1. У липні 2017 року Публічне акціонерне товариство "Київгаз" (далі - ПАТ "Київгаз", позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" (далі - ПАТ "Укртрансгаз", відповідач) про визнання недійсним правочину з комерційного балансування обсягів природного газу у січні 2017 року, який Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" вчинило щодо Публічного акціонерного товариства "Київгаз", що оформлений листом № 1001ВИХ-17-903/1001.14 від 31.05.2017, одностороннім актом надання послуг балансування обсягів природного газу № 01-17-1512000736-БАЛАНС від 25.05.2017 (з додатком - розрахунком вартості послуг балансування), рахунком на оплату № 01-17-1512000736-БАЛАНС від 25.05.2017.

2. В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що вчинений відповідачем правочин, який полягає у сукупності здійснених ним односторонніх дій зі складання та направлення на адресу позивача листа, одностороннього акту надання послуг балансування обсягів природного газу, рахунку на оплату суперечить статті 901 Цивільного кодексу України, обсяг небалансу та вартість послуги не мають документального обґрунтування, порушено нормативний порядок повідомлення та врегулювання небалансу, договір транспортування природного газу від 17.12.2015 № 1512000736 не продовжив свою дію на 2017 рік, факт його укладення та дійсність є предметом розгляду по справі № 910/14115/16.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.09.2017 у задоволенні позовних вимог ПАТ "Київгаз" до ПАТ "Укртрансгаз" про визнання правочину недійсним відмовлено повністю.

4. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що сукупність документів, які позивач вважає правочином є первинними документами, які містять відомості про господарську операцію та засвідчують факт здійснення господарської операції, а тому не є правочином в розумінні статті 202 Цивільного кодексу України.

5. Крім того місцевим господарським судом зазначено, що встановлення в судовому порядку обсягів надання послуг фактично є встановленням факту, в той час як вимога щодо встановлення або спростування певного факту не може бути самостійним предметом розгляду в господарському суді, оскільки до повноважень останнього не належать повноваження щодо встановлення фактів, що мають юридичне значення. Отже, встановлення обсягів надання послуг можливо при розгляді господарськими судами спору щодо стягнення вартості таких послуг або іншого спору про право, що виникає з матеріальних правовідносин.

6. З урахуванням наведеного суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги ПАТ "Київгаз" є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

7. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.10.2017 рішення Господарського суду міста Києва від 07.09.2017 року у справі № 910/10950/17 залишено без змін із тих самих підстав.

Короткий зміст заяви за нововиявленими обставинами

8. У грудні 2017 року ПАТ "Київгаз" звернулося до Господарського суду міста Києва із заявою про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 07.09.2017 у справі № 910/10950/17 за нововиявленими обставинами, у якій просить скасувати зазначене рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги про визнання недійсним правочину.

9. У заяві ПАТ "Київгаз" як на нововиявлену обставину посилається на рішення Господарського суду міста Києва рішення від 28.11.2017 у справі № 910/14115/16, яким визнано недійсним договір транспортування природного газу від 17.12.2015 № 1512000736.

10. Вказану обставину заявник вважає істотною, врахування якої має значення для вирішення спору, відтак є підставою для перегляду судового рішення місцевого суду за нововиявленими обставинами та задоволення позову в повному обсязі.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції за наслідками розгляду заяви за нововиявленими обставинами

11. Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.09.2018 у справі № 910/10950/17 заяву ПАТ "Київгаз" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 07.09.2017 у справі № 910/10950/17 задоволено. Рішення Господарського суду міста Києва від 07.09.2017 у справі № 910/10950/17 скасовано та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено та визнано недійсним правочин з комерційного балансування обсягів природного газу у січні 2017 року, який ПАТ "Укртрансгаз" вчинило відносно ПАТ "Київгаз", що оформлений листом № 1001ВИХ-17-903/1001.14 від 31.05.2017, одностороннім актом надання послуг балансування обсягів природного газу № 01 -17-1512000736-БАЛАНС від 25.05.2017 (з додатком - розрахунком вартості послуг балансування) та рахунком на оплату № 01-17-15120007З 6-БАЛАНС від 25.05.2017. Стягнуто з відповідача на корись позивача 1 760,00 грн витрат по сплаті судового збору за подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення.

