1. У зв`язку з відпусткою судді Вронської Г.О. склад судової колегії суду касаційної інстанції змінився, що підтверджується Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 09.07.2019, який наявний в матеріалах справи.

Короткий зміст позовних вимог і заперечень

2. У серпні 2018 року Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Одеської обласної організації Товариства Червоного Хреста України про стягнення 20 401,75 грн.

3. Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором оренди нежитлового приміщення №234/201 від 28.11.2016 в частині своєчасної сплати орендної плати.

4. 20.09.2018 Одеська обласна організація Товариства Червоного Хреста України звернулась до Господарського суду Одеської області з зустрічним позовом до Департаменту комунальної власності Одеської міської ради про визнання недійсним договору оренди нежитлового приміщення №234/201 від 28.11.2016.

5. Зустрічні позовні вимоги обґрунтовано тим, що договір оренди №234/201 від 28.11.2016 суперечить вимогам ЦК України (435-15) та постанові Кабінету Міністрів України № 786 від 04.10.1995 (786-95-п) , якою затверджено Методику розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

6. Рішенням Господарського суду Одеської області від 27.12.2018, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.04.2019, в задоволенні позову Департаменту комунальної власності Одеської міської ради до Одеської обласної організації Товариства Червоного Хреста України про стягнення 20 401,75 грн - відмовлено повністю. Зустрічний позов Одеської обласної організації Товариства Червоного Хреста України до Департаменту комунальної власності Одеської міської ради про визнання недійсним договору оренди задоволено; визнано недійсним договір оренди нежитлового приміщення №234/201 від 28.11.2016, укладений між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради та Одеською обласною організацією Товариства Червоного Хреста України.

7. Суди попередніх інстанцій мотивували свої висновки тим, що оскільки позивач за зустрічним позовом є місцевою організацією Товариства Червоного Хреста України, що фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України, то до нього підлягають застосуванню положення Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 (786-95-п) , відповідно до яких розмір річної орендної плати за оренду нерухомого майна становить 1 гривню. З огляду за зазначене, встановивши, що умови п. 2.2. спірного договору суперечать вказаним вимогам законодавства, суди дійшли висновку щодо наявності підстав для визнання вказаного правочину недійсним. Враховуючи зазначене, суди дійшли висновку щодо відмови у задоволенні первісного позову.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення їх доводів

8. Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, 26.04.2019 Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.04.2019 та рішення Господарського суду Одеської області від 27.12.2018 скасувати у повному обсязі, та ухвалити нове рішення, яким первісний позов задовольнити, а у задоволенні зустрічного позову відмовити у повному обсязі.

9. Вимоги касаційної скарги обґрунтовані тим, що: оскільки, Одеська обласна організація Товариства Червоного Хреста України погодилась з розміром орендної плати (за період з 21.11.2016 по 15.12.2017), встановленим спірним договором оренди нежитлового приміщення №234/201 від 28.11.2016, то суди безпідставно не врахували положення ст. 628 ЦК України та п. 28 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" та відмовили у задоволенні первісних позовних вимог; суди дійшли безпідставного висновку про те, що спірний договір оренди укладений всупереч вимог законодавства, яке передбачає право позивача за первісним позовом на орендну плату в розмірі 1 грн, оскільки останній був ознайомлений з усіма істотними умовами спірного договору, включаючи орендну плату та погодився на її інший розмір.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

10. Відзиву на касаційну скаргу не надходило.

Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

11. 28.11.2016 між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради (орендодавець) та Одеською обласною організацією Товариства Червоного Хреста України (орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення №234/201, відповідно до п. 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежитлове підвальне приміщення № 507, загальною площею 211,3 кв.м, що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Краснова, 14 .

12. Пунктом 1.3 зазначеного договору встановлено термін дії договору оренди з 28.11.2016 по 28.10.2019.

13. Відповідно до п. 2.1 договору визначено, що орендна плата визначається на підставі ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України №786 від 04.10.1995 (786-95-п) , зі змінами та доповненнями; рішень Одеської міської ради та виконкому Одеської міської ради; протоколу засідання комісії з проведення конкурсів на право укладання договору оренди будівель (споруд, приміщень), які є комунальною власністю територіальної громади міста Одеси, від 28.11.2016.

