1.1 09.02.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "Роял Хоспітелеті Груп" (далі - Боржник) подало заяву про порушення справи про банкрутство Боржника в порядку норм статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон) та про визнання Боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатора.

1.2 Заява мотивована дотриманням ліквідатором Боржника досудової добровільної процедури ліквідації Боржника, за наслідками проведення якої виявлено, що розмір активів Боржника є значно меншим ніж розмір заявлених вимог кредиторів, через що учасник Боржника прийняв рішення про звернення до господарського суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство Боржника.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції

2.1 19.03.2018 Господарський суд Івано-Франківської області ухвалив порушити провадження у справі про банкрутство Боржника тощо.

2.2 29.03.2018 Господарський суд Івано-Франківської області постановив визнати Боржника банкрутом, відкрити щодо Боржника ліквідаційну процедуру, призначити ліквідатором Боржника арбітражного керуючого Москву Юлію Орестівну тощо.

2.3 Рішення суду мотивоване існуванням підстав для визнання Боржника банкрутом та відкриття стосовно нього процедури ліквідації через недостатність майна Боржника для задоволення вимог його кредиторів та через дотримання порядку добровільної ліквідації юридичної особи Боржника. Рішення в частині призначення ліквідатора мотивоване відповідністю кандидатури арбітражного керуючого Москви О.Ю., яку визначено автоматизованою системою з відбору кандидатів на призначення у справі, вимогам Закону для призначення ліквідатором Боржника.

3. Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

3.1 04.02.2019 Західний апеляційний господарський суд постановив задовольнити апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства "Європейський газовий банк", скасувати постанову Господарського суду Івано-Франківської області від 29.03.2018 та припинити провадження у справі.

3.2 Рішення суду мотивоване недотриманням ліквідаційною комісією Боржника вимог цивільного і господарського законодавства щодо добровільної ліквідації юридичної особи та неподанням ліквідаційною комісією на момент порушення провадження у цій справі документів на підтвердження повноти вчинення дій у досудовій процедурі ліквідації Боржника, а також передчасністю висновку суду першої інстанції про наявність правових підстав для порушення провадження у справі про банкрутство Боржника, оскільки ліквідатор при зверненні зі заявою про порушення справи про банкрутство Боржника не надав доказів подання органам Пенсійного фонду України, фондам соціального страхування документів юридичної особи в досудовій процедурі ліквідації, у тому числі первинних документів регістрів бухгалтерського та податкового обліку, звітності за останній період для проведення перевірки, а також не надав доказів наявності майна, достатнього для покриття судових витрат у цій справі.

4. Встановлені судами обставини

4.1 Боржник зареєстрований як юридична особа 24.10.06, засновником підприємства є ОСОБА_1, розмір внеску до статутного фонду - 87500 грн, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

4.2 15.02.2017 учасником Боржника прийнято рішення № 1 про припинення діяльності підприємства шляхом його ліквідації; головою ліквідаційної комісії призначено Кунах Т.В., встановлено двохмісячний термін з дня оприлюднення повідомлення про прийняття зазначеного рішення для заявлення кредиторських вимог.

4.3 В Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 16.02.2017 оприлюднене повідомлення щодо припинення Боржника за рішенням засновників, визначено строк на заявлення кредиторами своїх вимог - 19.04.2017.

4.4 Згідно з відомостями про перелік осіб, які мають невиконані зобов`язання перед Боржником, станом на 01.01.2018 боржниками є ТОВ "ЛАГНГРУП" на суму 43 595 018 грн 08 коп., ТОВ оптово-роздрібний ринок "Жуляни" на суму 41 926 808 грн 30 коп., ТОВ "Планета Тревел" на суму 464 100 грн 00 коп., Управління Державної казначейської служби України у м. Івано-Франківську на суму 16 000 грн 00 коп.

Матеріали справи містять докази вжиття боржником заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості.

4.5 Ліквідатор Боржника повідомив про те, що Боржник не є учасником інших юридичних осіб та не має відкритих філій, відділень, інших відокремлених підрозділів.

Ліквідатор Боржника повідомив про закриття всіх банківських рахунків, окрім рахунків, які є арештованими, а саме п/р НОМЕР_1 в філії АТ "Укрексімбанк" в місті Києві, п/р НОМЕР_2 в філії "Розрахунковий Центр" ПАТ КБ "Приватбанк" в місті Києві (визначений ліквідатором як ліквідаційний), п/р НОМЕР_3 в АТ "Єрвогазбанк" (банк в процедурі ліквідації).