12. Місцевий господарський суд приймаючи оскаржуване рішення дійшов висновку, що створення та надіслання на адресу позивача листа, одностороннього акту надання послуг балансування обсягів природного газу, рахунку на оплату є безпідставними, незаконними діями та відповідно ці дії не можуть тягнути юридичні наслідки у зв`язку з тим, що договір транспортування природного газу № 1512000736 від 17.12.2015 на підставі якого були вчинені вищевказані дії рішенням місцевого господарського суду залишеним без змін апеляційним господарським судом у справі № 910/14115/16 визнано недійсним.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду заяви за нововиявленими обставинами

13. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.02.2019 рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2018 у справі № 910/10950/17 скасовано. У задоволенні заяви ПАТ "Київгаз" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 07.09.2017 у справі № 910/10950/17 відмовлено. Рішення Господарського суду міста Києва від 07.09.2017 у справі № 910/10950/17 залишено без змін. Стягнуто з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги в сумі 2 640,00 грн.

14. Суд апеляційної інстанції виходив з того, що рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2017 у справі № 910/14115/16, залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.02.2018, яким визнано недійсним договір транспортування природного газу від 17.12.2015 № 1512000736, є тією обставиною врахування якої не призводить до прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте, оскільки не спростовує того факту, що позивачем було обрано неналежний спосіб захисту, що й було підставою для відмови у позові.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

15. Не погоджуючись із висновками суду апеляційної інстанції, ПАТ "Київгаз" звернулося через Північний апеляційний господарський суд до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою з вимогою скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.02.2019 та залишити в силі рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2018 у справі № 910/10950/17.

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ

16. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги у справі № 910/10950/17 визначено колегію суддів у складі: Банаська О. О. - головуючого, Катеринчук Л. Й., Пєскова В. Г., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.06.2019.

17. Ухвалою Верховного Суду від 12.06.2019 поновлено ПАТ "Київгаз" строк на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 14.02.2019 у справі № 910/10950/17 та відкрито касаційне провадження; датою проведення судового засідання визначено 18.07.2019.

18. 03.07.2019 на адресу Верховного Суду від відповідача надійшов відзив № 1001ВИХ-19-2802 від 02.07.2019 на касаційну скаргу позивача, в якому АТ "Укртрансгаз" просить залишити касаційну скаргу ПАТ "Київгаз" без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.02.2019 у справі № 910/10950/17 без змін.

19. 16.07.2019 до касаційного господарського суду від позивача надійшли заперечення № 1826/09 від 16.07.2019 на відзив на касаційну скаргу відповідача, в яких скаржник просить врахувати наведені у них пояснення та задовольнити касаційну скаргу в повному обсязі.

20. У зв`язку з відпусткою судді Катеринчук Л. Й., автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/10950/17 визначено колегію суддів у складі: Банаська О. О. - головуючого, Васьковського О. В., Пєскова В. Г., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.07.2019.

21. Ухвалою Верховного Суду від 17.07.2019 прийнято справу № 910/10950/17 до провадження у новому складі судової колегії та вирішено здійснити розгляд апеляційної скарги у встановлену раніше ухвалою від 12.06.2019 дату - 18.07.2019.

