за позовом ТОВ АФ "Подолівська" до: 1) Барвінківського виконавчого комітету міської ради; 2) Подолівської сільської ради с. Подолівка; 3) Філії комунального підприємства "Реєстраційно інвентаризаційна служба" Опішнянської територіальної громади в Харківській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: 1) Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області; 2) Державна архітектурно-будівельна інспекція України, про визнання права власності,

1. Короткий зміст історії справи

1.1. У грудні 2017 року ТОВ АФ "Подолівська" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до: Барвінківського виконавчого комітету міської ради; Подолівської сільської ради с. Подолівка; Філії комунального підприємства "Реєстраційно інвентаризаційна служба" Опішнянської територіальної громади в Харківській області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області; Державна архітектурно-будівельна інспекція України, про визнання права власності на перелічене в позові нерухоме майно.

1.2. Рішенням Господарського суду Харківської області від 14.03.2018 (суддя Шатерніков М.І.) позов задоволено. Визнано за ТОВ АФ "Подолівська" право власності на: нежитлове приміщення літера "А1" "Критий тік" площею 647,2 м-2; літера "Б" "Склад" площею 1073,7 м-2; літера "В" "Підвал" площею 88,0 м-2; літера "Г" "Підсобне приміщення" площею 74,4 м-2; літера "Д" "Склад" площею 744,3 м-2; літера "Д" "Крильце" площею 3,7 м-2; літера "Д1" "Крильце" площею 3,7 м-2; літера "Д2" "Крильце" площею 4,3 м-2; літера "Ж" "Склад" площею 928,3 м-2; (виробничий будинок бригада № 2) літера "А1" "Майстерня" площею 186,0 м-2; літера "А" "Прибудова" площею 51,2 м-2; літера "А1" "Прибудова" площею 117,2 м-2; літера "Б" "Гараж" площею 1894,8 м-2; літера "В" "Їдальня" площею 156,2 м-2; літера "В" "Крильце" площею 3,4 м-2; літера "Г" "Погріб" площею 154,4 м-2; літера "Д" "Погріб" площею 56,9 м-2; літера "Е" "Ангар" площею 1800,0 м-2; літера "Ж" "Цех" площею 144,0 м-2; літера "З" "Літній душ" площею 3,9 м-2; літера "Л" "Вбиральня" площею 1,0 м-2; літера "К" "Пожежний резервуар" площею 36,0 м-2; літера "М" "Оглядова яма" площею 15,6 м-2; літера "N1" "Ворота" площею 48,0 м-2; літера "N2" "Огорожа" площею 560,0 м-2; нежитлове приміщення (виробничий будинок приміщення ГММ) літера "А1" "Приміщення ГММ" площею 40,3 м-2; літера "А" "Крильце" площею 3,5 м-2; літера "Б" "Вбиральня" площею 1,1 м-2; резервуари 4 (чотири) штуки; резервуари 6 (шість) штук; бензоколонки 2 (дві) штуки; літера "N1" "Ворота" площею 8,5 м-2; літера "N2" "Ворота" площею 8,5 м-2; літера "N3" "Ворота" площею 8,5 м-2; літера "N4" "Огорожа" площею 364,7 м-2, розташовані по вул. Скрипника в місті Барвінкове Барвінківського району Харківської області та на нежитлове приміщення літера "А1" "Майстерня" площею 310,0 м-2; літера "А" "Котельня" площею 49,0 м-2, розташовані по вул. Центральній в селі Олександрівка Барвінківського району Харківської області .

1.3. У січні 2019 року Заступник прокурора Харківської області в інтересах держави в особі Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області, Барвінківського виконавчого комітету міської ради та Подолівської сільської ради звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на зазначене рішення суду першої інстанції.

1.4. У лютому 2019 року представник ТОВ АФ "Подолівська" звернувся до суду апеляційної інстанції з заявою про застосування частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ).

1.5. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.04.2019 (колегія суддів: Гребенюк Н.В., Медуниця О.Є., Чернота Л.Ф.) закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Заступника прокурора Харківської області на рішення Господарського суду Харківської області від 14.03.2018 у даній справі.

1.6. 13.05.2019 представником ТОВ АФ "Подолівська" до Східного апеляційного господарського суду подано заяву про долучення доказів на підтвердження витрат на правову допомогу в сумі 28 238,40 грн.

1.7. 23.05.2019 прокуратурою до суду апеляційної інстанції подано пояснення на заву ТОВ АФ "Подолівська" у яких вона заперечує проти суми наданої позивачу правової допомоги, зазначає про її невідповідність критерію розумності розміру та реальності адвокатських витрат і просить у задоволенні заяви відмовити.

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення

2.1. Додатковою ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.05.2019 (колегія суддів: Гребенюк Н.В., Медуниця О.Є., Попков Д.О.) у задоволенні заяви ТОВ АФ "Подолівська" відмовлено.

Ухвалу мотивовано посиланнями на те, що позивачем не підтверджено розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, не надано жодного доказу щодо обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості.