4.6 З метою визначення розміру активів підприємства ліквідатор Боржника провів інвентаризацію. Згідно з інвентаризаційним описом (том 1 аркуш справи 30-31), станом на 25.09.2017 активи Боржника становлять - 86 021 926 грн 38 коп., з них:

- грошові кошти та їх еквіваленти в касі - 20000 грн 00 коп.

- дебіторська заборгованість - 86 021 926 грн 38 коп.

Згідно з реєстром вимог кредиторів Боржника (том 1 аркуш справи 34) сума заявлених та визнаних Боржником кредиторських вимог складає 256 724 157 грн 25 коп., з яких:

- ПАТ "Європейський газовий банк" на суму основного боргу 214196231 грн 89 коп. та 34077752 грн 76 коп. - штрафних санкцій;

- ТОВ "ЗЕМКОМПРОЕКТ" на суму основного боргу 3875832 грн 60 коп.;

- ТОВ "ЛЮМІКА" на суму основного боргу 3814840 грн 00 коп;

- ТОВ "Орієнтир Плюс" на суму основного боргу 627000 грн 00 коп.;

- ТОВ "ЛАНГРУП" на суму основного боргу 132500 грн 00 коп.

4.7 Згідно з відомостями бухгалтерського обліку станом на 01.01.2018 Боржник має заборгованість перед:

ТОВ "Інсайт-Консалтінг" на суму 3354241 грн 10 коп. (звернень з вимогами не надходило),

ПП "Дніпро Ескорт" на суму 2000439 грн 00 коп. (звернень з вимогами не надходило),

АТ "Єврогазбанк" на суму 81548253 грн 43 коп. (вимоги заявлені та визнані), 17134142 грн 04 коп. (% - вимоги заявлені та визнані),

ДФС в Івано-Франківській області на суму 181355 грн 67 коп. (вимоги не заявлені),

ТОВ "Землепроект" на суму 3875832 грн 64 коп. (вимоги заявлені та визнані),

ТОВ "ОРР "Жуляни" на суму 1192452 грн 98 коп. (звернень з вимогами не надходило),

ТОВ "Індексагрохолдинг" на суму 2942079 грн 28 коп. (звернень з вимогами не надходило),

ТОВ "Лангруп" на суму 135000 грн 00 коп. (вимоги заявлені та визнані),

ТОВ "Люміка" на суму 7397896 грн 07 коп. (вимоги заявлені в сумі 3814840 грн 00 коп. визнані),

ТОВ "Орієнтир Плюс" на суму 627000 грн 00 коп. (вимоги заявлені та визнані),

ТОВ "Тофі" нак суму 98000 грн 00 коп. (звернень з вимогами не надходило),

ТОВ "Трускавецьінвест" на суму 184965 грн 00 коп. (звернень з вимогами не надходило),

ОСОБА_3 на суму 14789 грн 23 коп. (заборгованість працівнику).

4.8 Згідно з довідкою № 22 від 28.08.2017 (том 1 аркуш справи 81) станом на 28.08.2017 у Боржника відсутня заборгованість зі сплати податків, зборів та інших обов`язкових платежів до державного та місцевого бюджетів.

Згідно з довідкою № 19 від 28.08.2017 (том 1 аркуш справи 80) станом на 28.08.2017 у Боржника відсутня діяльність, що пов`язана з державною таємницею та відсутні матеріальні носії секретної інформації.

Згідно з довідкою № 18 від 28.08.2017 (том 1 аркуш справи 76) станом на 28.08.2017 у Боржника відсутнє майно, що перебуває в заставі або є обтяжене в інший спосіб.

Згідно з довідкою № 17 від 28.08.2017 (том 1 аркуш справи 75) станом на 28.08.2017 майно на балансі Боржника відсутнє, у тому числі державне майно, що увійшло в процесі приватизації до статутного капіталу підприємства.

Згідно з довідкою № 21 від 28.08.2017 (том 1 аркуш справи 79) станом на 28.08.2017 Боржник найманих працівників не використовує, заборгованість з виплати заробітної плати відсутня.

Згідно з довідкою ГУ ДФС в Івано-Франківській області б/н (том 1 аркуш справи 82) станом на 17.10.2017 податковий борг у Боржника відсутній.

Згідно з довідкою Івано-Франківського відділення УВД ФССУ № 290 від 22.11.2017 (том 1 аркуш справи 83), заборгованість у страхувальника - Боржника, відсутня.