22. У судовому засіданні 18.07.2019 касаційним судом враховано, що у зв`язку з приведенням найменування акціонерних товариств "Київгаз" та "Укртрансгаз" у відповідність до норм Закону України "Про акціонерні товариства" (514-17) , у найменуванні зазначених товариств виключено тип товариств, що не тягне за собою потреби у процесуальному правонаступництві, а лише - правовий наслідок проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, пов`язаних зі зміною найменування з подальшим відтворенням назви товариств у наступних процесуальних документах у відповідності до статутних документів.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи скаржника

(Акціонерного товариства "Київгаз")

23. Скаржник в обґрунтування доводів касаційної скарги вказує таке:

- обставина визнання недійсним договору транспортування природного газу № 1512000736 від 17.12.2015 є істотною для даної справи;

- суд неправомірно не застосував поняття "правочин" до сукупності дій, вчинених відповідачем;

- у постанові апеляційний суд посилається на нормативні акти в редакції, що втратила чинність як на момент існування спірних правовідносин, так і на момент розгляду справи.

Доводи відповідача

(Акціонерного товариства "Укртрансгаз")

24. У відзиві на касаційну скаргу відповідач заперечує проти доводів касаційної скарги та зазначає таке:

- позивачем не враховано, що при розгляді справи № 910/10950/17 підставою для відмови у задоволенні позову було, зокрема те, що документи на які посилається позивач у сукупності не є правочином, а позов по суті фактично заявлено про встановлення факту, що не може бути самостійним предметом розгляду в господарському суді;

- визнання недійсним договору транспортування природного газу є тією обставиною, врахування якої не призводить до прийняття іншого рішення, ніж те яке прийнято за результатом розгляду справи, оскільки не спростовує факту, що позивачем невірно обрано спосіб захисту;

- обставини та висновки про те, що сукупність документів, які позивач вважає правочином вже досліджено та їм надано юридично вірну оцінку в рішенні Господарського суду міста Києва від 07.09.2107 у справі № 910/10950/17, яке набрало законної сили;

- апеляційним судом не застосовувалось, а було здійснено посилання на встановлені обставини та застосовані Господарським судом міста Києва у рішенні від 07.09.2017 норми, у тому числі Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (996-14) та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та було розглянуто заяву позивача про перегляд рішення за нововиявленими обставинами на предмет наявності підстав, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 320 Господарського процесуального кодексу України.

Зміст заперечення на відзив на касаційну скаргу

25. У запереченні на відзив на касаційну скаргу позивач зазначає, що ним вірно обрано спосіб захисту свого порушеного права, оскільки односторонні дії відповідача щодо надання послуг комерційного балансування та щодо набуття права вимоги до позивача про сплату коштів є правочином та вказує, що апеляційним судом допущено неправильне застосування норм Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (996-14) , зокрема, застосовано в редакції, яка втратила чинність. Крім того, відзначає про зміну назви позивача щодо типу товариства.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

26. Відповідно до статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ) переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

27. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

28. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

29. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

30. Предметом цього судового розгляду є заява позивача про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами.

31. Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами урегульовано главою 3 розділу ІV ГПК України (1798-12) .

32. Відповідно до частини 1 статті 320 ГПК України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) , що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

33. До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору.

34. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

35. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

36. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

37. Під час вирішення питань щодо правової природи юридичних фактів як нововиявлених обставин та їх істотності необхідно керуватися правилами ст. 43 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017) та ст. 86 ГПК України (в редакції, чинній з 15.12.2017). Не можуть бути визнані нововиявленими викладені в іншій справі висновки суду щодо обставин справи (оцінка доказів), юридична оцінка обставин справи в іншій справі та правові підстави рішення суду або його мотиви на предмет застосування норм права в іншій справі.

38. Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.

39. Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі № 19/5009/1481/11.

40. Згідно із пунктом 1 частини 2 статті 320 ГПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

41. Аналогічні підстави містилися у статті 112 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017, яка діяла на момент звернення позивача із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами).

42. Питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.

43. Відтак, істотно значимими (суттєвими обставинами) є такі обставини, обізнаність суду відносно яких при розгляді справи, забезпечила би прийняття цим судом іншого рішення.

44. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається (аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 16.09.2014 у справі № 3-108гс14, від 11.11.2014 у справі № 3-175гс14 та від 06.07.2016 у справі № 3-576гс16 та об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі № 19/5009/1481/11).

