ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 червня 2019 року
м. Київ
Справа № 908/3568/16
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Жукова С.В. - головуючого, Білоуса В.В., Ткаченко Н.Г.
за участю секретаря судового засідання - Корпусенка А.О.
за участю представників: відповідача ТОВ "Ларан-07" - Сердюк К.В. (дов. б/н від 08.05.2019); третьої особи компанія Пелагія АС - Волков О.Ю., Кравцова Т.М., (дов. б/н від 19.01.2018; скаржника Риботоргова компанія "Трансакватік ЛТД) - Караско Ю.М. (ордер ЗП №096053 від 17.05.2019).
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Риботоргової компанії "Трансакватік ЛТД"
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.11.2018
(Головуючий суддя - Кузнецов В.О.; судді - Пархоменко Н.В., Березкіна О.В.
у справі за позовом Риботоргової компанії "Трансакватік ЛТД"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ларан-07", м. Запоріжжя
третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Кліон", м. Запоріжжя
третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Компанія Пелагія АС (Pelagia AS)
про визнання недійсною додаткову угоду № 2 від 19.12.2014 до договору поруки від 24.12.2010, укладену 19.12.2014 між ТОВ "Ларан-07" та компанією "Пелагіа АС", -
ВСТАНОВИВ:
1. Риботоргова компанії "Трансакватік ЛТД" звернулась до Господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАРАН-07" про визнання недійсною додаткової угоди № 2 від 19.12.2014 до договору поруки від 24.12.2010, укладену 19.12.2014 між ТОВ "Ларан-07" та компанією "Пелагіа АС".
1.2. В обґрунтування позову позивач посилається на ч.3 ст. 92, ст.. 203, ч.2 ст. 207, ч.3 ст. 215, ч.3 ст. 237 ЦК України та зауважує, що з огляду на рішення загальних зборів учасників ТОВ "Ларан-07" від 22.12.2011 № 6 отримання згоди загальних зборів учасників ТОВ "Кліон" на укладення додаткової угоди № 2 від 19.12.2014 є обов`язковою умовою дійсності правочину - поруки ТОВ "Ларан-07" за належне виконання ТОВ "Кліон" своїх обов`язків за контрактом № 162S/2014Р від 19.12.2014 через вимоги ч.1 ст. 203 ЦК України та інших правових норм. Компанія "Пелагіа АС", яка є правонаступницею компанії "NORWAY Pelagic AS", укладаючи додаткову угоду № 2 від 19.12.2014 була обізнана про наявний порядок обов`язкового попереднього отримання згоди про правочин загальними зборами учасників ТОВ "Ларан-07". Такий порядок застосовувався до договору поруки від 15.12.2010, де була отримана згода учасників товариства (протокол № 7 від 12.12.2010). Укладення фактично нового договору у формі додаткової угоди й було обумовлено бажанням укласти договір поза зазначеним порядком попереднього погодження загальними зборами учасників.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 15.06.2018 у даній справі позов задоволено; визнано недійсною додаткову угоду № 2 від 19.12.2014 до договору поруки б/н від 24.12.2010, укладену 19.12.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ларан-07" та Компанією Пелагія АС; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ларан-07" на користь Риботоргової компанії "Трансакватік ЛТД" 1 378,00 грн судового збору.
3. Рішення місцевого господарського суду обґрунтовано тим, що з огляду на рішення загальних зборів учасників ТОВ "Ларан-07" від 22.12.2011 № 6 отримання згоди загальних зборів учасників ТОВ "Кліон" на укладення додаткової угоди № 2 від 19.12.2014 є обов`язковою умовою дійсності правочину.
Вказане рішення в судовому порядку недійсним не визнавалось та на момент укладення оспорюваного правочину було чинним.
Факт нездійснення подальшої реєстрації змін до статуту на підставі цього рішення не усуває правової сили даного рішення як волевиявлення вищого органу управління товариством.
За таких обставин, для укладення оспорюваного правочину необхідна була попередня згода вищого органу товариства на його укладення. Така згода на укладення оспорюваного правочину не надавалась, в той час, як попередня згода на укладення договору поруки, надана 21.12.2010, стосувалась забезпечення виконання зобов`язань боржником за конкретно визначеним основним зобов`язанням - контрактом № 15/12/10 від 15.12.2010 та не може поширювати свою дію на забезпечення, фактично іншого зобов`язання - контракту №162S/2014Р від 19.12.2014, предметом якого є інші правовідносини.
