ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 липня 2019 року
м. Київ
Справа № 922/1899/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В.- головуючого, Мачульського Г. М., Кушніра І. В.
за участю секретаря судового засідання - Астапової Ю. В.,
розглянувши касаційну скаргу Юридично-комерційної приватної фірми "Центр сприяння розвитку сільського господарства регіону" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 05.03.2019 та рішення Господарського суду Харківської області від 26.11.2018 у справі
за позовом Харківської районної державної адміністрації Харківської області до Юридично-комерційної приватної фірми "Центр сприяння розвитку сільського господарства регіону", за участю третіх осіб на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: 1. Харківської обласної державної адміністрації, 2. Харківського обласного управління водних ресурсів, 3. Державної екологічної інспекції у Харківській області, 4. Тернівської сільської ради Харківського району Харківської області, 5. Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, 6. Управління Державного агентства рибного господарства у Харківській області, за участю Харківської місцевої прокуратури № 6, про розірвання договору та повернення ділянки,
за участю представників:
позивача - не з`явилися,
відповідача - не з`явилися,
третьої особи-1 - не з`явилися,
третьої особи-2 - не з`явилися,
третьої особи-3 - не з`явилися,
третьої особи-4 - не з`явилися,
третьої особи-5 - не з`явилися,
третьої особи-6 - не з`явилися,
Генеральної прокуратури України - Збарих С.М., прокурор,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Харківська районна державна адміністрація Харківської області (далі - Харківська РДА) звернулася до Господарського суду Харківської області з позовом до Юридично-комерційної приватної фірми "Центр сприяння розвитку сільського господарства регіону" (далі - ЮКПФ "ЦСРСГР") про:
- розірвання договору оренди земельної ділянки, укладеного між Харківською РДА та ЮКПФ "ЦСРСГР", зареєстрованого в Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр Державного земельного кадастру при Держкомземі України" (далі - Харківська РФ ДП "Центр ДЗК") від 11.11.2004 за № 2;
- зобов`язання ЮКПФ "ЦСРСГР" повернути державі в особі Харківської обласної державної адміністрації земельну ділянку, кадастровий номер 6325184500:02:001:0002, загальною площею 77,0923 га, в тому числі: під водою - 20,2644 га, під прибережною смугою - 56,8279 га, в тому числі: пасовищ - 28,983 га, лісосмуг - 4,136 га, господарських будівель - 0,0041 га, дерево-чагарникових насаджень - 1,3231 га, боліт - 20,7335 га та інших земель - 0,0010 га, розташовану на території Тернівської сільської ради Харківського району Харківської області (далі - Тернівська сільрада).
1.2. Позов обґрунтовано істотним систематичним порушенням відповідачем умов пунктів 2.1і 3.2 договору та вимог чинного законодавства, а саме:
- всупереч вимогам статті 48 Водного кодексу України (далі - ВК України) та пункту 3.2 договору відповідач не отримав дозволу на спеціальне водокористування;
- у порушення положень пункту 3.2 договору та статті 95 ВК України відповідач на спірній земельній ділянці у прибережній захисній смузі організував та фактично експлуатує літній табір для утримання худоби, внаслідок чого нечистоти потрапляють до водного об`єкта;
- всупереч вимогам пункту 3.2 договору та статті 47 ВК України, статті 27 Закону України "Про тваринний світ" відповідач не допускає тварин місцевих мешканців до водопою з водного об`єкта, розташованого на спірній земельній ділянці, та не допускає до цього об`єкта місцевих мешканців для здійснення любительської риболовлі та відпочинку;
- у порушення положень пункту 2.1 договору, статей 47, 51 ВК України, Правил охорони життя людей на водних об`єктах, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 10.04.2017 № 301 (z0566-17) , зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 04.05.2017 за № 566/30434 (z0566-17) (далі - Правила охорони життя людей на водних об`єктах), відповідач не створив місця відпочинку для населення, не обладнав місця для купання, не вжив заходів із влаштування пляжу;
- всупереч вимогам статті 76 ВК України відповідач не розробив та не затвердив режим роботи водного об`єкта на спірній земельній ділянці.