4.9 28.11.17 ГУ ДФС в Івано-Франківській області за зверненням Боржника провело документальну позапланову виїзну перевірку Боржника, про що складено акт № 1306/09-19-14-01/34694915 (том 1 аркуш справи 86-94).

4.10 Ліквідаційний баланс Боржника станом на 25.01.1018 затверджений рішенням власника Боржника (том 1 аркуш справи 33), свідчить про значне перевищення пасиву Боржника над його активами.

Рішенням власника Боржника № 1 від 25.01.1018, оформленим протоколом (том 1 аркуш справи 32) в зв`язку з неплатоспроможністю підприємства зобов`язано ліквідатора Боржника - Кунах Т.В. звернутися до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство Боржника.

4.11 Арбітражний керуючий Москва Ю.О. визначений автоматизованою системою з відбору кандидатів на призначення у справі (довідка щодо кандидатури арбітражного керуючого від 13.02.2018), заяву про згоду на участь у даній справі надав.

5. Короткий зміст вимог касаційної скарги

5.1 05.03.2019 Боржник в особі ліквідатора -арбітражного керуючого Москви Ю.О. подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 04.02.2019 та залишити в силі постанову Господарського суду Івано-Франківської області від 29.03.2018, а справу направити на новий розгляд до Західного апеляційного господарського суду.

6. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

6.1 Апеляційний суд дійшов передчасного висновку про відсутність у Боржника коштів задля відшкодування судових витрат у цій справі, у тому числі задля оплати винагороди арбітражного керуючого у цій справі, з огляду на виявлені під час інвентаризації майна активи Боржника в сумі 86 021 926 грн 38 коп., у тому числі 36 000 грн. 00 коп. коштів в касі підприємства Боржника: в сумі 20 000 грн. 00 коп. готівкою та в сумі 16 000 грн. 00 коп. дебіторської заборгованості Управління Державної казначейської служби України у місті Івано-Франківську (за сплату судового збору), щодо якої ліквідатором було подано заяву про повернення цих коштів.

6.2 Апеляційний суд всупереч нормам процесуального і матеріального права здійснив апеляційний перегляд постанови про визнання Боржника банкрутом за скаргою АТ "Європейський газовий банк", тоді як ця особа не скористалась правом на оскарження ухвали про порушення справи про банкрутство Боржника, тобто відмовилась від цього права, тим самим погодилась із цією ухвалою та визнала прийнятним та таким, що відповідає вимогам закону весь перелік документів, щодо подані у додатках до заяви про порушення справи про банкрутство Боржника, а тому не має заперечувати постанову про визнання банкрутом з підстав недотримання Боржником при зверненні із заявою про порушення справи про банкрутство вимог частини 7 статті 111 Цивільного кодексу України, перевірка дотримання якої здійснюється під час постановлення ухвали про порушення справи про банкрутство Боржника.

7. Позиція Верховного Суду та висновки щодо застосування норм права

7.1 Відповідно до частини 1 статті 95 Закону про банкрутство якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов`язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Обов`язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.

Частиною 2 цієї статті Закону про банкрутство передбачено, що за результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом для призначення розпорядника майна. Обов`язки ліквідатора можуть бути покладені на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) незалежно від наявності у нього статусу арбітражного керуючого. Вирішення питання щодо визнання боржника банкрутом здійснюється в судовому засіданні, що проводиться не пізніше чотирнадцяти днів після відкриття провадження (проваджень) у справі в загальному порядку, визначеному цим Законом.

7.2 За змістом наведених норм Закону про банкрутство особлива процедура банкрутства боржника, що ліквідується власником, що передбачена статтею 95 Закону про банкрутство, випливає з процедури добровільної ліквідації юридичної особи, тобто ліквідації юридичної особи за рішенням її учасників (власників) або органу, уповноваженого на це установчими документами. Необхідною передумовою для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника в порядку, передбаченому статтею 95 Закону про банкрутство банкрутом є дотримання вимог цивільного та господарського законодавства щодо добровільної ліквідації юридичної особи.

Процедура добровільної ліквідації юридичної особи передбачена нормами статей 105, 110 та 111 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ), які містять положення про ліквідацію юридичної особи (суб`єкта господарювання).

7.3 Відповідно до норм статті 110 ЦК України юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням її учасників, або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв`язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягнення мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбаченими установчими документами (пункт 1 частини 1 статті 110 ЦК України).

