ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 червня 2019 року
м. Київ
Справа № 904/3388/15
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Пєскова В.Г. - головуючий, Катеринчук Л.Й., Погребняка В.Я.,
за участю помічника судді - секретаря судового засідання - Любимової І.І.;
учасники справи:
боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство "Геолсервіс" з іноземними інвестиціями,
ліквідатор боржника арбітражний керуючий - Островський В.А. - особисто,
ліквідатор - арбітражний керуючий Глеваський В.В.
представник Глеваського В.В. - в судове засідання не з`явився,
кредитор - ОСОБА_1
представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2,
представник АТ "ВТБ Банк" - Лозовський В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "ВТБ Банк" (вх. № 2318/2019)
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.12.2018
у складі колегії суддів: Білецької Л.М. (головуючий), Чередка А.Є., Пархоменко Н.В.
та на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 17.10.2018
у складі судді Примак С.А.
у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство "Геолсервіс" з іноземними інвестиціями
про визнання банкрутом,
За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд
ВСТАНОВИВ:
Провадження у справі про банкрутство відбувається відповідно до положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) (у редакції Закону від 22.12.2011 № 4212-VІ (4212-17) , чинній з 19.01.2013, далі - Закон про банкрутство).
Обставини справи встановлені судами першої та апеляційної інстанції
1. 30.04.2015 ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство "Геолсервіс" з іноземними інвестиціями (далі - ТОВ "Спільне підприємство "Геолсервіс" з іноземними інвестиціями) порушено провадження про банкрутство ТОВ "Спільне підприємство "Геолсервіс" з іноземними інвестиціями на підставі статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
2. 06.05.2015 постановою Господарського суду Дніпропетровської області ТОВ "Спільне підприємство "Геолсервіс" з іноземними інвестиціями визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на один рік до 06.05.2016. Ліквідатором ТОВ "Спільне підприємство "Геолсервіс" з іноземними інвестиціями призначено голову ліквідаційної комісії Орєхова Ю.О.
3. 30.07.2015 ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області було затверджено реєстр вимог кредиторів банкрута.
4. 02.08.2016 ухвалою суду у задоволенні клопотання ліквідатора банкрута Орєхова Ю.О. про надання згоди на продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення відмовлено. Скарга ПАТ "ВТБ Банк" на дії/бездіяльність ліквідатора Банкрута Орєхова Ю.О. задоволена. Заява ліквідатора банкрута Орєхова Ю.О. про дострокове припинення повноважень ліквідатора задоволена. Припинено повноваження ліквідатора банкрута Орєхова Ю.О. Призначено ліквідатором банкрута Романову З.М.
5. 30.08.2016 постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду ухвала суду від 02.08.2016 скасована в частині призначення ліквідатором банкрута Романової З.М. та відхилення кандидатури арбітражного керуючого Глеваського Віталія Васильовича. Призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Глеваського Віталія Васильовича.
6. 07.12.2016 ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області (залишена без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.04.2017 та постановою Вищого господарського суду України від 19.07.2017) задоволено заяву ОСОБА_1 про визнання грошових вимог. Визнано грошові вимоги ОСОБА_1 у розмірі 23 370, 25 грн. Зобов`язано ліквідатора включити грошові вимоги ОСОБА_1 у розмірі 23 370, 25 грн до реєстру вимог кредиторів банкрута у першу чергу задоволення.
Надходження заяви до суду
7. ОСОБА_1 подав до господарського суду скаргу від 15.02.2017 на дії (бездіяльність) ліквідатора, посилаючись на порушення останнім положень статей 41, 43, 44, 52, 58 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визанння його банкрутом".
