за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Форум" Соловйової Наталії Анатоліївни

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Кримзалізобетон"

Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий Символ";

Публічного акціонерного товариства "Кримзалізобетон";

Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліс-Крим"

про стягнення заборгованості

У зв`язку з перебуванням судді Колос І.Б. на лікарняному склад судової колегії Касаційного господарського суду змінився, що підтверджується Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 19.07.2019, який наявний у матеріалах справи.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Стислий виклад позовних вимог

Публічне акціонерне товариство "БАНК ФОРУМ" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Форум" Соловйової Наталії Анатоліївни звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Кримзалізобетон", Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий Символ", Публічного акціонерного товариства "Кримзалізобетон", Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛІС-КРИМ" про стягнення заборгованості.

Стислий виклад рішення суду першої інстанції та ухвали суду апеляційної інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.12.2014 у справі №910/24269/14 позов задоволено повністю. Стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Кримзалізобетон", Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий Символ", Публічного акціонерного товариства "Кримзалізобетон", Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛІС-КРИМ" на користь Публічного акціонерного товариства "БАНК ФОРУМ" 3 727 292 грн 73 коп. - простроченої заборгованості по кредиту, 26 978 871 грн 90 коп. - поточної заборгованості по кредиту, 3 695 550 грн 61 коп. - простроченої заборгованості за нарахованими процентами, 94 313 грн 35 коп. - поточної заборгованості за нарахованими процентами, 180 325 грн 24 коп. - пені за несвоєчасне повернення кредитних коштів, 208 834 грн 21 коп. - пені за несвоєчасне повернення процентів.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач-3 - Публічне акціонерне товариство "Кримзалізобетон" звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 16.12.2014 у справі №910/24269/14 та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.05.2019 апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з пропуском строку на апеляційне оскарження без поважних причин та ненаданням доказів надсилання копії апеляційної скарги з додатками іншим учасникам справи. Надано скаржнику строк на усунення недоліків апеляційної скарги - протягом 10 днів з дня отримання ухвали; роз`яснено наслідки невиконання вимог цієї ухвали.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.05.2019 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ПАТ "Кримзалізобетон" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.12.2014 у справі №910/24269/14.

При цьому судом апеляційної інстанції встановлено таке:

- клопотання апелянта про поновлення строку обґрунтовано тим, що про розгляд Господарським судом міста Києва справи №910/24269/14 йому не було відомо, що він не отримував повний текст рішення Господарського суду міста Києва від 16.12.2014 року.

- апелянт стверджує, що про існування даного рішення Господарського суду міста Києва він дізнався лише 25.03.2019, а відтак з урахуванням норм статті 256 ГПК України, апелянт просить визнати причину пропуску процесуального строку поважною.

Відмовляючи в задоволенні клопотання про поновлення строку, суд апеляційної інстанції виходив з такого:

- про розгляд спору про стягнення з поручителів та боржника солідарно боргу за кредитним договором №0017/07/21-KLI від 28.04.2007 р. сторонам було відомо ще в 2013 році, оскільки саме в 2013 році ПАТ "Банк Форум" звернувся з позовом про стягнення 34 885 188,04 грн до Господарського суду міста Севастополя.

- 22.09.2016 позивачем подано до суду скаргу на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у даній справі №910/24269/14.

- особи, які зареєстровані та знаходяться на території окупованої території Автономної Республіки Крим, судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції про розгляд справи були повідомлені у спосіб, передбачений законом, а саме шляхом опублікування на офіційному веб-порталі "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy/) інформації про час та місце проведення судового засідання.

- судами було здійснено всі необхідні заходи щодо повідомлення учасників справи про розгляд даної справи, тому апелянт вважається таким, що повідомлений належним чином.

Стислий виклад вимог касаційної скарги

Не погоджуючись з ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.05.2019, ПАТ "Кримзалізобетон" у касаційній скарзі, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати, а справу №910/24269/14 направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

ПАТ "Кримзалізобетон" не було повідомлене про порушення провадження та розгляд справи №910/24269/14, оскільки копії позовної заяви та інших процесуальних документів у справі не отримувало, участі у судових засіданнях не брало.