14. Відповідно до п. 2.2. вказаного договору за орендоване приміщення орендар зобов`язується сплачувати оренду плату, що становить за першій, після підписання договору оренди, місяць 15 455,00 грн та є базовою ставкою орендної плати за місяць.

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції, що друкується Мінстатом України. Податок на додану вартість розраховується відповідно до вимог чинного законодавства.

Орендар зобов`язаний вносити орендну плату щомісячно до 15 числа поточного місяця, незалежно від результатів його господарської діяльності (п. 2.3. договору оренди нежитлового приміщення №234/201 від 28.11.2016).

15. Додатковим договором №1 від 14.12.2016 про внесення змін до договору оренди нежитлового приміщення №234/201 від 28.11.2016 було внесено зміни до п. 2.2. вказаного договору щодо встановлення розміру орендної плати, а саме з 01.01.2017 по 31.12.2017 - в розмірі 1 грн в рік; з 01.01.2018 за орендоване приміщення орендар зобов`язується сплачувати орендну плату, що розрахована на 01.12.2016 та становить 15 455,00 грн та є базовою ставкою орендної плати за місяць.

16. Відповідно до акта приймання-передачі від 15.12.2017 Одеська обласна організація Товариства Червоного Хреса України здала, а Департамент комунальної власності Одеської міської ради прийняв нежитлове приміщення, загальною площею 211,3 кв.м, що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Краснова, 14.

17. Позивач за первісним позовом вказує, що під час дії договору відповідачем неналежним чином виконувались вимоги щодо своєчасної сплати орендної плати за період з 28.11.2016 по 15.12.2017, у зв`язку з чим станом на 20.06.2018 за Одеською обласною організацією Товариства Червоного Хреса України рахується заборгованість у розмірі 20 401,75 грн, яка на момент розгляду справи відповідачем не сплачена.

18. 14.05.2018 на адресу Одеської обласної організації Товариства Червоного Хреста України позивачем за первісним позовом було надіслано претензію з вимогою сплатити вказану заборгованість, яка відповідачем за первісним позовом виконана не була.

Позиція Верховного Суду

19. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наступне.

20. Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ) підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

21. Недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини (стаття 217 ЦК України).

22. Згідно з п.10 Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 786 від 04.10.1995 (786-95-п) розмір річної орендної плати за оренду нерухомого майна бюджетними організаціями, які утримуються за рахунок державного бюджету, державними та комунальними закладами охорони здоров`я, музеями, які утримуються за рахунок державного та місцевих бюджетів, національними художніми колективами та концертними організаціями, яким надається фінансова підтримка з державного бюджету, державними та комунальними телерадіоорганізаціями, редакціями державних і комунальних періодичних видань та періодичних видань, заснованих об`єднаннями громадян, державними науково-дослідними установами, навчальними закладами, трудовими і журналістськими колективами, підприємствами зв`язку, що їх розповсюджують, Товариством Червоного Хреста України та його місцевими організаціями, асоціаціями органів місцевого самоврядування із всеукраїнським статусом, а також інвалідами з метою використання під гаражі для спеціальних засобів пересування становить 1 гривню.

23. Таким чином, Одеська обласна організація Товариства Червоного Хреста України належить до переліку суб`єктів, для яких розмір орендної плати становить 1 грн на рік.

24. Враховуючи зазначене, оскільки відповідно до п. 2.2 договору оренди нежитлового приміщення №234/201 від 28.11.2016 розмір орендної плати у період з 28.11.2019 по 31.12.2016, а також у період з 01.01.2018 (з урахуванням додаткового договору від 14.12.2016) було визначено орендну плату у розмірі 15 455,00 грн, що суперечить наведеним положенням законодавства, то вказаний п. 2.2 договору оренди нежитлового приміщення №234/201 від 28.11.2016 підлягає визнанню недійним в частині орендної плати, що перевищує 1 грн на рік.

25. Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.01.2019 у справі № 910/11510/17.