Директор товариства, уклавши оспорюваний правочин, діяв з перевищенням наданих йому повноважень, і в подальшому такий правочин схвалений у встановленому порядку не був.
Компанія "Пелагіа АС", є правонаступницею компанії "NORWAY Pelagic AS", і укладаючи додаткову угоду № 2 від 19.12.2014 мала бути обізнаною про наявний порядок обов`язкового попереднього отримання згоди на правочин загальними зборами учасників ТОВ "Ларан-07".
У підсумку, суд першої інстанції дійшов висновків, що укладенням спірної додаткової угоди порушуються права позивача, як учасника ТОВ "Ларан-07" на управління товариством, а спірна додаткова угода укладена в порушення вимог законодавства.
4. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 27.11.2018 апеляційну скаргу Компанії Пелагія АС (Pelagia AS) задоволено; рішення Господарського суду Запорізької області від 15.06.2018 у справі № 908/3568/16 скасовано; у задоволенні позову відмовлено; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ларан-07" на користь Компанія Пелагія АС (Pelagia AS) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 2 067,00 грн; доручено Господарському суду Запорізької області видати відповідний наказ.
5. Постанова апеляційного господарського суду обґрунтована тим, що під час укладення спірної угоди Компанія Компанія Пелагія АС (Pelagia AS) була обізнана лише про повноваження директора ТОВ "Ларан-07", які було офіціально зареєстровано та які не містили жодних обмежень щодо укладення будь-яких договорів, відтак, при укладенні додаткової угоди № 2 від 19.12.2014 до договору поруки від 24.12.2010 директор ТОВ "Ларан-07" діяв в межах наданих йому повноважень.
Cудом апеляційної інстанції не встановлено, що третя особа Компанія "Пелагіа АС", як сторона оспорюваного правочину, діяла недобросовісно і нерозумно. Зокрема, достеменно знала про відсутність у директора необхідного обсягу повноважень.
Крім того, апеляційним господарським судом прийнято до уваги, що у юридичних висновках за 2013 та 2015 роки, які було зроблено ТОВ "Кредо-Лайн" на замовлення ТОВ "Кліон" та ТОВ "Ларан-07" щодо договору поруки, додаткової угоди №1, а також внесених змін до договорів купівлі-продажу та поруки відсутні посилання на протокол № 6 від 22.12.2011 та будь-які обмеження у директора ТОВ "Ларан-07" на укладання угод поруки.
З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог та визнання недійсною додаткової угоди № 2 від 19.12.2014 до договору поруки від 24.12.2010.
Водночас посилання скаржника на наявність арбітражного застереження, яке міститься у п.9 договору поруки від 24.12.2010 судом апеляційної інстанції не прийнято до уваги.
Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу
6. Риботоргова компанія "Трансакватік ЛТД" звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.11.2018 у даній справі з проханням її скасувати та залишити в силі рішення Господарського суду Запорізької області у справі №908/3568/16.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
7. Підставою для скасування ліквідатор вважає невірне застосування та порушення норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 97, ч.ч. 1, 3 ст. 98, ст. ст. 143, 145, 203, 215 Цивільного кодексу України (Далі - ЦК України (435-15) )
7.1. Скаржник вважає помилковими висновки апеляційного господарського суду стосовного того, що під час укладення спірної угоди Компанія Пелагіа не була обізнана про обмеження повноважень щодо представництва ТОВ "Ларан -07".
7.2. Крім того доводить, що додатковою угодою № 2 від 19.12.2014 до договору поруки від 24.12.2010, фактично було забезпечене зобов`язання, розмір якого більше ніж у 1100 відсотків (11 разів) перевищує вартість всього майна ТОВ "Ларан-07".
7.3. Переконує, що договір поруки є правочином, який направлений на відчуження майна ТОВ "Ларан" на користь кредитора та по суті є правочином, який створює грошове зобов`язання перед іншою особою та надає останній здійснювати звернення як на грошові активи ТОВ "Ларан-07", так і на інше майно.
