ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2019 року

м. Київ

Справа № 910/7444/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючий - Стратієнко Л.В.,

судді: Студенець В.І., Ткач І.В.,

обов`язки секретаря судового засідання за дорученням головуючого судді у судовій колегії здійснює помічник судді Гаврилюк П.Д.;

за участю представників:

позивача - Ланового О.Ю., Юрченка О.А., Романенка С.П.,

відповідача - Яковенка О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної фіскальної служби України,

на рішення Господарського суду міста Києва

(суддя - Смирнова Ю.М.)

від 12.12.2018

та постанову Північного апеляційного господарського суду

(головуючий - Агрикова О.В., судді - Чорногуз М.Г., Хрипун О.О.)

від 28.03.2019,

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Холдингова компанія "Енергомонтажвентиляція",

до Державної фіскальної служби України,

про стягнення 16 460 854,52 грн,

В С Т А Н О В И В:

у червні 2018 року товариство з обмеженою відповідальністю "Холдингова компанія "Енергомонтажвентиляція" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 16 460 854,52 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ "Холдингова компанія "Енергомон-тажвентиляція" належним чином виконало підрядні роботи за договором № 120, укладеного 10.07.2015 між Державною фіскальною службою України (замовник) і ТОВ "Холдингова компанія "Енергомонтажвентиляція" (підрядник), та передало відповідачу акти виконаних робіт (КБ-2в), довідки про вартість виконаних будівельних робіт та використаних матеріалів (КБ-3). Однак, відповідач не підписав вказані документи, не надав обґрунтованих заперечень щодо кількості, якості виконаних робіт, використаних матеріалів та роботи на суму 16 460 854, 52 грн не оплатив. З урахуванням вказаного, на підставі ст. ст. 11, 525, 526, 629, 875, 877, 879, 882 ЦК України, ст. 193 ГК України позивач просив стягнути з відповідача 16 460 854,52 грн за договором № 120 від 10.07.2015.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.12.2018, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.03.2019, позов задоволено.

Стягнуто з Державної фіскальної служби України на користь ТОВ "Холдингова компанія "Енергомонтажвентиляція" 16 460 854, 52 грн основного боргу та судовий збір.

16.04.2019 відповідач подав касаційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.03.2019, в якій просить вказані судові рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Підставами для скасування оскаржуваних судових рішень зазначає те, що судами не було взято до уваги те, що позивачем не було надано належних доказів, які б підтверджували факт надання (надсилання) замовнику актів виконаних робіт (ф. КБ-2в), довідок про вартість використання будівельних робіт та витрати (ф. КБ-3) з відповідним комплектом документації (щомісячних та кінцевих) протягом дії договору. Вважає безпідставним посилання позивача на лист ФОП Іліки В.А. № 5/1 від 18.05.2018 як на підтвердження обставин надання підрядником замовнику відповідних документів (актів, довідок тощо), оскільки наявна в листі інформація жодним чином не підтверджує таких обставин. Крім того, вважає, що зазначена особа не була уповноважена замовником на прийняття робіт за договором та підписання відповідних актів. Посилається на те, що обставини виконання робіт за договором № 120 від 10.07.2015 вже були предметом розгляду господарського суду у справі № 910/5980/17 за позовом ТОВ "Холдингова компанія "Енергомонтажвентиляція" до Державної фіскальної служби України про стягнення коштів та внесення змін до договору. У рішенні Господарського суду міста Києва від 28.09.2017 у справі № 910/5980/17 зазначено, що жодного допустимого доказу фактичного виконання обумовлених договором робіт позивач суду не надав. Вказує і на те, що кошторис цього договору було визначено як твердий, а за правилами ст. 844 ЦК України зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін. У разі перевищення твердого кошторису усі пов`язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом. Щодо наданого позивачем висновку комісійного експертно-будівельного дослідження Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Заслуженого професора М.С. Бокаріуса № 22532/7902/7903/7904 від 30.03.2018, то відповідач зазначив те, що при дослідженні (висновок № 22532/7902/7903/7904) було використано робочий проект "реконструкція автомобільного пункту пропуску "Красноїльськ" Чернівецької області. Коригування", Львів 2016, виконаний ПП "Проект-Центр". Зазначений робочий проект відповідно до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (3038-17) не пройшов експертизу кошторисної частини проектної документації та затвердження проектної документації на будівництво об`єкта в установленому порядку. Крім того, відповідно до експертного висновку вартість виконаних будівельних робіт була розрахована в цінах станом на 01.12.2016. У зв`язку з чим, ДФС України (за результатами розгляду експертного висновку) було заявлено, що вартість виконаних будівельних робіт, визначена експертом, може бути взята до уваги лише в межах розрахунків, які виконані відповідно до проектно-кошторисної документації, яка пройшла експертизу та отримала позитивний експертний звіт, а саме - у сумі 8 836 811,01 грн. Зазначив, що відповідно до ст. 104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими ст. 86 ГПК України.

