1. У травні 2018 року Публічне акціонерне товариство "Імексбанк" (далі - ПАТ "Імексбанк", Банк, позивач) звернулось із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова-Хвиля" (далі - ТОВ "Нова-Хвиля"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Чорноморець 1936" (далі - ТОВ "Чорноморець 1936") про визнання договору оренди від 03.11.2017, укладеного між відповідачами, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Журавлем М.В. 03.11.2017 за реєстровим №1935, недійсним.

1.1.Позовні вимоги обґрунтовані порушенням прав позивача, як іпотекодержателя за іпотечними договорами від 22.10.2013 та від 28.10.2018, укладеними з Приватним акціонерним товариством "Футбольний клуб "Чорноморець" (далі - ПрАТ "Футбольний клуб "Чорноморець"), зокрема тим, що ПАТ "Імексбанк" не надавав згоди ні іпотекодавцю - ПрАТ "Футбольний клуб "Чорноморець", ні особі, якій останній на підставі договору управління нерухомим майном від 31.10.2017 передав в управління об'єкт іпотеки, на укладання з ТОВ "Нова-Хвиля" договору оренди нерухомого майна від 03.11.2017, а саме: нежитлових будівель учбово-спортивної бази "Чорноморець", яка складається з будівель літ. "А", літ, "Б", літ. "В", літ. "Е", літ. "Г", літ. "Д", літ. "Ж", літ "К", загальною площею 1678,4 кв.м, літ. "Л", що знаходяться за адресою: місто Одеса, вулиця Вавілова академіка, буд. 5-а.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Рішенням Господарського суду Одеської області від 04.07.2018 у справі №916/816/18 у задоволені позовних вимог відмовлено.

3. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд послався на те, що чинним законодавством передбачено можливість передання в управління майна, що є предметом іпотеки, при цьому положеннями Закону України "Про іпотеку" (898-15) не передбачено обов'язку іпотекодавця отримувати згоду іпотекодержателя на укладання такого різновиду цивільно-правових угод, як договору управління майном. Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку, що ні чинним законодавством України, ні положеннями договору управління, ТОВ "Нова-Хвиля", як управитель об'єкту, не було обмежено в передачі об'єкта нерухомого майна, переданого йому ПрАТ "Футбольний клуб "Чорноморець" за договором управління у подальшу оренду на умовах окремо укладеного договору оренди, та мало достатній обсяг цивільної дієздатності для вчинення даного правочину, а відтак спірний договір оренди відповідає вимогам чинного законодавства і підстави для визнання його недійсним відсутні.

4. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.01.2019 апеляційну скаргу Колективного підприємства "Цивільжитлобуд" на ухвалу апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" задоволено; Рішення Господарського суду Одеської області від 04.07.2018 у справі №916/816/18 скасовано; Позовні вимоги задоволено повністю; Визнано недійсним договір оренди від 03.11.2017, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Нова-Хвиля" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Чорноморець 1936", посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Журавлем М.В. 03.11.2017 за реєстровим №1935; Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова-Хвиля" на користь Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" 881 грн витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви; Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Чорноморець 1936" на користь Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" 881 грн витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви; Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова-Хвиля" на користь Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" 1321,50 грн витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги; Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Чорноморець 1936" на користь Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" 1321,50 грн витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги; Доручено Господарському суду Одеської області видати відповідні накази з зазначенням всіх необхідних реквізитів.

5. Постанова суду другої інстанції мотивована тим, що висновок місцевого господарського суду про те, що оспорюваний правочин вчинено ТОВ "Нова-Хвиля", як управителем об'єкта нерухомості ПрАТ "Футбольний клуб "Чорноморець", за відсутності у нього статусу іпотекодавця спірного майна, що позбавило його обов'язку погоджувати розпорядження предметом іпотеки у такий спосіб з ПАТ "Імексбанком", як з іпотекодержателем, є помилковим та таким, що зроблений без врахування правової природи договору управління майном. В силу приписів статті 1029, частини п'ятої статті 1033 та частини першої статті 1037 Цивільного кодексу України перехід до управителя правомочностей установника управління, як власника, щодо володіння, користування та розпорядження майном в обсязі, визначеному установником управління в договорі управління, зумовлює обов'язок управителя при здійсненні управління майном діяти в інтересах установника управління добросовісно, розумно та без виходу за межі наданих йому повноважень.

