1. До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (далі - ДП "МА "Бориспіль") до Гірської сільської ради (далі - сільрада), Спеціалізованого виробничого Акціонерного товариства закритого типу "Авіаспецмонтаж" (далі - СВ АТЗТ "Авіаспецмонтаж") про визнання недійсним державного акта від 31.05.1994 серії КВ І Д № 000051 про право постійного користування землею, виданого СВ АТЗТ "Авіаспецмонтаж", та визнання права постійного користування земельною ділянкою площею 0,185 га, наданої згідно з рішенням сільради від 27.12.2001 № 189.

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що рішення сільради від 27.12.2001 № 189, згідно з яким СВ АТЗТ "Авіаспецмонтаж" надано у постійне землекористування (додано до земельної ділянки 1,51 га) земельну ділянку площею 0,185 га, прийнято всупереч положенням Земельного кодексу України (2768-14) (далі - ЗК України (2768-14) ) у редакції, що діяла на дату прийняття цього рішення, із порушенням процедури надання землі у постійне користування юридичній особі, а внесені на підставі цього рішення зміни до державного акта від 31.05.1994 серії КВ І Д № 000051 про право постійного користування СВ АТЗТ "Авіаспецмонтаж" земельною ділянкою площею 0,185 га є незаконними і безпідставними.

3. Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.11.2018 у справі № 911/1383/18 позивачеві відмовлено у задоволенні клопотання від 08.10.2018

№ 35-22/2-245 про призначення у справі земельно-технічної експертизи та судової експертизи з питань землеустрою. Ухвалу аргументовано тим, що у матеріалах справи є висновок експертного земельно-технічного дослідження, наданий СВ АТЗТ "Авіаспецмонтаж" разом із відзивом на позовну заяву, в якому експертам було поставлено питання, аналогічні тим, щодо яких просить провести експертизу позивач. Суд також установив, що виконання експертиз неможливе, оскільки, оригіналів документів, потрібних для проведення експертиз, немає.

Короткий зміст судових рішень у справі

4. Рішенням Господарського суду Київської області від 18.12.2018 у справі № 911/1383/18, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2019, у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

5. Рішення судів обґрунтовано тим, що позовна вимога про визнання недійсним державного акта на право постійного користування землею від 31.05.1994 серії КВ І Д № 000051 із внесеними до нього змінами у частині збільшення земельної ділянки № 1 на 0,185 га є похідною від вимоги про визнання недійсним рішення органу, на підставі якого видано такий акт, проте позивачем у позові, поданому у цій справі, вимог про визнання недійсним рішення сільради від 27.12.2001 № 189 не заявляв. Як установив суд, зазначене рішення не визнано незаконним і не скасовано у судовому порядку, прийнято відповідно до норм чинного законодавства, тому підстав для визнання недійсним державного акта на право постійного користування земельною ділянкою від 31.05.1994 серії КВ І Д № 000051 немає.

6. Не погоджуючись із рішенням Господарського суду Київської області від 18.12.2018 у справі № 911/1383/18, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2019, ДП "МА "Бориспіль" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить зазначені судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

7. Підставами для скасування рішення та постанови скаржник вважає порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, зокрема положень статей 7, 19, 22, 30, 31, 152 ЗК України, статей 73, 74, 77, 91, частини 6 статті 98, частини 1 статті 99, частини 5 статті 101 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ).

8. Скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій не взяли до уваги, що ДП "МА "Бориспіль" не відмовлялося від земельної ділянки площею 0,185 га, сільрада не приймала рішення про її вилучення у позивача, а тому в подальшому спірна земельна ділянка не могла бути передана СВ АТЗТ "Авіаспецмонтаж".

9. Скаржник наголошує, що користувачем спірної земельної ділянки є ДП "МА "Бориспіль", адже рішенням сільради від 27.12.2001 № 189 спірну земельну ділянку не було передано у користування СВ АТЗТ "Авіаспецмонтаж", а лише надано дозвіл земельно-кадастровому бюро Бориспільського району на оформлення технічної документації з виготовлення державного акта на право постійного користування для розміщення на цій ділянці автотранспортної техніки та механізмів.

