в частині відмови про зобов`язання ліквідатора Комунального підприємства по утриманню житлового господарства "Житлорембудсервіс" Деснянського району м. Києва арбітражного керуючого Потупало Н.І. виключити з ліквідаційної маси банкрута нерухоме майно комунальної власності територіальної громади міста Києва згідно переліку

у справі за заявою Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства "Житлорембудсервіс" Деснянського району м. Києва

про банкрутство,

Обставини справи встановлені судами першої та апеляційної інстанції

1. 11.12.2001 рішенням Деснянської районної в м. Києві ради № 25 вирішено створити Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства "Житлорембудсервіс" Деснянського району м. Києва" (далі - КП УЖГ "Житлорембудсервіс"). Пунктом 2 цього рішення доручено Деснянській районній в місті Києві державній адміністрації призначити керівника, затвердити статут, здійснити державну реєстрацію та вирішити питання закріплення майна за новоствореним підприємством.

2. КП УЖГ "Житлорембудсервіс" відповідно до пункту 2.1. Статуту, затвердженого розпорядженням виконавчого органу Деснянської районної в м. Києві ради (Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації) від 29.12.2001 № 433, було засноване на власності територіальної громади Деснянської районної в м. Києві ради.

3. 29.12.2001, на виконання п. 2 рішення Деснянської районної в м. Києві ради № 25 від 11.12.2001, Деснянська районна в місті Києві державна адміністрація розпорядженням № 433 "Про створення комунального підприємств по утриманню житлового господарства "Житлорембудсервіс", зокрема, закріпила за цим підприємством на праві повного господарського відання майно, згідно з Додатком № 2 до рішення.

4. На підставі пунктів 6-7 розпорядження Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації) від 29.12.2001 № 433 та згідно з актом прийому-передачі основних засобів та майна від 01.02.2002 року, ДКП "Житлоремфонд" передало на баланс КП УЖГ "Житлорембудсервіс" майно, визначене у додатку 2 до вказаного розпорядження.

5. Відповідно до п.п. 1.2.-1.3. Статуту КП УЖГ "Житлорембудсервіс" у його новій редакції, затвердженій розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 26.06.2013 № 1041, підприємство засноване на комунальній власності територіальної громади міста Києва. Засновником та власником підприємства є територіальна громада міста Києва, від імені якої виступає Київська міська рада. Підприємство належить до сфери управління Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації.

6. Пунктом 2.3. Статуту КП УЖГ "Житлорембудсервіс" передбачено, що взаємовідносини між Власником та Підприємством регулюються чинним законодавством. Власник і держава не відповідають по зобов`язаннях Підприємства. Підприємство не відповідає по зобов`язаннях власника та держави. Підприємство відповідає по своїх зобов`язаннях всім своїм майном.

7. Відповідно до п. 4.2 Статуту КП УЖГ "Житлорембудсервіс", закріплене за Підприємством майно належить йому на правах повного господарського відання, яким воно володіє, користується та розпоряджається на свій розсуд, вчиняючи щодо нього будь - які дії, які не суперечать діючому законодавству України і Статуту.

8. Відповідно до п. 5.8 Статуту КП УЖГ "Житлорембудсервіс" підприємство має право виключно за згодою власника або уповноваженого ним органу: відчужувати закріплене майно, здавати в оренду або в безоплатне користування позичку), передавати в заставу нерухоме майно, обладнання, інвентар та інші цінності, а також списувати з балансу основні засоби в установленому порядку.

9. 31.05.2002 Розпорядженням Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації № 581 "Про закріплення майна комунальної власності територіальної громади Деснянського району м. Києва" за банкрутом закріплено на праві господарського відання житловий та нежитловий фонд, транспортні засоби, машини та механізми устаткування та обладнання та ін. - майно комунальної власності територіальної громади.

