розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.03.2019 та рішення Господарського суду Запорізької області від 30.11.2018 у справі

за позовом Акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк" до Відділу урядового фельд`єгерського зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в м. Запоріжжя, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Державна казначейська служба України, за участю Військової прокуратури Запорізького гарнізону Південного регіону України, про стягнення 1 261 015,96 грн,

за участю представників:

позивача - Максименко В.О. (адвокат);

відповідача - Гончаренко Є.В. (дов. від 27.06.2019 № 63/10-2400), Ільченко І.В. (дов. від 27.06.2019 № 63/10-2397);

третьої особи - не з`явилися;

прокуратури - Голуб Є.В.

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. У грудні 2016 року Публічне акціонерне товариство "Креді Агріколь Банк" (далі - ПАТ "Креді Агріколь Банк") звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом до Відділу урядового фельд`єгерського зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в м. Запоріжжя (далі - Відділ урядового фельд`єгерського зв`язку), третя особа - Державна казначейська служба України, за участю Військової прокуратури Запорізького гарнізону Південного регіону України (далі - прокуратура) в якому просило стягнути з відповідача 1 261 015,96 грн збитків.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані втратою відповідачем цінного відправлення переданого йому ПАТ "Креді Агріколь Банк" на підставі договору від 05.03.2014 № 154/14, укладеного між ПАТ "Креді Агріколь Банк" і Відділом урядового фельд`єгерського зв`язку (далі - договір № 154/14), в зв`язку з чим відповідач зобов`язаний відшкодувати позивачу вартість цього відправлення.

2. Фактичні обставини справи, встановлені судами

2.1. 05.03.2014 між Відділ урядового фельд`єгерського зв`язку (виконавець) та ПАТ "Креді Агріколь Банк" (замовник) укладено договір № 154/14, за умовами якого виконавець організує і забезпечує доставку цінних відправлень замовника на умовах, указаних у договорі. Конфіденційність та збереження доставки гарантується виконавцем.

2.2. Згідно з пунктом 2.4 договору № 154/14 строк доставки відправлень по території України від замовника до одержувача встановлюється в 3 доби (не враховуючи день приймання відправлення виконавцем, а також вихідні і святкові дні).

2.3. За умовами пунктів 3.1, 3.2, 3.3 договору № 154/14 виконавець приймає для доставки відправлення граничних розміром: посилки - 20х30х40 (см), вагою до 10 кг, пакети - 5х25х35 (см), вагою до 2 кг. На відправлення, які передаються виконавцю, замовник виписує три примірники реєстру встановленої форми. Перший та другий примірники реєстру подаються разом з відправленнями виконавцю, а третій з підписом і печаткою виконавця залишається у замовника. Упаковка відправлень повинна забезпечувати збереження вкладеного і виключати доступ до нього.

2.4. Відповідно до пункту 3.5 договору пересилці не підлягають відправлення на адресу іноземних фірм і фізичних осіб, а також предмети і речовини, заборонені для пересилання відповідно до законодавства України.

2.5. Виконавець зобов`язаний доставити відправлення замовника до пункту призначення в строк, передбачений пунктом 2.4. цього договору. Під час доставки відправлень замовника забезпечити їх збереження та конфіденційність. Виконавець має право у присутності представника замовника і представника компетентних органів провести перевірку вкладеного відправлення у випадках, передбачених чинним законодавством (пункти 5.1.2., 5.1.3., 5.3.3 договору № 154/14).

2.6. 14.11.2016 Центром супроводу та підтримки ПАТ "Креді Агріколь Банк" оформлено заявку № 192 на підкріплення готівки з операційної каси ГО до Центрального відділення ПАТ "Креді Агріколь Банк" м. Запоріжжя в іноземній валюті з проханням забезпечити 15.11.2016 підкріплення готівки в іноземній валюті в сумі: 40 000 доларів США, 600 000 російський рублів, через інкасаторів фельд`єгерської служби. Адреса отримувача: Центральне відділення ПАТ "Креді Агріколь Банк" м. Запоріжжя: м. Запоріжжя, пр. Соборний, 92.