11.06.2019 до Верховного Суду від відповідача надійшли додаткові пояснення, в яких останній просив врахувати те, що у провадженні господарського суду знаходиться справи № 910/7446/18 за позовом ТОВ "Холдингова компанія "Енергомонтажвентиляція" до Державної фіскальної служби України про стягнення 23 656 869, 97 грн. Оскільки такі пояснення є фактично доповненням до касаційної скарги і були подані після закінчення строку на касаційне оскарження, Верховний Суд, з урахуванням ч. 1 ст. 298 ГПК України, розглядає вимоги касаційної скарги, які були подані 16.04.2019.

У відзиві на касаційну скаргу позивач вказує на те, що твердження відповідача про неотримання ним актів виконаних робіт (КБ-2в), довідок про вартість виконаних будівельних робіт та використаних матеріалів (КБ-3) спростовуються доказами, що надані позивачем до матеріалів справи. Ці докази підтверджують те, що замовник тричі отримував від позивача акти виконаних робіт, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та виконаних матеріалів. Вважає, що експертне дослідження, замовлене відповідачем, підтвердило, що вартість виконаних робіт та використаних матеріалів на об`єкті становить 18 419 643, 00 грн. Виконання робіт на цю суму підтверджується і іншими доказами: поясненнями організації, яка здійснювала технічний та авторський нагляд на будівництві; фототаблицями; загальним журналом робіт № 1; журналом здійснення авторського нагляду. Стверджує, що посилання відповідача на невиконання позивачем умов договору № 120 від 10.07.2015 спростовується матеріалами справи. Щодо посилання відповідача в касаційній скарзі на справу № 910/5980/17, то позивач вказав на те, що суд при розгляді справи № 910/5980/17 встановив лише обставини, що позивач отримав суму попередньої оплати (5 538 564, 40 грн) та повністю її повернув відповідачу, а також той факт, що термін дії договору № 120 від 10.07.2015 закінчився 30.06.2016. Вважає, що посилання відповідача на наявність судового рішення від 28.09.2017 у справі № 910/5980/17 та встановлені в ньому обставини не можуть бути підставою для відмови в задоволенні позовних вимог. Зазначає, що умови договору № 120 від 10.07.2015 покладають на замовника обов`язок з відшкодування підряднику вартість виконаних ним робіт та придбаних матеріалів. Такий обов`язок відповідач не виконав, навіть після того як вартість виконаних робіт та придбаних матеріалів була підтверджена двома колегіальними експертизами.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.

Як вбачається із матеріалів справи і встановлено судами попередніх інстанцій, 10.07.2015 між Державною фіскальною службою України (замовник) і ТОВ "Холдингова компанія "Енергомонтажвентиляція" (підрядник) було укладено договір № 120, за умовами якого замовник доручає, а підрядник забезпечує відповідно до проектно-кошторисної документації та умов договору, за кошти замовника, отримані за грантовим договором - зовнішня діяльність Європейського Союзу MIS ETC 985, власними та залученими силами і засобами, виконання робіт з "реконструкції автомобільного пункту пропуску "Красноїльськ" Чернівецької області" 1 черга (роботи), зазначені в додатках № № 2 - 3 до договору. Замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконані роботи.

Пунктом 1.2 договору № 120 від 10.07.2015 встановлено, що об`єктом будівництва є автомобільний пункт пропуску "Красноїльськ", Чернівецької митниці, Сторожинецького р-н., Чернівецької обл. (об`єкт). Адреса розташування об`єкта: Чернівецька обл., Сторожинецький р-н., смт. Красноїльськ, вул. Дружби, 301. Характер будівництва: реконструкція. Площа земельної ділянки в межах відводу землі: 1,070 га. Площа забудови: 822,0 кв.м. Загальна площа службово-виробничої будівлі: 710,20 кв.м.