2. Фактичні обставини справи, встановлені судами
2.1. Згідно з розпорядженням голови Харківської РДА від 30.09.2002 № 345 "Про надання земельної ділянки в довгострокову оренду юридично-комерційній приватній фірмі "Центр сприяння розвитку сільського господарства регіону" (зі змінами від 08.12.2003 № 528) надано в оренду строком на 50 років земельну ділянку загальною площею 79,684 га, в тому числі: під водою - 20,2644 га, під прибережною смугою - 59,4196 га, розташовану на території Тернівської сільради.
2.2. На підставі розпорядження місцевої державної адміністрації між Харківською РДА та ЮКПФ "ЦСРСГР" укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 77,0923 га, розташованої на території Тернівської сільради, для риборозведення та створення місця відпочинку для населення.
2.3. Договір зареєстровано у Харківській РФ ДП "Центр ДЗК", про що в книзі реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 11.11.2004 за № 2.
2.4. Відповідно до розділу 1 договору відповідач приймає у тимчасове довгострокове користування строком на 50 років на умовах оренди земельну ділянку, розташовану на території Тернівської сільради, згідно з планом землекористування. В оренду передається земельна ділянка загальною площею 77,0923 га, в тому числі: під водою - 20,2644 га; під прибережною смугою - 56,8279 га, в тому числі, пасовищ - 28,983 га, лісосмуг - 4,136 га; господарських будівель - 0,0041 га; дерево-чагарникових насаджень - 1,3231 га; боліт - 20,7335 га; інших земель - 0,0010 га; також 1,4523 га дамби. Водоскидна споруда - дві сталеві труби - 800 мм, довжиною 20-22 м, водоспуск відсутній. Фактична пропускна спроможність водоскидної споруди - 2,72 м-3/с при максимальній втраті з 1 % ймовірності перевищення - 10,2 м-3/с, об`єм водойми - 1,0 тис. м-3.
2.5. У пункті 2.1 договору сторони погодили, що земельна ділянка передається в оренду для риборозведення та створення місця відпочинку для населення.
2.6. Згідно з підпунктом 4 пункту 3.2 договору відповідач зобов`язаний не влаштовувати літніх таборів для утримання худоби; згідно з підпунктом 5 пункту 3.2 договору відповідач зобов`язаний виконувати роботи із разового скиду води тільки при одержанні аналізів щодо риби та води, на основі чого має отримати дозвіл держуправління екологічної безпеки та державних органів водного господарства, та за попереднім погодженням з орендодавцем; безперешкодно допускати тварин для водопою; обов`язково отримати дозвіл у встановленому порядку у разі проведення будь-яких робіт на землях водного фонду. Крім того, відповідач зобов`язався здійснювати вилов риби тільки після контрольного вилову.
2.7. 12.11.2004 земельну ділянку фактично передано відповідачеві.
2.8. У період із 04.11.2013 по 22.11.2013 Державна екологічна інспекція у Харківській області проводила перевірку дотримання відповідачем вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами.
2.9. За результатами перевірки складено акт № 151/0/01-03/08-28, в якому зазначено, що у користуванні відповідача перебувають дві земельні ділянки, а саме:
1) за договором, що становить предмет цього спору: загальною площею 77,0923 га, у тому числі: під водою - 20,2644 га; під прибережною смугою - 56,8279 га: у тому числі: пасовищ - 28,983 га, лісосмуг - 4,136 га; господарських будівель - 0,0041 га; дерево-чагарникових насаджень - 1,3231 га; боліт - 20,7335 га; інших земель - 0,0010 га; також 1,4523 га дамби;
2) за іншим договором від 01.03.2010 № б/н, укладеним із Харківською РДА строком на 49 років, розташована на території Тернівської сільради, загальною площею 2198,8102 га, в тому числі: рілля - 589,2232 га; що перебувають в меліоративному стані - 302,8455 га; багаторічні насадження - 626,8844 га; пасовища - 387,9409 га; господарські двори - 13,5844 га; лісові землі - 184,4905 га; чагарники - 15,6620 га; яри - 15,8608 га; болота - 40,5440 га; ставок - 20,6052 га, під гідротехнічною спорудою - 1,1693 га.
