1. 14.10.2005 ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області у справі № Б24/235/05 порушено провадження у справі про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Дніпропетровськгаз" (в подальшому змінено на Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз", далі - ПАТ "Дніпропетровськгаз"), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів щодо виконання боржником грошових зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію.

2. 27.09.2011 між ДП "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" (газотранспортне підприємство) та ПАТ "Дніпропетровськгаз" (замовник) укладено договір на транспортування природного газу магістральними трубопроводами №1109011038/Н06, відповідно до умов якого газотранспортне підприємство зобов`язується надати замовнику послуги з транспортування магістральними трубопроводами природного газу замовника від пунктів приймання-передачі газу в магістральні трубопроводи до пунктів призначення - газорозподільних станцій, а замовник зобов`язується сплатити за надані послуги з транспортування газу магістральними трубопроводами в розмірі, в строки та порядку, передбаченому умовами договору (п. 1.1 договору).

3. Додатковими угодами до договору № 1 від 17.01.2013, № 2 від 30.12.2013, № 3 від 17.03.2014, №4 від 17.07.2014, №5 від 05.11.2014, № 6 від 26.12.2014, № 7 від 31.03.2015 та № 8 від 30.06.2015 сторонами внесено зміни до договору.

4. Відповідно до п. 11.1 договору (в редакції зі змінами, внесеними додатковими угодами до договору) Договір набирає чинності з дня його підписання сторонами. Умови договору застосовуються до відносин сторін, з 01.10.2011. Договір діє в частині транспортування газу до 31.12.2013, а в частині проведення розрахунків за надані газотранспортним підприємством послуги - до повного виконання відповідачем своїх зобов`язань за цим Договором. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний наступний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення строку дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

5. Положеннями п. 3.1 та п. 3.4 договору (в редакції зі змінами, внесеними додатковими угодами до договору) встановлено, що послуги з транспортування газу оформлюються газотранспортним підприємством і замовником актами наданих послуг з транспортування газу магістральними трубопроводами. Акти наданих послуг є підставою для проведення остаточних розрахунків замовника з газотранспортним підприємством.

6. Згідно з п. 5.4 договору (в редакції зі змінами, внесеними додатковими угодами до договору) вартість фактично наданих газотранспортним підприємством замовнику послуг за звітний місяць визначається на підставі акту наданих послуг.

7. Відповідно до п. 5.5 договору (в редакції зі змінами, внесеними додатковими угодами до договору) оплата вартості послуг за транспортування газу здійснюється змовником шляхом перерахування грошових коштів на рахунок газотранспортного підприємства на умовах 100 відсотків попередньої оплати за десять днів до початку місяця, у якому буде здійснюватися транспортування газу. Замовник самостійно визначає розмір суми платежу попередньої оплати як добуток тарифу та планового обсягу газу на відповідний місяць. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться замовником до двадцятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акту наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

8. У разі порушення замовником строків оплати, передбачених розділом 5 Договору, із замовника стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (п.7.3 Договору в редакції Додаткової угоди №1 до Договору).

9. АТ "Укртрансгаз" стверджує, що на виконання умов вищезазначеного договору ним у період з січня 2015 року по червень 2015 року надано обумовлені договором послуги з транспортування магістральними трубопроводами природного газу на загальну суму 9 119 549, 41 грн:

- у січні 2015 року на загальну суму 13 809 357,85 грн відповідно до акту наданих послуг від 31.01.2015 № 01-15-1109011038/Н06;

- у лютому 2015 року на загальну суму 11 680 230,89 грн відповідно до акту наданих послуг від 28.02.2015 № 02-15-1109011038/Н06;

- у березні 2015 року на загальну суму 9 568 317,64 грн відповідно до акту наданих послуг від 31.03.2015 № 03-15-1109011038/Н06;

- у квітні 2015 року на загальну суму 11 633 345,44 грн відповідно до акту наданих послуг від 30.04.2015 № 04-15-1109011038/Н06;

- у травні 2015 року на загальну суму 3 290 429,23 грн відповідно до акту наданих послуг від 31.05.2015 № 05-15-1109011038/Н06;

- у червні 2015 року на загальну суму 2 508 887,09 грн відповідно до акту наданих послуг від 30.06.2015 № 06-15-1109011038/Н06. ( т.1. а.с.42-47).