Вимоги до робіт, що мають бути виконані підрядником встановлюються в проектній документації, забезпечення якою покладається на замовника. Підрядник зобов`язується перевірити комплектність проектної документації та відповідність її установленим законодавством України вимогам протягом 7 календарних днів з моменту її отримання. У разі виявлення невідповідності проектної документації установленим вимогам підрядник повідомляє про це замовника. В разі порушення встановленого цим пунктом строку на повідомлення про невідповідність проектної документації підрядник позбавляється можливості в подальшому посилатись на невідповідність проектної документації як на причину порушення строків виконання робіт. У разі втрати або пошкодження переданої підряднику проектної документації на виконання робіт, підрядник зобов`язаний відновити її за свій рахунок; при цьому строки виконання робіт не переглядаються (п. 1.3 договору № 120 від 10.07.2015).

Згідно з п. 2.1 договору № 120 від 10.07.2015 ціна договору становить 18 461 882,94 грн (без ПДВ) (передбачається звільнення від оподаткування податком на додану вартість згідно із п. 197.11 ст. 197 та п. 3.2 ст. 3 Податкового кодексу України відповідно до реєстраційної картки проекту (програми) міжнародної технічної допомоги (МТД) № 2982-01 від 17.04.2015, згідно з акцептованою пропозицією конкурсних торгів та зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва об`єкту, що є невід`ємною частиною цього договору (додаток № 1).

У п. п. 2.7, 2.7.1 договору № 120 від 10.07.2015 сторони погодили що, керуючись п. 7 ч. 5 ст. 40 Закону України "Про здійснення державних закупівель", підрядник має право при зміні офіційного курсу гривні у відношенні до іноземної валюти ініціювати перед замовником питання зміни договору у такому порядку: при зміні офіційного курсу НБУ гривні у відношенні до євро, який вплине на вартість матеріалів та обладнання, після підписання даного договору, підрядник надсилає замовнику проект додаткової угоди щодо зміни договору, з обґрунтуванням та документальним підтвердженням таких змін. Замовник повинен протягом 5 (п`яти) днів розглянути відповідні пропозиції підрядника. У разі досягнення сторонами згоди щодо зміни договору (відсутності мотивованих зауважень щодо цього) сторони шляхом підписання додаткової угоди до цього договору змінюють договір. Ціна договору може змінюватися залежно від зміни офіційного курсу НБУ гривні (як у бік збільшення, так і в бік зменшення) без зміни обсягу закупівлі.

Відповідно до п. п. 3.1, 3.3 договору № 120 від 10.07.2015 підрядник зобов`язаний розпочати виконання робіт протягом 7 днів з моменту отримання авансу згідно з графіком фінансування робіт (додаток № 5) та отримання належним чином оформленої проектно-кошторисної документації і завершити виконання робіт до 24.10.2015. Виконати роботи в строк, встановлений в календарному плані робіт (додаток № 4 до договору), що є невід`ємною частиною договору.

Згідно з п. 3.5 договору № 120 від 10.07.2015 датою закінчення виконання певних робіт вважається дата їх прийняття замовником за актами приймання виконаних будівельних робіт (ф. КБ-2в) (акт виконаних робіт).

Пунктами 12.1, 12.2 договору № 120 від 10.07.2015 встановлено, що факт виконання та вартість виконаних робіт підтверджується підписаними сторонами актами виконаних робіт (ф. КБ-2в) та довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (ф. КБ-3). Прийняття виконаних робіт здійснюється замовником за умови належного виконання робіт та надання підрядником документів, що підтверджують якість матеріальних ресурсів, використаних при виконанні робіт (якщо наявність сертифікатів, протоколів є обов`язковою згідно з чинним законодавством України) та іншої документації щодо таких робіт, передбаченої проектною документацією, договором та/або законодавством.

Цей договір набирає чинності з дати його укладення і діє до 31.12.2015, а в частині розрахунків та гарантій - до повного та належного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором (п. 17.1 договору № 120 від 10.07.2015).

Додатковою угодою № 1 від 23.10.2015 сторонами погоджено в новій редакції календарний план робіт та графік фінансування робіт та викладено п. 3.1 договору в такій редакції: "Підрядник зобов`язаний розпочати виконання робіт впродовж 7 днів з моменту отримання авансу згідно з графіком фінансування робіт (додаток № 5) та отримання належним чином оформленої проектно-кошторисної документації і завершити виконання робіт до 15.12.2015".