10. Крім цього, скаржник акцентує на неправомірності висновку земельно-технічного дослідження від 27.08.2018, здійсненого Фізичною особою-підприємцем (далі - ФОП) Семенковим Д. В., з огляду на те, що зазначений висновок отримано із порушенням закону, а тому він є недопустимим доказом. Так, до матеріалів справи не долучено як і не надіслано позивачеві доказів укладення із ФОП Семенковим Д . В. договору щодо проведення експертного дослідження; зазначений висновок виготовлено на запит Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні Лед Технології" (далі - ТОВ "Сучасні Лед Технології"), яке на час надання висновку не було залучено до участі у справі; всупереч вимогам частини 6 статті 98, частини 5 статті 101 ГПК України у висновку не зазначено, хто був присутнім під час проведення експертизи, що висновок підготовлено саме для подання до суду, що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Також доводи зазначені у висновку, щодо виправлень у державному акті на право постійного користування землею від 27.09.1999 І -КВ Т 003157, є помилковими, зазначена інша дата акта, тому експертний висновок є необ`єктивним і необґрунтованим.

11. Заявник касаційної скарги зазначає про безпідставність відмови судів першої та апеляційної інстанцій у призначенні земельно-технічної експертизи та судової експертизи з питань землеустрою, аргументованої тим, що у матеріалах справи є висновок експертного земельно-технологічного дослідження, в якому експерту було поставлено питання, аналогічні тим, щодо яких просив провести експертизу позивач.

12. Скаржник наголошує, що СВ АТЗТ "Авіаспецмонтаж" і треті особи долучили до матеріалів справи докази, які є неналежними та недопустимими, оскільки не засвідчені у належному порядку, а також не зазначено, яким чином їх отримано.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

13. У відзивах на касаційну скаргу СВ АТЗТ "Авіаспецмонтаж", Шишкова С.Л., ЗАТ "ORIENT BRIDGE", ТОВ "Сучасні Лед Технології"акцентують, що судові рішення у справі № 911/1383/18 є законними та обґрунтованими, а доводи, викладені у касаційній скарзі ДП "МА "Бориспіль", безпідставні, тому просять відмовити у її задоволенні.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

14. Як установили суди попередніх інстанцій та вбачається із матеріалів справи, 08.02.1994 Бориспільська районна рада народних депутатів прийняла рішення "Про перехід права користування земельними ділянками загальною площею 2,2 га Асоціації "Бориспіль" без зміни цільового призначення в зв`язку з передачею Міністерством оборони будівель та споруд, розташованих на цих земельних ділянках", згідно з яким Асоціації "Бориспіль" надано у постійне користування земельні ділянки загальною площею 2,2 га без зміни цільового призначення у зв`язку з передачею Міністерством оборони України будівель і споруд, розташованих на цих земельних ділянках. На підставі зазначеного рішення виготовлено державний акт від 31.05.1994 серії КВ І Д № 000051 на право постійного користування Асоціацією "Бориспіль" земельною ділянкою загальною площею 2,2 га, зареєстрований у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 537.

15. На підставі рішення сільради від 04.04.1995 № 4 ДП "МА "Бориспіль" надано у постійне користування земельну ділянку площею 765,6 га та видано державний акт від 06.07.1995 КВ б/н, зареєстрований у Книзі записів державних актів на право постійного користування за № 3.

16. На підставі Постанови Верховної Ради України від 04.04.1996 № 120/96-ВР (120/96-ВР) ДП "МА "Бориспіль" надано у постійне користування земельну ділянку площею

101,0 га та видано державний акт серії від 11.09.1996 № 301596, зареєстрований у Книзі записів державних актів на право постійного користування за № 554.

17. Рішенням Бориспільської міської ради від 07.10.1997 № 712 перереєстровано Асоціацію "Бориспіль" як СВ АТЗТ "Авіаспецмонтаж" і визначено, що усі права та обов`язки Асоціації "Бориспіль" переходять до СВ АТЗТ "Авіаспецмонтаж".