10. Судами попередніх інстанцій встановлено, що між Головним управлінням Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області, Департаментом фінансів Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Департаментом соціального захисту населення Дніпропетровської облдержадміністрації, ПАТ "Дніпропетровськгаз", ПАТ "Укртрансгаз" та Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" були підписані спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання за рахунок коштів загального фонду державного бюджету:

- №110/у від 20.01.2015 на суму 1 500 000 грн,

- №384/у від 19.02.2015 на суму 2 029 881,90 грн,

- №646/у від 19.03.2015р. на суму 2 232 682,90 грн,

- №921/у від 20.04.2015 на суму 1 201 291,10 грн,

- №1193/у від 20.05.2015 на суму 1 289 245,17 грн,

- №1367/у від 17.06.2015 на суму 400 725,11 грн,

- №1651/у від 20.07.2015 на суму 351 345,56 грн,

- №2492/у від 19.11.2015 на суму 371 775,50 грн.

11. Також, 09.06.2016 між Головним управлінням Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області, Департаментом фінансів Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Департаментом соціального захисту населення Дніпропетровської облдержадміністрації, ТОВ "Дніпропетровскгаззбут", ПАТ "Дніпропетровськгаз", ПАТ "Укртрансгаз" та Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" було підписано спільне протокольне рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання за рахунок коштів загального фонду державного бюджету №1647/у на суму 7443 342,58 грн.

12. Судами попередніх інстанцій також встановлено, що після звернення з позовом до суду (15.03.2016) відповідачем сплачено обумовлені договором послуги у розмірі 8 106 974, 25 грн наступним чином:

-31.03.2016 здійснено оплату наданих послуг на суму 655 820,53 грн, що підтверджується банківською випискою по рахунку відповідача;

- 01.04.2016 здійснено оплату наданих послуг на суму 7 811,14 грн, що підтверджується банківською випискою по рахунку відповідача;

- спільним протокольним рішенням від 09.06.2016 №1647/у погашено заборгованість ПАТ "Дніпропетровськгаз" перед позивачем за договором від 27.09.2011 №1109011038/Н06 за період квітень-червень 2015 року, в сумі 7 443 342,58 грн, в тому числі по місяцях: квітень - 1 644 838,35 грн, травень - 3 289 964,5 грн, червень -12 508 539,72 грн.

Обґрунтування позову

13. У березні 2016 року ПАТ "Укртрансгаз" звернулося до ПАТ по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" із позовом про стягнення 13 929 631,34 грн (в т.ч. : 9 119 549, 41 грн - основного боргу, 3 167 147,72 грн - пені, 599 355,89 грн - інфляційних втрат, 210 684,53 грн - 3% річних та 832 893,79 грн - 7% штрафу) заборгованості за договором на транспортування природного газу магістральними трубопроводами №1109011038/Н06 від 27.09.2011, укладеним між сторонами.

14. Позивач посилався на невиконання відповідачем умов договору на транспортування природного газу магістральними трубопроводами № 1109011038/Н06 в частині своєчасної оплати поставленого газу. З урахуванням письмових пояснень, що надійшли на адресу суду 11.09.2017, позивач - ПАТ "Укртрансгаз" стверджував, що сума основного боргу відповідача на час звернення з цим позовом до суду у лютому 2016 складала 9 119 549,41 грн, за спільними протокольними рішеннями було сплачено 7 443 342,58 грн, за рахунок власних коштів ПАТ по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" було сплачено 1 676 206,83 грн.

15. Судами попередніх інстанцій встановлено, що після звернення позивача з позовом до суду відповідачем було погашено основну заборгованість за договором на транспортування природного газу магістральними трубопроводами №1109011038/Н06 від 27.09.2011 в розмірі 8 107 786,33 грн наступним чином:

- 31.03.2016 здійснено оплату наданих послуг на суму 655 820,53 грн, що підтверджується банківською випискою по рахунку відповідача (т.1, а.с.199);

-01.04.2016 року здійснено оплату наданих послуг на суму 7 811, 14 грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку відповідача (т.1, а.с.199);

- спільним протокольним рішенням від 09.06.2016 року №1647/у погашено заборгованість ПАТ "Дніпропетровська" перед позивачем за договором від 27.09.2011 №1109011038/Н06 за період квітень-червень 2015 року, в сумі 7 443 342,58 грн в тому числі по місяцях: квітень - 1 644 838,35 грн, травень - 3 289 964,50 грн, червень -12 508 539,72 грн.