8. Розгляд скарги на дії (бездіяльність) ліквідатора неодноразово відкладався з огляду на перебування справи в судах апеляційної та касаційної інстанцій.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови апеляційного господарського суду
9. 17.10.2018 ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області, залишеною без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 20.12.2018, серед іншого, задоволено скаргу ОСОБА_1 від 15.02.2017 на дії (бездіяльність) ліквідатора Глеваського В.В. та припинено повноваження ліквідатора ТОВ "Спільне підприємство "Геолсервіс" з іноземними інвестиціями арбітражного керуючого Глеваського В.В. (свідоцтво №1724 від 20.03.2015). Призначено ліквідатором ТОВ "Спільне підприємство "Геолсервіс" з іноземними інвестиціями арбітражного керуючого Островського Вадима Анатолійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 52 від 22.02.2013). Зобов`язано арбітражного керуючого Глеваського В.В. протягом п`ятнадцяти днів з дня винесення даної ухвали передати ліквідатору ТОВ "Спільне підприємство "Геолсервіс" з іноземними інвестиціями Островському В.А. бухгалтерську та іншу документацію, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності ТОВ "Спільне підприємство "Геолсервіс" з іноземними інвестиціями.
10. Ухвала та постанова у цій частині мотивовані неналежним виконанням ліквідатором Глеваським В.В. своїх повноважень, порушенням ліквідатором вимог законодавства. Суди зазначили, що ліквідатором не було вжито заходів щодо інвентаризації майна боржника, щодо охорони майна, формування ліквідаційної маси, збереження майна боржника, не були закриті рахунки, не проведено аналізу правочинів, наявних в матеріалах справи, відсутні щомісячні звіти, здійснено продаж майна у період дії судової заборони, не вставлено спрямування грошових коштів. Крім того, ліквідатором проявлено формальний підхід при розшуку майна банкрута.
11. Окремо суд апеляційної інстанції вказав, що учасник справи - Південно-Західна універсальна товарна біржа - є заінтересованою особою стосовно ліквідатора Глеваського В.В., оскільки ліквідатор працював там директором у період з 21.03.2014 по 03.02.2016, що засвідчує його копія трудової книжки (т. 5, а.с. 37). Закон встановлює заборону до трьох років з моменту звільнення до моменту відкриття провадження у справі про банкрутство займати відповідні посади, а ліквідатор Глеваський В.В . у лютому 2016 року звільнився з посади директора біржі, яка проводила аукціон, а призначений ліквідатором боржника 30.08.2016. Це виключає його участь як ліквідатора у справі про банкрутство. Ця обставина не була зазначена ні кредитором, ні скаржником, ні судом, проте це не є вихід за межі ні скарги, ні апеляційної скарги, оскільки вона прямо вміщена у матеріалах справи і сформована у доказовому матеріалі у вигляді копії трудової книжки, наданої самим скаржником, отже як доказ є належним, допустимим, а як обставина потребує відповідної оцінки апеляційного суду, що і було зроблено.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
12. Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, АТ "ВТБ Банк" звернулося з касаційною скаргою (вх. № 2318/2019), у якій наведено прохання скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.12.2018 повністю та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 17.10.2018 у справі № 904/3388/15 в частині задоволення скарги ОСОБА_1 від 15.02.2017 на дії (бездіяльність) ліквідатора Глеваського В.В., припинення його повноважень як ліквідатора ТОВ "Спільне підприємство "Геолсервіс" з іноземними інвестиціями та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії (бездіяльність) ліквідатора Глеваського В.В.
13. Посилання зроблені на те, що жодних порушень в діях ліквідатора Глеваського В.В. не було, а висновки судів не відповідають обставинам справи та зроблені за неповного дослідження доказів. Зокрема, зазначено про необов`язковість створення комітету кредиторів у процедурі банкрутства боржника, що ліквідується власником; про належну організацію та проведення аукціону з продажу майна банкрута; про помилковість висновків суду стосовно заінтересованості щодо боржника та стосовно проведення аукціону, а також відчуження майна боржника за наявності судових заборон на здійснення підготовки, проведення аукціону та на вчинення дій з реалізації майна боржника.
Б. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу
14. 11.05.2019 до Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому з посиланням на правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права наведено прохання залишити без змін рішення судів першої та апеляційної інстанцій.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи
і висновків судів першої й апеляційної інстанцій
А. Щодо суті касаційної скарги
15. Заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні учасників справи, здійснивши перевірку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.
16. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
17. А тому відхиляються доводи касаційної скарги, що висновки судів не відповідають обставинам справи та зроблені за неповного дослідження доказів, оскільки в силу положень частини другої статті 300 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
18. Підставою касаційного перегляду у даній справі є питання наявності або відсутності підстав для припинення повноважень ліквідатора ТОВ "Спільне підприємство "Геолсервіс" з іноземними інвестиціями арбітражного керуючого Глеваського В.В.
19. Положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) визначає, що ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження, зокрема, приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред`являє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; передає в установленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов`язковому зберіганню; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; веде реєстр вимог кредиторів; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.
20. За приписами частини першої статті 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку. У разі невиконання або неналежного виконання ліквідатором своїх обов`язків господарський суд за клопотанням комітету кредиторів або з власної ініціативи може припинити повноваження ліквідатора і призначити нового ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом (частина дванадцята статті 41 "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом").
21. Усунення арбітражного керуючого (ліквідатора) - це право суду, яким він може скористатися у разі доведення порушення арбітражним керуючим балансу інтересів боржника та кредиторів, внаслідок невиконання або неналежного виконання покладених на нього обов`язків відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) . Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.06.2018 у справі №911/5186/14.
22. Відповідно до частини третьої статті 98 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", під час реалізації своїх прав та обов`язків арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов`язаний діяти добросовісно, розсудливо, з метою, з якою ці права та обов`язки надано (покладено), обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство.
23. Дії (бездіяльність) ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть бути оскаржені до господарського суду учасниками справи про банкрутство, права яких порушено такими діями (бездіяльністю). У разі невиконання або неналежного виконання ліквідатором своїх обов`язків господарський суд за клопотанням комітету кредиторів або з власної ініціативи може припинити повноваження ліквідатора і призначити нового ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом (частини одинадцята, дванадцята статті 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом").
24. Отже, за змістом вказаних норм Закону про банкрутство припинення повноважень ліквідатора може мати місце у випадку встановлення судом фактів невиконання або неналежного виконання ним своїх обов`язків відповідно до вимог статті 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
25. Одночасно слід зауважити, що статус арбітражного керуючого характеризується не лише сукупністю прав та обов`язків останнього, а й ефективністю та невідворотністю інституту дисциплінарної відповідальності арбітражного керуючого за свої дії.
26. Судами попередніх інстанцій встановлено не вчинення ліквідатором дій щодо інвентаризації майна боржника, ліквідатором не оцінено та не складено акт інвентаризації корпоративних прав боржника, аналіз діяльності боржника проведено формально, також формальний підхід проявлено ліквідатором і при розшуку майна боржника, не вжито заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості, незаконно змінено місце проведення аукціону з продажу майна боржника, відсутні докази укладення договору щодо організації аукціону та наказу про визначення переможця аукціону, не вжиття заходів щодо збереження майна боржника, не закриття банківських рахунків, не проведення аналізу правочинів, наявних в матеріалах справи, встановлено відсутність щомісячних звітів, встановлено продаж майна під час судової заборони і за відсутності належним чином сформованої ліквідаційної мас, та не вставлено спрямування грошових коштів.
27. Окрім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що учасник справи - Південно-Західна універсальна товарна біржа є заінтересованою особою стосовно ліквідатора Глеваського В.В., оскільки ліквідатор працював на вказаному підприємстві директором з 21.03.2014 по 03.02.2016.
28. Статтею 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що заінтересовані особи стосовно боржника - юридична особа, створена за участю боржника, юридична особа, що здійснює контроль над боржником, юридична особа, контроль над якою здійснює боржник, юридична особа, з якою боржник перебуває під контролем третьої особи, власники (учасники, акціонери) боржника, керівник боржника, особи, що входять до складу органів управління боржника, головний бухгалтер (бухгалтер) боржника, у тому числі звільнені з роботи за три роки до відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство, а також особи, які перебувають у родинних стосунках із зазначеними особами та фізичною особою - боржником, а саме: подружжя та їх діти, батьки, брати, сестри, онуки, а також інші особи, щодо яких наявні обґрунтовані підстави вважати їх заінтересованими; для цілей цього Закону заінтересованими особами стосовно арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) чи кредиторів визнаються особи в такому ж переліку, як і заінтересовані особи стосовно боржника.