Строк на апеляційне оскарження пропущений ПАТ "Кримзалізобетон" внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, апеляційний господарський суд порушив право скаржника на судовий захист.

Доводи інших учасників справи

13. Відзиви на касаційну скаргу не надходили.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ Господарський процесуальний кодекс України (1798-12) від 6 листопада 1991 року N 1798-XII у редакції до 15.12.2017)

Частина перша статті 74

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п`яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Частина перша статті 256

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Частина друга статті 256

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Пункт 4 частини першої статті 261

Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо:

4) скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Частина друга статті 261

Незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків:

1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки;

2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Частина перша статті 300

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Частина друга статті 300

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

частина третя статті 304

касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

пункт 2 частини першої статті 308

суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Частина шоста статті 310

підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

Відповідно до частини першої статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відтак, статтею 119 Господарського процесуального кодексу України не передбачено конкретного переліку обставин, що відносяться до поважних і можуть бути підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.

Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, встановити чи є пропущення такого строку значним та чи не буде поновлення такого строку втручанням у принцип юридичної визначеності з врахуванням балансу суспільного та приватного інтересу.

При цьому поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними і пов`язані з дійсними істотними труднощами для вчинення відповідних процесуальних дій. Поновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яке він використовує виходячи із поважності причин пропуску строку на оскарження.

Питання про поважність причин пропуску процесуального строку в розумінні статті 86 ГПК України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно з матеріалами справи, оскаржуване рішення Господарського суду міста Києва прийняте 16.12.2014, тобто останній день встановленого законом 10-ти денного строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, у відповідності до ст. 93 ГПК України (в редакції чинній на момент прийняття рішення), припадає на 26.12.2014. Скаржник звернувся з апеляційною скаргою 23.04.2019.

З матеріалів справи вбачається, що в період з 10.11.2014 по 16.12.2014, тобто з моменту порушення Господарським судом міста Києва провадження у справі №910/24269/14, та до дати постановлення судом рішення у справі ПАТ "Кримзалізобетон" було зареєстроване та фактично знаходилось за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Монтажна, буд.3.

Законом України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" (1207-18) було закріплено, що сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя визначаються тимчасово окупованою територією. Датою початку тимчасової окупації є 20.02.2014 (ч.2 ст.1, ст.3 Закону).

Як наслідок, починаючи з 27.03.2014 поштові відправлення, які направлялись УДППЗ "Укрпошта" з материкової частини України, не приймались поштою АР Крим та м. Севастополя та повертались у зворотному напрямку. Вказане підтверджується даними з Інтернет-ресурсу ПАТ "Укрпошта" за посиланням https://ukrposhta.ua/do-uvagi-klientiv-10// .

За таких обставин, апеляційний суд при постановленні оскаржуваної ухвали мав врахувати об`єктивну обставину неможливості отримання ПАТ "Кримзалізобетон" інформації щодо розгляду Господарським судом міста Києва справи №910/24269/14, у тому числі неможливості отримати скаржником ухвали про відкриття провадження у справі та судового рішення.

Касаційний суд також відзначає, що матеріали справи не містять доказів належного виконання судом першої інстанції вимог процесуального законодавства щодо надсилання ПАТ "Кримзалізобетон" ухвали про порушення провадження у справі від 10.11.2014 та рішення від 16.12.2014.

Посилання апеляційного суду в оскаржуваній ухвалі на те, що скаржнику було відомо ще у 2013 році про розгляд спору про стягнення з поручителів та боржника солідарно боргу за кредитним договором №0017/07/21-KLI від 28.04.2007, оскільки саме в 2013 році ПАТ "Банк Форум" звернувся з позовом про стягнення 34 885 188,04 грн до Господарського суду міста Севастополя, Касаційний господарський суд сприймає критично. Адже Ухвалою Господарського суду міста Севастополя провадження у справі №919/1231/13 було зупинено у зв`язку з призначенням експертизи, що також призвело до втрати ПАТ "Кримзалізобетон" можливого оперативного контролю стану розгляду справи.