Згідно з частиною 3 цієї статті ЦК України (435-15) , якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому законом про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.

7.4 Порядок ліквідації юридичної особи визначений нормами статті 111 ЦК України та передбачає вчинення ліквідаційною комісією (ліквідатором) в добровільній (досудовій) процедурі ліквідації юридичної особи сукупності дій та заходів, передбачених цією статтею, з наданням доказів їх проведення.

Лише дотримання визначених статтею 111 ЦК України вимог та вчинення сукупності визначених нормами цієї статті дій із доданням доказів їх проведення є підставою для звернення ліквідатора із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство за особливою процедурою, що порушується в порядку норм статті 95 Закону про банкрутство. При цьому, необхідною та обов`язковою передумовою порушення провадження у справі про банкрутство в порядку статті 95 Закону є надання належних доказів на підтвердження наявності всіх передумов для порушення провадження згідно із цією статтею саме на момент звернення боржника із відповідною заявою.

Суд звертається до власної правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 03.04.2018 у справі № 904/8185/17 та в пункті 45 постанови Верховного Суду від 23.01.2019 у справі № 908/608/18.

7.5 Згідно з частиною 1 статті 111 ЦК України з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу щодо ліквідації юридичної особи ліквідаційна комісія (ліквідатор) зобов`язана вжити всіх необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості юридичної особи, що ліквідується, та письмово повідомити кожного з боржників про припинення юридичної особи в установлені цим Кодексом строки.

До заходів, що обов`язково мають вчинятись у досудовій процедурі ліквідації юридичної особи, відповідно до частини 7 статті 111 ЦК України, зокрема належить здійснення ліквідаційною комісією (ліквідатором) дій щодо забезпечення нею (ним) своєчасного надання органам доходів і зборів та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування документів юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості із сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування.

Пунктом 78.1.7 статті 78 Податкового кодексу передбачено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків;

Частина 7 статті 111 ЦК України має імперативний характер, тому незалежно від здійснення публікації оголошення про ліквідацію боржника та звернення (або не звернення) відповідних контролюючих органів з вимогами до боржника в межах встановленого в публікації строку, перевірка фінансового-господарської діяльності підприємства, що ліквідується, є обов`язковою складовою ліквідаційної процедури, тому обов`язок ліквідатора забезпечити своєчасне надання всіх необхідні для проведення такої перевірки документі є безумовним.

Суд звертається до власної правової позиції, викладеної в постанові від 16.08.2018 у справі № 915/1490/16 та в пункті 42 постанови Верховного Суду від 23.01.2019 у справі № 908/608/18

7.6 Зі змісту норм частини 7 статті 111 ЦК України Суд дійшов висновку, що існування доказів проведення перевірок (перевірки) з боку контролюючих органів стосовно юридичної особи, що ліквідується, для визначення наявності або відсутності заборгованості із сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування ліквідаційна, в сукупності із доказами, в яких зазначено про наявність або відсутність заборгованості із сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, свідчить про виконання ліквідаційною комісією (ліквідатором) заходів, передбачених частиною 7 статті 111 ЦК України, як однієї з передумов для звернення із заявою про порушення справи про банкрутство в порядку статті 95 Закону про банкрутство.

7.7 Разом з тим, незважаючи на визначення підстав для порушення та визнання боржника, що ліквідується власником, спеціальними нормами статті 95 Закону про банкрутство, а також нормами статей 105, 110 та 111 ЦК України, на правовідносини з порушення справи про банкрутство боржника, що ліквідується власником розповсюджуються загальні норми Закону про банкрутство, якими визначені додаткові умови для порушення справи про банкрутство за заявою боржника незалежно від процедури, яка має застосовуватись до цього боржника, та докази, що мають додаватись до заяви боржника про порушення справи про банкрутство.

7.8 Зі змісту частини 4 статті 11 Закону про банкрутство, відповідно до якої боржник подає заяву до господарського суду за наявності майна, достатнього для покриття судових витрат, якщо інше не передбачено цим Законом, Суд доходить висновку про те, що відсутність у боржника майна, достатнього для покриття судових витрат, виключає можливість здійснення судом провадження у справі про його банкрутство в силу імперативних приписів частини 4 статті 11 Закону про банкрутство.

Суд звертається до власної правової позиції, викладеної в пункті 31 постанови Верховного суду від 01.08.2018 у справі № 911/3540/17.

