відповідача - публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" - його правонаступника ВІЕР ГЛОБАЛ ПАРТНЕРС, Л.П. (далі - ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", відповідач) - Проценко О.М. (адвокат, посв. № 3879/10 від 22.01.2009),

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - державного територіально-галузевого об`єднання "Південно - західна залізниця" (далі - ДТГО "Південно - західна залізниця") - Алексенка В.Ю. (адвокат, посв. № 2675 від 08.12.2006),

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу АТ "Українська залізниця"

на рішення господарського суду міста Києва від 30.01.2019 (головуючий - суддя Трофименко Т.Ю.) та

постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2019 (головуючий - суддя Мартюк А.І., судді - Калатай Н.Ф., Зубець Л.П.)

у справі № 910/14021/18

за позовом АТ "Українська залізниця",

до ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (його правонаступник ВІЕР ГЛОБАЛ ПАРТНЕРС, Л.П.),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ДТГО "Південно - західна залізниця"

про визнання недійсними умов договору.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. ПАТ "Українська залізниця" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до ПАТ "Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк" про визнання недійсними умов договору, а саме: пункту 3.5 Кредитного договору у редакції Договору про внесення змін та доповнень від 28.09.2012 № 20-3384/2-1 до Кредитного договору про відкриття кредитної лінії від 29.12.2011 № 20-3759/2-1 та пункту 3.9 Кредитного договору у редакції Договору про внесення змін від 29.12.201 № 20-3776/2-1 до Кредитного договору про відкриття кредитної лінії від 29.12.2011 № 20-3759/2-1.

1.2. Позовні вимоги, з посиланням на приписи статей 20, 67, 207 Господарського кодексу України (далі - ГК України (436-15) ) та статей 203, 215, 216, 628 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ), мотивовано тим, що 29.12.2011 між ПАТ "Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк" (Банк) та ДТГО "Південно-західна залізниця" (Позичальник) укладено Кредитний договір про відкриття кредитної лінії № 20-3759/2-1, відповідно до умов якого Банк зобов`язався надати Позичальнику кредит шляхом відкриття відновлюваної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 12 500 000 доларів США, на умовах, встановлених цим Договором, а Позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти, встановлені цим Договором.

Відповідно до Порядку погодження залучення державними підприємствами, в тому числі господарськими товариствами (крім банків), у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) належать державі, кредитів (позик), надання гарантій або поруки за такими зобов`язаннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.2011 № 809 (809-2011-п) , та Порядку погодження здійснення державними підприємствами, що входять до сфери управління Міністерства інфраструктури України, залучення кредитних ресурсів, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 22.04.2011 № 64, ДТГО "Південно-західна залізниця" отримало погодження від Міністерства фінансів України та Міністерства інфраструктури України, однак всупереч отриманих погоджень у Договорі кредиту строк користування кредитними коштами встановлений менший, ніж 3 роки, що є додатковим навантаженням на фінансове становище боржника.

Договором про внесення змін та доповнень від 28.09.2012 № 20-3384/2-1 змінено пункти 3.5, 3.8, а Договором про внесення змін від 29.12.2011 № 20-3776/2-1 розділ 3 доповнено пунктом 3.9, проте вказані зміни не були погоджені Міністерством фінансів України та Міністерством інфраструктури України.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції

2.1. Рішенням господарського суду міста Києва від 30.01.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2019, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Суди першої та апеляційної інстанції дійшли висновку про обґрунтованість позовних вимог, однак застосували позовну давність до вимог позивача.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. АТ "Українська залізниця", посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить суд касаційної інстанції оскаржувані судові акти у справі скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

4.1. Місцевим та апеляційним господарськими судами:

- порушено приписи статей 256, 257, 261, 267 ЦК України та необґрунтовано застосовано до позовних вимог АТ "Українська залізниця" позовну давність;

- не досліджено належним чином докази у справі;

- невірно встановлено початок перебігу позовної давності, оскільки АТ "Українська залізниця" до 21.10.2015 було позбавлено права на звернення до суду за захистом свого порушеного права;

5. Позиція відповідача

5.1. У відзиві на касаційну скаргу відповідач заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про їх незаконність та необґрунтованість, і просить скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.