Отже, вчинення ТОВ "Нова-Хвиля", як управителем, оспорюваного правочину щодо передання в користування ТОВ "Чорноморець 1936" належного ПрАТ "Футбольний клуб "Чорноморець" об'єкта нерухомості, обтяженого іпотекою ПАТ "Імексбанк", без необхідного обсягу його цивільної дієздатності щодо розпорядження іпотечним майном без погодження з іпотекодержателем, є підставою для визнання спірного договору оренди від 03.11.2017 недійсним в порядку частини третьої статті 12 Закону України "Про іпотеку".

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу

6. ТОВ "Нова-Хвиля" та ТОВ "Чорноморець 1936" звернулись до Верховного Суду з касаційними скаргами на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.01.2019 з проханням її скасувати та залишити в силі рішення Господарського суду Одеської області від 04.07.2018 у справі №916/816/18.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

7. Підставою для скасування скаржники вважають невірне застосування та порушення норм матеріального та процесуального права, зокрема с. 86 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) (Далі - ГПК України (1798-12) ), ст. ст. 316, 1029, 1033, 1037 Цивільного кодексу України (Далі - ЦК України).

7.1. Скаржники доводять, що апеляційний господарський суд без належних правових підстав скасував рішення місцевого господарського суду, який правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог з огляду на відсутність порушеного права позивача укладеним договором оренди.

7.2. Переконують, що апеляційним господарським судом неправильно застосовані норми ст. ст. 316, 1029, 1033, 1037 у зв'язку із неповним з'ясуванням обставин справи, оскільки управитель за укладеним договором управління майном не набуває права довірчої власності на об'єкт та не набуває права розпорядження об'єктом, а укладений договір управління майном не є договором довірчої власності.

7.3. Вважають, що жодних обмежень при укладені договору управління, пов'язаних з іпотекодержателем нерухомого майна, яке надається в таке управління законом не передбачено

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

8. КП "Цивільжитлобуд" подано відзив на касаційну скаргу з проханням залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційної інстанції без змін.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

9. Відповідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 25.03.2019 на розгляд Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Жукова С.В. - головуючого, Білоуса В.В., Ткаченко Н.Г., - передано касаційну скаргу ТОВ "Чорноморець 1936"

9.1. Відповідно протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 25.03.2019 на розгляд Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Жукова С.В. - головуючого, Білоуса В.В., Ткаченко Н.Г., - передано касаційну скаргу ТОВ "Нова-Хвиля".

9.2. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.04.2018 відкрито касаційне провадження у справі №916/816/18 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова-Хвиля" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.01.2019 у вказаній справі.

Відкрито касаційне провадження у справі №916/816/18 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Чорноморець 1936" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.01.2019 у вказаній справі.

Об'єднано касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова-Хвиля" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Чорноморець 1936" в одне касаційне провадження.

Призначено до розгляду касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова-Хвиля" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Чорноморець 1936" на 05 червня 2019 року о 12 год 00 хв. у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м.Київ, вул. О.Копиленка, 6, в залі судових засідань № 330.

9.3. Відповідно до наказу Голови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.05.2019 № 15-в суддя Жуков С.В. (головуючий у справі №916/816/18) перебував у відрядженні, що унеможливило проведення судового засідання у справі №916/816/18, призначеного на 05.06.2019 о 12 год 00 хв.