7.4. Оскільки, обмеження повноважень юридичної особи встановлено в Цивільному кодексі України (435-15) , Компанія Пелагіа фактично знала або не могла не знати про наявне обмеження повноважень представника ТОВ "Ларан-07" на укладення спірної додаткової угоди.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
8. Компанією Пелагія АС (Pelagia AS) подано відзив на касаційну скаргу з проханням залишити оскаржувану постанову суду другої інстанції без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
9. Відповідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 30.01.2019 на розгляд Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Жукова С.В. - головуючого, Білоуса В.В., Ткаченко Н.Г., - передано касаційну скаргу Риботоргової компанії "Трансакватік ЛТД".
9.1. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.02.2019 відкрито касаційне провадження у справі №908/3568/16 за касаційною скаргою Риботоргової компанії "Трансакватік ЛТД" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.11.2018 у вказаній справі.
Призначено до розгляду касаційну скаргу Риботоргової компанії "Трансакватік ЛТД" на 13 березня 2019 року о 12 год 30 хв. у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м.Київ, вул. О.Копиленка, 6, в залі судових засідань № 330.
9.2. 13.03.2019 від представника ТОВ "Ларан - 07" Дзецини Н.М. (далі у тексті - Заявник) надійшла заява про відвід головуючого судді Жукова С.В.
9.3. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.03.2019 зупинено провадження за касаційною скаргою Риботоргової компанії "Трансакватік ЛТД" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.11.2018 у справі №908/3568/16 до розгляду заяви ТОВ "Ларан-07" про відвід головуючого судді Жукова С.В.
9.4. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.03.2019 У задоволенні заяви ТОВ "Ларан - 07" про відвід судді Верховного Суду С.В. Жукова у справі №908/3568/16 відмовлено.
9.5. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.03.2019 поновлено провадження у справі №908/3568/16 за касаційною скаргою Риботоргової компанії "Трансакватік ЛТД" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.11.2018 у вказаній справі.
Призначено до розгляду касаційну скаргу Риботоргової компанії "Трансакватік ЛТД" на 22 травня 2019 року о 12 год 15 хв. у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м.Київ, вул. О.Копиленка, 6, в залі засідань № 330.
9.6. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.05.2019 оголошено перерву в судовому засіданні у справі № 908/3568/16 за касаційною скаргою Риботоргової компанії "Трансакватік ЛТД" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.11.2018 до 12 червня 2019 року о 12:55 у приміщенні суду за адресою: м. Київ, вул. О.Копиленка, 6, зал № 330.
10. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити частково, виходячи з такого.
11. Відповідно ст. 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
12. Під час розгляду справи судами обох попередніх інстанцій встановлені наступні фактичні обставини справи:
12.1. Між ТОВ "Ларан-07" (поручитель) та Компанією "NORWAY Pelagic AS" (кредитор) 24.12.2010 було укладено договір поруки б/н, за умовами якого поручитель безвідклично та безумовно поручається перед кредитором за повне і своєчасне виконання боржником усіх його зобов`язань за основним договором.
12.2. Основним договором є контракт № 15/12/10 від 15.12.2010, укладений між ТОВ "Кліо" (покупець) та Компанією "NORWAY Pelagic AS" (продавець) на поставку товару - (свіжомороженої чи охолодженої риби різних видів та морепродукти) на загальну суму еквівалентну 50 млн. доларів США.
12.3. Згода на укладення ТОВ "Ларан-07" договору поруки з Компанією "NORWAY Pelagic AS" та надання повноважень директору ТОВ "Ларан-07" ОСОБА_1 на підписання договору поруки з "NORWAY Pelagic AS" було порядком денним на загальних зборах ТОВ "Ларан-07".
12.4. Рішення про надання згоди на укладення ТОВ "Ларан-07" договору поруки з Компанією "NORWAY Pelagic AS" та надання повноважень директору ТОВ "Ларан-07" ОСОБА_1 на підписання договору поруки з NORWAY Pelagic AS оформлено протоколом загальних зборів ТОВ "Ларан-07" від 21.12.2010.
12.5. У ТОВ "Ларан-07" 21.07.2011 відбулась зміна складу учасників. Новим учасником товариства, зокрема, стала Риботоргова компанія "Трансакватік ЛТД", позивач у цій справі.