РОЗГЛЯД СПРАВИ ВЕРХОВНИМ СУДОМ

Склад суду касаційної інстанції змінювався відповідно до наявних у справі витягів з протоколів автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Розпорядженням в.о. заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 18.07.2019 № 29.3-02/1406 у зв`язку з перебуванням судді Колос І.Б. на лікарняному призначено повторний автоматичний розподіл судової справи № 910/14021/18, відповідно до якого визначено склад колегії суддів: Малашенкова Т.М. (головуючий), Бенедисюк І.М., Селіваненко В.П.

6. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6.1. 29.12.2011 між ПАТ "Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк" (Банк) та ДТГО "Південно - західна залізниця" (Позичальник) укладено Кредитний договір про відкриття кредитної лінії № 20-3759/2-1, відповідно до умов якого Банк зобов`язався надати Позичальнику кредит шляхом відкриття відновлюваної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 12500000 доларів США, на умовах, встановлених цим Договором, а Позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти, встановлені цим Договором.

6.2. Відповідно до пункту 2.2 Договору дата остаточного повернення всіх отриманих у межах кредитної лінії сум кредиту - 22.12.2014.

6.3. Згідно з пунктом 3.1 Договору кредит надається Банком Позичальнику шляхом перерахування коштів з позичкового рахунку № НОМЕР_1, відкритого у Банку, код Банку 300012, на поточний рахунок Позичальника № НОМЕР_2, відкритий у Банку, код банку 300012, згідно з наданим Позичальником письмовим зверненням, відповідно до цільового призначення кредиту. Після надання кредиту на суму, що вказана у пункті 2.1 цього Договору, подальше кредитування в межах строку, встановленого пунктом 2.2 цього Договору, та в межах суми ліміту кредитної лінії може здійснюватися лише після погашення Позичальником частини або всієї суми наданого кредиту у розмірі, який не може перевищувати обсягу такого погашення.

6.4. Пунктом 3.2 Договору передбачено, що проценти за користування кредитом нараховуються Банком на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами та сплачуються Позичальником виходячи із встановленої Банком процентної ставки у розмірі 11,00% річних.

6.5. Нарахування Банком процентів здійснюється з дати перерахування коштів з позичкового рахунку на поточний рахунок Позичальника по дату повного і остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії коштів. При розрахунку процентів використовується метод "факт/360" виходячи із фактичної кількості днів у місяці та 360 днів у році.

6.6. Проценти нараховуються Банком щомісячно, в останній робочий день місяця за період з дати першої видачі по день, що передує останньому робочому дню місяця, в якому наданий кредит, та надалі за період з дати попереднього нарахування по день, що передує останньому робочому дню поточного місяця, а також у день остаточного повернення кредиту, визначений пунктом 2.2 цього Договору.

6.7. Проценти сплачуються Позичальником щомісячно, в день їх нарахування, з поточного рахунку Позичальника № 2600830118655/840 у Банку, код Банку 300012 (або з будь-яких інших поточних рахунків Позичальника) на рахунок № НОМЕР_3 відкритий у Банку, код Банку 300012. Проценти за грудень місяць нараховуються Банком в останній робочий день цього місяця за період з дати попереднього нарахування по останній календарний день грудня місяця та сплачуються Позичальником не пізніше останнього робочого дня цього ж місяця.

6.8. Пунктом 3.5 Договору передбачено, що за наявності заборгованості по кредиту та/або плати за кредит сторони встановлюють таку черговість погашення Позичальником заборгованості:

- у першу чергу сплаті підлягає нарахована, але не сплачена в строк плата за кредит;

- у другу чергу сплаті підлягає нарахована плата за кредит, строк сплати якої ще не сплинув;

- у третю чергу сплаті підлягає неустойка, передбачена цим Договором.

6.9. Заборгованість за кредитом, строк сплати якої ще не настав, погашається Позичальником у строк, передбачений пунктом 2.2 цього Договору.

