ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2019 року

м. Київ

Справа № 916/2233/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульського Г.М. - головуючого, Кушніра І.В., Краснова Є.В.

за участю секретаря судового засідання Лихошерст І.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Рисоіл С.А." (Risoil S.A.)

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.05.2019 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Філінюк І.Г., судді Аленін О.Ю., Лавриненко Л.В.) та на рішення Господарського суду Одеської області від 28.01.2019 (суддя Погребна К.Ф.)

за позовом Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Іллічівської філії

до Акціонерного товариства "Рисоіл С.А." (Risoil S.A.)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Транс-Сервіс"

про розірвання (припинення) договору та зобов`язання вчинити певні дії

за участю:

позивача: Кулик Д.А. (адвокат)

відповідача: Рябоконь К.Ю. (адвокат)

третьої особи: 1) Коротков С.О. (адвокат), 2) Розенбойм Ю.О. (адвокат),

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1. Звернувшись у суд з даним позовом, Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі Іллічівської філії (далі - позивач) просило розірвати (припинити) договір про встановлення сервітуту від 25.09.2017 № 79-Пд-ІЛФ-17 (далі-договір сервітуту), який укладений між позивачем та Акціонерним товариством "Рисоіл С.А." (Risoil S.A.) (далі-відповідач), зобов`язати відповідача демонтувати мобільну інженерну споруду наземної транспортної галереї та/або її частини, які встановлені на частині причалу № 11 (довжиною 200 пог.м), що розташований за адресою: вул.Сухолиманська, 30А, м.Чорноморськ (далі-Споруда) та скасувати запис про проведену державну реєстрацію прав та їх обтяжень з відповідними реквізитами.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач істотно порушив умови договору про встановлення сервітуту здійснюючи виконання будівельних робіт без проекту будівництва, за відсутності експертного звіту спеціалізованої проектної організації щодо відсутності негативного впливу від улаштування Споруди на загальну стійкість конструкцій Причалів, ігноруючи листи позивача, що є підставою для його розірвання за рішенням суду та зобов`язання відповідача демонтувати Споруду.

При цьому позивач послався на те, що у постанові Одеського апеляційного господарського суду від 12.09.2018 зі справи № 916/1040/18 зазначено що дії відповідача щодо розміщення нового перевантажувального обладнання- суднонавантажувальної машини та встановлення галереї конвеєра для завантаження цієї машини на причалі №11 можуть унеможливити діяльність ТОВ "ТРАНС-СЕРВІС" щодо навантажувально-розвантажувальних робіт на цьому ж причалі та може заважати веденню його господарської діяльності на причалі №12.

2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2.1.Рішенням Господарського суду Одеської області від 28.01.2019, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.05.2019, позов задоволено частково, розірвано договір сервітуту та зобов`язано відповідача демонтувати Споруду, в іншій частині позову відмовлено.

2.2. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що відповідач істотно порушив умови договору, оскільки розпочав будівельні роботи без погодження з позивачем Проекту та за відсутності експертного звіту, що є підставою для розірвання договору сервітуту та зобов`язання відповідача демонтувати Споруду. Відмова суду першої інстанції у задоволенні позовних вимог про скасування запису проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень, не була предметом апеляційного розгляду, оскільки сторонами не була оскаржена.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1.У касаційній скарзі відповідач просить скасувати вище вказані судові рішення в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

3.2. В обґрунтування доводів касаційної скарги відповідач посилався на те, що відсутні обставини, які б вказували на істотне порушення відповідачем умов договору та завдання позивачу збитків, що узгоджується з правовими позиціями Верховного Суду, які викладені у постановах від 20.11.2018 у справі № 910/1768/18, від 18.12.2018 у справі № 904/10591/17, від 09.02.2019 у справі № 910/17856/16. Відповідач зазначає, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 29.01.2019 у справі № 420/6479/18 скасовано припис на підставі, якого складено акт № 163, що вказує на відсутність істотного порушення умов договору сервітуту та згідно висновку від 22.12.2018 відповідного звіту відсутній негативний вплив на причали. Крім того, відповідач вказує на те, що суд апеляційної інстанції безпідставно відмовив у задоволенні клопотання відповідача про долучення до матеріалів справи висновку експертизи від 19.04.2019 № 461/19-25, яка була виготовлена у пов`язаній з нею справою № 916/1040/18 та апеляційним судом стадія підготовки справи до апеляційного розгляду новим складом суду не проводилось.