2.7. 14.11.2016 співробітниками ПАТ "Креді Агріколь Банк" оформлено опис № 1 валютних цінностей, вкладених в інкасаторську сумку (мішок), а саме: 40 000 доларів США та 600 000 російських рублів, що становить 1 261 015,96 грн.

2.8. Згідно з реєстром № 1 на кореспонденцію, що направляється через Державну фельд`єгерську службу України на підставі договору № 154/14 відправник - ПАТ "Креді Агріколь Банк", м. Київ, отримувач - Центральне відділення ПАТ "Креді Агріколь банк" м. Запоріжжя, експедитором-прийомщиком було прийнято відправлення загальною сумою 1 261 015,96 грн. В реєстрі відправником, із засвідченням підписом відповідальної особи, зазначено, що заборонених до пересилки вкладень немає.

2.9. У прибутково-видаткових касових ордерах від 15.11.2016 №№ 2, 3 зазначено про передачу 40 000 доларів США та 600 000 російських рублів відповідно, на підкріплення іноземної валюти відділення ПАТ "Креді Агріколь Банк" у м. Запоріжжя згідно опису № 1 від 14.11.2016, реєстру № 1 від 15.11.2016 і заявки № 192 від 14.11.2016, через фельд`єгеря ОСОБА_1 .

2.10. Згідно з маршрутною відомістю урядового фельд`єгерського зв`язку від 15.11.2016 № 10 фельд`єгерами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 прийнято 8 відправлень для доставки з м. Київ у м. Запоріжжя. За описом № 2 кореспонденції, що направлена по міжміському (дипкур`єрському) маршруту в м. Запоріжжя від 15.11.2016 фельд`єгерським зв`язком прийнято до перевезення 11 відправлень, в тому числі відправлення ПАТ "Креді Агріколь Банк" - 1 261 015,96 грн.

2.11. Відповідач стверджує, що зазначене цінне відправлення адресату доставлено не було у зв`язку із його викраденням. Згідно протоколу прийняття усної заяви про вчинене кримінальне правопорушення, 16.11.2016 офіцери фельд`єгерського зв`язку ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які здійснювали перевезення цінного відправлення в пасажирському поїзді "Київ-Запоріжжя" звернулися до слідчого СВ ВП на станції № 1 ДВП ГУ Національної поліції України в Дніпропетровській області із усними заявами про вчинене кримінальне правопорушення, а саме: напад невідомого чоловіка в масці, який із погрозою застосування вогнепальної зброї змусив передати йому валізу з грошовими коштами, які знаходилися під охороною під час виконання службових обов`язків. Головним управлінням Національної поліції в Дніпропетровській області відкрито кримінальне провадження № 12016042010000292, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.11.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 187 Кримінального кодексу України (далі - КК України (2341-14) ). 27.12.2016 з кримінального провадження № 12016042010000292 в окреме провадження № 42016040010000340 виділено матеріали за ознаками частини 5 статті 185 КК України за фактом крадіжки майна в особливо великих розмірах.

Військовою прокуратурою Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України було відкрито кримінальне провадження № 42016040010000298, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.11.2016 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 185, частиною 2 статті 418 КК України за фактом таємного викрадення грошових коштів на загальну суму 29 714 387,24 грн та банківського металу (золото 959 ХAU) загальною вагою 1 295 грам, під час перевезення пасажирським поїздом за маршрутом "Київ-Запоріжжя". Зазначене кримінальне провадження відкрито відносно двох вищевказаних фельд`єгерів (співробітників) відповідача.

3. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3.1. Спір розглядався судами неодноразово.

3.2. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 30.11.2018 (колегія суддів: Боєва О.С., Азізбекян Т.А., Корсун В.Л.), залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 25.03.2019 (колегія суддів: Широбокова Л.П., Кузнецова І.Л., Орєшкіна Е.В.), у задоволенні позову відмовлено.

