ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2019 року

м. Київ

справа № 921/157/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Міщенко І.С.,

за участю секретаря судового засідання Кравчук О.І.,

та представників

позивача: Шовкопляс О.Ф. (на підставі статуту),

відповідача: Гаврилюк Л.М. (начальник), Студенна І.Ю. (довіреність б/н від 04.03.2019),

третьої особи-1: Ловчук М.В. (довіреність № 03/02 від 02.01.2019),

третьої осби-2: Лисенко В.О. (довіреність № 14-202 від 17.05.2019),

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства "Кременецьке управління з постачання та реалізації газу"

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 21.03.2019 (колегія суддів у складі: Галушко Н.А. - головуючий, Кордюк Г.Т., Орищин Г.В.)

та рішення Господарського суду Тернопільської області від 09.10.2018 (суддя Стадник М.С.)

у справі № 921/157/18

за позовом Державного підприємства "Кременецьке управління з постачання та реалізації газу"

до Управління соціального захисту населення Кременецької районної державної адміністрації

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:

1) Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікаціїї "Тернопільгаз";

2) Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України",

про стягнення 2 584 173, 07 грн. як відшкодування вартості наданих населенню субсидій,

В С Т А Н О В И В:

У травні 2018 року Державне підприємство "Кременецьке управління з постачання та реалізації газу" (далі - ДП "Кременецьке УПРГ") звернулось до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Кременецької районної державної адміністрації (далі - Управління) про стягнення 2 584 173, 07 грн. як відшкодування вартості наданих населенню субсидій.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ДП "Кременецьке УПРГ" 01.07.2015 прийняло базу абонентів на відповідній території від попереднього постачальника газу - Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікаці "Тернопільгаз" (далі - ПрАТ "Тернопільгаз"). З метою укладення договорів постачання із побутовими споживачами (населення), в період з травня по листопад 2015 року позивач здійснював заходи, пов`язані зі зняттям показників лічильників, а з 01.07.2015 зі споживачами почали укладатися договори на надання відповідних послуг. При цьому, робота зі зняття показників лічильників та укладання договорів завершилася у листопаді 2015 року. За наслідками порівняння показників лічильників, які були отримані за результатами повного їх зняття, та тих, які були отримані від попереднього надавача послуг з постачання, було виявлено наявність кредитових залишків по наданих субсидіях абонентам, які з 01.07.2015 перейшли на обслуговування позивача, про що було складено протокол передачі кредитових залишків станом на 01.07.2015. До зазначеного протоколу додано базу абонентів в кількості 1 851, по яких виникла заборгованість по наданих субсидіях на загальну суму 2 584 173,07 грн. Тобто це та сума, яку було "авансом" відшкодовано попередньому надавачу послуг за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету, через місцеві бюджети розпорядником коштів - Управлінням соціального захисту населення. В свою чергу, ДП "Кременецьке УПРГ" зобов`язане надавати послуги з газопостачання побутовим споживачам, в той час коли держава гарантує відшкодування вартості наданих послуг субсидійній категорії абонентів через затверджені нормативними актами механізми. Поставлені об`єми природного газу побутовим споживачам з лімітів ДП "Кременецьке УПРГ" не було відшкодовано в грошовій формі. За результатами зустрічної звірки Державною фінансовою інспекцією в Тернопільській області підтверджено факт наявності непогашеної заборгованості Управління перед ДП "Кременецьке УПРГ" в сумі 2 584 173, 07 грн. як заборгованості з відшкодування вартості наданих населенню субсидій.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 29.05.2018 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ПрАТ "Тернопільгаз".

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 26.06.2018 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - ПАТ "НАК "Нафтогаз України").