9.4. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.05.2019 призначено до розгляду касаційні скарги ТОВ "Нова-Хвиля" та ТОВ "Чорноморець 1936" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.01.2019 у справі №916/816/18 на 13 червня 2019 року о 12:00 у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м.Київ, вул. О.Копиленка, 6, в залі судових засідань № 330.

10. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційних скарзгах доводи та заперечення проти них, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційні скарги слід залишити без задоволення, виходячи з такого.

11. Відповідно ст. 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

12. Під час розгляду даної справи апеляційним господарським судом встановлено:

12.1. Між Публічним акціонерним товариством "Імексбанк" ("кредитор") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бугаз Делюкс" ("позичальник") 21.10.2013 укладено договір про відкриття кредитної лінії №81/13 (далі - договір №81/13 від 21.10.2013), відповідно до якого кредитор зобов'язується надати позичальнику кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної ліній на умовах забезпеченості, повернення, строковості платності та цільового характеру використання.

12.2. З метою забезпечення зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю "Бугаз Делюкс" за договором про відкриття кредитної лінії №81/13 від 21.10.2013, 22.10.2013 між Публічним акціонерним товариством "Імексбанк" ("іпотекодержатель") та Приватним акціонерним товариством "Футбольний клуб "Чорноморець" ("іпотекодавець") було укладено іпотечний договір з майновим поручителем (далі - договір іпотеки від 22.10.2013), відповідно до якого предметом іпотеки є: нежитлові будівлі учбово-спортивної бази "Чорноморець", яка складається з: будівель - літ. "А", літ. "Б", літ. "В", літ. "Е", літ. "Г", літ. "Д", літ. "Ж", літ "К", загальною площею 1678,4 кв.м, літ. "Л", що знаходяться за адресою: місто Одеса, вулиця Вавілова академіка, будинок 5-а, предмет іпотеки належить іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності на нежитлові будівлі учбово-спортивної бази "Чорноморець", серії САС №636389, виданого 23.02.2009 Виконавчим комітетом Одеської міської ради.

12.3. Заставна вартість предмета іпотеки визначена сторонами у сумі 120000000 грн (пункт 1.5 договору іпотеки від 22.10.2013).

12.4. Згідно з пунктом 4.1.4 договору іпотеки від 22.10.2013 іпотекодавець зобов'язаний не відчужувати предмет іпотеки у будь-який спосіб та не обтяжувати його зобов'язаннями з боку третіх осіб (зокрема, не передавати його в оренду, найм, не передавати в наступну заставу тощо), не видавати довіреності на користування та/або розпорядження предметом іпотеки, а також не виступати поручителем за третіх осіб без отримання попередньої письмової згоди на це від іпотекодержателя.

12.5. В силу статті 7.1 договору іпотеки від 22.10.2013 цей договір набирає чинності з моменту його нотаріального посвідчення і діє до повного виконання боржником зобовязань за кредитним договором та додаткових договорів /угод до нього.

12.6. Рішенням Господарського суду Одеської області від 19.06.2015 у справі №916/1533/15-г за позовом ПАТ Імексбанк" від імені та в інтересах якого діє уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Северин Ю.П. до відповідача Товариства з обмеженою відповідальніцстю Бугаз Делюкс" про стягнення заборгованості за кредитним договором про відкриття кредитної лінії від 21.10.2013 №81/13 у розмірі 11 201 322,98 грн (далі - справа №916/1533/15-г), позовні вимоги задоволено повністю: стягнуто з останнього на користь ПАТ Імексбанк" прострочену заборгованість за відсотками за кредитним договором про відкриття кредитної лінії від 21.10.2013 №81/13 у розмірі 10 576 689,04 грн та 624 633,94 грн пені; стягнуто з ТОВ Бугаз Делюкс" в дохід Державного бюджету 73 080 грн судовий збір.

12.7. Рішенням Господарського суду Одеської області від 08.02.2016 у справі №916/4094/15 за позовом ПАТ "Імексбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю Бугаз Делюкс" про стягнення 146 932 000 грн (далі - справа №916/4094/15) позовні вимоги задоволено повністю: стягнуто з останнього на користь ПАТ "Імексбанк" заборгованість за кредитом у сумі 146 932 000 грн; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бугаз Делюкс" до Державного бюджету України 182 700 грн судового збору.