Рішення мотивовані тим, що позивачем не дотримано вимоги Інструкції з організації перевезення валютних цінностей та інкасації коштів в установах банків України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 14.02.2007 № 45 та порушено норми Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 (270-2009-п) ; у позивача були відсутні правові підстави для передачі відповідачу відправлення, вмістом якого були валютні цінності. Також позивачем не надано суду належних доказів на підтвердження вчинення відповідачем протиправних дій під час виконання умов договору № 154/14, та доказів наявності вини відповідача у втраті цінностей, а також не доведено наявності причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідача та заподіянням збитків.

4. Короткий зміст доводів та вимог касаційної скарги

4.1. У касаційній скарзі ПАТ "Креді Агріколь Банк" посилається на порушення судами попередніх інстанцій положень статей 614, 627 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ), статей 1, 2 Закону України "Про поштовий зв`язок", пункту 1 Правил надання поштових послуг, статті 14, пункту 4 частини 1 статті 15 Закону України "Про Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації України", у зв`язку з чим просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову. Також скаржник наголошує на неврахуванні судами під час нового розгляду справи вказівок, що містяться у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.05.2018 щодо необхідності встановлення наявності усіх елементів складу цивільного правопорушення.

5. Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

5.1. У відзиві на касаційну скаргу Відділ урядового фельд`єгерського зв`язку зазначає, що на його діяльність поширюються положення Закону України "Про поштовий зв`язок" (2759-14) ; постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку" (270-2009-п) заборонено пересилання валюти; позивачем не доведено наявності усіх елементів складу цивільного правопорушення, необхідних для стягнення збитків, у зв`язку з чим просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

5.2. Відзиви на касаційну скаргу від інших учасників до Верховного Суду не надходили.

6. Позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

6.1. Відповідно до частин 1, 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

6.2. Переглянувши судові рішення у касаційному порядку на підставі встановлених фактичних обставин справи, враховуючи визначені ГПК (1798-12) України межі перегляду, суд касаційної інстанції виходить із такого.

6.3. Предметом даного спору є питання наявності цивільно-правової відповідальності Відділу урядового фельд`єгерського зв`язку у вигляді відшкодування збитків, у зв`язку з порушенням останнім умов договору № 154/14 шляхом невиконання обов`язку із доставки відправлення, яке заборонено до пересилання без дотримання законодавчо встановленої процедури.

6.4. Приписами статті 22 ЦК України встановлено, що збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

6.5. Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено; під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (стаття 224 Господарського кодексу України; далі - ГК України (436-15) ).

6.6. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила правопорушення, в силу частини першої статті 225 ГК України включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Для застосування такого заходу відповідальності, як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: порушення зобов`язання; збитки; причинний зв`язок між порушенням зобов`язання та збитками; вина. У разі відсутності, хоча б одного з цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не наступає.

6.7. Відповідно до статті 1 Закону України "Про поштовий зв`язок" поштовий зв`язок спеціального призначення - складова частина поштового зв`язку України, призначена для надання послуг поштового зв`язку окремим категоріям користувачів.

6.8. Статтею 2 Закону України "Про поштовий зв`язок" визначено, що відносини у сфері надання послуг поштового зв`язку регулюються Конституцією України (254к/96-ВР) , цим та іншими законами України і прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами. Діяльність у сфері надання послуг поштового зв`язку спеціального призначення (фельд`єгерського і спеціального зв`язку) провадиться відповідно до законодавства України.

6.9. Приписами статті 5 Закону України "Про Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації України" встановлено, що до загальної структури державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України входить, зокрема, головне управління та підрозділи урядового фельд`єгерського зв`язку.

6.10. Таким чином, фельд`єгерський зв`язок входить до системи поштового зв`язку України та регулюється Законом України "Про поштовий зв`язок" (2759-14) , з урахуванням особливостей, передбачених нормами спеціального закону, зокрема, Закону України "Про Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації України" (3475-15) .