18. Рішенням Бориспільської районної ради від 25.06.1999 № 116-08-ХХІІІ скасовано державний акт серії КВ б/н від 06.07.1995 на право постійного користування ДП "МА "Бориспіль" землею та Державний акт від 11.09.1996 серії КВ № 001596, дозволено Київському відділенню інституту землеустрою виготовити нові державні акти на право постійного користування землею в розрізі Гірської та Ревненської сільських рад.

19. На підставі рішення сільради від 29.04.1999 № 34 затверджено технічну документацію зі складання державного акта на право постійного користування землею ДП "МА "Бориспіль", надано у постійне користування підприємству земельну ділянку площею 1,60 га, видано державний акт від 27.09.1999 КВ № 003157, який зареєстровано у Книзі записів державних актів на право постійного користування за № 13/335 .

20. На підставі рішення сільради від 08.08.2000 № 84 СВ АТЗТ "Авіаспецмонтаж" надано у постійне користування земельну ділянку площею 0,21 га, про що зазначено у державному акті від 31.05.1994 серії КВ І Д 000051 (графа "зміни в землекористуванні").

21. Рішенням сільради від 08.08.2000 № 88 затверджено технічну документацію зі складання державного акта на право постійного користування землею ДП "МА "Бориспіль"; скасовано державні акти на право постійного користування землею ДП "МА "Бориспіль" (серія І-КВ № 003157 рішення від 29.04.1999 № 34), з урахуванням рішення від 25.06.1999 № 116-08-ХХІІІ Бориспільської районної ради про скасування державного акта на право постійного користування землею (рішення від 04.04.1995, рішення від 04.04.1996); передано ДП "МА "Бориспіль" у постійне користування земельні ділянки загальною площею 838,5767 га (забудованих земель) за ДП "МА "Бориспіль"; доручено Київському відділенню інституту землеустрою виготовити державний акт на право постійного користування землею ДП "МА "Бориспіль".

22. У подальшому сільрада 27.12.2001 на підставі положень статті 30 ЗК України прийняла рішення № 189 про передачу у постійне користування СВ АТЗТ "Авіаспецмонтаж" із земель запасу сільради земельної ділянки площею 0,185 га. Відповідні зміни викладено у державному акті серії КВ ІД № 000051 (графа "зміни в землекористуванні").

23. На підставі розпорядження Бориспільської районної державної дміністрації від 10.06.2002 № 366 ДП "МА "Бориспіль" видано державний акт від 19.07.2002

серії ІІ-КВ № 001459 на право постійного користування земельною ділянкою площею 695,8513 га, зареєстрований у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 438.

24. Виконавчий комітет Бориспільської міської ради 19.11.2002 прийняв рішення № 863 "Про надання дозволу на підготовку документів щодо продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення СВ АТЗТ "Авіаспецмонтаж" в м. Бориспіль вул. Київський Шлях, 2".

25. Бориспільська міська рада 25.05.2004 прийняла рішення № 192ХІІІ-ХХІV "Про погодження продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення СВ АТЗТ "Авіаспецмонтаж" по вул. Київський Шлях, 2 в м. Бориспіль", за змістом якого, у тому числі, погоджено продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення СВ АТЗТ "Авіаспецмонтаж" площею 1,9050 га (19050 м-2) із земельпромисловості на суму 511 873,50 грн, без урахування ПДВ.

26. Між Бориспільською міською радою (за договором - продавець) і СВ АТЗТ "Авіаспецмонтаж" (за договором - покупець) 11.10.2004 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 1,9050 га, розташованої за адресою: м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 2, який нотаріально посвідчено приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Лазоренко Л. Є. та зареєстровано у реєстрі за № 4291. Відповідно до пункту 5.1 договору, продавець гарантує, що земельна ділянка, яка є предметом цього договору купівлі-продажу, належить до категорії земель, які можуть бути приватизовані згідно із законодавством України, вільна від будь-яких майнових прав і претензій третіх осіб, про які на момент підписання цього договору продавець чи покупець не міг знати, не перебуває під арештом і судових справ щодо неї немає.