45. Звертаючись із заявою про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 07.09.2017 у справі № 910/10950/17 за нововиявленими обставинами, позивач у якості нововиявленої обставини визначив рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2017 у справі № 910/14115/16, яким визнано недійсним договір транспортування природного газу від 17.12.2015 № 1512000736.

46. Суд першої інстанцій визнав дану обставину нововиявленою відповідно до статті 320 ГПК України, за наслідком чого рішення Господарського суду міста Києва від 07.09.2017 у справі № 910/10950/17 скасував та прийняв нове рішення, яким задовольнив позовні вимоги ПАТ "Київгаз" про визнання недійсним правочину вчиненого ПАТ "Укртрансгаз" стосовно ПАТ "Київгаз", який полягає у сукупності здійснених ним односторонніх дій зі складання та направлення на адресу позивача листа, одностороннього акту надання послуг балансування обсягів природного газу та рахунку на оплату.

47. Натомість суд апеляційної інстанції, з позицією якого погоджується Верховний Суд, визнав висновок суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами необґрунтованим, відтак рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2018 у справі №910/10950/17 скасував.

48. Як убачається зі встановлених судами попередній інстанцій обставин справи, предметом позову у даній справі є вимога позивача про визнання недійсним правочину вчиненого відповідачем, який полягає у сукупності здійснених ним односторонніх дій зі складання та направлення на адресу позивача листа, одностороннього акту надання послуг балансування обсягів природного газу, рахунку на оплату.

49. Відмовляючи ПАТ "Київгаз" у задоволенні позову у даній справі, Господарський суд міста Києва у рішенні від 07.09.2017 з висновками якого погодився Київський апеляційний господарський суд у постанові від 23.10.2017 зазначив, що сукупність визначених позивачем документів не є правочином у розумінні статті 202 ЦК України.

50. Крім того, місцевим господарським судом вказано, що встановлення в судовому порядку обсягів надання послуг фактично є встановленням факту, в той час як вимога щодо встановлення або спростування певного факту не може бути самостійним предметом розгляду в господарському суді. Отже, встановлення обсягів надання послуг можливо при розгляді господарськими судами спору щодо стягнення вартості таких послуг або іншого спору про право, що виникає з матеріальних правовідносин.

51. Отже, як вірно вказано апеляційним господарським судом, з наведеного вбачається, що підставою для відмови у позові було, зокрема, те, що документи на які посилається позивач у сукупності не є правочином, а позов, по суті, заявлено про встановлення факту, що не може бути самостійним предметом розгляду в господарському суді. Вказані обставини досліджувались при розгляді справи по суті, як судом першої інстанції, так і судом апеляційної інстанції, а тому не підлягають переоцінці при розгляді заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

52. З огляду на викладене Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду погоджується із висновком Північного апеляційного господарського суду, що рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2017 у справі № 910/14115/16, залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.02.2018, яким визнано недійсним договір транспортування природного газу від 17.12.2015 № 1512000736, є тією обставиною, врахування якої не призводить до прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте, оскільки не спростовує того факту, що позивачем було обрано неналежний спосіб захисту, що й було підставою для відмови у позові.

53. Встановивши у даній справі відсутність нововиявлених обставин, суд апеляційної інстанції правомірно скасував рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2018 у справі № 910/10950/17 та відмовив у задоволенні заяви ПАТ "Київгаз" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 07.09.2017 у даній справі.

54. Доводи скаржника стосовно неправомірного застосування апеляційним господарським судом поняття "правочин" до сукупності дій, вчинених відповідачем, а також щодо посилання апеляційного суду на нормативні акти в редакції, що втратила чинність, є безпідставними та необґрунтованими, оскільки переглядаючи в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції апеляційним господарським судом надавалась оцінка визначеній позивачем обставині як нововиявленій на предмет її відповідності статті 320 ГПК України та впливу на результат ухваленого судового рішення у даній справі на підставі уже встановлених судами обставин справи, які були предметом дослідження під час її розгляду по суті.