6.10. Погашення Позичальником заборгованості кожної наступної черги повинна відбуватися виключно після повного погашення заборгованості кожної попередньої черги. Сторони встановлюють, що Банк має право самостійно зараховувати кошти, які направлені Позичальником на погашення заборгованості, згідно їз встановленою черговостю.

6.11. З підписанням цього договору, у відповідності з чинним законодавством України, Позичальник надає Банку право самостійно приймати рішення щодо зміни черговості погашення заборгованості Позичальника за цим Договором. Банк інформує Позичальника у письмовій формі на його запит про застосовану черговість погашення кредитної заборгованості.

6.12. Відповідно до пункту 3.8 Договору з метою забезпечення належного та своєчасного виконання зобов`язань Позичальника по погашенню кредиту/плати за кредит та неустойки Позичальник відповідно до вимог статті 26 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" доручає Банку за умови настання строків виконання грошових зобов`язань за цим договором від імені та за рахунок Позичальника здійснювати договірне списання коштів у сумі заборгованості за кредитом, платою за кредитом та неустойкою, з поточного рахунку № НОМЕР_4, або з будь-яких рахунків, які відкрито Позичальником у Банку, код Банку 300012, або з будь-яких рахунків, які відкрито Позичальником у ПАТ "Промінвестбанк" та направити на погашення заборгованості перед Банком за цим договором (на відповідні рахунки обліку Банком зазначеної заборгованості). У разі відсутності або недостатності коштів на поточному рахунку Позичальника у валюті заборгованості, позичальник доручає Банку від імені та за рахунок Позичальника:

- здійснити списання коштів з будь-яких рахунків в іншій іноземній валюті, які відкрито Позичальником у Банку, код Банку 300012, або з будь-яких рахунків в іноземній валюті, які відкрито Позичальником у ПАТ "Промінвестбанк", в сумі, еквівалентній сумі заборгованості, по курсу Банку на день списання, та здійснити продаж/обмін відповідної іноземної валюти, що була списана на іноземну валюту заборгованості за курсом Банку на день здійснення операції. Кошти, отримані в результаті здійснення операції з продажу/обміну іноземної валюти, зарахувати на рахунок, відкритий Позичальнику у валюті заборгованості у Банку, код Банку 300012;

- здійснити списання коштів з будь-яких рахунків у національній валюті, які відкрито Позичальником у Банку, код Банку 300012, або з будь-яких рахунків у національній валюті, які відкрито Позичальником у ПАТ "Промінвестбанк", у сумі еквівалентній сумі заборгованості, по курсу Банку на день списання, та здійснити купівлю іноземної валюти в сумі заборгованості, за курсом Банку на день здійснення операції. Кошти, отримані в результаті здійснення операції з купівлі іноземної валюти, зарахувати на рахунок, відкритий Позичальнику у валюті заборгованості у Банку, код Банку 300012. При купівлі іноземної валюти Позичальник доручає Банку, а Банк зобов`язується утримати суму відповідно до чинного законодавства та умов Договору банківського рахунку № 20-2/592 від 26.12.2011.

6.13. Позичальник доручає Банку за здійснення операції з купівлі, обміну та продажу валюти списати кошти в еквіваленті суми комісійної винагороди Банку за здійснення відповідної операції з поточного рахунку в національній валюті Позичальника № НОМЕР_5 або з будь-яких поточних рахунків в національній валюті, які відкрито Позичальником у Банку, код Банку 300012, або з будь-яких поточних рахунків у національній валюті, які відкрито Позичальником у ПАТ "Промінвестбанк". У випадку відсутності коштів для оплати комісійної винагороди на зазначених рахунках Позичальник доручає Банку здійснити списання коштів з рахунків в іноземній валюті, відкритих у Банку, код Банку 300012, або відкритих у ПАТ "Промінвестбанк" в еквіваленті суми комісійної винагороди Банку по курсу Банку на день списання та здійснити продаж/обмін іноземної валюти за курсом Банку на день здійснення операції.

6.14. Передбачене цим пунктом договірне списання здійснюється банком у відповідності до нормативно-правових актів Національного банку України.

6.15. Цей Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженим представниками сторін, отримання погодження Міністерства інфраструктури України і Міністерства фінансів України/ скріплення печатками сторін, та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим Договором (пункт 6.1 Договору).