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 24.07.2018 змінено найменування відповідача з Управління праці та соціального захисту населення Кременецької районної державної адміністрації на Управління соціального захисту населення Кременецької районної державної адміністрації.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 09.10.2018, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 21.03.2019, у задоволенні позову відмовлено.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, постановою Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) № 396 від 04.04.2013 затверджено ПрАТ "Тернопільгаз" як гарантованому постачальнику природного газу для споживачів (крім промислових споживачів річний обсяг споживання природного газу яких перевищує 3 млн. куб. метрів, та підприємств, що здійснюють виробництво теплової енергії), територію ліцензованої діяльності з постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом як територію міста Кременця, сіл Горинка, Підлісці, Бонівка, Лідихів, Великі Млинівці, Білокриниця, Мала Андруга, Веселівка, Богданівка, Будки, Велігури, Двірець, Дунаїв, Жолоби, Кімната, Колосова, Крутнів, Новий Кокорів, Старий Кокорів, Комарівка, Куликів, Кушлин, Лопушне, Лосятин, Підлісне, Плоске, Попівці, Раславка, Ридомиль, Розтоки, Рудка, Савчиці, Сапанів, Чугалі, Шпиколоси, Борщівка, Зеблази та Старий Почаїв (вул. Озеро) Кременецького району Тернопільської області в доповнення до території, визначеної пунктом 1 постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 26.04.2010 № 419.

Між Головним управлінням Державної казначейської служби України у Тернопільській області (сторона-1), Департаментом фінансів Тернопільської обласної адміністрації (сторона-2), ПрАТ "Тернопільгаз" (сторона-3) та ПАТ "НАК "Нафтогаз України" (остання сторона) підписано спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання за рахунок коштів загального фонду державного бюджету, а саме: 19.05.2015 - Спільне протокольне рішення № 1123 на суму 63 334 017, 87 грн.; 16.06.2015 - Спільне протокольне рішення № 1334 на суму 8 223 411, 19 грн.; 16.07.2015 - Спільне протокольне рішення № 1569 на суму 15 910 546, 20 грн.; 26.08.2015 - Спільне протокольне рішення № 1850 на 7 699 056, 58 грн. Всього укладено договорів про організацію розрахунків за природний газ та теплопостачання за рахунок коштів загального фонду державного бюджету на загальну суму 95 167 031, 84 грн.

Предметом вказаних Спільних протокольних рішень є організація проведення сторонами взаєморозрахунку відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20 "Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджетам місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій" (20-2005-п) (зі змінами).

Відповідно до розділу 2 "Порядок проведення взаєморозрахунків" Спільних протокольних рішень, сторони погоджують перелік підприємств (установ, організацій), що беруть участь у проведенні взаєморозрахунку та послідовність виконання Спільного протокольного рішення, а саме: Державна казначейська служба України перераховує кошти загального фонду державного бюджету стороні-1 з приміткою " Постанова Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20 (20-2005-п) ". Сторона-1 перераховує на рахунок сторони-2 кошти, зокрема, із таким записом у графі призначення платежу: " та " Постанова Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20 (20-2005-п) "". Сторона-2 перераховує на рахунок сторони-3 кошти, зокрема, із таким записом у графі призначення платежу: " та " Постанова Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20 (20-2005-п) "". Сторона-3 перераховує на рахунок сторони останньої кошти зокрема із таким записом у графі призначення платежу: " та " Постанова Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20 (20-2005-п) "" за природний газ 2014-2015 років. Остання сторона перераховує кошти до загального фонду Державного бюджету України у вигляді податків.

На виконання умов наведених вище договорів про організацію взаєморозрахунків ПрАТ "Тернопільгаз" перерахував на рахунок ПАТ "НАК "Нафтогаз України", згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20 (20-2005-п) , грошові кошти в загальній сумі 95 167 031, 84 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: №14 від 20.05.2015 на суму 35 934 017, 87 грн.; №13 від 20.05.2015 на суму 27 400 000, 00 грн.; №17 від 17.06.2015 на суму 8 223 411,19 грн.; №19 від 20.07.2015 на суму 15 910 546, 20 грн. та від 27.08.2015 №23 на суму 7 699 056, 58 грн.

