач був позбавлений можливості реалізувати свої корпоративні права щодо викупу вивільненої частки у статутному капіталі товариства, на що останній мав першочергове право, як учасник.

4.4 Такий висновок судів є помилковим, оскільки у абзаці другому частини другої статті 147 Цивільного кодексу України та статті 53 Закону України "Про господарські товариства" (зараз і надалі у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) йдеться про переважне право на купівлю частки (її частини) іншого учасника пропорційно до розмірів своєї частки у разі її відчуження третім особам. Водночас у справі, що розглядається, обставини відчуження спадкоємцем своєї частки іншим особам не встановлені. Тому доводи позивача щодо порушення його переважного (першочергового) право на набуття частки в статутному капіталі, яка належала померлому учаснику, що були прийняті судами, є безпідставними. Переважне право не поширюється на відносини зменшення статутного капіталу за рішенням загальних зборів учасників товариства.

4.5 Відповідно до статті 55 Закону України "Про господарські товариства" при реорганізації юридичної особи, учасника товариства, або у зв`язку із смертю громадянина, учасника товариства, правонаступники (спадкоємці) мають переважне право вступу до цього товариства. При відмові правонаступника (спадкоємця) від вступу до товариства з обмеженою відповідальністю або відмові товариства у прийнятті до нього правонаступника (спадкоємця) йому видається у грошовій або натуральній формі частка у майні, яка належала реорганізованій або ліквідованій юридичній особі (спадкодавцю), вартість якої визначається на день реорганізації або ліквідації (смерті) учасника. У цих випадках розмір статутного капіталу товариства підлягає зменшенню.

4.6 Отже, норма частина 2 статті 55 Закону України "Про господарські товариства", прямо передбачала, що при відмові товариства у прийнятті до нього спадкоємця учасника, що помер, йому видається у грошовій або натуральній формі частка у майні, яка належала спадкодавцю, вартість якої визначається на день реорганізації або ліквідації (смерті) учасника. І у цьому випадку розмір статутного капіталу товариства підлягає зменшенню.

4.7 Прийняття рішення, як про вступ спадкоємця до складу учасників ТОВ, так і про відмову від прийняття спадкоємця до складу учасників належить виключно до компетенції загальних зборів учасників товариства. Так само відповідно до статті 16, пункту "б" частини 5 статті 41, абз. 1 частини 1, пункту "б" частини 1 статті 59 Закону України "Про господарські товариства" повноваження зменшувати розмір статутного капіталу належать до виключної компетенції загальних зборів.

4.8 Верховний Суд зауважує, що чинним законодавством не передбачено будь-які попередні умови та способи обмеження права загальних зборів на прийняття рішення щодо зменшення розміру статутного капіталу товариства у зв`язку із відмовою товариства у прийнятті до нього спадкоємця учасника, що помер. У тому числі такі умови, як зазначили суди попередніх інстанцій, а саме: 1) необхідність спочатку визначити інший шлях формування статутного капіталу, а саме: шляхом розподілу частки учасника товариства, що вийшов (помер), між іншими учасниками товариства; шляхом пропозиції учасникам викупити частку учасника, що вийшов (помер) чи шляхом прийняття до складу учасників товариства нових осіб та наділення їх часткою учасника, що вийшов (помер), з покладанням на цих осіб обов`язку щодо нормування статутного капіталу, або шляхом поєднання цих джерел, 2) відсутність намірів у кожного із учасників і третіх осіб внести додатковий вклад, викупити вивільнену частку чи вступити до товариства.

4.9 Обґрунтування висновку судів щодо недійсності загальних зборів з тих підстав, що якщо спадкоємцю не було надано згоди на вступ до товариства, а частка учасника, що вибув (помер), була придбана самим товариством та протягом строку, визначеного у частині 5 статті 53 Закону України "Про господарські товариства", реалізована третім особам без пропозиції спадкоємцю придбати її, спадкоємець вправі вимагати переведення на нього прав покупця (набувача) частки у статутному капіталі товариства, Верховний Суд вважає помилковим.