29. Відповідно до частини другої статті 114 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" 2. Розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором не можуть бути призначені арбітражні керуючі: які є заінтересованими у цій справі; які здійснювали раніше управління цим боржником - юридичною особою, крім випадків, коли з дня усунення від управління зазначеним боржником минуло не менше трьох років; яким відмовлено в допуску до державної таємниці, якщо такий допуск є необхідним для виконання обов`язків, покладених цим Законом; які мають конфлікт інтересів (особи, у яких виникає суперечність між власними чи їх близьких осіб майновими, немайновими інтересами та повноваженнями арбітражного керуючого); які здійснювали раніше повноваження приватного виконавця щодо примусового виконання судових рішень або рішень інших органів (посадових осіб), у яких боржник був стороною виконавчого провадження.
30. Частиною п`ятою статті 98 зазначеного Закону передбачено, що порушення арбітражним керуючим вимог Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції", а також виникнення конфлікту інтересів під час здійснення його повноважень є підставою для усунення його від виконання обов`язків арбітражного керуючого під час провадження у справі про банкрутство, про що господарський суд виносить ухвалу.
31. Таким чином, суд апеляційної інстанції, встановивши, що Закон встановлює заборону до трьох років з моменту звільнення до моменту відкриття провадження у справі про банкрутство займати відповідні посади, а ліквідатор Глеваський В .В. у лютому 2016 року звільнився з посади директора Біржі, яка проводила аукціон та призначений ліквідатором боржника 30.08.2016, то це виключає його участь як ліквідатора у справі про банкрутство.
32. З огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, колегія суддів погоджується із висновками судів про те, що бездіяльністю ліквідатора були порушені права кредиторів на пошук, збереження майна боржника і належне формування ліквідаційної маси, на справедливий баланс інтересів всіх кредиторів, у зв`язку з чим суди обґрунтовано припинили повноваження Глеваського В.В. як ліквідатора банкрута у даній справі.
33. Отже, враховуючи викладене, Суд не вбачає порушення або неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій положень статей 41, 98, 114 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржник або визнання його банкрутом", а також положень статті 236 Господарського процесуального кодексу України.
34. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі Верховний Суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків судів попередніх інстанцій.
Б. Висновки щодо застосування норми права
35. Усунення арбітражного керуючого (ліквідатора) - це право суду, яким він може скористатися у разі доведення порушення арбітражним керуючим балансу інтересів боржника та кредиторів, внаслідок невиконання або неналежного виконання покладених на нього обов`язків відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) . Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.06.2018 у справі №911/5186/14) У даній справі бездіяльністю ліквідатора були порушені права кредиторів на пошук, збереження майна боржника і належне формування ліквідаційної маси, на справедливий баланс інтересів всіх кредиторів, у зв`язку з чим суди обґрунтовано припинили повноваження арбітражного керуючого як ліквідатора банкрута у даній справі.
В. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
36. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновків про те, що рішення та постанова у справі прийняті з повним, всебічним та об`єктивним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, із дотриманням норм матеріального та процесуального права.
37. Враховуючи вищевикладене та керуючись пунктом 1 частини першої статті 308, статтею 309 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга Акціонерного товариства "ВТБ Банк" (вх. № 2318/2019) підлягає залишенню без задоволення, а прийняті у справі постанова Центрального апеляційного господарського суду від 20.12.2018 та ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 17.10.2018 в частині припинення повноваження ліквідатора банкрута у даній справі Глеваського Віталія Васильовича у справі № 904/3388/15 - залишенню без змін.
Г. Розподіл судових витрат
38. У зв`язку з тим, що Суд відмовляє в задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалене судове рішення Суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.
Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини першої статті 308, статтею 309, 315 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "ВТБ Банк" (вх. № 2318/2019) залишити без задоволення.
2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.12.2018 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 17.10.2018 в частині припинення повноваження ліквідатора ТОВ "Спільне підприємство "Геолсервіс" з іноземними інвестиціями арбітражного керуючого Глеваського Віталія Васильовича у справі № 904/3388/15 залишити без змін.
3. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В.Г. Пєсков
Судді Л.Й. Катеринчук
В.Я. Погребняк