Постановою НКРЕКП № 1765 від 18.06.2015 "Про видачу ліцензій на постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом ДП "Кременецьке УПРГ" позивачу видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом на території міста Кременець, сіл Будки, Білокриниця, Богданівка, Бонівка, Борщівка, Валігури, Веселівка, Горинка, Двірець, Дунаїв, Жолоби, Зеблази, Кімната, Колосова, Комарівка, Крутнів, Куликів, Кушлин, Лідихів, Лопушне, Лосятин, Мала Андруга, Великі Млинівці, Новий Кокорів, Підлісне, Підлісці, Плоске, Попівці, Раславка, Ридомиль, Розтоки, Рудка, Савчиці, Сапанів, Старий Кокорів, Старий Почаїв (вул. Озеро), Чугалі та Шпиколоси Кременецького району Тернопільської області терміном дії з 01.07.2015 по 30.06.2020.

На виконання зазначеної постанови ПрАТ "Тернопільгаз" передано ДП "Кременецьке УПРГ" електронну базу абонентів, в тому числі і пільгову категорію населення за нормами споживання природного газу.

За наслідками порівняння показників лічильників споживачів, які були отримані від ПрАТ "Тернопільгаз", та тих, які отримано ДП "Кременецьке УПРГ" в результаті повного зняття показників газових лічильників споживачів під час укладання договорів на надання відповідних послуг, виявлено наявність кредитових залишків по наданих субсидіях абонентам, які перейшли з 01.07.2015 на обслуговування ДП "Кременецьке УПРГ" за опалювальний період 2014-2015 років в кількості 1 851 абонентів на суму 2 584 173, 07 грн. Даний факт засвідчений у протоколі передачі кредитових залишків з базою абонентів, який підписаний представниками Кременецького УЕГГ, ДП "Кременецьке УПРГ" та Управління.

Між ДП "Кременець УПРГ" та Управлінням 12.05.2016 підписано акт звіряння розрахунків за надані населенню послуги, по наданих субсидіях, в якому відображено станом на 12.05.2016 фактично спожиті в межах норми послуги на суму 2 584 173, 07 грн. Проте, за поясненнями учасників справи, державним казначейством даний акт не прийнятий до фінансування, так як розрахунки за надані населенню послуги по наданих субсидіях за опалюваний сезон 2014-2015 років проведені на підставі Спільних протокольних рішень.

У довідці № 04-22/182 Державної фінансової інспекції в Тернопільській області складеній 13.07.2017 за результатами зустрічної звірки з метою документального підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ДП "Кременецьке УПРГ" і Управлінням за період з 01.07.2015 по 01.06.2016, також відображено дані протоколу та акта звірки розрахунків як кредитові залишки.

З метою погашення заборгованості перед ДП "Кременецьке УПРГ" в сумі 2 584 173, 07 грн. позивач звертався з листами до Департаменту соціального захисту населення Тернопільської обласної державної адміністрації, ПрАТ "Тернопільгаз" та Управління.

Оскільки заборгованість по кредитових залишках по наданих субсидіях абонентам, які перейшли на обслуговування до підприємства, залишилася не погашеною, позивач звернувся з даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог місцевий господарський суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач не довів належними доказами невиконання державою обов`язків перед постачальниками газу населенню, яке має пільги за поставлений природний газ у 2015 році. При цьому, підставою для відшкодування державою вартості наданих населенню субсидій, зокрема і в сумі 2 584 173, 07 грн., стали спільні протокольні рішення, підписані усіма учасниками таких розрахунків згідно з п. 7 Порядку №20 від 11.01.2005, учасником яких ДП "Кременецьке УПРГ" не є, а іншого порядку компенсації коштів законодавець не передбачив.

Не погоджуючись з постановою апеляційного та рішенням місцевого господарських судів, позивач звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.

В обґрунтування своїх вимог заявник касаційної скарги посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до помилкового висновку про відмову у задоволенні позову. Так скаржник зазначає, що:

- наявність кредитових залишків вказує на те, що мало місце відшкодування зі сторони держави, в особі органів соціального захисту, на користь попереднього постачальника - ПрАТ "Тернопільгаз" вартості послуг з газопостачання, які фактично не були надані товариством. Зазначені послуги були надані за рахунок нового постачальника - ДП "Кременецьке УПРГ", і їх вартість досі підприємству не відшкодована. Вказане твердження жодним аргументом не спростовано, а суди попередніх інстанцій не заперечують у текстах своїх рішень цього факту;