У додатковій угоді № 2 від 31.12.2015 сторони погодили продовжити строк дії договору № 120 від 10.07.2015. Виклали п. 2.1 договору в такій редакції: "Ціна договору у 2016 році становить 18 461 882,94 грн (без ПДВ) (передбачаються звільнення від оподаткування податком на додану вартість згідно із п. 197.11 ст. 197 та п. 3.2 ст. 3 Податкового кодексу України відповідно до реєстраційної картки проекту (програми) міжнародної технічної допомоги (МТД) № 2982-01 від 17.04.2015, згідно з акцептованої пропозиції конкурсних торгів та зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва об`єкту, що є невід`ємною частиною цього договору (додаток № 1)", п. 3.1 договору в такій редакції: "Підрядник зобов`язаний розпочати виконання робіт протягом 7 днів з моменту отримання авансу згідно з графіком фінансування робіт (додаток № 5) та отримання належним чином оформленої проектно-кошторисної документації і завершити виконання робіт до 30.06.2016" та п. 17.1 договору в такій редакції: "Цей договір набирає чинності з дати його укладення і діє до 30.06.2016, а в частині розрахунків та гарантій до повного та належного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором". Змінили календарний план робіт та графік фінансування робіт.

Судами встановлено, що на виконання договору, відповідач згідно з рахунками - фактурами № 50 від 06.08.2015 (а.с. 56, т. 9), № 90 від 28.10.2015 (а.с. 57, т. 9) перерахував позивачу попередню оплату (у сумі 2 942 514,40 грн та 2 596 050,00 грн), що підтверджується платіжними дорученнями № 1833 від 09.11.2015, № 365 від 07.08.2015.

Листом № 17629/6/99-99-03-03-01-15 від 18.08.2015 (а.с. 210, т. 3) Державна фіскальна служба України повідомила ТОВ "Холдингова компанія "Енергомонтажвентиляція" про те, що технічний нагляд при проведенні робіт з реконструкції пункту пропуску "Красноїльськ" відповідно до договору № 57 від 24.04.2015 виконує ФОП Іліка Василь Анатолійович, а авторський нагляд при проведенні робіт з реконструкції пунктів пропуску "Красноїльськ" - головний проектувальник ПП "Проект-Центр" (договори № 106, № 107 від 01.07.2015); головний архітектор проекту - Огоновський Орест Романович.

19.08.2015 між позивачем і відповідачем було підписано акт приймання -передачі площадки під будівництво, розміщеної в Чернівецькій обл ., Стороженецькому р-н., смт. Красноїльськ, вул. Дружби, буд. 301 (а.с. 208-209, т. 3).

12.11.2015 підрядником було повернуто замовнику 2 942 514,40 грн попередньої оплати за договором, а 31.12.2015 - 2 596 060,00 грн.

Листом № 1-02/104 від 16.03.2017 позивач повідомив відповідача про готовність будівельно - монтажних робіт за договором на 75% та просив вжити заходів щодо фінансування та продовження терміну дії договору (а.с.10, т. 4).

Відповідач листом № 6922/6/99/99-03-03-15 від 04.04.2017 повідомив позивача про те, що жодних актів приймання-передачі виконаних робіт йому підрядником не надавалось, а продовження терміну дії договору після його закінчення є неможливим згідно з чинним законодавством України.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають, зокрема, з договору.

За змістом положень статей 626, 627, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта.

Ціна договору підряду - це грошова сума, належна підрядникові за виконане замовлення. За ст. 843 ЦК України у договорі підряду визначається або конкретна ціна роботи, або способи її визначення. Отже, ціна може бути визначена в тексті договору підряду безпосередньо, або у договорі підряду може зазначатися спосіб визначення ціни. Крім того, ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі, який містить постатейний перелік затрат на виконання робіт, є додатком до договору та його невід`ємною частиною.

За відсутності цих умов ціну може встановити суд на основі звичайно застосовуваних за аналогічні роботи цін з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами.

Статтею 882 ЦК України встановлено, що замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов`язаний негайно розпочати їх прийняття. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акту і виникнення за таким актом прав та обов`язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором.

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч. 1 ст. 854 ЦК України).

Отже, договір підряду складається із двох взаємопов`язаних між собою зобов`язань: 1) правовідношення, в якому виконавець має надати послугу, а замовник наділений правом вимагати виконання цього обов`язку; 2) правовідношення, в якому замовник зобов`язаний оплатити надану послугу, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати.

Закріплене у ЦК України (435-15) визначення договору підряду дає підстави для висновку про те, що це консенсуальний, двосторонній та оплатний договір (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 523/6003/14-ц).