12.6. Відповідно до протоколу загальних зборів учасників ТОВ "Ларан-07" № 6 від 22.12.2011, вирішено: 1. Віднести до виключної компетенції загальних зборів учасників ТОВ "Ларан-07" надання письмової згоди на укладення правочинів (договір, угод) відносно забезпечення зобов`язань ТОВ "Ларан-07" та/або третіх осіб (у т.ч. застави, іпотеки, поруки), а також на зміну умов даних правочинів. Надавати повноваження директору ТОВ "Ларан-07" на підписання вищевказаних договорів, додаткових угод та додатків до них лише після отримання письмової згоди загальних зборів учасників ТОВ "Ларан-07". 2. У зв`язку із зміною повноважень органу управління ТОВ "Ларан-07", зазначених в п.1 даного протоколу, затвердити нову редакцію Статуту ТОВ "Ларан-07". Доручити директору ТОВ "Ларан-07" ОСОБА_1 провести державну реєстрацію нової редакції Статуту ТОВ "Ларан-07".
12.7. Між ТОВ "Кліон" та Компанією "Пелагіа АС" (Норвегія), яка була створена внаслідок реорганізації компанії "NORWAY Pelagic AS" 19.12.2014 був укладений контракт №162S/2014Р, згідно умов якого, продавець - Пелагіа АС зобов`язувався передати у власність покупця - ТОВ "Кліон", а покупець зобов`язується прийняти у власність від продавця свіжозаморожену чи охолоджену рибу різних видів та морепродукти. Термін дії договору до 31.12.2016.
12.8. Між ТОВ "Ларан-07" в собі директора Боброва В.А. та компанією "Пелагіа АС" (Норвегіа) 19.12.2014 укладена додаткова угода №2 до договору поруки від 24.12.2010, згідно умов якої, у зв`язку із реорганізацією "NORWAY Pelagic AS" в "Пелагіа АС", сторони домовились внести до договору поруки наступні зміни: викладено преамбулу договору у новій редакції, замінена сторона договору поруки від 24.12.2010 (кредитор) з "NORWAY Pelagic AS" на "Пелагіа АС".
12.9. Згідно цієї додаткової угоди, оскільки кредитор та ТОВ "Кліон" - боржник, уклали Контракт № 162S/2014Р від 19.12.2014 (основний договір), згідно з яким боржник зобов`язався здійснити оплату кредитору за поставку товару, у розмірі та умовах, зазначених в основному договорі; оскільки, для забезпечення здійснення виплат кредитору всіх сум, що мають збути сплачені боржником кредитору за основним договором, поручитель погодився забезпечити виконання боржником його зобов`язань перед кредитором за основним договором шляхом укладення цього договору.
13. Розглянувши даний позов, суди попередніх інстанцій дійшли протилежних висновків щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог або їх відсутності, проте, Верховний Суд вважає передчасними висновки обох судових інстанцій, з огляду на таке.
14. Згідно з ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання правочину недійсним.
15. Відповідно до ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
16. Частиною 2 статті 203 ЦК України передбачено, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
17. Статтею 80 ЦК України визначено, що юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.
18. У ст. 90 ЦК України передбачено, що юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині. Цивільна правоздатність юридичної особи може бути обмежена лише за рішенням суду. Юридична особа може здійснювати окремі види діяльності, перелік яких встановлюється законом, після одержання нею спеціального дозволу (ліцензії). Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
При цьому особливістю цивільної дієздатності юридичної особи є те, що така особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону (ч.1 ст. 92 ЦК України).
19. Юридична особа вчиняє правочини через свої органи, що з огляду на приписи ст. 237 ЦК України утворює правовідношення представництва, в якому орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана або має право вчинити правочин від імені цієї юридичної особи, в тому числі вступаючи у правовідносини з третіми особами. Крім того, управління товариством також здійснюють його органи - загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом (ст. 97 ЦК України).
20. Обмеження повноважень виконавчого органу юридичної особи можуть перебувати поза межами розумного контролю з боку третьої особи, не викликаючи в третьої особи обґрунтованих сумнівів у правомірності дій виконавчого органу товариства.
21. У ч. 3 ст. 92 ЦК України передбачено, що орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.