55. Вказане узгоджується із специфікою інституту перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами відповідно до якої перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин та першочерговим обов`язком суду є встановлення відсутності або наявності нововиявлених обставин.

56. Решта доводів скаржника, викладених у касаційній скарзі, не спростовують фактичні обставини покладені в основу постанови апеляційної інстанції та не впливають на правильність цього судового рішення.

57. Згідно з частиною 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (995_004) 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

58. У пункті 33 рішення "Христов проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (див. рішення у справі "Брумареску проти Румунії" (Brumarescu v. Romania), заява N 28342/95, пункт 61, ECHR 1999-VII, у справі "Желтяков проти України", заява № 4994/04, пункт 42).

59. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини процедура поновлення розгляду справи за нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження для виправлення помилок правосуддя, як така, не суперечить положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (995_004) за умови відсутності зловживання (див. пп. 27 - 28 рішення від 18.11.2004 у справі "Правєдная проти Росії" №69529/01 та п. 46 рішення від 06.12.2005 у справі "Попов проти Молдови" № 2).

60. Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (див. пп. 27 - 34 рішення Суду у справі "Праведная проти Росії" від 18.11.2004).

61. З урахуванням наведеного вище, висновки суду апеляційної інстанцій щодо відмови у задоволенні заяви про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 07.09.2017 у даній справі за нововиявленими обставинами є обґрунтованими та такими, що відповідають обставинам справи.

Щодо суті касаційної скарги

62. Доводи скаржника щодо порушення апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права щодо повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи в суді касаційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

63. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

64. За наведених обставин суд апеляційної інстанції дійшов мотивованого висновку про те, що зазначена позивачем обставина не є нововиявленою, тому підстави для здійснення перегляду рішення Господарського суду міста Києва від 07.09.2017 відсутні, отже оскаржуване судове рішення зміні чи скасуванню не підлягає, у зв`язку з чим касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

65. У зв`язку з викладеним суд зазначає таке. Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Верховенство права в розумінні Конвенції базується на застосуванні судами принципу юридичної визначеності, згідно з яким рішення суду, яке набрало законної сили не може ставитися під сумнів по завершенню розгляду спору. Повага до остаточного рішення суду означає, що жодна з сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з тією метою, щоб домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі і непереборні обставини (справа "Рябих проти Росії", пункт 52 рішення ЄСПЛ).

Висновки щодо застосування норм права

66. До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору.

67. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

68. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

69. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

70. Під час вирішення питань щодо правової природи юридичних фактів як нововиявлених обставин та їх істотності необхідно керуватися правилами ст. 43 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017) та ст. 86 ГПК України (в редакції, чинній з 15.12.2017). Не можуть бути визнані нововиявленими викладені в іншій справі висновки суду щодо обставин справи (оцінка доказів), юридична оцінка обставин справи в іншій справі та правові підстави рішення суду або його мотиви на предмет застосування норм права в іншій справі.

71. Відтак рішення суду про визнання недійсним договору транспортування природного газу у справі № 910/14115/16 не може бути кваліфікованим як нововиявлена обставина, оскільки у цьому випадку є відсутньою одна із таких обов`язкових умов нововиявлених обставин як істотність для справи № 910/10950/17.

72. У разі обранння позивачем неналежного способу захисту у вигляді визнання недійсним правочину вчиненого відповідачем, який полягає у сукупності здійснених ним односторонніх дій зі складання та направлення на адресу позивача листа, одностороннього акту надання послуг балансування обсягів природного газу, рахунку на оплату подальше визнання недійсним договору у рамках якого складались такі документи не призводить до прийняття іншого рішення і відповідно не є підставою для перегляду рішення за нововиявленими обставинами.

Судові витрати

73. У зв`язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги та залишенням без змін постанови Північного апеляційного господарського суду від 14.02.2019 у справі № 910/10950/17, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.

На підставі викладеного та керуючись статтями 286, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду