1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Промелектроніка" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Завод 410-ЦА" про стягнення 390 192,00 грн., з яких: 239.952,00 грн. за продаж датчиків УА-51Б-4 у кількості 2 шт., УА-51Б-3 у кількості 2 шт. та 150 240,00 грн. за продаж гідронасосів 623 АНМ у кількості 4 шт.

2. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на несплату відповідачем поставленого позивачем за Договором купівлі-продажу № УМТЗ-18-96/7 від 14.03.18. товару, зазначаючи, що відповідач неправомірно відмовився від прийняття такого товару шляхом складання акту рекламації № 03606 від 14.05.18.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.10.2018 залишеним без змін постановою північного апеляційного господарського суду від 28.02.2019 у справі №910/9252/18 позов задоволено повністю. Стягнуто з Відповідача на користь Позивача 239952,00 грн. заборгованості за датчики УА-51Б-4 у кількості 2 шт., УА-51Б-3 у кількості 2 шт. та 150240,00 грн. заборгованості за гідронасоси 623 АНМ у кількості 4 шт., а також 5852,88 грн. судового збору.

4. Судові рішення мотивовані тим, що позивачем належними та допустимими доказами підтверджено не виконанням Відповідачем умов договору в частині оплати отриманого товару.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу

5. Відповідач звернувся до Верховного суду з касаційною скаргою рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2018 та на постанову північного апеляційного господарського суду від 28.02.2019 у даній справі з проханням їх скасувати та передати справу на новий розгляд до місцевого господарського суду..

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

6. Відповідач доводить, що судами попередніх інстанцій не враховано, що у Відповідача існує система вхідного контролю, за результатами якої товар потрапляє на склад Відповідача. Оскільки товар Позивача не пройшов вхідного контролю Відповідача він не був направлений на склад Відповідача (отже право власності на цей товар відповідно до п.5.6. договору до Відповідача не перейшло), при цьому товар був повернутий Позивачу.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

7. Позивачем подано відзив на касаційну скаргу з проханням залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

8. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 15.04.2019 на розгляд Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Жукова С.В. - головуючого, Білоуса В.В., Ткаченко Н.Г., - передано касаційну скаргу відповідача.

8.1. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.04.2019 відкрито касаційне провадження у справі №910/9252/18 за касаційною скаргою Державного підприємства "Завод 410-ЦА" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.02.2019 у вказаній справі.

Призначено до розгляду касаційну скаргу Державного підприємства "Завод 410-ЦА" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.02.2019 у справі №910/9252/18 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

9. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з такого.

10. Відповідно ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

11. Згідно з частиною 4 статті 301 Господарського процесуального кодексу України у чинній редакції перегляд рішень суду першої інстанції та постанов апеляційної інстанції у справах, ціна позову в яких не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, здійснюється без повідомлення учасників справи, крім справ, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного провадження.

12. Відповідно до пункту 13 статті 8 Господарського процесуального кодексу України у чинній редакції розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

13. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

14. Під час розгляду справи судами попередніх інстанцій встановлені наступні фактичні обставини:

14.1. Між Позивачем та Відповідачем 14.03.2018 був укладений договір №УМТЗ-18-96/7 купівлі-продажу, за умовами якого Позивач зобов`язався протягом строку дії договору поставити Відповідачу товари, зазначені в п.1.3 договору, а Відповідач прийняти і оплатити такі товари.

14.2. Згідно з п.1.2. договору поставка товарів здійснюється окремими партіями згідно з заявкою Відповідача, переданою факсимільним зв`язком або електронною поштою у рамках Специфікацій, які є невід`ємною частиною договору.

14.3. Згідно з п.1.3, 1.4 договору найменування товару: комплектуючі для випробування паливного колектора ТРД РУ 19А-300. Код ДК 021:2015-34731600-6. Номенклатурний перелік, асортимент, кількість товарів та ціна, які поставляються за цим договором, передбачені у Специфікаціях (додатках), що є невід`ємною частиною договору.

14.4. Згідно з п.2.1. договору Позивач повинен поставити Відповідачу товари, якість яких відповідає технічним умовам (ТУ) заводу виробника, відповідним ГОСТам, характеристикам та вимогам державних стандартів, встановленим для цієї групи товарів.

14.5. Відповідно до п.2.5. договору у випадку виявлення невідповідності товарів при прийманні або в період гарантійного строку вимогам, передбаченим п.2.1 договору, або поставки не укомплектованих товарів Відповідач направляє повідомлення Позивачу про направлення уповноваженого представника для складання Акту рекламації. Позивач зобов`язаний направити свого уповноваженого представника протягом трьох робочих днів з моменту отримання повідомлення.

14.6. Згідно з п.2.6 договору Позивач у строк 14 днів з моменту підписання Акта рекламації за власний рахунок здійснює заміну товарів, по яким складений Акт рекламації. Витрати, пов`язані з заміною товарів несе Позивач.

14.7. Відповідно до п.5.1.-5.4. договору строк поставки партії товару буде вказано в кожній Специфікації окремо. Місце поставки (передачі) партії товарів буде вказано в кожній Специфікації окремо. Умови поставки товарів буде вказано в кожній Специфікації окремо. Поставка товарів здійснюється окремими партіями згідно з заявкою Відповідача, переданою факсимільним зв`язком, або електронною поштою у рамках Специфікацій, яка є невід`ємною частиною цього договору.

14.8. Відповідно до п.5.5 договору Позивач здійснює поставку кожної партії товару з додаванням необхідної документації на товар (податкова накладна, видаткова накладна, паспорт (сертифікат) якості виробника на товар).

14.9. Згідно з п.5.6 договору сторонами погоджено, що право власності на товар, а також ризики випадкової втрати або пошкодження товару переходить від Позивача до Відповідача в момент передачі товару на склад Відповідача з підписанням відповідних супровідних документів.

14.10. Відповідно до п.5.7. договору приймання товару по кількості та якості проводиться Відповідачем відповідно до Інструкції №П-6 від 15.06.1965 "О порядке приемки продукции производственно-технического назначения и товаров народного потребления по количеству" та Інструкції №П-7 від 25.04.1966 "О порядке приемки продукции производственно-технического назначения и товаров народного потребления по качеству", затверджених Держарбітражем з наступними змінами та доповненнями.

14.11. Додатковою угодою №1 від 18.04.18. до договору сторонами погоджено Специфікацію №2, згідно умов якої поставці підлягають:

- РГК 1:1 623АНМ у кількості 4 шт. загальною вартістю 125200,00 грн. без ПДВ;

- датчик УА-51Б-3 у кількості 2 шт. загальною вартістю 99980,00 грн. без ПДВ;

датчик УА-51Б-4 у кількості 2 шт., загальною вартістю 99980,00 грн. без ПДВ.

Сума по Специфікації №2 становить 390.192,00 грн. з ПДВ.

Умови оплати: 100% оплата проводиться після поставки та проходження вхідного контролю на ДП "Завод 410 ЦА", з відстрочкою платежу 10 банківських днів. Місце поставки: м. Київ, пров. В`ячеслава Чорновола 54А.

14.12. На виконання умов договору 25.04.2018 Відповідач надіслав Позивачу заявку на відвантаження датчиків УА-51Б-3 у кількості 2 шт. та датчиків УА-51Б-4 у кількості 2 шт.

14.13. Відповідач 15.05.2018 надіслав Позивачу заявку на відвантаження РГК 623АНМ 1:1 або насос 623 АНМ у кількості 4 шт.

14.14. На виконання умов укладеного договору Позивач поставив Відповідачу товар, що підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними:

- №РН-0000784 від 04.05.2018 про отримання Відповідачем датчик УА-51Б-3 у кількості 2 шт.; датчик УА-51Б-4 у кількості 2 шт., загальною вартістю 239952,00 грн;

- №РН-0000941 від 30.05.18 про отримання Відповідачем РГК 1:1 623АНМ у кількості 4 загальною вартістю 150240,00 грн.

14.15. Після отримання товару Відповідачем були складені звіти про невідповідність при прийомці.

Відповідно до звіту №036С64/18 від 14.05.2018 датчики УА-51Б-3 та датчики УА-51Б-4 не підлягають встановленню на літак "АН-32".

Згідно з звітом №044С63/18 від 08.06.2018 порушені умови договору, замість РГК - 623АНМ (1:1) поставлений гідронасос 623 АНМ.

Вказані звіти складені та підписані двома працівниками Відповідача.

14.16. При цьому представник Позивача для участі у прийомці не викликався. Умови п.2.5., 5.7. договору при прийомці отриманого товару за кількістю та якістю Відповідачем дотримані не були.

15. За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

16. За приписами ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договору.

17. Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

18. Відповідно до ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

19. За своїм змістом та правовою природою Договір є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264- 271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить Договору, до вказаних правочинів також застосовуються норми Цивільного кодексу України (435-15) , які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України (435-15) ).

20. Згідно з ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

21. У відповідності до ст. 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

22. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов`язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві.

23. Статтею 688 Цивільного кодексу України на покупця покладено обов`язок повідомити продавця про порушення умов договору щодо кількості, асортименту, якості, комплектності товару в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.

24. Пунктом 5.6 Договору сторонами погоджено, що право власності на товар, а також ризики випадкової втрати або пошкодження товару переходить від Продавця до Покупця в момент передачі товару на склад покупця з підписанням відповідних супровідних документів.

25. Після отримання товару за Специфікацією № 2 між сторонами без зауважень чи заперечень було підписано дві видаткові накладні:

- № РН-0000784 від 04.05.18. про отримання відповідачем датчик УА-51Б-3 у кількості 2 шт.; датчик УА-51Б-4 у кількості 2 шт., загальною вартістю 239.952,00 грн.

- № РН-0000941 від 30.05.18. про отримання відповідачем РГК 1:1 623АНМ у кількості 4 загальною вартістю 150.240,00 грн.

26. У випадку виявлення невідповідності товарів при прийманні або в період гарантійного строку вимогам, передбаченим п. 2.1 Договору (Продавець повинен поставити Покупцю товари, якість яких відповідає технічним умовам (ТУ) заводу виробника, відповідним ГОСТам, характеристикам та вимогам державних стандартів, встановленим для цієї групи товарів), або поставки не укомплектованих товарів Покупець направляє повідомлення Продавцю про направлення уповноваженого представника для складання Акту рекламації. Продавець зобов`язаний направити свого уповноваженого представника протягом трьох робочих днів з моменту отримання повідомлення (п. 2.5 Договору).

27. Положеннями п. 2.6 Договору унормовано, що Продавець у строк 14 днів з моменту підписання Акта рекламації за власний рахунок здійснює заміну товарів, по яким складений Акт рекламації. Витрати, пов`язані з заміною товарів несе Продавець.

28. Судами встановлено, що Відповідач не заперечує, що акт рекламації ним складено не було, як і не було викликано для складання такого акту представника позивача, натомість, відповідач наголошує, що ним було складено "Звіти про невідповідність при прийманні", датовані 14.05.2018 та 08.06.2018, які, за твердженням відповідача, є оформленням процедури внутрішнього контролю.

29. Апеляційний господарський суд відхиляючи доводи Відповідача про те, що у останнього існує система вхідного контролю, за результатами якої товар потрапляє на склад Відповідача, відтак, оскільки товар Позивача не пройшов вхідного контролю Відповідача він не був направлений на склад Відповідача (отже право власності на цей товар відповідно до п.5.6. договору до Відповідача не перейшло), а був повернутий Позивачу, виходив з того, що:

-відповідно до п.5.6 договору право власності на товар переходить від Позивача до Відповідача в момент передачі товару на склад Відповідача з підписанням відповідних супровідних документів.

-Згідно з Специфікацією №2 до договору: місце поставки: м. Київ, пров. В`ячеслава Чорновола, 54А; умови поставки є CPT "Нова пошта" за рахунок Позивача, згідно з Incoterms 2010.

Судом другої інстанції встановлено, що саме за адресою м. Київ, пров. В`ячеслава Чорновола, 54А знаходиться відділення №9 "Нової пошти", де Відповідач отримав товар, переданий Позивачем, та підписав вказані вище видаткові накладні про отримання товару.

30. Враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновків, що під складом Відповідача Сторони узгодили CPT "Нова пошта", місце поставки: м. Київ, пров. В`ячеслава Чорновола, 54А, отже, Відповідач отримав та набув право власності на товар, надісланий йому Позивачем за договором.

31. Апеляційний господарський суд відхиляючи доводи Відповідача щодо прийняття товару відповідно до внутрішнього вхідного контролю, виходив з того, що відповідно до Специфікації №2 до договору: умови оплати: 100% оплата проводиться після поставки та проходження вхідного контролю на ДП "Завод 410 ЦА", з відстрочкою платежу 10 банківських днів;

-у п.5.7. договору Сторони домовились, що приймання товару по кількості та якості буде проводитись відповідно до Інструкції №П-6 від 15.06.1965 "О порядке приемки продукции производственно-технического назначения и товаров народного потребления по количеству" та Інструкції №П-7 від 25.04.1966 "О порядке приемки продукции производственно-технического назначения и товаров народного потребления по качеству".

- п.2.5. договору Сторони домовились, що у випадку виявлення невідповідності товарів при прийманні вимогам, передбаченим п.2.1 договору, Відповідач направляє повідомлення Позивачу про направлення уповноваженого представника для складання Акту рекламації.

32. Врахувавши наведене, апеляційний суд дійшов висновків про те, що вхідний контроль, який передбачений умовами Специфікації №2, мав здійснюватись Відповідачем за правилами, встановленими п.2.5. та 5.6. укладеного договору, проте, вказаних умов договору Відповідачем дотримано не було, останній не повідомляв Позивача про порушення при поставці товару, на прийомку товару його не викликав.

33. За встановлених обставин, Верховний Суд погоджується з висновками судів, що подані Відповідачем звіти про невідповідність при прийомці складені одноособово Відповідачем з порушенням п.2.5. та 5.6. укладеного Сторонами договору, не доводять невідповідність поставленого Позивачем товару умовам договору.

34. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

35. У даній справі Верховний Суд дійшов висновку, що судами попередніх інстанцій, у даному випадку, було надано скаржникові вичерпну відповідь на всі істотні питання та вірно встановлено, що жодних заперечень з приводу отримання товару, його якості, кількості, в порядку, визначеному Договором, відповідачем суду не надано.

36. Аргументи касаційної скарги щодо порушення судами норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження в ході касаційного розгляду, повторюють доводи апеляційної скарги та спрямовані на переоцінку доказів у даній справі, що виходить за межі компетенції суду касаційної інстанції.

37. Відповідно до статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

38. Суд також звертається до усталеної практики Європейського суду з прав людини (п. 40 рішення у справі "Пономарьов проти України", mutatis mutandis п. 52 рішення у справі "Рябих проти Росії"), який наголошує, що повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру.

39. За таких обставин та з урахуванням меж розгляду справи в суді касаційної інстанції, в порядку ст. 300 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржувані судові рішення підлягають залишенню без змін, як такі, що прийняті з додержанням норм матеріального і процесуального права.