27. На підставі зазначеного договору купівлі-продажу СВ АТЗТ "Авіаспецмонтаж" отримало Державний акт серії КВ № 075521 на земельну ділянку площею 1,9050 га, цільове призначення - землі промисловості, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2 .

28. У подальшому, 29.06.2005 між СВ АТЗТ "Авіаспецмонтаж" і Шишковою Світланою Львівною (третя особа у справі) укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 1,9050 га, цільове призначення - землі промисловості, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1, нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Лазоренко Л. Є. та зареєстрований за № 1089.

29. Бориспільська міська рада 29.12.2005 прийняла рішення № 3274-ХХХІІІ-V "Про затвердження проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки площею 1,9050 га (землі промисловості) на комерційне використання приватному підприємцю Шишковій С. Л. по вул. Київський Шлях, 2 в м. Бориспіль" . Передано земельну ділянку загальною площею 1,9050 га у власність приватному підприємцю Шишковій С. Л. для комерційного користування по

вул. Київський шлях, 2 у м. Борисполі. 30 . На підставі зазначеного рішення Шишковій С. Л. видано Державний акт від 15.02.2006 серії ЯБ №319739 про право власності на земельну ділянку площею 1,9050 га, цільове призначення - для комерційного використання, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2 .

31. Між ФОП Шишковою С.Л. (за договором - продавець) і Закритим акціонерним товариством "ORIENT BRIDGE" (за договором - покупець, далі - ЗАТ "ORIENT BRIDGE") 04.10.2012 укладено договір купівлі-продажу № 830 за умовами якого, продавець передає у власність (продає), а ЗАТ "ORIENT BRIDGE" приймає у власність належну продавцю земельну ділянку площею 0,1908 га, кадастровий номер 3210500000:07:001:0028, розташовану за адресою: вул. Київський Шлях, 2, м. Бориспіль, Київська область і сплачує за неї грошову суму, зазначену в пункті 3 цього Договору.

32. ЗАТ "ORIENT BRIDGE" є одним із засновників ТОВ "Сучасні Лед Технології", 07.11.2013 на підставі рішення загальних зборів учасників ТОВ "Сучасні Лед Технології" (протокол від 07.11.2013 № 3) збільшено статутний фонд ТОВ "Сучасні Лед Технології" за рахунок внеску ЗАТ "ORIENT BRIDGE", а саме внесено до статутного капіталу товариства земельну ділянку площею 0,1908 га, кадастровий номер 3210500000:07:001:0028, що також підтверджується актом прийому-передачі земельної ділянки до статутного фонду від 07.11.2013. Таким чином, третя особа 3 - ТОВ "Сучасні Лед Технології" є власником земельної ділянки площею 0,1908 га, кадастровий номер 3210500000:07:001:0028 .

33. Суди попередніх інстанцій установили, що із технічної документації щодо складання документів, наявної у матеріалах справи, а також висновку експертного земельно-технічного дослідження від 27.08.2018 № 28-08/1, проведеного сертифікованим інженером-землевпорядником (експертом) Семенковим Д. В., станом на дату прийняття спірного рішення, не вбачається накладення меж земельної ділянки площею 624,8682 га, що перебуває у постійному користуванні ДП "МА "Бориспіль" на підставі державного акта від 19.07.2002 серії ІІ-КВ №001459 на право постійного користування землею, та земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_2, площею 1,9050 га або земельною ділянкою з кадастровим номером 3210500000:07:001:0028, площею 0,1908 га, що перебуває у власності відповідача 2. Цей факт також установлено в рішенні Господарського суду Київської області від 07.11.2018 у справі № 911/802/18.

Позиція Верховного Суду

34. Заслухавши суддю-доповідача, представників позивача та СВ АТЗТ "Авіаспецмонтаж", дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

35. Згідно зі статтею 7 ЗК України користування землею може бути постійним або тимчасовим. Постійним визнається землекористування без заздалегідь установленого строку.