6.16. У пункті 6.9 Договору передбачено, що всі зміни та доповнення до цього Договору щодо мети, обсягу і строку залучення кредиту, виду забезпечення виконання зобов`язань, плати за користування кредитом, обов`язків, прав та відповідальності сторін, а також реструктуризації боргових зобов`язань вносяться за погодженням Міністерства інфраструктури України та Міністерства фінансів України у письмовій формі, набувають чинності з дати їх підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін та є невід`ємними частинами цього Договору.

6.17. Договором про внесення змін від 29.12.2011 № 20-3776/2-1 до Кредитного договору про відкриття кредитної лінії від 29.12.2011 № 20-3759/2-1 розділ 3 доповнено пунктом 3.9: "Позичальник зобов`язується забезпечити щомісячні надходження грошових коштів на поточні рахунки у Банку у розмірі не менше 300 000 000 грн. У разі порушення (невиконання) Позичальником з будь - яких підстав зобов`язань, передбачених цим пунктом, Банк має право стягнути з Позичальника штраф у розмірі 20 000 грн. за кожен випадок невиконання. Сплата штрафу не звільняє Позичальника від належного виконання зобов`язань за цим Договором".

6.18. Договором про внесення змін та доповнень від 28.09.2012 № 20-3384/2-1 до Кредитного договору про відкриття кредитної лінії від 29.12.2011 № 20-3759/2-1 Сторони, зокрема, пункт 3.5 Договору сторони виклали в новій редакції: "Сторони встановлюють наступну черговість погашення Позичальником заборгованості (згідно встановленого пріоритету - зверну вниз):

- на погашення прострочених до сплати понад 31 день проценти за користування кредитом;

- на погашення простроченої до сплати понад 31 день суми комісійної винагороди;

- на погашення прострочених до сплати не більше ніж на 31 день процентів за користування кредитом;

- на погашення простроченої до сплати не більше ніж 31 день суми комісійної винагороди;

- на погашення простроченої до сплати суми кредиту;

- сплата нарахованих процентів за користування кредитом;

- сплата нарахованої комісійної винагороди;

- сплата суми кредиту;

- сплата неустойки (пені, штрафів).

Погашення Позичальником заборгованості кожної наступної черги повинна відбуватися виключно після повного погашення заборгованості кожної попередньої черги.

Сторони встановлюють, що Банк має право самостійно зараховувати кошти, які направлені Позичальником на погашення заборгованості, згідно встановленої черговості.

З підписанням цього договору, у відповідності з чинним законодавством України, Позичальник надає Банку право самостійно приймати рішення щодо зміни черговості погашення заборгованості Позичальника за цим Договором. Банк інформує Позичальника у письмовій формі на його запит про застосовану черговість погашення кредитної заборгованості."

6.19. Суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, дійшов висновків про обґрунтованість позовних вимог АТ "Українська залізниця", однак відмовив у їх задоволенні, застосувавши позовну давність виходячи з такого.

6.20. ПАТ "Українська залізниця" є правонаступником прав і обов`язків ДТГО "Південно - західна залізниця", яке є стороною в оспорюваному кредитному договорі, а тому позивач як правонаступник є обізнаним щодо наявності вказаного договору й договорів про внесення змін і доповнень до нього з моменту їх укладання. Звернення позивача до суду з вказаним позовом відбулось лише після звернення ПАТ "Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк" з позовом про стягнення заборгованості, яка виникла у зв`язку з неналежним виконанням позичальником його зобов`язань за Кредитним договором.

6.21. Суди дійшли висновків про відсутність поважних причин пропуску позовної давності для звернення АТ "Українська залізниця" до господарського суду з даним позовом, оскільки судами не встановлено, а позивачем, у свою чергу, не доведено наявності обставин, які зробили своєчасне пред`явлення позову неможливим або утрудненим.

7. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

7.1. ЦК України (435-15) :

пункт 1 частини другої статті 11:

- підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини;

частина перша статті 202:

- правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків;

- правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним;

- позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу;

- загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки;

частина перша статті 260:

- позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу;

- перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок;

частина перша статті 254:

- строк, визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку;

частина перша статті 261:

- перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила;

- заміна сторін у зобов`язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності;

7.2. Господарський процесуальний кодекс України (1798-12) (далі - ГПК України (1798-12) ):

частина перша статті 74:

- кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень;

частина третя статті 74:

- докази подаються сторонами та іншими учасниками справи;

- належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення;

частина перша статті 77:

- обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування;

частина перша статті 79:

- достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування;

частина третя статті 86:

- суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів);

8. Межі розгляду справи судом касаційної інстанції

8.1. З урахуванням меж розгляду справи судом касаційної інстанції, визначених статтею 300 ГПК України, не можуть бути взяті до уваги аргументи скаржника про необхідність встановлення обставин справи, про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

8.2. Згідно з компетенцією, визначеною законом, Верховний Суд у межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

9. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

9.1 Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, ПАТ "Українська залізниця" (код ЄДРПОУ 40075815) утворено згідно із Законом України "Про особливості утворення публічно акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" (далі - Закон) та постановою Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 № 200 (200-2014-п) "Про утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - Постанова КМУ від 25.06.2014).

9.2. Статут ПАТ "Українська залізниця" затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 року № 735 (735-2015-п) .

9.3. 21.10.2015 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців було внесено запис про проведення державної реєстрації юридичної особи ПАТ "Українська залізниця".

9.4. Відповідно до Постанови КМУ від 25.06.2014 ПАТ "Українська залізниця" утворюється на базі Державної адміністрації залізничного транспорту (код ЄДРПОУ 00034045), підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, які реорганізовуються шляхом злиття (аналогічні положення також містяться у статтях 2, 3 Закону). Серед таких підприємств зазначено в т.ч. Державне територіально - галузеве об`єднання "Південно-західна залізниця", яке є стороною в кредитному договорі, права та обов`язки за яким перейшли до позивача, як правонаступника.

9.5. Аналогічна інформація про те, що ПАТ "Українська залізниця" є правонаступником щодо ДТГО "Південно-західна залізниця" також наявна в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

9.6. Відповідно до пунктів 1, 2, 5 Постанови КМУ від 25.06.2014 вирішено утворити Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" (далі - товариство), 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, на базі Державної адміністрації залізничного транспорту (код згідно з ЄДРПОУ 00034045) (далі - Укрзалізниця), підприємств та установ залізничного транспорту загального користування (далі - підприємства), які реорганізовуються шляхом злиття, згідно з додатком 1.

9.7. Враховуючи викладене, суди попередніх інстанцій, дійшли вірного висновку про те, що ПАТ "Українська залізниця" є правонаступником прав й обов`язків ДТГО "Південно-західна залізниця", яке є стороною в оспорюваному кредитному договорі та яке було обізнане щодо наявності вказаного договору й договорів про внесення змін і доповнень до нього з моменту їх укладання.

9.8. Відповідно до статті 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

9.9. За змістом частини першої статті 261 ЦК України початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

9.10. Для юридичної особи (суб`єкта підприємницької діяльності) як сторони правочину (договору) днем початку перебігу позовної давності слід вважати день вчинення правочину (укладання договору), оскільки він збігається із днем, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права.

9.11. Як вбачається з матеріалів справи, Кредитний договір про відкриття кредитної лінії № 20-3759/2-1 був укладений 29.12.2011, Договір про внесення змін № 20-3776/2-1 - 29.12.2011 та Договір про внесення змін та доповнень від № 20-3384/2-1 - 28.09.2012.

9.12. Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що позовна давність щодо заявлених позовних вимог сплила 30.12.2014 та 29.09.2015 відповідно.

9.13. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у справі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

9.14. Позовна давність не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом частини п`ятої статті 267 ЦК України позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності. При цьому поважними причинами при пропущенні позовної давності є такі обставини, які роблять своєчасне пред`явлення позову неможливим або утрудненим.