10. Також, п. 1 розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.12.2010 № 1112 "Про питання організації управління районами в місті Києві", затверджено Перелік підприємств, організацій та установ, майно яких передається до сфери управління районних в місті Києві державних адміністрацій згідно з додатками 1-10 до цього розпорядження. Пунктом 4 зазначеного розпорядження визначено, що здійснюючи управління об`єктами, зазначеними у пункті 1 цього розпорядження, районні в місті Києві державні адміністрації здійснюють облік та закріплення майна на праві господарського відання (оперативного управління) за підприємствами, забезпечують проведення в установленому порядку інвентаризації, закріпленого за ними майна. Здійснюють контроль за ефективним використанням та збереженням закріпленого за підприємствами майна.

11. 29.03.2012 розпорядженням Деснянської районної в місті Києві Державної адміністрації № 151 "Про закріплення майна, переданого до сфери управління Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації", майно, зазначене у розпорядженні № 433 від 29.12.2001 було знову закріплене за банкрутом на праві господарського відання, згідно з додатком до рішення.

12. 06.02.2017 ухвалою Господарського суду міста Києва за заявою Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" порушено провадження у справі про банкрутство КП УЖГ "Житлорембудсервіс".

13. 26.04.2017 ухвалою попереднього засідання Господарського суду міста Києва, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.06.2017 та постановою Вищого господарського суду України від 12.09.2017, затверджено реєстр вимог кредиторів боржника на загальну суму 123 229 122,10 грн.

14. 23.10.2017 ухвалою Господарського суду міста Києва визнано кредиторські вимоги КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва" на суму 1 660 575,70 грн та ПАТ "Київспецтранс" на суму 671 864,13 грн.

15. 23.10.2017 постановою Господарського суду міста Києва боржника визнано банкрутом, відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Потупало Н.І.

16. 15.01.2018 ухвалою Господарського суду міста Києва задоволено заяви з кредиторськими вимогами до боржника ОСОБА_4. на суму 252 728,26 грн, ОСОБА_1 на суму 66 769,13 грн, ОСОБА_5 . на суму 147 978,64 грн, ОСОБА_6. на суму 175 112,51 грн та частково задоволено заяву ОСОБА_3 на суму 108 296,69 грн.

17. 23.10.2017 постановою Господарського суду міста Києва, серед іншого, визнано КП УЖГ "Житлорембудсервіс" Деснянського району м. Києва банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором арбітражного керуючого Потупало Наталію Ігорівну.

18. На виконання постанови господарського суду та вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) , ліквідатором проведено інвентаризацію майна КП УЖГ "Житлорембудсервіс" Деснянського району м. Києва станом на 01.12.2017.

19. За результатами проведеної інвентаризації було визначено перелік майна, яке відповідно до частини першої статті 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" повинно бути включено до складу ліквідаційної маси, а також перелік майна яке відноситься до об`єктів комунальної та соціальної інфраструктури та об`єкти цивільної оборони, які повинні бути передані на баланс Київської міської ради. Ці переліки було погоджено комітетом кредиторів на зборах комітету кредиторів, які відбулись 15.12.2017 та 26.12.2017.

Обґрунтування скарги на дії ліквідатора

20. 05.02.2018 до Господарського суду міста Києва надійшла скарга Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації на дії ліквідатора банкрута, яка мотивована тим, що ліквідатором неправомірно включено до складу ліквідаційної маси боржника рухоме майно (автомашина "Газель - 33021" у кількості 2 шт.; автомашина "ЗИЛ ММЗ 45065"; автомашина "САЗ -3507"; автомашина "ЗИЛ 433362"; автокран КРАЗ - 250 4574; екскаватор ЕО - 2102 на базі ЮМЗ; авто підйомник ГАЗ - 3307; автомобіль ВАЗ 21703-128-01; причеп тракторний у кількості - 4 шт.; трактор ВТЗ 2032АМК у кількості - 18 шт.; трактор МТЗ - 82.МК у кількості - 5 шт.; електрокалорифер СФО - 25; Бензогенератор інвентарний КGЕ; Віброплита АVР; електродвигун; пила циркулярна 1500 вт з столом; станок фрезерний "ОРСШ -1 А"; Станок рейс сміттєвий "СК - 9"; фреза Lissmac FS; водонагрівач електричний), а також нерухоме майно (столярна майстерня; гаражі у кількості 7 штук; гараж металевий, нежитлові приміщення, розташовані за адресами: м. Київ, вул. Сабурова, буд. 8 ; м. Київ, вул. Курчатова, 3-б ; м. Київ, вул. Матеюка, 13-а ; м. Київ, вул. Жукова, 53-а; м. Київ, вул . Волкова, 10; м. Київ, вул. Курчатова, 23; вул. Мілютенко, 12-а), що є об`єктами права комунальної власності, власником якого є територіальна громада міста Києва в особі Київської міської ради.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