У цьому разі не йдеться як про вирішення питання про придбання самим товариством частки учасника (навпаки, було прийнято рішення щодо зменшення статутного капіталу), так і про відчуження частки іншим учасникам або третім особам. Норма частини 5 статті 53 Закону України "Про господарські товариства" не застосовується до спірних правовідносин.

4.10 За таких обставин, висновок судів обох інстанції стосовно того, що рішення загальних зборів учасників, що оскаржується, є недійсним з тих підстав, що учасникам товариства не було запропоновано до голосування для включення до порядку денного питання про намір сформувати статутний капітал шляхом придбання вивільненої частки у статутному капіталі, ґрунтується на неправильному застосуванні положень статті 53, 55 Закону України "Про господарські товариства".

4.11 Посилання позивача та судів попередніх інстанцій в обґрунтування недійсності загальних зборів учасників на те, що на цих зборах розглядалася заява позивача від 01.08.2017 року про викуп частки іншими учасниками, хоча позивач її відкликав, його представник заявляв про внесення змін до порядку денного у зв`язку з цим, Верховний Суд вважає безпідставними з огляду на наступне.

4.12 Відповідно до частини 5 статті 61 Закону України "Про господарські товариства" будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

4.13 Отже, прийняття рішення у зв`язку з відкликанням раніше поданої заяви, що не було включено до порядку денного, допускається лише за згодою всіх учасників. У цьому випадку зміни до порядку денного не вносилися, згода була відсутня, тому здійснювався розгляд заяви ОСОБА_1 від 01.08.2017 про намір учасника продати частку (її частину) відповідно до статті 54 Закону України "Про господарські товариства".

4.14 У будь-якому разі позивач не може стверджувати, що розгляд заяви порушив її права, оскільки прийняття загальними зборами рішення не заперечувати щодо продажу її частки у статутному капіталі товариства, переважне право купівлі якої мають учасники товариства, жодним чином не зобов`язує учасника продавати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства. Відповідно до частини 1 статті 53 Закону України "Про господарські товариства" це є правом учасника, а не його обов`язком.

4.15 Стосовно висновків судів попередніх інстанцій щодо недійсності загальних зборів з тих підстав, що визначення вартості частки майна, що підлягає виплаті спадкоємиці ОСОБА_4, якій відмовлено у вступі до товариства, було здійснено з порушенням законодавства (вартість частки майна була занижена; питання про виплату належної частини прибутку відповідача та вартості частини майна, яка пропорційна частці у статутному капіталі із дійсної (ринкової) вартості об`єкта оцінки з урахуванням загальної концепції визначення ринкової вартості об`єктів нерухомого майна не розглядалось), то такі висновки також не можна визнати законними та обґрунтованими.

4.16 Верховний Суд погоджується з доводами касаційної скарги, що фактично в цій частині позов поданий в інтересах та на захист прав ОСОБА_4 . Законом не передбачено права одного учасника юридичної особи звертатися до суду за захистом прав чи охоронюваних законом спадкоємця іншого учасника, який помер, поза відносинами представництва.

4.17 Спори, що виникають у зв`язку з виходом учасника із товариства з обмеженою відповідальністю, у тому числі спори щодо порядку визначення частки у статутному капіталі, її розміру і строків виплати розглядаються судом (частина 3 статті 148 Цивільного кодексу України). Зокрема, спори щодо розрахунків із спадкоємцями (правонаступниками) учасника, які не вступили до товариства, вирішуються судом у загальному порядку за позовом спадкоємця до товариства, а не за позовом іншого учасника товариства про оскарження рішення загальних борів, якщо це жодним чином не порушує права та впливає на інтереси позивача, як учасника цього товариства (частка якого у статутному капіталі збільшилася з 0,1% до 0,2587 %). У цьому випадку такий спір вже розглядається у Подільському районному суді міста Києва (справа № 758/7087/18) за позовом ОСОБА_4 .

4.18 Висновки суду апеляційної інстанції стосовно того, що вирішення питання про законність визначення частки та порядку виплати частки в майні спадкоємиці ОСОБА_4 стосується прав та законних інтересів позивача, оскільки останній є учасником товариства, а неправильне та незаконне рішення з цих питань порушує його права на розподіл прибутку та майна товариства, є помилковими.