4. Відзиви на касаційну скаргу

4.1. У відзивах на касаційну скаргу позивач та третя особа просять залишити без змін вказані судові рішення, посилаючись на те, що судами у відповідності до норм матеріального та процесуального права надано належну правову оцінку поданим сторонами доказам, а доводи, викладені у касаційній скарзі, їх не спростовують.

5. Фактичні обставини справи, встановлені судами

5.1. Як встановлено судами попередніх інстанцій, 25.09.2017 між позивачем (Власник) та відповідачем (Сервітуарій) був укладений договір сервітуту, за умовами якого Власник надає Сервітуарію право обмеженого користування на умовах сервітуту майном, а саме: частиною причалу №11 (довжиною 200 пог. м), що розташований за адресою: вул. Сухолиманська, 30А, м . Чорноморськ, межі якого визначені у Додатку №1 до договору (далі-об`єкт сервітуту), строком на 15 років, а Сервітуарій зобов`язується вносити плату за користування майном у розмірах і в порядку, передбачених цим договором.

5.2. Згідно пунктів 2.1, 2.2 договору, Сервітуарій має право встановлення на об`єкті сервітуту мобільної інженерної споруди (наземної транспортної галереї у вигляді залізобетонних опор та наземної металевої конструкції) у відповідності до Проекту на улаштування мобільної інженерної споруди наземної транспортної галереї (далі-Проект), погодженого з Власником, за умови наявності експертного звіту спеціалізованої проектної організації щодо відсутності негативного впливу від улаштування мобільної інженерної споруди неземної транспортної галереї на загальну стійкість конструкцій причалів №№ 10, 11, 12 (далі-Причали). Сервітурій має право встановлення тимчасових пристосувань та складування будівельних матеріалів для виконання комплексу робіт, пов`язаних із встановленням мобільної інженерної споруди наземної транспортної галереї під час виконання будівельних робіт, за умови отримання дозволу на виконання будівельних робіт у відповідності до вимог Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №466 (466-2011-п) (далі-Порядок), або іншого документу який надає право виконувати відповідні будівельні роботи згідно чинного законодавства.

5.3. Відповідно до підпункту 2.10.4 пункту 2.10 договору, Сервітуарій зобов`язаний під час улаштування мобільної споруди організувати на об`єкті сервітуту процес виконання підготовчих та будівельних робіт, відповідно до вимог і норм санітарної, екологічної, протипожежної і радіаційної безпеки, та на підставі Дозволу на виконання будівельних робіт у відповідності до Проекту погодженого з Власником.

5.4. Пунктом 3.6 договору встановлено, що договір сервітуту може бути припинений за рішенням суду на вимогу Власника майна за наявності обставин, які мають істотне значення. Сторони визнають, що обставинами які мають істотне значення, є, зокрема: відсутність Проекту погодженого з Власником та/або експертного звіту спеціалізованої проектної організації щодо відсутності негативного впливу від улаштування мобільної інженерної споруди наземної транспортної галереї на загальну стійкість конструкції Причалів та /або дозволу на виконання будівельних робіт у відповідності до вимог Порядку або іншого документу який надає право виконувати відповідні будівельні роботи згідно чинного законодавства протягом року з моменту укладення договору (п.3.6.1); наявність обставин (документів, висновків, вимог, звітів тощо), що свідчать про наявність негативного впливу мобільної інженерної споруди наземної транспортної галереї на стійкість конструкції причалів № 10, 11, 12 (кожного окремо або разом) (п.3.6.3).