16. Справа розглядалася судами неодноразово.

17. 19.09.2016 рішенням Господарського суду Дніпропетровської області позов задоволено частково; з відповідача стягнуто на користь позивача: 16 263,72 грн інфляційних втрат; 48 337,75 грн - 3% річних; 969,02 грн судового збору; в частині стягнення 8 106 974,25 грн основного боргу провадження у справі припинено; в іншій частині позову відмовлено.

18. 13.12.2016 постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ПАТ "Укртрансгаз" залишено без задоволення; рішення місцевого господарського суду в частині відмови в задоволенні стягнення 3 % річних в сумі 210 684,53 грн, інфляційних втрат в сумі 599 355,89 грн, припинення провадження у справі щодо стягнення основного боргу на суму 8 106 974,25 грн залишено без змін.

19. 28.02.2017 постановою Вищого господарського суду України постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.12.2016 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

20. 06.04.2017 постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ПАТ "Укртрансгаз" задоволено частково; рішення місцевого господарського суду частково скасовано; прийнято нове рішення; змінено резолютивну частину рішення з викладенням її у такій редакції: "Позов задовольнити частково. Стягнути з ПАТ "Дніпропетровськгаз" на користь ПАТ "Укртрансгаз" суму 16 263,72 грн - інфляційних, 48 337,75 грн - 3% річних, 969,02 грн судового збору. В частині позовних вимог щодо стягнення суми 8 107 786,35 грн основного боргу провадження у справі припинити. В частині 1 011 763,06 грн - відмовити".

21. 08.08.2017 постановою Вищого господарського суду України рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.09.2016 та постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.04.2017 - скасовані. Справа передана на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

22. Вищий господарський суд виходив з того, що судами попередніх інстанцій належним чином не встановлено, які з платежів в рахунок погашення основного боргу, були здійснені відповідачем до порушення провадження у справі та під час розгляду справи були здійснені за рахунок власних коштів Відповідача, а які з них були здійснені у відповідності до укладених спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків, та, відповідно, чи були вони здійснені з порушенням строків оплати, встановлених Договором чи спільними протокольними рішеннями.

23. 19.09.2017 ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області з мотивів того, що справа розглядалася неодноразово, за результатами її розгляду вже було прийнято рішення господарським судом, двічі постанови апеляційним господарським судом, які в подальшому двічі скасовувалися постановами Вищого господарського суду України; докази (надані сторонами ) є взаємно суперечливими; для з`ясування питань, що виникли при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, суд першої інстанції вирішив за необхідне призначити по справі судову економічну експертизу, на вирішення якої поставлено наступні питання:

1) чи підтверджується документально станом на 22.03.2016 (дата звернення з позовом ) сума основного боргу ПАТ по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" (відповідач) перед ПАТ "Укртрансгаз" (позивач) за договором на транспортування природного газу магістральними трубопроводами №1109011038/Н06 від 27.09.2011 в розмірі 9 119 549,41 грн? Якщо не підтверджується, то яка дійсна заборгованість відповідача перед позивачем за цим договором станом на 22.03.2016?

2) яким чином була погашена відповідачем основна заборгованість за договором на транспортування природного газу магістральними трубопроводами №1109011038/Н06 від 27.09.2011 (вказати календарні дати, відповідні суми та платіжні документи, на підставі яких була здійснена оплата (погашення ) заборгованості)?

3) які з платежів (вказаних у п.2) були здійснені за рахунок власних коштів ПАТ по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" (відповідача), а які з них були здійснені у відповідності до укладених Спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків?

4) чи були платежі (вказані у п.2) здійснені відповідачем з порушенням строків оплати, встановлених договором на транспортування природного газу магістральними трубопроводами №1109011038/Н06 від 27.09.2011 чи Спільними протокольними рішеннями ; якщо так то які саме платежі (вказати календарні дати, відповідні суми та платіжні документи)?

5) на яку саме суму заборгованості нараховані позивачем 3% річних та інфляційні витрати; яка саме оплата та в якому розмірі була здійснена відповідачем поза межами Порядку і строків, встановлених Спільними протокольними рішеннями, та за який період прострочення застосовуються наслідки порушення грошового зобов`язання, передбачені частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України?

6) чи вірно (з урахуванням відповіді на попередні питання) здійснено позивачем розрахунок пені в розмірі 3 167 147,72 грн? Якщо не вірно, то який вірний арифметично розрахований розмір пені?