- саме з об`ємів газу позивача відбувалася його реалізація побутовим споживачам, і саме позивач повинен відшкодовувати його вартість перед ПАТ "НАК "Нафтогаз України". Жодних договорів переведення боргу чи заміни боржника починаючи з 01.07.2015 між позивачем, ПрАТ "Тернопільгаз" та ПАТ "НАК "Нафтогаз України" не укладалось і лише позивач несе фінансові зобов`язання перед оптовим постачальним за поставлений населенню природний газ;

- ДП "Кременецьке УПРГ" зобов`язане надавати послуги з газопостачання побутовим споживачам, в той час коли держава гарантує відшкодування вартості наданих послуг субсидійній категорії абонентів через затверджені нормативними актами механізми;

- відповідач визнавав наявність заборгованості перед позивачем в розмірі 2 548 173, 07 грн., про що свідчить акт звіряння розрахунків від 12.05.2016;

- відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції не посилається на жоден з доказів, які наявні в матеріалах справи. При цьому його висновки базуються виключно на особистому переконанні суду за умов відсутності попередньої оцінки важливості доказів. Постановою суду апеляційної інстанції вказані помилкові висновки також підтверджені.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2019 відкрито провадження за касаційною скаргою, призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні на 30.07.2019 та надано строк на подання відзиву на касаційну скаргу до 23.07.2019.

До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшов відзив, у якому ПрАТ "Тернопільгаз" просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, посилаючись на те, що надані субвенції на відшкодування населенню пільг і субсидій перераховано ПАТ "НАК "Нафтогаз України" в повному обсязі, а відповідно до акта звіряння розрахунків між ПрАТ "Тернопільгаз" та Управлінням станом на 01.10.2015, як і станом на сьогодні, переплата по субсидіях відсутня.

Заслухавши доповідь головуючого судді Могил С.К. та пояснення представників учасників справи, переглянувши в касаційному порядку постанову апеляційного та рішення місцевого господарських судів, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 12 ГК України держава для реалізації економічної політики, виконання цільових економічних та інших програм і програм економічного і соціального розвитку застосовує різноманітні засоби і механізми регулювання господарської діяльності. Основними засобами регулюючого впливу держави на діяльність суб`єктів господарювання є, зокрема, регулювання цін і тарифів; надання інвестиційних, податкових та інших пільг; надання дотацій, компенсацій, цільових інновацій та субсидій.

Відповідно до Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам та надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 20 від 11.01.2005 (20-2005-п) (який був чинним на момент підписання спільних протокольних рішень та відповідних перерахувань грошей, здійснених на їх основі), він визначає механізм перерахування субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату, зокрема, природного газу.

Згідно з вказаним механізмом взаємних розрахунків між підприємствами паливно-енергетичного комплексу держава забезпечує відшкодування частини витрат підприємств паливно-енергетичного комплексу, пов`язаних з газопостачанням населенню, яке використовує субсидії та має пільги з оплати комунальних послуг, а саме - витрат на придбання природного газу, його транспортування магістральними та переміщення розподільчими газопроводами. Фактично, визнаючи неможливість розрахунків у цій частині підприємствами паливно-енергетичного комплексу, держава, приймаючи відповідні нормативно-правові акти, змінює цим самим характер регулювання відповідних правовідносин, що склались між сторонами на підставі укладених між ними договорів.

Тобто, правовідносини щодо проведення розрахунків між сторонами в частині оплати отриманого природного газу зазнають імперативного регулюючого впливу держави шляхом прийняття законодавчих актів, якими передбачено виділення субвенцій на фінансування пільг та субсидій, та законодавчих актів, на виконання яких, у свою чергу, було прийнято підзаконні нормативні акти, зокрема, і постанову Кабінету Міністрів України № 20 від 11.01.2005 (20-2005-п) .

Відповідно до п. 7 вказаного вище Порядку розрахунки проводяться за згодою учасників на підставі актів звіряння або договорів, які визначають величину щомісячного споживання ресурсів (товарів, послуг), і спільних протокольних рішень, підписаних усіма учасниками таких розрахунків.