36. У постійне користування земля надається радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності: громадянам України для ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства; сільськогосподарським підприємствам і організаціям; громадським об`єднанням; релігійним організаціям; промисловим, транспортним та іншим несільськогосподарським підприємствам, установам і організаціям; організаціям, зазначеним у статті 70 цього Кодексу, для потреб оборони; для ведення лісового господарства спеціалізованим підприємствам; житловим, житлово-будівельним, гаражно-будівельним і дачно-будівельним кооперативам; спільним підприємствам, міжнародним об`єднанням і організаціям з участю українських, іноземних юридичних і фізичних осіб, підприємствам, що повністю належать іноземним інвесторам.

37. Згідно з частинами 1, 11, 13 статті 9 ЗК України до відання сільських, селищних і міських районного підпорядкування Рад народних депутатів у галузі регулювання земельних відносин на їх території належить: 1) передача земельних ділянок у власність, надання їх у користування, в тому числі на умовах оренди, у порядку, встановленому статтями 17 і 19 цього Кодексу; 11) погодження будівництва жилих, виробничих, культурно-побутових та інших будівель і споруд на земельних ділянках, що перебувають у власності або користуванні; 13) вирішення інших питань у галузі земельних відносин у межах своєї компетенції.

38. Відповідно до статті 17 ЗК України до відання районних Рад народних депутатів у галузі регулювання земельних відносин на їх території належить: 1) передача земельних ділянок у власність, надання їх у користування у порядку, встановленому статтями 17 і 19 цього Кодексу; 2) реєстрація права власності, права користування землею і договорів на оренду землі; 3) вилучення (викуп) земель відповідно до статті 31 цього Кодексу; 4) ведення земельно-кадастрової документації; 5) здійснення державного контролю за використанням і охороною земель, додержанням земельного законодавства; 6) сприяння створенню екологічно чистого середовища і поліпшенню природних ландшафтів; 7) погодження будівництва землекористувачами жилих, виробничих, культурно-побутових та інших будівель і споруд на землі, наданій їм у користування за межами населених пунктів; 8) припинення права власності або користування земельною ділянкою чи її частиною; 9) організація землеустрою; 10) розгляд і затвердження проектів і схем землеустрою; 11) затвердження проектів внутрігосподарського землеустрою та контроль за їх здійсненням; 12) видача висновків про надання або вилучення земельних ділянок, яке провадиться вищестоящою Радою народних депутатів; 13) вирішення земельних спорів у межах своєї компетенції; 14) вирішення інших питань у галузі земельних відносин у межах своєї компетенції.

39. За змістом статті 19 ЗК України сільські, селищні ради народних депутатів надають земельні ділянки у користування для всіх потреб із земель сіл, селищ, а також за їх межами для будівництва шкіл, лікарень, підприємств торгівлі та інших об`єктів, пов`язаних з обслуговуванням населення (сфера послуг), сільськогосподарського використання, ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства, індивідуального житлового, дачного і гаражного будівництва, індивідуального і колективного садівництва, городництва, сінокосіння і випасання худоби, традиційних народних промислів.

40. У статті 22 ЗК України передбачено, що право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Приступати до використання земельної ділянки, в тому числі на умовах оренди, до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею, забороняється.

41. Відповідно до статті 23 ЗК України право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними радами народних депутатів. Державний акт на право колективної власності на землю видається колективному сільськогосподарському підприємству, сільськогосподарському кооперативу, сільськогосподарському акціонерному товариству із зазначенням розмірів земель, що перебувають у власності підприємства, кооперативу, товариства і у колективній власності громадян. До державного акта додається список цих громадян. Форми державних актів затверджуються Верховною Радою України.

42. Згідно зі статтею 30 ЗК України, при переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об`єктами переходить у розмірах, передбачених статтею 67 цього Кодексу, і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення і, якщо інше не передбачено у договорі відчуження - будівлі та споруди. У разі зміни цільового призначення надання земельної ділянки у власність або користування здійснюється в порядку відведення.