7) чи вірно (з урахуванням відповіді на попередні питання) здійснено позивачем розрахунок 3% річних в розмірі 210 684,53 грн. ? Якщо не вірно, то який вірний розмір 3 % річних?

8) чи вірно (з урахуванням відповіді на попередні питання) здійснено позивачем розрахунок інфляційних втрат в розмірі 599 355,89 грн? Якщо не вірно, то який вірний розмір інфляційних втрат?

9) чи вірно (з урахуванням відповіді на попередні питання) здійснено позивачем розрахунок 7 % штрафу в розмірі 832 893,79 грн? Якщо не вірно, то який вірний розмір штрафу?

24. Суди першої та апеляційної інстанції встановили, що висновком судово-економічної експертизи НДІСЕ №4769/4770-17 від 25.07.2018 по господарській справі №904/1853/16 підтверджуються наступні дані по звітним періодам:

- Сума наданих послуг з транспортування природного газу в січні 2015 року складає 13 809 357,85 грн.

Інфляційні втрати не розраховувались.

3% річних нараховано на суму заборгованості в розмірі 3 750 521,35 грн.

Оплата ПАТ "Дніпропетровськгаз" поза межами строків договору та порядку і строків встановлених Спільними протокольними рішеннями складає 2 096 301,10 грн.

- Сума наданих послуг з транспортування природного газу в лютому 2015 року складає 11 680 230,89 грн.

Інфляційні втрати не розраховувались.

3% річних нараховано на суму заборгованості в розмірі 3 730 310,31 грн.

Оплата ПАТ "Дніпропетровськгаз" поза мажами строків договору та порядку і строків встановлених Спільними протокольними рішеннями складає 1 855 735,67 грн.

- Сума наданих послуг з транспортування природного газу в березні 2015 року складає 9 568 317,64 грн.

Інфляційні втрати не розраховувались.

3% річних нараховано на суму заборгованості в розмірі 3 464 437,79 грн.

Оплата ПАТ "Дніпропетровськгаз" поза межами строків договору та порядку і строків встановлених Спільними протокольними рішеннями складає 2 597 251,50 грн.

- Сума наданих послуг з транспортування природного газу в квітні 2015 року складає 11 633 345, 44 грн.

Інфляційні втрати розраховано на суму 5 351 396, 17 грн.

3% річних нараховано на суму заборгованості в розмірі 9 593 517, 73 грн.

Оплата ПАТ "Дніпропетровськгаз" поза межами строків договору та порядку і строків встановлених Спільними протокольними рішеннями складає 5 790 537, 07 грн.

- Сума наданих послуг з транспортування природного газу в травні 2015 року складає 3 290 429,23 грн.

Інфляційні втрати розраховано на суму 3 290 429,23 грн.

3% річних нараховано на суму заборгованості в розмірі 3 290 429, 23 грн.

Оплата ПАТ "Дніпропетровськгаз" поза межами строків договору та порядку і строків встановлених Спільними протокольними рішеннями складає 464, 74 грн.

- Сума наданих послуг з транспортування природного газу в червні 2015 року складає 2 508 887,09 грн.

Інфляційні втрати розраховано на суму 2 508 887, 09 грн.

3% річних нараховано на суму заборгованості в розмірі 2 508 887,09 грн.

Оплата ПАТ "Дніпропетровськгаз" поза межами строків договору та порядку і строків встановлених Спільними протокольними рішеннями складає 347,36 грн.

За результатами експертного дослідження загальний розмір інфляційних втрат складає 50 426,60 грн; загальний розмір 3% річних складає 50 125,33 грн.

Короткий зміст оскаржуваних рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного господарського суду

25. 06.12.2018 рішенням Господарського суду Дніпропетровської області позовні вимоги задоволені частково. Суд стягнув з відповідача - ПАТ "Дніпропетровськгаз" на користь позивача - ПАТ "Укртрансгаз" 50 125,33 грн - 3% річних; 50 426,60 грн - інфляційних втрат та 6 703,46 грн - судового збору. В частині позовних вимог про стягнення 8 107 786,33 грн основного боргу - провадження у справі закрито. В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

26. 20.03.2019 постановою Центрального апеляційного господарського суду у справі № 904/1853/16 апеляційну скаргу АТ "Укртрансгаз" залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.12.2018 - без змін.

