Товариство з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова, за участю третіх осіб Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" та Акціонерного товариства "Укртрансгаз" про стягнення 839 544,97 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Львова 26.02.2018 укладено договір № ГБ-Л2602 постачання природного газу, за умовами якого позивач зобов?язався поставити відповідачу протягом лютого-грудня 2018 року природний газ, а відповідач зобов?язався оплатити його на умовах цього договору.

У квітні 2018 року відповідачу було поставлено 88,058 тис.м.куб. природного газу на загальну суму 839 544,97 грн з ПДВ, враховуючи погоджену додатковою угодою № 2 від 19.04.2018 до договору ціною в сумі 9 534,00 грн з ПДВ за 1000 м.куб.

Акт прийому-передачі природного газу поставленого у квітні 2018 року надісланий відповідачу - Квартирно-експлуатаційному відділу м. Львова, однак ним не підписаний та не повернутий. Також не надано вмотивованої відмови в підписанні акту приймання-передачі за квітень 2018 року.

За спожитий у квітні 2018 року природний газ відповідач не розрахувався, станом на день звернення з позовом загальна сума основної заборгованості становить 839 544,978 грн.

Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Львівгаз", як третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, подано позовну заяву до Квартирно-експлуатаційному відділу м. Львова про стягнення 2 243 268,39 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01.01.2016 між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" та Квартирно-експлуатаційному відділу м. Львова укладено договори розподілу природного газу шляхом надання підписаних відповідачем заяв-приєднання №094207HQ0REB016 та №094207HQ0RАB016 від 01.01.2016 до умов типового договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) затвердженого постановою НКРЕКП № 2498 від 30.09.2015.

На виконання умов договору розподілу, протягом квітня 2018 року Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" (третя особа, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору) розподілило (доставило) відповідачу в обсязі 88,058 тис.м.куб. природного газу, що підтверджується актами наданих послуг з розподілу газу, а саме: № ЛВ000054580 від 30.04.2018, № ЛВ000052989 від 30.04.2018, № ЛВ000047194 від 30.04.2018, №ЛВ000047023 від 30.04.2018, № ЛВ000047174 від 30.04.2018, № ЛВ000047283 від 30.04.2018.

Проте, газ спожитий в квітні 2018 року був отриманий відповідачем без жодної правової підстави у зв?язку із заборгованістю відповідача перед Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" за неврегульований небаланс за серпень 2017 року, яка встановлена постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17.04.2018 у справі № 914/2059/17. Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" направлялись відповідачу повідомлення про самостійне припинення газоспоживання від 13.11.2017, про припинення газопостачання №25 від 15.11.2017, про припинення (обмеження) газопостачання №П349 від 30.03.2018.

Натомість відповідач відмовив у наданні доступу для відключення об?єктів працівниками Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Львівгаз".

Короткий виклад обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" та Квартирно - експлуатаційним відділом м. Львова 26.02.2018 було укладено договір № ГБ Л2602 постачання природного газу.

Згідно з пунктом 1.1 та 1.2 постачальник (позивач) зобов?язується поставити споживачу у 2018 році товар: природний газ (ДК 021:2015 -09120000-6 Газове паливо) (далі газ), в обсягах та порядку, передбачених даним договором, а споживач (відповідач) зобов?язується прийняти газ та оплатити постачальнику його вартість у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених даним договором.

Між сторонами по справі 27.02.2018 було підписано додаткову угоду № 1 до договору. Вказаною угодою сторони погодили загальний обсяг закупівлі та ціну за одиницю товару - 1000,00 м. куб. природного газу.

19.04.2018 між сторонами по справі було підписано додаткову угоду № 2 до договору. Вказаною угодою сторони внесли зміни до договору в частині планових місячних обсягів поставки, загального обсягу закупівлі та ціні за одиницю товару - 1000,00 м. куб. природного газу.

В матеріалах справи також наявні акти-приймання передачі природного газу:

- від 28.02.2018 обсягом 595,050 тис.м.куб. природного газу на загальну суму 5 467 914, 46 грн з ПДВ у лютому 2018 року;

- від 31.03.2018 обсягом 558,648 тис.м.куб. природного газу на загальну суму 5 133 416,47 грн. з ПДВ у березні 2018 року;

- від 30.04.2018 обсягом 88,058 тис.м.куб. природного газу на загальну суму 839 544,97 грн з ПДВ у квітні 2018 року.