5.5. Суди встановили, що встановлення на об`єкті сервітуту Споруди, а також встановлення тимчасових пристосувань та складування будівельних матеріалів для виконання комплексу робіт, пов`язаних із встановленням Споруди під час виконання будівельних робіт на об`єкті сервітуту можливе за наявності в сукупності наступних документів: Дозволу на виконання будівельних робіт, виданого у відповідності до вимог Порядку, або іншого документу який надає право виконувати відповідні будівельні роботи згідно чинного законодавства; Проекту погодженого з Власником; Експертного звіту спеціалізованої проектної організації щодо відсутності негативного впливу від улаштування Споруди на загальну стійкість конструкцій Причалів.

5.6. 11.05.2018 відповідач отримав дозвіл на виконання будівельних робіт №ОД112181310451 на об`єкт "Будівництво морської транспортної галереї, розташованої за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Транспортна, земельна ділянка 2", який виданий Відділом державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеської області, про що листом від 21.05.2018 № 28 відповідач повідомив позивача.

5.7. Суди встановили, що відповідач розпочав будівельні роботи на об`єкті сервітуту без погодженого з Власником Проекту та за відсутності експертного звіту спеціалізованої проектної організації щодо відсутності негативного впливу від улаштування Споруди на загальну стійкість конструкцій Причалів.

5.8. Позивач неодноразово звертався до відповідача та вимагав терміново зупинити виконання будь-яких робіт на об`єкті сервітуту, оскільки їх виконання можливе виключно після погодження Проекту та надання визначених договором документів, але відповідач на вказані звернення не реагував та будівництво не зупиняв.

5.9. Також встановлено, на підставі звернення позивача, Регістром судноплавства України 10.09.2018 був проведений візуальний огляд конструкцій причалу №11 на предмет впливу на несучу здатність та загальну його стійкість від конструкцій додатково встановленої портальної перевантажувальної чашини на існуючих кранових шляхах причалу та перевантажувальної галереї, яка будується у тилу причалу №11, який оформлений актом огляду гідротехнічної споруди № 105-4-247-18 та встановлено, що фундаменти перевантажувальної галереї, яка будується у тилу причалу №11, знаходяться в умовно розрахункової ширині причалу №11 і є можливість впливу додаткових навантажень від портальної перевантажувальної машини на існуючих кранових шляхах причалу, фундаментів та конструкцій галереї на несучу здатність та загальну стійкість причалу. Крім того, проектні рішення стосовно встановлення додаткової портальної перевантажувальної машини на конструкцію причалу, будівництво перевантажувальної галереї, фундаменти якої знаходяться у межах розрахункової ширини причалу, повинні виконуватися підприємствами, які визнані Регістром судноплавства України ("Керівництво по визнанню підприємств, виконуючих роботи/послуг для гідротехнічних споруд, піднаглядних Регістру судноплавства України", Київ, 2017); вказані проектні рішення в обов`язковому порядку повинні бути узгоджені з Регістром судноплавства України ("Правила проведення експертизи технічної документації гідротехнічних споруд", Київ, 16). У зв`язку з тим, що документів, які відповідають вказаним вимогам, на дату огляду надано не було, дія "Свідоцтва про придатність ГТС до експлуатації" призупинена на строк до шості місяців.

5.10. Апеляційним судом встановлено, що листом від 07.06.2018 №36 відповідач направив позивачу експертний звіт ТОВ "УКРБУДТЕХЕКСПЕРТИЗА" №7-015-18-ЕП/ОО від 08.05.2018, проте експертний звіт був надісланий без обов`язкових додатків, посилання на які містяться в звіті.

5.11. Також встановлено, що відповідач розпочав будівельні роботи за відсутності погодженого з Власником Проекту, та дозволу, який був отриманий за невідповідними документами наданими для його отримання, що підтверджується актом позапланової перевірки проведеної Відділом ДАБК виконавчого комітету Чорноморської міської ради № 163, яким встановлено, що: улаштовані фундаменти під галерею №3 на причалі №11 під та навколо залізничної колії таким чином, що вони самі та встановлені на них металеві конструкції транспортної галереї унеможливлюють використання цієї залізничної колії та блокують рух по ній; замовниками будівництва ТОВ "САНШАЙН ТЕРМІНАЛ" та відповідачем в частині об`єкта, будівництва розташованого на причалі №11 має ознаки реконструкції самого причалу №11, що є постійною гідротехнічною спорудою, яка знаходиться в державній власності та закріплена за позивачем на праві господарського відання; у порушення п.4 ч.3 ст. 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовниками будівництва не надано згоду Власника, засвідчену у встановленому законодавством порядку, на проведення реконструкції. Проектна документація на даний об`єкт підлягає коригуванню та погодженню із Регістром судноплавства України та позивачем.