Крім того, згідно з листом ДП "Інформаційні судові системи" від 13.03.2019 №2402/012-19, підприємством, яке є адміністратором Єдиного державного реєстру судових рішень, на всій окупованій території було тимчасово обмежено доступ до цього реєстру починаючи з 27.06.2017, що зумовило об`єктивну неможливість ПАТ "Кримзалізобетон" самостійно отримати будь-яку інформацію щодо розгляду Господарським судом міста Києва справи №910/24269/14 за допомогою цього реєстру. Більш того, в матеріалах справи відсутні будь-які дані про те, що скаржник знав про наявність цієї справи, а отже мав обов`язок цікавитися її перебігом

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 261 ГПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 261 ГПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків, зокрема, подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки.

Касаційний господарський суд бере до уваги те, що ПАТ "Кримзалізобетон" було позбавлене права і можливості вживати залежних від нього заходів щодо з`ясування перебігу розгляду справи в судових інстанціях.

Касаційний суд враховує, що ПАТ "Кримзалізобетон" об`єктивно не мало можливості отримувати інформацію щодо розгляду господарським судом справи №910/24269/14, оскільки не отримувало і не могло отримувати процесуальних документів, у тому числі ухвали суду та рішення суду в даній справі.

Що ж до розміщення відповідного повідомлення шляхом опублікування на офіційному веб-порталі "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy/) інформації про час та місце проведення судового засідання, то хоча воно і є належним виконанням судом обов`язку щодо повідомлення сторін справи за певних обставин, проте це не виключає обов`язку апеляційного господарського суду з`ясовувати питання належного повідомлення та можливості отримання такої інформації під час розгляду питання про поновлення строків на апеляційне оскарження та оцінки доводів сторони, зокрема за наявності інформації про неможливість отримати доступ до відповідних веб ресурсів.

За таких обставин, Касаційний господарський суд вважає, що ПАТ "Кримзалізобетон" з об`єктивних причин пропустили строк на апеляційне оскарження у справі №910/24269/14, що є підставою для поновлення такого строку

Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права (частина 1 статті 11 ГПК України).

Частиною 1 статті 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" Україна повністю визнає на своїй території дію приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (995_004) (далі - Конвенція) щодо визнання обов`язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Суду в усіх питаннях, що стосуються її тлумачення і застосування.

Водночас статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 19.04.1993 у справі "Краска проти Швейцарії" встановлено: "Ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому, такі аргументи мають бути "почуті", тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов`язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами".

У рішенні Європейського суду з прав людини від 04.12.11995 "Беллет проти Франції" встановлено: "Для того, щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітку фактичну можливість оскаржити діяння, що становить втручання у її права". Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві.

Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене в статті 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.

Тобто Україна як учасник Конвенції повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України" зазначено: "Право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані".

Апеляційним судом, при застосуванні вказаного рішення Європейського суду "Мушта проти України", не було дотримано розумного ступеня пропорційності, що призвело до необґрунтованого обмеження прав скаржника.

У розгляді даної касаційної скарги Верховний Суд:

- з урахуванням виключних обставин, що склалися у безпосередньому зв`язку з чинниками військово-політичного характеру, які виникли й існували(і продовжують існувати) через окупацію відповідних територій України, де здійснював свою діяльність скаржник і які (чинники) мали стосовно скаржника об`єктивний характер, оскільки не залежали від нього;

- беручи до уваги, що з огляду на викладене принцип верховенства права і справедливий підхід до вирішення спірного питання в даній конкретній справі може превалювати над міркуваннями формального характеру, - дійшов висновку про можливість і необхідність поновлення пропущеного процесуального строку задля забезпечення гарантованого Конституцією України (254к/96-ВР) права кожної особи на судовий захист своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Таким чином, Касаційний господарський суд за наведених обставин, з врахуванням практики Європейського суду з прав людини, виходячи з принципу верховенства права, вважає, що суд апеляційної інстанції не врахував поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження та безпідставно відмовив у відкритті апеляційного провадження, внаслідок чого такі дії суду обмежили реалізацію права ПАТ "Кримзалізобетон" на апеляційне оскарження судового рішення як складової частини права на справедливий суд, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Зважаючи на те, що апеляційний господарський суд дійшов помилкового висновку щодо наявності підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження у справі, ухвала суду апеляційної інстанції від 23.05.2019 підлягає скасуванню, а справа №910/24269/14 - передачі до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Судові витрати

Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).