Акт приймання-передачі природного газу від 30.04.2018 за квітень 2018 року відповідачем не підписаний.

Згідно листа № 1214 від 20.03.2018 відповідач замовив у позивача поставку природного газу на квітень 2018 року обсягом 100,000 тис. м. куб.

В матеріалах справи є листи (номінації) Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" від 20.03.2018, 26.03.2018, 29.03.2018 та 02.04.2018 про постачання природного газу в квітні 2018 року по об?єктах споживача.

01.01.2016 між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" ( третя особа, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору) та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Львова (відповідачем) укладено договори розподілу природного газу шляхом надання підписаної відповідачем заяви-приєднання №094207HQ0REB016 та №094207HQ0RАB016 від 01.01.2016 до умов типового договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) затвердженого постановою НКРЕКП № 2498 від 30.09.2015.

Відповідно до пункту 1.3 типового договору цей договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статтей 633, 634, 641та 642 Цивільного кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання споживача до умов цього договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної споживачем заяви-приєднання, яку в установленому порядку оператор ГРМ направляє споживачу Інформаційним листом, та/або сплата рахунку оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.

За цим договором оператор ГРМ зобов?язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов?язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, що визначені цим договором (пункт 2.1. типового договору).

Факт надання послуги з розподілу природного газу споживачу, що не є побутовим, згідно пункту 6.6 типового договору та пункту 6 глави 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, підтверджується підписаним споживачем актом наданих послуг.

Згідно з пунктом 6.4 типового договору розподілу природного газу оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим договором здійснюється споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка оператора ГРМ. Якщо згідно із законодавством споживач має сплачувати оператору ГРМ за послуги з розподілу природного газу зі свого поточного рахунку із спеціальним режимом використання, оплата послуг розподілу природного газу здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання споживача на поточний рахунок оператора ГРМ кожного банківського дня згідно з алгоритмом розподілу коштів, встановленим регулятором, та зараховується як плата за послуги розподілу природного газу в тому місяці, в якому надійшли кошти. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

За наявності підтвердженого обсягу природного газу споживача та відсутності простроченої заборгованості за цим договором оператор ГРМ забезпечує розподіл природного газу, що належить споживачу, до межі балансової належності його об'єкта з дотриманням належного рівня надійності, безпеки, якості та величини тиску природного газу. Приймання-передача обсягу газу, належного споживачу, а також перехід експлуатаційної відповідальності за стан газових мереж від оператора ГРМ до споживача відбуваються на межі балансової належності об'єкта споживача (пункт 3.2. договору).

За умовами пункту 3.3 договору та пункту 3 глави 5 розділу VI Кодексу ГРМ споживач, що не є побутовим, зобов'язаний самостійно контролювати власне газоспоживання та для недопущення перевищення підтвердженого обсягу природного газу здійснити разом зі своїм постачальником заходи з коригування в установленому порядку підтвердженого обсягу або заходи із самостійного та завчасного обмеження (припинення) власного газоспоживання. Якщо за підсумками місяця фактичний об'єм споживання природного газу споживача буде перевищувати підтверджений обсяг природного газу, врегулювання небалансу (дефіциту) природного газу буде здійснюватись його постачальником у встановленому законодавством порядку та відповідно до умов договору постачання природного газу.

Відповідно до підпункту 5 пункту 7.4 договору споживач зобов'язується не допускати несанкціонованого відбору природного газу.

За невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з договором та чинним законодавством України (пункт 8.1 договору).

На виконання умов договору розподілу, протягом квітня 2018 року Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" (третя особа, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору) розподілило (доставило) відповідачу в обсязі 88,058 тис.м.куб. природного газу, що підтверджується актами наданих послуг з розподілу газу, а саме: №ЛВ000054580 від 30.04.2018, №ЛВ000052989 від 30.04.2018, №ЛВ000047194 від 30.04.2018, №ЛВ000047023 від 30.04.2018, №ЛВ000047174 від 30.04.2018, №ЛВ000047283 від 30.04.2018.

Проте, як стверджує Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" (третя особа, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору), газ спожитий в квітні 2018 року був отриманий відповідачем без жодної правової підстави, що стало підставою для його звернення із самостійними вимогами про сплату вартості природного газу, спожитого відповідачем у квітні 2018 року.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у зв?язку із заборгованістю відповідача перед Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" за неврегульований небаланс за серпень 2017 року, яка встановлена постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17.04.2018 у справі № 914/2059/17, останнє направляло відповідачу повідомлення про самостійне припинення газоспоживання, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями:

- про припинення газопостачання від 13.11.2017;

- про припинення газопостачання №25 від 15.11.2017;

- про припинення (обмеження) газопостачання №П349 від 30.03.2018.

