1. Солом'янська районна в місті Києві державна адміністрація звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гуга" (далі - ТОВ "Гуга") про виселення з цілісного майнового комплексу, розташованого за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Білогородка, вул. Щорса, буд. 98.

2. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.07.2018 у справі № 910/9110/18 позовну заяву Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації до ТОВ "Гуга" направлено за підсудністю до Господарського суду Київської області.

Короткий зміст судових рішень першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Господарського суду Київської області від 03.12.2018 у справі № 910/9110/18 позов задоволено повністю, виселено ТОВ "Гуга" з цілісного майнового комплексу, розташованого за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Білогородка, вул. Щорса, буд. 98. Стягнуто з ТОВ "Гуга" на користь Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації 1 762,00 грн судового збору.

4. Не погодившись із зазначеним рішенням місцевого господарського суду ТОВ "Гуга" звернулось з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Київської області від 03.12.2018 у даній справі, в якій просив оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення, згідно якого закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору.

5. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2019 у справі № 910/9110/18 апеляційну скаргу ТОВ "Гуга" залишено без задоволення, рішення Господарського суду Київської області від 03.12.2018 у даній справі залишено без змін.

6. Судом апеляційної інстанції встановлено наступне.

6.1. 01 грудня 2003 року між Комунальним підприємством "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" (далі - третя особа-2), як орендодавцем та ТОВ "Трансбуд-ХХІ" (далі - третя осба-3), як орендарем укладено Договір оренди цілісного майнового комплексу (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування цілісний майновий комплекс, розташований за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Білогородка, вул. Щорса, буд. 98 (а.с. 28-30).

6.2. Відповідно до п. 10.1 договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 30.08.2005) цей договір укладено строком на 25 років, що діє з 24.09.2003 по 24.09.2028 включно.

6.3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.01.2017 р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.04.2017 р. та постановою Вищого господарського суду України від 04.07.2017 р. у справі №910/16550/16 розірвано договір оренди цілісного майнового комплексу від 01.12.2003, укладений між КП "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації та ТОВ "Трансбуд-ХХІ" та зобов'язано ТОВ "Трансбуд-ХХІ" передати Солом'янській районній в м. Києві державній адміністрації по акту прийому-передачі цілісний майновий комплекс, розташований за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Білогородка, вул. Щорса, буд. 98 (а.с. 32-42, 43-52, 53-57).

6.4. Вказаним рішенням встановлено, що: "За актом приймання-передачі від 01.12.2003 орендодавець передав, а орендар прийняв в орендне користування цілісний майновий комплекс, розташований за адресою: с. Білогородка, Києво-Святошинський район, Київська область, вартість якого визначена відповідно до акту оцінки, склад якого визначений відомістю основних фондів (будівель та споруд).

6.5. Додатковою угодою від 25.09.2008 про внесення змін до договору оренди цілісного майнового комплексу № 1 від 01.12.2003 сторони узгодили, що орендодавцем є Комунальне підприємство "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Солом'янської районної в м. Києві ради.

6.6. Після укладення додаткової угоди від 25.09.2008, Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва" та ТОВ "Трансбуд-ХХІ" склали Акт прийому-передачі від 25.09.2008, за яким орендодавець передав, а орендар прийняв наданий в орендне користування цілісний майновий комплекс, розташований за адресою: с. Білогородка, Києво-Святошинський район, Київська область, вартість якого визначена відповідно до акту оцінки, склад якого визначений відомістю основних фондів (будівель та споруд).

6.7. Встановлено, що частина приміщень цілісного майнового комплексу передана відповідачем в суборенду ТОВ "ТОЛК Консалтинг", ТОВ "Хюннебек Форм Сервісес", ТОВ "Гуга", ТОВ "Спецтехкар-сервіс", ТОВ "Інтехсервіс ЛТД", ТОВ "Ліс-центр".

6.8. Солом'янська районна в м. Києві державна адміністрація листом № 108-12834 від 18.08.2016 повідомила ТОВ "Трансбуд-ХХІ", що в результаті перевірки цілісного майнового комплексу комісією були виявлені порушення зі сторони орендаря, а саме - п. 6.2 договору оренди від 24.09.2003 № 1, ст. 22 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та пункту 11 Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради № 415/1280 від 21.04.2015.

6.9. Так, відповідно до п. 11 Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 21.04.2015 №415/1280, орендар має право передати майно в суборенду лише за рішенням орендодавця, про що повідомляється Департаменту комунальної власності. Строк дії договору суборенди не повинен перевищувати строку дії договору оренди. З метою укладання договору суборенди потенційний суборендар звертається до відповідного орендодавця з заявою за формою та документами згідно з переліком (додаток 4 до цього Положення). Після отримання згоди орендодавця укладається договір суборенди між орендарем та суборендарем.

6.10. Умовами п. 6.2 договору оренди узгоджено, що за згодою орендодавця орендар має право здавати в суборенду частину нерухомого майна за умови, що це не суперечить чинному законодавству.

6.11. Тобто, як нормами чинного законодавства, так і умовами укладеного договору оренди від 01.12.2003 було передбачено право орендаря передавати в суборенду орендоване майно виключно за наявності згоди орендодавця.

6.12. Відповідно до п. 2.1 Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва орендодавцями є: Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - щодо цілісних майнових комплексів комунальних підприємств територіальної громади міста Києва, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, майна, що не увійшло до статутних капіталів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), а також нерухомого майна, що передається в оренду районним в місті Києві державним адміністраціям; районні в місті Києві державні адміністрації - щодо нерухомого майна, яке передане їм до сфери управління; комунальні підприємства, установи та організації територіальної громади міста Києва - щодо нерухомого майна, загальна площа якого не перевищує 200 квадратних метрів на одне підприємство, та іншого окремого індивідуально визначеного майна, яке закріплено за ними на праві господарського відання або оперативного управління.

6.13. Спірне орендоване майно (майновий комплекс, розташований за адресою: Київська область, Києва-Святошинський район, с. Білогородка, вул. Щорса, 98) належить на праві власності територіальній громаді Солом'янського району міста Києва, перебуває в управлінні Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації та закріплений на праві господарського відання за КП "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Солом'янської районної в м. Києві ради, правонаступником якого є КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва".

6.14. З метою виконання рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2017 у справі № 910/16550/16 державним виконавцем Києво-Святошинського відділу державної виконавчої служби, у виконавчому провадженні № 54408445 призначались проведення виконавчих дій по передачі цілісного майнового комплексу на 14.11.2017, 27.11.2017, 07.12.2017 (а.с. 58, 59).

6.15. Актами державного виконавця від 14.11.2017, 27.11.2017, 07.12.2017 при примусовому виконані наказу №910/16550/16 встановлено, що будівлі комплексу не звільнені від майна третіх осіб, які ці будівлі займали, у зв'язку з чим передача майна фактично здійснена не була (а.с. 60, 61, 62).

6.16. Представниками позивача та представниками КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва" 09.01.2018, 26.01.2018, 15.02.2018, 20.06.2018 здійснювались обстеження цілісного майнового комплексу за адресою: Київська область, Києва-Святошинський район, с. Білогородка, вул. Щорса, 98, за результатами яких встановлено, що будівлі цілісного майнового комплексу зайняті стороннім майном інших юридичних або фізичних осіб, яких неможливо ідентифікувати, про що було складено відповідні акти (а.с. 64, 65, 66, 67).

6.17. 20.04.2018 слідчим СВ Солом'янського УП ГУНП у м. Києві, в присутності представників Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації проведено огляд цілісного майнового комплексу за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Білогородка, вул. Щорса, буд. 98, під час якого встановлено, що територія знаходиться в користуванні ТОВ "Трансбуд-ХХІ", яке безпосередньо проводить в приміщеннях свою господарську діяльність. Крім того, свою господарську діяльність на території комплексу здійснює, зокрема, ТОВ "Гуга", про що повідомлено позивача листом від 15.05.2018 №05/108/125/55-2018 (а.с. 63).

6.18. 25.05.2018 року Солом'янською районною в місті Києві державною адміністрацією на адресу відповідача направлено претензію з вимогою звільнити в термін до 17.06.2018 займані ним приміщення цілісного майнового комплексу (а.с. 86), проте вказана претензія залишена відповідачем без задоволення, у зв'язку з чим позивач просить суд виселити ТОВ "Гуга" з цілісного майнового комплексу.

Надходження касаційної скарги до Верховного Суду

7. 29.03.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Гуга" звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою від 27.03.2019 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2019 у справі № 910/9110/18, підтвердженням чого є відтиск календарного штемпелю відділення поштового зв'язку на конверті, в якому надійшла касаційна скарга.

8. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги у справі № 910/9110/18 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Ткаченко Н.Г., судді - Погребняка В.Я., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 04.04.2019.

9. Ухвалою Верховного Суду від 09.04.2019 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гуга" від 27.03.2019 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2019 у справі № 910/9110/18 залишено без руху, надано скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги до 24 квітня 2019 року шляхом надання суду оригіналу документу, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 3 524,00 грн за подання касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2019 у справі № 910/9110/18.

10. Товариством з обмеженою відповідальністю "Гуга" усунено недоліки касаційної скарги у встановлений ухвалою Верховного Суду термін.

11. 12.04.2019 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Гуга" через Північний апеляційний господарський суд надійшла касаційна скарга від 27.03.2019 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2019 у справі № 910/9110/18, яка є тотожною зазначеній вище касаційній скарзі ТОВ "Гуга" від 27.03.2019, що надійшла до Верховного Суду 04.04.2019, тому розглядається судом касаційної інстанції як одна касаційна скарга.

12. Крім того, Товариством з обмеженою відповідальністю "Гуга" заявлено клопотання про зупинення дії постанови Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2018 у справі № 910/9110/18.

13. Ухвалою Верховного Суду від 15.05.2019 відкрито касаційне провадження у справі № 910/9110/18 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Гуга" від 27.03.2019 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2019; призначено розгляд касаційної скарги на 17.07.2019 року об 11:45; відмовлено в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Гуга" про зупинення дії постанови Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2018 у справі № 910/9110/18.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу

14. Не погоджуючись з прийнятою постановою, Товариства з обмеженою відповідальністю "Гуга" подано касаційну скаргу, в якій останнє просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2019 у справі № 910/9110/18 та закрити провадження у даній справі.

15. Касаційну скаргу мотивовано тим, що оскаржуване судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, наведено наступні доводи.

15.1. Актами обстеження цілісного майнового комплексу за адресою: Київська обл., Києва-Святошинський район, с. Білогородка, вул. Щорса, 98 від 09.01.2018, 26.01.2018, 15.02.2018, 20.06.2018, серед іншого зазначено, що будівлі цілісного майнового комплексу зайняті стороннім рухомим майном інших юридичних або фізичних осіб, яких неможливо ідентифікувати. Тобто, з огляду на матеріали справи, достовірно не встановлено, що ТОВ "Гуга" перебуває на території ЦМК.

15.2. ТОВ "Гуга" та ТОВ "Трансбуд-ХХІ" 02.07.2018 укладено акт приймання-передачі нежитлових (складських) приміщень загальною площею 200 м2, які розташовані за адресою: Київська обл., Києва-Святошинський район, с. Білогородка, вул. Щорса, 98. Отже, відповідач з липня 2018 року не користується зазначеними складськими приміщеннями, однак судом не надано належну оцінку вказаним обставинам, посилаючись лише на акти позивача, що були складені в односторонньому порядку за участю представників позивача.

15.3. Відповідач вважає що в даній справі відсутній предмет спору, тому відповідно до пункту 2 частини 1 статі 231 ГПК України (1798-12) провадження у даній справі слід було закрити.

Розгляд клопотань Верховним Судом

16. 11.06.2016 до Касаційного господарського суду від Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому міститься клопотання останнього про розгляд касаційної скарги без участі їх представника.

17. Представник позивача та представник Київської міської ради в судовому засіданні 17.07.2019 не заперечували проти даного клопотання за вважали за можливе розглядати касаційну скаргу без участі представника Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва".

18. Ухвалою Верховного Суду від 15.05.2019 про призначення розгляду справи № 910/9110/18 явка представників сторін в судове засідання 17.07.2019 не визнавалася обов'язковою.

19. З огляду на викладене, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про задоволення клопотання Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва" про розгляд касаційної скарги у даній справі за відсутності його представника.

20. 15.07.2019 ТОВ "Гуга" подано клопотання про відкладення розгляду даної справи у зв'язку з тим, що представник ТОВ "Гуга" - адвокат Наливайко Д.О. перебуватиме у відрядженні у період з 15.07.2019 по 19.07.2019 та у період з 29.07.2019 по 02.08.2019, на підтвердження зазначених обставин додано копії електронних квитків.

21. В судовому засіданні 17.07.2019 представник Київської міської ради заперечила проти вказаного клопотання; представник позивача покладалася на розсуд суду.

22. Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів Касаційного господарського суду прийшла до висновку про відмову в його задоволенні з огляду на таке.

22.1. Частиною 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Згідно частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

22.2. Відповідно до частини 1 статті 216 Господарського процесуального кодексу України, суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу.

22.3. Згідно частини 2 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:

1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання;

2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;

3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;

4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

22.4 Скаржник не обмежений законом в кількості уповноважених осіб для представництва його інтересів в тому рахунку і в суді касаційної інстанції.

