1. Товариство з обмеженою відповідальністю "А4-УА" (далі - ТОВ "А4-УА") звернулося до Господарського суду Хмельницької області з позовом до Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Рівненська брама" (далі - ОК "Житлово-будівельний кооператив "Рівненська брама") про стягнення 715 146, 75 грн.

2. Позовні вимоги обґрунтовані умовами договору поруки від 07.08.2017 №0708, за яким відповідач, як поручитель, зобов`язався відповідати перед позивачем за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "ДМ-Промбуд" (далі - ТОВ "ДМ-Промбуд") обов`язку щодо сплати заборгованості, що виникла за договором підряду №1204/2-17 на влаштування фундаментів з паль методом вдавлювання від 12.04.2017. При цьому, позивач посилався на рішення Господарського суду Хмельницької області від 16.01.2018 у справі №924/1040/17 та положення ст. ст. 526, 543, 553, 554, 559 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ), ст. ст. 193, 225 Господарського кодексу України (далі - ГК України (436-15) ).

3. Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 23.07.2018 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ТОВ "ДМ-Промбуд".

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

4. Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 25.09.2018 у справі №924/523/18 в задоволенні позову ТОВ "А4 - УА" до ОК "Житлово-будівельний кооператив "Рівненська брама", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ТОВ "ДМ-Промбуд" про стягнення 715146,75 грн. відмовлено.

5. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції зазначив, що позивач звернувся до відповідача з вимогою про відступлення майнових прав після спливу шестимісячного строку, встановленого ч. 4 ст. 559 ЦК України від дня настання строку виконання основного зобов`язання, а тому зобов`язання відповідача як поручителя за договором поруки від 07.08.2017 №0708 припинилось.

6. Під час розгляду справи, господарським судом першої інстанції було встановлено:

6.1. Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 16.01.2018 у справі №924/1040/17 за позовом ТОВ "А4-УА" до ТОВ "ДМ-Промбуд" про стягнення 748078,08 грн. позов задоволено частково, стягнуто з ТОВ "ДМ-Промбуд" на користь ТОВ "А4-УА" 587148,40 грн. основного боргу, 117429,68 грн. 20% штрафу, 10568,67 грн. судового збору. В позові в частині стягнення 43500 грн. штрафу відмовлено.

Рішенням суду встановлено, що між сторонами справи було укладено договір підряду на влаштування фундаментів з паль методом вдавлювання №1204/2017 від 12.04.2017. Позивачем виконано будівельні роботи по об`єкту будівництва відповідачу, що підтверджується довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма К3) за квітень 2017 на суму 411791, 90 грн., за травень 2017 року на суму 218856,50 грн. та актами приймання виконаних робіт №1 за квітень 2017 року на суму 411791,90 грн. та №2 за травень 2017 на суму 218856,50 грн., а всього на суму 630648,40 грн., однак відповідач за виконані роботи не розрахувався з позивачем.

6.2. 07.08.2017 між ОК "Житлово-будівельний кооператив "Рівненська брама" (сторона-1) та ТОВ "ДМ-Промбуд" (сторона-2), ТОВ "А4-УА" (сторона-3) укладено договір поруки №0708 (далі - договір), за умовами п. 1.1 якого за цим договором сторона 1 зобов`язується відповідати перед стороною-3 за виконання стороною-2 обов`язку щодо сплати заборгованості, що виникла за договором підряду №1204/2017 на влаштування фундаментів з паль методом вдавлювання від 12 квітня 2017 року (договір підряду) перед стороною 3, у розмірі та в строки, передбачені цим договором.

Розмір забезпеченого цим договором обов`язку (виниклої заборгованості сорони-2 перед стороною-3 за договором підряду) становить 989729,56 грн. (п. 1.2 договору).

Згідно п. 1.3 договору у разі невиконання стороною-2 обов`язку щодо сплати стороні-3 заборгованості, що виникла за договором підряду у строк до "30" листопада 2017 року, сторона-1 зобов`язується відступити стороні-3 майнові права на квартиру у секції № 3, будівельний номер 5, проектною площею 48,9 м. кв. (далі - квартира) у кварталі житлової та громадської забудови на вулицях Костромська та Гагаріна у м. Рівне.