5.12. За результатами перевірки складено Припис про усунення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 04.10.2018 № 01-07/35, яким вимагається усунути вищезазначені порушення та повідомити Відділ ДАБК виконавчого комітету Чорноморської міської ради до 04.11.2018.

5.13. Позивач наполягаючи на задоволені позовних вимог вважає, що за відсутності погодженого з ним як власником Проекту, ненадання експертного звіту спеціалізованої проектної організації щодо відсутності негативного впливу від улаштування Споруди на загальну стійкість конструкцій Причалів та ненадання всіх дозвільних документів та погоджень, відповідач розпочав будівельні роботи, чим істотно порушив умови договору сервітуту.

6. Позиція Верховного Суду

6.1. Згідно статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.1). Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (ч.2).

6.2. Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

6.3. Пунктом першим частини першої статті 611 вказаного Кодексу встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

6.4. Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Подібна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 912/1385/17, відступати від якої колегія суддів підстав не вбачає.

6.5. Встановивши, що відповідач приступив до будівельних робіт за відсутністю погодженого із позивачем Проекту та експертного звіту спеціалізованої проектної організації щодо відсутності негативного впливу від улаштування мобільної інженерної споруди неземної транспортної галереї на загальну стійкість конструкцій причалів, суди дійшли висновку про наявність підстав для розірвання договору та зобов`язання відповідача демонтувати Споруду.

6.6. При цьому суди вказали на те, що укладаючи договір позивач розраховував на те, що виключно після погодження із ним, як власником причалу та підтвердження відсутності негативного впливу від улаштування Споруди на загальну стійкість конструкцій Причалів відповідач розпочне реалізацію пунктів 2.1, 2.2 договору сервітуту, оскільки провадження будь-якої діяльності на стратегічному об`єкті портової інфраструктури можливе виключно за умови недопущення звуження прав інших суб`єктів господарювання.

6.7. Суд касаційної інстанції погоджується із такими висновками судів, оскільки із встановлених ними обставин справи вбачається, що здійснення відповідачем будівельних робіт на частині причалу без не надання позивачу визначеної договором документації, свідчить про істотне порушення умов договору.

6.8. При цьому колегія суддів зазначає, що укладаючи договір позивач очікував, що виконання договору сервітуту відповідачем не призведе до впливу додаткових навантажень від портальної перевантажувальної машини на існуючих кранах причалу, фундаментів та конструкцій галереї на несучу здатність та загальну причалу.

6.9. Відтак, висновки судів в частині задоволення позову, є законними та обґрунтованими.

6.10. Наведеним спростовуються доводи, викладені у касаційній скарзі, щодо незаконності оскаржених судових рішень, а доводи відзивів на касаційну скаргу щодо законності та обґрунтованості судових рішень, знайшли своє підтвердження.

6.11. Доводи відповідача, які викладені у касаційній скарзі зводяться до незгоди з висновками судів попередніх інстанцій стосовно встановлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судами, які їх обґрунтовано спростували.

6.12. Колегія суддів перевірила доводи касаційної скарги на предмет законності судових рішень виключно в межах заявлених в суді першої інстанції вимог та які безпосередньо стосуються правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і дотримання норм процесуального права, у зв`язку із чим, не вдається до аналізу і перевірки інших доводів, які за своїм змістом зводяться до необхідності переоцінки доказів та встановлення обставин, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

6.13. Доводи відповідача про те, що відсутні обставини, які б вказували на істотне порушення відповідачем умов договору та завдання позивачу збитків, що узгоджується з правовими позиціями Верховного Суду, які викладені у постановах від 20.11.2018 у справі № 910/1768/18, від 18.12.2018 у справі № 904/10591/17, від 09.02.2019 у справі № 910/17856/16, є безпідставними та спростовуються матеріалами справи, а зазначені заявником постанови суду касаційної інстанції мають інші обставини, які є відмінними від тих, що у справі, яка переглядається.

6.14. Так сторони у пункті 3.6 договору визначили випадки, за яких договір сервітуту може бути припинений за рішенням суду на вимогу Власника: відсутність Проекту погодженого з Власником та/або експертного звіту спеціалізованої проектної організації щодо відсутності негативного впливу від улаштування мобільної інженерної споруди наземної транспортної галереї на загальну стійкість конструкції Причалів та /або дозволу на виконання будівельних робіт у відповідності до вимог Порядку або іншого документу який надає право виконувати відповідні будівельні роботи згідно чинного законодавства протягом року з моменту укладення договору (п.3.6.1); наявність обставин (документів, висновків, вимог, звітів тощо), що свідчать про наявність негативного впливу мобільної інженерної споруди наземної транспортної галереї на стійкість конструкції причалів № 10, 11, 12 (кожного окремо або разом) (п.3.6.3). Таким чином такі доводи скаржника є безпідставними.

6.15. Посилання відповідача на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29.01.2019 у справі № 420/6479/18, яким скасовано припис, на підставі якого складено акт № 163, що на думку відповідача, вказує на відсутність істотного порушення умов договору сервітуту, є помилковими, оскільки на момент винесення рішення судом першої інстанції, вказаного рішення адміністративного суду не існувало, та, як вбачається із викладеного, наявні інші порушення умов договору, що є самостійними підставами для його розірвання.

6.16. Твердження відповідача про те, що суд апеляційної інстанції безпідставно відмовив у задоволенні клопотання відповідача про долучення до матеріалів справи висновку експертизи від 19.04.2019 № 461/19-25, яка була виготовлена у пов`язаній з нею справі № 916/1040/18, не є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень.

6.17. Так згідно положень статті 269 частина 3 Господарським процесуальним кодексом України (1798-12) докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

6.18. Таким чином визначено можливість подання до суду апеляційної інстанції тих доказів, які існували на час розгляду спору судом першої інстанції, і які не були подані йому з причин, що об`єктивно не залежали від заявника.

6.19. Відмовляючи у клопотанні судом апеляційної інстанції, як вбачається із доводів скаржника, у цій частині було зазначено про те, що такого доказу на час прийняття рішення місцевим господарським судом не існувало.

Отже такі доводи скаржника не можуть бути підставою для скасування оскаржуваних судових рішень.

6.20. Не можуть бути підставою для скасування постанови суду апеляційної інстанції посилання відповідача на порушення судом апеляційної інстанції вимог частини 14 статті 32 ГПК України.

6.21. Так, згідно із положеннями статті 310 частини 1 пункту 4 Господарського процесуального кодексу України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглянула справу.

Із матеріалів справи вбачається, що судове рішення судом апеляційної інстанції ухвалено суддями, які входили до складу колегії, що розглянула справу.

6.22. Інших підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції, передбачених положеннями статті 310 частини 1 Господарського процесуального кодексу України, не встановлено.

6.23. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації"), у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації", повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

6.24. Згідно ж із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже вказані рішення Європейського суду з прав людини суд касаційної інстанції застосовує у даній справі як джерело права.

7. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

7.1. За результатами перегляду у касаційному порядку судових рішень у даній справі фундаментальних порушень не встановлено.

7.2. З огляду на викладене, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів щодо наявності правових підстав для часткового задоволення позову.

8. Щодо судових витрат

8.1. Відповідно до приписів статті 315 частини першої пункту 4 підпункту "в" Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , судові витрати за розгляд касаційної скарги у справі належить покласти на відповідача.

Керуючись статтями 301, 308, 309, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Рисоіл С.А." (Risoil S.A.) залишити без задоволення, а постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.05.2019 у справі Господарського суду Одеської області №916/2233/18, залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Г.М. Мачульський

Судді І.В. Кушнір

Є.В. Краснов