27. Задовольняючи позовні вимоги частково, господарський суд першої інстанції виходив з того, що наявними в матеріалах справи доказами та висновками судової експертизи підтверджено, що станом на час звернення позивача з позовом до суду заборгованість відповідача за вищенаведеним договором складала не 9 119 549,41 грн, а 8 107 786, 33 грн. Оскільки після звернення позивача з позовом до суду відповідачем було погашено основну заборгованість за договором на транспортування природного газу магістральними трубопроводами №1109011038/Н06 від 27.09.2011 в розмірі 8 107 786,33 грн, то суд в цій частині позовних вимог закрив провадження у справі на підставі приписів частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з відсутністю предмету спору. Суд відмовив в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача іншої частини заборгованості в розмірі 1 011 763,08 грн, оскільки розмір цієї заборгованості документально не підтверджений позивачем. Враховуючи висновки судової експертизи, суд стягнув суму інфляційних втрат (за період зазначений позивачем у позовній заяві), у розмірі 50 426, 60 грн та 50 125, 33 грн, 3 % річних, відмовивши у решті частини вимог про стягнення інфляційних та 3% річних.

28. Стосовно відмови у стягненні з відповідача пені та штрафу суди виходили з того, що відносно відповідача порушено справу про банкрутство та послалися на правову позицію, викладену в постанові Верховного суду України від 12.03.2013 у справі №29/5005/16170/2011, відповідно до якої норма частини четвертої статті 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до 19.01.2013) встановлює загальну заборону на нарахування штрафу і пені протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів. Зміст цієї заборони не пов`язаний із визначенням поняття мораторію і не обмежений ним. Заборона чинна протягом дії мораторію, тому неустойка за невиконання грошових зобов`язань не нараховується в силу прямої заборони законом, безвідносно до часу їх виникнення. Крім того, не може розглядатися питання про поширення чи непоширення мораторію на ненараховану неустойку, оскільки законом виключена можливість виникнення та існування відносин нарахування неустойки боржнику, щодо якого діє мораторій, введений при провадженні справи про його банкрутство. Щодо штрафу, суд зазначив, що штрафні санкції, передбачені абзацом 3 частини другої статті 231 Господарського кодексу України, застосовуються за допущене прострочення виконання лише не грошового зобов`язання, пов`язаного з обігом (поставкою) товару, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких й вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафних санкцій.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

29. 09.04.2019 АТ "Укртрансгаз" подано касаційну скаргу, в якій скаржник, не погоджуючись з оскаржуваними судовими актами в частині відмови в в задоволенні вимог про стягнення 3% річних в сумі 15 469,19 грн, інфляційних втрат в сумі 18 671,07 грн, пені в сумі 921 627,70 грн, просить Суд скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.03.2019 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.12.2018 у справі № 904/1853/16, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог АТ "Укртрансгаз" в зазначеній частині.

30. АТ "Укртрансгаз" вважає, що судами попередніх інстанцій порушено норми статей 7, 73, 86, 91, 236 Господарського процесуального кодексу України та стверджує про неповне з`ясування судами першої та апеляційної інстанції обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, які суди визнали встановленими, та невідповідність висновків судів обставинам справи. Так, скаржник зазначає, що ним здійснено перерахування пені, 3% річних та інфляційних втрат враховуючи тільки суми, сплачені поза межами спільних протокольних рішень та посилається на наявні в матеріалах справи розрахунки відповідних сум.

31. Також, скаржник вважає, що судами першої та апеляційної інстанцій неповно з`ясовано обставини справи при відмові в задоволенні позовних вимог по стягнення з відповідача пені та посилається на неврахування судами правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 20.02.2018 у справі № 910/10889/17 стосовно непоширення мораторію у справі про банкрутство боржника на поточну заборгованість.

Б. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу

32. 22.05.2019 до Верховного Суду від ПАТ "Дніпропетровськгаз" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач, посилаючись на законність та обґрунтованість прийнятих у справі рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного господарського суду, просить Суд залишити касаційну скаргу без задоволення.

33. Також, у відзиві відповідача наведено прохання здійснити процесуальне правонаступництво відповідача з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" на Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз", у зв`язку зі зміною типу та назви товариства.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи

і висновків судів першої й апеляційної інстанцій

А. Щодо суті касаційної скарги

34. Верховний Суд дійшов висновку про задоволення клопотання відповідача про заміну правонаступником, викладеного у відзиві, враховуючи положення вимог частини першої статті 52 Господарського процесуального кодексу України та положення Статуту Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз".