12.8. Між Публічним акціонерним товариством "Імексбанк" ("кредитор") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Делівер" ("позичальник") 12.06.2014 укладено договір про відкриття кредитної лінії №28/14, відповідно до умов якого з урахуванням змін, внесених додатковими угодами №1 від 28.10.2014, №2 від 22.12.2014, №3 від 25.12.2014 до нього, кредитор зобов'язується надати позичальнику кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії на умовах забезпеченості, повернення строковості, платності та цільового характеру використання. Надання кредиту буде здійснюватись окремими частинами або в повній сумі на умовах визначених цим договором в межах відновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості до 280 900 000 грн зі сплатою фіксованої процентної ставки в розмірі 18% річних та кінцевим терміном повернення заборгованості за всіма траншами не пізніше 10.11.2015 на умовах, визначених цим договором.

12.9. На виконання умов вищевказаного договору та з метою забезпечення зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю "Делівер", 28.10.2014 між ПАТ "Імексбанк" ("іпотекодержатель") та ПрАТ "Футбольний клуб "Чорноморець" ("іпотекодавець") укладено іпотечний договір (далі - договір іпотеки від 28.10.2014), відповідно до якого предметом іпотеки є нежитлові будівлі учбово-спортивної бази "Чорноморець", яка складається з: будівель - літ. "А", літ. "Б", літ. "В", літ. "Е", літ. "Г", літ. "Д", літ. "Ж", літ "К", загальною площею 1678,4 кв.м, літ. "Л", що знаходяться за адресою: місто Одеса, вулиця Вавілова, будинок 5-а; предмет іпотеки належить іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності на нежитлові будівлі учбово-спортивної бази "Чорноморець", серії САС №636389, виданого 23.02.2009 Виконавчим комітетом Одеської міської ради.

12.10. Заставна вартість предмета іпотеки визначена сторонами у сумі 120000000 грн (пункт 1.5 договору іпотеки від 28.10.2014).

12.11. У пункті 4.1.4 іпотечного договору від 28.10.2014 сторони узгодили, що іпотекодавець (майновий поручитель) зобов'язаний не відчужувати предмет іпотеки у будь-який спосіб та не обтяжувати його зобов'язаннями з боку третіх осіб (зокрема, не передавати його в оренду, найм, не передавати в наступну заставу тощо), не видавати довіреності на користування та/або розпорядження предметом іпотеки, а також не виступати поручителем за третіх осіб без отримання попередньо письмової згоди на це від іпотекодержателя.

12.12. Відповідні відомості щодо державної реєстрації іпотеки та державної реєстрації обтяжень за вказаними вище договорами іпотеки від 22.10.2013 та від 28.10.2014 були внесені до Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №114166463 від 15.02.2018).

12.13. Між Приватним акціонерним товариством "Футбольний клуб "Чорноморець" ("установник управління") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нова-Хвиля" ("управитель") 31.10.2017 укладено договір управління нерухомим майном (далі - договір управління від 31.10.2017), відповідно до якого установник управління передає в управління об'єкт, а саме: нерухоме майно, що складається з нежитлових будівель учбово-спортивної бази "Чорноморець", загальною площею приміщень - 1678,4 кв.м, а саме з будівель літ. "А", літ. "Б", літ. "В", літ. "Е", літ. "Г", літ. "Д", літ. "Ж", літ."К", літ. "Л", що знаходиться за адресою: місто Одеса, вул. Вавілова академіка, буд. 5-а, а управитель приймає об'єкт та зобов'язується за плату здійснювати від свого імені управління об'єктом виключно в інтересах установника управління.