2.10. В акті перевірки зазначено, що на час перевірки ЮКПФ "ЦСРСГР" рівень води у ставку № 2 значно знижений, вода в ставку практично відсутня.
2.11. Як вбачається з матеріалів справи, про факт зниження рівня води у ставку № 2 було повідомлено державним органам.
2.12. Згідно листа Харківського обласного управління водних ресурсів від 25.05.2018 № 08-14/699 керівникові місцевої прокуратури № 6 фахівцями управління виявлено факт зниження рівня води у ставку № 2.
2.13. В акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства про охорону, використання і відтворення риби та інших водних живих ресурсів № 1510/01-03/09-11 зафіксовано факт незаконного добування водних живих ресурсів (товстолобик) і факт відсутності дозволу на спеціальне використання водних живих ресурсів, що є порушенням положень статті 35 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів".
2.14. З урахуванням встановленого порушення Державна екологічна інспекція у Харківській області здійснила розрахунок шкоди - 50 490,00 грн та пред`явила претензію від 11.01.2014 № 59 щодо добровільного відшкодування шкоди за незаконне добування водних живих ресурсів на ставку № 2 у балці Червоний Яр біля с. Перемога Харківського району на території Тернівської сільради.
2.15. В акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами № 1510/01-03/08-28 зафіксовано, що дозвіл на спеціальне водокористування на свердловину, розташовану біля свинарнику відсутній, що є порушенням статей 44, 48, 49 ВК України. Водночас у цьому ж акті зафіксовано також порушення вимог законів України "Про відходи" (187/98-ВР) , "Про охорону навколишнього природного середовища" (1264-12) і факт невиконання раніше наданого припису від 12.08.2013 № 08-26/145.
2.16. У подальшому Державна екологічна інспекція у Харківській області в порядку статті 7 Закону України "Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" винесла на адресу керівника ЮКПФ "ЦСРСГР" припис від 27.11.2013 № 216/09-11 про усунення порушень природоохоронного законодавства, зафіксованих за результатами проведеної планової перевірки.
2.17. За інформацією Управління Державного агентства рибного господарства у Харківській області від 21.05.2018 № 1065.-41.4-30 дозвільні документи ЮКПФ "ЦСРСГР" не видавалися та не реєструвалися, серед суб`єктів рибогосподарської діяльності ця фірма не значиться.
2.18. Відповідно до актів Тернівської сільради за весь час користування орендарем земельною ділянкою, у порушення умов договору ЮКПФ "ЦСРСГР", не створено місця відпочинку для населення.
2.19. У листі Харківського районного управління Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Харківській області від 22.12.2017 № 3365 зазначено, що на спірному водному об`єкті вбачаються порушення вимог законодавства у сфері забезпечення безпеки громадян, а саме: не обладнано місце для купання (статті 47, 51 ВК України), не вжито заходів із влаштування пляжу (Правила охорони життя людей на водних об`єктах).
2.20. За змістом листа Харківського обласного управління водних ресурсів від 25.05.2018 № 08-14/699 інформації про затверджений режим роботи водного об`єкта, яким користується ЮКПФ "ЦСРСГР", в управлінні немає.
2.21. При цьому на адресу ЮКПФ "ЦСРСГР" Харківське обласне управління водних ресурсів направляло листи від 02.04.2018 № 08-17/469 та від 19.04.2018 № 08-17/560 із вимогою надати копії документів для розробки проекту режиму роботи водного об`єкта, однак відповідач ці листи проігнорував.
3. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3.1. Рішенням Господарського суду Харківської області від 26.11.2018 (суддя Шарко Л. В.) позовні вимоги задоволено повністю, розірвано договір оренди земельної ділянки, укладений між Харківською РДА та ЮКПФ "ЦСРСГР", зареєстрований у Харківській РФ ДП "Центр ДЗК" від 11.11.2004 № 2, зобов`язано ЮКПФ "ЦСРСГР" повернути державі в особі Харківської обласної державної адміністрації земельну ділянку, кадастровий номер 6325184500:02:001: 0002, загальною площею 77,0923 га, в тому числі: під водою - 20,2644 га, під прибережною смугою - 56,8279 га, в тому числі: пасовищ - 28,983 га, лісосмуг - 4,136 га, господарських будівель - 0,0041 га, дерево-чагарникових насаджень - 1,3231 га, боліт - 20,7335 га та інших земель - 0,0010 га, розташовану на території Тернівської сільради.
3.2. Рішення обґрунтовано, зокрема, тим, що із сукупності наявних у матеріалах справи належних, допустимих, достовірних і достатніх доказів вбачається систематичне порушення відповідачем умов пунктів 2.1 і 3.2 договору оренди земельної ділянки, зареєстрованого у Харківській РФ ДП "Центр ДЗК" 11.11.2004 за № 2, та вимог чинного законодавства, що відповідно до пунктів 3.1, 4 цього договору, частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 32 Закону України "Про оренду землі", статті 143 Земельного кодексу України (далі - ЗК України (2768-14) ), частини 10 статті 51 ВК України) є правовою підставою для розірвання договору.
3.3. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 05.03.2019 (колегія суддів у складі: Барбашова С. В., Пелипенко Н. М., Пушай В. І.) рішення суду першої інстанції залишено без змін.
4. Короткий зміст доводів та вимог касаційної скарги
4.1. ЮКПФ "ЦСРСГР" у касаційній скарзі просить рішення та постанову попередніх судових інстанцій скасувати, позов залишити без задоволення.
4.2. Скаргу обґрунтовано неправильним застосуванням та порушенням судами норм чинного законодавства, а також тим, що позивач не попередив відповідача про намір розірвати договір оренди, тому у позивача не було підстав звертатися до суду з позовом про розірвання договору; згідно з пунктом 2.1 договору орендарю надано право вибору цільового використання земельної ділянки; акти Тернівської сільради не відповідають вимогам щодо уніфікованої форми актів перевірок; доводи позивача частково спростовані свідками; діяльність відповідача не потребує дозволу на спеціальне водокористування та не вимагає розробки і погодження спеціального режиму.
4.3. В судовому засіданні 04.07.2019 представник відповідача підтримав вимоги касаційної скарги.
5. Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
5.1. Харківська місцева прокуратура у відзиві наголошує, що згідно з рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2002 (v015p710-02) № 1-2/2002 встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб`єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист, тому не позбавляє сторону договору права на безпосереднє звернення до суду із відповідною вимогою без дотримання порядку досудового врегулювання спору. У пункті 2.1 договору передбачено, що земельна ділянка передається для риборозведення та створення місць відпочинку, проте відповідач не створив місця відпочинку для населення, а у прибережній смузі організував та фактично експлуатує літній табір для утримання худоби, внаслідок чого до водного об`єкта потрапляють нечистоти. Крім того, використання водного об`єкта для цілей риборозведення з огляду на положення статей 48, 49 ВК України потребує оформлення спеціального водокористування, яке здійснюється на підставі дозволу, виданого обласною державною адміністрацією на безоплатній основі.
5.2. Представник Генеральної прокуратури у судовому засіданні заперечив проти задоволення касаційної скарги.
5.3. Тернівська сільрада у письмових поясненнях наголошує на законності та обґрунтованості рішень судів попередніх інстанцій і зазначає, що всупереч вимогам статті 95 ВК України та пункту 3.2 договору орендар організував та фактично експлуатує літній табір для утримання худоби, внаслідок чого до водного об`єкта потрапляють нечистоти. До сільської ради неодноразово надходили скарги громадян із приводу того, що відповідач не допускає їх до водойми для купання, любительської риболовлі та відпочинку, територія водного об`єкта захаращена, домашні тварини до водопою також не допускаються. З метою перевірки наведених фактів постійна комісія Тернівської сільради з питань промислового комплексу, екології, земельних відносин, використання природних ресурсів здійснила обстеження орендованої земельної ділянки, про що складено відповідні акти.