6.11. Положеннями статті 14 Закону України "Про поштовий зв`язок" встановлено, що забороняються до пересилання у поштових відправленнях вкладення, які можуть становити загрозу життю та здоров`ю людей, призводити до знищення чи псування (пошкодження) інших поштових відправлень та поштового обладнання. Перелік вкладень, заборонених до пересилання у поштових відправленнях, порядок їх вилучення із поштових відправлень та розпорядження ними визначаються Кабінетом Міністрів України.

6.12. Відповідно до пункту 32 постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку" (270-2009-п) у внутрішніх поштових відправленнях забороняється пересилати, зокрема національну валюту (крім нумізматичних монет та їх колекцій), іноземну валюту.

6.13. Згідно з пунктом 7.1.1 договору № 154/14 виконавець несе цивільно-правову відповідальність за прийняті від замовника відправлення тільки у межах оголошеної цінності за рішенням суду за умови оформленого відповідно до чинного законодавства документального підтвердження вмісту вкладеного та суми нестачі.

6.14. В свою чергу, пунктом 6.1.4. договору № 154/14 обумовлено, що виконавець не несе відповідальність за вміст відправлення.

6.15. Тобто, пересилання грошових коштів фельд`єгерським зв`язком, шляхом їх вкладення у цінні відправлення, було прямо заборонено Законом України "Про поштовий зв`язок" (2759-14) та умовами, укладеного між сторонами договору.

6.16. Крім того, Верховний Суд зазначає, що законодавством передбачений спеціальний порядок перевезення валютних цінностей у банківських установах в Україні, зокрема:

- Інструкцією з організації інкасації коштів та перевезення валютних цінностей у банківських установах в Україні, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 14.02.2007 № 45 (чинною на час перевезення цінного відправлення відповідачем), передбачено спеціальний порядок вивезення готівки, який визначає відповідні заходи щодо збереження вмісту мішків із готівкою та іншими цінностями та передбачає складання відповідних документів на різних етапах здійснення переміщення цінностей;

- Постановою Національного Банку України від 20.10.2004 № 495 "Про затвердження Інструкції з бухгалтерського обліку операцій з готівковими коштами та банківськими металами в банках України" (z1425-04) , у якій врегульовано порядок відображення в бухгалтерському обліку банками України типових операцій з готівкою в національній та іноземній валютах під час здійснення касових операцій з приймання та видачі готівки клієнтам, операцій з інкасації готівки, підкріплення банків готівкою національної валюти, під час передавання готівки між банками та інше;

- Постановою Національного Банку України від 01.06.2011 № 174 "Про затвердження Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні" (z0790-11) (чинною на час перевезення цінного відправлення відповідачем), зокрема, розділом ІІ, яким визначено загальний порядок забезпечення банків готівкою, та пункт 3 цього розділу, яким встановлено порядок передавання готівки банками своїм філіям (відділенням), а також іншим банкам.

6.17. Натомість судами встановлено, що всупереч передбаченої процедури, позивач передав відповідачу цінне відправлення на підставі реєстру відправлень, чим засвідчив факт передачі останнього відповідачу. Зі змісту реєстру вбачається, що ПАТ "Креді Агріколь Банк" передав представнику Державної фельд`єгерської служби відправлення оголошеною цінністю 1 261 015,96 грн та зазначив про відсутність заборонених до пересилки вкладень.

6.18. Отже, вкладаючи у відправлення готівкові кошти, позивач мав усвідомлювати, що він порушує укладений між сторонами договір № 154/14 та законодавчо встановлену процедуру перевезення валютних цінностей та відповідно мав передбачати очікувані ризики такого порушення.

6.19. Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження правил надання послуг поштового зв`язку" від 05.03.2009 № 270 (270-2009-п) встановлено, що у разі виявлення у внутрішніх поштових відправленнях предметів і речовин, які заборонені для пересилання, оператор поштового зв`язку повертає їх відправнику або вживає заходів до їх вилучення в установленому порядку.

6.20. Враховуючи вищенаведене, перевезення грошових коштів в обхід спеціальної процедури є порушенням правил надання послуг поштового зв`язку. В той же час, у випадку виявлення у внутрішніх поштових відправленнях предметів і речовин, які заборонені для пересилання, останні підлягають поверненню відправнику або вилученню у вставленому законом порядку.