Натомість, відповідач, за твердженням третьої особи із самостійними вимогами, відмовляв у наданні доступу для відключення об?єктів працівниками Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Львівгаз".

Короткий зміст рішення та постанови судів попередніх інстанцій

Рішенням Господарського суду Львівської області від 26.12.2018, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 20.03.2019, у справі № 914/1172/18 у задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" про стягнення з Квартирно-експлуатаційного відділу м.Львова заборгованості за послуги постачання природного газу в розмірі 839 544,97 грн за квітень 2018 року відмовлено. Позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" задоволено. Стягнуто з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" вартість природного газу за квітень 2018 року в розмірі 2 243 268,39 грн та судовий збір в розмірі 33 649,03 грн.

Судові рішення обґрунтовано тим, що факт наявності заборгованості Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова перед Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" за неврегульований небаланс за серпень 2017 року встановлено постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17.04.2018 по справі №914/2059/17.

Доказів сплати вищевказаної суми заборгованості немає.

З урахуванням наявності в матеріалах справи доказів про вжиття Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" заходів для припинення газопостачання та відмови відповідача у наданні дозволу для припинення газопостачання, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про наявність правових підстав для віднесення обсягу розподіленого газу відповідачу за квітень 2018 року до небалансу оператора ГРМ із коефіцієнтом 2.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи

Квартирно-експлуатаційний відділ м. Львова звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просив скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 26.12.2018 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 20.03.2019 у справі № 914/1172/18 та постановити нове рішення, яким в позові Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" відмовити.

В обґрунтування доводів касаційної скарги відповідач зазначив, що судові рішення прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права.

Зазначає, що судами попередніх інстанцій невірно застосовано законодавство, що регулює ринок природного газу, а саме пункт 5 глави 1 розділу 1 Кодексу газотранспортної системи, оскільки за однакових фактичних обставин постачання газу в лютому - березні 2018 року визнається як таке, що здійснене контрагентом договору Товариством з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс", а споживання газу відповідачем у квітні 2018 року відноситься до несанкціонованого відбору природного газу.

Не надано правової оцінки діям Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" щодо непогодження номінації Товариству з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" за квітень 2018 року для потреб Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова, з огляду на те, що кодекс газотранспортної системи та Перелік кодів відхилення номінації та їх значень не містять підстав для відхилення номінації у зв?язку із заборгованістю споживача за договорами розподілу та постачання природного газу.

Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз", яке є правонаступником Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Львівгаз", подало суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу, у якому просило рішення Господарського суду Львівської області від 26.12.2018 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 20.03.2019 у справі № 914/1172/18 залишити без змін, касаційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова - без задоволення.

У відзиві зазначило, що на виконання умов договору розподілу протягом квітня 2018 року Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" розподілено (доставлено) відповідачу 88,058 тис.м.куб природного газу. Проте відповідачем порушено умови договору внаслідок чого весь обсяг газу спожитий протягом 2018 року був отриманий ним неправомірно з огляду на наявність непогашеної заборгованості перед Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" по небалансу за серпень 2017 року в розмірі 239 419,25 грн у зв?язку з несанкціонованим відбором природного газу, що підтверджується рішенням Господарського суду Львівської області від 23.07.2018 у справі № 914/2317/17 та існуванням заборгованості у відповідача перед постачальником природного газу Товариством з обмеженою відповідальністю "Львівгаз збут", що підтверджується рішенням Господарського суду Львівської області від 31.10.2018 у справі № 914/1127/18 та постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17.04.2018 у справі № 914/2059/17. Оскільки відповідачем самостійно не припинено споживання природного газу позивачем нараховано суму небалансу з коефіцієнтом 2, відповідно до абзацу 5 пункту 4 глави 5 розділу VI Кодексу газорозподільних систем.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Щодо суті касаційної скарги