12.14. Відповідно до пункту 1.3 договору управління від 31.10.2017 об'єкт належить установнику управління на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності б/н, виданого Виконавчим комітетом Одеської міської ради від 23.02.2009; право власності на зазначене майно зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. від 22.10.2013, реєстраційний номер: 188988451101, номер запису про право власності: 3001891.

12.15. Згідно з пунктом 1.4 договору управління від 31.10.2017 балансова вартість об'єкту, що передається в управління складає 12068268,26 грн, що підтверджується довідкою установника управління.

12.16. Управитель, здійснюючи будь-які юридичні та фактичні дії, у зв'язку з управлінням об'єктом, зобов'язаний заздалегідь повідомити осіб, з якими він вступає у відносини та/або здійснює ці дії, про те, що він є управителем, а не власником об'єкта (пункт 1.6 договору управління від 31.10.2017).

12.17. Пунктом 1.8 договору управління від 31.10.2017 визначено, що у відносинах із третіми особами повноваження управителя укладати правочини, спрямовані на реалізацію положень цього договору, підтверджується безпосередньо цим договором, а також додатково можуть бути підтверджені виданим установником управління дорученням; при здійсненні сторонами дій у рамках цього договору, щодо яких даним договором не встановлена необхідність додаткового узгодження з іншою стороною, згодою іншої сторони вважається цей договір.

12.18. Положеннями пункту 5.2 договору управління від 31.10.2017 передбачено, що на день підписання договору, об'єкт, який є предметом цього договору перебуває під обтяженням іпотекою та забороною відчуження у ПАТ "Імексбанк"; реєстрація права власності, наявність заборони відчуження та обтяження іпотекою об'єкту, який є предметом цього договору підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 31.10.2017, сформованою приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Журавлем М.В. за №102073457.

12.19. З підписанням даного договору установник управління повідомляє управителя про те, що він не дає своєї згоди на відчуження об'єкта (його частини), переданого в управління, укладення щодо нього договорів застави (іпотеки); вчинення даних юридичних дій установник управління залишає виключно за собою (пункт 5.5 договору управління від 31.10.2017).

12.20. В силу пункту 6.3.1 договору управління від 31.10.2017 управитель має право володіти та користуватись об'єктом у встановлених чинним законодавством та цим договором в межах (зокрема пунктом 5.5 цього договору), зокрема, укладати будь-які контракти, угоди на договори із третіми особами, які направлені на досягнення мети цього договору, в тому числі самостійно без погодження з установником управління та на власний розсуд визначати умови договорів, угод та контрактів, які укладаються.

12.21. Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Нова-Хвиля" ("орендодавець"), що є управителем нерухомого майна Приватного акціонерного товариства "Футбольний клуб "Чорноморець" на підставі вищевказаного договору управління та Товариством з обмеженою відповідальністю "Чорноморець" ("орендар") 03.11.2017 укладено договір оренди (далі - договір оренди від 03.11.2017), відповідно до умов якого, орендодавець передає орендарю в тимчасове платне користування на умовах оренди наступне нерухоме майно: нежитлові будівлі учбово-спортивної бази "Чорноморець", загальною площею приміщень - 1678,4 кв.м, що складаються з будівель літ. "А", літ. "Б", літ. "В", літ. "Е", літ. "Г", літ. "Д", літ. "Ж", літ. "К", літ. "Л", що знаходиться за адресою: місто Одеса, вулиця Вавілова академіка, буд. 5-а.

Згідно з пунктом 1.1 цього договору право власності на зазначене майно зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. від 22.10.2013, реєстраційний номер запису про право власності: 3001891; право управління на зазначений об'єкт оренди зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Журавлем М.В. 31.10.2017, номер запису про інше речове право власності 23110943; балансова вартість за якою об'єкт оренди передавався в управління складала 12068268, 26 грн.

12.22. Відповідно до пункту 1.6 договору оренди від 03.11.2017 об'єкт оренди надається орендарю для використання його у господарській діяльності орендаря.