22. Питання визначення обсягу повноважень виконавчого органу товариства та добросовісність його дій є внутрішніми відносинами між юридичною особою та її органом, тому сам лише факт учинення виконавчим органом товариства протиправних, недобросовісних дій, перевищення ним своїх повноважень не може слугувати єдиною підставою для визнання недійсними договорів, укладених цим органом від імені юридичної особи з третіми особами.
23. Частиною 3 статті 92 ЦК України встановлено виняток із загального правила щодо визначення правових наслідків вчинення правочину представником із перевищенням повноважень. Для третьої особи, яка уклала з юридичною особою договір, обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи, в тому числі й повноважень виконавчого органу товариства, загалом не мають юридичної сили, хоча б відповідні обмеження й існували на момент укладення договору.
24. Водночас обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи набуває юридичної сили для третьої особи в тому випадку, якщо саме вона, ця третя особа, вступаючи у відносини з юридичною особою та укладаючи договір, діяла недобросовісно або нерозумно, зокрема достеменно знала про відсутність у виконавчого органу товариства необхідного обсягу повноважень або повинна була, проявивши принаймні розумну обачність, знати про це. Тягар доказування недобросовісності та нерозумності у поведінці третьої особи несе юридична особа.
25. Згідно ч.2 ст. 62 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції, яка діяла на момент укладення оспорюваного правочину) дирекція (директор) вирішує усі питання діяльності товариства, за винятком тих, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників. Загальні збори учасників товариства можуть винести рішення про передачу частини повноважень, що належать їм, до компетенції дирекції (директора).
26. При вирішенні даного спору, суд першої не врахував положень ч. 3 ст. 92 ЦК України, дійшовши, у даному випадку хибних висновків про те, що сам лише факт отримання згоди загальних зборів учасників ТОВ "Кліон" на укладення додаткової угоди № 2 від 19.12.2014 є обов`язковою умовою дійсності правочину
27. Обмежившись такими висновками, поза увагою місцевого господарського суду залишилось те, що для вирішення даного спору слід було встановити фактичні обставини наявності або відсутності обізнаності Компанії Пелагія АС (Pelagia AS) про наявний порядок обов`язкового попереднього отримання згоди на правочин загальними зборами ТОВ "Лоран-07", за умови відсутності у Єдиному державному реєстрі обмежень щодо представництва юридичної особи, а також реєстрації змін до Статуту товариства щодо відповідних обмежень, на момент укладення оспорюваного правочину.
28. Крім того, місцевий господарський суд не врахував, що тягар доказування недобросовісності та нерозумності у поведінці Компанії Пелагія АС (Pelagia AS) несе саме позивач.
29. Під час апеляційного розгляду справи апеляційний господарський суд встановив, що спірна додаткова угода № 2 від 19.12.2014 до договору поруки від 24.12.2010 з боку ТОВ "Ларан-07" підписана директором Бобровим Д.А., який діяв на підставі Статуту та виконував організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, передбачені п.5.3 Статуту, затвердженого рішенням зборів засновників товариства (протокол №1 від 24.01.2011) та зареєстрованого державним реєстратором 21.07.2011 за № 11031050018018599.
30. Пунктом 5.3.6.3 Статуту передбачено, що директор має право без довіреності виконувати дії від імені товариства, а саме: вести переговори і укладати від імені товариства в Україні та за кордоном договори та будь-які інші угоди (без обмеження суми) та видавати довіреності на укладання таких угод.
31. Встановивши наведене, суд другої інстанції дійшов висновків про те, що під час укладення спірної угоди Компанії Пелагія АС (Pelagia AS) була обізнана лише про повноваження директора ТОВ "Ларан-07", які було офіційно зареєстровано та які не містили жодних обмежень щодо укладення будь-яких договорів, а відтак директор ТОВ "Ларан-07" діяв в межах наданих йому повноважень.
32. Проте, апеляційний господарський суд не врахував, що Закон не установлює виключного переліку обставин, які свідчать про недобросовісність чи нерозумність дій третьої особи у відносинах із юридичною особою. Тому з огляду на загальні засади здійснення цивільних прав (стаття 12 ЦК України) висновок про добросовісність поведінки третьої особи залежить від того, чи відповідало укладення договору її внутрішній волі, чи бажала третя особа реального настання правових наслідків, що обумовлені договором, і чи настали такі наслідки насправді. Таким чином, підлягає оцінці не лише поведінка третьої особи до та в момент укладення оспорюваного договору, але й після його укладення, зокрема чи виконала третя особа свої обов`язки за договором, у який спосіб, як у подальшому третя особа розпорядилася одержаним за оспорюваним договором, чи не було залучення третьої особи до участі в укладенні договору формальною дією, спрямованою на подальше відчуження предмета договору з метою протиправного позбавлення юридичної особи права власності на майно.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 27.04.2016 у справі № 6- 62цс16.