4.19 Порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково. Наприклад, у випадку виплатити колишньому учаснику (спадкоємцю померлого учасника) вартості його частки, інший учасник товариства може заявляти про можливе порушення своїх прав, якщо, на його думку, виплачена колишньому учаснику (спадкоємцю померлого учасника) вартість частки значно завищена, оскільки товариство несе відповідальність за своїми зобов`язаннями всім належним йому майном, і не має права приймати рішення про виплату дивідендів або виплачувати дивіденди, якщо, зокрема, майна товариства недостатньо для задоволення вимог кредиторів за зобов`язаннями, строк виконання яких настав, або буде недостатньо внаслідок прийняття рішення про виплату дивідендів чи здійснення виплати (пункт 2 частини 1 статті 27 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю").

4.20 Вочевидь, що виплата спадкоємиці померлого учасника ОСОБА_4 частки в майні, відповідно до заниженої вартості, як вважає позивач та третя особа, жодним чином не порушує права позивача, як учасника товариства. У такому разі частка позивача у статутному капіталі збільшилася, а товариство матиме менший обсяг зобов`язань перед третіми особами. Отже, обсяг корпоративних прав позивача на розподіл прибутку та майна товариства не зменшився, а навпаки збільшився.

4.21 Верховний Суд погоджується також з доводами скаржника щодо порушення норми частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, оскільки суди посилалися на обставини, встановлені рішенням Господарського суду міста Києва від 09.11.2015 року у справі № 910/18936/15, яке за результатами перегляду за нововиявленими обставинами було скасовано постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.01.2018.

4.22 Відповідно до частини сьомої статті 75 Господарського процесуального кодексу України правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для господарського суду. Отже, преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Тому правова оцінка щодо недійсності рішень позачергових загальних зборів учасників ТОВ "Республіканський будинок моделей взуття", що оформлені протоколом позачергових загальних зборів учасників від 13.09.2016 року, здійснена судами у справі № 910/21825/16, не є обов`язковою для господарського суду у цій справі.

4.23 Щодо посилань судів на те, що законодавством передбачений порядок зменшення статутного капіталу, який полягає у повідомленні кредиторів не пізніше триденного строку з дня його прийняття, державній реєстрації рішення товариства і опублікуванні відомостей на веб-сайті Єдиного державного реєстру, то Верховний Суд зауважує, що ці норми спрямовані на регулювання порядку проведення розрахунків з кредиторами та захист їхніх прав у випадку зменшення розміру статутного капіталу. Зокрема, у цьому разі кредитори мають право вимагати дострокового припинення або виконання відповідних зобов`язань товариства та відшкодування їм збитків (частина 7 статті 52 Закону України "Про господарські товариства"). Водночас, як обставини повідомлення кредиторів після прийняття рішення, так і порядок його опублікування, не можуть бути підставою для визнання недійсним рішення загальних зборів за позовом учасника товариства.

5. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.

5.1 Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

5.2 Згідно з положеннями статті 311 Господарського процесуального кодексу України Підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

5.3 Оскільки суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норми матеріального права та порушили норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення про задоволення позову, а також оскільки виправлення відповідної помилки не потребує з`ясування нових обставин і дослідження нових доказів, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування судових рішень та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Щодо судових витрат.

6.1 Відповідно до частини 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

6.2 Згідно з пунктом 2 частини 1, пунктом 1 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

6.3 Судовий збір, сплачений відповідачем за подання апеляційної та касаційної скарг у справі, покладається на позивача.

Керуючись статтями 129, 300, 308, 310, 311, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Республіканський будинок моделей взуття" задовольнити.

Рішення Господарського суду міста Києва від 21.02.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2019 зі справи №910/7633/18 скасувати та ухвалити нове рішення.

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Республіканський будинок моделей взуття" про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Республіканський будинок моделей взуття", що оформлені протоколом від 03.04.2018 року.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідент. код: НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Республіканський будинок моделей взуття" (код ЄДРПОУ: 32047377, адреса: 04070, м. Київ, вул. Братська, 6) 3524,00 грн судового збору за подання касаційної скарги; 2643,00 грн судового збору, сплаченого за апеляційний перегляд рішення суду першої інстанції.