26. Водночас суд касаційної інстанції не вбачає підстав для відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у раніше ухваленому рішенні Верховного Суду, відповідно до якого умова про розмір орендної плати з договору не виключена, а лише приведена у відповідність з вимогами законодавства.

27. При цьому враховуючи що за період з 01.01.2017 по 31.12.2017 у п. 2.2 договору оренди нежитлового приміщення №234/201 від 28.11.2016 було визначено орендну плату у розмірі 1 грн на рік, що відповідає п. 10 Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 (786-95-п) , то суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку щодо наявності підстав для визнання недійсним спірного договору оренди в цілому, а не лише його п. 2.2. в частині орендної плати, що перевищує 1 грн на рік.

28. Водночас посилання скаржника на те, що суди безпідставно не врахували положення ст. 628 ЦК України та п. 28 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" є безпідставними, враховуючи наступне.

29. Так, за змістом п. 28 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання про прийняття рішень щодо надання відповідно до чинного законодавства пільг по місцевих податках і зборах, а також земельному податку.

30. Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

31. Враховуючи, що розмір річної орендної плати (1 грн на рік) за оренду нерухомого майна Товариством Червоного Хреста України та його місцевими організаціями чітко визначено у п. 10 Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 (786-95-п) , то посилання скаржника на необхідність приймати відповідне рішення органом місцевого самоврядування щодо такого розміру, а також на вільне волевиявлення сторін у вказаній частині є безпідставним.

32. Наведеним спростовуються також доводи скаржника про те, що позивач за первісним позовом був ознайомлений з усіма істотними умовами спірного договору, включаючи орендну плату та погодився на її інший розмір.

33. Таким чином, оскільки п. 2.2 договору оренди нежитлового приміщення №234/201 від 28.11.2016 є недійсним в частині орендної плати, що перевищує 1 грн на рік, то безпідставним є нарахування позивачем за первісним позовом відповідачу орендної плати за період з 28.11.2016 по 15.12.2017 у розмірі 20 401,75 грн.

34. Враховуючи зазначене, підстави для задоволення первісного позову відсутні.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

35. Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

36. Відповідно до ст. 312 ГПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

37. Таким чином, перевіривши рішення та постанову судів попередніх інстанцій в межах доводів касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку щодо її часткового задоволення, а саме зміни оскаржуваних судових рішень шляхом викладення резолютивної частини рішення суду першої інстанції в редакції, згідно з якою слід відмовити у задоволенні первісного позову з наведених у даній постанові мотивів та задовольнити зустрічний позов лише частково, а не в повному обсязі.

Розподіл судових витрат

38. Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 311, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Департаменту комунальної власності Одеської міської ради задовольнити частково.

2. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.04.2019 та рішення Господарського суду Одеської області від 27.12.2018 у справі № 916/1761/18 змінити, виклавши резолютивну частину зазначеного рішення в такій редакції:

"В задоволенні первісного позову Департаменту комунальної власності Одеської міської ради до Одеської обласної організації Товариства Червоного Хреста України про стягнення 20 401,75 грн - відмовити повністю.

Судові витрати покласти на Департамент комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, код ЄДРПОУ 26302595).

Зустрічний позов Одеської обласної організації Товариства Червого Хреста України до Департаменту комунальної власності Одеської міської ради про визнання недійсним договору оренди - задовольнити частково.

Визнати недійсним п. 2.2 договору оренди нежитлового приміщення №234/201 від 28.11.2016 в частині орендної плати, що перевищує 1 грн на рік.

В іншій частині в задоволенні зустрічного позов у відмовити.

Стягнути з Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, код ЄДРПОУ 26302595) на користь Одеської обласної організації Товариства Червоного Хреста України (65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 02940291) судовий збір, сплачений за подання зустрічної позовної заяви, в сумі 881,00 грн."

3. Стягнути з Одеської обласної організації Товариства Червоного Хреста України (65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 02940291) на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, код ЄДРПОУ 26302595) судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги, в сумі 1 321,50 грн та судовий збір, сплачений за подання касаційної скарги, в сумі 1 762,00 грн.