21. 12.11.2018 ухвалою Господарського суду міста Києва у справі № 910/23387/16 частково задоволено скаргу Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації на дії ліквідатора банкрута. Зобов`язано ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Потупало Н.І. виключити з ліквідаційної маси банкрута нерухоме майно комунальної власності територіальної громади міста Києва, перелік якого міститься в резолютивній частині ухвали. В іншій частині скаргу залишено без задоволення.

22. Ухвала суду першої інстанції в частині задоволення скарги мотивована тим, що нерухоме майно, яке було передано боржнику на праві повного господарського відання, являється об`єктами комунальної інфраструктури, а відтак не може бути включено до ліквідаційної маси боржника. Водночас, за висновком суду, рухоме майно зареєстроване за боржником на праві власності, про що свідчать наявні в матеріалах справи копії свідоцтв про реєстрацію машин, а також копія довідки Регіонального сервісного центру МВС України у м. Києві від 13.11.2017 за вих. № 31/26-1452, відтак правомірно було включено ліквідатором до ліквідаційної маси боржника.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

23. 14.03.2019 постановою Північного апеляційного господарського суду у справі № 910/23387/16 апеляційну скаргу Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.11.2018 залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.11.2018 в частині відмови у задоволенні скарги Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації на дії ліквідатора - без змін. Апеляційні скарги ПАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" та арбітражного керуючого Потупало Наталії Ігорівни на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.11.2018 у справі № 910/23387/16 задоволено, ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.11.2018 в частині задоволення скарги Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації на дії ліквідатора скасовано та прийнято в скасованій частині нове рішення, яким у задоволенні скарги Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації на дії ліквідатора відмовлено. Справу № 910/23387/16 повернуто до Господарського суду міста Києва.

24. Суд апеляційної інстанції вказав, що виходячи із системного аналізу Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) , положень Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (280/97-ВР) , об`єкти комунальної інфраструктури може визначити лише орган місцевого самоврядування відповідної територіальної громади, з огляду на ті послуги, які надаються комунальними підприємствами для жителів територіальних громад. Однак суду необхідно встановити наявність доказів прийняття органом місцевого самоврядування відповідної територіальної громади рішення щодо включення до об`єктів комунальної інфраструктури майна банкрута.

25. Суд апеляційної інстанції зазначив, що в матеріалах справи відсутні докази прийняття Деснянською районною в місті Києві державною адміністрацією рішення щодо включення майна, яке перебуває в повному господарському віданні банкрута, до об`єктів комунальної інфраструктури, оскільки доказів зворотнього суду не надано.

26. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що майно (як приміщення, так і транспортні засоби та спец. техніка), яке згідно розпорядчих документів є об`єктом права комунальної власності, належить боржнику на праві господарського відання не відноситься до об`єктів комунальної інфраструктури, оскільки доказів прийняття відповідного рішення суду не надано та у відповідності до статті 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" підлягає включенню до переліку ліквідаційної маси підприємства-банкрута.