При переході права власності громадян на жилий будинок і господарські будівлі та споруди до кількох власників, а також при переході права власності на частину будинку в разі неможливості поділу земельної ділянки між власниками без шкоди для її раціонального використання земельна ділянка переходить у спільне користування власників цих об`єктів.

При передачі підприємствами, установами і організаціями будівель та споруд іншим підприємствам, установам і організаціям разом з цими об`єктами до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій знаходяться зазначені будівлі та споруди.

Право власності або право користування земельною ділянкою у перелічених випадках посвідчується Радами народних депутатів відповідно до вимог статті 23 цього Кодексу.

43. Згідно з пунктом 3.9 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі, затвердженої Наказом Державного комітету по земельних ресурсах України від 04.05.1999 № 43 (z0354-99) (у редакції, яка діяла під час прийняття рішення) (далі - Інструкція), у разі будь-яких змін в розташуванні меж земельної ділянки або умов її передачі чи надання, які відбулися після видачі державного акта, ці зміни вносяться одночасно до обох примірників державного акта. Кожен запис про зміни посвідчується підписом начальника районного відділу, міського управління (відділу) земельних ресурсів Державного комітету по земельних ресурсах України.

44. Колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій належним чином дослідили обставини справи, зокрема державний акт від 31.05.1994 з урахуванням змін щодо збільшення площі земельної ділянки № 1 на 0,185 га на підставі рішення від 27.12.2001 № 189, і дійшли правильного висновку, що державний акт, його зміст і форма, не суперечать положенням законодавства, яке діяло на момент його видачі. Крім того, суди правильно встановили, що спірну земельну ділянку було надано СВ АТЗТ "Авіаспецмонтаж" на праві постійного користування без зміни цільового призначення землі, в порядку, передбаченому статтею 30 ЗК України, тому положення статті 19 ЗК України щодо порядку передачі ділянки не повинні застосовуватися.

45. З урахуванням вимог пункту 3.9 Інструкції після набуття СВ АТЗТ "Авіаспецмонтаж" права постійного користування спірною земельною ділянкою площею 0,185 га, було внесено відповідні зміни до державного акту на право постійного користування землею від 31.05.1994 серії КВ І Д № 000051 .

46. Як убачається із матеріалів справи, позивач не надав жодних доказів накладення меж земельної ділянки ДП "МА "Бориспіль" та земельної ділянки відповідача- 2, тому суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про відсутність підстав стверджувати про неможливість передачі ділянки площею 0,185 га у постійне користування СВ АТЗТ "Авіаспецмонтаж".

47. Крім того, за змістом рішень судів відсутність факту накладення земельної ділянки позивача та земельної ділянки відповідача- 2 площею 1,9050 га було встановлено не суто на підставі висновку земельно-технічного дослідження від 27.08.2018 № 28-08/1, а також з урахуванням висновків, викладених у рішенні Господарського суду Київської області від 07.11.2018 у справі № 911/802/18, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2019 та постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28.05.2019.

48. Доводи скаржника про неправомірність висновку земельно-технічного дослідження від 27.08.2018 фактично дублюють аргументи, наведені в апеляційній скарзі, їм належним чином уже надав оцінку суд апеляційної інстанції.

49. За змістом статті 98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи. У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, ім`я, по батькові, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

50. Північний апеляційний господарський суд дійшов правильного висновку стосовно того, що ГПК України (1798-12) не встановлює обов`язку додавати до висновку експерта докази укладення договору з ним та направляти відповідні докази іншим сторонам справи. Крім того, у частині 3 статті 98 ГПК України немає застереження, що висновок надається виключно на замовлення суду, адже такий висновок може бути надано також і на замовлення учасника справи. Не може свідчити про неналежність висновку те, що на час його виготовлення, замовник ТОВ "Сучасні Лед Технології" не було залучено до участі у справі № 911/1383/18. Також у висновку зазначено, що при дослідженні документів наданих замовником, був присутнім експерт, який і підготував експертний висновок, а сам висновок містить інформацію про підстави проведення експертизи, а саме запит замовника - ТОВ "Сучасні Лед Технології". На сторінці 16 експертного висновку за підписом самого експерта зазначено, що він повідомлений про відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку.