У разі часткового невиконання стороною-2 обов`язку щодо сплати стороні-3 заборгованості, що виникла за договором підряду у строк до "30" листопада 2017 року, сторона-1 зобов`язується відступити стороні-3 майнові права на іншу квартиру у кварталі житлової та громадської забудови на вулицях Костромська та Гагаріна у м . Рівне, ринкова вартість яких пропорційна сумі невиконаного грошового зобов`язання (непогашеної заборгованості) сторони-2 перед стороною-3 (п. 1.4 договору).

Відповідно до п. 1.5 договору майнові права на квартиру належать стороні 1 на підставі угоди про дольову участь у будівництві кварталу житлової та громадської забудови з торгівельно-розважальним центром на вулицях Костромська та Гагаріна у м. Рівному №20 від 22.08.2007 та договору уступки права вимоги (цесії) від 18.06.2015 (з наступними змінами та доповненнями).

У разі відсутності у сторони-1 майнових прав на квартиру у кварталі житлової та громадської забудови на вулицях Костромська та Гагаріна у м. Рівне, ринкова вартість яких пропорційна сумі невиконаного грошового зобов`язання (непогашеної заборгованості) сторони-2 перед стороною-3, то сторона 1 зобов`язується здійснити виконання за цим договором у грошовій формі до 31.12.2017 (п. 1.6 договору).

У п. 2.1 договору зазначено, що реалізація предмета цього договору провадиться шляхом відступлення стороною-1 стороні-3 майнових прав на квартиру у випадках, передбачених цим договором.

Сторона-3 має право звернути стягнення на предмет цього договору виключно у випадку, якщо у момент настання строку (дати) виконання грошового зобов`язання, забезпеченого цим договором (сплати заборгованості за договором підряду), воно не буде виконано стороною 2 (п. 2.2 договору).

Відповідно до п. 2.4 договору, у разі якщо стороною-3 буде звернено стягнення не предмет цього договору, зобов`язання за договором підряду між стороною-2 і стороною-1 будуть вважатися виконаними.

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін (п. 5.1 договору).

Пунктом 5.2 договору передбачено, що строк його дії починає свій перебіг у момент, визначений у п. 5.1 цього договору, та закінчується у момент виконання сторонами своїх зобов`язань.

Договір підписаний сторонами, скріплений відтисками їхніх печаток.

6.3. Позивач звернувся до відповідача з листом-вимогою від 19.12.2017 №1912, в якому, керуючись умовами договору поруки №0708 від 07.08.2017, просив у термін до 28.12.2017 відступити майнові права на квартиру у секції №3, будівельний №5, площею 38,9 м. кв. у кварталі житлової та громадської забудови на вулицях Костромська та Гагаріна у м. Рівне на користь ТОВ "А4-УА".

6.4. В листах-вимогах від 29.12.2017 №2912 та від 13.04.2018 №1304 позивач, оскільки відповідачем грошове зобов`язання та зобов`язання щодо відступлення майнових прав виконане не було, просив сплатити суму заборгованості ТОВ "ДМ-Промбуд" перед ТОВ "А4-УА" шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок.

6.5. В матеріалах справи наявні копії наказу Господарського суду Хмельницької області від 12.02.2018 у справі №924/1040/17 про стягнення з ТОВ "ДМ-Промбуд" на користь ТОВ "А4-УА" 587148,40 грн. боргу, 117429,68 грн. 20% штрафу, 10568,67 грн. судового збору; постанови про відкриття виконавчого провадження від 12.03.2018 р. ВП №55964932 з виконання вищезазначеного наказу; постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 23.05.2018.

Зокрема, у постанові про повернення виконавчого документа стягувачу від 23.05.2018 зазначено: у самостійному порядку заборгованість на користь стягувача не перерахована. Вжитими приватним виконавцем заходами майна боржника, на яке можливо звернути стягнення, не виявлено. За місцем реєстрації підприємства - м. Хмельницький, вул. Шевченка, 64 - ТОВ "ДМ-Промбуд" відсутнє (відповідь власника приміщення ТОВ "Славінвест" від 16.04.2018). Відповідно до інформації, наданої Головним управлінням Держпродспоживслужби, Регіонального сервісного центру УМВС у Хмельницькій області, Управління Держпраці у Хмельницькій області, Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, сільськогосподарської техніки, транспортних засобів, машин і механізмів підвищеної небезпеки, земельних ділянок за боржником не зареєстровано. Згідно витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно - об`єкти нерухомості у боржника також відсутні. Відповідно до інформації Головного управління статистики у Хмельницькій області ТОВ "ДМ-Промбуд" не є засновником і не значиться головним підприємством для будь-яких інших суб`єктів господарювання. Грошові кошти на рахунку боржника згідно повідомлення ПАТ "Правекс-Банк" відсутні.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

7. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.01.2019 у справі № 924/523/18 апеляційну скаргу ТОВ "А4-УА" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 25.09.2018 у справі №924/523/18 залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

8. Суд апеляційної інстанції повністю погодився з висновком суду першої інстанції, що позов безпідставний та необґрунтований, тому не підлягає задоволенню.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

9. Не погоджуючись з постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.01.2019 у справі № 924/523/18, ТОВ "А4-УА" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.01.2019 у справі № 924/523/18 скасувати, передати справу № 924/523/18 на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ

10. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 924/523/18 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Білоус В.В., суддя - Пєсков В.Г., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.04.2019.

11. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного господарського суду Погребняка В.Я. від 19.04.2019 касаційну скаргу ТОВ "А4-УА" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.01.2019 у справі № 924/523/18 залишено без руху. Надано ТОВ "А4-УА" строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали. Роз`яснено ТОВ "А4-УА", що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.

12. У зв`язку з відпусткою судді Пєскова В.Г., автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 924/523/18 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Білоус В.В., суддя - Катеринчук Л.Й., що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 15.05.2019.

13. 11.05.2019 ТОВ "А4-УА" здано до відділення зв`язку для направлення на адресу Касаційного господарського суду на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 19.04.2019, заяву про усунення недоліків разом з доказами доплати судового збору за подання касаційної скарги в сумі 317,05 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 789 від 08.05.2019.

14. Разом з касаційною скаргою заявником подано клопотання про поновлення процесуального строку на касаційне оскарження.

15. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Погребняка В.Я. - головуючого, судді - Білоуса В.В., судді - Катеринчук Л.Й., від 27.05.2019 клопотання ТОВ "А4-УА" про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження задоволено.

Поновлено ТОВ "А4-УА" строк на касаційне оскарження.

Прийнято касаційну скаргу ТОВ "А4-УА" до провадження. Згідно з частиною 4 статті 301 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ) перегляд рішень суду першої інстанції та постанов апеляційної інстанції у справах, ціна позову в яких не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, здійснюється без повідомлення учасників справи, крім справ, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного провадження.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ) у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

За приписами частини 13 статті 8 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ) розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

З урахуванням викладеного ухвалено здійснити перегляд постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.01.2019 в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи. Витребувано з Господарського суду Хмельницької області та Північно-західного апеляційного господарського суду матеріали справи № 924/523/18 за позовом ТОВ "А4-УА" до ОК "Житлово-будівельний кооператив "Рівненська брама" про стягнення 715 146, 75 грн. Надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 25.06.2019.

16. Учасники справи відзивів на касаційну скаргу ТОВ "А4-УА" не подали.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи скаржника (ТОВ "А4-УА")

17. В обґрунтування заявлених вимог скаржник посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, зокрема ст. ст. 530, 555, 559 ЦК України, а також на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема ст. ст. 76- 79, 202, 236, 270 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ).

18. Скаржник зазначає, що поняття "пред`явлення вимоги" та "пред`явлення позову", застосоване в ч. 4 ст. 559 ЦК України не є тотожними та несуть в собі різне смислове навантаження. Вказує на те, що судом апеляційної інстанції не взято до уваги, що він неодноразово звертався до поручителя з вимогою про виконання передбачених договором поруки зобов`язань у межах шестимісячного строку.

19. Скаржник вважає, що судом апеляційної інстанції не було належним чином досліджено договір поруки № 0708 від 07.08.2017, яким було змінено термін виконання основного зобов`язання та встановлено новий термін - до 30.11.2017, тобто позивач не мав жодних підстав звертатись до поручителя до 30.11.2018 з вимогою про виконання умов договору поруки.