3. Короткий зміст доводів та вимог касаційної скарги

3.1. У касаційній скарзі ТОВ АФ "Подолівська" посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції вимог статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" та частини 6 статті 126 України, просить скасувати оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення заяви.

4. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

4.1. Відзиви на касаційну скаргу ТОВ АФ "Подолівська" до Верховного Суду не надходили.

5. Позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду

Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції

5.1. Відповідно до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

5.2. Згідно зі статтею 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

5.3. Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

5.4. Положеннями частини 1 статті 1 зазначеного Закону унормовано, що договір про надання правової допомоги визначено як домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

5.5. Згідно з приписами статті 30 наведеного Закону гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

5.6. За приписами статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

5.7. Відповідно до частини 1 статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (995_004) 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

5.8. Позивачем на обґрунтування зазначених у заяві вимог до суду апеляційної інстанції було надано: копію договору про надання правничої допомоги від 06.02.2019 № 19/5 з додатком до цього договору; копії актів здачі-приймання робіт (наданих послуг) від 25.04.2019 №№ 20, 21 на суму 28 000 грн та 238,40 грн відповідно; копію акта до договору від 26.04.2019 та копії платіжних доручень від 15.02.2019 № 252 на суму 28 000 гнр та від 26.04.2019 № 516 на суму 238,40 грн.

5.9. Заперечуючи проти заявленого розміру правничої допомоги адвоката, прокуратура зазначала про те, що за даними сайту work.ua середня заробітна плата по Україні у сфері юриспруденції у травні 2019 року становила 13 332 грн, а по Харківській області - 9 250 грн. Наданий позивачем акт не містить детального опису робіт, виконаних адвокатом, витраченого часу на ці роботи та вартості послуг окремо. На думку прокуратури, вказаний у акті витрачений час на виконання певних дій та їх вартість не відповідають фактичному обсягу виконаних робіт та їх складності, тому визначена в акті сума належними доказами не підтверджена.

5.10. Проаналізувавши подані позивачем докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, суд апеляційної інстанції виходив із того, що акт від 26.04.2019 до договору про надання правничої допомоги від 06.02.2019 №19/5, а також акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 25.04.2019 №№ 20, 21 на загальну суму 28 238,40 грн були складені після перерахування позивачем на рахунок АО "Прецедент" 28 000,00 грн оплати послуг за надання професіональної правничої допомоги згідно договору про надання правничої допомоги від 06.02.2019 № 19/5, а саме - 15.02.2019 платіжним дорученням №252, що свідчить про те, що оплата послуг за надання правничої допомоги була здійснена до складання вищевказаних актів, що є неправомірним та не може бути належним доказом надання таких послуг.

Також суд апеляційної інстанції зазначив, що доданий до матеріалів справи договір про надання правничої допомоги від 06.02.2019 № 19/5 не містить жодних умов щодо вартості послуг адвоката. Зокрема, з тексту вказаного договору не вбачається вартість адвокатських послуг, що надаються, а зазначено лише їх перелік. Крім того, суд наголосив, що наданий відповідачем акт не містить детального опису робіт, проведених адвокатом, у ньому зазначено лише загальні посилання, навіть без детального опису виконаних робіт, затраченого часу та вартості наданих послуг окремо, в зв`язку з чим апеляційний господарський суд дійшов висновку, що відповідачем не надано жодного доказу щодо обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості, отже не підтверджено розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

5.11. Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції з огляду на наступне.

5.12. Відповідно до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

5.13. Суму гонорару адвоката за надання правничої допомоги у розмірі 28 000 грн та порядок його сплати, визначено сторонами у додатку до договору про надання правничої допомоги від 06.02.2019 № 19/5.

5.14. Разом із тим, судом апеляційної інстанції не надано правової оцінки договору про надання правничої допомоги від 06.02.2019 № 19/5 разом із додатком до цього договору у сукупності з актами здачі-приймання робіт (наданих послуг) від 25.04.2019 №№ 20, 21 на суму 28 000 грн і 238,40 грн відповідно та з платіжними дорученнями від 15.02.2019 № 252 на суму 28 000 грн та від 26.04.2019 № 516 на суму 238,40 грн.

6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

6.1. Оскільки передбачені статтею 300 ГПК України межі розгляду справи судом касаційній інстанції не дають йому права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, оскаржувана додаткова ухвала підлягає скасуванню, а справу слід направити на новий розгляд до господарського суду апеляційної інстанції інстанції.

6.2. Під час нового розгляду заяви суду апеляційної інстанції необхідно врахувати викладене, в повній мірі дослідити всі подані позивачем докази та заперечення прокуратури щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, надати належну правову оцінку договору про надання правничої допомоги від 06.02.2019 № 19/5 та додатку до цього договору у сукупності з іншими доказами необхідними для встановлення розумного розміру наданих послуг адвоката, і, залежно від встановленого, прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

7. Судові витрати

7.1. Відповідно до статті 129 ГПК України у зв`язку із скасуванням додаткової ухвали суду апеляційної інстанції і передачею справи на новий розгляд, розподіл судового збору у справі, в тому числі й сплаченого за подання касаційної скарги, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.