27. Також, апеляційний господарський суд зазначив, що спірне майно хоча і правомірно включено ліквідатором до ліквідаційної маси боржника, однак у процедурі банкрутства такого боржника підлягає реалізації лише за згодою власника такого майна, тобто територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

28. 03.04.2019 Деснянською районною в місті Києві державною адміністрацією подано касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.03.2019 повністю та скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.11.2018 у справі № 910/23387/16 в частині відмови про зобов`язання ліквідатора КП УЖГ "Житлорембудсервіс" Деснянського району м. Києва арбітражного керуючого Потупало Н.І. виключити з ліквідаційної маси банкрута нерухоме майно комунальної власності територіальної громади міста Києва згідно переліку та ухвалити в цій частині нове рішення, яким: визнати протиправними дії арбітражного керуючого - ліквідатора КП УЖГ "Житлорембудсервіс" Деснянського району м. Києва Потупало Н.І. по включенню до ліквідаційної маси підприємства-банкрута рухомого майна комунальної власності територіальної громади міста Києва, зобов`язати ліквідатора КП УЖГ "Житлорембудсервіс" Деснянського району м. Києва арбітражного керуючого Потупало Н.І. виключити з ліквідаційної маси банкрута рухоме майно комунальної власності територіальної громади міста Києва та повернути рухоме майно без додаткових умов у комунальну власність територіальної громади.

29. Скаржник, посилаючись на пункт 5.1.1 Статуту боржника стверджує, що спірне майно було передане на баланс підприємства-боржника саме на праві господарського відання, а не на праві повного господарського відання, як передбачає частина перша статті 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Скаржник вважає, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норма частини першої статті 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки спірне майно не належить боржнику ні праві власності, ні на праві повного господарського відання, а також не застосована частини восьма вказаної статті, яка передбачає повернення майна щодо якого боржник є користувачем, балансоутримувачем або зберігачем, його власнику відповідно до закону або договору.

30. Скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції не взято до уваги висновок Верховного Суду, викладений в постанові від 27.03.2018 у справі № 904/11088/16, відповідно до якого у випадку коли провадження у справі про банкрутство здійснюється щодо комунального підприємства, якому орган місцевої влади передав частину майна територіальної громади в господарське відання, тоді правовий статус такого майна повинен визначатися з врахуванням норм законодавства про місцеве самоврядування, які є спеціальними та підлягають переважному застосуванню.

31. Деснянська районна місті Києві державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади, в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території Деснянського району, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою. В даному випадку, повноваження в частині винесення рішення щодо включення спірного майна до об`єктів комунальної інфраструктури Деснянській РДА делеговані не були, а відтак, приймати рішення про яке зазначає апеляційний суд, адміністрація не в праві. Скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції не взяв до уваги Рішення Київської міської ради від 07.02.2002 року № 257/1691 "Про мораторій на застосування примусової реалізації майна, що належить територіальній громаді міста Києва", яким встановлено мораторій на застосування примусової реалізації майна комунальних підприємств, якщо таке відчуження здійснюється шляхом звернення на майно боржника та продажу майна в процесі провадження справ про банкрутство.

32. На думку скаржника, усе майно, яке належить на праві комунальної власності територіальній громаді міста Києва і використовується для обслуговування житлово-комунального господарства та/або надання житлово-комунальних послуг, у тому числі комунальне майно, закріплене на праві господарського відання або оперативного управління за комунальними підприємствами, установами та організаціями, а також передане у тимчасове користування юридичним чи фізичним особам усіх форм власності для здійснення ними господарської діяльності, належить до об`єктів комунальної інфраструктури міста Києва або їх невід`ємних елементів.

Б. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу

33. 21.05.2019 до Верховного Суду від ліквідатора КП УЖГ "Житлорембудсервіс" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому викладено прохання залишити без задоволення касаційну скаргу, а оскаржувані судові акти - без змін, посилаючись на правомірне включення спірного рухомого та нерухомого майна до ліквідаційної маси банкрута на підставі статті 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

34. 05.06.2019 до Верховного Суду від ліквідатора КП УЖГ "Житлорембудсервіс" надійшло клопотання про закриття касаційного провадження у даній справі на підставі статті 8 Закону України "про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки прийняті у справі судові акти не підлягають касаційному оскарженню.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи

і висновків судів першої й апеляційної інстанцій

А. Щодо суті касаційної скарги

35. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

36. Вирішуючи питання відкриття касаційного провадження у даній справі, Верховний Суд виходив з наступного.