Спір у справі, що переглядається, стосується правомірності застосування коефіцієнта компенсації 2 при нарахуванні відповідачу оплати вартості об??єму спожитого природного газу за квітень 2018 року.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно з статтею 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За приписами статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов?язання, що виникає між суб?єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України (436-15) , в силу якого один суб?єкт (зобов?язана сторона, в тому числі боржник) зобов?язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб?єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб?єкт (управлена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов?язаної сторони виконання її обов?язку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб?єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов?язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов?язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов?язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог вказаного кодексу. Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов?язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень статті 40 Закону України від 09.04.2015 № 329-VIII "Про ринок природного газу" розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов'язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором, а замовник зобов'язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу. Типовий договір розподілу природного газу затверджується регулятором - Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Пунктом 1 глави 5 розділу VI Кодексу газорозподільних систем визначено, що споживання (відбір) природного газу з газорозподільної системи за наявності укладеного договору розподілу природного газу між споживачем і оператором ГРМ здійснюється за умови: наявності у споживача (його постачальника) підтверджених обсягів природного газу (лімітів) на відповідний розрахунковий період; забезпечення споживачем своєчасних розрахунків з оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.

Частиною 2 статті 13 Закону України "Про ринок природного газу" визначені обов'язки споживача, зокрема, укласти договір про постачання природного газу, не допускати несанкціонованого відбору природного газу, припиняти (обмежувати) споживання природного газу відповідно до вимог законодавства та умов договорів. У разі порушення або невиконання своїх обов'язків споживач несе відповідальність згідно із законом.

Відповідно до пункту 5 глави 1 розділу І Кодексу газотранспортної системи несанкціонований відбір природного газу - відбір природного газу: за відсутності по суб?єкту ринку природного газу підтвердженої номінації (підтвердженого обсягу природного газу) на відповідний розрахунковий період; без укладення відповідного договору з постачальником; шляхом самовільного під?єднання та/або з навмисно пошкодженими приладами обліку природного газу або поза охопленням приладами обліку; шляхом самовільного відновлення споживання природного газу;

номінація - заявка замовника послуг транспортування, надана оператору газотранспортної системи стосовно обсягів природного газу, які будуть подані замовником послуг транспортування протягом доби до газотранспортної системи в точках входу та відібрані з газотранспортної системи в точках виходу, у тому числі у розрізі контрагентів (споживачів) замовника та їх точок комерційного обліку (за необхідності);

підтверджена номінація - підтверджений оператором газотранспортної системи обсяг природного газу замовника послуг транспортування, який буде прийнятий від замовника в точках входу до газотранспортної системи та переданий замовнику в точках виходу з газотранспортної системи у відповідний період, у тому числі у розрізі контрагентів (споживачів) замовника та їх точок комерційного обліку (за необхідності);

підтверджений обсяг природного газу - обсяг (об?єм) природного газу споживача (у тому числі прямого споживача), погоджений оператором газотранспортної системи на відповідний розрахунковий період із ресурсу постачальника споживача, що включений до підтвердженої номінації цього постачальника;

небаланс - різниця між обсягами природного газу, поданими замовником послуг транспортування для транспортування на точці входу, та відібраними замовником послуг транспортування з газотранспортної системи на точці виходу, що визначається за процедурою алокації;

алокація - віднесення оператором газотранспортної системи обсягу природного газу в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи по замовниках послуг транспортування (у тому числі в розрізі їх контрагентів (споживачів) з метою визначення за певний період обсягів небалансу таких замовників.

Згідно положень глави 1 розділу ХІ Кодексу газотранспортної системи для отримання послуг з транспортування (фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою) замовник послуг транспортування подає оператору газотранспортної системи номінації та/або місячну номінацію по точках входу та точках виходу в установленому цим розділом порядку.

Відповідно до пункту 8 глави 3 розділу ХІІ Кодексу газотранспортної системи алокація фактичних обсягів споживача можлива тільки на постачальника, зазначеного у відповідній підтвердженій номінації/місячній номінації/реномінації, крім випадків, передбачених нижче.

У разі несанкціонованого відбору газу споживачем весь відповідний обсяг вноситься в алокацію на відповідного оператора газорозподільної системи, а по прямому споживачу - на оператора газотранспортної системи.