Статтями 525, 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічні приписи містить і ст. 193 ГПК України.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Судами встановлено, що висновком комісійного експертного будівельно-технічного дослідження Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Заслуженого професора М.С. Бокаріуса № 22532/7902/7903/7904 від 30.03.2018 підтверджується факт виконання позивачем будівельно-монтажних робіт по об`єкту "реконструкції автомобільного пункту пропуску "Красноїльськ" за адресою: Україна, Чернівецька обл., смт. Красноїльськ, Сторожинецький р-н., смт. Красноїльськ, вул. Дружби, 301, згідно з договором № 120 від 10.07.2015 на суму 18 419 643,00 грн. Виконання робіт на вказану суму також підтверджується і висновком комісійного експертного будівельно-технічного дослідження Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Заслуженого професора М.С. Бокаріуса № 17131/9647-9653 від 27.04.2018 (виконаного на замовлення відповідача).

Дослідивши всі наявні в матеріалах справи докази, взявши до уваги вказані висновки комісійного експертного будівельно-технічного дослідження № 22532/7902/7903/7904 від 30.03.2018, № 17131/9647-9653 від 27.04.2018, які були оцінені господарськими судами згідно з вимогами ст. 86 ГПК України, суди встановили, що позивачем було виконано роботи за договором № 120 від 10.07.2015, які відповідач, у порушення умов договору та вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, на суму 16 460 854, 52 грн не оплатив.

Встановивши, що відповідач не оплатив роботи за договором № 120 від 10.07.2015 на суму 16 460 854, 52 грн, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість, місцевий господарський суд, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, правильно і обґрунтовано стягнув з відповідача на користь позивача 16 460 854, 52 грн.

Щодо посилань відповідача в касаційній скарзі на висновок комісійного експертного будівельно-техічного дослідження Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Заслуженого професора М.С. Бокаріуса № 22532/7902/7903/7904 від 30.03.2018, який включає в себе кошторисну вартість фактично виконаних будівельно-монтажних робіт по об`єкту "реконструкція автомобільного пункту пропуску "Красноїльськ" Чернівецької області" в цінах станом на 01.12.2016 та, що кошторис цього договору було визначено як твердий, то необхідно зазначити, що ці доводи були предметом розгляду господарських судів, які правильно виходили з такого.

Частинами 1, 2 ст. 844 ЦК України встановлено, що ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п. 2.2 договору № 120 від 10.07.2015 кошторис є твердим та підлягає зміні виключно з підстав, визначених законодавством за погодженням сторін.

За п. 2.5 договору № 120 від 10.07.2015, якщо виникне необхідність проведення додаткових, не передбачених договором на момент його укладення робіт, виконання яких потягне за собою перебільшення твердого кошторису, затвердженого сторонами, підрядник зобов`язується в будь-якому разі не зупиняти виконувані роботи.

У разі появи обставин, які зумовлюють необхідність виконання додаткових робіт не врахованих затвердженою проектно-кошторисною документацією, підрядник протягом 3 робочих днів з дня появи цих обставин повідомляє про їх виникнення замовника і приступає до виконання лише після одержання відповідного письмового дозволу (листа від замовника) на продовження робіт. Замовник повинен вжити невідкладних заходів, у порядку, передбаченому чинним законодавством України, для оплати таких додаткових робіт (п. 2.6 договору № 120 від 10.07.2015).

Судами встановлено, що 28.08.2015 підрядник направив замовнику лист № 02/379 (а.с. 215-222, т. 3), в якому зазначив про некомплектність отриманої проектної документації та невідповідність її установленим законодавством України вимогам. Зауваження стосувались проекту в розділі "комп`ютерна та телефонна мережа"; проекту в розділі "автоматизація"; правил пожежної безпеки з вогнегасного оброблення; загальні зауваження до розділів ОВ; проекту службово-виробничої будівлі (№ 1 по ГП) кошторис № 2-1-4 (проект 2-2011-01 ОВ-1, ОВ2); проекту боксу поглибленого огляду автотранспорту зі складом для затримання вантажів (№ 4 по ГП) кошторис № 2-4-5 (проект 2-2011-04 ОВ-1); проекту павільйонів митного та прикордонного контролю, КПП; проекту насосної станції на водозабірній свердловині (№ 18 по ГП), пожежної насосної станції (№ 20 по ГП); проекту громадських туалетів та будинку кінологічної служби; проекту в розділі "Ваги".