7.9 Підсумовуючи викладені висновки (пункти 7.6 та 7.8 цієї постанови) Суд зазначає, що відсутність у боржника майна, достатнього для покриття судових витрат у справі про банкрутство, порушеної у порядку статті 95 Закону про банкрутство, незабезпечення ліквідатором юридичної особи, що ліквідується, надання контролюючим органам первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку, внаслідок чого контролюючі органи були позбавлені можливості провести відповідні перевірки та визначення наявності або відсутності заборгованості зі сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та страхових коштів, виключає можливість порушення та здійснення судом провадження у справі про його банкрутство в порядку статті 95 Закону про банкрутство.

Суд звертається до власної правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 14.03.2018 у справі № 927/557/17 та в пункті 44 постанови Верховного суду від 23.01.2019 у справі № 908/608/18.

7.10 У зв`язку із викладеним та з огляду на встановлені місцевим судом, однак не враховані апеляційним судом обставини (пункти 4.8, 4.9) проведення Головним управлінням ДФС в Івано-Франківській області стосовно Боржника відповідно до підпункту 78.1.7 статті 78 Податкового кодексу України документальної позапланової виїзної перевірки з питань податкового, валютного, та іншого законодавства, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2014 по 31.10.2017, за результатами якої 28.11.2017 складений акт № 1306/09-19-14-01/34694915, а також обставини відсутності у Боржника як страхувальника заборгованості, про що Івано-Франківським відділенням УВД ФССУ складено довідку від 22.11.2017 № 290, на яку теж послався місцевий суд, Суд зазначає про помилковість висновку апеляційного суду в оскаржуваній постанові про невиконання ліквідатором юридичної особи Боржника в досудовій процедурі ліквідації вимог частини 7 статті 111 ЦК України.

7.11 Поряд з цим та з огляду на встановлені судом першої інстанції в постанові про визнання Боржника банкрутом обставини (пункти 4.4, 4.6) щодо існування у Управління Державної казначейської служби України у м. Івано-Франківську перед Боржником зобов`язання на суму 16 000 грн 00 коп. згідно з ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 05.10.20017 - про повернення Боржнику з Державного бюджету України судового збору в сумі 16 000 грн. 00 коп., та щодо виявлення ліквідатором Боржника за результатами інвентаризації в касі підприємства грошових коштів та їх еквівалентів на суму 20000 грн 00 коп., Суд зазначає про помилковий висновок апеляційного суду про недодання до заяви про порушення справи про банкрутство Боржника доказів наявності у нього майна, достатнього для покриття судових витрат у цій справі, та про недотримання Боржником при зверненні із заявою про порушення справи про банкрутство вимог частини 4 статті 11 Закону про банкрутство.

7.12 З огляду на викладене та з огляду на невстановлення апеляційним судом інших порушень у досудовій процедурі ліквідації юридичної особи Боржника та при зверненні із заявою про порушення провадження у цій справі, Суд дійшов висновку про незаконність рішення апеляційного суду про скасування постанови місцевого суду про визнання Боржника банкрутом та про припинення провадження у цій справі, а також про правильність висновків в скасованій постанові місцевого суду, який дійшов висновку про існування підстав для визнання Боржника банкрутом.

7.13 Таким чином висновки в постанові апеляційного суду про недотримання ліквідатором Боржника вимог щодо порядку проведення досудової процедури ліквідації Боржника та відсутність у зв`язку з цим підстав для визнання Боржника банкрутом в порядку норм статті 95 Закону про банкрутство зроблені з неправильним застосуванням апеляційним судом норм частини 7 статті 111 ЦК України, частини 4 статті 11 та частин 1, 2 статті 95 Закону про банкрутство, а висновки в скасованій апеляційним судом постанові Господарського суду Івано-Франківської області від 23.03.2018 зроблені з правильним застосуванням норм матеріального та відповідно до норм процесуального права на підставі встановлених обставин справи.

7.14 У зв`язку з викладеним та з урахуванням положень пункту 4 частини 1 статті 308 та статті 312 ГПК України оскаржувана постанова апеляційного суду підлягає скасуванню, а скасована нею постанова суду першої інстанції - залишенню в силі.

7.15 Дійшовши цього висновку та з урахування положень статті 312 ГПК України, відсутні підстави для направлення цієї справи на новий розгляд до апеляційного суду, у зв`язку із чим касаційні вимоги скаржника - ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Роял Хоспітелеті Груп" Москви Ю.О., підлягають частковому задоволенню.