5.4. Харківська РДА у відзиві просить у задоволенні касаційної скарги відмовити, наголошуючи, що відповідач намагається уникнути відповідальності, не має жодного дозвільного документа на вирощування чи розведення риби (застосовує при цьому добрива і хімікати), не дотримується обов`язків, передбачених договором оренди земельної ділянки водного фонду. Харківська РДА також зазначає про необхідність отримання дозволу на спеціальне водокористування для здійснення рибництва. Крім того позивач акцентував на обґрунтованості відмови судом у задоволенні клопотань відповідача, оскільки ЮКПФ "ЦСРСГР" упродовж усього розгляду справи постійно заявляла клопотання того чи іншого змісту, іноді по декілька разів із тих самих підстав і питань, штучно затягуючи розгляд справи, водночас Господарським процесуальним кодексом України (1798-12) (далі - ГПК України (1798-12) ) передбачено правовий механізм для витребування доказів.
6. Позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
6.1. Відповідно до частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
6.2. Згідно зі статтею 1 Закону України "Про оренду землі" орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
6.3. Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (стаття 13 зазначеного Закону).
6.4. Статтями 24, 25 Закону України "Про оренду землі" унормовано права та обов`язки орендодавця та орендаря. Зокрема, орендодавець має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; своєчасного внесення орендної плати, а орендар, у свою чергу, самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі, за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження; орендар зобов`язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку.
6.5. За змістом статті 31 цього Закону договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.
6.6. Відповідно до частини 1 статті 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України (2768-14) та іншими законами України.
6.7. Згідно зі статтею 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
6.8. Оцінка порушення договору як істотного здійснюється відповідно до критеріїв, що встановлені наведеною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - "значної міри" позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. В такому випадку вина (як суб`єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини 2 статті 651 ЦК України.
6.9. Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дає змоги потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й про випадки, коли потерпіла сторона не зможе скористатися результатами договору.
6.10. Водночас відповідно до пункту 2 статті 44 ВК України водокористувачі зобов`язані використовувати воду (водні об`єкти) відповідно до цілей та умов їх надання.
6.11. Водокористувачі, яким надано у користування рибогосподарські водні об`єкти (їх частини), зобов`язані здійснювати заходи, що забезпечують поліпшення екологічного стану водних об`єктів і умов відтворення рибних запасів, а також утримувати в належному санітарному стані прибережні захисні смуги в місцях вилову рибу (стаття 68 ВК України).
6.12. Відповідно до статті 95 ВК України води (водні об`єкти) підлягають охороні від забруднення, засмічення, вичерпання та інших дій, які можуть погіршити умови водопостачання, завдавати шкоди здоров`ю людей, спричинити зменшення рибних запасів та інших об`єктів водного промислу, погіршення умов існування диких тварин, зниження родючості земель та інші несприятливі явища внаслідок зміни фізичних і хімічних властивостей вод, зниження їх здатності до природного очищення, порушення гідрологічного і гідрогеологічного режиму вод. Діяльність фізичних та юридичних осіб, що завдає шкоди водам (водним об`єктам), може бути припинена за рішенням суду.
6.13. За змістом статті 4 ВК України та статті 58 ЗК України до земель водного фонду належать, зокрема, землі, зайняті прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм.
6.14. Для створення сприятливого режиму водних об`єктів уздовж морів, навколо озер, водосховищ та інших водойм встановлюються водоохоронні зони, розміри яких визначаються за проектами землеустрою.
6.15. Прибережна захисна смуга є частиною водоохоронної зони відповідної ширини вздовж річки, моря, навколо водойм, на якій з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення, засмічення та збереження їх водності встановлено більш суворий режим господарської діяльності, ніж на решті території водоохоронної зони (статті 1, 88, 90 ВК України, статті 60, 62 ЗК України).