33. Проте, вирішуючи спір у даній справі із прийняттям протилежних судових рішень, суди попередніх інстанцій наданих позивачем доказів про обізнаність Компанії Пелагія АС (Pelagia AS) із наявністю обмежень виконавчого органу ТОВ "Ларан-07" не дослідили та не надали цим доказам відповідної юридичної оцінки, зокрема, листу Норвезької державної агенції "ГІЄК", звітам компанії "Кредо- Лайн", листуванню між компанією "Пелагіа АС", ТОВ "Кліон", "Кредо-лайн" щодо порядку надання забезпечення під контракти норвезьких компаній.
34. Не надано судами юридичної оцінки доводам позивача про те, що: додаткова угода № 2 була укладена до фактично припиненого договору поруки від 24.12.2010; додаткова угода №2 від 19.12.2014 року стала фактично новим договором поруки, оскільки були змінені сторони договору, змінено контракт, під який було надано забезпечення та, відповідно, змінено предмет та обсяг відповідальності поручителя (інша сума інвойсів за іншим контрактом); укладення нового договору поруки через додаткову угоду до раніше укладеного контракту, без отримання нового погодження учасників ТОВ "Ларан-07" є таким, що суперечить чинному законодавству, оскільки погодження, яке надавалось загальними зборами щодо забезпечення виконання Контракту № 15/12/10 від 15.12.2010, не може братись до уваги при забезпеченні виконання зовсім іншого зобов`язання - за контрактом № 162S/2014P від 19.12.2014.
35. Позов про визнання недійсним відповідного правочину може бути задоволений у разі доведеності юридичною особою (позивачем) у господарському суді тієї обставини, що її контрагент (третя особа) знав або повинен був знати про наявні обмеження повноважень представника цієї юридичної особи, але, незважаючи на це, вчинив з ним оспорюваний правочин (що не отримав наступного схвалення особи, яку представляють). (Висновки про застосування норм права викладені у постанові Верховного Суду від 17.07.2018 у справі №921/311/17-г/7)
36. З огляду на викладене доводи касаційної скарги частково знайшли своє підтвердження, тому рішення та постанова підлягають скасуванню із направленням даної справи на новий розгляд до суду першої інстанції для встановлення обставин, що мають визначальне значення для правильного вирішення даного спору про визнання недійсним договору та з`ясування наявності або відсутності обставин, з якими стаття 92 ЦК України пов`язує юридичну силу обмежень повноважень щодо представництва юридичної особи та наявність або відсутність обставин, з якими стаття 241 ЦК України пов`язує чинність правочину у разі його наступного схвалення.
37. Відповідно до статті 310 частини 3 пункту 1 Господарського процесуального кодексу України у редакції із 15.12.2017 підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.
38. Частиною 2 статті 300 цього Кодексу встановлено, що суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
39. Таким чином, за наявності допущених судами порушень вказаних вимог процесуального законодавства судові рішення підлягають скасуванню, а справу належить передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
40. При вирішення даного спору має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, передбачених законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушене та в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається необхідний спосіб захисту порушеного права, якщо таке порушення відбулося.
41. Під час нового розгляду справи судам слід належним чином встановити факт обізнаності Компанії Пелагія АС (Pelagia AS) про обмеження повноважень керівника ТОВ "Ларан-07" на укладення оспорюваної додаткової угоди; наявність або відсутність наступного схвалення такої угоди; чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушене та в чому полягає його порушення.
Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 3 10, 311, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Верховний Суд,-
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Риботоргової компанії "Трансакватік ЛТД" задовольнити частково.
2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.11.2018 у справі та рішення господарського суду Запорізької області від 15.06.2018 у справі №908/3568/16 скасувати.
3. Справу №908/3568/18 направити на новий розгляд до господарського суду Запорізької області.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий С.В. Жуков
Судді В.В. Білоус
Н.Г. Ткаченко