12.23. У пункті 1.7 договору оренди від 03.11.2017 орендодавець зазначає, що передача орендарю об'єкта оренди не суперечить ніяким положенням документів орендодавця, будь-яким його угодам з третіми особами, іншим зобов'язанням, вимогам чинного законодавства України; на момент підписання цього договору в об'єкті оренди немає відомих або таких, які могли б бути відомими орендодавцю недоліків, які можуть призвести до пошкодження об'єкту оренди та/або бути небезпечними для орендаря, його співробітників, клієнтів, контрагентів.

12.24. Об'єкт оренди передається в оренду строком на 10 років (пункт 2.1 договору оренди від 03.11.2017 ).

12.25. Згідно з пунктом 10.6 договору оренди від 03.11.2017 перехід права власності на об'єкт оренди до третіх осіб (нового власника/власникам) не є підставою для розірвання цього договору або зміни його умов і він зберігає свою дію для нового власника приміщень; новий власник об'єкту оренди, як особа до якого в повному обсязі перейшли права та обов'язки орендодавця повинен у відносинах з орендарем керуватися умовами цього договору та не має права відступати від них.

12.26. У пункті 10.8 договору оренди від 03.11.2017 сторони погодили, що відповідно до положень частини другої статті 777 Цивільного кодексу України, у випадку, якщо протягом строку дії даного договору орендодавець або установник управління приймуть рішення про відчуження (продаж) об'єкту оренди, орендар буде мати переважне право на придбання об'єкту оренди за ціною не більше, ніж буде запропонована потенційним покупцям; для забезпечення реалізації переважного права орендаря на придбання об'єкту оренди; сторони погодили наступну послідовність дій:

-орендодавець (як уповноважена особа установника управління на управління та розпорядження об'єктом оренди) зобов'язаний за тридцять календарних днів до дати укладення договору на відчуження об'єкту запропонувати (у письмовій формі) орендарю придбати об'єкт оренди, повідомити ціну та інші умови відчуження;

-орендар, у випадку зацікавленості, повинен впродовж двадцяти календарних днів від дати отримання пропозиції від орендодавця повідомити орендодавцю про свою згоду придбати об'єкт оренди на запропонованих умовах;

-орендодавець у випадку одержання від орендаря згоди придбати об'єкт оренди зобов'язаний впродовж десяти календарних днів від дати отримання вказаної згоди орендаря укласти з орендарем відповідний договір на відчуження об'єкту оренди;

-якщо орендодавець не отримає від орендаря відповіді у зазначений строк, вважається, що орендар відмовився від придбання об'єкту оренди на запропонованих умовах;

-у випадку порушення орендодавцем зазначеної послідовності дій, орендар має право звернутися до суду з позовом про переведення на себе прав та обов'язків за укладеною орендодавцем угодою, та стягнути з орендодавця всі збитки та витрати, пов'язані із цим.

12.27. Зазначений договір посвідчений нотаріально приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Журавлем М.В. та зареєстрований в реєстрі за №1335.

13. Як вбачається з матеріалів справи, спір у цій справі виник щодо дійсності договору оренди від 03.11.2017, укладеного ТОВ "Нова-Хвиля", як управителем-орендодавцем, та ТОВ "Чорноморець 1936", як орендарем, щодо нерухомого майна належного ПрАТ "Футбольний клуб "Чорноморець", яке було передано в іпотеку позивачеві в забезпечення кредитних зобов'язань відповідно до іпотечних договорів від 22.10.2013 та від 28.10.2018.

14. За твердженням позивача, у зв'язку з переданням ТОВ "Нова-Хвиля", яке діяло як управитель в межах повноважень власника, що були обмежені іпотекою, в користування ТОВ "Чорноморець 1936" спірного об'єкта нерухомості, без його погодження, як іпотекодержателя, чим порушено пункти 4.1.4 іпотечних договорів від 22.10.2013 та від 28.10.2018.