6.16. Частиною 7 статті 51 ВК України встановлено, що орендарі водного об`єкта зобов`язані передбачити місця для безоплатного забезпечення права громадян на загальне водокористування (купання, плавання на човнах, любительське і спортивне рибальство тощо).
6.17. Згідно з частиною 10 статті 51 цього Кодексу заборона загального водокористування водними об`єктами, наданими в користування на умовах оренди, та їх нецільове використання є підставою для розірвання договору оренди.
6.18. За умовами оспорюваного договору відповідачеві було передано в оренду землі водного фонду з відповідними обмеженнями - не влаштовувати літніх таборів для утримання худоби, та з умовами, зокрема, безперешкодно допускати тварин для водопою, отримати дозвіл у встановленому порядку у разі проведення будь-яких робіт на землях водного фонду, створити місця відпочинку для населення.
6.19. Господарські суди попередніх інстанцій, дослідивши обставини справи та зібрані у справі докази, надавши оцінку умовам спірного договору та врахувавши положення законодавства, які регулюють порядок розірвання договору за рішенням суду за ініціативою однієї зі сторін, встановили наявність обставин, які передбачають можливість розірвання договору оренди з підстав, заявлених у позові, та свідчать про істотність порушення відповідачем умов договору (у розумінні положень частини 2 статті 651 ЦК України).
6.20. З огляду на викладене колегія суддів вважає, що суди дійшли правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог, а отже і про наявність підстав для задоволення позову.
6.21. Аргумент скаржника про недотримання позивачем досудового порядку розірвання договорів (за твердженням скаржника, позивач не попередив його про намір розірвати договір оренди), колегія суддів не може взяти до уваги з огляду на таке.
Частинами 2 та 3 статті 188 ГК України встановлено порядок проведення сторонами договору переговорів щодо добровільної зміни чи розірвання договору. Частиною 4 цієї статті визначено, заінтересована сторона може звернутися до суду, якщо виник спір.
Те, що сторона спору не скористалася процедурою його позасудового врегулювання, не позбавляє її права реалізувати своє суб`єктивне право на зміну чи припинення договору та вирішити наявний конфлікт у суді, зважаючи на положення частини 2 статті 651 ЦК України.
Право особи на звернення до суду для внесення змін у договір (чи його розірвання) у передбаченому законом випадку відповідає статті 16 ЦК України, способам, передбаченим нею (зміна чи припинення правовідношення) та не може ставитися в залежність від поінформованості про позицію іншої сторони чи волевиявлення іншої сторони.
Аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 у справі № 914/2649/17, у постанові Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 910/20591/17 і колегія суддів не вбачає підстав для відступу від неї.
6.22. Твердження скаржника про те, що у пункті 2.1 договору сторони погодили можливість використання орендованої земельної ділянки із правом вибору її цільового використання, є неправомірним і пов`язаним із довільним, з урахуванням власних інтересів, тлумаченням умов договору, оскільки відповідно до цього пункту земельна ділянка була передана в оренду для риборозведення та створення місця відпочинку для населення. Таке призначення земельної ділянки не є альтернативним (або риборозведення, або створення місця для відпочинку), при цьому у пункті 3.2 договору прямо передбачено обов`язок орендаря створити місце відпочинку для населення.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити про встановлені судами обставини, зокрема, за інформацією Управління Державного агентства рибного господарства у Харківській області від 21.05.2018 за № 1065.-41.4-30 дозвільні документи ЮКПФ "ЦСРСГР" видано та зареєстровано не було, серед суб`єктів рибогосподарської діяльності ця фірма не значиться; відповідно до актів Тернівської сільради від 28.07.2017, від 05.01.2018 ЮКПФ "ЦСРСГР" не створила місця відпочинку для населення; у листі Харківського районного управління Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій від 22.12.2017 № 3365 зазначено, що на спірному водному об`єкті вбачаються порушення вимог законодавства у сфері забезпечення безпеки громадян, а саме: не обладнано місце для купання (статті 47, 51 ВК України), не вжито заходів із влаштування пляжу (Правила охорони життя людей на водних об`єктах).