6.21. З вищенаведеного можна зробити висновок, що ПАТ "Креді Агріколь Банк" намагався в обхід законодавчо встановленої процедури переслати грошові кошти способом, який прямо заборонений нормами чинного законодавства.

Аналогічну правову позицію наведено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.03.2019 у справі № 910/2738/17 і колегія суддів не вбачає підстав для відступу від неї.

6.22. Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини 1 статті 3 ЦК України). Отже, дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними.

6.23. Згідно зі статтею 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.

Із зазначеної норми права слідує, що дії особи, які полягають у реалізації такою особою свого права, однак вчиняються з порушенням своїх зобов`язань, які виникають з цих правовідносин, є формою зловживання правом.

6.24. Відповідно до частини 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Разом з тим відповідно до частини 3 статті 16 ЦК України суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п`ятої статті 13 цього Кодексу, зокрема, відмовити у захисті права, яким особа зловжила.

6.25. Враховуючи вищевикладене, таке право особи як відшкодування збитків, у зв`язку з невиконанням або неналежним виконанням іншою стороною свого договірного зобов`язання, має ставитися у пряму залежність від добросовісності виконання другою стороною положень цього договору, в даному випадку, пасивного обов`язку щодо утримання від пересилання фельд`єгерським зв`язком грошових коштів без дотримання встановленої законом процедури.

6.26. Тобто, при встановленні наявності підстав реалізації стороною свого права на відшкодування збитків, у зв`язку з невиконанням іншою стороною умов договору, суд враховує також добросовісність виконання іншою стороною покладених на неї договором обов`язків. У даному випадку відсутній прямий причинно-наслідковий зв`язок між діями відповідача та завданими позивачу збитками, тобто відсутні всі складові цивільного правопорушення для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків, що не дає підстав кваліфікувати поведінку відповідача як правопорушення та, відповідно, не може бути підставою для застосування до нього відповідальності у вигляді збитків.

6.27. Намагання позивача пересилати грошові кошти способом, який прямо заборонений законом, є формою зловживання правом та не підлягає судовому захисту.

6.28. З огляду на викладене та встановлені судами обставини, колегія суддів вважає правомірною відмову судів попередніх інстанцій у захисті прав позивача шляхом стягнення збитків, з підстав порушення відповідачем умов договору № 154/14, у зв`язку з відсутністю всіх складових цивільного правопорушення необхідних для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків.

6.29. При цьому колегія суддів враховує, що порушення ПАТ "Креді Агріколь Банк" порядку пересилання грошових коштів є його власним ризиком, оскільки він є професійним учасником банківського ринку, який знав і не міг не знати про спеціальний передбачений законом порядок перевезення валютних цінностей у банківських установах в Україні.

7. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

7.1. Відповідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оскаржувані судові рішення зазначеним вимогам відповідають.

7.2. Згідно із статтею 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

7.3. Доводи касаційної скарги ПАТ "Креді Агріколь Банк" про те, що відповідач не є оператором поштового зв`язку спростовуються положеннями статті 2 Закону України "Про поштовий зв`язок", згідно якої діяльність у сфері надання послуг поштового зв`язку спеціального призначення (фельд`єгерського і спеціального зв`язку) провадиться відповідно до законодавства України, а також положеннями статті 5 Закону України "Про Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації України", у відповідності з якою до загальної структури державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України входить, зокрема, головне управління та підрозділи урядового фельд`єгерського зв`язку.

Крім того, безпідставними є твердження скаржника про неврахування судами під час нового розгляду справи вказівок, що містяться у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.05.2018 щодо необхідності встановлення наявності усіх елементів складу цивільного правопорушення, оскільки саме відсутність усіх складових цивільного правопорушення, необхідних для стягнення збитків, стала підставною для відмови в позові.

7.4. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України", "Рябих проти Російської Федерації", "Нєлюбін проти Російської Федерації") повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок і недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.