Листом № 02/386 від 03.09.2015 (а.с. 223, т. 3) позивач повідомив відповідача, що позивачем було розпочато будівельно-монтажні роботи по об`єкту: "реконструкція автомобільного пункту пропуску "Красноїльськ" (І черга), згідно з договору № 120 від 10.07.2015 та вказав, що проектом (розділ КБ) для службово-виробничої будівлі (поз. 1 по ГП) і боксу для поглибленого огляду автотранспортних засобів зі складом для затриманих вантажів (поз. 4 по ГП) передбачено влаштування фундаментних плит певного типу. Однак, посилаючись на складні геологічні умови (можливість зсуву ґрунтів) та відсутність заводів-виробників фундаментних плит даного типу в Чернівецькій області, просив виконати коригування проекту, а саме - замінити збірні фундаментні плити на монолітну залізобетонну стрічку, згідно з розрахунком.

Судами встановлено, що 28.11.2015 позивач направив відповідачу лист № 1-02/496, в якому повідомив відповідача про те, що згідно з визначеної замовником черговості будівництва об`єкта до другої черги будівництва було віднесено роботи без виконання яких неможливо виконати роботи, які були включені до першої черги та у відповідний договір та вказав конкретні приклади таких робіт.

Відповідачем не було надано відповіді на вказані повідомлення позивача.

Господарські суди, врахувавши те, що наявні недоліки в проектній документації зумовили неможливість здійснення обумовлених договором робіт без виконання додаткових робіт (про що відповідача було повідомлено у встановленому договором порядку), взявши до уваги п. 2.5 договору № 120 від 10.07.2015, дійшли правильного висновку про те, що у відповідача виник обов`язок з оплатити фактично виконаних позивачем робіт за договором у сумі 16 460 854,52 грн.

Крім того, вказані висновки комісійного експертного будівельно-технічного дослідження були оцінені судами з урахуванням вимог ст. ст. 86, 104 ГПК України (в редакції, чинній з 15.12.2017), що спростовує доводи касаційної скарги відповідача про зворотнє.

Щодо посилання відповідача на рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2017 у справі № 910/5980/17 за позовом ТОВ "Холдингова компанія "Енергомонтажвентиляція" до Державної фіскальної служби України про стягнення 736 959,09 грн та про внесення змін до договору № 120 від 10.07.2015 (у задоволенні позову було відмовлено), то необхідно зазначити, що предметом спору у справі № 910/5980/17 було стягнення 151 398,10 грн 3% річних, 585 560,99 грн інфляційних втрат, які виникли внаслідок неналежного виконання відповідачем свої зобов`язань щодо перерахування попередньої оплати і у цій справі не вирішувалось питання щодо виконання позивачем свого зобов`язання чи відсутність такого (його обсяг) за договором № 120 від 10.07.2015.

Наявність судового рішення у справі № 910/5980/17 не є підставою для відмови у задоволенні цього позову.

Крім того, необхідно зазначити, що зобов`язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України). Належним є виконання зобов`язання, яке прийняте кредитором і в результаті якого припиняються права та обов`язки сторін зобов`язання. За загальним правилом зобов`язання припиняється на підставах, встановлених договором або законом (ст. 598 ЦК України, ст. 202 ГК України). Перелік цих підстав наведено у статтях 599-601, 604- 609 ЦК України.

Системний аналіз зазначених норм дає змогу дійти висновку, що закон не передбачає такої підстави для припинення зобов`язання, яке лишилося невиконаним, як закінчення строку дії договору.

Закінчення строку дії договору не припиняє невиконаного зобов`язання між сторонами (аналогічна правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду України від 21.12.2016 у справі № 905/2187/13).

Отже, судами було досліджено всі наявні в матеріалах справи докази згідно з вимогами ст. 86 ГПК України, а судові рішення прийняті відповідно до норм матеріального права, які підлягали застосуванню до цих правовідносин, при дотримані норм процесуального права, що відповідає ст. 236 ГПК України.

Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки зібраних у справі доказів, що відповідно до ст. ст. 300 ГПК України знаходиться поза межами компетенції суду касаційної інстанції.

Оскільки рішення місцевого господарського суду і постанова суду апеляційної інстанції прийняті з додержанням вимог матеріального права, з дотриманням передбачених ст. 3 ЦК України принципів справедливості, добросовісності, розумності, то підстав для їх скасування немає.

У зв`язку із тим, що підстав для скасування прийнятих у справі судових рішень немає, то судовий збір згідно з ст. 129 ГПК України за подання касаційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись ст. ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

касаційну скаргу Державної фіскальної служби України залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 12 грудня 2018 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 28 березня 2019 року у справі за № 910/7444/18 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Л. Стратієнко

Судді В. Студенець

І. Ткач