6.23. Аргумент відповідача про те, що планову перевірку ЮКПФ "ЦСРСГР" Державна екологічна інспекція у Харківській області провела з порушеннями, а складений за її результатами акт перевірки від 22.11.2013 № 1510/01-03/09-11 не може бути належним доказом у справі, вже розглянув суд апеляційної інстанції і надав цьому аргументу належну правову оцінку. Зокрема, суд зазначив, що у матеріалах такої перевірки є лист відповідача від 14.07.2014 № 14/07-1 про усунення недоліків на виконання припису Державної екологічної інспекції у Харківській області (том 1, аркуш справи 215), тобто письмовим доказом підтверджено, що відповідач фактично погодився із правильністю зафіксованих в акті порушень, а результатів перевірки у судовому порядку не оскаржив.
6.24. Твердження скаржника про відсутність доказів, що спуск води було зроблено саме відповідачем або за його дорученням, спростовується встановленим судами фактом спуску ставка без дозволу на спеціальне водокористування із порушенням встановленого режиму роботи ставка, що зафіксовано Державною екологічною інспекцією, за результатами чого складено протокол про адміністративне правопорушення від 25.12.2013 № 003095 та постанову про накладення адміністративного стягнення від 25.12.2014 № 467/09-11 на директора ЮКПФ "ЦСРСГР".
6.25. Аргумент скаржника, у якому піддано сумніву акти обстеження земельної ділянки, складені Тернівською сільрадою, фототаблиці, долучені до матеріалів справи, покази свідків, викликаних для допиту судом першої інстанції, стосується з`ясування обставин, уже встановлених судами попередніх інстанцій, та переоцінки вже оцінених ними доказів у справі, а також спростовується наведеним у цих судових рішеннях. Водночас касаційна інстанція згідно з частиною 2 статті 300 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
6.26. Посилання скаржника на помилковість висновків суду апеляційної інстанції про те, що зміст наданих відповідачем листів Державного агентства водних ресурсів України в Харківській області від 18.02.2019 № 55/ХР/21-19 та Державного агентства рибного господарства України від 04.01.2019 № 3-6.1-17/75-19 не спростовує обґрунтованих висновків суду першої інстанції по суті спору, який встановив факт порушення відповідачем умов договору, колегія суддів також не бере до уваги, оскільки, ці листи не звільняють відповідача від виконання умов договору та не спростовують фактів порушення договору. Крім того, перший лист, зокрема містить інформацію про необхідність отримання дозволу на спецводокористування, якщо з орендованого водного об`єкту здійснюється забір води для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських (у тому числі для цілей аквакультури).
6.27. З огляду на викладене колегія суддів вважає, що судами попередніх інстанцій правильно застосовані норми права з урахуванням встановлених обставин справи, на підставі яких суди дійшли обґрунтованого висновку про наявність та доведеність підстав для задоволення позову у зв`язку із порушенням відповідачем умов спірного договору, вимог водного законодавства, невиконанням покладених на нього договором зобов`язань.
7. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
7.1. Відповідно до статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
7.2. Рішення та постанова попередніх судових інстанцій відповідають нормам чинного законодавства і мають бути залишені без змін.
8. Судові витрати
8.1. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 306, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Юридично-комерційної приватної фірми "Центр сприяння розвитку сільського господарства регіону" залишити без задоволення.
2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 05.03.2019 та рішення Господарського суду Харківської області від 26.11.2018 у справі № 922/1899/18 залишити без змін.
3. Поновити виконання постанови Східного апеляційного господарського суду від 05.03.2019, якою залишено без змін рішення Господарського суду Харківської області від 26.11.2018 у справі № 922/1899/18.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Є. Краснов
Суддя Г. Мачульський
Суддя І. Кушнір