20. Також, зазначає, що судом апеляційної інстанції було порушено процесуальні права скаржника, а саме право на участь у судовому засіданні 10.01.2019, право на дачу пояснень у справі, право на подання заперечення проти відзиву на апеляційну скаргу.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

21. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

Відповідно до ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

21. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

Предметом спору у даній справі є матеріально-правова вимога позивача до відповідача про стягнення 715 146, 75 грн. заборгованості.

Відповідно до положень ст. 11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір.

За приписами п. 1 ч. 2 ст. 175 ГК України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України (436-15) .

Відповідно до ст. 509 ЦК України в силу зобов`язання боржник зобов`язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку, тобто сплати боргу.

Згідно зі ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 12.04.2017 між ТОВ "А4-УА" (виконавець) та ТОВ "ДМ-Промбуд" (замовник) було укладено договір підряду на влаштування фундаментів з паль методом вдавлювання №1204/2017.

Наявність заборгованості ТОВ "ДМ-Промбуд" перед позивачем за договором підряду від 12.04.2017 №1204/2017 встановлена та підтверджується рішенням Господарського суду Хмельницької області від 16.01.2018 у справі №924/1040/17, яке набрало законної сили та в силу ч. 4 ст. 75 ГПК України дані обставини не потребують повторного доведення.

Також, судами попередніх інстанцій встановлено, що п. 1.1 договору поруки №0708 від 07.07.2017 сторони передбачили, що відповідач зобов`язався відповідати перед позивачем за виконання ТОВ "ДМ-Промбуд" обов`язку щодо сплати заборгованості, що виникла за договором підряду №1204/2017 на влаштування фундаментів з паль методом вдавлювання від 12.04.2017 (договір підряду) перед позивачем, у розмірі та в строки, передбачені цим договором.

Ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема порукою.

Згідно зі ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Частинами 1, 2 ст. 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Ч. 1 ст. 543 ЦК України встановлено, що у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Загальні підстави припинення поруки, яка за своєю правовою природою є зобов`язанням, передбачені у главі 50 ЦК України (435-15) , а спеціальні (додаткові) підстави її припинення визначено у ст. 559 ЦК України.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

При цьому, строк дії поруки (будь-який із зазначених у ч. 4 ст. 559 ЦК України) не є строком захисту порушеного права, а є строком існування суб`єктивного права кредитора й суб`єктивного обов`язку поручителя, після закінчення якого вони припиняються. Тобто, зі збігом цього строку жодних дій щодо реалізації свого права за договором поруки, у тому числі застосування судових заходів захисту свого права (шляхом пред`явлення позову), кредитор вчиняти не може.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, п. п. 5.1, 5.2 договору поруки №0708 від 07.07.2017 сторони передбачили, що він вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін; строк його дії починає свій перебіг у момент, визначений у п. 5.1 цього договору, та закінчується у момент виконання сторонами своїх зобов`язань.

Однак, як вірно зазначено судами попередніх інстанцій, вищезазначена умова договору (п. 5.2 договору) не може розглядатися як встановлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає положенням ст. 252 ЦК України, відповідно до якої строк визначається роками, місяцями, тижнями або годинами; термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка неминуче має настати. Зазначення у договорі поруки замість строку - терміну припинення поруки, тобто події, з якою пов`язується таке припинення - виконання сторонами своїх зобов`язань, не дає підстав для застосування ч. 4 ст. 559 ЦК України в частині її першого речення. Беручи до уваги викладене, а також те, що строк виконання основного зобов`язання (оплата за виконані підрядні роботи) встановлений у п. 5.3 договору підряду, суди попередніх інстанцій обґрунтовано застосували до спірних правовідносин друге речення ч. 4 ст. 559 ЦК України.

При цьому, судами попередніх інстанцій враховано, що в матеріалах справи відсутні належні докази внесення змін до умов договору поруки щодо терміну дії поруки та її припинення.

Зі змісту ч. 4 ст. 559 ЦК України вбачається, що в тексті зазначеної норми застосовуються поняття "пред`явлення вимоги" та "пред`явлення позову" як умови чинності поруки.

Таким чином, враховуючи правову конструкцію вищезазначеної правової норми, викладеної в одному абзаці, подібність правовідносин, які вона регулює, та на підставі системного, послідовного, логічного тлумачення змісту цієї норми, передбачений цією нормою підхід до правового регулювання строків дії поруки та її припинення є однаковим.