15. Відмовляючи в позові, місцевий господарський суд виходив із встановлених обставин укладення спірного договору оренди від 03.11.2017 в інтересах ПрАТ "Футбольний клуб "Чорноморець", як власника, залученим ним на підставі договору управління нерухомим майном від 31.10.2017 управителем Товариством з обмеженою відповідальністю "Нова-Хвиля" за відсутності у нього статусу іпотекодавця спірного об'єкта нерухомості за іпотечними договорами від 22.10.2013 та від 28.10.2014, а, відтак, й обов'язку щодо погодження з позивачем, як іпотекодержателем, вчинення оспорюваного правочину з відповідачем-2, як орендарем, в силу частини 3 статті 9 Закону України "Про іпотеку".

16. За висновком апеляційного господарського суду, незважаючи на те, що іпотекодержатель (позивач) не є стороною спірного договору оренди, статус переданого в оренду майна, як обтяженого іпотекою, не змінився, у зв'язку з чим на орендні правовідносини поширюються законодавчі обмеження, встановлені для користування та розпорядження майном, яке перебуває в іпотеці позивача.

17. Колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про укладення відповідачами 1, 2 спірного договору оренди, об'єктом якого є нерухоме майно, обтяжене іпотекою позивача, без дотриманням вимог цивільного законодавства щодо вчинення правочинів відносно іпотечного майна та зазначає про таке.

18. Законодавцем поряд з державною, комунальною та приватною власністю на майно відповідно до частини 2 статті 316 ЦК України передбачено право довірчої власності як особливий вид права власності, яке виникає із закону або договору управління майном.

19. Главою 70 ЦК України (435-15) (статті 1029- 1045 ЦК України) передбачено особливості укладення, виконання та припинення договорів управління майном, як різновиду цивільно-правових договорів, що визначають взаємні права та обов'язки установника управління, як власника майна, що є предметом управління, та управителя майна, який в силу взятих на себе договірних зобов'язань за плату здійснює від свого імені управління належним установнику управління майном в інтересах установника управління або вказаної ним особи (вигодонабувача).

20. Частиною 2 статті 1029 ЦК України передбачено, що договір управління майном може засвідчувати виникнення в управителя права довірчої власності на отримане в управління майно. При цьому, в силу абзацу 2 частини 2 статті 1029 ЦК України, законом чи договором управління можуть бути передбачені обмеження права довірчої власності управителя.

21. Отже, на відміну від права власності як цивільного права власника щодо володіння, користування та розпорядження належним йому нерухомим майном (частина 1 статті 316 ЦК України), що здійснюється власником в межах закону на власний розсуд та незалежно від волі інших осіб, право довірчої власності (частина 2 статті 316 ЦК України) може обмежуватись (частина 2 статті 1029 ЦК України) в силу закону або відповідно до умов договору управління майном.

22. Відтак, право довірчої власності залежить від волі іншої особи - законодавця, вираженої за змістом відповідного закону, або установника управління, встановленої в договорі управління майном, укладеного з управителем, правомочності якого щодо переданого йому в управління майна власника обмежуються умовами договору управління майном (частина 5 статті 1033, частина 1 статті 1037 ЦК України) та не можуть перевищувати обсяг прав та обов'язків установника управління щодо володіння, користування та розпорядження належним йому на праві власності майном.

23. За змістом частини 1 статті 1043 ЦК України вбачається, що законодавець презюмує виконання управителем своїх зобов'язань перед установником управління за умов належної турботливості про інтереси установника управління, як власника майна, переданого в управління, оскільки інакше має наслідком настання в управителя обов'язку щодо відшкодування установникові управління завданих збитків.

24. Отже, управитель зобов'язаний діяти добросовісно, розумно та в межах наданих йому законом та умовами договору управління повноважень, так як вчинення управителем правочинів щодо переданого йому в управління майна з перевищенням повноважень матиме наслідком недійсність такого правочину в силу приписів статей 203, 215 ЦК України як такого, що має недоліки щодо його суб'єктного складу (відсутність в управителя необхідного обсягу дієздатності для вчинення цивільно-правового договору щодо об'єкта управління в інтересах установника управління).