51. Наведене підтверджується наявними у матеріалах справи документами, тому суди попередніх інстанцій правомірно взяли до уваги висновок земельно-технічного дослідження від 27.08.2018 № 28-08/1, а також урахували, що він відповідає вимогам, установленим процесуальним законодавством.

52. За змістом частини 2 статті 309 ГПК України не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

53. Щодо відсутності у висновку земельно-технічного дослідження від 27.08.2018 № 28-08/посилання на те, що його підготовлено для подання до суду, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що неврахування судами попередніх інстанцій цього факту не призвело до ухвалення неправильних судових рішень, а тому з урахуванням положень статті 309 ГПК України не може бути достатньою підставою для скасування зазначених рішень.

54. Відповідно до статті 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

55. Таким чином, процесуальне законодавство надає можливість суду відмовляти у задоволенні клопотань про проведення експертиз у випадку, коли одна зі сторін уже надала висновок експерта із цих самих питань або немає обґрунтованих сумнівів щодо правильності такого висновку.

56. Зважаючи на викладене, твердження скаржника про безпідставність відмови судів першої та апеляційної інстанцій у призначенні земельно-технічної експертизи та судової експертизи з питань землеустрою є помилковими. Так, відмовляючи у задоволенні заявленого клопотання, суди навели мотиви, з яких не вбачається підстав для його задоволення. Зокрема, судом першої інстанції зазначив, що у матеріалах справи є висновок експертного земельно-технічного дослідження, наданий відповідачем- 2 разом із відзивом на позовну заяву, в якому експертам було поставлено питання, аналогічні тим, щодо яких просить провести експертизу позивач. Також, судом установив, що у разі призначення у справі експертиз, про необхідність проведення яких заявив позивач, виконання таких експертиз буде неможливим, оскільки, оригіналів документів, потрібних для проведення експертиз, немає.

57. Відмовляючи у задоволенні клопотання про призначення у справі судової земельно-технічної експертизи та судової експертизи з питань землеустрою, суд апеляційної інстанції наголосив, що у матеріалах справи є висновок експертного земельно-технічного дослідження від 27.08.2018 № 28-08/1, в якому експертам було поставлено питання, аналогічні тим, стосовно яких просить провести експертизу позивач. Щодо цього висновку колегія суддів установила, що його зміст відповідає вимогам, визначеним у статті 98 ГПК України, тому такий висновок є належним та допустимим доказом у справі.

58. Таким чином, суди попередніх інстанцій навели належні мотиви для відмови у задоволенні клопотання про призначення у справі судової земельно-технічної експертизи та судової експертизи з питань землеустрою, які відповідають положенням процесуального законодавства та не свідчать про безпідставність і необґрунтованість.

59. У доводах скаржника про долучення СВ АТЗТ "Авіаспецмонтаж" і третіми особами до матеріалів справи неналежних і недопустимих доказів не наведеного чіткого переліку таких доказів, а також лише узагальнено про недотримання порядку їх подання, у зв`язку з чим колегія суддів вважає такі доводи необґрунтованими.

60. Колегія суддів акцентує, що доводи, наведені у касаційній скарзі, дублюють доводи, викладені скаржником в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих висновків судів і фактично стосуються переоцінки обставин, належно та повно встановлених судами, що перебуває поза межами компетенції суду касаційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги та норми права, якими керувався суд

61. Згідно зі статтею 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

62. За змістом пункту 1 частини 1 статті 308 цього Кодексу суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

63. Відповідно до частини 1 статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

64. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції колегія суддів вважає, що судові рішення у справі прийнято із додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для їх скасування не вбачається.

65. Доводи, викладені у касаційній скарзі, про порушення і неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваних судових рішень не отримали підтвердження, не спростовують обставин, на які послалися суди як на підставу для відмови у позові, ґрунтуються на переоцінці доказів, зібраних у справі, що за змістом статті 300 ГПК України не належить до повноважень суду касаційної інстанції, у зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування оскаржених у справі постанови суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції не вбачається.