Незалежно від того, що правовідносини з постачання природного газу виникають між сторонами на підставі господарського договору, грошові зобов`язання між сторонами договору в частині, яку держава компенсує за рахунок коштів державного бюджету, регулюються відповідними нормами законодавства, застосування та чинність яких не залежить від того, чи передбачили сторони у договорі відповідні умови.

Оформлення та підписання спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків стосується розрахунків за рахунок коштів субвенцій з державного бюджету.

Відповідно до п. 5 вказаного Порядку райдержадміністрації та виконавчі органи рад міст обласного значення, об`єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, розподіляють отримані субвенції між головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів відповідно до бюджетної класифікації видатків у межах вартості ресурсів (товарів, послуг), наданих їх постачальниками, пропорційно або диференційовано за видами послуг.

Умови призначення та порядок надання громадянам щомісячної адресної безготівкової субсидії для відшкодування витрат на оплату користування житлом або його утримання та комунальних послуг (водо-, тепло-, газопостачання, водовідведення, електроенергія, вивезення побутового сміття та рідких нечистот), а також один раз на рік субсидії готівкою на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива визначено Положенням про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 № 848 (848-95-п) (зі змінами) (в редакції, чинній на 2015 рік).

Відповідно до абз. 1 п. 3 Положення № 848 призначення субсидій та контроль за їх цільовим використанням здійснюється структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у містах Києві і Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх створення) рад.

Абзацом 3 п. 15 Положення № 848 (в редакції, чинній на 2015 рік) передбачалось, що сума субсидії, яку структурними підрозділами з питань соціального захисту населення було переказано на рахунки виконавців/виробників житлово-комунальних послуг для оплати їх вартості в розмірі соціальних нормативів і яка не використана домогосподарством внаслідок економії споживання послуг, зараховується виконавцем/виробником як оплата послуг, у тому числі обов`язкової частки платежу домогосподарства, на наступні розрахункові періоди. Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 № 256 (256-2002-п) затверджено Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, відповідно до п.п. 2, 3 якого (у відповідний редакції) фінансування видатків місцевих бюджетів за державними програмами соціального захисту населення провадиться за рахунок субвенцій, передбачених державним бюджетом на відповідний рік, у межах обсягів, затверджених у обласних бюджетах, бюджеті Автономної Республіки Крим, бюджетах міст Києва та Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення та у районних бюджетах на зазначені цілі. Забороняється фінансування місцевих програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету. Головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення.

Згідно з п. 5 Порядку № 256 головні розпорядники коштів місцевих бюджетів щомісяця готують інформацію про фактично нараховані суми та акти звіряння розрахунків за надані послуги з підприємствами - надавачами відповідних послуг і надсилають їх фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення): до 22 числа місяця, що настає за звітним - компенсаційних виплат щодо пільг та житлових субсидій населенню на оплату, зокрема, природного газу. Інформація про фактично нараховані за звітний період суми подається як в цілому, так і за розрахунками, не проведеними згідно з Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20 (20-2005-п) .

Абзацом 8 п. 6 Порядку № 256 визначено, що у разі виникнення додаткових зобов`язань головні розпорядники коштів надсилають щомісяця до 18 числа фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад уточнену інформацію про фактично нараховані у поточному місяці суми. Зазначені фінансові органи готують уточнені реєстри нарахованих у поточному місяці сум та подають їх до 20 числа Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, фінансовим органам обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, управлінням Державної казначейської служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки місцевого та апеляційного господарських судів про те, що наведеними правовими актами врегульовано порядок зарахування сум субсидій, переказаних на рахунки виконавців житлово-комунальних послуг, які не використані домогосподарством внаслідок економії споживання, на наступні розрахункові періоди, а у разі виникнення додаткових зобов`язань - уточнюється інформація шляхом оформлення уточнених реєстрів нарахованих у поточному місяці сум. При цьому, підставою для проведення розрахунків є спільні протокольні рішення.

Судами обох інстанцій встановлено, що на території міста Кременця та сіл Кременецького району Тернопільської області до 01.07.2015 постачання природного газу споживачам з категорії населення, в тому числі тим, яким призначено щомісячну адресну безготівкову субсидію на оплату житлово-комунальних послуг, здійснювало ПрАТ "Тернопільгаз".

Сторонами спільних протокольних рішень узгоджено організацію проведення взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання за рахунок коштів загального фонду державного бюджету в порядку, передбаченому Постановою Кабінету Міністрів України № 20.

При цьому Управління, на виконання узгоджених протокольних рішень, компенсувало ПрАТ "Тернопільгаз", в порядку передбаченому Постановою № 20, субсидії та компенсації за природний газ 2015 року.

Надалі ПАТ "Тернопільгаз", на виконання спільних протокольних рішень, перерахував одержані суми у 2015 році на рахунок ПАТ "НАК "Нафтогаз України", що підтверджується платіжними дорученнями.

Постачальником природного газу на території міста Кременець та сіл Кременецького району Тернопільської області з 01.07.2015 стало ДП "Кременецьке УПРГ", відповідно до ліцензії, виданої на підставі постанови НКРЕКП № 1765 від 18.06.2015.

Для здійснення господарської діяльності з надання послуг постачання природного газу позивач зобов`язаний був укласти з побутовими споживачами (населення) (відповідно до п. 4 Правил надання населенню послуг з газопостачання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.1999 № 2246 (2246-99-п) (постанова втратила чинність згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2016 №442 (442-2016-п) )) договір відповідно до типового договору, затвердженого у встановленому порядку.

Зазначена умова була обов`язковою, враховуючи, що позивач є новим надавачем послуг з постачання природного газу населенню та не зв`язаний правами та обов`язками щодо поставленого газу попереднім постачальником - ПрАТ "Тернопільгаз".

В свою чергу, процедура укладення договорів на постачання газу, із зазначенням показників лічильників, завершилася у листопаді 2015 року.

Отже, вищенаведені обставини пояснюють підстави перерахування коштів відповідачем відповідно до спільних протокольних рішень за липень, серпень, вересень 2015 року ПрАТ "Тернопільгаз", який в подальшому перерахував їх ПАТ "НАК "Нафтогаз України".

Крім того, судами попередніх інстанцій зазначено, що ПАТ НАК "Нафтогаз України" є гарантованим постачальником газу для населення та постачав газ у 2015 році, як для ПрАТ "Тернопільгаз" (договір №01/2013-Н від 04.01.2013), так і для ДП "Кременецьке УПРГ" (договір від 30.06.2015 №15-839-Н на купівлю продаж природного газу), а тому кошти, які ним одержані як субсидії за газ, отриманий населенням у 2015 році, не змінюють свою правову природу та цільове призначення.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що підставою для відшкодування державою вартості наданих населенню субсидій, зокрема і в сумі 2 584 173,07 грн., стали спільні протокольні рішення підписані усіма учасниками таких розрахунків згідно з п. 7 Порядку № 20 від 11.01.2005, учасником яких ДП "Кременецьке УПРГ" не є, а іншого порядку компенсації коштів законодавець не передбачив.

Доводи скаржника викладеного не спростовують та зводяться, у більшій мірі, до переоцінки наданих позивачем доказів (які як місцевий, так і апеляційний господарські суди визнали такими, що не підтверджують обов`язок відповідача перерахувати кошти позивачу), повноваження з чого у суду касаційної інстанції відсутні в силу вимог ст. 300 ГПК України.

Враховуючи викладене та встановлені судами обох інстанцій обставини справи, колегія суддів погоджується з висновками апеляційного та місцевого господарських судів про відмову у задоволенні позову, у зв`язку з чим касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова апеляційного та рішення місцевого господарських судів - без змін.

Оскільки суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін оскаржувані судові рішення, судові витрати, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладаються на заявника касаційної скарги.

Керуючись ст.ст. 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державного підприємства "Кременецьке управління з постачання та реалізації газу" залишити без задоволення.

Постанову Західного апеляційного господарського суду від 21.03.2019 та рішення Господарського суду Тернопільської області від 09.10.2018 у справі № 921/157/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Могил С.К.

Судді: Волковицька Н.О.

Міщенко І.С.