9.15. Якщо позовні вимоги господарським судом визнано обґрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, то суд зобов`язаний застосувати до спірних правовідносин положення статті 267 ЦК України та вирішити питання про наслідки такого спливу (тобто або відмовити в позові у зв`язку зі спливом позовної давності, або, за наявності поважних причин її пропущення, - захистити порушене право, але в будь-якому разі вирішити спір з посиланням на зазначену норму ЦК України (435-15) ).

9.16. Для визначення моменту виникнення права на позов важливими є як об`єктивні (порушення права), так і суб`єктивні (особа дізналася або повинна була дізнатися про це порушення) аспекти. Порівняльний аналіз термінів "довідався" та "міг довідатися", що містяться в статті 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо. Позивач повинен також довести, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого статтею 74 ГПК України, про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

9.17. Чинним законодавством не передбачено переліку причин, які можуть бути визнані поважними для захисту порушеного права, у випадку подання позову з пропуском строку позовної давності. Тому дане питання віднесено до компетенції суду, який безпосередньо вирішує спір.

9.18. Судами попередніх інстанцій вірно зазначено, що в запереченнях проти заяви про застосування позовної давності ПАТ "Українська залізниця" заявлено про визнання поважними причини пропуску позовної давності, проте не наведено обставин поважності пропуску позовної давності.

9.19. Звернення позивача до суду із вказаним позовом відбулось лише після звернення ПАТ "Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк" з позовом про стягнення заборгованості, яка виникла у зв`язку з неналежним виконанням позичальником його зобов`язань за Кредитним договором про відкриття кредитної лінії від 29.12.2011 №20-3759/2-1.

9.20. Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" (475/97-ВР) , яка набрала чинності для України 11.09.1997, передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.

9.21. Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що "позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав - учасників Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу" (пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою № 14902/04 у справі ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії"; пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами №№ 22083/93, 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства").

9.22. Таким чином, позовна давність пов`язується із судовим захистом суб`єктивного права особи в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Якщо упродовж установлених законом строків особа не подає до суду відповідного позову, то, за загальним правилом, ця особа втрачає право на позов у розумінні можливості в судовому порядку захистити належне їй цивільне майнове право.

9.23. Тобто позовна давність встановлює строки захисту цивільних прав, а інститут позовної давності має на меті сприяти сталості цивільних відносин.

9.24. Аналогічний правовий висновок щодо застосування позовної давності та наслідків їх спливу у подібних правовідносинах за участю цих же сторін наведено у постановах Верховного Суду від 21.11.2018 у справі № 910/2974/18, від 15.01.2019 у справі № 910/296918, від 15.01.2019 у справі № 910/2972/18, від 07.02.2019 у справі № 910/2966/18, від 26.02.2019 у справі № 910/2967/18 та від 21.05.2019 у справі № 910/15457/17, і колегія суддів не вбачає правових підстав для відступу від цього висновку.

9.25. За таких підстав суд першої та апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку про відсутність поважних причин пропуску позовної давності для звернення ПАТ "Українська залізниця" до господарського суду з даним позовом, оскільки судами не встановлено, а позивачем, у свою чергу, не доведено наявності обставин, які зробили своєчасне пред`явлення позову неможливим або утрудненим, та обґрунтовано відмовили в задоволені позовних вимог у зв`язку зі спливом строку позовної давності.

9.26. З урахуванням викладеного Касаційний господарський суд вважає доводи касаційної скарги необґрунтованими.

9.27. Разом із тим, аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника, які викладені ним у касаційній скарзі, та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду першої та апеляційної інстанцій, суд касаційної інстанції враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У рішенні від 28.10.2010 у справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

9.28. Колегія суддів касаційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують встановлених судами першої та апеляційної інстанцій.

9.29. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації", у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації") повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок і недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень, яких у цьому випадку немає.

9.30. Враховуючи наведене, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що під час розгляду справи судами попередніх інстанцій її фактичні обставини були встановлені на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки судів відповідають цим обставинам і їм надано належну юридичну оцінку.

10. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

10.1. Звертаючись з касаційною скаргою, позивач не спростував наведених висновків судів першої та апеляційної інстанції та не довів неправильного застосування ними норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятих ними судових рішень у справі.