При цьому, з огляду на преклюзивний характер строку поруки й обумовлене цим припинення права кредитора на реалізацію даного виду забезпечення виконання зобов`язань застосоване в другому реченні ч. 4 ст. 559 ЦК України словосполучення "пред`явлення вимоги" до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання як умови чинності поруки слід розуміти як пред`явлення кредитором у встановленому законом порядку протягом зазначеного строку саме позовної, а не будь-якої іншої вимоги до поручителя.

Отже, вимогу до поручителя про виконання ним солідарного з боржником зобов`язання за договором повинно бути пред`явлено в судовому порядку в межах строку дії поруки, тобто протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобов`язання.

Суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку, що закінчення строку, встановленого договором поруки, так само як сплив шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання або одного року від дня укладення договору поруки, якщо строк основного зобов`язання не встановлений, припиняє поруку за умови, що кредитор протягом строку дії поруки не звернувся з позовом до поручителя.

Тобто, якщо порука припинилася (у тому числі й на підставі непред`явлення кредитором відповідної вимоги до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання), інститут позовної давності застосовано бути не може, тому що право кредитора на пред`явлення вимоги до поручителя та обов`язок поручителя відповідати перед кредитором за порушене позичальником зобов`язання припинилися.

Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі №905/2475/15).

Враховуючи викладене, суди попередніх інстанцій обґрунтовано вказали на те, що право позивача на звернення до відповідача з вимогою про сплату заборгованості за договором підряду №1204/2017 від 12.04.2017 існувало протягом шести місяців з моменту настання строку виконання основного зобов`язання (протягом 3 днів після підписання документів), а саме: за довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати від 21.04.2017 та актом №1 приймання виконаних будівельних робіт від 21.04.2017 до 24.10.2017; за довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати від 31.05.2017 та актом №2 приймання виконаних будівельних робіт від 31.05.2017 до 03.11.2017.

В той же час, судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач звернувся до відповідача з вимогою про відступлення майнових прав 19.12.2017, про сплату заборгованості - 29.12.2017 та 13.04.2018, з позовом до відповідача - 13.06.2018, тобто після спливу шестимісячного строку, встановленого ч. 4 ст. 559 ЦК України від дня настання строку виконання основного зобов`язання, а тому зобов`язання відповідача як поручителя припинилось.

При цьому, судами попередніх інстанцій обґрунтовано не взято до уваги посилання позивача на те, що договором поруки №0708 від 07.08.2017 було змінено строк виконання основного зобов`язання у договорі підряду від 12.04.2017 та встановлено новий термін до 30.11.2017, оскільки умови договору поруки не містять вказівки на внесення змін до договору підряду від 12.04.2017 щодо визначення іншого строку виконання основного зобов`язання та не подано доказів щодо внесення змін саме до договору підряду №1204/2017 від 12.04.2017 в порядку, передбаченому законодавством (ст. ст. 651, 653, 654 ЦК України).

Встановивши вказані обставини, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку, що позов безпідставний та необґрунтований, тому не підлягає задоволенню.

22. Щодо суті касаційної скарги

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують та повторюють доводи апеляційної скарги, яким була надана належна правова оцінка судом апеляційної інстанції.

Доводи скаржника про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, не знайшли свого підтвердження під час касаційного провадження.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 216 ГПК України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених ч. 2 ст. 202 цього Кодексу.

Ст. 202 ГПК України встановлено наслідки неявки в судове засідання учасників справи.

Суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними (ч. 11 ст. 270 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи те, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, позивачем не доведено, а судом не встановлено наявності обставин, які б унеможливлювали вирішення справи без його участі, судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників провадження про день, час та місце розгляду справи, явка сторін в судове засідання обов`язковою не визнавалась, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про відсутність порушення судом апеляційної інстанції процесуальних прав скаржника.

23. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.

Згідно із ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" від 03.04.2008 (заява №3236/03), "Рябих проти Росії" від 03.12.2003 (заява №52854/99), "Нєлюбін проти Росії" від 02.11.2006 (заява №14502/04)), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань(ст. 309 ГПК України).

Перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги ТОВ "А4-УА" та залишення постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.01.2019 у справі № 924/523/18 без змін.