37. Частиною третьою статті 8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду таких судових рішень: ухвали про порушення справи про банкрутство, ухвали про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника, ухвали за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, ухвали про звільнення (усунення, припинення повноважень) арбітражного керуючого, ухвали про перехід до наступної судової процедури, ухвали про затвердження плану санації, ухвали про закриття провадження у справі про банкрутство, а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

38. Водночас статтею 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено принцип концентрації майнових спорів у межах справ про банкрутство, який, з урахуванням практики Верховного Суду (зокрема, постанова Верховного Суду від 03.04.2018 у справі 910/3353/16), може бути витлумачений як такий, що передбачає розгляд у межах справи про банкрутство всіх майнових та пов`язаних з ними немайнових спорів, що суттєвим чином впливають на структуру кредиторів, суму кредиторських вимог, підстави їх виникнення, зміни, припинення, склад ліквідаційної маси. При цьому судові рішення у подібних справах підлягають касаційному оскарженню.

39. Водночас не підлягають касаційному оскарженню рішення, прийняті, зокрема, за результатами розгляду скарг на дії ліквідатора у справах, провадження у яких порушено/відкрито після 19.01.2013 (зокрема, ухвала Верховного Суду від 01.10.2018 у справі № 904/9246/14). Провадження у даній справі було порушено ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.02.2017, що за інших обставин зумовлювало б відмову у відкритті касаційного провадження по перегляду судових рішень, прийнятих за результатами розгляду скарг на дії ліквідатора.

40. Водночас Верховний Суд вважає, що у даному випадку фактично розглядається питання спору про право через вирішення питання належності майна боржникові та підстав знаходження такого майна у складі ліквідаційної маси, що вимагає допуску касаційної скарги до розгляду Верховним Судом. При цьому процесуальна форма - скарга на дії ліквідатора не може бути визначальною при вирішенні питання про відкриття касаційного провадження у даному випадку, оскільки діюче законодавство не передбачає позовної форми провадження для вирішення цього питання. У зв`язку із викладеним, Суд відхиляє клопотання ліквідатора про закриття касаційного провадження у даній справі.

41. Предметом спору у даній справі є питання наявності або відсутності підстав для включення спірного рухомого та нерухомого майна до ліквідаційної маси комунального підприємства.

42. Так, оцінюючи доводи касаційної скарги, Суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на наступне.

43. Судами попередніх інстанцій встановлено, що КП УЖГ "Житлорембудсервіс" є комунальним підприємством, а закріплене за ним майно, належить йому на праві повного господарського відання. Власником майна є територіальна громада міста Києва в особі Київської міської ради.

44. Частинами першою, другою статті 78 Господарського кодексу України передбачено, що комунальне унітарне підприємство утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління. Майно комунального унітарного підприємства перебуває у комунальній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання (комунальне комерційне підприємство) або на праві оперативного управління (комунальне некомерційне підприємство).

45. Відповідно до положень частин першої, другої статті 136 Господарського кодексу України право господарського відання є речовим правом суб`єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб`єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства.

46. Відповідно до частини першої статті 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, крім грошових коштів, що знаходяться на банківському рахунку умовного зберігання (ескроу) банкрута, об`єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об`єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, у комунальну власність відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.

47. Частиною першою статті 327 Цивільного кодексу України визначено, що у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді.

48. Апеляційний господарський суд вірно зазначив, що поняття комунальної власності не є тотожним поняттю об`єктів комунальної інфраструктури.

49. Суд зазначає, що комунальна інфраструктура міста - це комплекс установ і підприємств, які відповідають за своєчасне і нормальне надання послуг населенню у сфері комунальних служб (каналізація, водопостачання, електропостачання, транспорт і дороги, інженерні комунікації тощо).

50. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами проведеної інвентаризації підприємства банкрута було визначено перелік майна, яке відповідно до частини першої статті 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" повинно бути включено до складу ліквідаційної маси, а також перелік майна яке відноситься до об`єктів комунальної та соціальної інфраструктури та об`єкти цивільної оборони, які повинні бути передані на баланс Київської міської ради. Ці переліки було погоджено комітетом кредиторів на зборах комітету кредиторів.

51. Колегія суддів зауважує, що відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленій в ухвалі від 14.05.2019 у справі № 522/7636/14-ц, Верховний Суд є судом права, а не факту. Верховний Суд, діючи у межах повноважень та порядку, визначених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України не може встановлювати обставини справи, збирати й перевіряти докази та надавати їм оцінку.

52. Враховуючи те, що судами попередніх інстанцій не встановлено, а Деснянською районною в місті Києві державною адміністрацією не доведено, що спірне рухоме та нерухоме майно є саме об`єктами комунальної інфраструктури, колегія суддів погоджується із висновком апеляційного господарського суду про правомірне включення ліквідатором КП УЖГ"Житлорембудсервіс" такого майна до ліквідаційної маси банкрута.

53. Колегія суддів Верховного Суду не вбачає неправильного застосування судами попередніх інстанцій положень статті 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

54. Суд також вважає, що апеляційний господарський суд вірно вказав, що майно боржника, яке належить йому на праві господарського відання, не є його майном в розумінні положень Цивільного кодексу України (435-15) , якими визначено поняття права власності, підстави його набуття та механізм реалізації. У зв`язку з чим, з урахуванням положень статті 136 Господарського кодексу України та положень Статуту боржника, підприємство не наділено повноваженнями без згоди власника розпоряджатися майном, що є власністю територіальної громади міста.

55. Суд вважає необґрунтованими посилання ліквідатора КП УЖГ "Житлорембудсервіс", викладені у відзиві на касаційну скаргу про те, що в ході провадження у справі про банкрутство припиняються повноваження органу управління майном територіальної громади, відповідно до статті 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та такими, що суперечать положенням статей 16, 26, 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", статей 19, 143 Конституції України, оскільки в даному випадку провадження у справі про банкрутство здійснюється щодо комунального підприємства, якому орган місцевої влади передав частину майна територіальної громади в господарське відання, та правовий статус такого майна повинен визначатися з врахуванням норм законодавства про місцеве самоврядування, які є спеціальними та підлягають переважному застосуванню. Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.03.2018 у справі № 904/11141/16.

56. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі Верховний Суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду апеляційної інстанції.

Б. Висновки щодо застосування норми права

57. Оскільки провадження у справі про банкрутство здійснюється щодо комунального підприємства, якому орган місцевої влади передав частину майна територіальної громади в господарське відання, та правовий статус такого майна повинен визначатися з врахуванням норм законодавства про місцеве самоврядування, які є спеціальними та підлягають переважному застосуванню. Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.03.2018 у справі № 904/11141/16.

В. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

58. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновків про те, що рішення та постанова у справі прийняті з повним, всебічним та об`єктивним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, із дотриманням норм матеріального та процесуального права.

59. Враховуючи вищевикладене та керуючись пунктом 1 частини першої статті 308, статтею 309 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації підлягає залишенню без задоволення, а прийняті у справі судові акти - залишенню без змін.

Г. Розподіл судових витрат

60. У зв`язку з тим, що Суд відмовляє в задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалене судове рішення Суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини першої статті 308, статтею 309, 315 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.03.2019 у справі № 910/23387/16 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.11.2018 (в частині відмови про зобов`язання ліквідатора Комунального підприємства по утриманню житлового господарства "Житлорембудсервіс" Деснянського району м. Києва арбітражного керуючого Потупало Наталії Ігорівни виключити з ліквідаційної маси банкрута майно комунальної власності територіальної громади міста Києва згідно переліку) залишити без змін.