Судами попередніх інстанцій встановлено, факт наявності заборгованості Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова перед Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" за неврегульований небаланс за серпень 2017 року, що підтверджено постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17.04.2018 у справі № 914/2059/17, згідно якої в задоволенні позовних вимог про зобов?язання Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" припинити здійснювати розподіл природного газу, який постачається іншими постачальниками Квартирно-експлуатаційному відділу м. Львова на період дії договору на постачання природного газу № 1-С/03/4 від 29.03.2017 укладеного між Квартино-експлуатаційним відділом м. Львова та Товариством з обмеженою відповідальністю "Крафт Фінанс" та визнання Товариства з обмеженою відповідальністю "Крафт Фінанс" єдиним гарантованим постачальником природного газу в квітні-серпні 2017 року відмовлено повністю. В решті рішення Господарського суду Львівської області від 30.11.2017 у справі № 914/2059/17 залишено без змін.

У постанові зазначено, що Квартирно-експлуатаційним відділом м. Львова за серпень 2017 року отримано природний газ без правової на те підстави. В результаті несанкціонованого відбору газу весь обсяг газу, отриманий відповідачем за серпень 2017 року, внесений на алокацію оператора газорозподільної системи Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" в порядку, передбаченому абзацом 2 пункту 8 глави 3 розділу ХІІ Кодексу газотранспортних систем.

Тобто факт заборгованості відповідача перед Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" за небаланс серпня 2017 року підтверджується вищевказаною постановою, є преюдиційною обставиною і не потребує повторного доведення.

Доказів сплати вищевказаної суми заборгованості в справі немає.

Відповідно до підпункту пункту 1 глави 7 Розділу VI Кодексу газорозподільних систем оператор ГРМ в установленому законодавством порядку має право припинити/обмежити газопостачання (розподіл природного газу) на об?єкт споживача (у тому числі побутового споживача) з дотриманням ПБСГ та нормативних документів, що визначають порядок обмеження/припинення природного газу, зокрема і випадку наявності заборгованості за несанкціонований відбір природного газу з ГРМ.

Абзацом 5 пункту 4 глави 5 розділу VI Кодексу газорозподільних систем передбачено, що, якщо неврегульований небаланс станеться внаслідок відсутності у споживача підтвердженого обсягу природного газу на розрахунковий період, або внаслідок відмови в доступі до об?єкта споживача для здійснення Оператором ГРМ припинення розподілу природного газу, або внаслідок невиконання споживачем письмової вимоги Оператора ГРМ самостійно припинити (обмежити) споживання природного газу, коефіцієнт компенсації має становити 2.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" вживались заходи для припинення газопостачання відповідача, однак відповідачем у наданні дозволу для припинення газопостачання відмовлено про що складено акти відмови, а тому наявні правові підстави для віднесення обсягу розподіленого газу за квітень 2018 року до небалансу Оператора ГРМ із коефіцієнтом 2.

Судом апеляційної інстанції також надавалась оцінка доводам відповідача, що за однакових обставин постачання газу в лютому-березні 2018 року визнається як таке, що здійснене контрагентом договору Товариством з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс", а споживання в квітні 2018 року відноситься до несанкціонованого відбору природного газу.

Судом апеляційної інстанції зазначено, що відповідач, маючи заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Львівгаз збут" уклав договір із Товариством з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" без дотримання вимог статті 14 Закону України "Про ринок природного газу",.

Підтвердження обставин наявності у споживача заборгованості у розмірі 2 100 816,03 грн станом на 19.04.2017 перед первісним постачальником природного газу Товариством з обмеженою відповідальністю "Львівгаз збут" пов?язане з набранням законної сили постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17.04.2018 у справі № 914/2059/17, що спростовує його доводи, про відсутність несанкціонованого відбору газу за період квітня 2018 року.

Щодо інших доводів касаційної скарги відповідача, то Акціонерним товариством "Укртрансгаз" підтверджено інформацію щодо замовника послуг транспортування (постачальника), на якого здійснено алокацію фактичних обсягів природного газу Квартирно-експлуатаційного відділу м.Львова у квітні 2018 року - Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", а не Товариство з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс".

Саме обставини непідтвердження Товариством з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" алокації обсягу природного газу Квартирно-експлуатаційного відділу м.Львова у квітні 2018 року були покладені відповідачем в основу заперечень проти позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" про стягнення вартості поставленого Квартирно-експлуатаційному відділу м. Львова у квітні 2018 року природного газу, оскільки на думку відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" фактично не поставило йому природний газ у квітні 2018 року.

З огляду на зазначене, доводи заявника касаційної скарги про порушення і неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права під час прийняття оскаржуваних судових рішень не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для їх зміни чи скасування колегія суддів Касаційного господарського суду не вбачає.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.