35. Оцінивши доводи касаційної скарги та здійснивши перевірку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваних рішення та постанови, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

36. Верховний Суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленій в ухвалі від 14.05.2019 у справі № 522/7636/14-ц, відповідно до якої Верховний Суд є судом права, а не факту. Верховний Суд, діючи у межах повноважень та порядку, визначених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

37. Предметом касаційного перегляду у даній справі є питання наявності/відсутності підстав для стягнення з відповідача 3% річних, інфляційних нарахувань та пені відповідно до розрахунку, здійсненого позивачем.

38. Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, з огляду на те, що дана справа розглядалася судами неодноразово та враховуючи, що надані сторонами докази на підтвердження своїх вимог та заперечень є взаємно суперечливими, з метою з`ясування питань, яка саме оплата та в якому розмірі була здійснена відповідачем поза межами порядку та строків, встановленими спільними протокольними рішеннями, а також за який період застосовуються наслідки за прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання, передбачені положеннями статті 625 Цивільного кодексу України, ухвалою місцевого господарського суду від 08.08.2017 у даній справі було призначено судову економічну експертизу.

39. Суд зазначає, що частиною першою статті 99 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів. . Висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань (частина перша статті 98 Господарського процесуального кодексу України).

40. Відповідно до статті 104 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні. Положеннями статті 86 зазначеного Кодексу передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

41. Так, на підставі оцінки та дослідження наявних в матеріалах справи доказів та висновку судової економічної експертизи, судами попередніх інстанції було встановлено, що сума інфляційних втрат за прострочення виконання грошового зобов`язання за вказаний позивачем у позовній заяві період становить 50 426,60 грн, а сума 3 % річних склала 50 125,33 грн.

42. Отже, Суд вважає, що місцевий господарський суд та суд апеляційної інстанції обґрунтовано задовольнили вимоги позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних нарахувань та 3% річних, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, саме у вказаних сумах.

43. Доводи касаційної скарги про неповне з`ясування судами першої та апеляційної інстанції обставин справи та недоведеність обстави щодо нарахованих сум Верховний Суд відхиляє, оскільки вони зводяться до переоцінки наявних у матеріалах справи доказів, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, відповідно до положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України.

44. Крім того, в касаційній скарзі АТ "Укртрансгаз" стверджує про неповне з`ясування судами попередніх інстанцій обставин справи при відмові в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача пені та посилається на наявний в матеріалах справи розрахунок, здійснений позивачем на підставі договору. Вказані доводи колегія суддів також відхиляє в силу положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України, оскільки відповідь на них потребує переоцінки доказів у справі.

45. Посилання скаржника на правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду у справі № 910/10889/17 щодо непоширення дії мораторію у справі про банкрутство на поточні вимоги кредиторів, колегія суддів вважає безпідставними, з огляду на неподібність правовідносин у даній справі № 904/1853/16 та справі № 910/10889/17, в якій основним було вирішення питання щодо підсудності спору про грошові вимоги до боржника, щодо якого порушено провадження у справі про банкрутство, та які виникли після порушення справи про банкрутство. При цьому, у справі № 910/10889/17 предметом позову не було стягнення з боржника неустойки.

46. З огляду на викладене, доводи касаційної скарги про порушення судами попередніх інстанцій при винесенні оскаржуваних рішення та постанови положень статей 7, 73, 86, 91, 236 Господарського процесуального кодексу України не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим, Верховний Суд не вбачає підстав для скасування законних та обґрунтованих судових актів.

47. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі Верховний Суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків судів попередніх інстанцій.

Б. Висновки щодо застосування норми права

48. Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленій в ухвалі від 14.05.2019 у справі № 522/7636/14-ц, Верховний Суд є судом права, а не факту, а тому, діючи у межах повноважень та порядку, визначених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд, не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

В. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

49. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновків про те, що рішення та постанова у справі прийняті з повним, всебічним та об`єктивним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, із дотриманням норм матеріального та процесуального права.

50. Враховуючи вищевикладене та керуючись пунктом 1 частини першої статті 308, статтею 309 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга Акціонерного товариства "Укртрансгаз" підлягає залишенню без задоволення, а прийняті у справі постанова Центрального апеляційного господарського суду від 20.03.2019 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.12.2018 - залишенню без змін.