22.5 Неможливість участі у судовому засіданні у зв'язку з відрядженням представника скаржника не може вважатися поважною причиною неявки представника скаржника в судове засідання 17.07.2019 з розгляду касаційної скарги у справі № 910/9110/18, оскільки факт неотримання скаржником кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав (17.05.2019) ухвалу від 15.05.2019 про відкриття касаційного провадження та призначення касаційної скарги до розгляду, для повідомлення скаржника за належною адресою та яка повернулася в суд у зв'язку з її неотриманням адресатом, зумовлений не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу. Крім того, вказана ухвала від 15.05.2019 розміщена в Єдиному державному реєстрі судових рішень, який є загальнодоступним для громадян України.

22.6 З наведеного вбачається, що скаржник мав достатньо часу для забезпечення представництва своїх інтересів в суді касаційної інстанції.

22.7 Тому, суд касаційної інстанції в даному випадку визнає неповажними причини неявки в судове засідання 17.07.2019 з розгляду касаційної скарги у справі № 910/9110/18 уповноваженого представника скаржника.

22.8 З огляду на викладене, у суду відсутні підстави для задоволення вказаного клопотання про відкладення розгляду касаційної скарги.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

23. Комунальним підприємством "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва" подано відзив на касаційну скаргу, в якому останнє просить постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2019 та рішення Господарського суду Київської області від 03.12.2018 у справі № 910/9110/18 залишити в силі, а касаційну скаргу - без задоволення.

24. Представник позивача та представник Київської міської ради в судовому засіданні 17.07.2019 заперечували проти касаційної скарги.

Позиція Верховного Суду

25. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

26. Відповідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

27. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

28. Предметом даного судового розгляду є вимога Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації про виселення ТОВ "Гуга" з цілісного майнового комплексу, розташованого за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Білогородка, вул. Щорса, буд. 98.

29. Згідно з частиною 1 статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

30. Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (ст.ст. 316, 317 ЦК України.

31. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ст. 321 ЦК України).

32. Відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

33. Згідно зі статтею 395 Цивільного кодексу України речовими правами на чуже майно є право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій). Законом можуть бути встановлені інші речові права на чуже майно.

34. Частиною 5 статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

35. Відповідно до рішення Київської міської ради від 02.12.2010 № 284/5096 "Про питання комунальної власності територіальної громади м. Києва" та розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.12.2010 за № 1112 "Про питання організації управління районами в м. Києві" затверджено перелік підприємств, організацій та установ, майно яких передається до сфери управління районних в м. Києві державних адміністрацій.

36. Згідно з п. 9 додатку до рішення Київської міської ради від 02.12.2010 №284/5096 "Про питання комунальної власності територіальної громади м. Києва", цілісний майновий комплекс за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Білогородка, вул. Щорса, буд. 98, передано до управління Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації.

37. Солом'янська районна у м. Києві державна адміністрація забезпечує захист майнових та немайнових прав територіальної громади м. Києва (п. 4.15 Розпорядження № 1112 від 10.12.2010).

38. Отже, як встановлено судами попередніх інстанцій Солом'янська районна в м. Києві державна адміністрація є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

39. Згідно з приписами статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

40. Частиною 1 статті 774 ЦК України встановлено, що передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом.

41. Відповідно до статті 22 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передача цілісних майнових комплексів у суборенду забороняється. Орендар має право передати в суборенду нерухоме та інше окреме індивідуально визначене майно (окремі верстати, обладнання, транспортні засоби, нежилі приміщення тощо), якщо інше не передбачено договором оренди. При цьому строк надання майна у суборенду не може перевищувати терміну дії договору оренди.

42. Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Господарського суду міста Києва від 30.01.2017 у справі № 910/16550/16, яке набрало законної сили, розірвано договір оренди цілісного майнового комплексу від 01.12.2003, укладений між КП "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації та ТОВ "Трансбуд-ХХІ" та зобов'язано ТОВ "Трансбуд-ХХІ" передати Солом'янській районній в м. Києві державній адміністрації по акту прийому-передачі цілісний майновий комплекс, розташований за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Білогородка, вул. Щорса, буд. 98 (а.с. 32-42, 43-52, 53-57).

43. Однією з підстав задоволення вимог у даній справі стало те, що ТОВ "Трансбуд-ХХІ", всупереч умовам договору, передало в тому числі ТОВ "Гуга" в суборенду орендоване майно за відсутності згоди орендодавця.

44. Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Господарського суду міста Києва від 26.10.2016, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.12.2016 у справі № 910/17310/16 визнано недійсним, договір суборенди № 15/11-1 від 01.11.2015, укладений між ТОВ "Трансбуд-ХХІ" та ТОВ "Гуга", щодо передачі в суборенду складського приміщення площею 200,0 кв.м. по вул. Щорса, 98, с. Білогордка, Києво-Святошинський район, Київська обл. (а.с. 68-75, 76-85).