25. Законодавцем допускається передання власником-іпотекодавцем належного йому нерухомого майна, що є предметом договору іпотеки, в управління третій особі на підставі договору управління майном в силу частини 1 статті 1039 ЦК України з обов'язком щодо попередження управителя про правовий режим майна, що передається в управління, як такого, що є предметом обтяження (частина 2 статті 1039 ЦК України). Отже, таке попередження має на меті інформувати управителя про існуюче обмеження у володінні та користуванні майном, що є предметом договору управління.

26. Судами встановлено, що при укладенні договору управління нерухомим майном, установник управління, повідомив відповідача-1, як управителя, про обтяження спірного нерухомого майна іпотекою позивача на підставі іпотечних договорів від 22.10.2013 та від 28.10.2014.

27. Статус спірного об'єкта нерухомості як майна, що перебуває в іпотеці позивача, зумовлював обов'язок відповідача-1, як управителя, враховувати при здійсненні управління нерухомим майном приписи Закону України "Про іпотеку" (898-15) як спеціального закону, що визначає порядок реалізації іпотекодавцем його правомочностей власника щодо іпотечного майна, так як при виконанні функцій з управління майном власника управитель (відповідач-1) не міг мати більший обсяг правомочностей щодо володіння, користування та розпорядження майном, ніж його власник - ПрАТ "Футбольний клуб "Чорноморець".

28. Відтак, законодавчо встановлені обмеження (частина 3 статті 9 Закону України "Про іпотеку") щодо розпорядження іпотекодавцем належним йому нерухомим майном на власний розсуд у разі обтяження такого майна іпотекою із встановленням вимоги щодо погодження з іпотекодержателем вчинення правочинів щодо іпотечного майна, зокрема, договору оренди, поширюються і на управителя таким майном, у разі його передання іпотекодавцем в управління третій особі за договором управління майном.

(Висновки щодо застосування норм права викладені у Постанові Верховного Суду від 04.12.2018 у справі №916/40/18)

29. Разом з тим, при вчиненні правочину щодо передання спірного майна в користування відповідачу-2 відповідач-1, як управитель спірного майна, не погодив укладення спірного договору оренди від 03.11.2017 з іпотекодержателем, а, відтак, порушив приписи частини 3 статті 9 Закону України "Про іпотеку", що визначають обмеження щодо розпорядження іпотечним майном, зокрема, його передання в оренду виключно за згодою іпотекодержателя.

30. За таких обставин, є правильними висновки суду апеляційної інстанції про вчинення відповідачем-1, як управителем, оспорюваного правочину щодо передання в користування відповідачу-2 належного ПрАТ "Футбольний клуб "Чорноморець"-установнику управління об'єкта нерухомості, обтяженого іпотекою позивача, без необхідного обсягу його цивільної дієздатності щодо розпорядження іпотечним майном без погодження з іпотекодавцем, що є підставою для визнання спірного договору оренди від 03.11.2017 недійсним в порядку частини 3 статті 12 Закону України "Про іпотеку".

31. В силу приписів ч. 2 ст. 300 ГПК України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

32. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України", "Рябих проти Росії", "Нєлюбін проти Росії"), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

33. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

34. Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

35. Таким чином, посилання та доводи скаржників не знайшли свого підтвердження, в якості підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції під час касаційного провадження та зводяться до переоцінки доказів та переконання встановлення нових обставин справи, що виходить за межі компетенції Суду касаційної інстанції.

36. З огляду на викладене, Касаційний господарський суд дійшов висновку про необхідність залишити касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова-Хвиля" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Чорноморець 1936" без задоволення, а постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.01.2019 у справі №916/816/18 - без змін, оскільки наведене у касаційних скаргах не є підставою для прийняття судом другої інстанції іншого рішення ніж те, що оскаржується. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних підстав.