1. Заступник прокурора м. Києва в інтересах держави в особі Міністерства промислової політики України та Державного підприємства "Виробниче об`єднання "Київський радіозавод" (далі - ДП "Виробниче об`єднання "Київський радіозавод") звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до Палацу культури і техніки "Дніпро" про визнання недійсним договору та зобов`язання звільнити нерухоме майно.

2. Рішенням Господарського суду м. Києва від 28.01.2011 у справі №50/502 позов задоволено частково, визнано недійсним договір № 901 від 15.01.1993, що укладений між ДП "Виробниче об`єднання "Київський радіозавод" та Палацом культури і техніки "Дніпро" щодо безоплатного користування нерухомим майном, в іншій частині позову відмовлено.

3. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.04.2011 у справі № 50/502 рішення Господарського суду м. Києва від 28.01.2011 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про зобов`язання відповідача звільнити нежитлову будівлю скасовано, прийнято в цій частині нове рішення, яким зобов`язано Палац культури і техніки "Дніпро" звільнити нежитлову будівлю, за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 10, займану на підставі договору №901 безоплатного користування нерухомим майном, укладеного 15.01.1993. В іншій частині рішення Господарського суду м. Києва від 28.01.2011 залишено без змін.

4. Постановою Вищого господарського суду України від 14.07.2011 у справі № 50/502 рішення Господарського суду м. Києва від 28.01.2011 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.04.2011 скасовано, а справу № 50/502 передано на новий розгляд до Господарського суду м. Києва.

5. Рішенням Господарського суду м. Києва від 25.04.2012 у справі №50/502-48/318 замінено позивача 1 - Міністерство промислової політики України правонаступником - Державним агентством України з управління державними корпоративними правами та майном. Позовні вимоги заступника прокурора м. Києва в інтересах держави в особі Державного агентства України з управління державними корпоративними правами та майном задоволено повністю. Визнано недійсним договір №901, укладений 15.01.1993 між ДП "Виробниче об`єднання "Київський радіозавод" та Палацом культури і техніки "Дніпро". Зобов`язано Палац культури і техніки "Дніпро" звільнити нежитлову будівлю, що розташована за адресою: м . Київ, вул. Бориспільська, 10, займану на підставі договору №901, укладеного 15.01.1993 між ДП "Виробниче об`єднання "Київський радіозавод" та Палацом культури і техніки "Дніпро". Стягнуто з Палацу культури і техніки "Дніпро" в дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 073 грн. 00 коп. В задоволенні позову заступника прокурора м. Києва в інтересах держави в особі ДП "Виробниче об`єднання "Київський радіозавод" відмовлено.

6. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.07.2012 рішення Господарського суду м. Києва від 25.04.2012 у справі №50/502-48/318 залишено без змін.

7. Постановою Вищого господарського суду України від 27.09.2012 постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.07.2012 у справі №50/502-48/318 залишено без змін.

8. Ухвалою Вищого господарського суду України від 28.11.2012 відмовлено Палацу культури і техніки "Дніпро" у допуску справи №50/502-48/318 до провадження Верховного Суду України.

9. 25.01.2019 до Господарського суду м. Києва надійшла заява Палацу культури і техніки "Дніпро" про перегляд рішення Господарського суду м. Києва від 25.04.2012 у справі №50/502-48/318 за нововиявленими обставинами, у якій відповідач просив суд:

- поновити пропущений з поважних причин строк встановлений у п. 3 ч. 1 ст. 321 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК (1798-12) України) на подання заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, ініційованою на підставі, визначеній у п. 3 ч. 2 ст. 320 ГПК України;

- розглянути заяву про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, ініційованою на підставі, визначеній у п. 3 ч. 2 ст. 320 ГПК України у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи;

- задовольнити заяву про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, ініційованою на підставі, визначеній у п. 3 ч. 2 ст. 320 ГПК України, скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 25.04.2012 у справі №50/502-48/318 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні вимог Заступника прокурора м. Києва в інтересах держави в особі Державного агентства України з управління державними корпоративними правами та майном у частині зобов`язання Палацу культури і техніки "Дніпро" звільнити нежитлову будівлю, що розташована за адресою: м. Київ, вул . Бориспільська, 10, займану на підставі договору №901, укладеного 15.01.1993 між ДП "Виробниче об`єднання "Київський радіозавод" та Палацом культури і техніки "Дніпро" відмовити.

10. Заява обґрунтована тим, що підставою для ухвалення судового рішення у справі №50/502-48/318, про перегляд якого подана останнім ця заява, було рішення Господарського суду м. Києва від 06.12.2011 у справі № 4/440, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.02.2012. Вказані судові рішення залишено без змін і постановою Вищого господарського суду України від 29.08.2012. Водночас, заявник у своїй заяві звертає увагу суду на те, що ухвалою Господарського суду м. Києва від 10.10.2011 було зупинено провадження у цій справі до вирішення пов`язаної із нею справи № 4/440. Заявник вказує на те, що рішенням Господарського суду м. Києва від 04.12.2012 у справі № 4/440 заяву ДП "Виробниче об`єднання "Київський радіозавод" про перегляд рішення Господарського суду м. Києва у справі № 4/440 від 06.12.2011 за нововиявленими обставинами задоволено та скасовано рішення Господарського суду м. Києва у справі № 4/440 від 06.12.2011. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.01.2013 у справі № 4/440 рішення Господарського суду м. Києва від 04.12.2012 у справі № 4/440 залишено без змін. Постановою Вищого господарського суду України від 09.04.2013 рішення Господарського суду м. Києва від 04.12.2012 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.01.2013 у справі № 4/440 залишено без змін. Таким чином, заявник вказує на те, що судове рішення у справі № 4/440, на яке послався місцевий суд при винесені рішення суду від 25.04.2012, та яке у свій час мало правовстановлююче значення скасовано та будь-яких юридичних наслідків нині не має. Поряд з цим, заявник у своїй заяві зауважує, що Палац культури і техніки "Дніпро" не був учасником справи та про факт скасування судового рішення зі справи № 4/440 довідався з інтернету при підготовці 26.07.2018 заяви про залучення до участі у справі №910/18090/17, що слухається у межах справи про банкрутство ДП "Виробниче об`єднання "Київський радіозавод".

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

11. Ухвалою Господарського суду м. Києва від 30.01.2019 у справі № 910/50/502-48/318 у задоволенні клопотання Палацу культури і техніки "Дніпро", викладеного у заяві про перегляд рішення Господарського суду м. Києва від 25.04.2012 у справі №50/502-48/318 за нововиявленими обставинами та клопотання про поновлення пропущеного з поважних причин строку, встановленого у п. 3 ч. 1 ст. 321 ГПК України відмовлено. Заяву Палацу культури і техніки "Дніпро" про перегляд рішення Господарського суду м. Києва від 25.04.2012 у справі № 50/502-48/318 за нововиявленими обставинами залишено без розгляду.

12. Суд першої інстанції дійшов висновку, що клопотання Палацу культури і техніки "Дніпро", викладене у заяві про перегляд рішення Господарського суду м. Києва від 25.04.2012 у справі №50/502-48/318 за нововиявленими обставинами та долучене до заяви клопотання про поновлення пропущеного з поважних причин строку, встановленого у п. 3 ч. 1 ст. 321 ГПК України є необґрунтованим, відтак правові підстави для поновлення пропущеного строку для подачі заяви про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення у цій справі у суду відсутні.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

13. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2019 у справі № 910/50/502-48/318 апеляційну скаргу Палацу культури і техніки "Дніпро" залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду м. Києва від 30.01.2019 у справі № 50/502-48/318 - без змін.

14. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, вказавши при цьому, що можливість вчасного подання заяви про перегляд рішення у цій справі за нововиявленими обставинами залежала виключно від волевиявлення самого заявника, тобто мала суб`єктивний характер.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

15. Не погоджуючись з ухвалою Господарського суду м. Києва від 30.01.2019 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2019 у справі № 50/502-48/318, Палац культури і техніки "Дніпро" звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду м. Києва від 30.01.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2019 у справі № 50/502-48/318 повністю та направити справу 50/502-48/318 на новий розгляд до Господарського суду м. Києва для продовження розгляду цієї справи. Стягнути судовий збір на суму 2146 грн. з Прокуратури м. Києва на користь Палацу культури і техніки "Дніпро".

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ

16. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 50/502-48/318 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Білоус В.В., суддя - Катеринчук Л.Й., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.05.2019.

17. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Погребняка В.Я. - головуючого, судді - Білоуса В.В., судді - Катеринчук Л.Й. від 28.05.2019 прийнято справу № 50/502-48/318 Господарського суду м. Києва до провадження та ухвалено здійснити перегляд ухвали Господарського суду м. Києва від 30.01.2019 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2019 в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи. Надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 18.06.2019.

18. 12.06.2019 від Заступника прокурора м. Києва надійшов відзив на касаційну скаргу Палацу культури і техніки "Дніпро", в якому вказує на її безпідставність та просить відмовити в задоволенні, а ухвалу Господарського суду м. Києва від 30.01.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2019 у справі № 50/502-48/318 - залишити без змін.

19. 14.06.2019 від Міністерства економічного розвитку і торгівлі України надійшов відзив на касаційну скаргу Палацу культури і техніки "Дніпро", в якому вказує на хибність її доводів та просить відмовити в задоволенні, а ухвалу Господарського суду м. Києва від 30.01.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2019 у справі № 50/502-48/318 - залишити без змін.

20. У зв`язку з відпусткою судді Катеринчук Л.Й., автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 50/502-48/318 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Білоус В.В., суддя - Васьковський О.В., що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 15.07.2019.

Згідно з частиною 5 статті 301 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ) перегляд ухвал суду першої та апеляційної інстанції (крім ухвал, якими закінчено розгляд справи) здійснюється судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно з частиною 6 статті 301 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням конкретних обставин справи суд касаційної інстанції може розглянути касаційні скарги, зазначені у частинах четвертій і п`ятій цієї статті, у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

За приписами частини 13 статті 8 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ) розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи скаржника (Палацу культури і техніки "Дніпро")

21. В обґрунтування заявлених вимог скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, зокрема ст. ст. 86, 113, 116, 119, 236 ГПК України.

22. Скаржник зазначає, що не був учасником справи № 4/440, йому не повідомлялась відповідна інформація, зокрема, про прийняття рішення Господарського суду м. Києва від 04.12.2012 у вказаній справі.

23. Вказує на те, що ні судом першої ні судом апеляційної інстанції не було надано оцінку низці аргументів Палацу культури і техніки "Дніпро", що стосуються підтвердження його позиції, зокрема щодо непред`явлення наказу у справі № 50/502-48/318 до виконання. А також того, що Палац культури і техніки "Дніпро" є закладом культури, а приймаючи у цій справі рішення по суті, суди порушили приписи ч. 4 ст. 20 Закону України "Про культуру".

Доводи позивача

(Заступника прокурора м. Києва)

24. Заступник прокурора м. Києва у відзиві на касаційну скаргу зазначає, що поважних причин пропуску строку на подання заяви Палацом культури і техніки "Дніпро" не наведено, з огляду на що суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку щодо відсутності підстав для поновлення пропущеного строку для подачі заяви про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення у цій справі.

Доводи Міністерства економічного розвитку і торгівлі України

25. Міністерство економічного розвитку і торгівлі України у відзиві на касаційну скаргу зазначає, що твердження скаржника щодо ненадання судами попередніх інстанцій правової оцінки обставинам, на які він посилався, не відповідає дійсності, а в оскаржуваних рішеннях належним чином надано оцінку кожному факту та доказу, на які звертав увагу Палац культури і техніки "Дніпро".

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

26. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

Відповідно до ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

27. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

Відповідно до ч. 1 ст. 320 ГПК України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) , що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Виходячи з положень п. 3 ч. 2 ст. 320 ГПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 321 ГПК України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної п. 3 ч. 2 ст. 320 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням, яким скасовано судове рішення, що стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.

П. 6 ч. 3 ст. 322 ГПК України передбачено, що у разі пропуску строку на подання заяви до такої заяви додається клопотання про його поновлення.

Відповідно до ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відтак, ст. 119 ГПК України не передбачено конкретного переліку обставин, що відносяться до поважних і можуть бути підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.

Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, встановити чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з врахуванням балансу суспільного та приватного інтересу.

При цьому, поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними і пов`язані з дійсними істотними труднощами для вчинення відповідних процесуальних дій. Поновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яке він використовує, виходячи із поважності причин пропуску строку на оскарження.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, питання про поважність причин пропуску процесуального строку в розумінні ст. 86 ГПК України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Звертаючись з заявою про перегляд рішення Господарського суду м. Києва від 25.04.2012 у справі № 50/502-48/318 за нововиявленими обставинами, заявник Палац культури і техніки "Дніпро" вказував на такі підстави для поновлення пропущеного ним строку на звернення:

- заявник не був учасником справи № 4/440;

- заявник про факт скасування судового рішення зі справи № 4/440 довідався з інтернету при підготовці 26.07.2018 заяви про залучення до участі у справі № 910/18090/17, що слухається у межах справи про банкрутство ДП "Виробниче об`єднання "Київський радіозавод";

- заявником не пропущений встановлений п. 2 ч. 2 ст. 321 ГПК України 10-річний строк на звернення з заявою.

Оскільки, на думку заявника, він об`єктивно не мав можливості подати дану заяву протягом 30-ти днів з дня набрання законної сили судовим рішення у справі № 4/440 і відповідна інформація йому не була відома, останній вважає, що ним пропущений процесуальний строк на звернення з заявою про перегляд судового рішення у даній справі за нововиявленими обставинами з поважних причин, який на підставі ч. 1 ст. 119 ГПК України має бути поновлено.

Як вбачається з матеріалів справи, дослідивши викладені у заяві про перегляд рішення Господарського суду м. Києва від 25.04.2012 у справі №50/502-48/318 за нововиявленими обставинами та клопотання про поновлення строку на її подання доводи та подані докази на їх підтвердження, якими заявник обґрунтовував поважність причин пропуску процесуального строку на звернення з заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, суди попередніх інстанцій дійшли наступних висновків.

Зокрема, судами попередніх інстанцій було спростовано доводи заявника про його необізнаність щодо розгляду справи № 4/440 та відповідно прийняття судом у названій справі кінцевого рішення зі спору.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, щонайменше з дати судового засідання 10.10.2011, в якому були присутні представники позивача (згідно з наявним у матеріалах справи протоколом судового засідання за названу дату) заявник знав (або міг знати) про наявність спору у справі № 4/440 та за необхідності мав слідкувати за перебігом судового процесу у вказаній справі.

Також, суди попередніх інстанцій вказали на те, що не можна визнати поважними та такими, що носили непереборний характер причини пропуску заявником строку на звернення з заявою про перегляд рішення Господарського суду м. Києва від 25.04.2012 у справі №50/502-48/318 за нововиявленими обставинами, починаючи з 26.07.2018 (дата, з якою заявник пов`язує свою обізнаність про скасування судового рішення у справі № 4/440). Заявником не надано будь-яких доказів того, що в період з 26.07.2018 по 25.01.2019 (дата подачі заяви до відділу діловодства суду) заявник об`єктивно не міг подати заяву про перегляд судового рішення у цій справі за нововиявленими обставинами.

Крім того, судами попередніх інстанцій спростовано доводи заявника як на підставу для поновлення відповідного процесуального строку про те, що ним не пропущений встановлений п. 2 ч. 2 ст. 321 ГПК України 10-річний строк на звернення з заявою, оскільки у даному випадку суд має встановити поважність причин пропуску строку, визначеного п. 3 ч. 1 ст. 321 ГПК України та встановити чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з врахуванням балансу суспільного та приватного інтересу, натомість судами попередніх інстанцій при розгляді питання про поновлення процесуального строку встановлено відсутність підстав вважати причини пропуску строку на звернення з відповідною заявою поважними.

Виходячи з викладених норм законодавства та враховуючи встановлені обставини справи, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку, що клопотання Палацу культури і техніки "Дніпро", викладене у заяві про перегляд рішення Господарського суду м. Києва від 25.04.2012 у справі №50/502-48/318 за нововиявленими обставинами та долучене до заяви клопотання про поновлення пропущеного з поважних причин строку, встановленого у п. 3 ч. 1 ст. 321 ГПК України є необґрунтованим, відтак правові підстави для поновлення пропущеного строку для подачі заяви про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення у цій справі у суду відсутні.

28. Щодо суті касаційної скарги

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують та повторюють доводи апеляційної скарги, яким була надана належна правова оцінка судом апеляційної інстанції.

Посилання скаржника на положення Закону України "Про культуру" (2778-17) щодо заборони виселення закладів культури з приміщень без надання їм іншого рівноцінного приміщення та щодо непред`явлення наказу у справі № 50/502-48/318 до виконання, не відносяться до предмету доказування у даній справі, оскільки у даному випадку судами попередніх інстанцій вирішувалося питання щодо наявності підстав для поновлення строку на подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

29. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.

Згідно із ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" від 03.04.2008 (заява №3236/03), "Рябих проти Росії" від 03.12.2003 (заява №52854/99), "Нєлюбін проти Росії" від 02.11.2006 (заява №14502/04)), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань(ст. 309 ГПК України).

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Палацу культури і техніки "Дніпро" та залишення ухвали Господарського суду м. Києва від 30.01.2019 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2019 у справі № 50/502-48/318 - без змін.