45. Згідно з приписами ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

46. З огляду на викладене суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відсутність у ТОВ "Гуга" права користування частиною цілісного майнового комплексу по вул. Щорса, 98, с. Білогордка, Києво-Святошинський район, Київська обл. та відповідно перебування на його території. Водночас, використання майна без будь-яких договірних відносин порушує інтереси держави в особі Київської міської ради, Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації, Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва" та відповідної територіальної громади, призводить до недоотримання грошових коштів місцевим бюджетом та унеможливлює використання комунального майна на користь територіальної громади м. Києва.

47. Крім того, судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до акту обстеження цілісного майнового комплексу за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Білогородка, вул. Щорса, 98, який було складено 27.09.2018 комісією у складі представників Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації, на території цілісного майнового комплексу здійснюють господарську діяльність ТОВ "Трансбуд-ХХІ", ТОВ "Гуга", ТОВ "Снайт ЛТД", ТОВ "Азарія Трейд ЛТД", ТОВ "Дорос-С", ТОВ "Інтехсервіс" та інші невідомі особи (а.с. 157).

48. Приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

49. Відповідно до статей 76- 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

50. Водночас, відповідачем не обґрунтовано невідповідність вказаного акту обстеження цілісного майнового комплексу від 27.09.2018 вимогам чинного законодавства та відповідно його неналежність як доказу, суди дійшли висновку, що вказаний Акт обстеження від 27.09.2018 є належним та допустимим доказом знаходження відповідача у спірному приміщенні.

51. Відповідно до частини 2 статті 300 ГПК України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

52. На підставі викладеного та враховуючи, що відповідачем не спростовано факту його знаходження та неправомірного здійснення ним господарської діяльності на території спірного цілісного майнового комплексу, що перебуває у комунальній власності територіальної громади Солом'янського району м. Києва, суд касаційної інстанції погоджується з висновками суду апеляційної інстанцій, яким правомірно залишено без змін рішення суду першої інстанції про задоволення позовної вимоги про виселення ТОВ "Гуга" з цілісного майнового комплексу, розташованого за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Білогородка, вул. Щорса, буд. 98.

53. Щодо доводу касаційної скарги, а саме, посилання ТОВ "Гуга" на акт приймання-передачі нежитлових (складських) приміщень загальною площею 200 м2, які розташовані за адресою: Київська обл., Києва-Святошинський район, с. Білогородка, вул. Щорса, 98, підписаний відповідачем та ТОВ "Трансбуд-ХХІ" 02.07.2018 та аргументи про те, що судом апеляційної інстанції не надано належну оцінку вказаним обставинам, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі верховного суду зазначає наступне.

53.1. Щодо вказаного акту приймання-передачі від 02.07.2018, суд апеляційної інстанції зазначив, що на момент підписання цього акту, правовідносин щодо оренди/суборенди між сторонами-підписантами цього акту, в силу положень частини 1 статті 236 ЦК України (правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення) не існувало і у ТОВ "Гуга" були відсутні правові підстави для передачі на користь ТОВ "Трансбуд ХХІ", як орендаря зазначеного у Акті від 02.07.2018 майна. Доказів уповноваження наймодавцем ТОВ "Трансбуд ХХІ" на отримання майна від осіб, які користувались ним на підставі договорів, визнаних в подальшому недійсними у судовому порядку - матеріали справи не містять. Відтак, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вказаний акт нє належним доказом звільнення відповідачем приміщень загальною площею 200 м.кв, які розташовані у складі спірного цілісного майнового комплексу.

53.2. Отже, суд апеляційної інстанції дав належну правову оцінку вказаному акту приймання-передачі від 02.07.2018, відтак, довід касаційної скарги (п.15.2. постанови) не відповідає встановленим фактичним обставинам та є необгрунтованим.

54. Інші доводи касаційної скарги ТОВ "Гуга" зводяться до переоцінки доказів у справі, що з огляду на імперативні приписи статті 300 Господарського процесуального кодексу України виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, які обмежуються виключно перевіркою дотримання судами норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи.

55. Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

56. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Росії") щодо реалізації права на справедливий суд (пункту 1 статті 6 Конвенції): "одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру".

57. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, позиція суду касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

58. У справі, що розглядається, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованого та правомірного висновку суду апеляційної інстанцій.

59. Відповідно статті 309 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

60. Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

61. Оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції таким вимогам закону відповідає.

62. Рішення суду має прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.